Ольховський Євген Борисович. Адміністративно-правові засоби забезпечення громадської безпеки

brief description

Ольховський Євген Борисович. Адміністративно-правові засоби забезпечення громадської безпеки: дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2004

Ольховський Є.Адміністративно-правові засоби забезпечення громадської безпеки в Україні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07-теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, - Харків 2004.
Досліджуються адміністративно-правові засоби забезпечення громадської безпеки, дається соціально-правова характеристика громадської безпеки, розглядається співвідношення громадської безпеки і громадського порядку, законодавче регулювання забезпечення громадської безпеки, заходи запобігання (попередження) та припинення адміністративно-правових правопорушень в сфері громадської безпеки, їх види, місце та значення в системі адміністративного примусу, а також адміністративна відповідальність за порушення громадської безпеки, її організаційно-правові заходи, цілі та питання забезпечення законності при застосуванні адміністративних стягнень за порушення громадської безпеки.

. В результаті дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання та практичної реалізації адміністративно-правових засобів забезпечення громадської безпеки.
- Зміст громадської безпеки складає система взаємопов’язаних суспільних відносин, що проявляються в поведінці людей, їх діяльності, вчинках переважно в громадських місцях. Суть і специфіка громадської безпеки в її соціальній значимості - забезпечення нормальних умов життя, побуту і відпочинку людей, суспільного спокою, ефективної трудової діяльності, охорони честі і гідності людини.
- Громадська безпека це стан захищеності духовних та матеріальних цінностей суспільства, встановленого порядку діяльності державних і громадських організацій, майнових та немайнових прав і свобод кожної людини, усього суспільства від зовнішніх та внутрішніх загроз, який забезпечує умови для нормальної життєдіяльності та розвитку.
- Громадська безпека і порядок взаємопов’язані категорії, що мають певні притаманні їм особливості, але при цьому вони залишаються самостійними правовими інститутами.
Норми, що регулюють громадську безпеку, - комплексне явище, - вони знаходяться в різних інститутах адміністративного права (порядок управління, охорона довкілля, державна служба, адміністративна відповідальність і т.і.).
Притягнення осіб до адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері громадської безпеки має здійснюватися з дотриманням законності, що потребує різних форм нагляду і контролю, одним з найважливіших з них має бути судовий контроль, який виконує важливу функцію в механізмі забезпечення законності при вирішенні питань щодо правомірності дій державних органів і посадових осіб, перевірки конкретних фактів, реалізації норм адміністративного права в процесі їх регулятивного впливу на відповідні суспільні відносини.
З метою подальшого підвищення ефективності адміністративної відповідальності, більш повного використання виховних, запобіжних і профілактичних можливостей адміністративних стягнень, слід чітко визначити підстави звільнення правопорушників від адміністративної відповідальності. Для цього запропоновано прийняти закон «Про профілактику та запобігання правопорушень».
Доцільно врегулювати питання щодо кола уповноважених органів (посадових осіб), які мають право ставити питання перед медичними установами про проведення психіатричного огляду осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, та отримувати відомості (дані) про стан їхньго здоров’я для вирішення питання щодо їх неосудності. Відповідні зміни та доповнення слід внести до Закону України „Про психіатричну допомогу” та Закону України „Про судову експертизу.
Згідно п. 22 ст. 92 Конституції України діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них має визначатися лише законами. Цим конституційним вимогам не відповідають положення ст. 5 КУпАП та Закону України Про місцеве самоврядування”.