Олійніченко Геннадій Петрович. Значення генетичних факторів у виникненні та клінічному перебігу колоректального раку

brief description

Олійніченко Геннадій Петрович. Значення генетичних факторів у виникненні та клінічному перебігу колоректального раку: дис... канд. мед. наук: 14.01.07 / НАН України; Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького. - К., 2004

Олійніченко Г.П. Значення генетичних факторів у виникненні та клінічномуперебігу колоректального раку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 онкологія. Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького НАН України, Київ, 2004.
Дисертацію присвячено вивченню особливостей клінічного перебігу пухлинного процесу та біологічної активності пухлин у хворих на колоректальний рак з обтяженням родоводів злоякісними новоутвореннями для обґрунтування необхідності оптимізації засобів профілактики та лікування цих осіб.
У хворих на колоректальний рак київської популяції встановлено мультифакториальне походження захворювання. Внесок генетичної компоненти у загальну схильність до розвитку раку суттєво перевищує частку чинників іншого походження (74,8±4,8% та 25,2±4,8% відповідно). Встановлено, що накопичення злоякісних новоутворень у родоводах хворих на колоректальний рак негативно позначається на клінічному перебігу пухлинного процесу та біологічних властивостях неоплазій. Визначено сукупність фенотипових проявів захворювання, за якими особи з обтяженням родин злоякісними новоутвореннями відрізняються від пацієнтів з необтяжених сімей. Показано, що у хворих з обтяженням родин злоякісними новоутвореннями біологічна активність пухлин за показниками експресії РСNА та білка р53 суттєво вища, ніж у пацієнтів без такої обтяженості. На підставі отриманих даних визначені можливі шляхи оптимізації лікування хворих на колоректальний рак з обтяженням родин онкологічними захворюваннями і запропоновано комплекс заходів щодо профілактики захворювання.
Ключові слова; колоректальний рак, генетичні фактори, клініко-генеалогічне дослідження, антиген ядер проліферуючих клітин (PCNA), білок р53, експресія біомолекулярних маркерів, проліферативна активність.

Дисертацію присвячено визначенню ролі генетичних факторів у фенотипових проявах пухлинного процесу особливостях клінічного перебігу захворювання та біологічної активності новоутворень у хворих на колоректальний рак з обтяженими злоякісними новоутвореннями родоводами для обґрунтування необхідності оптимізації засобів профілактики та лікування цих осіб.

Показники динаміки захворюваності та смертності населення м.Києва на рак ободової і прямої кишки за останні десять років ХХ сторіччя (1991-2000 р.р.) свідчать про нестабільний характер їх змін у цей термін і про відсутність зменшення кількості хворих обох статей на цю патологію.
У родичів хворих на колоректальний рак І та ІІ ступеня спорідненості визначено агрегацію злоякісних пухлин у родоводах, яка за спектром притаманна сімейному раковому синдрому І типу. Внесок спадкової компоненти у загальну схильність до розвитку колоректального раку складає 74,8±4,8%, доля інших чинників становить 25,2±4,8%. Розраховано таблиці рекурентного ризику розвитку раку у нащадків пробандів, які є базовими при проведенні онкогенетичного консультування.
Накопичення злоякісних новоутворень суттєво позначається на особливостях виникнення та маніфестації колоректального раку у хворих з обтяженими онкологічними захворюваннями родоводами порівняно з необтяженими: частіший прояв хвороби у осіб молодого віку (від 21 до 50 років), більш низький ступінь диференціювання пухлин, переважна більшість осіб з первинно-множинними пухлинами (34 із 42 хворих серед 450 хворих на колоректальний рак), частіше визначення метастазів (на 32%) як до оперативного втручання, так і після нього, домінування процесу метастазування над місцевими рецидивами (78,6% та 21,4%, відповідно, проти 46,8% та 53,2% у осіб з необтяженими родоводами).
Експресія білка р53 у новоутвореннях товстої кишки визначається на різних етапах формування та маніфестації пухлинного процесу: у аденопапілярних поліпах з ознаками важкої дисплазії, як стадії, що передує раку, та у аденокарциномах з підвищенням її рівня відповідно зростанню ступеня морфологічної злоякісності пухлини (І 38,4±1,5 (25,3 48,4)%, ІІ 49,7±2,3 (29,4 63,5)%, ІІІ 58,2±3,7 (31,7 84,6)%).
Згідно комплексу показників проліферативної активності (мітотичного режиму та експресії PCNA) в епітелії слизової оболонки товстої кишки, враженої поліпами, росткова фракція клітин у цих новоутвореннях вища у хворих на аденопапілярні поліпи з обтяженням родин онкологічними захворюваннями, ніж у осіб без нього (34,6±2,7% та 16,1±1,8%, відповідно).
Серед хворих на колоректальний рак із обтяженим сімейним анамнезом на онкологічні захворювання найвищі показники проліферативної активності та експресії білка р53 у пухлинах зазначені у осіб із накопиченням у родоводах аналогічної патології або первинно-множинних пухлин (PCNA від 49,0% до 84,6%; білок р53 від 53,0% до 89,0%).
Зіставлення термінів життя хворих на колоректальний рак з обтяженим та необтяженим сімейним анамнезом із біомолекулярними маркерами злоякісності пухлин (РСNА та білок р53) показало, що значний злоякісний потенціал новоутворень у осіб із обтяженими онкологічними захворюваннями родоводами пов’язаний із високим рівнем експресії РСNА та білка р53, що є свідченням суттєвих змін процесів проліферації і диференціювання клітин, та з генеалогічним фактором.
Результати клінічних, клініко-генеалогічних та імуногістохімічних досліджень свідчать про те, що хворі на колоректальний рак з обтяженими онкологічними захворюваннями родоводами складають особливу групу пацієнтів, 5-річний термін виживання яких (41,4±2,86%) може бути наближений до такого у групі хворих з необтяжених родин (48,4±2,48%) лише завдяки застосуванню комплексного методу лікування з включенням до його схем сучасних імуномодуляторів.