Олійник Василь Васильович. Особливості корекції психологічної напруженості у прикордонників

brief description

Олійник Василь Васильович. Особливості корекції психологічної напруженості у прикордонників: дис... канд. психол. наук: 19.00.09 / Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2005.

Олійник В.В.Особливості корекції психологічної напруженості у прикордонників. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 «Психологія діяльності в особливих умовах». Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. Хмельницький, 2005.
Дисертацію присвячено дослідженню питань корекції психологічної напруженості, яка виникає у прикордонників під час несення служби з охорони державного кордону. Проведено психологічний аналіз діяльності прикордонників з охорони державного кордону. Визначено фактори, що викликають у прикордонників стан психологічної напруженості, її форми і види. Окреслено основні шляхи, етапи і найбільш ефективні методи та прийоми впливу офіцерів психологів, заступників керівників по роботі з особовим складом на психологічну напруженість прикордонників у процесі психологічного забезпечення охорони державного кордону. Виявлено фази динаміки соціально-психологічної реабілітації прикордонників, які отримали психічні травми. Адаптовано до умов діяльності з охорони кордону методики, які розроблені іншими фахівцями для впливу на негативні психічні стани. Вони можуть бути використані у практиці психологічної роботи в підрозділах охорони державного кордону.

Результати теоретичного та емпіричного дослідження підтвердили висунуту гіпотезу і дозволили сформулювати такі теоретичні висновки і практичні рекомендації:
1. Проблемі корекції психологічної напруженості особистості в особливих умовах діяльності вченими приділяється значна увага, враховуючи її велику соціальну значущість. Є декілька теорій, що пояснюють природу зазначеного феномену. Більшість досліджень зводиться до аналізу стресу, який позначає занадто великий клас явищ, а вивченню негативних психічних станів особистості в особливих умовах діяльності приділялось недостатньо уваги. При цьому не повною мірою враховується вплив на емоційно-почуттєву сферу особистості специфіки діяльності в особливих умовах.
2. Психологічний аналіз діяльності прикордонників з охорони державного кордону дозволив виявити психотравмуючі фактори, які детермінують прояв у них стан психологічної напруженості. Факторами екстремальності зазначеної діяльності є: небезпека здоров’ю та загроза життю, невизначеність, раптовість; часові, просторові, моральні та інші обмеження; високі її інтелектуальна, фізична напруженість та темп. Це негативно позначається на результатах професійної діяльності прикордонників, стані їх психічного здоров’я.
3. За результатами проведеного дослідження виділено два види станів: напруження, яке справляє позитивний, мобілізуючий ефект на діяльність і напруження, що характеризується зниженням стійкості психічних і рухових функцій та виконує деструктивну функцію, що призводить до редукції діяльності. Виділено форми психологічної напруженості: перцептивну, інтелектуальну, емоційну, вольову, мотиваційну. Залежно від характеру впливу на діяльність прикордонників екстремальних факторів виявлено такі види психологічної напруженості: напруженість, висока напруженість, наднапруженість.
У динаміці соціально-психологічної реабілітації прикордонників, які отримали психічні травми, виділено кілька фаз. Перша - період «легкої ейфорії» (до 50 діб), для якого характерне значне завищення самооцінок, психологічний стан учасників охорони кордону - найоптимальніший. Друга фаза - «розчарування» ( від 50 діб до 1,5-2 років), під час якого відбувається значне зниження самооцінок, психологічний стан характеризується зменшенням емоційної стійкості, зростанням тривожності. Фаза «відновлення» (після 1,5-2 років), за час якої здійснюються зміни психічного стану і наближення характеристик прикордонників до загальновизнаної психічної норми. За змістом ці фази можна об’єднати у два етапи реадаптації прикордонників: медико - психологічний й соціальна реабілітація.
4. Попередження негативного впливу стану психологічної напруженості доцільно здійснювати за такими напрямками:
а) професійний психологічний відбір кандидатів на службу у підрозділах охорони державного кордону;
б) психологічна підготовка до виконання завдань охорони державного кордону;
в) психологічна регуляція психічних станів під час несення служби з охорони державного кордону;
г) психологічна реабілітація прикордонників, які отримали психічні травми.
Найбільш доцільними заходами щодо регуляції стану психологічної напруженості під час виконання завдань охорони державного кордону є:
а) тренування особового складу підрозділів у відпрацюванні завдань з використанням спеціальних засобів;
б) проведення і відпрацювання основних елементів різних спеціальних операцій у екстремальних ситуаціях;
в) відпрацювання елементів затримання злочинців;
г) участь у заходах щодо припинення масових заворушень тощо.
Все це сприяє формуванню у особового складу впевненості у своїх силах і успіху щодо виконання різних службово-бойових завдань.
5. З метою зниження впливу негативних психічних станів у прикордонників під час діяльності з охорони державного кордону розроблено та апробовано «Методику підвищення бойового духу», «Методику вивільнення гніву», які спрямовані на проведення циклу «напруга-розслаблення», призводять до радикальної перебудови свідомості, що відкриває шлях до врівноваженості, впевненості у собі, сміливості. «Методика підтримання професійної честі особового складу» (ґрунтується на прийомах навіювання і самонавіювання) спрямована на встановлення душевної рівноваги, гармонії, збереження здорового самопочуття та позбавлення нездорового почуття страху. Застосування методу «Заохочення емоційної доброзичливості, щиросердного тепла, відкритості» позитивно впливає на корекцію психологічної напруженості прикордонників і допомагає досягти співробітництва, співпереживання, співчуття, виключити суперництво, заздрість. Від повноти і якості психореабілітаційної роботи буде залежати не тільки відновлення боєздатності особового складу, але й соціальне самопочуття прикордонників, членів їх сімей, рівень морально-психологічного стану.
Перспективи подальшої роботи можуть полягати у вивченні шляхів та методів корекції психологічної напруженості прикордонників під час виконання спеціальних оперативно-службових завдань, у тому числі пов'язаних з тривалим перебуванням в районах соціальних конфліктів.