ОНОМАСТИКА ДИТЯЧИХ ТВОРІВ РОАЛДА ДАЛА

brief description

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені І.І. МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

ПЕТРЕНКО ОКСАНА ДМИТРІВНА

УДК 811.111’373.2

ОНОМАСТИКА ДИТЯЧИХ ТВОРІВ РОАЛДА ДАЛА

Спеціальність 10.02.04. германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
член-кореспондент НАН
України, доктор філол. наук, проф. Карпенко Юрій Олександрович

Одеса 2006

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОНОМАСТИКИ Й ОНОМАСТИКА РОАЛДА ДАЛА................................10
1.1 Розвиток літературної ономастики в Україні та світі..........................10
1.2. Проблеми методики вивчення літературної ономастики....................15
1.3.Онімічна специфіка творів для дітей і зокрема творів Р.Дала.............23
1.4. Онімія роману Роалда Дала My Uncle Oswald”......................................................24
Висновки до першого розділу.............................................................................................................37
РОЗДІЛ 2. ОНОМАТВОРЧІСТЬ У ДИТЯЧИХ ТВОРАХ Р.ДАЛА 60-70 рр.
ХХ ст......................................................................................................................39
2.1. James and the Giant Peach”(1961p.)...........................................................40
2.2. Charlie and the Chocolate Factory” (1964p.)..............................................51
2.3. The Magic Finger”(1966p.).........................................................................58
2.4. Fantastic Mr Fox”(1970 p.).........................................................................61
2.5. Charlie and the Great Glass Elevator”(1972p.)...........................................66
2.6.Danny the Champion of World (1975p.).................................................79
2 .7. The Enormous Crocodile” (1978p.).......................................................84
Висновки до другого розділу............................................................................88
РОЗДІЛ 3. ОНОМАТВОРЧІСТЬ У ДИТЯЧИХ ТВОРАХ Р.ДАЛА
80-х рр. ХХ ст....................................................................................................93
3.1. The Twits” (1980p.)................................................................................94
3.2. George’s Marvellous Medicine”(1981p.) 98 3.3. The BFG”(1982p.).................................................................................102
3.4. The Witches”( 1983 p.)..........................................................................111
3.5.”Dirty Beasts” (1983 p.)...........................................................................119
3.6. The Giraffe and the Pelly and Me” (1985p.).........................................126
3.7. Matilda” (1988 p.).................................................................................133
3. 8. Esio Trot” (1990p.).............................................................................145
3.9. The Vicar of Nibbleswicke” (1991 p.)................................................148
3.10. The Minpins” (1991 p.).....................................................................151
Висновки до третьогорозділу155
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..................................................................................160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ.....................169
ДОДАТКИ............................................................................................................................188

ВСТУП

Як свідчать ономастичні дослідження, у художньому тексті власні назви займають лише близько 3% його обсягу [54:63]. Однак ці 3% виявляються дуже вагомими і значущими. Функціонально це один з найважливіших компонентів літературного твору. Нині це стає все більш очевидним для фахівців і мовознавців, і літературознавців: інакше швидке і глибоке зростання інтересу до літературної ономастики було б просто незрозумілим і невиправданим. А таке зростання ось уже близько 20 років охопило чи не весь філологічний світ.
Це зростання відбувається і в кількісному (з року в рік кількість публікацій з літературної ономастики зростає), і в якісному планах (замість поверховo-опи­со­вих характеристик з’являються глибокі дослідження, що розкривають при­чи­ни, розв’язують теоретичні питання, пропонують нові підходи і аспекти). Однак поступальний рух цього напряму ономастичних досліджень на разі залишається ще не завжди послідовним і всеоб’ємним. Онімія одних письменників дослід­же­на краще, інших гірше, або й узагалі ще не досліджена. Так само нерів­но­мір­но досліджена ономастика різних літератур, різних літературних жанрів. Навіть про В.Шекспіра, А.Міцкевича, О.С.Пушкіна, Т.Г.Шевченка, у яких май­же кожному оніму присвячені цілі дослідження, не можна сказати, що їх онімія вивчена вичерпно і що об’єкта ономастичних досліджень такого гатунку більше немає. Цілі жанри та літературні напрями чекають на своїх дослідників онімії.
У цьому плані загалом недостатньо вивчена онімія дитячої літератури. Одним ономастам ужиті там власні назви видаються занадто спрощеними, підігнаними до дитячого сприйняття, інші взагалі цими питаннями не цікавляться. Нам не відомо жодної книги чи фундаментальної статті про онімію дитячих творів вза­га­лі чи якогось одного дитячого письменника зокрема. Це зауваження безпо­се­ред­ньо стосується і видатного, талановитого англійського письменника Роалда Дала (1916-1990), який уже став класиком англійської літератури, книжки якого публікуються в різних країнах світу мільйонними накладами, і який, як це вже загальновизнано, є найкращим англійським дитячим письменником ХХ століт­тя. Свого часу Роалд Дал писав і для дорослих. Ця грань його творчості, що пов’я­зується з літературою чорного гумору, теж знайшла широке визнання у чи­та­чів та фахівців критиків і літературознавців. Однак на першому місці в йо­го творчості стоять шедеври дитячої літератури, тут він, однозначно, був не­пе­ревершеним майстром. Однак ні мова цього письменника в цілому, ні оно­мас­тика його творів, наскільки нам відомо, ще докладно не вивчались.
Ім’я Роалда Дала на теренах України не було широко відомим раніше. Тільки недавно з’явилися окремі публікації його творів. В Україні це збірка Міс­тер Фокс та його друзі”, що вийшла друком у 1997 році і включала серед творів інших авторів дві казки Роалда Дала The Magic Finger” та Fantastic Mr Fox”.Ім'я цього англомовного письменника в українських та російських пе­рек­ладах передається у різний спосіб: Роалд,Роальд,Роялд Дейл, Даль тощо [див.­напр.213,214,215]. Ми в усіх своїх публікаціях послідовно користуємося формою Роалд Дал. Безперечно сам Роалд Дал рефлектував з приводу свого імені. В інтерв’ю Стефанові Мерріку він зокрема сказав: Неможливе ім’я, правда? ROO-ARLD Спробуйте ще раз. Останній склад як у SNARLED. Ну ось, гіршого імені для письменника не придумати. Люди не можуть його запа­м’ятати. Ваше ім’я не ліпше. Нам обом варто було б брати одне ім’я, як Сакі. Це западає в пам’ять” [179:186-187]. Ця ономастична самокритика суто жартів­лива. Ніяким псевдонімом письменник своє імення не замінював. А прихований жарт і в тому, що своє ім’я письменник зіставляє з дієсловом snarl плутати” (у формі дієприкметника, тобто плутаний”). Ономастичне навантаження творів Роалда Дала стало предметом аналізу в даній дисертації. Дослідження поето­ні­мії творів Роалда Дала для дітей, характерні мовні особливості творів цього письменника, його художній ономастикон, індивідуально-авторська специфіка створення онімії та її стилістична роль, з’ясовання складу, семантики і структури онімічних компонентів творів письменника, їх вивчення і визначає актуальність обраної теми. Крім того, лінгвістична кваліфікація художнього ономастикону Р.Дала як невід’ємного складника його творчості сприятиме поглибленому визначенню авторського ідіо-стилю та ментальних механізмів онімного моделювання, увиразнюючи актуальність дисертаційної праці.
Зв’язок з науковими програмами, темами. Проблематика дисертації входить до наукової теми кафедри англійської мови для неспеціальних факультетів Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича Функції та семантика мовних одиниць різних рів-нів”(номер державної реєстрації 0199U001872) і наукової теми № 252 кафедри лексикології та стилістики англійської мови Одеського національного університету імені І.І.Мечникова Варіативність англій-ської мови та мовлення в когнітологічному аспекті” (номер державної реєстрації 0101V00552). Дослідження ґрунтується на засадах Одеської ономастичної школи, у межах якої активно розробляються проблеми літературної ономастики.
Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз поето-німосфери всіх дитячих творів Р. Дала, що передбачає лексико-семантичну,функціонально-стилістичну,структурну й власне контекст-туальну кваліфікацію художнього ономастикону письменника. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:
1) зафіксувати всі власні назви, вжиті Р. Далом у його творах для дітей;
2) з’ясувати зв’язок, характер відношень між онімами та їх денотатами, визначити конотативні семи, що виявляють себе в такому зв’язку;
3) розглянути структуру та етимологічний статус Далових онімів;
4) виокремити ономастичні оказіоналізми, створені письменником і подати їх тлумачення;
5) опрацювати апелятиви і групи апелятивів, що виступають у творах Р.Дала як контекстуальні оніми;
6) виявити інтертекстуальні зв’язки онімів у межах творів Р. Дала і за їх межами та розкрити функції і завдання таких зв’язків;
7) описати особливості онімії дитячих творів Р. Дала на тлі функціонування власних назв у його творах для дорослих читачів;
8) схарактеризувати функціонування та запропонувати функціональ-ний розподіл власних назв у межах цілого художнього твору та його поетонімосфери;
9) конкретизувати зв’язки оніма з текстом з розрізненням ближньої, контактної їх взаємодії та взаємодії дальньої, що пронизує ввесь художній твір.
Об’єктом дослідження є онімія творів Р. Дала, написаних для дітей.
Предметом дослідження є лексико-семантичні, функціонально-стилістичні та структурні особливості поетонімікону творів Р. Дала для дітей.
Матеріалом дослідження стали 17 творів Р. Дала для дітей [216-233], а також два його твори, адресовані дорослому читачеві[234-235], що становить близько 4000 сторінок. Проаналізовано 482 оніми та визначено частоту вживаності онімів у творах письменника (9694 слововживання).
Методи дослідження зумовлені загальною метою та конкретними завданнями дисертаційної роботи. У дослідженні використовується комплексна методика, що передбачає застосування описового метода як провідного і його основних прийомів інвентаризації та систематизації мовного матеріалу, методів компонентного, словотворчого, етимо-логіч-ного й кількісного аналізу, що уможливлюють всебічну лінгвістичну й частотну характеристику складників онімного простору творів Р.Дала, а також контекстуально-інтерпретаційний метод, який дає підстави для визначення функціональної специфіки авторської поетонімосфери.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше здійснено комплексний аналіз поетонімосфери дитячих творів Р. Дала. Зокрема докладно визначено численні онімічні оказіоналізми, створені автором з урахуванням їх структури, походження та стилістичного навантаження. З’ясовано системне співвідношення різних онімів одного твору, що виявляє себе як: 1) онімічна гра, 2) експліцитна чи імпліцитна опозиція, 3) онімічне перенасичення, 4) іменування незвичних персонажів незвичними, оказіональними утвореннями, 5) гармонійне узгодження усіх онімів одного твору у художнє ціле. Схарактеризовано специфічні онімічні зв’язки, встановлювані письменником між різними своїми творами, які фактично створюють єдиний супертвір. Деталізовано характерні процеси конструювання та функціонування онімів у текстовому просторі, що поглиблює відомості про ідіостиль та художню концепцію Р. Дала.
Теоретичне значення дисертації полягає в удосконаленні комплек-сної (лексико-семантичної, словотвірно-структурної, функціональ-но-стилістичної) класифікації літературних онімів. Розроблено методику сис-темного аналізу ономастичних оказіоналізмів та сукупності онімів, що знайде застосування у процесі ономастичного вивчення художніх творів інших авторів, збагачуючи теорію літературної ономастики й торуючи шлях до поглибленого пізнання художньої ролі власних назв. Зроблені узагальнення також прислужаться в подальшому вивченні проблем теорії тексту, лінгвостилістики, риторики тощо. Проведене дослідження увиразнює й лексикографічні перспективи в опрацюванні літературної онімії як своєрідної підсистеми авторського ідіостилю.
Практичнa цінність одержаних результатів виявляється в тому, що вони можуть бути використані в курсах із лексикології, стилістики та поетики сучасної англійської мови, а також при лігвістичному аналізі художнього твору й авторського ідіостилю. Отримані результати можуть застосовуватися для написання підручників і навчальних посібників із зазначених курсів, для укладання словників письменників, у створенні спецкурсів з літературної ономастики, у науково-дослідній роботі студентів. Зібраний та систематизований онімний матеріал також становитиме цінне джерело і для літературознавців, істориків, культурологів.
Апробація роботи. Основні теоретичні положення дисертації повідомлено на ІХ Всеукраїнській ономастичній конференції (Кіровоград, 2001р.) та Х Всеукраїнській ономастичній конференції (Тернопіль, 2003р.), а також обговорено на наукових конференціях професорсько-викладацького складу і науково-методичних семінарах Чернівецького національного університету (2001р., 2003р.).
Публікації Результати дисертаційного дослідження викладено в десяти авторських публікаціях, з яких шість надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (236 позицій) та додатків. Загальний обсяг роботи 244 с., а основна частина 168 с.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дослідження онімії художніх творів, написаних Роалдом Далом для дітей, дозволяє з’ясувати онімічні особливості як узагалі дитячої літератури, так і ідіостилю Р. Дала. Те й те, тобто загальні та індивідуальні онімічні законо­мірності, виявляються тією мірою, у якій вони засвідчені (і віднайдені) в Далових текстах. Загальні закономірності дитячої онімії проявляються у формах, притаманних творам Р. Дала, а його індивідуальні закономірності виринають з-поміж цих загальних закономірностей. Тим не менш спроба розмежування загального та індивідуального в онімії дитячих творів Р. Дала видається можливою і доцільною.
До рангу загальних прикмет онімії дитячих творів можна віднести такі її риси, наявні в художніх текстах Р. Дала:
1. Онімічна прозорість, простота, фонетична, структурна й семантична ясність власних назв, ужитих у творах для дітей. Дитина провідний герой твору має, як правило, зменшувальну форму поширеного англійського імені: Charlie, Billy, Sophie, Danny. Якщо юний герой одержує повне, доросле” ім’я (James, George, Matilda), то це має свої спеціальні причини. Така дитина виявляє риси лідера, якісь надзвичайні здібності тощо.
2. Перехід загальних назв у власні, що полегшує дитині сприйняття і розуміння змісту твору. Одиничне усвідомлюється легше і швидше, ніж багато­численне або нечітко окреслене. Зооніми, які в дитячих творах Р. Дала за вживаністю займають друге після антропонімів місце, переважно дублюють відповідну загальну назву тварини, але пишуться уже з великої літери і часто втрачають артикль. Зміна правописної форми слова в межах єдиного тексту: a grasshopper the Grasshopper Grasshopper; a spider Miss Spider свідчить про зміну загальної назви на особове ім'я, таким чином свідчить про динаміку сприйняття суб’єкта номінації наратора і відтак і читача. Із комах і звірів об’єкти номінації перетворюються на персонажів, суб’єктів психічної і соціаль­ної діяльності. Побіжно визначимо, що ненормативна поява артиклю перед особовим іменем також є свідченням зміни ставлення суб’єкта номінації до об’єкта номінації. Нормативна антропоформула Miss Trunchbull заступається ненормативним the Trunchbull, коли діти дізнаються про чисельні злочинні вчинки цієї особи і вирішують, що вона не варта людського іменування.
Велика кількість зоонімів у казках Дала трансформованих із зоосемізмів: Swan, Giraffe, Pelican, Crocodile, Mr Fox, Miss Spider тощо. Досить згадати імення персонажів байок І. Крилова або Л. Глібова, щоб пересвідчитися, що такий шлях появи зоонімів і ширше онімізації апелятивів притаманний не тільки Р. Далу, а дитячій літературі взагалі.
Однак слід відзначити численні випадки онімізації і інших апелятивів крім зоосемізмів. Враховуючи прикмети дитячої психології, Дал надає загальним назвам статусу власних: the Forest of Sin, the Chocolate Factory, Glass Elevator, Tortoise N2, Medicine Number Three, етноніми, і навіть ласощі у крамниці Біллі та чудо-ліки Віллі Вонки реальні та вигадані Vita-Wonk, Wonka-Vite.
3. На окрему увагу заслуговує інформативна функція уживаної онімії. Загальновідома дидактична спрямованість дитячої літератури дуже яскраво і дуже своєрідно проявляється у творчості Р. Дала. Його казкам притаманний величезний інформаційний потенціал і у великій мірі цьому сприяє майстерне використан­ня онімів. Так наприклад, спираючись на власні назви, письменник описує подорож бабусі Джорджини у часі так, що водночас подає основні етапи історії США від корабля пілігримів Мейфлауер”(Mayflower”) до Гетізберзької промови президента Лінкольна. Безліч цікавої ентомологічної інформації містить опис подорожі Джеймса. Багато чому корисному навчає Дал дітей своїми веселими онімічними іграми-ребусами. Зокрема, практично кожну його казку можна розглядати як хороший урок англійської мови. Він розглядає, наприклад, і розбіжність між англійським правописом та вимовою (Matilda”), розбіжність вимови в Англії та США всюди так чи інакше дотепно залучаючи до цього власні назви.
4. Якщо інформативна функція власних назв у дитячих творах Роалда Дала має прихований, а іноді навіть зашифрований вигляд, то емоційна функція онімів проявляється максимально відкрито і дуже яскраво. Чітка і барвиста промовистість онімів, притаманна всій поетонімосфері дитячих творів письмен­ника, має різне скерування, але завжди є виразною і добре простежуваною. Twit, the Manhugger, Veruca, Mrs Winter, Scorpion Stingaling вочевидь кваліфікують поганих, злих персонажів. The Big Friendly Giant, Miss Honey, Mrs Silver імена, що свідчать про те, що персонажі позитивні. Don Mini, корова Miss Milky Daisy це інтригуюче, це цікавить, оцінка радше позитивна. Президент США Lancelot R.Gilligrass з поважним, високим іменем і вкрай неповажним прізвищем а це смішно, кумедно, оцінка радше негативна. Смішного від легкої іронії до сарказму в Даловій онімії найбільше. Серпанок гумору оповиває цілком поетонімосферу всіх дитячих творів Роалда Дала.
Схарактеризовані чотири онімічні прикмети дитячої літератури притаманні всій цій літературі. Їх з певними видозмінами можна віднайти серед власних назв будь-якого дитячого твору. У самого Дала вони мають, звісно, своє специ­фічне наповнення і своє специфічне забарвлення, що ми й намагалися довести. Поза тим є онімічні прикмети, які характеризують передусім ідіостиль Дала, а не всю дитячу літературу в цілому, хоч і вони теж (певною мірою і з якимись видозмінами) можуть трапитись і в онімії інших дитячих письменників.
5. Мабуть найяскравішою рисою Далової онімії слід вважати його феє­ричну ономатворчість. Близько 10% Далової онімії становлять назви, витворені, сконструйовані ним самим. Йдеться не про добір назв з існуючого онамас­тикону, не про незвичне сполучення слів, а саме про побудову нових, раніше в англійській мові відсутніх слів. За формою серед них домінують довгі багато ком­понентні новоутвори: композити із 2-3 основ (Cloud-Men, Bloodbottler, Tummyticklers) і полілексемні одиниці (Humpty-Rumpty the Hippopotamus, The Terrible Bloodsuckling Tooth). Зустрічаються також монолексемні та моноко­реневі новоутвори, які хоча і нечисельні, але теж не позбавлені експресивної сили: Poozas ,Minuse, Gnoolies, Trunky.
За змістом ономастичні новоутвори, майже завжди є промовистими іме­нами, їх семантика прозора і функціональна: крокодил Notsobig One, страва із черв’яків Squiggley Spaghetti,цукерки Liplickes, велетень-людожер The Bonecruncher.
Екзотичність вигаданих імен підкреслюється за рахунок неможливих для англійської мови фонестем, наприклад збіг початкових фонем [kn] викорис-товується Далом у новоутворі Vermicious Knids, яким він послуговується аж у трьох різних творах. Орієнтуючись на створення іноземної екзотики, Дал використовує якусь яскраву формальну ознаку, притаманну антропоформулам відповідної мови, і припасовує цю ознаку до будь-якого зручного” словесного матеріалу, щоб утворити іноземне” ім'я. Так патро­німічна формула ~ovitch та типове для слов’янських імен -off закінчення створюють російськомовний колорит у абсолютно не російських іменах Petrovitch Gregorovitch Yougetoff. Типова триморфемна основа та дефісне написання забезпечують китайську забарвленість імен How-Yu-Bin та Chew-On-Dat, не зважаючи на неможливість їх існування в китайській мові. Незвичайні, дивовижні, завжди наділені гумористичною семою, онімічні оказіоналізми є найпомітнішим складником поетонімосфери дитячих творів Р. Дала і одним з найвиразніших компонентів його ідіостилю.
6. Онімічна гра, що захоплює Роалда Дала, а відтак і його читачів, так чи інакше проявляється майже в усіх дитячих творах письменника і має різноманітні вияви.
Виконавши наше дослідження ми маємо всі підстави висновувати, що Роалда Дала без перебільшення слід назвати віртуозом мовної гри, бо як пока­зує наш аналіз, всі рівні мовної ієрархії тексту задіяні в його творчому доробку.
На фонематичному рівні це, безумовно, згадана вище реалізація неможливих фоносполук (початкова [kn]), а також фонетичне узгодження онімних одиниць у тексті казок. Ономастичні оказіоналізми виходять у Дала із альтеративно узгодженими компонентами: Childchewer, Maidmasher, Skilliwiggler and Squiggley Spaghetti, а також асонансно та ритмічно упоряд-кованими (з абсолютно чітким чергуваннями ненаголошених та наголошених складів): the R̀oly-P̀oly Bírd ( - - -); Oómpa-loómpa (- - ) і т.інш. Фонетично узгодженими є також парні та потрійні ланцюжки із імен сюжетно споріднених персонажів: Sponge and Spike; Joe and Josephine; George and Georgina; Boggis, Bunce and Bean; Shuckworth, Shanks and Showler.
На морфемному рівні мовну гру спостерігаємо, по-перше, при утворенні семантичнo прозорих онімічних оказіоналізмів, а по-друге, при жонглюванні морфемами у вигуках переляканого Президента, коли складові прізвища астро­­навтів перетасовуються, якколода карт.
Лексемний рівень та рівень словосполучень. Звичайно є найбагатшим для словесної, зокрема онімічної гри. Тут спостерігаємо і паліндромні перевертні із імен: Reverend Lee ->Reverend Eel, Tortoise -> Esio Trot і суто паронімічні каламбури: Warren <-> War and Peace by Leo Tolstoy ; Sweden<-> sweet and sour; go to Baghdad <-> go to bag dad (and mum)
На цьому ж рівні широко обігруються Далом так звана народна ети­мо­логія: велетням-людожерам турки смакують індичкою (Turks from Turkey taste of turkey) а чілійців (Chili) гарно їсти у спекотну погоду бо вони прохолодні (chilly), натомість готтентоти завжди гарячі (Hottentots are hot).
Мабуть вершиною цієї словесної гри, що Дал веде із читачем, слід вважати випадки, коли онімний каламбур включає синонімічну заміну:People from Panama taste of hats (замість panamas) чи просто тематично споріднену лексику: People from Jersy taste of cardigans (замість jersey). Дотепність цих словесних жартів не може залишити юного допитливого читача байдужим.
7. Поетонімосфера кожного дитячого твору Р. Дала вражає своєю стрункістю, адекватністю і впливовістю. Письменник добре знав силу власних назв і активно, талановито нею користувався. При цьому сама організація поетонімосфери кожного твору є своєрідною. У казці The Witches” відьми, очевидно, приховують свої імена і головний герой (він же оповідач) та його бабуся теж онімічно не позначені є займенник I та іменники Grandmamma, grandmother, а антропонімія розподілена між другорядними персонажами. У казці ж Matilda” поетонімосфера є гіпернасиченою: онімічно позначені (і оцінені) всі наявні там персонажі, багато згадуваних історичних осіб, особливо письменників. У цьому творі більше ідеонімів (конкретніше бібліонімів, назв художніх творів), ніж у всіх інших Далових казках, разом узятих. Така організація поетонімосфери теж зумовлена потребами художньо цілого: йдеться про школу, йдеться про боротьбу добра та зла, у якій добро має бути чітко (і адекватно) назване.
Отже, у різних творах письменника маємо різне онімічне наповнення. Онімія Далових казок ніби побудована трьома ешелонами: 1) прості, загаль­новідомі оніми, зрозумілі будь-якому англомовному читачеві поширені антро­поніми, контекстуальні зооніми та хрематоніми тощо; 2) імена, що примушують задуматись, викликають нові асоціації: юний читач, залежно від його уваги та розвитку, може пропустити, а може й помітити, що зооонім Alfie не випадково асоціюється з першою літерою грецького алфавіту, бо за цією черепашкою з’являться інші, що назва потвори (фантастичний зоонім) Whangdoodle має комічний сенс шмат йолопа”; 3) третій ешелон” складають досить рідкісні імена-загадки, імена-ребуси. Перевихований Mr Gregg не тільки перестав полювати на качок, а й змінив своє прізвище, ставши Mr Egg, пор. egg яйце”. На черзі перевиховання мисливця на прізвище Mr Cooper. Завдання: як з цього прізвища видобути сенс яйце” (The Magic Finger”). Подібні завдання ставлять назви ласощів з крамниці Біллі (фінал казки The Giraffe and the Pelly and Me”), а також деякі інші онімічні оказіоналізми Дала.
8. Твори Р.Дала насичені онімами різних розрядів, які відіграють вагому роль у сюжетних лініях творів та наділені естетичними функціями, які виконують у творах. У кількісному виражені картина онімного простору значущо вказує на впли­вовість онімів та визначає вагомість певних розрядів, які автор виділяє у основ­ні групи. Згідно кількісним підрахункам, які представлені у таблицях Б.1 та Б.2, зазначимо, що загальне число ужитих онімів та частотність їх вживань у досліджуваних творах Р. Дала складає 483/9695. Вживання всіх розрядів онімів притаманна риса письменника, але спостерігається тяжіння до певних розрядів, таких як антропоніми, зооніми та топоніми. Ведучу роль в поетоніміконі автора відіграють антропоніми, які складають 183/7160, що у відсотковому співвідношенні становить 73,9% вжитків. Антропоцентризм є характерною ри­сою письменника, оскільки твори, які писав Р. Дал, для людей та про людей. Наступний вагомий розряд онімів зооніми представлені у творчості 66/1171, що складає 12,1% вжитків у всіх творах автора. Щодо співвідношення частот­ності вживання онімів до слововживання у текстах творів спостерігається певна рівномірність вживань, яка коливається в діапазоні від 3,5% до 5% вжитків.
9. Окремо слід сказати про внутрішню інтертекстуальність, про циклічну функцію, помітно представлену в онімії дитячих творів Р.Дала. Детальний аналіз літературної спадщини Р. Дала дозволяє зробити припущення про існування у його творчості наскрізних мотивів, персонажів, імен, що час від часу повто­рюються з різних за тематикою творах письменника.
До наскрізного мотиву можна віднести згадувані безліч магічних речовин, що фігурують у багатьох Далових казках, та й не тільки. Це ліки, вітаміни, соло­дощі, лосьйони, перетворювачи росту, віку, зовнішності тощо. Всі вони так чи інакше обов’язково номінуються автором, що результується у великому розма­їтті хрематонімів у поетоніміконі Р. Дала.
До наскрізних персонажів відноситься птах Роулі-Поулі, мавпа Muggle-Wump та потворні фігури Vermicious Knids, Whangdoodles, Snozzwanglers. Казки, в яких фігурують ці персонажі, сюжетно не пов’язані одна з одною. Тому вважаємо, що йдеться саме про наскрізність окремих персонажів.
Наскрізним іменем а творчості Дала є Tibbs: так звуть особу, що має бути поруч із правителем (нянька Президента, дворецький герцога). Згідно з точкою зору К. Гудшміта називаємо це циклічною функцією онімів.
У казках Р. Дала чимало фактів онімічної інтертекстуальності і в широкому контексті англійської літератури та фольклору. Ми відзначали в роботі зокрема такі зв’язки з творами Р. Кіплінга, Л. Керролла, з фольклорними творами. Але в цьому випадку інтертекстуальність визначає час і місце існування даного літературного явища в ширшому літературному дискурсі. Зазначена ж внут­рішня інтертекстуальність акцентує єдність, зв’язок різних дитячих творів Р. Да­ла, які утворюють ніби один великий твір.
Роалд Дал як дитячий письменник і автор творів для дорослих читачів був, можна сказати, рівновеликим. Його твори для дорослих користуються не меншою популярністю, ніж твори для дітей. Питання про онімічну специфіку розв’язується у той спосіб, що в дорослих” творах переважає інформаційно-стилістична функція у її багатоманітних різновидах, а в дитячих творах емоційно-стилістична функція. Вище ми відзначали, що за допомогою онімів Р.Дал передає юним читачам багато істотної інформації. Але слід уточнити, що в цих випадках власні назви є засобом, що вони слугують для передачі інфор­мації, залишаючись, як правило, носіями якихось варіацій емоційно-стиліс­тичної функції.
Ще одна загальна онімічна розбіжність дорослих та дитячих творів Р. Дала полягає в тому, що в дитячих творах вагомість онімічного компонента значно вища, ніж у творах для дорослих. Оніми в дитячих творах Роалда Дала це не тільки назви, а й пояснення, й ілюстрації. За допомогою власної назви дитина ліпше і легше сприймає твір, психологічно засвоює світ. Майстерність Дала в такому вмілому, художньо та психологічно виправданому використанні доско­нало підібраних (чи сконструйованих) власних назв не знає меж.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андреенко Е.Ю. Коммуникативно-прагматический потенциал имени соб­ствен-ного в научно-фантастическом тексте: Дис.канд. филол. наук. Одесса, 1992. 214 с.
2. Аникст А. Комментарии: Рейнеке-лис // Гете И.В. Собрание сочинений: В 10т. М.: Худ. литература, 1977. Т.5. С. 611-615.
3. Бакастова Т.В. Семантизация имени собственного в целом художественном тексте (на материале английского языка): Автореф. дис. канд. филол. наук. Одесса, 1987. 16с.
4. Баран С.Г. Казковий простір і час (за циклом Івана Франка Коли ще звірі говорили”) //Сучасний погляд на літературу: Зб.наук.праць. Вип.7. К.: ІВЦ Держкомстату України. 2002. С.122-128.
5. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчестваю М.: Искусство, 1979. 423с.
6. Белей Л.О. Функціонально-стилістичні можливості української літера­тур­но-художньої антропонімії ХІХ-ХХ ст. Ужгород, 1995. 119с.
7. Белей Л.О. Українська літературно-художня антропонімія кінця ХVIII-XXст.: Автореф. дис.... доктора філол. наук. Ужгород , 1997. 48с.
8. Белей Л.О. Нова українська літературно-художня антропонімія: Проблеми теорії та історії. Ужгород , 2002. 175 с.
9. Боєва Е.В. Антропонімія повістей М.В.Гоголя: Автореф. дис.... канд. філол. наук. Одеса, 1993. 16 с.
10. Васильева Н.В. О некоторых аспектах прагматики антропонимов // Scripta linguiticae applicatae. Проблемы прикладной лингвистики 2001. М.: Азбуковник, 2002. С.7-18.
11. Виноградов В.С. Личные имена собственные в художественном переводе // Вестник Московского ун-та: Филология. 1973.- № 5. С. 42 53.
12. Волосевич З.І. Матеріали до словника зоонімів // Щорічні записки з україн-ськогомовознавства. Одеса : Друкарський двір, 1995. Вип.2. С. 49-55.
13. Воробьёва О.П. Стилистика текста //Стилистика английского языка / Мороховский А.Н., Воробьёва О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В. К.: Вища школа, 1991. С. 200-234.
14. Воробьёва О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища школа, 1993. 200с.
15. Воронюк О.В. Паронімічна атракція в заголовку текстів англомовної масо­вої комунікації: Дис.... канд. філол. наук: 10.02.04. Одеса, 1998. 190с.
16. Галич В.М. Антропонімія О.Гончара: природа, еволюція, стилістика: Автореф. дис.... канд. філол. наук. К., 1993. 24с.
17. Гафуров А. Имя и история. Об именах арабов, персов, таджиков и тюрков. Словарь. М.: Наука, 1987. 221с.
18. Гете И.В. Рейнеке-лис // И.В.Гете. Собрание сочинений: В 10 т. М.: Худ. литература, 1977. Т.5. С.419-531.
19. Горбаневский М.В. Ономастика в художественной литературе. Филологи-ческие этюды. М.: Изд-во Университета дружбы народов, 1988. 88с.
20. Гнаповська Л.В. Семантичні інтерпретація сучасних англійських власних імен давньогерманського походження //Вісник Київського лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. Серія Філологія”. К.: КДЛУ. 1997. Вип. 1: Проблеми семантики слова та тексту. С.22-32.
21. Горшкова К.А., Шевченко Н.Г. Роль различных типов когезии в реализации категории интертекстуальности: На материале англоязычных публичных выступлений // Записки з романо-германскої філології. Одеса: Латстар, 2002. Вип.12. С.35-42 .
22. Григорук О.П. Сатирична функція прізвищ у творах Л.Мартовича // Тези доп. наук. конф. філол. фак-ту, присвяченої 100-річчю Одеського держ. ун-ту. Одеса : ОДУ, 1965. С.14-15.
23. Гриценко Т.Б. Власні назви як засіб стилетворення в українській історичній прозі другої половини ХХ ст. (на матеріалі романів про Б.Хмельницького): Автореф. дис. ... канд.. філол. наук. К., 1998. 17с.
24. Гриценко Т.Б. Ономастикон художнього тексту як окрема мікросистема: На матеріалі історичних романів про Хмельниччину //Науковий вісник Ізмаїльського держ. гум. ун-ту. Ізмаїл: ІДГУ, 2002. Вип. 12. С.105-110.
25. Гусева Е.В., Ширвинская А.Э. Роальд Дал // Дал Р. Моя любовь, моя голубка. М.: Цитадель, 2001. С.7-12.
26. Ґудманян А. Чужомовна пропріальна лексика у фонографічній системі укра­їнської мови: У 3 кн. Ужгород , 1999. Кн. 1. Теоретичні аспекти. 482с.; кн.2. Орфографічні правила передачі. 558 с.; кн. 3. Словники української передачі англійських і німецьких власних назв. 503 с.
27. Дети почтой (Уголок О.Бендера) // Аргументы и факты в Украине. 2001.-№ 49. С.24.
28. Дунаевская О. Как Гарри Поттер стал Гарри Горшковым // Московские новости. 2003. - № 27. С.25.
29. Евтушенко Е. Вначале было Слово // Литературная газета. 2001. - №26. С.12.
30. Елисеева В.В. Прагматическая эффективность приема парономазии в калам­буре // Коммуникативно-прагматические функции языковых единиц. Куйбышев, 1990. С.148-152.
31. Живогляд А.А. Семантико-стилистический потенциал английской ономас­тики: Автореф. дис. канд. филол. наук.: 10.02.04. / МГПИ им. В.И.Ленина. М., 1987. 15с.
32. Жижома О.О. Індивідуально-авторські новотвори в поетичному дискурсі 80 90-х років ХХ століття: Дис. ... канд. філол. наук. Рукопис. Маріуполь, 2003. 242с.
33. Зайцева К.Б. Английская стилистическая ономастика. Одесса, 1973. 67с.
34. Зайцева К.Б. Английская антропонимия и ее стилистическое исполь­зо­вание: Автореф. дис. канд. филол. наук. Одесса, 1979. 20с.
35. Зинин С.И. Антропонимический мир Гринландии (Имена собственные в произведениях А.Грина) // Восточнославянская ономастика. Исследования и материалы. М.: Наука, 1979. С.317-329.
36. Иванова Е.Б. Стилистические функции собственных имен (на материале произведений К.Г.Паустовского): Автореф. дис. канд. филол. наук. Одесса, 1987. 16с.
37. Иванова Н.И. Смысловая перспектива поэтонима как проявление его символичности //Записки з ономастики. Одеса: Астропринт, 1999. Вип.2. С. 40-47.
38. Калинкин В.М. Ономастическая перифраза как проблема поэтики собственных имен: На материале творчества А.С.Пушкина // Восточ­но­укра­инский лингвистический сборник. Донецк: Донеччина, 1998. Вып. 4. С.107-129.
39. Калинкин В.М. Поэтика онима. Донецк: Юго-Восток, 1999. 408с.
40. Калинкин В.М. Теория и практика лексикографии поэтонимов (на материале творчества А.С.Пушкина). Донецк: Юго-Восток, 1999. 246с.
41. Калинкин В.М. Поэтическая ономастика, проблемы и перспективы раз