Опанасюк Віталій Віталійович. Становлення та особливості розвитку венчурного капіталу

brief description

Опанасюк Віталій Віталійович. Становлення та особливості розвитку венчурного капіталу: дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2005

Опанасюк В.В. Становлення та особливості розвитку венчурного капіталу. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. Економічна теорія”. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.
Дисертація містить теоретичні положення та практичні рекомендації, щодо розвитку національної економіки, шляхом запровадження венчурних механізмів фінансування інноваційної сфери. В роботі дане авторське визначення венчурного капіталу та запропоновані методи визначення економічного ефекту використання венчурного капіталу. Вперше розглянуто економічну категорію венчурний капітал” з точки зору триєдиної системи соціально-економічних, економіко-організаційних та економіко-правових форм, що його структурують. Описані механізми використання венчурного капіталу для забезпечення інноваційного розвитку економіки України. Запропоновані шляхи розв’язання проблем формування інституційних умов розвитку венчурного капіталу в Україні.

Проведене наукове дослідження дозволяє зробити такі висновки:
1. Виконане дослідження дозволяє визначити венчурний капітал як: а) якісно нову систему економічних відносин, що виникла на основі діалектичного поєднання інтелектуального, людського та фінансового капіталу; б) феномен функціонування, що пов’язаний з наявністю більш високого сукупного ризику, у порівнянні з іншими формами функціонування капіталу, що зумовлено як безпосередньою реалізацією науково-технічних проектів, так і з високим ступенем невизначеності в сукупності споживчих властивостей майбутнього товару (продукту, послуги, процесу), а отже, більш високим рівнем невизначеності щодо передбачення ринкового попиту; в) такої соціально-економічної системи, що характеризує відносини, які виникають між суб'єктами венчурного фінансування з приводу створення у процесі інтелектуального виробництва вартості і додаткової вартості та привласнення останньої на засадах максимально повного усунення експлуатації та відчуження інтелектуальної праці;
2. Аналіз сутності, особливостей і функцій венчурного капіталу у порівнянні з економічним змістом капіталу взагалі, дозволяє охарактеризувати його економічну сутність як особливого ресурсу, що являє собою інтегровану єдність фінансового, інтелектуального і людського капіталів. Сформований в результаті діалектичного ускладнення процесу відтворення в економіці, венчурний капітал є такою інтеграцією зазначених відносин, якій притаманний синергетичний ефект впливу на ділову активність у господарських системах шляхом розвитку в них інноваційної діяльності. Все це дає підстави розглядати венчурний капітал в якості особливого фактору інноваційного економічного зростання, переводу господарських систем різного рівня на інноваційний тип розвитку, ефективного структурного оновлення економіки.
3. Венчурний капітал характеризує відносини, які виникають між суб'єктами венчурного фінансування з приводу створення у процесі інтелектуального виробництва вартості і додаткової вартості та привласнення останньої на засадах максимально повного усунення експлуатації та відчуження інтелектуальної праці;
4. На основі здійсненого аналізу виділено три чинники, що зумовлюють особливий інноваційний потенціал венчурного капіталу: а) зв'язок з особливою інтелектуальною працею в тих відтворювальних процесах, де він відіграє роль одного з провідних ресурсів; б) зв'язок з підприємницькою працею, для якої є притаманним новаторство, винахідництво, готовність до ризику та ін.; в) рух венчурного капіталу, увесь його життєвий цикл супроводжується особливою організацією, контролем, менеджментом та якісно вищим рівнем інформаційного забезпечення з використанням новітніх технотронних технологій;
5. Ринок венчурного капіталу, особливості його функціонування та сукупний вплив на інноваційні впровадження найбільш широко характеризується через визначення його функцій. У ході дослідження виявлено, що найважливішими є: а) акумуляція грошових заощаджень фірм, кредитно-фінансових установ та домогосподарств, у венчурних фондах та спеціалізованих квазівенчурних структурах; б) трансформація грошових коштів венчурних фондів безпосередньо у продуктивний капітал і використання його у вигляді інвестицій в інноваційному процесі; в) створення ефективної інфраструктури для використання венчурного капіталу; г) реалізація вартості інноваційного продукту венчурних фірм шляхом розміщення цінних паперів цих фірм на фондовому ринку.
6. На основі аналізу проблеми ризиків при венчурному фінансуванні встановлено, що ризики передаються з інноваційної фірми до компанії венчурного капіталу. Це зумовлене безповоротністю даного процесу. Відтак, важливим специфічним ефектом впливу венчурного капіталу на економіку є зниження ступеня ризиків в інноваційних підприємницьких фірмах і підвищення на цій основі їх економічної стійкості. Ефективний перерозподіл щодо права власності та функцій прийняття рішень у певних організаційно-правових формах венчурних підприємств дозволяє використовувати ефективні інструменти мінімізації ризиків. Важливим засобом мінімізації ризиків у венчурному фінансуванні є використання принципу стадійності фінансування високоспеціалізованими венчурними інвесторами різних етапів інноваційного процесу.
7. Одним з важливих результатів впливу венчурного капіталу на розвиток економіки є ефект структурної перебудови існуючих великих корпорацій і якісної зміни їх сукупності.В сучасних умовах венчурний капітал виступає засновником значного числа нових корпорацій, особливо в наукомістких галузях економіки. Водночас він спонукує великі корпорації до зміни типу їхнього розвитку, до активізації науково-технічної й інноваційної діяльності. Новостворені інноваційні підприємницькі фірми часто стають піонерами в технічно перспективних галузях і сферах діяльності, і виступають джерелом інновацій для великих корпорацій, інерційність і бюрократизм яких не дозволяють їм притаманними для них методами досягти подібних науково-технологічних результатів.
8. Особливості й функції венчурного капіталу, поєднання в ньому можливостей фінансового, людського та інтелектуального капіталів виділяють його із всієї сукупності ресурсних факторів економічного зростання й спонукають до формування особливого механізму, що являє собою сукупність форм і методів, владних та управлінських структур, а також ринкових інструментів, важелів, стимулів та заходів, що використовуються при формуванні, розвитку й використанні даного ресурсного фактору в економічному розвитку, та його формування й використання в перетворенні господарських систем.
9. У зв'язку з тим, що венчурний капітал є органічною складовою капіталу взагалі й виступає у формі фіктивного, фінансового, грошового капіталів, а також інвестицій, можна, дійти висновку, що механізм використання венчурного капіталу є складовою механізму інвестиційної політики. А у зв'язку з тим, що він націлений на активізацію науково-технічної й інноваційної діяльності і як особливий інвестиційний фактор сприяє науково-технологічному відновленню виробництва й ринку товарів і послуг можна вважати, що механізм венчурного капіталу є також і частиною механізму реалізації науково-технічної й інноваційної політики. Відтак, даний механізм є складним економічним інструментом, який зв’язує, узгоджує та координує інші механізми.
Жодна законодавча система країн з ринковою економікою не містить окремого закону про венчурну діяльність. Проте регулювання даного виду діяльності насамперед здійснюється згідно з основними положеннями й актами про форми і правила корпоративної та інвестиційної діяльності й стимулює та мотивує розвиток венчурингу. Світовий досвід засвідчує, що державна політика сприяння та розвитку венчурного бізнесу в Україні повинна здійснюватись на загальноприйнятих принципах економічної ефективності та законодавчої стабільності. Відтак, об’єктивна потреба у правовій визначеності щодо венчурного підприємництва вимагає створення серії спеціальних законів та законодавчих актів з питань його становлення і функціонування.