ОПОДАТКУВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ПУРДЕНКО ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 336.226.46

ОПОДАТКУВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ
08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

Дисертація
на здобуття наукового
ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник
доктор економічних наук, професор
Андрущенко Володимир Леонідович

Ірпінь–2013

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ 11
1.1. Теоретичні засади оподаткування електроенергетичної галузі 11
1.2. Організаційно-правова база функціонування та особливості оподаткування підприємств електроенергетичної галузі 24
1.3. Зарубіжний досвід оподаткування підприємств електроенергетичної галузі 45
Висновки до розділу 1 57
РОЗДІЛ 2. ПРАГМАТИКА ОПОДАТКУВАННЯ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНІЙ ГАЛУЗІ
62
2.1. Фіскально-технологічні особливості оподаткування прибутку електроенергетичної галузі 62
2.2. Податок на додану вартість у системі оподаткування енергогенеруючих підприємств електроенергетичної галузі 88
2.3. Практика справляння специфічних податків і зборів з підприємств електроенергетичної галузі 101
Висновки до розділу 2 116
РОЗДІЛ 3. АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ В ГАЛУЗІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ
119
3.1. Напрями вдосконалення оподаткування підприємств електроенергетики, що реалізують продукцію на внутрішньому ринку 119
3.2 Шляхи вдосконалення оподаткування електроенергетичних підприємств з постачання електроенергії на зовнішні ринки 142
3.3. Податкове стимулювання енергоефективності в сфері електроенергетики 156
Висновки до розділу 3 167
Висновки 169
Список використаних джерел 172
Додатки 195

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Успішний розвиток національної економіки значною мірою залежить від податкової системи, належне функціонування якої є умовою приросту валового внутрішнього продукту, наповнення державного та місцевих бюджетів, покращення добробуту суспільства. Наукове обґрунтування особливостей систем оподаткування окремих галузей сприяє розвитку економіки, виступає фактором подолання кризових явищ. Інтенсифікація виробництва, модернізація економіки об’єктивно потребують активного використання фіскального і регуляторного потенціалу податкової системи.
Електроенергетика як базова галузь економіки відіграє важливу роль не лише в економічному та соціальному розвитку України, а й має стратегічне значення. Адже необхідною умовою успішного функціонування економіки, комфортного існування і добробуту населення є належне забезпечення електроенергією. Водночас важливо зазначити, що нині енергоємність вітчизняного ВВП у декілька разів перевищує середній рівень енергоємності ВВП порівняно з промислово розвиненими країнами світу. Висока енергоємність ВВП свідчить про суттєве технологічне відставання нашої держави. Електроенергетична галузь України характеризується також високим рівнем зношеності основних фондів енергогенеруючих і транспортувальних компаній, що призводить до аварій і втрат енергії.
Однією з важливих умов безперебійного функціонування галузі, енергетичної безпеки держави є активізація податкових методів регулювання генерації електроенергії з традиційних і відновлювальних джерел енергії, їх оптимальне співвідношення.
Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали розробки зарубіжних корифеїв фінансової науки, таких як: А.Вагнер, Дж. Кейнс, А. Лаффер, А. Пігу та ін., а також лауреати Нобелівської премії: Дж. Б’юкенен, У. Вікрі, Дж. Міррліс, Дж. Стігліц, які вивчали різні аспекти оподаткування.
Дослідженню загальних проблем вітчизняної податкової системи, її міждержавним порівнянням присвятили наукові праці українські економісти М. Азаров, В. Андрущенко, В. Буряковський, В. Вишневський, О. Данілов, О. Десятнюк, А. Дрига, Ю. Іванов, А. Крисоватий, І. Луніна, І. Лютий, П. Мельник, В. Мельник, С. Онишко, В. Опарін, Д. Серебрянський, А. Соколовська, Л. Тарангул, В. Федосов, С. Юрій, К. Швабій та інші.
Окремі аспекти оподаткування електроенергетичної галузі висвітлені в працях В. Андерсона, М. Байкова, Г. Безмельніциної, В. Варнавського, Г. Груби, А. Єрхова, Ю. Макогона, П. Сергеєва.
Незважаючи на досягнуті вагомі наукові результати, електроенергетична галузь потребує подальшого дослідження під кутом зору пошуку способів ефективного податкового регулювання, вдосконалення механізму оподаткування, більш досконалих відносин у процесі купівлі-продажу енергії, надійного функціонування галузі як головного чинника енергетичної безпеки України, стабільного забезпечення національної економіки та населення електричною енергією. Актуальність окресленої проблематики, її теоретична та практична значущість зумовили вибір теми наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідної роботи кафедри податків та оподаткування Національного університету державної податкової служби України „Фіскально-адміністративні технології оподаткування в Україні” (номер державної реєстрації 0108U011156). Особисто автором здійснено теоретичні узагальнення, розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення оподаткування електроенергетичної галузі України.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає в поглибленні наукових засад оподаткування однієї з базових галузей національної економіки, узагальненні досвіду її функціонування, обґрунтуванні, розробці практичних рекомендацій щодо підвищення фіскальної дохідності та ефективності регулюючого механізму електроенергетики.
Досягнення поставленої мети зумовило потребу вирішити такі завдання:
− визначити теоретико-методологічні засади оподаткування і податкового регулювання електроенергетичної галузі;
− узагальнити зарубіжний досвід податкового регулювання електроенергетики у розвинених країнах і врахувати світовий досвід при розробці рекомендацій з оптимізації оподаткування в Україні;
− розкрити стан та умови оподаткування електроенергетичної галузі України;
− виявити особливості та специфіку оподаткування прибутку енергогенеруючих підприємств електроенергетичної галузі;
− оцінити ефективність оподаткування податком на додану вартість енергогенеруючих підприємств;
− висвітлити й оцінити практику справляння специфічних податків і зборів з підприємств електроенергетичної галузі;
− визначити актуальні аспекти вдосконалення оподаткування в галузі електроенергетики;
− окреслити напрями вдосконалення оподаткування підприємств електроенергетики, що реалізують продукцію на внутрішньому ринку;
− обґрунтувати шляхи вдосконалення оподаткування електроенергетичних підприємств з постачання електроенергії на зовнішні ринки;
− розробити рекомендації щодо податкового стимулювання енергоефективності в сфері електроенергетики.
Об’єкт – фіскальний і регуляторний потенціал податків у електроенергетичній галузі України.
Предмет дослідження – оподаткування електрогенеруючих підприємств електроенергетичної галузі.
Методи дослідження. Дисертація базується на загальнонауковому діалектичному методі пізнання, за допомогою якого всі явища і процеси, що відбуваються в електроенергетиці, розглянуто та проаналізовано у взаємозв’язку з внутрішніми і зовнішніми факторами, що впливають на оподаткування галузі. У процесі дослідження системи оподаткування в галузі електроенергетики, методів її забезпечення та оцінки використано методи аналізу та синтезу, абстрактного і конкретного, порівняльних характеристик. За допомогою економіко-математичних і статистичних методів прогнозування макроекономічних процесів, методів табличної обробки розрахункових даних і показників розглянуто методичні і практичні питання аналізу та прогнозування тенденцій у діяльності підприємств електроенергетичної галузі. Обробку даних здійснено із застосуванням прикладного програмного забезпечення.
Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти України; Податковий кодекс України; методичні, інструктивні матеріали Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Національної комісії регулювання електроенергетики України; наукові праці зарубіжних та українських економістів; енциклопедичні й довідкові видання; статистичні дані Державної служби статистики України; фінансова і податкова звітність підприємств електроенергетики; публікації вітчизняних інформаційно-аналітичних періодичних видань із досліджуваної тематики; ресурси мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі проведено комплексне дослідження та отримано нові науково обґрунтовані результати, що дозволяють визначити роль оподаткування у функціонуванні електроенергетичної галузі при забезпеченні виробництва та передачі електричної енергії. На захист винесено результати дослідження, які мають наукову новизну, а саме:
удосконалено:
− трактування дефініції стабілізаційної, енергозберігаючої та екологічної підфункцій податків у галузі електроенергетики, доведено пізнавальну та аналітичну обмеженість тлумачення функцій і підфункцій ізольовано одна від одної, що, на відміну від відомих підходів, надає можливість більш адекватного реаліям теоретичного тлумачення функціональної ролі податків у електроенергетичній галузі;
− методику оподаткування ПДВ у частині запровадження з 01.01.2014 р. санкції у формі збереження ставки ПДВ на рівні 20 % у разі відмови забудовника від встановлення на новобудовах аварійних або резервних електростанцій для виробництва енергії з відновлювальних джерел. Запропонована методика сприятиме більш інтенсивному введенню в експлуатацію енергоефективного обладнання;
− спосіб оподаткування прибутку шляхом проведення щорічного енергетичного аудиту для виробників, що залежать від витрат паливно-енергетичних ресурсів, а також запровадження енергоефективного збору на обсяги понаднормативних втрат в електромережі та понаднормативне використання паливно-енергетичних ресурсів при генерації електроенергії. На відміну від існуючого способу оподаткування, запропонований механізм сприятиме раціональному використанню паливно-енергетичних ресурсів;
− підходи до податкового заохочення господарської діяльності орендарів і орендодавців електроенергетичного обладнання через запровадження спеціального режиму оподаткування прибутку від операцій фінансового лізингу. На відміну від існуючих підходів, запропонований підхід дозволить модернізувати застаріле обладнання підприємств електроенергетичної галузі;
− перелік пільгових категорій товарів з податку на додану вартість стосовно: розширення альтернативних видів палива для виробництва електроенергії на біопаливо і біокомпоненти, які виготовлені з біомаси (спирти та етери) та використовуються як біопаливо або біокомпонент; важливого для економіки електроенергетичної галузі новітнього виробу – алюмінієвого композитного посиленого проводу (Aluminum Conductor Composite Reinforced – далі ACCR). Як доповнення до існуючих заходів, запропоноване забезпечить комплексність у визначенні пільгових категорій товарів з метою досягнення визначених цілей економічного розвитку електроенергетичної галузі;
− тлумачення збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію в складі розділу XIV „Спеціальні податкові режими” Податкового кодексу України, яке доводить, що даному збору характерні ознаки непрямого податку. Зазначене стало підґрунтям для пропозиції щодо удосконалення механізму справляння платежів шляхом заміни даного збору акцизним податком на електроенергію;
дістали подальший розвиток:
− обґрунтування необхідності дієвих змін у системі оподаткування з метою заохочення інвестиційної та інноваційної активності в енергоефективні технології електроенергетичної галузі України шляхом поетапного запровадження податку на викиди СО2 на рівні європейських держав, що стимулюватиме інвестиції у енергозберігаючі технології та посилить реалізацію екологічної підфункції оподаткування;
− науково обґрунтовані практичні підходи до визначення впливу окремих факторів на процес формування і реалізацію енергоефективного потенціалу електроенергетичної галузі, доведено необхідність першочергового стимулювання за допомогою податкових важелів розвитку даної стратегічно важливої галузі.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення дисертації, отримані висновки і рекомендації мають практичну цінність для вирішення завдань, пов’язаних з удосконаленням механізму оподаткування електроенергетичної галузі в Україні в частині генерації та розподілу електричної енергії.
Окремі результати дисертаційної роботи мають своє практичне застосування, що підтверджено відповідними довідками про впровадження. Зокрема, пропозиції щодо оцінки переваг і недоліків застосування пільг у галузі електроенергетики сфери матеріального виробництва були використані Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків (нині Окружна державна податкова служба – Центральний офіс з обслуговування великих платників податків) (довідка № 1365/10/40-445 від 07.02.2012 р.); пропозиції щодо необхідності запровадити спеціальний режим оподаткування фінансового лізингу для підприємств електроенергетичної галузі були використані у роботі ТОВ ВП „Променергосервіс” (довідка від 10.01.2012 № 1); пропозиції стосовно необхідності впровадити акцизний податок та відміни збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію ТОВ „Будтеплосервіс-ВАМ” (довідка від 08.09.2011 р. №131/71-13)
Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно написаною науковою працею. Наукові положення, розробки, висновки і пропозиції, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію на 10 науково-практичних конференціях, зокрема: „Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні” (м. Ялта, 2008 р.); „Мінімізація сплати податків: економіко-правовий аспект” (м. Ірпінь, 2009 р.); „Реалії та перспективи інноваційного розвитку України (економічні, фінансові та правові аспекти)” (м. Київ, 2010 р.); „Економічні проблеми та перспективи розвитку житлово-комунального господарства на сучасному етапі” (м. Харків, 2010 р.); „Фінансово-економічне, обліково-аналітичне та організаційно-правове забезпечення відтворювальних процесів на шляху до економіки знань” (м. Чернівці, 2010 р.); „Важелі і механізми формування сталого розвитку економіки в умовах світової глобалізації” (м. Тернопіль, 2010 р.); „Гармонізація оподаткування в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів” (м. Ірпінь, 2011 р.); „Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні” (м. Київ, 2011 р.); „Методологія, методи та інструментарій фінансово-економічного та організаційно-правового регулювання відтворювальних процесів за інноваційно-інвестиційною моделлю” (м. Чернівці, 2011 р.); „Гармонізація оподаткування в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів” (м. Ірпінь, 2012 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 5,06 друк. арк., з них 7 статей у наукових фахових виданнях обсягом 3,42 друк. арк., які належать автору особисто, 10 публікацій – у інших виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 243 сторінок. Основний зміст викладено на 171 сторінці. Дисертація містить 18 рисунків на 17 сторінках, 31 таблицю на 40 сторінках, список використаних джерел із 178 найменувань на 23 сторінках, 12 додатків на 47 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі науково обґрунтовано теоретичні засади та запропоновано практичні рекомендації щодо оцінки стану та вдосконалення оподаткування електроенергетичної галузі в Україні. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки:
1. При визначенні теоретико-методологічних засад оподаткування встановлено, що податки – це одна із важливих економічних категорій, що виконує дві основні функції: регулюючу та фіскальну. Крім функцій, податкам притаманні також підфункції, які лише конкретизують окремі аспекти їх прояву. Податки виконують функції державних фінансів, у тому числі й стосовно забезпечення стабілізаційних заходів, що свідчить про наявність стабілізаційної підфункції. Екологічні податки, що стимулюють екологічну поведінку платників і сприяють запровадженню енергоефективного обладнання зменшують навантаження на довкілля, забезпечують охорону навколишнього природного середовища, що свідчить про наявність екологічної та енергоефективної підфункції. Суспільно-економічне призначення податків у сфері матеріального виробництва забезпечується лише завдяки єдності функцій та підфункцій, а не існуванням кожної функції та підфункції ізольовано одна від одної.
2. Установлено, що прийняття Податкового кодексу України – важливий крок на шляху до оновлення та динамічного розвитку електроенергетичної галузі, адже завдяки Кодексу вперше створено передумови використання відновлювальних джерел енергії та забезпечення енергоефективності.
3. За наявності певних розбіжностей у моделях галузі та шляхів її реформування у різних країнах здійснювалися ідентичні заходи в системі оподаткування при запровадженні пільг для виробників електроенергії, що використовують поновлювальні джерела та запроваджують енергозберігаючі технології, а також інвестують кошти у їх створення та впровадження.
4. Для покращання регулюючої та стимулюючої ролі податку на прибуток підприємств в галузі електроенергетики запропоновано запровадити енергоефективний збір на обсяги понаднормативних втрат в електромережі та скоротити марнування паливно-енергетичних ресурсів, виявлених за результатами щорічного енергетичного аудиту.
5. Обґрунтовано доцільність посилити фіскально-регулюючий потенціал податку на додану вартість у галузі електроенергетики, а саме: дозволити пільговий імпорт обладнання, що зумовлює виробництво електроенергії з відновлювальних джерел, що вже було у використанні, але не більше 10 років; звільнити від оподаткування брикети, що виготовляються з твердого біопалива; розширити спектр альтернативних видів палива для виробництва електроенергії, на біопаливо та біокомпоненти, що виготовлені з біомаси, зокрема спирти та етери, що використовуються як біопаливо або біокомпонент (біодизель, біоетанол і біобутанол).
6. Встановлено, що ефективним стимулом для запровадження енероефективного устаткування на новобудовах може бути ПДВ за 20 % ставкою для забудовників, які не встановлюють аварійні або резервні електростанції, що виробляють електроенергію з відновлювальних джерел, як альтернативу будівельних норм.
7. Обґрунтовано доцільність реформувати збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками в акцизний податок на електроенергію з урахуванням виду генерації. Зазначене дозволить покращити конкурентні умови з реалізації електроенергії та призведе до прозорого механізму адміністрування даного податку.
8. З метою вдосконалення оподаткування підприємств електроенергетики, що реалізують продукцію на внутрішньому ринку, запропоновано запровадити спеціальний режим оподаткування фінансового лізингу, але за умови привабливості, як для орендаря так і орендатора. Виявлено, що значну роль у галузі електроенергетики відіграють основні фонди, які технологічно і морально практично відпрацювали свій ресурс.
9. Окреслено шляхи вдосконалення оподаткування підприємств електроенергетики зокрема, з метою реалізації електроенергії на зовнішньому ринку, необхідно розширити перелік пільгових категорій на товар – композитний провід ACCR, і звільнити від ПДВ при імпорті.
10. Податкове стимулювання енергоефективності в сфері електроенергетики України дозволить суттєво наблизилися до держав Заходу у застосуванні принципів і технологій функціонування податкової системи. Зазначено, що запровадження податку на викиди СО2 на рівні європейських держав – одна з передумов стимулювання інвестицій у енергозберігаючі технології. З метою забезпечення ефективної реалізації фіскальної та регулюючої функції цього податку необхідно класифікувати податок на двоокис вуглецю як енергетичний, а не екологічний податок, а також поетапно підвищити ставку податку.