Орєхова Альвіна Іванівна. Формування механізмів управління оборотним капіталом в аграрній сфері

brief description

Орєхова Альвіна Іванівна. Формування механізмів управління оборотним капіталом в аграрній сфері : Дис... канд. наук: 08.00.03 - 2011

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
ОРЄХОВА АЛЬВІНА ІВАНІВНА
УДК 330.142.26:338.432
ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ
КАПІТАЛОМ В АГРАРНІЙ СФЕРІ
Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник: Гордієнко Микола Іванович, кандидат економічних наук, доцент
СУМИ - 2011 
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ
ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ
ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ В АГРАРНІЙ СФЕРІ
1.1. Оборотний капітал як економічна категорія
1.2. Особливості формування оборотного капіталу та його законодавчо-нормативне регулювання
1.3. Методичні основи оцінки ефективності використання оборотного капіталу
Висновки до розділу 1
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ВПЛИВУ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ НА
ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН
ПІДПРИЄМСТВ АГРАРНОЇ СФЕРИ
2.1. Джерела формування оборотного капіталу аграрних підприємств Сумської області
2.2. Аналіз структури оборотного капіталу аграрних підприємств
2.3. Оцінка ефективності використання оборотного капіталу аграрних підприємств
Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ТА ВИКОРИСТАННЯМ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ В АГРАРНІЙ СФЕРІ
3.1. Управління кругообігом специфічних оборотних активів аграрних підприємств
3.2. Економетричне моделювання залежності фінансового результату діяльності сільськогосподарських підприємств від розміру оборотного капіталу
3.3. Формування методичних підходів до оцінки впливу оборотного капіталу на результати діяльності підприємств аграрного сектору
3.4. Механізми управління оборотним капіталом в аграрній сфері на основі ціннісно-орієнтованого підходу
Висновки до розділу 3
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення важливої науково-практичної проблеми формування механізмів управління оборотним капіталом в аграрній сфері. Результати дисертаційного дослідження дали змогу зробити наступні висновки теоретичного, методичного та практичного характеру:
1. Проведений ретроспективний аналіз трактувань категорії «оборотний капітал» дав можливість сформулювати авторське визначення даної категорії як авансованої вартості в елементи оборотних активів, що обслуговують виробничих цикл, і оборотні активи, що обслуговують фінансовий цикл, на рік чи на операційний рік для забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції з метою досягнення максимального рівня прибутковості підприємства. Поняття «управління оборотним капіталом» визначається як зміна величини й структури оборотного капіталу відповідно до встановлених цілей. Запропоновано методичний підхід до розрахунку власного оборотного капіталу згідно балансу, який визначається як сума оборотних активів, витрат майбутніх періодів і необоротних активів та груп вибуття за вирахуванням короткострокових зобов’язань.
2. Аналіз впливу оборотного капіталу на фінансові показники ефективності діяльності досліджуваних підприємств дав змогу виявити, що основними джерелами формування оборотного капіталу сільськогосподарських підприємств Сумської області є позиковий капітал. За період з 2000 р. по 2010 р. по аграрним підприємствам області спостерігається тенденція до підвищення питомої ваги оборотних активів, що обслуговують фінансовий цикл (від 24,2 % до 56,5 %) та скорочення частки оборотних активів, що обслуговують виробничий цикл (з 75,8 % до 43,7 %).
Апробація економетричної моделі залежності фінансового результату діяльності підприємств аграрного сектору від розміру оборотного капіталу на матеріалах аграрних підприємств Сумської області довела її адекватність, дозволила встановити причинно-наслідкові зв’язки між факторами і узагальнюючим показником оцінки діяльності сільськогосподарського підприємства, результати яких можуть бути використані для прийняття управлінських рішень в сучасних економічних умовах господарювання.
3. В результаті дослідження удосконалено механізм кредитування
сільськогосподарських товаровиробників: запропоновано створення
спеціалізованих кредитних інститутів - аграрних і банківських структур, пов'язаних між собою взаємовідносинами власності, які повинні стати основним джерелом короткострокового позикового капіталу для підприємств аграрного сектору; запропоновано для задоволення сезонних потреб аграрних підприємств використовувати вексельний обіг, організований на рівні регіонального АПК; доведено доцільність створення кредитних кооперативів районного й регіонального рівнів, які сприятимуть забезпеченню аграріїв короткостроковими кредитними коштами; обґрунтовано необхідність державної програми гарантій по кредитних вкладеннях у підприємства галузі, учасниками якої повинні стати сільськогосподарські й переробні підприємства, кредитні організації, організація-гарант, уповноважена органами державної влади.
4. Удосконалено механізм ціноутворення на продукцію підприємств аграрної сфери, що передбачає: тимчасове замороження або введення граничного рівня цін на енергоносії й основні види промислових засобів виробництва, використовуваних у сільськогосподарському виробництві; встановлення економічних санкцій за перевищення встановленого рівня цін та стимулів за їх зниження; зменшення податку на додану вартість по засобам виробництва; застосування системи проведення взаєморозрахунків між господарствами й переробними підприємствами на принципах заставної ціни; введення на стадії торгівлі граничних величин посередницьких і торговельних націнок по окремих видах кінцевої продукції щодо закупівельної ціни на сільськогосподарську продукцію й оптової ціни переробних підприємств. Важливу роль у системі державної підтримки сільських товаровиробників повинні зіграти механізм установлення мінімальних гарантованих цін і державні інтервенції на продовольчому ринку.
5. Розширено й поглиблено методичний підхід до комплексного аналізу циклів обороту коштів (операційний, фінансовий, цикл кредиторської заборгованості) - запропоновано введення наступних нових циклів: інвестиційний цикл, цикл ліквідності та розширення границь операційного циклу. Комплексний аналіз оборотного капіталу, фінансових потоків і циклів обороту елементів виробничо-господарського процесу є універсальним для господарюючих суб'єктів різної галузевої приналежності, оскільки заснований на офіційній фінансовій звітності підприємств.
6. Запропоновано методичний підхід до узагальнюючої оцінки впливу використання всього оборотного капіталу на діяльність підприємств аграрної сфери і його зміни внаслідок дії техніко-економічних факторів. Визначено локальні показники призначені для оцінки ефективності використання окремих елементів оборотного капіталу і її зміни внаслідок дії техніко - економічних факторів, включаючи реалізацію інвестиційних проектів. Розроблено алгоритм оцінки впливу використання оборотного капіталу на діяльність підприємства аграрного сектору і його зміни внаслідок дії техніко- економічних факторів, включаючи реалізацію інвестиційних проектів.
7. В результаті дослідження запропоновано методичний підхід до розрахунку оборотності, який дозволяє оцінити оборотність кожного виду (групи) продукції. Він дозволяє визначити, яку частину виручки підприємство одержало за рахунок прискорення оборотності, а яку - за рахунок зміни ціни. Розроблений методичний підхід дозволяє виключити вплив факторів, що викривлюють розрахунки оборотності оборотних коштів на всіх стадіях виробничо-комерційного циклу, а також визначити оборотність кожної продуктової групи, що має особливе значення при проведенні порівняльного аналізу оборотності різних видів продукції.
8. Розроблений механізм управління оборотним капіталом в аграрному виробництві на основі ціннісно-орієнтованого підходу забезпечує збільшення фундаментальної цінності власного капіталу підприємства. Механізм реалізує комплексний підхід до вибору політики управління оборотним капіталом, визначення ефективності використання ресурсів, дозволяє визначити пріоритетні напрямки використання ресурсів у виробництві, пов'язує існуючий управлінський інструментарій в сфері оборотного капіталу із цілями підприємства відповідно до ціннісно-орієнтованого підходу при існуючих обмеженнях.
Визначено положення підприємства на системі координат «рентабельність активів - ліквідність» через розробку підходу до оцінки результатів управління оборотним капіталом підприємства на основі аналізу досягнутого співвідношення між рентабельністю активів і ліквідністю. За допомогою цього підходу підприємство має можливість вчасно оцінити свої поточні результати управління оборотним капіталом. Для оцінки ефективності управління оборотним капіталом запропоновано використовувати показник економічної доданої вартості, який доповнює діючий інструментарій оцінки прибутку, отриманого в результаті управління оборотним капіталом, шляхом використання не тільки відносних величин (рентабельність), але й абсолютних