ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНО- ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Інститут проблем ринку та економіко – екологічних досліджень

На правах рукопису

МЕЛЬНИК ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 330.341.1:334.716

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНО- ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник –
Сафонов Юрій Миколайович,
доктор економічних наук, доцент

Одеса – 2013

ЗМІСТ
Стр.
ВСТУП ……………………………………………………………………….… 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ……................................

11
1.1. Економічні завдання держави в сфері інноваційно-інвестиційної діяльності ………………………………………………………………....
12
1.2. Розвиток теорії інновацій……………………..………………………….. 21
1.3. Інноваційно-інвестиційна діяльність як об'єкт управління……………. 44
1.3.1. Характеристика інноваційно-інвестиційної діяльності в сучасних умовах …………………..…………………………………………………
44
1.3.2. Стратегічні рішення при освоєнні нових технологій…………………. 52
1.3.3. Механізми реалізації інноваційно-інвестиційної політики на підприємствах …………………………………………………………………..
59
1.4. Державне регулювання освоєння науково-технологічних інновацій….. 66
Висновки до розділу 1…………………………………………………………. 81
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ПРОМИСЛОВОСТІ……………………………………………………………

84
2.1. Тенденції розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності ……………. 84
2.1.1. Світові тенденції в інноваційно-інвестиційної діяльності…………… 84
2.1.2. Інноваційно-інвестиційна ситуація в Україні …………….…………… 88
2.2. Розробка мікроінноваційної політики і стратегії в промисловості…….. 93
2.2.1. Цілі і завдання інноваційно-інвестиційної політики і стратегії в промисловості ……………………….………………………………………….
93
2.2.2. Визначення пріоритетної сфери інноваційно-інвестиційної діяльності …………………………………………………………………….
111
2.2.3. Прогнозування інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств …………………………………………………………………….
127
Висновки до розділу 2…………………………………………………………. 149
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ОСВОЄННЯМ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОРГАНІЗАЦІЙНО - ТЕХНІЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ………………………..

153
3.1. Напрямки удосконалення організації управління освоєнням нових технологій в організаційно-технічних та економічних системах ………..…
153
3.2. Удосконалення методів оцінки економічної ефективності науково - технологічних інновацій ………………………………………………………
160
3.3. Використання інструменту програмно-цільового управління проектуванням нової продукції ……..……………………………………..
169
3.4. Побудова організаційної структури цільового науково-технологічного колективу ………………………………………………………………………
185
Висновки до розділу 3…………………………………………………………. 200
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….... 203
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ ……….………………………….. 208
Додаток А. Стан інноваційної сфери в Україні ………………………..…… 226
Додаток Б. Науково-дослідна діяльність в країнах СНД.............................. 228
Додаток В. Регламенти державного механізму управління науково-технологічними інноваціями ………………………………………………..
234
Додаток Г Склад і зміст цілей об'єкта управління науково - технологічними інноваціями ……………………………………….…………
236
Додаток Д. Обґрунтування фінансового плану інноваційно - інвестиційного проекту з випуску науково - технологічної інновації ……..
237
Додаток Е. Класифікація науково-технологічних робіт …….…………….. 240

ВСТУП

У ХХІ столітті економічне зростання характеризується провідною роллю науково-технічного прогресу та інтелектуалізацією основних факторів виробництва. Частка високотехнологічної продукції в загальносвітовому ВВП становить близько 40%. Інтенсивність науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт багато в чому визначає сьогодні рівень економічного розвитку: у глобальній економічній конкуренції виграють країни, що забезпечують сприятливі умови для наукових досліджень і науково-технічного прогресу.
Разом з тим фахівцями всіх рівнів управління визнається, що в Україні на даний час не існує законодавчо і методично оформленого ефективного механізму управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на підприємствах.
Визначені види інновацій підпадають під відомі управлінські моделі, в основі яких - комерційні критерії. Однак, існує деякий кластер потенційно досить ефективних інновацій, яким властива комерційна невизначеність, до яких не можливо застосувати ринкові механізми їх реалізації. Завдання виявлення цього кластеру і розробки для нього визначеного поля управлінських впливів є з науково-методичної точки зору досить актуальною задачею. Такого роду інновації не входять у сферу інтересів приватного бізнесу і єдиним зацікавленим у них суб'єктом управління стає держава.
Особливо серйозні наслідки методичної невирішеності проблеми управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на промислових підприємствах має місце на рівні формування і реалізації державної науково-технологічної політики, що призводить до технологічного відставання, втрати науково-технологічного лідерства, а також національного пріоритету за найважливішими радикальними нововведеннями великого соціального і комерційного значення.
Тема управління інноваційно-інвестиційною діяльністю в економіці привертає все більше уваги українських учених. За останні роки з'явилась низка робіт, що розглядають різні аспекти управління інноваційно-інвестиційною діяльністю. Цим питанням присвячені роботи Алексєєва І.В., Александрової В.П., Амоші О.І., Бойка Є.І., Буркинського Б.В., Гальчинського А.С., Гейця В.М., Грузнова І.І., Денисюка В.І., Калитича Г.І., Козьменка С.М., Малицького Б.А., Мельника Л.Г., Пересади А.А., Петровича Й.М., Сафонова Ю.М., Федулової Л.І., Шарко М.В., Яковлєва А.І.
Однак, в цілому зазначена тема, поки що, не достатньо вивчена і досліджена. Недостатньо розроблені: теоретико-методологічна і методична основа управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємств; державна інноваційна політика освоєння інновацій державного значення та організаційно-економічний механізм їх регулювання і підтримки; цілісна концепція управління інноваціями в економіці, проблеми формування інноваційно-інвестиційної політики і стратегії в різних видах господарської діяльності; недостатньо вивчений сучасний стан і значення конструкторських і технологічних колективів на промислових підприємствах у трансформаційній економіці України. Все це і визначило мету і завдання, основні напрямки роботи, логіку і структуру дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження є складовою науково-дослідних робіт Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за темами: «Розвиток підприємництва у промисловості України» (2006-2008 рр., номер державної реєстрації 0106U003154), «Стратегічні напрямки розвитку підприємницького сектора України» (2009-2011 рр., номер державної реєстрації 0109U001594). Особистий внесок автора при розробці цих тем - у дослідженні проблем інноваційно-інвестиційного розвитку на мезо - і мікрорівнях.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних положень і обґрунтування методичних рекомендацій щодо вдосконалення системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на промислових підприємствах України в сучасних умовах.
Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішені такі завдання:
- дослідити сучасний стан управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на промислових підприємствах;
- проаналізувати еволюцію інноваційної теорії та уточнити систематику інновацій з метою побудови адекватних управлінських механізмів на підприємствах;
- проаналізувати інноваційний процес як об'єкт менеджменту;
- розробити методичні підходи до побудови концептуальних підходів формування інноваційно-інвестиційної політики промислових підприємств України з метою виходу з системної кризи;
- розробити організаційний механізм державного стимулювання науково-технологічних інновацій на промислових підприємствах;
- розробити й обґрунтувати методичні підходи до формування інноваційно-інвестиційної політики і стратегії на великих промислових підприємствах;
- розробити методичні підходи до створення організаційної структури управління цільовими науково-технологічними колективами в умовах проектування технологічних і організаційно-економічних інновацій.
Об'єктом дослідження є організація системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на підприємствах промисловості України.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних засад удосконалення системи організаційного управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на промислових підприємствах України.
Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є фундаментальні положення економічної науки, праці вітчизняних і зарубіжних учених із проблем управління інноваційно-інвестиційною діяльністю в ринковій економіці, законодавчі акти та інші нормативні документи. Дослідження виконувались на основі використання загальнонаукових методів і прийомів: системного підходу – при узагальнені теоретико-концептуальних засад сучасного стану розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні; порівняльного аналізу – при порівнянні світового і вітчизняного досвіду систем управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промислових підприємств; статистичні – при аналізі основних техніко-економічних показників діяльності підприємств промисловості; економіко-математичний – для розробки системи управління інноваційним процесом підприємства, оптимізації витрат на виконання цільових науково-технологічних проектів; моделювання – при розробці організаційної структури управління інноваційно-інвестиційною діяльністю, узагальнені моделі інноваційно-інвестиційного процесу та інші методи.
У роботі знайшли застосування дані Державної служби статистики України, законодавчі акти органів влади, дані наукових публікацій, власні дослідження та узагальнення автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методичних основ і практичних підходів до вирішення комплексу питань управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємств промисловості України шляхом удосконалення організаційно-економічних структур управління їх інноваційною сферою.
Найбільш істотними результатами, одержаними особисто автором, що визначають наукову новизну дослідження, є такі:
вперше:
- розроблено систему управління інноваційно-інвестиційним процесом підприємства, що реалізується на базі запропонованої автором цілочисельної двопараметрової економіко-математичної моделі за критерієм мінімізації ентропії інноваційного процесу при обмеженнях на поточні витрати та наявності принаймні одного інноваційного проекту, який буде реалізовуватися;
- розроблено методичний підхід до оцінки упорядкованості інноваційно-інвестиційного процесу на підприємстві на основі алгоритму оцінки щільності ймовірності знаходження інноваційно-інвестиційного процесу підприємства у визначеному стані;
удосконалено:
- класифікатор науково-технологічних інновацій шляхом введення нової класифікаційної ознаки «ризикованість інноваційного процесу» та обґрунтування її кількісних характеристик для чотирьох інтервалів;
дістало подальший розвиток:
- узагальнена модель інноваційно-інвестиційного процесу, що відображає вплив і взаємозв'язок потреб науки, виробництва, соціальної сфери, людини та основних зовнішніх і внутрішніх факторів (інформації, інвестицій, матеріальних і трудових ресурсів, ринкової інфраструктури), яка, на відміну від існуючих, може застосовуватися як для інновацій-продуктів, так і для інноваційно-інвестиційних процесів;
- методичний підхід до формування структури управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промислових підприємств шляхом розробки типової структури управління інноваційно-інвестиційною діяльністю;
- сукупність форм організації інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства шляхом поширення такої форми як цільові науково-технологічні колективи (ЦНТК), які можуть створюватись у межах типової структури управляння інноваційно-інвестиційною діяльністю на базі менеджерських груп проектів і сприятимуть підвищенню вмотивованості їх учасників;
- методичний підхід до оптимізації витрат на виконання цільових науково-технологічних проектів відповідними науково-технологічними колективами (ЦНТК), що базується на розробленій автором економіко-математичній моделі, яка сприяє скороченню терміну виконання НДДКР при розробці та впровадженні інновацій.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати дослідження будуть використовуватись департаментом інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державно-приватного партнерства Мінекономрозвитку при розробці нових та вдосконаленні існуючих механізмів стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності та використані інструментів такого стимулювання (довідка Міністерства економічного розвитку та торгівлі України № 3912-04/1360 від 13.12.2012 р.).
Практична значущість одержаних результатів полягає в аналізі і виявленні проблем фінансового забезпечення реалізації інвестиційних програм і проектів промислових підприємств Одеської області, що підтверджується їх включенням до регіональних програм розвитку (довідка Одеської облдержадміністрації № 13/03-335 від 02.02.2006 р.).
Результати дисертаційного дослідження використані підприємствами регіону при розробці техніко-економічного обґрунтування нових зразків техніки, що створюються, введенням в експлуатацію нових потужностей, що підтверджується документами: ВАТ «ОЗРСВ» (акт № 6 від 14.01.2009 р.), АТВТ «Первомайськдизельмаш» (довідка № 25-01 від 21.12.2006 р.), Южно-Української АЕС (довідка № 65 від 28.04.2006 р.).
Матеріали дисертації складають зміст і методичну основу навчальних дисциплін і були використані в навчальному процесі при підготовці фахівців у сфері менеджменту, при підготовці робочих програм і методичних вказівок для таких навчальних курсів: «Управління інвестиціями», «Фінансовий менеджмент», «Економіка підприємства» (довідка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1/11-14878 від 24.09.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено персональний підхід і особисто одержані автором теоретичні і практичні результати в сфері управління інноваційно-інвестиційною діяльністю. Самостійне практичне значення мають розробки теоретико-методологічних основ вирішення комплексу проблем формування інноваційно-інвестиційної політики і стратегії на великих промислових підприємствах в умовах системної кризи в інноваційно-інвестиційній сфері і зростання практичних потреб виробників у досягненні конкретних переваг. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використані лише ті ідеї, які є досягненням та розробками автора. Конкретний авторський внесок пошукувача в публікаціях, що написані у співавторстві, показаний в переліку основних робіт, опублікованих за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались й обговорювались на конференціях і семінарах міжнародного і регіонального рівня, а саме: на ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); на ІV міжнародній науково-практичної конференції «Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); на ІV міжнародній науково-практичній конференції «Стратегічні питання світової науки» (м. Пшемишль, 2008 р.); на VI міжнародній науково-практичній конференції «Основні проблеми сучасної науки» (м. Софія, 2010 р.); на міжвузівському практичному семінарі «Євроінтеграція України: проблеми і перспективи» (м. Одеса, 2010 р.)
Публікації. Основні результати дисертаційних досліджень відображені в 15 публікаціях загальним обсягом 4,05 др. арк., в тому числі 10 статей у збірниках наукових праць, 4 статті у матеріалах і тезах міжнародних науково-практичних конференцій, 1 стаття в інших виданнях. Особисто автору належить 3,65 др. арк.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, 6 додатків, списку використаних джерел , що має 195 найменування. Повний обсяг дисертації складає 248 сторінок комп’ютерного тексту. Основний текст викладений на 207 сторінках, містить 7 таблиць, 13 рисунків.

bibliography

ВИСНОВКИ

В період системної кризи української економіки число і різноманітність чинників, що знижують інноваційно - інвестиційну активність її суб'єктів господарювання, зростають. Недостатня результативність інноваційно - інвестиційної діяльності ілюструється в дисертації показниками експорту. У світі частка високотехнологічної продукції сягає близько 40% загальносвітового, тоді як в Україні аналогічний показник інноваційного розвитку, починаючи з кризового 1998 р., залишається на рівні 4-6%.
Складно складається ситуація у тих галузях економіки, де з різних причин склалося значне відставання українських розробок від світового рівня. В першу чергу, це відноситься до інформаційних та телекомунікаційних технологій, окремим напрямам машино-будови, біотехнології та ін. Відкриття українського ринку для зарубіжних товарів призвело до падіння попиту на вітчизняну наукомістку продукцію, витіснення її з внутрішнього ринку. У ряді галузей відставання набуває незворотного характеру, а необхідні витрати на освоєння і підтримання сучасного технологічного рівня настільки великі, що стає вигідніше імпортувати готову продукцію з-за кордону.
В умовах зменшення попиту на інноваційну продукцію підприємства скорочують обсяги виробництва наукомісткої продукції, віддаючи пріоритет у виробництві технічно більш простої і дешевої. Знижуються обсяги виробництва продукції п'ятого технологічного укладу, технологічним ядром якого є електронна промисловість, обчислювальна, оптиковолоконна техніка, програмне забезпечення, телекомунікації, роботобудування. Замість них розширюється виробництво виробів четвертого технологічного укладу, технологічним ядром якого є автомобілебудування, тракторобудування, кольорова металургія, синтетичні матеріали, органічна хімія, видобуток і переробка нафти. У промислово розвинених країнах продуктивність техніки, заснованої на використанні систем з інтелектуалізацією виробництва (CALS-технологій) вище, ніж звичайного універсального обладнання в 20-25 разів.
За останні вісім років частка принципово нової машинобудівної продукції, що відвантажується України на експорт, щорічно істотно зменшувалася, а частка модернізованої та модифікованої продукції істотно збільшилася. За цей період більш ніж втричі зросла частка експортованої нової продукції машинобудування, що мала охоронні документи, що свідчить про тенденцію посилення уваги до захисту прав на об'єкти вітчизняної промислової власності.
Вихід із цього становища і подолання технологічної відсталості виробництва можливий тільки шляхом переведення економіки на інноваційно - інвестиційний шлях розвитку, освоєння нових сучасних технологій, випуску нових машин, устаткування та вдосконалення управління інноваційно - інвестиційною діяльністю.
Таким чином, сучасний стан інноваційної сфери в економіці України, теоретичні та практичні потреби вітчизняного виробництва в цілому і окремих товаровиробників підтверджують необхідність розробок цілісного підходу в управлінні інноваційно-інвестиційними процесами.
Створення ефективної системи управління інноваційно - інвестиційною діяльністю вимагає наявності відповідного теоретичного доробку. Тому існуючі практичні потреби в такій системі дисертант рекомендує доповнити потребами в необхідному понятійному апараті, розробці методологічних основ управління в інноваційній сфері, а також в адекватному інструментарії.
У відповідності до змісту основної мети та завдань дослідження були отримані наступні результати:
1. В ході дослідження сучасних тенденцій інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні, проблеми класифікації інновацій і моделювання інноваційного процесу, як засадних умов створення ефективних систем управління інноваційно-інвестиційною діяльністю, автором виявлено основні сучасні тенденції інноваційно-інвестиційної діяльності у вітчизняній економіці та розроблено узагальнену модель інноваційного процесу, що відображає вплив і взаємозв’язок потреб науки, виробництва, соціальної сфери, людини і основних зовнішніх і внутрішніх чинників (інформації, інвестицій, матеріальних і трудових ресурсів, ринкової інфраструктури), переваги якої, в порівнянні з іншими моделями, полягають у тому, що вона може застосовуватися як для інновацій-продуктів, так і для інновацій-процесів.
2. На основі системного підходу визначено потреби в створенні ефективної системи інноваційного менеджменту і його взаємозв'язок з інноваційною стратегією підприємства, а також уточнено типологію інноваційних стратегій, які є одними з основних категорій в управлінні інноваційно-інвестиційною діяльністю на підприємствах в економічних умовах, що склалися, і побудови адекватних управляючих механізмів; також обґрунтована пропозиція щодо виділення у самостійний клас, разом з наступальною, адаптаційною та комбінованою стратегіями.
4. Проведене дослідження дозволило обґрунтувати: концептуальні підходи до багаторівневого управління інноваційно-інвестиційною діяльністю в умовах системної кризи національної економіки; принципи і методичні основи формування системи управління науково-технологічними інноваціями державного значення, а також методичний підхід до розробки принципових організаційно-економічних рішень, що дозволяють створити макроекономічні умови і реалізувати функціонування системи управління інноваціями на мікрорівні і в масштабах регіону.
5. Досліджено використані раніше методичні підходи до управління нововведеннями на державному рівні та існуючі в технологічних країнах-лідерах механізми державного управління науково-технологічною політикою, що дозволило запропонувати класифікатор науково-технологічних інновацій для цілей формування банку даних про вітчизняні науково-технологічні досягнення великої державної значущості. Обґрунтовано можливість використання такого класифікатора для розподілу інновацій на кластери та уточнено роль науково-технологічних інновацій в процесі задоволення громадських потреб, на основі використання їх універсального характеру.
Проведені дослідження дозволили сформулювати поняття зовнішнього маніпулюючого управляючого механізму, а також визначити умови, коли він необхідний, та систему чинників, що впливають на інновації і визначають контури і конфігурацію державного механізму управління цим процесом. Розгляд організаційних і економічних чинників дозволив системно підійти до побудови державного механізму управління, як сукупності імперативних і індикативних регламентів у сфері інноваційної діяльності підприємств.
6. У процесі досліджень доведено, що реалізація інноваційно-інвестиційних процесів відбувається на мікрорівні. Виходячи з цього, зростає необхідність розробки організаційно-методичних рекомендацій для промислових підприємств щодо створення власних мікроінноваційних стратегій, які дозволяють реалізувати їх науково-технологічний потенціал в сучасних умовах системної кризи української економіки. Для реалізації цього підходу дисертантом розроблено методичні рекомендації з вибору конкретного типу інноваційної стратегії, яка, з урахуванням особливостей виробничої та інноваційної діяльності підприємств, може бути використана на об'єктах різних видів господарської діяльності. Запропонований принципово новий підхід до розробки інноваційної стратегії, заснований на використанні принципів інноваційної діагностики, управління проектами за допомогою методу програмно-цільового управління. Систематизовано чинники і умови ефективності інноваційної стратегії з позицій: відповідності інноваційного розвитку підприємства цілям інноваційного розвитку держави, галузі, регіону; відповідності інноваційного потенціалу змісту конкретного типу інноваційної стратегії; наявності критеріїв оцінки ефективності управління інноваціями, а також можливостей вдосконалення процесів її розробки і реалізації відповідно до вимог зовнішнього середовища, що змінюються.
Обґрунтовано і розроблено технологію обстеження основних аспектів стану підприємства в процесі розробки інноваційної стратегії з найбільш конкурентоздатною продукцією, що заснована на дослідженні номенклатури і варіантів її оновлення, інноваційному доробку, матеріально-технічній і дослідницькій базі, кадровому потенціалі, можливостях раціоналізації організаційних структур управління інноваціями, системі інформаційного забезпечення інвестиційних потреб і джерел фінансування інноваційних проектів, наявності ефективної системи взаємин з постачальниками і споживачами, дослідженні рівня конкурентоспроможності нової продукції. Розроблено методичні засади проведення діагностичних обстежень, як засобів забезпечення ефективності інноваційної стратегії, визначено цілі і завдання менеджерів, що займаються інноваційною діагностикою.
7. Концептуальні підходи до формування інноваційної політики і стратегії на великих промислових підприємствах і практичні рекомендації з їх застосування, які розроблені в процесі дослідження, дозволили дисертантові запропонувати цілісну систему організації управління інноваціями в технологічних колективах промислових підприємств з урахуванням ринкових відносин і реалізувати на практиці. Розроблено методичний підхід до формування інноваційної політики в науково-технологічних колективах промислових підприємств, який полягає в комбінації обумовленого комплексу рішень, та визначено його особливості в організації управління розробкою, впровадженням і продажами технологічних інновацій; розроблено методичний підхід до організаційного проектування цільових науково-технологічних колективів, який полягає у встановленні чіткого взаємозв’язку між різними завданнями ЦНТК, та дозволяє обґрунтовано розробляти і реалізувати кадрові заходи щодо забезпечення виконання завдань ЦНТК.
Організація управління процесом розробки, впровадження і продажу технологічних інновацій на основі методичних підходів, запропонованих дисертантом, створює умови для створення гнучкої та високоефективної системи управління технологічними інноваціями на промислових підприємствах в сучасних умовах.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акофф Р. Планирование будущего корпорации / Р. Акофф. – М.: Прогресс, 1985. – 187 с.
2. Александрова В.А. Экономические проблемы государственного программирования научно-технического развития / В.А. Александрова, Ю.Б. Бажал // Экономика Украины. -1999. - № 10. - С. 29-36.
3. Амоша А. Промышленная политика Украины: концептуальные ориентиры на среднесрочную перспективу / А. Амоша, В. Вишневський, Л. Збаражская // Экономика Украины. - 2009. - №11. - С. 4-14.
4. Амоша А.И. Развитие промышленного производства: проблемы и решения / А.И. Амоша, Н.И. Иванов, Л.Т. Хижняк Л.Т. – К.: Наукова думка, 2003. – 339 с.
5. Беренс В. Руководство по оценке эффективности инноваций / В. Беренс, П. Хавранек. - М.: АОЗТ «Интерэксперт»,1998. - 528с.
6. Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія України / О.Г. Білорус. - Науково-методичне видання. – К.: Броди –Просвіта, 2001. –300 с.
7. Богданов А.И. Стратегическое управление научно-техническим прогрессом на предприятии / А.И. Богданов. - М.: ВАФ, 1991. - 219 с.
8. Богиня Д. Структурная перестройка экономики в условиях глоболизации и информатизации / Д. Богиня, Г. Волынский // Экономика Украины. –2003. - №7. – С.19-27.
9. Большой экономический словарь / Под ред. А.Й. Азрилияна. - 5-е изд. -М.: Институт новой экономики. - 2002. - 1280 с.
10. Бубенко П. Почему тормозятся инновационные процессы в Украине / П. Бубенко, В. Гусев // Экономика Украины. - 2009. - № 6. - С. 30-38.
11. Буркинский Б.В. Активизация инвестиционной деятельности в регионе / Б.В. Буркинский, Е.В. Молина. - Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ, 2003. - 494 с.
12. Буркинский Б. В. Конкурентоспособность продукции и предприятия / Б.В. Буркинский, Е.В.Лазарева, И.Н. Агеева и др. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Укрины, 2002. – 132 с.
13. Буркинский Б.В. Трансформація моделей розвитку підприємства / Б.В. Буркинский. – Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2001. – 356 с.
14. Бутенко А.І. Інноваційна спроможність суб’єктів підприємницької діяльності: монографія / А.І. Бутенко, Є.В. Лазарєва. - Одеса: Фенікс, 2007. - 108 с.
15. Бутенко А.І. Підвищення ефективності державної підтримки підприємництва на регіональному рівні (стан, напрямки, шляхи вирішення) / А.І. Бутенко, І.М. Сараєва, О.В. Усатов - Одеса: Пальміра, 2010. – 104 с.
16. Бутко Н. Инвестиционные аспекты повышения конкурентоспособности / Н. Бутко // Экономика Украины. - 2004. - №4. - С.40-45.
17. Виханский О.Р. Менеджмент / О.Р. Виханский, А.И. Наумов. – М.: Высшая школа, 1995. - 427с.
18. Водачек Л. Стратегия управления инновациями на предприятии / Л. Водачек, О. Водачкова. – М.: Экономика, 1989. -176 с.
19. Гальчинский А. Проблемы демократизации экономики / А. Гальчинский // Экономика Украины. - 2005. - №11. - С.4-11.
20. Гальчинский А., Левочкин С. Становление инвестиционной модели экономического роста Украины / А. Гальчинский, С. Левочкин // Экономика Украины. – 2004. - №6. – С. 4-11.
21. Гальчинський А.С. Інноваційна стратегія українських реформ / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, А.К. Кінах, В.П. Семиноженко. - К.: Знання України, 2002. – 336 с.
22. Гамрак-Курек Л.И. Экономика инженерных решений в машиностроении / Л.И. Гамрак-Курек – М.: Машиностроение, 1986. –210 с.
23. Геец В. Либерально – демократические основы: курс на модернизацию Украины / В. Геец // Экономика Украины. - 2010. - №3. - С. 4-20.
24. Геец В. Характер переходных процессов к экономике знаний / В. Геец // Экономика Украины. – 2004. - №4. – С. 4-14. - №5. – С. 4-13.
25. Гиль В. Организационные системы технологической модернизации в машиностроении / В. Гиль // Экономика Украины. - 2004. - № 9. - С. 80-82.
26. Грачева М.В. Инновационная деятельность в промышленности: теория и практика в странах рыночной экономики и инновационные опросы российских предприятий / М.В. Грачева. - М.: РАН ИМЭМО, 2000. - 56 с.
27. Грейсон Дж. Американский менеджмент на пороге ХХI века / Дж. Грейсон, К. О’Делл. - М.: Экономика, - 1991. – 315 с.
28. Гриньов Б.В. Проблеми формування інноваційної системи в Україні / Б.В. Гриньов, П.Т. Бубенко, В.А. Гусєв // Економіка і прогнозування.–2004. – № 3. – С. 127-138.
29. Гриньова В.М. Організаційні проблеми інноваційної діяльності на підприємствах / В.М. Гриньова, В.В. Власенко. – Харків: ХНУ, 2005. –200 с.
30. Гриньова В.М. Функціонально-вартісний аналіз в інноваційній діяльності підприємства / В.М. Гриньова. – Харків, 2004. –128 с.
31. Гроув Э. Высокоэффективный менеджменкт / Э. Гроув. – М.: Филин, 1996. –278 с.
32. Грузнов И.И. Эффективные организационно – экономические механизмы управления / И.И. Грузнов. – Одесса: Полиграф, 2009. –528 с.
33. Данилишин Б. Научно-инновационное обеспечение устойчивого экономического развития Украины / Б. Данилишин, В. Чижова // Экономика Украины. – 2004. - №3. – С. 4-11.
34. Денисенко М. Можливості активізації інвестування в сучасних умовах / М. Денисенко // Економіка України. – 2003. - №1. – С. 28-32.
35. Денисов Б.Ф. Инновационный процесс в условиях рыночной экономики / Б.Ф. Денисов. – СПб.: Изд. СПБУ экономики и финансов, 1993. – 128 с.
36. Денисов Ю.Д. Основные направления научно-технического прогресса в современной Японии / Ю.Д. Денисов. – М.: Наука, 1987. – 184 с.
37. Денисюк В. Інноваційна активність національної економіки: вдосканалення методології, показники промислових підприємств, державна підтримка / В. Денисюк // Економіст. –2005. - № 8. – С. 45-49.
38. Дергачев В.А., Регионоведение / В.А. Дергачев, Л.Б. Вардомский.–М.: ЮНИТИ-ДАНА, –2004. – 463 с.
39. Державна цільова економічна програма «Створення в Україні інноваційної інфраструктури» на 2009-2013 роки. Затверджено постановою КМ України № 447 від 14.05.2008 р.
40. Держана програма розвитку промисловості на 2003-2011роки // Инвест – газета. – 2008. - №39. - С.11-24.
41. Длинные волны: научно-технический прогресс и социально-экономическое развитие / С.Ю. Глазьев, Г.И. Михерин, П.Н. Тесля и др. - Новосибирск: Наука, 1991. – 224 с.
42. Долішній М.І. Організаційно-економічні напрямки активізації інноваційної діяльності в Україні: регіональні аспекти / М.І. Долішній, Є.І. Бойко, С.О. Іщук // Регіональна економіка. - 2004. - №1. – С. 48-54.
43. Ендовицкий Д.А. Организация анализа и контроля инновационной деятельности хозяйствующего субъекта / Д.А. Ендовицкий, С.Н. Коменденко. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 272 с.
44. Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» // Инвест-газета. - 2009. - №3. - С. 4-28.
45. Закон України «Про державні цільові програми» // Уряд. кур’єр. - 2004. - №75.
46. Закон України «Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності» // Уряд. кур’єр. - 2003. - №198.
47. Закон України «Про захист економічної конкуренції» // Офіційний вісник України .- 2001. - №7.
48. Закон України «Про інноваційну діяльність» // Уряд. кур’єр. -2002. - №143.
49. Закон України «Про основи національної безпеки України» // Уряд. кур’єр. - 2003. - №139.
50. Закон України «Про пріоритетні напрямки інноваціної діяльності в Україні» // Уряд. кур’єр. - 2003. - №132.
51. Закон України „Про державно-приватне партнерство” // Ведомости Верховной рады Украины. – 2010. - № 40. - ст. 524 (документ 2404-17 от 01.07. 2010 г.) [Електронний ресурс]: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.2404-17.
52. Захарченко В.И. Кластерная форма территориально – производственной организации: В 2-х частях/ В.И. Захарченко, В.Н. Осипов. - Одесса: Фаворит, 2010. – 163 с.
53. Захарченко В.И. Научно-технологическое прогнозирование и развитие региона / В.И. Захарченко, В.А. Вайсман, Е.В. Молина. – Одесса: Наука и техника, 2004. – 64 с.
54. Захарченко В.И. Разработка целевых программ на предприятиях промышленности / В.И. Захарченко, Т.Г. Иванова, Н.Н. Корсикова, С.А. Костромин, В.В. Семенов. - Одесса: Изд. ОЮИ НУВД, 2003. - 85 с.
55. Захарченко В.И. Экономический механизм процесса нововведений / В.И. Захарченко. – Одесса: АОЗТ «ИРЭНТиТ», 1999. –200 с.
56. Захожай А. Ринок науково-технічного потенціалу промисловості / А. Захожай, В. Луговський, В. Гулеватий // Економіка України. - 2002. -№ 2. – С. 77-79.
57. Збірник законодавчих і нормативних документів з науково-технічної інноваційної діяльності та трансферу технологій. – К.: УКРІНТЕІ, 2006. – 284 с.
58. Золотарев А. Организационные аспекты развития экономики / А. Золотарев // Экономика Украины. – 2004. - №12. – С.37-40.
59. Иванов М. США: управление наукой и нововведениями / М. Иванов, С.Колупаева, Г. Кочетков. - М.: Наука, 1990. - 214 с.
60. Избранные вопросы современного инновационного менеджмента для малых и средних предприятий/ Под ред. Р. Мюллера и В. Соловьева. –К.: Демур, 2000. – 284 с.
61. Инновационная и конкурентная стратегия корпораций: Научн. –аналит. обозр. – М.: РАН ИНИОН, 1994. – 46 с.
62. Инновационный менеджмент. Методическое пособие. - Ч.1. - К.: РАМО, 1991. - 112 с.
63. Ілляшенко С.М. Проблеми управління інноваційним розвитком підприємств у транзитивній економіці / За заг. ред. проф. С.М. Ілляшенка.– Суми, – 2005. – 582 с.
64. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: Навчальний посібник / С.М. Ілляшенко. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 278 с.
65. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика / за ред. Л.І. Федулової. – К.: Основа, 2005. – 552 с.
66. Квинт В.Л. Управление научно-техническим прогрессом: региональный аспект / В.Л. Квинт. - М.: Наука, 1986. - 216 с.
67. Кирсанов В. Инновационный менеджмент в формировании научно-технической политики / В. Кирсанов, Д. Саверин // РЭЖ, 1998. - №1. -С. 47-54.
68. Клейнер Г.Б. Предприятия в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность / Г.Б. Клейнер, В.Л. Томбовцев, Р.М. Качалов. - М.: Экономика, 1997. – 288 с.
69. Комаров В.Ф. Управленческие имитационные игры / В.Ф. Комаров. –Новосибирск: Наука, 1989. – 272 с.
70. Конституція Украиїни. Прийнята на пятій сесії ВР України 28.06.1996.-Київ.-1996. // Відомості Верховної Ради України .- 1996. - № 30.
71. Концепція науково-технічного та інноваційного розвитку України. Постанова ВР України від 13.07.1999 р.-№916-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - N 37.
72. Концепція проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2017 року // Инвест – газета, 2008. - №39. - С.8-11.
73. Крамаренко В.И. Управление внешнеэкономическими рисками в условиях глобализации: монография / В.И Крамаренко, К.Н. Онищенко, Н.И. Твердохлебов. - Симферополь: ДИАЙПИ,2010.- 354 с.
74. Кредисов А. Менеджмент: основные концепции 2-й половины ХХ ст. и некоторые тенденции развития в начале ХХI ст. / А. Кредисов // Экономика Украины. – 2005. - №11. – С. 12-20.
75. Кузьмин О. Кластеры как фактор инновационного развития предприятий и территориальных образований / О. Кузьмин, В. Жежуха // Экономика Украины. – 2010. - №2. – С. 14-23.
76. Курнышева И. Условия инновационного развития / И. Курнышева // Экономист. – 2001. - № 7. – С. 9-18.
77. Кутейников А.А. Технологические нововведения в экономике США / А.А. Кутейников. – М.: Наука, 1990. – 96 с.
78. Кухленко О. Стратегія інвестиційної діяльності в Україні / О. Кухленко, О. Смірнова // Економіка України. – 2002. - №11. – С. 22-25.
79. Лапко О.О. Розвиток системи управління науково-інноваційною сферою в Україні / О.О. Лапко // Економіка і прогнозування. – 2002. - № 1. – С. 55-62.
80. Лапуста М.Г. Риски в предпринимательской деятельности / М.Г. Лапуста, Л.Г. Шаршукова. –М.: ИНФРА-М, 1996. – 224 с.
81. Лахметкина Н.И. Инвестиционная стратегия предприятия: Учеб пособие / Н.И. Лахметкина. – М.: ИНФРА-М, 2006. –18 с.
82. Логинов В. Условия инновационного развития экономики / В. Логинов // Экономист. –2002. - № 3. – С. 21-27.
83. Маевский В. Эволюционная теория и технологический прогресс / В. Маевский // Вопросы экономики. –2001. - №11. – С. 4-16.
84. Макмиллан Ч. Японская промышленная система / Ч. Макмиллан. – М.: Прогресс, 1988. – 400 с.
85. Маковецкий М. Ю. Инвестиционное обеспечение экономического роста: теоретические проблемы, финансовые инструменты, тенденции развития / М. Ю. Маковецкий. – М.: Экономика, 2005. – 312 с.
86. Мартино Дж. Технологическое прогнозирование/ Дж. Мартино. – М.: Прогресс, 1997. – 592 с.
87. Марчук С. Україна: нова парадигма поступу / С. Марчук. – К.: Аваллон, 2001. – 216 с.
88. Матеріали науково-практичної конференції «Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України» // Урядовий кур’єр. - 2003. - №34-35.
89. Мельник Ю.Н. Анализ рынка в маркетинговой деятельности предприятия / Ю.Н. Мельник // Економіка менеджмент підприємництво: зб. наук. праць. – Луганськ, 2006. – № 15/2006. – С. 265-271.
90. Мельник Ю.Н. Виды инноваций при реструктуризации машиностроительных предприятий / Ю.Н. Мельник // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. – Дніпропетровськ, 2006. – Т. І, Вип. 211. – С. 32-40.
91. Мельник Ю.М. Еволюція механізмів дослідження мікроінноваційної політики і стратегії в промисловості [Електронний ресурс] / Ю.М. Сафонов, Ю.М. Мельник // Проблеми системного підходу в економіці: наукове фахове видання. - 2012. - № 3. Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2012_3/Safonov_312.htm.
92. Мельник Ю.Н. Инновационное развитие и венчурные предприятия / Ю.Н. Мельник // Євроінтеграція України: проблеми і перспективи: Міжвузівський практичний семінар 8 червня 2010 р.: тези допов. – Одеса, 2010. – С. 50-53.
93. Мельник Ю.Н. Инструменты снижения инновационных рисков / Захарченко В.И., Ю.Н. Мельник // Основні проблеми сучасної науки»: ІV Міжнар. наук.-практ. конф., 15-25 квітня 2010 р.: тези допов. – Софія, Болгарія 2010. – С. 69-73.
94. Мельник Ю.Н. Концептуальные подходы к стратегическому управлению инновационным развитием региона / Ю.Н. Мельник // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління: зб. наук. праць. – Одеса, 2007. – Т. 10, Вип.14. – С. 108-116.
95. Мельник Ю.Н. Особенности деятельности научно-иследовательских систем / Ю.Н. Мельник // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління: зб. наук. праць. – Одеса, 2007. – Т. 10, Вип. 15. – С. 97-110.
96. Мельник Ю.Н. Особенности механизма инновационного инвестирования / Ю.Н. Мельник // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць.– Дніпропетровськ, 2004. – Т. ІІІ, Вип. 198. – С. 669-674.
97. Мельник Ю.Н. Особенности организационных форм инновационной деятельности / Ю.Н. Мельник, О.В. Побережець // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. – Дніпропетровськ, 2004. – Т. ІV, Вип. 193. – С. 1107-1113.
98. Мельник Ю.Н. Подходы к выявлению рисков в страховой деятельности / Ю.Н. Мельник // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління: зб. наук. праць. – Одеса, 2007. – Т. 10, Вип. 16. – С. 86-92.
99. Мельник Ю.Н. Повышение конкурентоспособности предприятия на основе его интеллектуального капитала / Ю.Н. Мельник // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління: зб. наук. праць. – Одеса, 2008. – Т. 11, Вип. 19. – С. 109-118.
100. Мельник Ю.Н. Проблемы формирования инновационной инфраструктуры региона / Ю.Н. Мельник // Сучасні проблеми соціально- економічного розвитку України: ІV Всеукраїнська наук.-практ. конф. молодих учених, 19-20 квітня 2006 р.: тези допов. – Дніпропетровськ, 2006. – С. 28-29.
101. Мельник Ю.Н. Развитие региона через оффшорные зоны / А.В. Иванищева, Г.С. Киладзе, Ю.Н. Мельник // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління: зб. наук. праць. – Одеса, 2004. – Т. 7, Вип. 8. – С. 402-407.
102. Мельник Ю.Н. Создание инфраструктуры для развития малого бизнеса / Ю.Н Мельник.// Стратегічні питання світової науки: ІV Міжнар. наук.-практ. конф., 15-28 лютого 2008 р.: тези допов. – Пшемишль, 2008. – С. 31-33.
103. Мельник Ю.Н. Функции инженерно- технической интеллигенции в условиях трансформационной экономики / Ю.Н. Мельник, Побережець О.В. // Динаміка наукових досліджень: ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 21-30 червня 2004 р.: тези допов. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 14-16.
104. Менеджмент организации: Учеб пособие / Под ред. З.П. Румянцевой, Н.А. Соломатика – М.: ИНФРА, 1995. – 432 с.
105. Менеджмент та маркетинг інновацій/ За заг. ред. проф. С.М. Ілляшенка. – Суми. – 2004. – 596 с.
106. Меркулов М.М. Науково – технологічний розвиток і управління інноваціями: Монографія / М.М. Меркулов. - Одеса: фенікс, 2008. - 344 с.
107. Методика визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження і розробки та їх впровадження. Керівник НДР проф. В.П. Александрова – К.: ІЕП НАНУ, 1998. –52с.
108. Методы активизации инновационных процессов / Под ред. А.И. Пригожина. – М.: ВНИИСИ, 1988. – 63 с.
109. Мильнер Б.З. Организация программно-целевого управления / Б.З. Мильнер. – М.: Наука, 1980. – 376 с.
110. Мир управления проектами: Пер. с англ./ Под ред. Х. Решке, Х. Шелле. – М.: Аланс, 1993. – 304 с.
111. Митрафанов С.П. Научная организация машиностроительного производства / С.П. Митрафанов. – М.: Машиностроение, 1986. – 711 с.
112. Мова Н., Інноваційна діяльність в Україні та напрями її розвитку / Н. Мова, В. Хаустов // Економіка України. – 2001. - № 6. - С. 29-34.
113. Моисеева Н.К. Современное предприятие: конкурентоспособность, маркетинг, обновление / Н.К. Моисеева, Ю.П. Анискин. – М.: Внешторгиздит, 1993. – 221 с.
114. Московский В.М. Исследования инновационной активности стран ЕС / В.М. Московский, В.В. Брук, А.Х. Раковская-Самойлова // Бизнес Информ. – 2004. - № 9. – С. 8-17.
115. Научно – исследовательская деятельность и кадры науки в странах Содружества / Статистика СНГ. - М.: Статкомитет СНГ, 2009.-№18(465). - С. 130.
116. Организация управления промышленным производством / Под ред. О.В. Козловой, С.В. Каменицера. – М.: Высшая школа, 1980. – 398 с.
117. Панков В. Інноваційний менеджмент великого акціонерного товариства / В. Панков // Економіка України. – 2002. - №12. – С. 4-11.
118. Пересада А.А. Основы инновационной деятельности / А.А. Пересада. –К.: Либра, 1996. – 344 с.
119. Петрович Й.М. Інноваційний потенціал управління організацією: монографія /Й.М. Петрович, Л.М. Прокопишин - Рашкевич. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010.- 184 с.
120. Петрович Й.М. Організаційно – економічні засади прискорення інноваційних процесів в промисловості України / Петрович Й.М. // вісник Національного університету «Львівська політехніка»: Проблеми економіки і управління. – 2008. - № 628. – С. 3-10
121. Петрович Й.М. Організаційно – економічні передумови сталого інноваційного розвитку економіки України / Й.М. Петрович // вісник Національного університету «Львівська політехніка»: Проблеми економіки і управління. – 2010. - № 683. – С. 3-8.
122. Петрович Й.М. Пріоритети, інструментарій і ресурсне забезпечення прискорення інноваційних процесів в економіці України / Й.М. Петрович // вісник Національного університету «Львівська політехніка»: Менеджмент і міжнародне підприємництво. – 2009. - № 657. – С. 423-429.
123. Повышение инновационной активности экономики России / Ин-т экономики. – М.: УОП ИЭ РАН, 1994. – 212 с.
124. Поповенко Н.С. Инновационный менеджмент: Учебное пособие / Н.С. Поповенко, Е.А. Бельтюков, Э.Н. Забарная, И.С. Лапина, И.А. Голубева. – Одесса: ВШДА, 1999. – 196 с.
125. Попович З. Экономический рост и перспективы инновационного развития// Экономика Украины. –2004. -№12. –С.41-47.
126. Португал В.М. Организационная структура оперативного управления производством / В.М. Португал, А.И. Семенов, В.Н. Кубликов. – М.: Наука, 1986. – 223 с.
127. Послання Президента України до Українського народу «не люди для реформ, а реформи для людей» // Уряд. кур’єр. - 2010. - №101. - С.4-6.
128. Пригожин А.И. Нововведения: стимулы и препятствия / А.И. Пригожин. – М.: Политиздат, 1989. – 270 с.
129. Програма «Регіональна ініціатива на 2002-2006 роки».- Одеса: Облдержадміністрація. - №87/А. - 2003.
130. Радомский С.Й. Организация и оплата труда на предприятиях в условиях перехода к рыночной экономике / С.Й. Радомский, В.Н. Гончаров. – Луганск: ВНУ им. В. Даля, 2004. – 264 с.
131. Рапопорт В.С. Развитие организационных форм управления научно техническим прогрессом в промышленности / В.С. Рапопорт. – М.: Экономика, 1979. – 232 с.
132. Рекомендуемые нормативы соотношений численности инженерно-технических работников и вспомогательного технического персонала для научно-исследовательских, проектных, конструкторских и технических организаций. – М.: НИИ Труда, 1978. – 20 с.
133. Розвиток підприємництва в промисловості України / За ред. Б.В. Буркинського, А.І. Бутенко. – Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2010. – 492 с.
134. Рубан В. Инновационная модель стратегического развития Украины: методология и опыт / Рубан В., О. Чубукова, В. Некрасов // Экономика Украины. – 2003. - №6. – С. 14-18.
135. Савчук А. Инновационный анализ производителя / А. Савчук // Економіст. –2002. - №6. – С. 64-68.
136. Санто Б. Инновация как средство экономического развития / Б. Санто. – М.: Прогресс, 1990. – 255 с.
137. Сафонов Ю.М. Державне регулювання глобалізаційних процесів на ринку праці підприємств України. /Ю. М. Сафонов // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2011. – №2. – С. 84-93.
138. Сафонов Ю.М. Державні регулятори інноваційно-інвестиційної діяльності сировинного комплексу текстильної промисловості України / Ю.М. Сафонов // Інвестиції: практика та досвід. – 2011. – № 6. – С. 22-29.
139. Сафонов Ю.М. Детермінанти конкурентоспроможності і економічного розвитку в сучасних умовах [Електронний ресурс ] / Ю.М. Сафонов // Ефективна економіка. – 2011. – № 12. – Режим доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua/index. php? operation=1&iid=413.
140. Сафонов Ю.М. Методи прийняття управлінських рішень: [навчально-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни] / Ю.М. Сафонов, Н.В. Шандова. – Кривий Ріг: “Видавничий дім”, 2010. – 174с.
141. Сафонов Ю.М. Принципи державної інноваційної політики України / Ю.М. Сафонов // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України (економіка, право). – 2011. – № 1(52). – С. 81-88.
142. Сафонов Ю.М. Стратегічне управління: [навчальний посібник] / Ю.М. Сафонов, Т.І. Макаренко. – Кривий Ріг: “Видавничий дім”, 2010. – 300 с.
143. Сидорова А. Направления инновационного развития в промышленности Украины / А. Сидорова, А. Анисимова // Экономика Украины. – 2009. - №3. – С. 19-26.
144. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (синергетические эффекты инноваций) / В.П. Соловьев. – К.: Феникс, 2004. – 560 с.
145. Стасовский Ю. Стратегия инновационного развития горно-металлургического комплекса региона / Ю. Стасовский // Экономика Украины. – 2005. - №2. – С. 29-37.
146. Статистичний щорічник Одеської області за 2011 рік. – Одеса: Головне управління статистики в Одеській області, 2011. - 458 с.
147. Статистичний щорічник України за 2011 рік. – К.: Август Трейд, 2012. – 566 с.
148. Стратегія сталого розвитку та структурно-інноваційної перебудови української економіки на період 2004-2015 роки. Метеріали науково-практичної конференції // Урядовий кур’єр. - 2004. - №75.
149. Тарасевич В. О синергетике инноваций / В. Тарасевич // Экономика Украины. – 2009. - №4. – С. 65-73.
150. Твисс Б. Управление научно-техническими инновациями / Б. Твисс. –М.: Экономика, 1989. – 281 с.
151. Трайбус М. Вирусная теория менеджмента / М. Трайбус. – М.: Издательство стандартов, 1997. – 32 с.
152. Указ Президента України «Про Концепцію державної промислової політики» // Офіц. вісн. України. - 2003. - №7. - С.27-29.
153. Указ Президента України «Про утворення Державного агенства України з інвестицій та інновацій», № 1873/2005 від 30.12.2005 р.// Урядовий кур’єр. - 2006. - №14.
154. Указ Президента України № 1648/2005 про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.06.2005 р. «Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» // Дело. - 2005. - №29.
155. Україна не має асоціюватися з катастрофою / М. Азаров. Доповідь на засіданні ВР України // Уряд. кур'єр. - 2010. - № 50.
156. Управление инновационным циклом. – Киев: Наукова думка, 1993. –188 с.
157. Управление исследованиями и инновациями. – М.: Наука, 1993. – 144 с.
158. Управление исследованиями, разработками и инновационными проектами / Под ред. С.В. Валдайцева. – СПб.: Издательство СПбГУ, 1995. – 207 с.
159. Управление нововведениями и стратегия корпораций: Научно-аналитический обзор. – М.: ИНИОН, 1990. – 176 с.
160. Управление проектами. Справочное пособие / И.И. Мазур, В.Д. Шапиро и др. – М.: Высшая школа, 2001. – 875 с.
161. Управление процессом нововведений в капиталистической фирме. – М.: ИМЭМО, 1985. – 228 с.
162. Устинов В.А. Управление инновационной деятельностью в процессе создания новой техники и освоения производства новой продукции / В.А. Устинов. – М.: ГАУ им. С. Орджоникидзе, 1995. – 80 с.
163. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент / Р.А. Фатхутдинов. – СПб.: Питер, 2002. – 400 с.
164. Федулова Л. Проблеми інноваційних трансформацій у корпоротивному секторі економіки України / Л. Федулова // Економіст. – 2005. - №2. –С. 38-40.
165. Федулова Л. Проблемы и перспективы производственной и научно – технологической кооперации предприятий Украины и Российской Федерации: экспертная оценка / Л. Федулова, О. Балакирева // Экономика Украины. –2009. - №8. – С. 56-67.
166. Филиппова С.В. Трансформационные процессы в промышленном производстве в условиях нестабильности / С.В. Филиппова. – Одесса: ОРИГУ НАНУ, 2005. – 420 с.
167. Харичков С.К. Инновационная стратегия мобилизации интегрального ресурса регионального развития // Экономические инновации. Выпуск 14: статті / С.К. Харичков. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины. - 2003. – С. 14 - 23.
168. Хартман В. Критический анализ буржуазной теории и практики управления промышленными исследованиями и разработками / В. Хартман, В. Шток. – М.: Прогресс, 1979. – 407 с.
169. Чечетов М. Инновационная составляющая рыночной трансформации / М. Чечетов // Экономика Украины. – 2004. - №11. – С. 4-14.
170. Чухно А. Актуальные проблемы развития экономической теории на современном этапе / А. Чухно // Экономика Украины. –2009. - №5. –С. 15-35.
171. Чухно А. Современный финансово – экономический кризис: природа, пути и методы его преодоления / А. Чухно // Экономика Украины. –2010. - №1. – С. 4-18.
172. Чухрай Н. Інновації та логістика таварів / Н. Чухрай, Р. Патора. – Львів: НУ «Львівська політехніка». – 2001. – 264 с.
173. Шарко М.В. Концептуальные основы инновационного развития экономики: теоретико – методологические аспекты / М.В. Шарко. –Херсон: ХДТУ, 2005. - 394 с.
174. Шнитко О. Накопление основного капитала как фактор конкурентоспособности экономики / О. Шнитко // Экономика Украины. – 2005. – №7. – С. 23-35.
175. Шовкун И. Институциональная модель научной системы Украины в трансформационной экономике / И. Шовкун // Экономика Украины. –2004. – №11. – С. 69-76.
176. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер. – М.: Прогресс, 1982. – 455 с.
177. Щедріна Т.І. Трансфер інновацій як реалізація знань: аналіз для України / Т.І. Щедріна // Економіка і прогнозування. – 2003. - №4. –С. 82-91.
178. Яковенко В.Б. Введение в инновационные технологии / В.Б. Яковенко. – К.: Издательство Европ. Унив, 2002. – 134 с.
179. Яковец Ю. Инновационное инвестирование: новые подходы / Ю. Яковец // Экономист. – 198. - №1. – С. 74-81.
180. Яковлєв А.І. Логіка моделювання ефективного портфелю як засіб вирішення проблем інноваційно-інвестиційних проектів / А.І. Яковлєв, С.О. Васильцова // Бухгалтерский облік, аналіз та аудит: Проблеми теорії, методології, організації: зб. наук. праць. – К.: Медіа консалтинг, 2011. - Вип. 2(7). - С. 229-235.
181. Яковлєв А.І. Можливості кредитування промислових інновацій / А.І. Яковлєв, І.П. Косарєва // Маркетинг і менеджмент інновацій: журнал. - Суми, 2011.- № 1. - с. 86-92.
182. Яковлєв А.І. Проектний аналіз інноваційно-інвестиційної діяльності. Навчальний посібник / А.І. Яковлєв. - Х.: НТУ «ХПІ», 2010. – 216 с.
183. Яковлєв А.І. Удосконалення фінансово-кр