Організаційно-економічні механізми вертикальної інтеграції підприємств агропродовольчої сфери

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Проник Оксана Іванівна
УДК338.436:346.12
Організаційно-економічні механізми вертикальної інтеграції підприємств агропродовольчої сфери
08.00.04 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Дисертаціїя
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Топіха Валерій Іванович,
доктор економічних наук, профсор

Одеса 2014

ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади формування організаційно-економічних механізмів вертикальної інтеграції підприємств агропродовольчої сфери
1.1. Наукові засади і принципи інтеграції господарюючих суб’єктів агропродовольчої сфери
1.2. Сутність і економічний зміст інтеграції господарюючих суб’єктів агропродовольчої сфери
1.3. Особливості і типологія інтеграції господарюючих суб’єктів агропродовольчої сфери
Висновки до розділу 1
Розділ 2. Методичні засади формування організаційно-економічних механізмів вертикальної інтеграції підприємств агропродовольчої сфери
2.1. Фактори ефективності інтеграції господарюючих суб’єктів агропродовольчої сфери
2.2. Інструментарій інституційно-господарської підсистеми регулювання вертикальної інтеграції підприємств агропродовольчої сфери
2.3. Моделі і методи інтеграційної взаємодії виробничих структур агропродовольчої сфери
Висновки до розділу 2
Розділ 3. Формування організаційно-економічних механізмів вертикальної інтеграції підприємств агропродовольчої сфери
3.1. Імперативи стратегічного управління структурними параметрами інтеграції при формуванні виробничих комплексів в агропродовольчій сфері
3.2. Механізми розвитку інтеграційних зв’язків підприємств агропродовольчої сфери
3.3. Управління трансакціями в інтегрованих структурах агропродовольчої сфери
Висновки до розділу 3
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

ВСТУП

Актуальність теми. Одним з результатів ринкових перетворень у вітчизняній агропродовольчій сфері стало поширення процесів міжгалузевої інтеграції та формування трансрегіональних корпоративних бізнес-груп, що займають домінуючі позиції в конкурентному середовищі агропродовольчих ринків. В даному контексті інтеграція міжгосподарських зв’язків виступає ключовими факторами-імперативами розвитку агропродовольчої сфери України. Активізація процесів інтеграції, заснованої на консолідації, специфікації активів, централізації управлінських функцій, сприяє трансформації організаційно-економічної взаємодії господарюючих суб’єктів агропродовольчої сфери, забезпечення зростання керованості міжгалузевого обороту ресурсів і капіталу за рахунок переведення ринкових ланцюжків створення доданої вартості в регульований економічний простір.
Разом з тим, формування вертикально-інтегрованих агропромислових структур передбачає зміну схем міжгосподарських трансакцій, інституційних форм виробничо-господарської діяльності, а, отже, реорганізацію інституційно-господарського середовища агропродовольчої сфери. Тому перспективи розвитку підприємств агропродовольчої сфери в умовах інтеграції виробництва багато в чому визначаються відповідними інституційно-господарськими детермінантами, а також рівнем обґрунтованості організаційно-економічних механізмів регулювання інтеграційних процесів.
Ефективне функціонування та стійкість вертикально-інтегрованих структур в агропродовольчій сфері має, перш за все, стратегічне значення, сприяючи забезпеченню продовольчої безпеки країни. В даному контексті інтегровані структури покликані забезпечити конкурентоспроможність підприємств агропродовольчої сфери, а також стійкий вектор структурної модернізації виробництва.
В останні роки активізувалися економічні дослідження проблем управління процесами інтеграції господарюючих суб’єктів агропродовольчої сфери. Значна увага цим питанням приділялася відомими вченими-економістами, такими як: Т.В. Багрій, О. Ю. Біленький, Л.М. Благодир, Г. М. Брусільцева, Б.Є. Грабовецький, Н.А. Добрянська О.М. Косіюк, Ю.Я. Лузан, М.Г. Луцький, М.Й. Малік, О.В. Мороз, Т.Л. Мостенська, Л.М. Наумова, В.О. Новак, Ю.В. Піча, Ю.А. Сагайдак, Ю.Г. Симоненко, Н.С. Скопенко, Л.В. Страшинська, В.І. Топіха та іншими.
Дослідження в цій сфері переважно націлені на вирішення конкретних науково-прикладних завдань інтеграції підприємств окремих виробничих комплексів. У зв’язку із цим актуальним і необхідним є розробка дієвої теоретичної концепції інтеграції господарюючих суб’єктів, визначення напрямів підвищення ефективності інтеграції українських підприємств агропродовольчої сфери.
Важливість і значимість означених проблем зумовили вибір теми, постановку мети і завдань дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною програми наукових досліджень Міжнародного університету бізнесу і права в рамках науково-дослідної теми «Стратегічні напрями та пріоритети розвитку ринків АПК в умовах інтеграції та глобалізації» (номер державної реєстрації 0109U002937). Внесок автора полягає у розробці наукових положень та методичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічних механізмів вертикальної інтеграції підприємств агропродовольчої сфери.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад і розробка практичних рекомендацій з формування та функціонування організаційно-економічних механізмів вертикальної інтеграції підприємств агропродовольчої сфери.
Для досягнення поставленої мети були поставлені і вирішені наступні завдання:
- визначити сутність і зміст поняття «інтеграція господарюючих суб'єктів агропродовольчої сфери»;
- дослідити та розвинути типологію інтегрованих структур агропродовольчої сфери;
- розробити організаційно-економічний механізм стратегічного управління розвитком інтегрованої системи підприємств агропродовольчої сфери;
- удосконалити методичний підхід до визначення нормативного рівня ефективності інтегрованих об’єднань агропродоволчьої сфери;
- сформувати кваліметричну систему моніторингу та оцінки стану трансакційних витрат у інтегрованій кластерній структурі підприємств агропродовольчої сфери;
- запропонувати інструментарій маркетингу інтегрованих агропродовольчих структур в рамках стратегії маркетингової взаємодії;
- розробити структурно-функціональну модель регіонального продовольчого кластера;
- розвинути інструментарій інституційного регулювання вертикальної інтеграції підприємств агропродовольчої сфери.
Об’єктом дослідження є процеси вертикальної інтеграції підприємств агропродовольчої сфери.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти формування і функціонування організаційно-економічних механізмів вертикальної інтеграції підприємств агропродовольчої сфери.
Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження становили діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення економічної теорії та менеджменту організацій, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем інтеграційної взаємодії підприємств і організацій агропродовольчої сфери.
У процесі дослідження використовувались наступні методи: монографічний (вивчення досвіду та особливостей міжгалузевої інтеграції у агропродовольчій сфері), аналіз і синтез (дослідження сучасного стану та тенденцій розвитку інтеграційних процесів у агропродовольчій сфері); абстрактно-логічний (при вивченні публікацій за темою дисертації, при інтерпретації отриманих результатів); теоретичного узагальнення та порівняння (при теоретичному узагальненні та формулюванні висновків, упорядкуванні термінології); економічного аналізу (для аналізу й оцінки інтеграційних процесів на розвиток підприємств агропродовольчої сфери); структурно-логічний (для виявлення взаємозв’язків між елементами інтегрованої структури), графічної інтерпретації (при обробці статистичних даних, їх інтерпретації).
Інформаційну базу дослідження становили законодавчі та нормативно-правові акти України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України. Використані офіційні статистичні дані Державної служби статистики України, наукова література з досліджуваної проблеми, результати науково-практичних конференцій, інформаційні дані мережі Інтернет, власні спостереження автора.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад і розробці практичних рекомендацій з формування та функціонування організаційно-економічних механізмів вертикальної інтеграції підприємств агропродовольчої сфери. Наукова новизна найважливіших результатів дослідження полягає у наступному:
вперше:
- розроблено організаційно-економічний механізм стратегічного управління розвитком інтегрованої системи підприємств агропродовольчої сфери, відмінною рисою якого є комплексне ув'язування цілей і завдань учасників інтеграції, збалансована система взаємодії й показників їх розвитку, що дозволяє позиціонувати й забезпечити роль керуючої компанії в стратегічному розвитку інтегрованої системи й одночасно підвищити самостійність господарюючих суб'єктів - учасників інтегрованої структури;
удосконалено:
- методичний підхід до визначення нормативного рівня ефективності інтегрованих об’єднань агропродовольчої сфери, що дозволяє оцінити не тільки рівень використання ресурсів, але й організаційно-управлінський рівень функціонування інтегрованих формувань, а також виявити резерви росту ефективності виробництва;
- кваліметрична система моніторингу та оцінки стану трансакційних витрат у інтегрованій кластерній структурі підприємств агропродовольчої сфери з використанням експертної оцінки їх трудомісткості, що дозволяє включити в систему управління трансакціями економічні показники аналізу й оцінки результатів взаємодії суб'єктів продовольчого кластера;
- інструментарій маркетингу інтегрованих агропродовольчих структур в рамках стратегії маркетингової взаємодії, що відповідає сучасній концепції менеджмент-маркетинг, а саме: запропоновано динамічну модель формування й використання механізму маркетингової взаємодії у інтегрованому об’єднанні підприємств агропродовольчої сфери, у якій критерієм ефективності виступає ринкова вартість бізнесу;
дістали подальший розвиток:
- понятійно-категоріальний апарат аграрного менеджменту у частині визначення сутності і змісту поняття «інтеграція господарюючих суб'єктів агропродовольчої сфери», що виражає сукупність організаційно-економічних відносин, які виникають між господарюючими суб'єктами агропродовольчої сфери із приводу встановлення повторюваних стійких взаємодій у процесах організації виробництва, праці й управління, обміну результатами виробництва з метою гармонізації економічних інтересів і досягнення синергетичного ефекту;
- типологія інтегрованих структур агропродовольчої сфери, що характеризує комплексну взаємозумовленість властивих сучасній українській економіці видів, форм і методів (способів) інтеграції господарюючих суб'єктів агропродовольчої сфери;
- структурно-функціональна модель регіонального продовольчого кластера, що сприяє трансформації системи міжгалузевого обміну, структурній реорганізації й інноваційно-інвестиційній модернізації агропродовольчої сфери, ефективній взаємодії бізнесу (суб'єктів виробничо-технологічного ланцюга), науково-освітнього сектору й державної влади;
- інструментарій інституційного регулювання вертикальної інтеграції підприємств агропродовольчої сфери, зокрема напрямки інтеграційних процесів представлені інституціональною матрицею, яка взаємоув’язує елементи інтеграції: ресурси, сферу застосування ресурсів, інституціональні інструменти інтеграції, форми міжгалузевої регіональної інтеграції.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання теоретико-методичних розробок та практичних рекомендацій щодо формування і функціонування організаційно-економічних механізмів вертикальної інтеграції підприємств агропродовольчої сфери органами влади різних рівнів при розробці державних і галузевих стратегічних програмних документів, у діяльності підприємств і організацій агропродовольчої сфери, у процесі підготовки фахівців з аграрного менеджменту.
Вищезгадані рекомендації використовуються у практичній діяльності _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені в дисертації і винесені на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях серед яких найбільш важливими були:
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Публікації одержаних результатів. Основні результати дисертації висвітлено в 8 наукових працях, опублікованих автором, загальним обсягом 3,5 обл. вид. арк., в тому числі особисто автору належить 3,5 обл. вид. арк. У фахових наукових провідних виданнях опубліковано 8 статей обсягом 3,5 обл. вид. арк.

Обсяг та структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, викладена на 175 сторінках основного тексту, включає 13 таблиць, 18 рисунків. Список використаних літературних джерел містить 148 найменувань на 16 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і розроблено новий підхід до вирішення важливого наукового і практичного завдання формування організаційно-економічних механізмів вертикальної інтеграції підприємств агропродовольчої сфери. Отримані наукові результати дають можливість зробити наступні висновки теоретичного, методичного та прикладного характеру:
1. В результаті дослідження розкрита сутність інтеграції господарюючих суб'єктів агропродовольчої сфери як економічної категорії, що виражає сукупність організаційно-економічних відносин, що виникають між господарюючими суб'єктами агропродовольчої сфери із приводу встановлення повторюваних стійких взаємодій у процесах організації виробництва, праці й управління, обміну результатами виробництва з метою гармонізації економічних інтересів і досягнення синергетичного ефекту. Обґрунтовані принципи інтеграції господарюючих суб'єктів агропродовольчої сфери - універсальність і поліморфічність, нерозривний зв'язок процесу й результату, діалектична взаємозумовленість інтеграції й диференціації, органічна єдність цілого і його частин. Визначені й охарактеризовані функції інтеграції господарюючих суб'єктів агропродовольчої сфери: погоджуюча, організаційна, стимулююча, вирішення протиріч, відтворювальна.
2. Запропоновано типологію інтегрованих структур агропродовольчої сфери, що характеризує комплексну взаємозумовленість властивих сучасній українській економіці видів, форм і методів (способів) інтеграції господарюючих суб'єктів агропродовольчої сфери. На основі типології розроблена матриця класифікацій видів, форм і методів (способів) інтеграції господарюючих суб'єктів, що характеризує їх взаємозв'язок і взаємозумовленість, яка може бути використана для якісного системного аналізу потенційних видів, форм і методів (способів) інтеграції і їх взаємозв'язків при побудові інтегрованої структури з урахуванням специфічних цілей об'єднання.
3. Встановлено, що сутність ефективності інтеграції господарюючих суб’єктів агропродовольчої сфери має прояв через конкурентоспроможність, обумовлену факторами продуктивності (нові знання, інновації, підприємницькі здібності, інноваційний менеджмент, інформація, нові інформаційні технології), які на відміну від традиційних факторів виробництва (праця, земля, капітал) володіють рядом специфічних характеристик: самозростанням, невичерпністю й поширеністю (а не рідкістю) ресурсів. Розроблено методичний підхід до визначення нормативного рівня ефективності інтегрованих об’єднань агропродовольчої сфери, що дозволяє оцінити не тільки рівень використання ресурсів, але й організаційно-управлінський рівень функціонування інтегрованих формувань, а також виявити резерви росту ефективності виробництва.
4. В результаті дослідження виявлено імперативний характер необхідності інтеграції територіально-галузевих комплексів агропродовольчої сфери в кластери й стратегічні альянси як форми взаємодії виробників і споживачів аграрної і продовольчої продукції, що повинна лягти в основу створення системи стратегічного управління агропродовольчої сферою із цільовими настановами й механізмами системи інституційного регулювання, що забезпечують стійкий розвиток галузі за рахунок одержання синергетичного ефекту. Сформульовано концепцію інтегративного розвитку системи підприємств агропродовольчої сфери, що відрізняється спрямованістю на взаємодію переробних підприємств із сільськогосподарськими організаціями, інноваційними структурами, установами освіти й науки шляхом створення територіальних кластерів, що дозволяє інтенсифікувати розвиток багатогалузевого комплексу на основі акумулювання нових ідей, економічних ресурсів і соціального потенціалу. Запропоновано організаційно-економічний механізм стратегічного управління розвитком інтегрованої системи агропродовольчої сфери, відмінною рисою якого є комплексне ув'язування цілей і завдань учасників кластера, збалансована система взаємодії й показників їх розвитку, що дозволяє позиціонувати й забезпечити роль керуючої компанії в стратегічному розвитку інтегрованої системи й одночасно підвищити самостійність господарюючих суб'єктів - учасників кластера.
5. Обґрунтовано структурно-функціональну модель регіонального продовольчого кластера, що сприяє трансформації системи міжгалузевого обміну, структурній реорганізації й інноваційно-інвестиційній модернізації агропродовольчої сфери, ефективній взаємодії бізнесу (суб'єктів виробничо-технологічного ланцюга), науково-освітнього сектору й державної влади. Визначені етапи процесу формування кластерної структури міжгалузевого обміну суб'єктів агропродовольчої сфери, що включає наступні стадії: аналіз інституціонально-господарських умов реалізації кластерних ініціатив; стратегічне цілепокладання створення кластерної структури; організаційно-економічне проектування кластера; генерація кластерної структури, поетапне оформлення інституціонально-господарського, інформаційно-комунікативного середовища внутрішньогрупового обміну капіталом і ресурсами.
6. Запропоновано методичний підхід до структуризації транзакцій і трансакційних витрат як на рівні окремого підприємства агропродовольчої сфери (внутрішні трансакційні витрати), так і на рівні інституціональної структури взаємодії (інфраструктурні трансакційні витрати), що забезпечує формування інституціонального менеджменту із завданням скорочення невиправданих витрат трансакцій. Розроблена кваліметрична система моніторингу та оцінки стану трансакційних витрат з використанням експертної оцінки їх трудомісткості, що дозволяє включити в систему управління трансакціями економічні показники аналізу й оцінки результатів взаємодії суб'єктів продовольчого кластера. Обґрунтовано алгоритм управління трансакціями в рамках інституціональної структури продовольчого кластера, що забезпечує управління кластерною структурою на основі трансакцій взаємодії.
7. Розроблено оновлений інструментарій маркетингу інтегрованих агропродовольчих структур в рамках стратегії маркетингової взаємодії, що відповідає сучасній концепції менеджмент-маркетинг, а саме: запропоновано динамічну модель формування й використання механізму маркетингової взаємодії у інтегрованому об’єднанні підприємств агропродовольчої сфери. Критерієм ефективності діяльності інтегрованої структури в мережі маркетингової взаємодії повинна виступати ринкова вартість бізнесу, яка є показником ефективного використання одночасно матеріальних і нематеріальних активів, і відображає процес одержання як поточного, так і довгострокового прибутку.
8. У результаті дослідження розроблені інструменти інституційного регулювання вертикальної інтеграції підприємств агропродовольчої сфери на прикладі тваринницького комплексу Херсонської області: інститути норми; комунікації; інформаційне забезпечення; організаційні форми; система забезпечення переробних підприємств сировиною; ринкова форма взаємозв'язку економічних інтересів господарюючих суб'єктів; інвестиційна підтримка; ціноутворення; державна підтримка шляхом оптимізації мит, квот, тарифів і оподатковування; соціальні гарантії учасникам інтеграції. Напрямки інтеграційних процесів у агропродовольчій сфері, обумовлені існуючими передумовами, інституціональними умовами, представлені інституціональною матрицею, в основі якої взаємозв'язок ресурсів і сфер дії інституціональних інструментів з інституционально-господарськими формами міжгалузевої інтеграції. Розроблена інституціональна матриця взаємоув’язує елементи інтеграції: ресурси, сферу застосування ресурсів, інституціональні інструменти інтеграції, форми міжгалузевої регіональної інтеграції.
9. Розроблено рекомендації з формування інформаційної інфраструктури та супроводження процесів вертикальної інтеграції підприємств агропродовольчої сфери на мезорівні у формі інформаційно-консультаційного центру на основі розширення комунікаційних зв'язків між господарюючими суб'єктами й інститутами - організаціями господарюючих суб'єктів (державною службою статистики, асоціацією, науково-дослідним інститутом, адміністраціями області, районів, міст). Інформаційно-консультаційний центр дозволяє формувати постійно обновлювані бази даних про попит та пропозицію аграрної сировини, про переваги споживачів кінцевої продукції, про динаміку макроекономічних процесів, про інновації для виробників і переробників аграрної продукції. Інформаційно-консультаційний центр може виконувати консультаційну функцію стосовно своїх клієнтів, знижувати трансакційні витрати.

Список використаних джерел

1. Абалкин Л. Перестройка управления экономикой — продолжение дела Октябрьской революции / Л. И. Абалкин // Вопросы экономики. 1987. №12.
2. Авдашева С. Давальчество в российской промышленности: причины и результаты использования / С. Б. Авдашева // Вопросы экономики. 2001. №6.
3. Аверьянов А. Н. Системное познание мира: методологические проблемы / А. Н. Аверьянов. М.: Политиздат, 1985. 213 с.
4. Агеев В. М. Экономические категории социализма: Системный анализ / В. М.Агеев. М.: Мысль, 1980.
5. Акулов В. Б. Теория организации: Учеб. пособие / В. Б. Акулов, М. Н.Рудаков; Internet: http: // media.karelia.ru / ~resource / econ / Teor_org / intro.htm
6. Антонов Г. Д. Как умножить рыночный потенциал предприятия: Маркетинговый подход к интеграции / Г. Д. Антонов // Маркетолог. 2002. №6. С. 3 15.
7. Апенько Л. М. Организация как функция управления / Л. М. Апенько. Краснодар, 1976.
8. Бакланова М. И. Государственное регулирование становления и функционирования корпоративных хозяйственных структур: дис. канд. экон. наук: 08.00.05 / М. И. Бакланова. М. 1996. 23 С.
9. Барр Р. Политическая экономия: В 2х т. / Р. Барр; T. I. пер.с фр. М.: Междунар. отношения, 1995. 608 с.
10. Барышников А. С. Договорные объединения // Вестник Ленинградского университета. Сер. 5, Экономика. Вып. 1 (№5). 1990. С. 8089.
11. Біленький О. Ю. Генезис поняття «інтеграція» / О. Ю. Біленький // Економіка АПК. − 2010. − №12. − C. 156158.
12. Благодир Л. М. Визначення перспектив розвитку переробних підприємств олійно-жирової галузі України на основі виробничої функції Кобба-Дугласса [Електронний документ] / Л. М. Благодир, О. В. Мороз, Б. Є. Грабовецький Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ape/2010_2/APE-2010-02/241-251.pdf
13. Благодир Л. М. Забезпечення експортної орієнтації підприємств олійно-жирового комплексу України / Л. М. Благодир // Регіональна економіка. 2007. № 4. C. 5260.
14. Брусільцева Г. М. Особливості інтеграційних процесів в сучасних умовах / Брусільцева Г. М. // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Дніпропетровськ: ДНУ. 2002. No 145. С. 193-197.
15. Брусільцева Г. М. Оцінка функціонування інтегрованих структур у машинобудівній промисловості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.екон. наук : спец. 08.00.04 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) / Г. М. Брусільцева Харків 2008. 19 с.
16. Багрій Т. В. Розвиток нових інтегрованих формувань у відродженні цукробурякового виробництва в Україні [Текст] / Т. В. Багрій // Економіка АПК. 2009. № 4. С. 29-31.
17. Белорус О. Г. Механизм народнохозяйственной интеграции / Госплан УССР. НИЭИ; Отв. ред. И. К. Бондарь. Киев: Думка, 1990. 280с.
18. Бернар И. Толковый экономический и финансовый словарь. Французская, русская, английская, немецкая, испанская терминология. В 2х т. / И. Бернар, Ж. К. Колли; пер.с фр. М.: Междунар. отношения, 1994. 784 С.
19. Берри Л. Я. Специализация и кооперирование в промышленности СССР / Л. Я. Берри. М.: Госполитиздат, 1954.
20. Брагинский О. Б. Об использовании моделирования при обосновании объединения предприятий в промышленную группу / Брагинский О. Б. Кричевский И. Е. Куницына Н. Н. // Экономика и математические методы. ‑ 1996. ‑Т. 32. ‑№4.
21. Братина Е. А. Малый бизнес в развивающихся странах на фоне глобализации. // Мировая экономика и международные отношения. 1998. №6. с. 126 135.
22. Буздалов И. Кооперация и демократические преобразования в экономике // Вопросы экономики. 1987. №12. С. 99.
23. Быков А. Глобализация и регионализация: российские интересы и перспективы евразийской интеграции // Российский экономический журнал, ‑ 2001. ‑ №7.
24. Василенко М. П. Основы интеграции сельскохозяйственного промышленного труда / М. П. Василенко. М.: Мысль, 1975. 264 с.
25. Васильев В. Н. Организация производства в условиях рынка: Учебное пособие для студентов машиностроительных специальностей вузов. М.: Машиностроение; 1993. 368 с.
26. Вересков А. И. К определению внутренних цен на унитарных предприятиях / А. И. Вересков, В. Ф. Пресняков // Экономика и мат. методы. 1999. ‑ Т.35. ‑ Вып. 4.
27. Винслав Ю. Утверждая научные принципы управления интегрированными корпорациями // Российский экономический журнал. 2001. ‑№10 С. 3-26.
28. Вишневский Д. Ю. Эволюция системы экономических интересов в процессе рыночных преобразований: автореф. дис. канд. экон. наук: 08.00.01 / Д. Ю. Вишневский; Саратов. госуд. унт им. Н. Г. Чернышевского. Саратов, 2002. 176 с.
29. Владимирова И. Г.Слияния и поглощения компаний / И. Г. Владимирова // Менеджмент в России и за рубежом. №1. 1999. С. 2748.
30. Вороновицкий М. М. Перекрестная собственность как механизм вертикальной интеграции на товарных и финансовых рынках // Экономика и математические методы. 1997. Т. 33. Вып. 1. с.7789.
31. Гальперин В. М. Макроэкономика: Учебник / В. М. Гальперин, П. И. Гребенников, А. И. Леусский, Л. С. Тарасевич; Общ. ред. Л. С. Тарасевича. СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 1997.
32. Гатовский Л. М. Экономические законы и строительство коммунизма / Л. М. Гатовский. М.: Экономика, 1970.
33. Головкова Л. С. Критерії оцінювання ефективності інтеграційних організаційних структур [Електронний документ] / Л. С. Головкова, Ю. О. Юхновська Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc _gum/dtr/ep/2009_2/files/Econ_02_2009_Golovkova_Juhnovska.pdf
34. Грабовецький Б. Є Виробнича функція як засіб вдосконалення економічних досліджень / Грабовецький Б. Є., Мороз О. В., Савчук Л. М. // Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2006. №2. С. 1225.
35. Гурова В. О. Оцінка ефективності управління в процесі інтеграції / Гурова В. О. // Вісник Донецького національного університету. Серія: Економіка і право. 2009. №1. С. 77-84.
36. Гегель Г. Сочинения: В 4 т. / Г. Гегель; Т. 4. М.: Наука, 1959.
37. Гелблейт Дж. Экономические теории и цели общества. М.: Прогресс, 1979.
38. Герштейн Е. Ф. Дифференциация и интеграция в промышленности: Теория и практика развития: дис. д-ра экон. наук: 08.00.05 / Е. Ф. Герштейн. Минск, 1993. 353 с.
39. Гильфердинг Р. Финансовый капитал. Исследование новейшей фазы развития капитализма / Р. Гильфердинг. М., 1959. 491 с.
40. Голубева И. В. Международная социалистическая кооперация производства в интеграционном процессе стран членов СЭВ // Кооперация производства в системе экономических отношений: Межвузовский сборник научных трудов. Новосибирск: Изд. НГПИ, 1987. 120 с.
41. Горланов Г. В. Социалистическое обобществление производства. Л.: Ленинградский унт, 1982. 223 с.
42. Данилова Е. В. Интеграционные процессы в агропромышленной сфере стран западной и восточной Европы // Вестник Московского университета. Сер. 6, Экономика. 1991. №2. С. 2429.
43. Демсетц X. Еще раз о теории фирмы / Природа фирмы: пер.с англ. М.: Дело, 2001. С. 237267.
44. Деятельность: теория методология проблемы / Сост. И. Т. Кисавин. М.: Политиздат, 1990. 336 с.
45. Диканский M. Г. Пособие по изучению фирм / М. Г. Диканский. М. 1946.
46. Додонова С. В. Интеграционные объединения экономических субъектов// Вестник Финансовой Академии при Правительстве РФ. 2003. №1(25). http://www.vestnik.fa.ru
47. Докукин В. И. Экономические закономерности возникновения и становления социализма / В. И. Докукин, В. Ф. Станис. М. 1972.
48. Драчева Е. Л. Проблемы определения и классификации интегрированных корпоративных структур / Е. Л. Драчева, А. М. Либман // Менеджмент в России и за рубежом. 2001. №4.
49. Дудинский И. В. Стратегический курс социалистической интеграции // Рабочий класс и современный мир. 1971. №56.
50. Дудкин В. Индикативное планирование — механизм координации действий государственных и негосударственных субъектов управления экономикой / В. Дудкин, Ю. Петров // Российский экономический журнал. 1998. №6. №78.
51. Дынкин А. Интегрированные бизнес-группы в российской экономике / А. Дынкин, А. Соколов // Вопросы экономики. 2002. №4.
52. Євдокимов Ф. І. Методи оцінки ефективності злиття та поглинання / Ф. І. Євдокимов, Н. В. Розумна // Наукові праці ДонНТУ. Серія економічна. 2007. Випуск 32. С.51-58.
53. Жихаревич Б. С. Интеграция как фактор ускорения социальноэкономического развития региона // Материалы научной конференции молодых ученых и специалистов института социальноэкономических проблем АН СССР. / Отв. ред. И. А. Карелина. Л.: Наука, 1988. С. 1214.
54. Загоруйко И. А. Закономерности развития организационной структуры монополистической корпорации / И. А. Загоруйко, В. Н. Федоров // Вестник Московского университета. ‑ Сер. 6. Экономика. 1989 №4. С. 23 32.
55. Закон України «Про промислово-фінансові групи в Україні» вiд 21.11.1995р. № 437/95-ВР (остання редакцiя вiд 06.01.2004 р.) − Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.nreg
56. Закон України «Про холдингові компанії в Україні» вiд 15.03.2006 р. № 3528-IV (зі змінами від 24.07.2009 р.) − Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?Nreg=3528-15&c=1#Card Западноевропейская интеграция в системе международных экономических отношений // Вестник Московского университета. Сер. 6, Экономика. 1989. №1.
57. Иванова О. П. Формирование межрегиональных интегрированных компаний: маркетинговый подход / О.П. Иванова. Кемерово: Кузбассвузиздат, 2002. 176 с.
58. Игнатова Н. В. Влияние межфирменной интеграции на эффективность промышленного производства: дис. канд. экон. наук: 08.00.01 / Н. В. Игнатова. Волгоград: Волгоград. госуд. архитектурно-строительный ун-т, 2004. 183 с.
59. Исингарин Н. СНГ: интеграционнодезинтеграционные факторы, сценарии развития и тенденция регионализации // Российский экономический журнал. 2001. ‑ №9.
60. Калашникова Н. И. Хозяйственные связи между предприятиями: содержание, функционирование, управление: Моногр. / Н. И. Калашникова; Саратов: Издво Саратов. унта, 1988. 111 с.
61. Калинин Д. Новые методы оценки стоимости компаний и принятия инвестиционных решений // Рынок ценных бумаг. 2000. №8.
62. Капица С. П. Синергетика и прогнозы будущего / Капица, С. П., Курдюмов, С. П., Малинецкий, Г. Г. М.: Наука, 1997. 285 с.
63. Квітка Г. Державні інтереси можуть підсковзнутися на олії [Електронний документ] / Квітка Г. // Пропозиція. 2008. №12 Режим доступу: www.propozitsiya.com.
64. Косіюк О. М. Теоретичні і практичні аспекти інтеграції організацій у ринковій економіці / О. М. Косіюк // Вісник Хмельницького національного університету. 2010. № 3. Т. 3 . С. 41-48. Кедров В. М. Классификация наук: прогноз К. Маркса о науке будущего. М.: Мысль, 1985. 543 с.
65. Киршин И. А. Межотраслевая интеграция производства и ее экономические формы:: автореф. дис. канд. экон. наук: 08.00.01 / И. А. Киршин; Казанский госуд. ун-т. Казань, 1990. 21 с.
66. Клейнер Г. Б. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность / Клейнер, Г.Б., Тамбовцев, В.Л., Качалов, P.M; Под общ. ред. С. А. Панова, Г. Б. Клейнера. М.: ОАО Издательство «Эконо­мика», 1997. 288 с.
67. Клейнер Г. Структурно интеграционные процессы в экономике: принципы формирования и возможности финансово промышленных групп / Клейнер, Г. , Нагрудная, Н. // Экономика и математические методы. Т. 31. Вып. 2. 1995. С. 2031.
68. Клепач А. О Роли крупного бизнеса в современной российской экономике (комментарий к докладу Всемирного банка) / А. Клепач, А. Яковлев // Вопросы экономики. 2004. №8.
69. Климович Д. Механизм регулирования внешних связей в странах СЭВ и социалистическая экономическая интеграция // Экономические науки. №10. 1970.
70. Когарян Т. Л. Организационно экономические проблемы интеграции науки и производства в научнопроизводственных объединениях: автореф. дис. канд. экон. наук: 08.00.01 / Л. Т. Когарян. Ереван, 1980. 21 с.
71. Козырь Ю. Применение теории опционов для оценки компаний//Рынок ценных бумаг. 2000. №1214.
72. Колесникова Л. Предпринимательство: от «максимизации прибыли» к синергии социальноэкономических систем. // Вопросы экономики. 2001.№10 С. 40 54.
73. Колпаков С. Организация международных консорциумов в авиапромышленности: мировой опыт и уроки для России / С. С. Колпаков // Российский экономический журнал. 1999. №2. с. 67-73.
74. Кондратьев Н. Д. Проблемы экономической динамики. М.: Экономика, 1989. С.87.
75. Коуз Р. Г. Природа фирмы: истоки / Природа фирмы: пер.с англ. М: Дело, 2001. С. 19.
76. Коупленд Т. Стоимость компаний: оценка и управление / Коупленд Т. Колер Т. Мурин Дж.. М.: ОлимпБизнес, 2002. ‑565 с.
77. Кронрод Я. А. Общественный продукт и его структура при социа­лизме / Я. А. Кронрод. М.: Госполитиздат, 1958. 566 с.
78. Кручинин Л. А. Динамика цен в системе взаимосвязанных предприятий. / Кручинин Л. А. Сморгонский А. В. // Экономика и математические методы, 2001. Т. 37. №1. С. 47-55.
79. Кручинин Л. А. О возможных условиях заключения ценовых соглашений в группе взаимосвязанных предприятий./ Кручинин Л. А. Сморгонский А. В. // Экономика и математические методы. 2003. ‑ Т. 39. ‑ №1. ‑ с.2332.
80. Крюков В. А. Интегрированные корпоративные структуры в нефтегазовом секторе: пройденный путь и необходимость перемен // Российский экономический журнал. ‑ 2004. №2. с. 30 41.
81. Кузнецов П. Неплатежи и бартер как отражение новой формы организации промышленности в России / Кузнецов П. Горобец Г. Фоминых А. В кн.: Российские предприятия: корпоративное управление и рыночные сделки. М.: ГУВШЭ, 2002. ‑ С. 2878;
82. Кузык М. Проблемы стимулирования интеграционных процессов в государственном секторе промышленности / М. Г. Кузык, Ю. В. Симачев // Российский экономический журнал. 2003. № 4. С. 2149.
83. Куликов А. Г. Политическая экономия: Для школ основ марксизма ленинизма. М.: Политиздат, 1987. 351 с.
84. Кураков Л. П. Словарьсправочник по экономике / Л. П. Кураков, В. Л. Кураков. М.: Пресссервис, 1998.
85. Курченков В. В. Интеграция производства как многоуровневое системное преобразование / Курченков, В. В. Дмитриев, Д. В. , Токмаков, В. И; Препринт # WP/2001/06. Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2001. 32 с.
86. Лавриков Ю. А. Интеграция социалистического производства и управление / Ю. А. Лавриков, Ф. М. Русинов, В. И. Чумаков. М.: Мысль, 1976. 279 с.
87. Лацис О. Р. Объединения в странах СЭВ: формы национальной и между­народной концентрации. М. 1978.
88. Ленин В. И. К вопросу о диалектике / В. И. Ленин. Полное собрание сочинений. Т. 29. Философские тетради. М.: Издательство политической литературы, 1973. 784 с.
89. Ленский Е. В. Корпора