ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ

На правах рукопису

КОРОЛЬОВА НАТАЛЯ МИКОЛАЇВНА

УДК: 331.101.262:656.2

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ
ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
Чебанова Наталія Володимирівна
доктор економічних наук, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП 4
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВ 17
1.1. Роль трудових ресурсів в підвищенні конкурентоспроможності підприємств 17
1.2. Економічна сутність категорії «трудові ресурси» 35
1.3. Класифікація трудових ресурсів та її використання в управлінні підприємств 55
Висновки до розділу 1 65
Розділ 2. НАУКОВІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВ 68
2.1. Сучасні підходи до управління трудовими ресурсами в умовах економічного розвитку 68
2.2. Система принципів управління трудовими ресурсами підприємств 92
2.3. Методичне забезпечення та функції управління трудовими ресурсами 104
Висновки до розділу 2 125
Розділ 3. ФОРМУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ 128
3.1. Підходи до формування трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту 128
3.2. Оцінка якості трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту 142
3.3. Особливості управління трудовими ресурсами з урахуванням інвестиційних технологій у залізничній галузі 154
Висновки до розділу 3 166
Розділ 4. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ 170
4.1. Передумови для ефективного використання трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту 170
4.2. Конкурентоспроможність персоналу як фактор, який визначає стратегію управління трудовими ресурсами підприємств залізничного транспорту 179
4.3. Реалізація функцій освітньої сфери у формуванні трудових ресурсів підприємства 190
4.4. Управління соціально-трудовою напруженістю і надійність забезпечення стабільності трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту 206
Висновки до розділу 4 227
Розділ 5. КОНЦЕПЦІЯ УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ 230
5.1. Обґрунтування концепції управління трудовими ресурсами на підприємствах залізничного транспорту 230
5.2. Формування стратегії управління трудовими ресурсами підприємств залізничного транспорту 248
5.3. Оцінка ефективності використання трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту 267
5.4. Практичне втілення технології професійного розвитку трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту 281
Висновки до розділу 5 294
ВИСНОВКИ 297
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 304
ДОДАТКИ 336

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Зростання суспільно значущої ролі людини в умовах динамічного розвитку інформаційного суспільства, заснованого на знаннях і сприйнятливого до модернізації економіки, актуалізує процеси дослідження закономірностей формування та ефективної реалізації трудових ресурсів. У даний час перед на-ціональною економікою ставиться завдання подолати диспропорції у розвитку її окремих галузей, і в тому числі вирівняти розвиток соціально-трудових відносин. На початку XXI ст. Україна наблизилася до усвідомлення, що в основі економічного розвитку її галузевих комплексів знаходяться відтворення та ефективне використання трудового потенціалу і людського капіталу. Подальший соціально-економічний розвиток країни необхідно здійснювати шляхом докорінного поліпшення умов життєдіяльності її громадян, підвищення якості життя населення і забезпечення його продуктивної зайнятості на базі інноваційних підходів до вирішення демографічних проблем, через піднесення матеріального добробуту кожного, реформування сфер освіти і охорони здоров’я, зростання професіоналізму та компетентності трудового потенціалу. З огляду на це, першочерговим завданням є поліпшення якості трудових ресурсів, удосконалення форм і методів управління ними. В умовах подолання наслідків економічної кризи та переходу до інноваційної економіки зберігається суттєва диференціація трудових ресурсів за забезпеченістю та якістю.
Соціально-економічні реалії вітчизняного ринку праці характеризуються глибокими змінами у факторах і умовах управління трудовими ресурсами. Це пов’язано з рядом об’єктивних причин: скороченням чисельності трудових ресурсів у зв’язку з демографічною кризою; зростанням трудової міграції, зумовленої економічною мотивацією працюючого населення; зміною трудових цінностей суспільства у напрямі зростання престижності інтелектуальної праці; структурними трансформаціями економіки і перерозподілом зайнятості в її сферах і секторах, у видах економічної діяльності тощо.
Названі, а також інші причини ускладнюють зміст управління трудовими ресурсами і реалізацію завдання модернізації економіки, що, у свою чергу, вимагає трудових ресурсів вищої якості.
На сучасному ринку праці виникла парадоксальна ситуація: з одного боку, зростає рівень безробіття працездатного населення, а з іншого – суб’єкти економіки відчувають дефіцит трудових ресурсів. Ця ситуація яскраво проявляється на підприємствах залізничного транспорту, де відтворення трудових ресурсів має особливості, що визначаються змістом господарської діяльності та практикою управління трудовими ресурсами.
Викладені обставини актуалізують проблему управління трудовими ресурсами підприємств залізничного транспорту з метою підвищення ефективності їх використання і створення умов для професійного розвитку кожного.
Вагомий вклад у теоретичну розробку проблем формування, розвитку та оцінки трудових ресурсів підприємств внесли такі вітчизняні й зарубіжні вчені: М. А. Ажажа, В. П. Антонюк, В. М. Геєць, Т. В. Голікова, О. М. Головінов, Б. М. Генкин, С. Г. Климко, І. А. Лапшина, Г. В. Лич, Г. В. Назарова, С. В. Савельєва, Н. В. Ушенко, А. А. Чухно та ін.
Особливою увагою доцільно відзначити дослідження таких науковців України, як В. Л. Дикань, О. М. Криворучко, О. С. Соколова, Л. О. Українська, В. І. Чекаловець. Їхні праці присвячено розробці теоретичних основ і практичних рекомендацій щодо формування трудових ресурсів на підприємствах транспорту.
Розробкою проблем розвитку транспорту і шляхів їх вирішення займались українські вчені Ю. С. Бараш, М. В. Гненний, В. М. Гурнак, О. Г. Дейнека, Г. М. Ейтутіс, В. П. Ільчук, Г. М. Кирпа, Н. М. Колесникова, Ю. Ф. Кулаєв, М. В. Макаренко, О. М. Пшінько, Є. М. Сич, Ю. М. Цветов, Н. В. Чебанова та ін.
Виконані дослідження в галузі управління трудовими ресурсами заслуговують на позитивну оцінку. Тим часом проблема управління трудовими ресурсами підприємств у відтворювальному аспекті є недостатньо розробленою. В основному предметом аналізу виступає управління трудовими ресурсами в цілому, але не їх відтворенням, що і вимагає розвитку теорії та методології саме в даному предметному напрямі дослідження.
Важливу проблему для підприємств (а особливо – залізничного транспорту) становить незавершеність формування методичного інструментарію управління трудовими ресурсами, який би забезпечував їх відтворення, що великою мірою зумовлено відсутністю відповідної концепції, орієнтованої на розширене відтворення трудових ресурсів підприємств.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювались у рамках виконання планів науково-дослідних робіт Української державної академії залізничного транспорту та Державного економіко-технологічного університету транспорту. Матеріали та рекомендації дисертації було використано при проведенні науково-дослідницької роботи за темою «Розробка підходів до управління активами підприємств залізничного комплексу» (2009 р., номер державної реєстрації 0109U002024), в якій здобувачем обґрунтовано систему принципів управління трудовими ресурсами за стадіями їх відтворення на підприємстві. Зазначена тема має безпосередній зв’язок з Концепцією Державної програми підвищення конкурентоспроможності національної економіки на 2007-2015 роки, Концепцією сталої національної транспортної політики розвитку всіх видів транспорту на 2007-2014 роки, Комплексною програмою утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках, Концепцією розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на середньостроковий період і до 2020 року.
Методичні основи оцінки якості трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту, розроблені автором, було використано при виконанні досліджень за темою «Розробка методичних рекомендацій щодо розрахунку ефективності використання ресурсів (трудових, паливно-енергетичних, технологічних) за видами економічної діяльності залізниць» (2011 р., номер державної реєстрації 0111U009119). При виконанні теми «Дослідження та розробка методичних рекомендацій щодо розрахунку продуктивності праці по господарствах залізниць» (2010 р., номер державної реєстрації 0109U008476) здобувачем обґрунтовано методичні основи для виявлення рівня конкурентоспроможності працівника.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розвиток теорії та методології управління трудовими ресурсами підприємств у відтворювальному аспекті, розробка відповідного методичного інструментарію, концепції управління відтворенням трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту і управлінських технологій, які б забезпечували її реалізацію для відтворення трудових ресурсів підприємств галузі.
Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення таких задач:
– на основі аналізу основних шкіл управління, які формують наукові уявлення про роль трудових ресурсів у суспільному відтворенні та управлінні, виявити умови вдосконалення управління трудовими ресурсами підприємств залізничного транспорту;
– проаналізувати особливості відтворення трудових ресурсів на різних ступенях розвитку суспільства;
– розвинути поняттєвий апарат категорій «трудові ресурси» та «управління відтворенням трудових ресурсів підприємства»;
– удосконалити існуючі підходи до класифікації трудових ресурсів;
– розглянути сучасні підходи до управління трудовими ресурсами в умовах економічного розвитку;
– проаналізувати варіанти (типи) політики управління трудовими ресурсами підприємства;
– сформувати систему принципів управління трудовими ресурсами за стадіями їх відтворення на підприємстві;
– визначити ієрархічний взаємозв’язок функцій і методів управління відтво-ренням трудових ресурсів підприємства;
– розробити методичні засади формування трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту;
– розробити методичні засади оцінки якості трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту;
– обґрунтувати потребу в інвестиціях у залізничну галузь для забезпечення її підприємств конкурентоспроможними трудовими ресурсами;
– виявити передумови для ефективного використання трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту та розробити методичні основи для визначення рівня конкурентоспроможності працівника;
– з’ясувати функції освітньої сфери у формуванні трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту;
– розробити концепцію управління відтворенням трудових ресурсів підпри-ємств залізничного транспорту;
– запропонувати комплекс управлінських технологій, які б забезпечували реалізацію розробленої концепції управління відтворенням трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту.
Об’єкт дослідження – процес управління трудовими ресурсами підпри-ємств залізничного транспорту.
Предмет дослідження – теоретичні та організаційно-методичні аспекти управління трудовими ресурсами підприємств залізничного транспорту з точки зору забезпечення їх конкурентоспроможності на ринку транспортних послуг.
Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження стали фундаментальні положення сучасної теорії управління трудовими ресурсами, загальної теорії економічної ефективності, а також закони діалектики та логіки. При вивченні закономірностей і суперечностей управління трудовими ресурсами залізничного транспорту було використано такі загальнонаукові методи: логічного і порівняльного аналізу, узагальнень – для розкриття змісту і сутності категорій «трудові ресурси» і «управління відтворенням трудових ресурсів підприємства»; експертних оцінок – для оцінки ефективності використання трудових ресурсів підприємств; аналізу і синтезу – для визначення тенденцій розвитку й використання трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту; системного та комплексного підходу – для визначення засад формування концепції управління трудовими ресурсами підприємств залізничного транспорту і обґрунтування стратегії управління трудовими ресурсами; логічний та історичний – для виявлення тенденцій розвитку й використання трудових ресурсів підприємств; графічний – для наочного оформлення результатів дослідження; абстрактно-логічний – для узагальнення, формулювання висновків і рекомендацій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці нових теоретико-методологічних та науково-практичних засад удосконалення управління трудовими ресурсами підприємств залізничного транспорту України в сучасних умовах. Основні наукові результати дослідження, отримані особисто здобувачем, полягають у наступному.
Вперше:
– сформульовано систему принципів управління трудовими ресурсами за стадіями їх відтворення на підприємстві, яка відображає еволюційний рух об’єкта управління у процесі його відтворення; аргументовано ієрархічний взаємозв’язок функцій управління відтворенням трудових ресурсів підприємства, який розкривається послідовністю системних (загальних і забезпечуючих), суб’єктних, об’єктних, предметних і операційних функцій управління; обґрунтовано методи управління відтворенням трудових ресурсів підприємства, представлені взаємозв’язком «системних» (використовуваних у системі управління трудовими ресурсами підприємства) і «функціональних» (використовуваних у функціональних підсистемах) методів;
– обґрунтовано методичні основи формування трудових ресурсів підпри-ємств залізничного транспорту, які відповідають організаційному аспекту дослі-дження, що дозволяє оцінити відтворювальну стадію формування трудових ресурсів за такими управлінськими процедурами: формування соціально-трудових відносин на місцевому ринку праці; формування стратегії та політики управління трудовими ресурсами; визначення потреби у трудових ресурсах; наймання працівників;
– розроблено та апробовано методичний підхід до оцінки якості трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту, який відповідає соціальному аспекту дослідження та відтворювальній стадії використання трудових ресурсів, що, у свою чергу, дозволяє оцінювати якість «фактичних» трудових ресурсів (працівників) за допомогою синтезування оцінки їх ділових якостей та рівня кваліфікації, результатів виконання ними своїх функціональних обов’язків, складності виконуваних функцій, а також якості претендентів на працевлаштування за допомогою визначення пріоритетів за рівнем професійної освіти та наявністю досвіду роботи за фахом;
– розроблено концепцію управління відтворенням трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту, у рамках якої визначено ключові сфери управління трудовими ресурсами (працевлаштування, адаптації та професійного розвитку), що відповідає стадіям їх відтворення (формування, використання й розвитку), для управління якими запропоновано рекомендації щодо активізації участі підприємств у вирішенні проблеми зайнятості населення, а також щодо розробки системи соціальних гарантій працівників та індивідуальних планів їхнього професійного розвитку, яка б базувалася на реформуванні управлінської моделі (від формування трудових ресурсів до їхнього розвитку), яке б, у свою чергу, забезпечувалося за допомогою маркетингу, з конкретизацією його організаційного, соціально-економічного та інвестиційного аспектів стосовно до управління трудовими ресурсами.
Удосконалено:
– сутність та зміст поняття «трудові ресурси підприємства», які розгляда-ються як невід’ємна частина трудових ресурсів суспільства і мають здатність до відтворення під впливом організаційних умов трудової діяльності та, з позицій їх участі у формальних трудових відносинах, поділяються на «фактичний» (працівники) і «потенціальний» (претенденти на працевлаштування) компоненти;
– уявлення про сутність управління відтворенням трудових ресурсів підприємства як цілеспрямованої діяльності його управлінських органів щодо формування, використання й розвитку своїх трудових ресурсів, яка відповідає стратегічним завданням розвитку цього підприємства, потребам його «фактичних» працівників і очікуванням претендентів на працевлаштування на нього з урахуванням потенціалу їхнього кількісного і якісного зростання, що дозволило обґрунтувати склад елементів системи управління відтворенням трудових ресурсів з позицій функціонального підходу, який конкретизує спрямованість управлінського впливу на «фактичний» або «потенціальний» компоненти трудових ресурсів;
– підходи до управління відтворенням трудових ресурсів підприємства за рахунок їх систематизації за ключовими моментами дослідження у відтворювальному аспекті: організаційним (ресурсним, раціоналістичним, відтворювальним, функціональним, процесним, ситуаційним, нормативним); соціальним (ментальним, патерналістським, антропоцентричним, гуманістичним); психологічним (діяльнісним, рольовим, поведінковим); з їхнім узагальненням у комбіновані підходи – комплексний та системний;
– методичні основи для виявлення рівня конкурентоспроможності персо-налу підприємства у ринкових умовах розвитку економіки, який представлено неоціненними якостями кожного з працівників (такими, як володіння відповід-ним психофізіологічним потенціалом, відповідність функціональній спеціаліза-ції, спрямованість і рівень здібностей та ін.); також запропоновано окремі нові характеристики та способи оцінки їхніх рівнів (оцінка градацій і вагомість ознак конкурентоспроможності), що дозволило розглядати конкурентоспроможність персоналу підприємства як важливий показник і фактор, які визначають стратегію управління його трудовим потенціалом.
Дістали подальший розвиток:
– класифікація трудових ресурсів суспільства за ознаками економічної активності, зайнятістю в економіці, віковими обмеженнями працездатності, використанням залежно від форми власності підприємства, змістовою специфікою зайнятості, що відповідає вимогам ефективного стратегічного управління його економічною діяльністю;
– системний підхід до методології управління відтворенням трудових ре-сурсів на підприємстві, який полягає у встановленні порядку прямих і зворотних зв’язків між елементами методології та ключовими елементами системи управління (суб’єктом і об’єктом, управлінськими відносинами, процесами); уточненні об’єкта управління, який поділяється на «фактичну» (працівники (кадри)) та «потенціальну» (претенденти на працевлаштування) частини трудових ресурсів; виокремленні ключових моментів дослідження трудових ресурсів підприємства у відтворювальному аспекті, розкритому змістом наукових підходів; конкретизації принципів, функцій і методів управління відтворенням трудових ресурсів підприємства;
– узагальнення варіантів (типів) політики управління трудовими ресурсами підприємства у 10 складових, для кожної з яких встановлено головний принцип розробки та сутнісну особливість, що, у свою чергу, сприяє формуванню мотиваційного механізму для підвищення ефективності управління трудовим потенціалом підприємства;
– система управління трудовими ресурсами підприємства через модель мотиваційного процесу, що починається з фізіологічної або психологічної потреби, яка активізує поведінку або створює спонукання (мотив), спрямоване на досягнення певної мети або винагороди (незадоволеної потреби), що спричинить відновлення фізіологічного або психологічного балансу і послабить або усуне спонукання;
– обґрунтування потреб залізничної галузі в інвестиціях на підвищення конкурентного статусу залізниць за рахунок поліпшення якості підготовки їх персоналу нижньої та середньої ланок; задоволення потреби у висококваліфікованих фахівцях; орієнтування молоді на залізничний профіль своєї майбутньої професії; адаптації системи освіти до нових умов функціонування транспорту та підвищення її ефективності; удосконалення управління системою підготовки кадрів та освіти, яке б сприяло формуванню конкурентоспроможного іміджу підприємств залізничного транспорту, дозволяло вирішити основні завдання кадрової стратегії залізниць України у сфері управління трудовими ресурсами та розвитку кадрового потенціалу галузі;
– комплекс управлінських технологій, здатних забезпечити реалізацію розробленої концепції управління відтворенням трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту, який включає: технологію формування стратегії управління трудовими ресурсами для їхнього відтворення на підприємстві, що базується на сукупності процедур і заходів, відповідних розширеному типу їх відтворення, з конкретизацією ідеологічного, етичного, документального, комунікаційного та методичного забезпечення; технологію оцінки ефективності використання трудових ресурсів підприємства, що базується на цільовому використанні результатів її оцінки у функціональних підсистемах системи управління відтворенням трудових ресурсів; технологію професійного розвитку трудових ресурсів підприємства, побудовану на моделі управління за цілями та оцінкою розвитку професійних компетенцій кожного.
Практичне значення отриманих результатів полягає в обґрунтуванні рекомендацій щодо вдосконалення управління трудовими ресурсами підприємства на всіх стадіях відтворення, що сприятиме підвищенню ефективності їх формування, використання й розвитку в умовах конкурентного середовища. Самостійне практичне значення мають розробки щодо методичних підходів до оцінки якості трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту; методичних основ формування трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту; комплексу управлінських технологій, які забезпечують реалізацію запропонованої концепції управління відтворенням трудових ресурсів підприємств галузі; обґрунтування потреб залізничної галузі в інвестиціях на підвищення конкурентного статусу залізниць, які частково ви-користані структурними підрозділами Державної адміністрації залізничного транспорту України (довідка № ЦФ – 13/1017 від 05.11.2012 р.).
Пропозиції щодо запропонованої концепції управління відтворенням трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту, у рамках якої визначено ключові елементи управління трудовими ресурсами; систему принципів управління трудовими ресурсами за стадіями їх відтворення на підприємстві, методичні основи для виявлення рівня конкурентоспроможності персоналу підприємства у ринкових умовах розвитку економіки частково впроваджено у діяльність технічної служби Південної залізниці (довідка № НФ – 01-08/459-а від 16.10.2012 р.).
Практичну цінність пропозицій автора підтверджено їх використанням при розробці стратегічної програми розвитку трудових ресурсів ТОВ «БДО» (довідка № 18/12 від 07.12.2011 р.) та ТОВ «Бізнес Освітній Альянс» (довідка № 4/05 від 25.05.2012 р.).
Теоретичні здобутки, отримані у процесі наукового дослідження дисертанта, використовуються у навчальному процесі Державного економіко-технологічного університету транспорту при викладанні дисциплін «Економіка залізничного транспорту», «Економіка підприємств» і «Менеджмент організацій» (довідка № 2/5-1586 від 05.11.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримано автором самостійно. У наукових працях, виконаних у співавторстві, здобувачеві належать: обґрунтування залежності економічного зростання підприємства від розвитку його трудових ресурсів 276; рекомендації щодо оцінки економічного потенціалу підприємства з урахуванням як внутрішніх ресурсів, так і зовнішніх факторів, серед яких зростає роль інноваційного аспекту 145; рекомендації щодо застосування стратегічного моніторингу як інструмента розвитку економічного потенціалу залізничної галузі 144; рекомендації щодо вдосконалення системи управління трудовими ресурсами підприємств залізничного транспорту для забезпечення його конкурентних переваг на ринку транспортних послуг 114; визначення взаємозв’язку функцій і методів управління відтворенням трудових ресурсів підприємства 274; розробка стратегії управління трудо-вими ресурсами на підприємств залізничного транспорту 277; визначення критеріїв надійності організації стабільного відтворення трудового потенціалу підприємств 275; розробка методичних підходів до оцінки ефективності використання трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту 301; запровадження в практиці підприємств технології формування стратегії управління трудовими ресурсами 147; обґрунтування впливу трудових ресурсів на конкурентоспроможність підприємств залізничного транспорту 146; обґрунтування потреби залізничної галузі в інвестиціях на підвищення конкурентного статусу залізниць за рахунок поліпшення якості підготовки трудових ресурсів 143; обґрунтування впливу конкурентоспроможності персоналу підприємств на його результати економічної діяльності 106; обґрунтовані методичні підходи до формування трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту 78.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення й науково-практичні результати дослідження пройшли апробацію на 17 міжнародних, всеукраїнських та відомчих науково-практичних конференціях, у тому числі: на 72-й, 73-й, 74-й міжнародних науково-технічних конференціях кафедр УкрДАЗТ та спеціалістів залізничного транспорту і підприємств (Харків, 2010, 2011, 2012); на 6 міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економіки та управління на залізничному транспорті» (Київ, 2011); на всеукраїнській науково-практичній конференції «Досвіт роботи підприємств при фінансовій кризі» (Миколаїв, 2012); на 8 міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми міжнародних транспортних коридорів та єдиної транспортної системи України» (Харків, 2012); на Х міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економіки транспорту» (Дніпропетровськ, 2012); на III міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми економіки та управління на залізничному транспорті» (Судак, 2012); на міжнародній науково-практичній конференції «Наукові дослідження та їх практичне застосування. Сучасний стан та шляхи розвитку ’2012» (Одеса, 2012); на II міжнародній науково-практичній конференції «Формування ефективних механізмів господарювання в умовах сучасної економіки: теорія і практика» (Запоріжжя, 2012); на III міжнародній науково-методичній конференції «Моделювання економіки: проблеми, тенденції, досвід» (Львів, 2012); на міжнародній науково-практичній конференції «Підвищення національної конкурентоспроможності: управлінські аспекти, соціально-економічні та науково-технічні аспекти» (Ялта-Симферопіль, 2012); на міжнарод-ній науково-практичній конференції «Економіка, організація та управління підприємствами в сучасних економіко-правових умовах» (Дніпропетровськ, 2012); на міжнародній науково-практичній конференції «Теорія та практика управління економічним розвитком» (Київ, 2012); на V симпозіумі «Антикризове регулювання у сфері державних фінансів, роль науки у вищих навчальних закладах» (Харків, 2012); на міжнародній науково-практичній конференції «Наука: теорія та практика» (Черкаси, 2012); на V міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Фінансовий механізм самодостатності регіону: соціально-економічна та екологічна збалансованість» (Луганськ, 2012).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації, всі пункти наукової новизни опубліковані в 44 наукових працях, загальним обсягом – 42,3 ум.-друк. арк., серед яких: 1 індивідуальна монографія (обсягом 11,5 ум.-друк. арк.); 28 наукових статей у наукових фахових виданнях (загальним обсягом 14,0 друк. арк.), з яких 20 написано особисто автором (4 статті – у виданнях іноземних держав, 3 статті – в українському виданні, яке включено до міжнародної науко-метричної бази, 4 статті – у електронних фахових виданнях); тези доповідей на 14 конференціях; 1 навчальний посібник у співавторстві з грифом МОНмолодьспорту України (обсягом 14,0 ум.-друк. арк.).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, 5 розділів, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг роботи складає 405 сторінок комп’ютерного тексту, в тому числі основний текст займає 303 сторінки. Список використаних джерел налічує 310 найменувань на 32 сторінках. Матеріали дисертації проілюстровані 29 рисунками (3 повні сторінки) і 29 таблицями (12 повних сторінок) та містить 49 додатків на 70 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

У процесі дисертаційного дослідження було отримано нові науково обґрунтовані результати в галузі економіки та управління підприємствами, які в сукупності розв’язують актуальну науково-прикладну проблему вдосконалення управління трудовими ресурсами підприємств залізничного транспорту України в умовах ринкової трансформації економіки. Основні висновки дисертації можна сформулювати у такий спосіб.
1. Успіх економічного розвитку залізничного транспорту України як однієї з базових галузей національної економіки вирішальною мірою залежить від сучасного стану, перспектив розвитку та ефективного використання трудового потенціалу підприємств. Важливими факторами підвищення ефективності використання трудових ресурсів є поліпшення їх якості та розробка відповідної концепції, орієнтованої на розширене відтворення трудових ресурсів, удосконалення форм і методів управління ними (в тому числі шляхом формування необхідного методичного інструментарію).
2. На основі аналізу особливостей відтворення трудових ресурсів на різних ступенях розвитку суспільства з’ясовано, що сучасний етап розвитку економіки України супроводжується загостренням соціальних проблем, неефективністю державних заходів щодо їхнього вирішення, диспропорціями у розвитку її окремих галузей. Саме тому створення необхідних умов для задоволення потреб соціально-економічного розвитку трудових ресурсів, які значною мірою забезпечують ефективний розвиток підприємств, стає невідкладним завданням.
3. Пізнання сутності будь-якої дослідницької проблеми вимагає уточнення поняттєвого апарату, від сутності якого залежать подальші управлінські рішення. Різноманіття існуючих підходів до визначення сутності категорії «трудові ресурси» визначило необхідність окреслення її рис. Особливістю авторського підходу став розгляд відтворення трудових ресурсів на мікрорівні економіки (на підприємстві), де виробляються матеріальні блага або надаються послуги, відбуваються розподіл ресурсів і обмін тієї їх частини, яку спожито на створення продукту, на грошовий еквівалент їх вартості. При цьому відтворення трудових ресурсів підприємства розуміється автором як безперервний, циклічний процес їх формування, використання й розвитку, реалізований у формальних (між працівниками і роботодавцем) і неформальних (між претендентами на працевлаштування на підприємство і роботодавцем) трудових відносинах з приводу виробництва, розподілу, обміну й використання (споживання) працездатності працівників (претендентів на працевлаштування на підприємство) у ході їхнього «фактичного» (пра-цівники) або «потенціального» (претенденти на працевлаштування на підприємство) компонентів.
4. У дисертації обґрунтовано висновок про доцільність доповнення загальновідомої класифікації трудових ресурсів новими критеріями їх диференціації з урахуванням вимог стратегічного управління. Це, зокрема, дозволяє, по-перше, здійснити цілеспрямований аналіз впливу трудових ресурсів на результати економічної діяльності як окремих підприємств, так і галузі в ціло-му, оскільки джерелом формування трудових ресурсів підприємства є трудові ресурси суспільства; по-друге, встановити ступінь відповідності використання трудових ресурсів вимогам ринкового середовища – за ознаками економічної активності, зайнятістю в економіці, віковими межами працездатності, використанням залежно від форм власності підприємств і змістовою специфікою зайнятості.
5. Дослідження сучасних методів управління трудовими ресурсами дозволило зробити висновок про необхідність удосконалення системи управління трудовими ресурсами підприємств залізничного транспорту для забезпечення їх конкурентних переваг на ринку транспортних послуг. У роботі побудовано моделі функціонального взаємозв’язку елементів методології (підходів, принципів, функцій та методів) і управлінських відносин, які опосередковують взаємозв’язок суб’єкта та об’єкта управління, визначають зміст процесів управління трудовими ресурсами на послідовних стадіях їх відтворення (формування, використання й розвитку) на підприємстві, а також встановлено прямі та зворотні зв’язки між елементами методології та ключовими елементами системи управління (суб’єктом і об’єктом, управлінськими відносинами і про-цесами).
6. Визначено роль політики управління трудовими ресурсами підприємства у забезпеченні зростання його соціально-економічного потенціалу. Типи цієї політики узагальнено у 10 складових, для кожної з яких встановлено головний принцип розробки та сутнісну особливість, що сприяє формуванню мотиваційного механізму для підвищення ефективності управління трудовим потенціалом підприємства.
7. Обґрунтовано, що принципи управління трудовими ресурсами підпри-ємства мають бути адекватними системі управління підприємством і реально реалізованими в управлінській практиці. При цьому вони повинні враховувати еволюційний рух трудових ресурсів у їхньому відтворювальному аспекті (тобто відображати особливості змісту управлінських правил на відтворювальних стадіях управління трудовими ресурсами підприємства – формування, використання й розвитку). Система принципів управління трудовими ресурсами підприємства повинна передбачати конкретизацію предметного змісту принципів системного управління трудовими ресурсами підприємства і принципів управління, які визначаються еволюційним рухом його об’єкта у відтворюва-льному аспекті, а також встановлення для реалізації цих принципів в управлінській практиці логічної послідовності, зумовлюваної стадіями відтворення трудових ресурсів на підприємстві.
8. У ході дослідження виявлено ієрархічний взаємозв’язок функцій управління відтворенням трудових ресурсів підприємства, який пояснюється двома основними причинами: домінуванням функціонального підходу до управління; важливістю визначення видів і змісту управлінських дій, яка ві-дображається категорією «функції управління». Системне подання функцій управління відтворенням трудових ресурсів на підприємстві, відображаючи їх ієрархічний взаємозв’язок, включає групи системних (загальних і забезпечуючих), суб’єктних, об’єктних, предметних і операціональних функцій управління.
9. Доведено недосконалість існуючого методичного інструментарію управління трудовими ресурсами підприємства, який не враховує розширеного трактування трудових ресурсів, представлений їх фактичним і потенціальним компонентами, а також комплексним методичним поданням відтворення трудових ресурсів, яке синтезує організаційний і соціальний аспекти їх дослідження. З огляду на це, у дисертації розроблено і апробовано:
а) методичні основи формування трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту, яка відповідає організаційному аспекту дослідження і дозволяє оцінити відтворювальну стадію формування трудових ресурсів;
б) методичний підхід до оцінки якості трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту, яка відповідає соціальному аспекту дослідження і дозволяє оцінювати якість «фактичних» трудових ресурсів і «потенціальних» (претендентів на працевлаштування).
Розроблені методичні засади дадуть можливість оцінити відтворювальні стадії формування, використання й розвитку трудових ресурсів на підприємствах залізничного транспорту і сприятимуть підвищенню їх якості, що, у свою чергу, сприяє підвищенню конкурентоспроможності цих підприємств на ринку транспортних послуг.
10. Підвищення конкурентного статусу підприємств залізничного транспорту є неможливим без їхнього забезпечення висококваліфікованими фахівцями. Поліпшення якості підготовки персоналу підприємств залізничного транспорту нижньої та середньої ланок, задоволення їх потреби у висококваліфікованих фахівцях та орієнтування молоді на залізничний профіль майбутньої професії є неможливими без адаптації системи освіти до нових умов функціонування транспорту, без підвищення її ефективності, без удосконалення управління системою підготовки кадрів та освіти, яке б сприяло формуванню конкурентоспроможного іміджу підприємств залізничного транспорту.
Інноваційна стратегія залізничного транспорту безпосередньо пов’язана з розвитком трудових ресурсів. Вона ставить на перший план підготовку висококваліфікованих фахівців, адаптованих до сучасних технологій процесу перевезень, що, в свою чергу, вимагає систематичного оновлення та модернізації матеріально-технічної бази навчальних закладів відповідного профілю. Як було встановлено у ході дослідження, довгострокові вкладення у розвиток і модернізацію їх матеріально-технічної бази можуть розглядатись як інвестиції у трудові ресурси. Отриманий економічний ефект від інвестування коштів у підготовку фахівців залізничного транспорту свідчить про ефективність заходів щодо підвищення трудового потенціалу працівників підприємств залізничного транспорту.
11. Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури з питань конкурентоспроможності дозволив обґрунтувати твердження про те, що загальновизнану, методологічно обґрунтовану теорію, яка б розкривала сутність цього явища, досі не розроблено. Автором конкурентоспроможність розглядається як структурний елемент підсистеми конкурентних відносин у рамках усієї системи ринкових відносин. У цьому контексті конкурентоспроможність є багатогранною категорією, що поєднує змістові моменти конкуренції та монополізму, а також реалізується на об’єктному і суб’єктному рівнях ринку. В умовах ринкових відносин саме кон-курентоспроможність персоналу стає одним з головних факторів успіху. Методичні основи для визначення рівня конкурентоспроможності трудових ресурсів підприємства у ринкових умовах розвитку економіки базуються на виявленні якостей кожного з працівників (таких, як володіння відповідним психофізіологічним потенціалом, відповідність функціональній спеціалізації, спрямованість і рівень здібностей та ін.). Це дозволило розглядати конкурентоспроможність персоналу підприємства як важливий показник і фактор, які визначають стратегію управління його трудовим потенціалом.
12. Запропоновано систему професійної підготовки спеціаліста для заліз-ничної галузі, що включає вхідний контроль рівня знань; моніторинг знань і ступеня загального засвоєння програмного забезпечення; системне засвоєння нових знань; формування нових навичок і вмінь; оволодіння новими методами професійної діяльності. Розглянуто компетенції керівників сучасних підприємств залізничного транспорту, і визначено істотні орієнтири щодо якостей цих керівників. Представлено методологічну базу для навчання керівників підприємств, охарактеризовано підходи до процесу їхнього навчання, проаналізовано форми такого навчання. Запропоновано використовувати у практиці управління підприємством критерій надійності організації відтворення його трудового потенціалу. Проаналізовано вплив на надійність працівника внутрішніх і зовнішніх факторів.
13. Доведено, що маркетинг трудових ресурсів створює основу для реформування моделі управління трудовими ресурсами підприємств залізничного транспорту від їхнього формування до розвитку, особливості яких розкрито шляхом виокремлення організаційного, соціально-економічного та інвестиційного аспектів реформування. У дисертаційній роботі розроблено концепцію управління відтворенням трудових ресурсів на підприємствах залізничного транспорту, яка ґрунтується на встановленні нових факторів розвитку соціально-трудових відносин, розкритих у дисертації з акцентом на особливостях їх прояву на підприємствах залізничного транспорту, і визначенні зумовлюваних цими факторами про-блем управління його трудовими ресурсами.
14. З’ясовано, що у практиці стратегічного управління сформувалася велика кількість підходів, які алгоритмізують процес розробки стратегій відповідно до їх типів і цільового призначення, до інструментального забезпечення їх реалізації та багатьох інших параметрів. Але при цьому розроблювані стратегії, здебільшого, орієнтуються на управління персоналом, але не трудовими ресурсами підприємства, що звужує об’єктне прикладання стратегій до «потенціального» компонента трудових ресурсів. З огляду на це, формування стратегії управління трудовими ресурсами для їхньго відтворення на підприємствах залізничного транспорту слід визначати як «наскрізне» дослідницьке завдання, розв’язання якого вимагає інтегрування концептуального, технологічного та інструментального компо-нентів управління. У дисертаційній роботі сформульовано вимоги до запропонованої стратегії та перелік завдань, які розв’язуються за її допомогою, а також рекомендовано варіанти політики для її впровадження.
15. Запропоновано технологію оцінки ефективності використання трудових ресурсів підприємства, що базується на цільовому використанні результатів такої оцінки у функціональних підсистемах системи управління відтворенням трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту. Представлено етапи розробки технології оцінки ефективності використання трудових ресурсів підприємства, проаналізовано методичні підходи такої оцінки, розкрито їх характеристику, переваги й недоліки.
16. До комплексу управлінських технологій, здатних забезпечити реалізацію ро-зробленої концепції управління відтворенням трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту, входить технологія професійного розвитку трудових ресурсів підприємства, побудована на моделі управління за цілями та оцінкою розвитку професійних компетенцій кожного. Головне цільове призначення оцінки професійних компетенцій працівників полягає у формуванні інформаційної основи для прийняття управлінських рішень щодо оцінки результатів досягнення мети професійного розвитку трудових ресурсів підприємств залізничного тран-спорту.
Таким чином, впровадження в практику підприємств залізничного транспорту розроблених теоретико-методологічних та науково-практичних результатів забезпечує вдосконалення управління трудовими ресурсами підприємства на всіх стадіях відтворення, що сприятиме підвищенню ефективності їх формування, використання й розвитку в умовах конкурентного середовища.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ажажа М. А. Теоретико-медологічні засади концепції людського капіталу / М. А. Ажажа // Ефективність сучасного менеджменту організації: зб. наук. праць. – Х.: ХІМБ, 2006. – С. 267-271.
2. Автономов B. C. Модель человека в экономической науке / B. C. Автономов . – СПб.: Питер, 1998. – 173 с.
3. Амоша О. І. Концептуальні орієнтири промислової політики України (на середньострокову перспективу) / О. І. Амоша, В. П. Вишневський, Л. О. Збаразська // Економика промисловості. – 2008. – №43. Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/EProm/2008_43/ st_43_01.pdf.
4. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф. – М.: Изд-во «Экономика». – 1994. – 214 с.
5. Антикризисное управление: Учебник / Под ред. Э. М. Короткова – М.: ИНФРА – М, 2000. – 432с.
6. Ареф’єва О. В. Управління потенціалом розвитку промислових підприємств: монографія / О. В. Ареф’єва, О. В. Коренков. – К.: ГРОТ, 2004. – 200 с.
7. Аширов Д. А. Управление персоналом: учеб. пособие / Д. А. Аширов. – М.: ТК Велби, Проспект, 2005. – 432 с.
8. Бабакін В. М. Поняття та система заходів профілактики правопорушень у сфері пасажирських та вантажних перевезень / В. М. Бабакін // Науковий журнал «Право і Безпека». – 2010. – № 1 (33). Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/pib/2010_1/PB-1/PB-1_15.pdf.
9. Баженова В. В., Шипулина H. B. Управление персоналом с использованием мотивационного потенциала его возрастной структуры на примере предприятий Японии и России / В. В. Баженова, H. B. Шипулина // Бизнес–практикум: исследования и научно-практические статьи. – 2009. – №13(215). – С. 48-49.
10. Базаров Т. Ю., Ерёмна Б. Л. Управление персоналом: Учебник для вузов / Под ред. Т. Ю. Базарова, Б. Л. Ерёмна. – М.: Банки и Биржи, ЮНИТИ, 1998. – 423 с.
11. Бандур С. І. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи / С. І. Бандур, Т. А. Заяць, В. І. Куценко та ін. За заг. ред. д-ра екон. наук, проф., чл.-кор. НАН України Б. М. Данилишина. – 2-ге вид. доповн. і переробл. – Черкаси: Брама-Україна, 2006. – 620 с.
12. Бараш Ю. С. Управління залізничним транспортом країни: монографія / Ю. С. Бараш. – 2–ге вид., переробл. і доп. – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. нац. ун–ту залізн. трансп. ім. ак. В. Лазяряна, 2006. – 264 с.
13. Батьковець Г. А. Соціальні аспекти управління трудовим колективом / Г. А. Батьковець // Вісник Львівського інституту економіки і туризму. – 2009. – № 4. Режим доступу до статті http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Vliet/2009_4/1/3.pdf.
14. Белянина И. В. Сравнительный анализ эффективности методов в оценке управленческого персонала / И. В. Белянина. – М.: Научные труды ВЭО России. Том 12. 2003. – 586 с.
15. Бережнов Г. В. Управление предприятием: новые подходы к снижению риска и повышению эффективности организации / Г. В. Бережнов // Управление риском. – 2003. – №2. – С. 24-29.
16. Берталанфи Фон Л. Общая теория систем: критический обзор / Л. Фон Берталанфи // Исследования по общей теории систем. – М.: Прогресс, 1969. – 34 с.
17. Бир С. Мозг фирмы: Пер. с англ. / С. Бир. – М.: Радио и связь, 1993. – 416 с.
18. Богачев Р. М. Принципи стратегічної інтеграції підприємств нафтохімічної галузі / Р. М. Богачев, М. С. Слинько // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2008. – Вип. . 628. – С. 399-405.
19. Большая экономическая энциклопедия. – М.: Эксмо, 2007. – 816 с. Большой словарь иностранных слов. – М.: ЮНВЕС, 1998. – 784 с. Борисов А. Б. Большой экономический словарь / А. Б. Борисов Издание 2–е перераб. и доп. – М.: Книжный мир, 2007, – 860 с.
20. Большая экономическая энциклопедия. – М.: Эксмо, 2007. – 816 с.
21. Большой словарь иностранных слов. – М.: ЮНВЕС, 1998. – 784 с.
22. Вавилов А. П., Правдин Д. И., Булатов А. Е. Управление качеством продукции: Вопросы теории и практики / А. П. Вавилов, Д. И. Правдин, А. Е. Булатов и др. – М.: Мысль, 1984. – 188 с.
23. Васильева Е. Адаптивное управление: «продвигать» предприятие к цели / Е. Васильева // Рациональное управление предприятием. – 2009. – № 2. – С. 52-55.
24. Василюк С. В. Аналіз шляхів удосконалення ефективності управління персоналом / Василюк С. В. // Збірник наукових праць Державного економіко-технологічного університету транспорту. Серія Економіка і управління. – 2009. – № 13. – С. 18-25.
25. Василюк С. В. Етапи, принципи та фактори соціально-економічного розвитку персоналу підприємств залізничного транспорту / С. В. Василюк // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2011. – № 33. – С. 265-272.
26. Василюк С. В. Забезпечення соціально-економічного розвитку персоналу підприємств залізничного транспорту України: дис. канд. екон. наук: 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) / Василюк С. В. – Х., 2011. – 202 с.
27. Василюк С. В. Необхідність удосконалення системи управління персоналом на залізниці / Василюк С. В. // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2009. – № 27. – С. 31-32.
28. Василюк С. В. Розробка та моніторинг реалізації соціальних проектів на підприємствах залізничного транспорту / Василюк С. В. // Ефективна економіка. – 2011. – № 3. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua /index.php? operation=1&iid=488.
29. Василюк С. В. Фінансово-економічний механізм управління соціальним розвитком персоналу / Стешенко О. Д., Василюк С. В. // Вісник соціально-економічних досліджень Одеського державного економічного університету. – 2008. – № 31. – С. 369-374.
30. Вебер М. Избранное. Образ общества / М. Вебер. – М.: Юрист, 1994. – 704 с.
31. Веснин В. Р. Управление персоналом в схемах : учеб. пособие / В. Р. Веснин. – М.: Проспект, 2008. – 96 с.
32. Виханский О. С., Наумов А. Н. Менеджмент / О. С. Виханский, А. Н. Наумов. – 3-е изд. – М.: Гардарики, 1999. – 528 с
33. Внученков С. М., Шкурина Л. В. Управление инновационными процессами на железнодорожном транспорте / С. М. Внученков, Л. В. Шкурина. – М.: РГОТУПС, 2002. – 289 с.
34. Ворона О. В. Система соціальної відповідальності залізничного транспорту: сутність та цілі створення/ О. В. Ворона // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2010. – №. 260, т. 1. – С. 169-177.
35. Воронкова А. Е. Корпорації: управління та культура: монографія / Воронкова А. Е., Баб’як М. М., Коренєв Е. Н., Мажура І. В. ; за ред. А. Е. Воронкової. – Дрогобич: Вимір, 2006. – 376 с.
36. Воронкова А. Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация: монография / А. Э. Воронкова. – Луганск: Изд-во ВНУ, 2000. – 315 с.
37. Галузева угода між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002-2006 роки (із змінами і доповненнями від 6.04.2004 р., 28.02.2006 р., 12.10.2006 р., 5.05.2008 р., 25.06.2008 р.) (дію угоди продовжено на 2007 - 2011 роки відповідно до спільної постанови від 28.02.2006 року). [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.uz.gov.ua/?m =policy.galuz_ugoda&lng=uk.
38. Гальчинський А. С., Геєць В. М., Кінах А. К., Семиноженко В. П. Інноваційна стратегія українських реформ / А. С. Гальчинський, В. М. Геєць, А. К. Кінах, В. П. Семиноженко. – К.: Знання України, 2004. – 338c.
39. Гаряча Ю. Аналітична доповідь до Круглого столу «Європейська інтеграція України: поточна ситуація, завдання та пріоритети державної політики» / Ю. Гаряча, С. Гуцал; Національний інститут стратегічних досліджень. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Table/9042010/index.htm.
40. Геец В. Формирование и развитие финансового кризиса 2008-2009 годов в Украине / В. Геец // Экономика Украины. – 2010. – №4. – С. 5-15.
41. Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією роботодавців України та Всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008-2009 роки // Праця і зарплата. – 2008. – №6. – С. 10-16.
42. Генкин Б. М. Организация, нормирование и оплата труда на промышленных предприятиях: Учебник для вузов. 2-е изд., изм. и доп. / Б. М. Генкин. – М.: Норма, 2004. – 432 с.
43. Генкин Б. М. Экономика и социология труда: Учеб. для студ. вузов по экономич. спец. / Б. М. Генкин. – 6-е изд. допол. – М.: Изд-во Норма, 2006. – 447 с.
44. Генкин Б. М. Эффективность труда и качество жизни / Б. М. Генкин. – СПб.: Изд-во Нева, 1997. – 112 с.
45. Герасимов Б. Н., Чумак В. Г., Яковлев Н. Г. Менеджмент персонала / Б. Н. Герасимов, В. Г. Чумак, Н. Г. Яковлев. – Ростов на Дону, 2003. – 448 с.
46. Глаз В. Н. Теория и методология трудовой мотивации: Монография / Глаз В. Н. – Белгород: Кооперативное образование, 2006. – 211 с.
47. Гребешкова О. М. Стратегія зовнішнього зростання підприємства / О. М. Гребешкова // Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання: матеріали V міжнар. наук. конф. Ч. 1. – Донецьк: ДонНу, 2004. – С. 33-36.
48. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / О. А. Грішнова. – К.: Вид-во «Знання», 2004. – 535 с.
49. Гуриев С. Конкуренция вместо регулирования: предложения по реструктуризации железнодорожного транспорта на третьем этапе структурной реформы / С. Гуриев, Р. Питтман, Е. Шевяхова. – М.: Центр Экономических и финансовых исследований и разработок, 2003. – 29 с.
50. Гутнов P. P. Исследование современного состояния теории человеческого капитала / P. P. Гутнов // Вестник университета (Государственный университет управления). – 2009. – №24. – С. 154-157.
51. Давидюк Т. В. Трудові ресурси, трудовий потенціал, робоча сила, людський капітал: взаємозв’язок категорій / Т. В. Давидюк // Вісник Житомирського державного технологічного університету. – 2009. – № 1(47). – С. 30-35.
52. Данько М. І. Повышение эффективности функционирования естественных монополий в условиях рынка (по материалам железнодорожного транспорта): монографія / Данько М. І., Дикань В. Л., Шраменко О. В. – Х.: УкрДАЗТ, 2010. – 168 с.
53. Дейнека О. Г. Теоретичні підходи до державної стратегії розвитку залізничного транспорту / О. Г. Дейнека, О. О. Міщенко // Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. – 2008. – № 24. – С. 214-216.
54. Дейнека О. Г. Регіональний аспект диспропорцій соціально-економічного розвитку України / О. Г. Дейнека // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. – 2009. – № 1(5). – С. 4-13.
55. Дєєва Н. М. Потенціал соціалізації і його регулювання в економіці: теорія, методологія, перспективи: монографія / Н. М. Дєєва. – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2006. – 218 с.
56. Джонсон Р., Каст Ф., Розенцвейг Д. Системы и руководство. Изд. 2-е дополн. Нью-Йорк, 1967 г. / Пер. с англ. под ред. Ю. В. Гаврилова и Ю. Т. Печатникова. – М., «Советское радио», 1971. – 648 с.
57. Дикань В. Л. Консолідація можливостей промисловості та транспорту в умовах міжнародних транспортних коридорів як шлях призупинення кризових явищ в економіці України / В. Л. Дикань, Н. В. Якименко // Вісник економіки транспорту і промисловості: Зб. наук. праць. – Харків: УкрДАЗТ, 2010. – № 30. – С. 11-16.
58. Дикань В. Л. Забезпечення ефективності інноваційної діяльності підп-риємств залізничного транспорту: монографія / В. Л. Дикань, В. О. Зубенко. – Х.: УкрДАЗТ, 2008. – 194 с.
59. Дикань В. Л. Концептуальний підхід до ліквідації кризових явищ в промисловому та транспортному секторах економіки // Залізничний транспорт України. Науково-практичний журнал. – Київ. ДП «ДННЦЗТУ». – №4 (83), 2010 – с. 50-51.
60. Дикань В. Л. Управление персоналом в системе эколого-экономического управления предприятием / В. Л. Дикань, И. В. Токмакова // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2004. – № 5-6. – С. 221-229.
61. Дмитриенко Г. А. Механизм мотивации высокопроизводительного труда в рамках систем управления трудовым коллективом / Г. А. Дмитриенко. – Киев: Знание. 1991. – 160 с.
62. Довідник основних показників роботи залізниць України (1999 – 2009 роки). – К.: Міністерство транспорту та зв'язку України, 2010. – 42 с.
63. Доклад начальника Департамента социального развития ОАО «РЖД» О. В. Дудкина // Железнодорожный транспорт. – 2010. – № 6. Режим доступу: http://www.zdt-magazine.ru/publik/pravlenie/2010/06-10/dudkin.htm.
64. Докторович А. Б. Социально ориентированное развитие общества: теория и методы системного исследования: монография / А. Б. Докторович. – М.: Издательство «Икар», 2003. – 420 с.
65. Долгушкин Н. К., Новиков В. Г. Категории «трудовые ресурсы», «рабочая сила», «кадры» – сущность и содержание / Н. К. Долгушкин, В. Г. Новиков // Аграрная наука. – 2001. – № 4. – С. 11–12.
66. Древаль О. Ю. Методичні підходи до визначення складових соціального пакета на підприємстві / О. Ю. Древаль, О. О. Павленко, Н. В. Караваєва // Економіка природокористування і охорони довкілля. – 2008. – С. 261-266.
67. Дробитько Н. А. Диагностика конкурентоспособности и стратегичес-кого потенциала предприятия / Н. А. Дробитько // Управління проектами та розвиток виробництва: зб. наук. праць. – 2005. – №3(15). – С. 32-34.
68. Друкер Питер Ф. Задачи менеджмента в ХХI веке: учеб. пособ.: пер. с англ. / Питер Ф. Друкер – М.: Вильямс, 2000. – 272 с.
69. Дункан Джек У. Основополагающие идеи в менеджменте. Уроки основоположников менеджмента и управленческой практики / Пер. с англ. – М.: Дело, 1996. – 272 с.
70. Евсеев С. В. Проблемы развития транспорта в условиях глобализации мирового хозяйства: автореф. дис. на соискание науч. ступени канд. экон. наук: спец. 08.00.01 «Экономическая теория» / С. В. Евсеев. – Самара, 2006. – 18 с.
71. Егоршин А. П. Управление персоналом. – 2-е изд. / А. П. Егоршин. – Н. Новгород: НИМБ, 1999. – 624 с.
72. Егоршин А. П. Управление персоналом: учебник для вузов. – 3-е изд. / А. П. Егоршин. – Н. Новгород: НИМБ, 2001. – 720 с.
73. Ейтутіс Г. Д. Механізм управління підприємствами залізничного транспорту України з урахуванням регіональних умов // Залізничний транспорт України. - 2006. – № 3. – С. 18-21.
74. Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т. 1 / Відп. ред.: С. В. Мочерний. – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. – 864 с.
75. Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т. 2 / Відп. ред.: С. В. Мочерний. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 848 с.
76. Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т. 3 / Відп. ред.: С. В. Мочерний. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 952 с.
77. Есинова Н. И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: учебн. пособ. / Н. И. Есинова. – К.: Изд-во «Кондор». – 2003. – 464 с.
78. Ефіменко Т. І., Корольова Н. М., Чебанова О. П. Основи бухгалтерського обліку на підприємствах залізничного транспорту [Текст]: навч. посібник / Т. І. Ефіменко, Н. М. Корольова, О. П. Чебанов. – Х.: УкрДАЗТ, 2012. – 240 с.
79. Євдокимова Н. М., Кірієнко А. В. Економічна діагностика / Н. М. Євдокимова, А. В. Кірієнко. – К.: КНЕУ, 2005. – 110 с.
80. Євроінтеграційний поступ України: інформаційний бюлетень з євроінтеграційних питань. – 2010. – № 1. – 19 с.
81. Єдин О. Транспортна політика в Україні / О. Єдин // Економіка України. – 2000. – № 1. – С. 24-34.
82. Єлагін Ю. В. Реформування залізничної галузі: визначення організаційної структури управління та її вплив на конкурентоспроможність / Ю. В. Єлагін // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2009. – № 26. – С. 22-25.
83. Єременко В. Г. Соціальна економіка в концепції еволюції соціально-економічних систем / В. Г. Єременко // Економіка України. – 2008. – № 12. – С. 19-28.
84. Єрмошенко М. М. Національні економічні інтереси: реалізація і захист / М. М. Єрмошенко // Актуальні проблеми економіки. – 2001. – № 1–2. – С. 34-46.
85. Жаліло Я. А. Теорія та практика формування ефективної економічної стратегії держави: монографія / Я. А. Жаліло. – К.: НІСД, 2009. – 336 с.
86. Жуков Е. В. Транспортный фактор в динамике цивилизаций / Е. В. Жуков // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. – 2010. – № 1 (3). Том 1. – С. 127-137.
87. Жуковська В. М. Соціальна відповідальність як напрям реалізації корпоративної стратегії розвитку / В. М. Жуковська, Н. В. Сичова // Збірник наукових праць Національного університету водного господарства та природокористування. Серія: економіка. – 2008. – Вип. . 1(41). – С. 72-79.
88. Зайцев Н. Л. Краткий словарь экономиста / Н. Л. Зайцев; Государственный ун-т управления. – 4-е изд., доп. – М.: ИНФРА-М, 2010. – 224 с.
89. Закон України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23 лютого 2012 року № 4442-VI. Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1146.1150.0
90. Закон Украины «Про професійний розвиток працевників» від 5 липня 2012 року N 5067-VI. Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1146.1150.0
91. Залізниці світу в ХХІ столітті: монографія / [Кірпа Г. М, Корнієнко В. В., Пшинько О. М. та ін]; За заг. ред. Г. М. Кірпи. – Д.: Вид-во Дніпропетровського ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна, 2004. – 224 с.
92. Заславская Т. И. Методические проблемы социологического исследо-вания мобильности трудовых ресурсов / Т. И. Заславская. – Новосибирск: Наука, 1974. – 318 с.
93. Ільчук В. П. Підходи до системи управління трудовими ресурсами підприємств залізничного транспорту / В. П. Ільчук // Вісник ХНАУ: Серія «Економічні науки». – 2012. – № 10. – С. 17 – 23.
94. Как работают японские предприятия: Сокр пер. с англ. / Под ред. Я. Мондена и др.: науч. ред. и авт. предисл. Д. Н. Бобрытева. – М.: Экономика, 1989. – 262 с.
95. Капелюшников Р. И. Современные буржуазные концепции формирования рабочей силы: критический анализ / Р. И. Капелюшников. – М.: Наука, 1981. – 205 с.
96. Карнеге Д. Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей: Пер. с англ. / Под общ. ред. В. П. Зинченко. – М.: Прогресс, 1990. – 154 с.
97. Карпов А. В. Психология менеджмента: учебн. пособие / АЛ. Карпов. – М.: Гардарики, 1999. – 584 с.
98. Качан Є. П. Управління трудовими ресурсами / Є. П. Качан: навч. посібник. – К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2005. – 358 с.
99. Кибанов А. Я. Основы управления персоналом / А. Я. Кибанов. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 304 с.
100. Кибанов А. Я. Управление персоналом: регламентация труда: Учебное пособие – 3-е изд., перераб. и доп. /А. Я. Кибанов, Г. А. Мамед-Заде, Т. А. Родкина. – М.: Издательство «Экзамен», 2003. – 480 с.
101. Кириченко О. 5 топ-подiй залiзничної галузi. Результати. В посткризовий рiк «Укрзалiзниця» продемонструвала стабiльне зростання / О. Кириченко // Урядовий кур’єр. – 2010. – №243. – C. 10.
102. Ковалів М. В. Профілактика адміністративних правопорушень на залізничному транспорті / М. В. Ковалів // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 1. – 173-180.
103. Колективний договір між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» та Дорожнім комітетом профспілки залізничників і транспортних будівельників на 2011 р.
104. Колесников Б. И. Совершенствование мотивации эффективной дея-тельности работников государственного предприятия в условиях реформирования экономики (на примере предприятий железнодорожного транспорта / Б. И. Колесников. – М.: ВИНИТИ РАН. 1999. – 132 с.
105. Колесников Б. М. Социально–экономическая стратегия на железно-дорожном транспорте в современных условиях / Б. М. Колесников. – Екатеринбург: Изд– во «СВ–96», 1997 – 171 с.
106. Колесникова Н. М., Корольова Н. М. Формування доходів від залізничних перевезень в умовах вертикально-інтегрованої системи управління / Н. М. Колесникова, Н. М. Корольова // Проблеми економіки транспорту: матеріали Х міжнар. наук. конф., 24 – 27 квітня 2012р., м. Дніпропетровськ. – Дніпропетровськ, 2012. – С. 54-55.
107. Концепція Державної програми підвищення конкурентоспроможності національної економіки на 2007-2015 рр. Режим доступу: http://iee.org.ua/ua/pub/p85.
108. Концепція Державної програми реформування залізничного транспорту, затвердженої наказом Міністерства транспорту і зв’язку України від 28.12.2006 р. № 651. Режим доступу: http://www.uapravo.net/data/base02 /ukr02442.htm.
109. Концепція розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на середньостроковий період та до 2020 року // Транспорт. – 2001. – № 29. – С. 27-30.
110. Концепція сталої національної транспортної політики розвитку всіх видів транспорту на 2007-2014 роки, затвердженої наказом Міністерства транспорту і зв’язку України від 3 травня 2007 р. № 360. Режим доступу: http://www.insat.org.ua/phpfiles/other/news/.
111. Корнилов Г. В. О дальнейшем совершенствовании деятельности по управлению персоналом в ОАО «РЖД» / Г. В. Корнилов, Л. И. Васина // Железнодорожный транспорт. – 2009. – № 5. – С. 2-9.
112. Королева Н. Н. Понятие трудовых ресурсов как социально-экономической категории / Н. Н. Королева // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2012. – Вип. 39. – С. 319-321.
113. Королева Н. Н. Человеческий капитал как фактор эффективного развития предприятий железнодорожного транспорта // Н. Н. Королева // Вісник економіки транспорту і промисловості: зб. наук. праць. – 2010. – № 31. – С. 211-215.
114. Королева Н. Н., Ревуцкая Л. Е. Совершенствование механизмов управления развитием экономического потенциала отраслевого комплекса / Н. Н. Королева, Л. Е. Ревуцкая // Рынок транспортных услуг (проблемы повышения эффективности): межд. сб. научн. тр. – Гомель: Белорусский гос. ун-т тр-та – 2012. – Вып. 5. – Ч. 2. – С. 245-251.
115. Корольова Н. М. Визначення ролі освітянської діяльності у форму-ванні трудових ресурсів підприємств залізничного транспорту / Н. М. Корольова // Проблеми системного підходу в економіці: електронне наукове видання. – К.: Нац. авіац. ун-т. – 2012. – № 3. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2012_3/Korolova_312.
116. Корольова Н. М. Ефективне використання трудових ресурсів як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємств залізничного транспорту / Н. М. Корольова // Вісник Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля. – 2012. – № 3 (174). – Ч. 1. – С. 64-69.
117. Корольова Н. М. Ефективне використання трудових ресурсів як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємств залізничного транспорту / Н. М. Корольова // Підвищення національної конкурентоспроможності: управлінські аспекти, соціально-економічні та науково-технічні аспекти: зб. наук. праць по матер. міжнар. наук. -практ. конф., 7-10 листопада 2012 р., м Ялта-Симферопіль. – Ялта-Симферопіль, 2012. – С. 105– 106.
118. Корольова Н. М. Інструментарій управління трудовими ресурсами / Н. М. Корольова // Антикризове регулювання у сфері державних фінансів, роль науки у вищих навчальних закладах: матеріали V симпозіуму, 15 листопада 2012 р., м. Харків. – Харків, 2012. – Т. 1. – С. 40-42.
119. Корольова Н. М. Класифікація трудових ресурсів та їх використання в управління підприємств / Н. М. Корольова // Формування ринкових відносин в Україні. – 2012. – №12 (139). – С. 111-114.
120. Корольова Н. М. Конкурентоспроможність персоналу як фактор визначаючий стратегію управління трудовими ресурсами підприємств залізничного транспорту / Н. М. Корольова // Зб. наук. праць Донец. нац. ун-ту: Серія «Економіка і о