ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПІДПРИЄМСТВА

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

На правах рукопису

Зубенко Володимир Володимирович

УДК 658:005.73:005.591.6

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник –
Мартякова Олена Володимирівна,
доктор економічних наук, професор

Донецьк – 2011

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………. 3
Розділ 1. Теоретичні аспекти формування інноваційної культури підприємства ……………………………………………………… 10
1.1. Інноваційна культура в системі організаційної культури підприємства ………………………………………………………………… 10
1.2. Концептуальні підходи до змін організаційної культури підприємства 25
1.3. Аналіз факторів, що впливають на формування та розвиток інноваційної культури підприємства ………………………………………. 41
Висновки до розділу 1………………………………………………………… 59

Розділ 2. Методичні підходи до розробки організаційно-економічного механізму формування інноваційної культури ………………………….… 61
2.1. Дослідження й аналіз підходів до формування інноваційної культури зарубіжних підприємств ………………………………………… 61
2.2. Діагностика організаційної культури підприємств машинобудівної галузі …………………………………………………………………………… 72
2.3. Модель організаційно-економічного механізму формування інноваційної культури підприємства ……………………………………… 93
Висновки до розділу 2………………………………………………………… 109

Розділ 3. Основні напрями формування інноваційної культури підприємства ………………………………………………………………...… 111
3.1. Науково-методичні основи управління процесом формування інноваційної культури підприємства ………………………… 111
3.2. Методичні підходи до розробки кодексу корпоративної етики підприємства ……………………………………………………………..…… 127
3.3. Управління довірою у процесі формування інноваційної культури підприємства ………………………………………………………………….. 144
Висновки до розділу 3……………..………………………………………… 159

Висновки ……………………………………………………………………… 162
Список використаних джерел ……………………………………………… 166
Додаток А ……………………………………………………………………. 187
Додаток Б………………………………………………………………….…… 191
Додаток В……………………………………………………………………… 193
Додаток Г……………………………………………………………….……… 195
Додаток Д……………………………………………………………………. 199
Додаток Ж …………………………………………………………………… 201
Додаток З ……………………………………………………………………… 205

ВСТУП

Актуальність теми. Постійне загострення конкуренції, зміна ринкової ситуації та потреб клієнтів змушують вітчизняні підприємства шукати нові інструменти забезпечення своєї конкурентоспроможності. На Заході як такий стратегічний інструмент використовують організаційну культуру. В Україні процеси формування й розвитку організаційної культури проходять стихійно, поза увагою власників і керівництва підприємств, такий інструмент управління персоналом і його нематеріальна мотивація залишаються незадіяними. Водночас це стримує розвиток персоналу, оскільки організаційна культура не здатна до швидких змін.
Концептуальні основи теорії організаційної культури сформульовано в роботах таких зарубіжних учених: К. Девіса, К. Камерона, Р. Куїна, Дж. Ньюстрома, Г. Хофстеде, Е. Шейна. Серед вітчизняних та російських авторів, які зробили значний внесок у дослідження проблем розвитку організаційної культури, такі: О. Амоша, І. Булєєв, О. Віханський, А. Воронкова, О. Грішнова, А. Доронін, В. Дубяга, О. Мартякова, Г. Назарова, Г. Хаєт. У працях цих науковців розкрито сутність організаційної культури, наведено різні типології та підходи до оцінки і змін організаційної культури.
У сучасних умовах, коли найбільш перспективною вважається інноваційна модель розвитку економіки, підприємства все більше потребують формування якісно нової організаційної культури інноваційного типу, що сприятиме формуванню творчої атмосфери підприємства й більш інтенсивному впровадженню інновацій. Окремі теоретичні та практичні аспекти формування й розвитку інноваційної культури підприємства знайшли своє відображення в роботах зарубіжних та вітчизняних науковців: В. Балабанова, Т. Віланда, Г. Захарчин, В. Кабаліної, О. Кобяка, Б. Лісіна, О. Ніколаєва, М. Семикіної, Ю. Шипуліної.
Разом із цим деякі принципові питання, пов’язані з формуванням інноваційної культури підприємства, залишаються невирішеними й потребують подальшого дослідження. Зокрема це стосується визначення терміна “інноваційна культура підприємства”, його змістовного наповнення з позиції домінуючих цінностей і факторів впливу, існує потреба в розробці організаційно-економічного механізму її формування.
Актуальність цих питань обумовила необхідність подальших наукових досліджень у цьому напрямі, визначила тему дисертації, її мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темами: “Регулювання інноваційного розвитку ринку соціальних послуг” (номер держреєстрації 0106U012629, 2007-2008 рр.), де обґрунтовано необхідність формування організаційної культури інноваційного типу, виокремлено основні групи факторів, що впливають на інноваційну культуру підприємства; “Соціальні проекти та моделі взаємодії інститутів держави, бізнесу та суспільства при їх реалізації” (номер держреєстрації 0109U000965, 2009-2010 рр.), у рамках якої визначено основні елементи організаційно-економічного механізму та складові пріоритетних напрямів формування інноваційної культури підприємства.
Мета та завдання дослідження. Метою роботи є розвиток теоретичних положень, обґрунтування науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо розробки організаційно-економічного механізму формування інноваційної культури підприємства.
Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання:
уточнено сутність терміна “інноваційна культура підприємства”, наведено його авторське визначення;
визначено основні підходи до змін організаційної культури підприємства;
систематизовано фактори формування й розвитку інноваційної культури підприємства;
узагальнено управлінські технології формування інноваційної культури зарубіжних підприємств;
здійснено діагностику організаційної культури машинобудівних підприємств;
на підставі системного підходу розроблено організаційно-економічний механізм формування інноваційної культури підприємства;
обґрунтовано табличну модель процесів формування інноваційної культури підприємства;
запропоновано рекомендації щодо вдосконалення структури та змісту кодексу корпоративної етики для інноваційної культури підприємства;
визначено методичні підходи до управління довірою у процесі формування інноваційної культури підприємства.
Об’єктом дослідження є процеси формування й розвитку інноваційної культури підприємства.
Предметом дослідження є теоретичні підходи, методичні та практичні питання управління процесами формування й розвитку інноваційної культури підприємства.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених і фахівців у сфері управління підприємством, організаційної культури й управління персоналом. Інформаційну базу дослідження становлять нормативно-законодавчі акти України, статистичні дані Державного комітету статистики України, матеріали статистичної звітності підприємств, періодичні видання, результати проведених автором соціологічних досліджень.
У роботі використано сукупність підходів і методів: аналізу, індукції, систематизації й узагальнення (при дослідженні сутності інноваційної культури і факторів, що впливають на процес її формування й розвитку); соціологічних досліджень, статистичного та порівняльного аналізу (для діагностики стану організаційної культури машинобудівних підприємств і факторів, що стримують її розвиток); системного підходу, декомпозиції та моделювання (при розробці організаційно-економічного механізму й обґрунтуванні основних напрямів формування інноваційної культури підприємства).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теоретичних положень і науково-методичних підходів, що визначають основні напрями розробки організаційно-економічного механізму формування інноваційної культури підприємства.
До основних наукових результатів належать такі:
уперше:
запропоновано науково-методичний підхід до розробки організаційно-економічного механізму формування інноваційної культури підприємства, дія якого передбачає цілеспрямований управлінський вплив на поведінку співробітників із метою трансформації їх цінностей, через розвиток і навчання персоналу, поведінку керівників підприємства як приклад для наслідування, супроводження цих процесів на основі мотивації персоналу й забезпечення структурних та інформаційних змін;
обґрунтовано використання системи показників для оцінки реалізації пріоритетних напрямів процесу формування інноваційної культури підприємства, що дозволяє відстежувати стан цього процесу і вживати своєчасні коригувальні заходи для мінімізації можливих відхилень, окремі показники доцільно впровадити як базові елементи для системи мотивації керівників підприємства і структурних підрозділів;
удосконалено:
науково-методичний підхід до управління взаємною довірою між суб'єктами відносин у процесі формування інноваційної культури підприємства, який ґрунтується на розвитку морально-психологічних якостей і професійних компетенцій керівництва, що надає можливість знизити рівень трансакційних витрат і підвищити ефективність діяльності підприємства;
структуру та змістовне наповнення кодексу корпоративної етики інноваційної культури підприємства, ідеологічна частина якого враховує основні тенденції розвитку світової бізнес-спільноти й містить змістовний опис цінностей, що характеризують даний тип культури: співробітник, клієнт, інновації, команда, орієнтація на довгостроковий результат, відкритість і послідовність;
дістали подальшого розвитку:
визначення терміна “інноваційна культура підприємства”, що передбачає орієнтацію на постійне оновлення організації відповідно до вимог зовнішнього середовища й урахування інтересів співробітників, клієнтів і суспільства, у якому, на відміну існуючих підходів, акцент зроблено на керований розвиток організаційної культури через цілеспрямоване формування нових уявлень і цінностей, необхідних підприємству;
концепція керованих змін організаційної культури підприємства, згідно з якою узгоджена та послідовна поведінка керівництва є визначальним чинником формування необхідної організаційної культури підприємства;
систематизація факторів впливу внутрішнього середовища підприємства на стан інноваційної культури, удосконалення основних елементів якої, а саме системи управління людськими ресурсами й лідерства, надає можливість для цілеспрямованого розвитку інноваційної культури підприємства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропонований науково-методичний підхід до розробки організаційно-економічного механізму формування інноваційної культури підприємства сприяє вдосконаленню системи управління підприємством. Практичну значущість результатів дисертації визначають можливості підвищення ефективності використання людських ресурсів машинобудівних підприємств.
Одержані в роботі наукові результати, концептуальні положення, підходи, рекомендації та моделі, спрямовані на формування інноваційної культури підприємства, упроваджено в діяльність таких підприємств: ЗАТ “Новокраматорський машинобудівний завод” (довідка № 0011/35 від 04.04.2011 р.), ВАТ “Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод” (довідка № 12-151 від 21.04.2010 р.), ТОВ “НВК “Гірничі машини” (довідка № 76 від 02.04.2011 р.).
Основні положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Інституту післядипломної освіти ДонНТУ при викладанні дисципліни “Управління персоналом” (довідка № 41-100/1 від 04.04.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до вирішення актуального наукового завдання розвитку теоретичних положень, розробки науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо організаційно-економічного механізму формування інноваційної культури підприємства. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й наукові результати дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися й були схвалені на науково-практичних конференціях: “Развитие инновационной культуры общества: проблемы и перспективы ” (м. Сімферополь, 2007 р.), “Корпоративна культура організацій ХХІ століття” (м. Краматорськ, 2007 р.), “Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій” (м. Суми, 2008 р.), “Трансфер технологій: від ідеї до прибутку” (м. Дніпропетровськ, 2010 р.), “Современные проблемы управления производством” (м. Донецьк, 2010 р.), “Украина и глобальная экономика: теория и практика хозяйствования” (м. Сімферополь, 2010 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 16 наукових працях, серед яких 10 статей у наукових фахових виданнях і збірниках наукових праць; 6 публікацій – тези в матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 4,18 д.а., з яких автору належить 3,96 д.а.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичні узагальнення та запропоновано нове вирішення актуального завдання щодо розробки організаційно-економічного механізму формування інноваційної культури підприємства. Це підтверджується такими науковими результатами та положеннями.
1. Обґрунтовано, що для ринкової економіки найбільш перспективним вважається розвиток інноваційної культури. Цей тип організаційної культури підприємства за своїм змістом виходить за рамки інноваційної діяльності підприємства, спрямований на безперервне вдосконалення його діяльності й передбачає врахування інтересів усіх стейкхолдерів підприємства, у першу чергу: співробітників, клієнтів і суспільства, з метою побудови довгострокових партнерських взаємин із ними. На відміну від існуючих визначень і підходів зроблено акцент на керованому розвитку інноваційної культури підприємства через цілеспрямоване формування нових уявлень і цінностей.
2. Дослідження категорій “цінності” і “поведінка” з позицій управління персоналом дозволило зробити висновок про вплив домінуючих моделей поведінки в організації керівництва, насамперед, на ціннісну структуру організаційної культури на етапі її становлення або зміни. З урахуванням цих положень обґрунтовано основні етапи процесу керованих змін організаційної культури.
3. Дослідження факторів внутрішнього середовища підприємства дозволило дійти такого висновку: система управління людськими ресурсами є ключовим фактором, що зумовлює можливість формування інноваційної культури підприємства.
4. Досвід зарубіжних підприємств щодо розвитку організаційної культури й формування її інноваційного типу включає різноманітні управлінські підходи та технології. Більшість таких підходів дозволяє співробітнику реалізувати потреби вищих ієрархічних рівнів відповідно до піраміди А. Маслоу, але їх реалізація в більшості випадків передбачає обов'язкове забезпечення базових потреб.
5. З урахуванням існуючих підходів і методик діагностики організаційної культури як основний інструмент діагностики запропонована модифікована модель Д. Денісона, оскільки вона дає можливість ідентифікувати інноваційний тип культури. Проведене соціологічне дослідження виявило, що організаційна культура ЗАТ “НКМЗ” відповідає її інноваційному типу, інші підприємства розвитку й укріпленню організаційної культури не приділяють достатньо уваги, або заходи носять фрагментарний і несистемний характер.
6. В основу організаційно-економічного механізму формування інноваційної культури підприємства покладено концептуальні підходи до зміни організаційної культури і групи факторів впливу. Запропоновано організаційно-економічний механізм формування інноваційної культури підприємства, який структурно містить: блок цілей; систему показників у контурі зворотного зв'язку; блок механізмів впливу, а також блок процесів підтримки й ресурсного забезпечення відповідних змін. Погодженні дії та поведінка лідерів усіх рівнів організації, що демонструє ідентичність декларованих і трансльованих у поведінці цінностей є одним з основних елементів запропонованого організаційно-економічного механізму. Застосування механізму дозволяє, ураховуючи стан культури підприємства, стратегію розвитку та вимоги зовнішнього середовища, розробити, узгодити й реалізувати комплекс конкретних заходів, спрямованих на формування інноваційної культури підприємства.
7. Соціологічне дослідження дозволило виявити ряд загальних факторів, що характеризують управлінську культуру і стримують розвиток організаційної культури досліджуваних підприємств. Перш за все, це розбіжність між декларованими цінностями та поведінкою керівництва, невідповідність інтересів компаній, їх керівництва й рядових співробітників; переважання авторитарного стилю керівництва та лідерства; слабке розкриття та подання керівництвом інформації про стратегію, цілі та перспективи розвитку компанії; відсутність необхідної для роботи інформації або перебої з її отриманням; фрагментарне використання ресурсу командної роботи; недовіра керівництва та постійне втручання у процес роботи – домінування систем контролю, неоднозначне ставлення до ініціатив співробітників.
8. Ураховуючи положення процесного підходу в менеджменті й основні результати соціологічного дослідження, обґрунтовано основні етапи та напрями процесу формування інноваційної культури підприємства. Розроблено систему показників для оцінки ефективності реалізації запропонованих заходів при складанні табличної моделі процесу формування інноваційної культури, яка підкреслює практичну значущість і можливості використання такого підходу до розвитку інноваційної культури на практиці. Основу поданої моделі разом із розвитком персоналу й формуванням довірчих відносин в організації становлять заходи, спрямовані на зміну існуючих підходів до управління персоналом і впровадження нематеріальної мотивації, що потребують досить незначних обсягів матеріальних витрат для їх реалізації.
9. Обґрунтовано, що одним з інструментів формування інноваційної культури на підприємстві є кодекс корпоративної етики, що описує основні характеристики організаційної культури підприємства. З урахуванням цього вдосконалено структуру кодексу, наведено змістовний опис основних елементів і систематизовано основні підходи для ефективного впровадження кодексу корпоративної етики інноваційної культури в роботу підприємств.
10. Рівень довіри до керівництва підприємства визначає можливості формування його інноваційної культури, а також у цілому впливає на ефективність функціонування будь-якої соціальної системи. Це доведено з використанням положень інформаційної економічної теорії та інституціональної теорії. Для управління довірою керівництву підприємств необхідно формувати нові професійні компетенції, довіряти співробітникам, безперервно адаптуючи управлінські технології, що використовуються на практиці, до вимог часу, і постійно підтверджувати власною поведінкою високі морально-психологічні якості.
Результати досліджень, подані в роботі, дозволяють більш системно підходити до процесу формування інноваційної культури на практиці й забезпечують підвищення ефективності управління підприємствами та рівня їх конкурентоспроможності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айер Б. Разбираем по винтикам: инновационный механизм Google / Бала Айер, Томас Дейвенпорт // Harvard Bussiness Review – Россия. – 2008. – № 6. – С. 49-62.
2. Акерлофф Дж. Spiritus Аnimalis, или Как человеческая психология управляет экономикой и почему это важно для мирового капитализма / Дж. Акерлофф, Р. Шиллер; пер. с англ. Д. Прияткина. – М.: Энайтед Пресс, 2010. – 273 с.
3. Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення: моногр. / О.І. Амоша, В.П. Антонюк, А.І. Землянкін та ін. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2007. – 328 с.
4. Алексеева А. Новая волна богатства / А. Алексеева // Эксперт. – 2008. – № 1-2. – С. 54-59.
5. Амабиле Т. Творчество: как им управлять? [Электронный ресурс] / Тереза Амабиле, Мукти Хаире // Harvard Bussiness Review – Россия. – 2008. – № 12. – Режим доступа: http://www.hbr-russia.ru/issue/44/619/
6. Амабиле Т. Вся правда о мотивации [Электронный ресурс] / Т. Амабиле., С. Крамер. – Режим доступа: http://www.hbr-russia.ru/issue/56/1614/
7. Андерсен Б. Бизнес-процессы. Инструменты для совершенствования / Б. Андерсен. – М.: Стандарты и качество, 2007. – 272 с.
8. Антонюк Л.Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: моногр. / Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.
9. Аптекарь С.С. Обоснование механизма обеспечения эффективного экономического роста / С.С. Аптекарь А.А. Яковченко // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Сер.: економічна. – Донецьк: ДонНТУ, 2007. – Вип. 32. – С. 31–38.
10. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами / Армстронг М. – [8–е изд.] – СПб.: Питер, 2007.– 832 с.
11. Бала О.І. Метод детермінування видів корпоративної культури машинобудівних підприємств / О.І. Бала, О.Є. Кузьмін // Регіональна економіка. – 2008. – № 1. – С. 31–41.
12. Бала О.І. Методичні положення з рейтингування корпоративної культури машинобудівних підприємств / О.І. Бала, О.Г. Мельник, Р.Д. Бала // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – 2008. – № 2. – С. 90–97.
13. Балабанов В.О. До проблеми формування інноваційної культури суспільства / В.О. Балабанов // XXI століття: Альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія: матер. ІІІ міжнар. наук.–теорет. конф., 21–22 трав. 2004 р. – Ч. 1. / ред. Г.П. Балабанова. – К.: Фенікс, 2004. – С. 388–391.
14. Баркер А. Алхимия инноваций / А. Баркер; пер. с англ. А.Р. Ханукаева. – М.: Вершина, 2004. – 224 с.
15. Бехар Г. Дело не в кофе: Корпоративная культура Starbucks / Говард Бехар [при участии Джанет Голдстайн]; пер. с англ. – [3–е изд.]. – М.: Альпина Паблишерз, 2010 – 186 с.
16. Бешелев С.Д. Математико–статистические методы экспертных оценок / С.Д. Бешелев, Ф.Г. Гурвич. – М.: Статистика, 1980. – 263 с.
17. Богиня Д.П. Ментальний чинник у сфері праці: проблеми теорії та практики / Д.П. Богиня, М.В. Семикіна. – [передм. І.Ф. Курас]. – К.: Шторм, 2003. – 382 с.
18. Большаков З. Организационная архитектура Microsoft [Электронный ресурс] / З. Большаков. – Режим доступа: http: //www.cfin.ru/management/microsoft.shtml
19. Бончарук В.А. Менталитет и стратегии российского бизнеса. [Электронный ресурс] / В.А. Бончарук. – Режим доступа: http://www.iteam.ru/publications/strategy/section_17/article_2770/
20. Браун Марк Г. Сбалансированная система показателей: на маршруте внедрения / Марк Грэм Браун; пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 226 с.
21. Броницький О.М. Організаційна культура як інструмент підвищення ефективності функціонування ринкової системи / О.М. Броницький // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – Економічна серія. – Х.: Різо ХНУ, 2002. – № 575. – С. 217–221.
22. Брюховецька Н.Ю. Економічний механізм підприємства в ринковій економіці: методологія і практика / Н.Ю. Брюховецька. – Донецьк.: ІЕП НАН України, 1999. – 276 с.
23. Булеев И.П Предприятие в системе общественных отношений: институциональный аспект: моногр. / И.П Булеев. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. – 424 с.
24. Булеев И.П Управление трансакционными издержками в переходной экономике / И.П. Булеев.– Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. – 154 с.
25. Вера. Википендия – свободная энциклопедия [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Вера
26. Веснин В.Р. Практический менеджмент персонала: пособие по кадровой работе / В.Р. Веснин. – М.: Юристъ, 1998. – 496 с.
27. Воронкова А. Корпорація: управління та культура: моногр. / А. Воронкова, М. Баб'як, Е. Коренєв, І. Мажура. – Дрогобич: Вимір, 2006. –376 с.
28. Воронкова А.Е. Стратегічне управління конкурентоспроможністю підприємств в умовах економіки знань [Електронний ресурс] / А.Е. Воронкова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – 2010. – № 3 (145). – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/VSUNU/2010_3/Voronkova.pdf
29. Геєць В.М. Інноваційні перспективи України: моногр. / В.М. Геєць, В.П. Семиноженко. – Х.: Константа, 2006. – 272 с.
30. Грішнова О.А. Корпоративна культура як ресурс забезпечення стратегічної стійкості підприємства [Електронний ресурс] / О.А. Грішнова, А.В. Науменко // Экономика и управление. – 2010. – № 2. – С. 33–38. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Ekupr/2010_2/a5.pdf
31. Дементьев В.Е. Доверие – фактор функционирования и развития современной рыночной экономики / В.Е. Дементьев // Российский экономический журнал. – 2004. – № 8. – С. 46–65.
32. Долан С. Управление на основе ценностей. Корпоративное руководство по выживанию, успешной жизнедеятельности и умению зарабатывать деньги в XXI веке / Саймон Долан, Сальвадор Гарсия. – М.: Претекст, 2008. – 313 с.
33. Донецький регіон у дзеркалі економічної соціології: [моногр.] / [Є.І. Суїменко, О.Ф. Новікова, О.В. Панькова та ін.]. – Київ; Донецьк: НАН України. Ін–т соціології; Ін–т економіки пром–сті, 2006. – 400 с.
34. Доронін А.В. Поведінка персоналу виробничої організації. Оцінка, управління, розвиток: моногр. / А.В. Доронін – Х.: ІНЖЕК, 2008. – 320 с.
35. Дороніна М.С. Істинність і прагматизм сучасних досліджень у сфері управління організаційною поведінкою [Електронний ресурс] / М.С. Дороніна, А.В. Доронін // Педагогічний дискурс: зб. наук. праць. – Хмельницький: Вид. Інститута педагогіки Академії педагогічних наук України, 2009. – Вип. 5. – С. 65–69. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/peddysk/2009_5/doroninadoronin.pdf
36. Дороніна М.С. Трудовий менталітет як предмет менеджменту [Електронний ресурс] / М.С. Дороніна, Т.В. Голубєва // Культура народов Причерноморья. – 2009. – № 161. – С. 90–95. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/knp/161/knp161_90–95.pdf
37. Драчук Ю.З. Оцінка ефективності інновацій у безпеці виробництва: монограф. / Ю.З Драчук. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2009. – 420 с.
38. Друкер П. Энциклопедия менеджмента / Питер Ф. Друкер; [пер. с англ.]. – М.: И.Д. Вильямс, 2006.– 432 с.
39. Дубяга В.Ф. Организационная культура российcкого предприятия: моногр. / В.Ф. Дубяга, А.В. Полосин, А.А. Тиунов. – М.: МГУ, 2007. – 220 с.
40. Евдокимов Ф.И. Экономические аспекты мотивации наукоемкого труда / Ф.И. Евдокимов, М.В. Губская // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Сер.: економічна. – Донецьк: ДонНТУ, 2005. – Вип. 100–1. – С. 24–30.
41. Егоршин А.П. Управление персоналом / А.П. Егоршин – Н.Новгород: НИМБ, 1997. – 607 с.
42. Елиферов В.Г. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес– процессов / В.Г. Елиферов, В.В. Репин. – [7–е изд.]. – М.: Стандарты и качество, 2009.– 408 с.
43. Еськов А.Л. Мотивационный механизм в системе производственного менеджмента: проблемы и решения: моногр. / А.Л. Еськов. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2005. – 390 с.
44. Жалило Б. “Операция на душе” – изменение корпоративной культуры компании / Б. Жалило // Управление персоналом. – 2007. – № 1. – C. 48–56.
45. Закон України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” від 16.01.2003 р. № 433–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 13. – С. 93.
46. Зеркало – 2007 (настроения и стереотипы населения Украины) / [под общ. ред. А. Ермолаева, А. Левцуна]. – К.: ЦСИ София, 2007. – 46 с.
47. Захарчин Г. Механізм формування організаційної культури машинобудівного підприємства: моногр. / Г. Захарчин – Л.: Вид–во Нац. ун–ту «Львівська політехніка», 2009. – 276 с.
48. Зубенко В.В. Инновационная культура в системе организационной культуры предприятия / В.В. Зубенко // Экономика и управление. – 2007. – № 4–5. – С. 93–97.
49. Зубенко В.В. Инновационная культура общества – основа инновационного развития государства / В.В. Зубенко // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. – 2007. – № 1, т. 1. – C. 209–215.
50. Зубенко В.В. Доверие в системе организационной культуры предприятия / В.В. Зубенко // Культура народов Причерноморья. – 2010. – № 195. – С. 55–58.
51. Зубенко В.В. Концептуальные подходы к изменению организационной культуры предприятия / В.В. Зубенко // Культура народов Причерноморья. – 2010. – № 194. – С. 17–21.
52. Зубенко В.В. Методики диагностики организационной культуры предприятия / В.В. Зубенко, И.В. Качан // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Сер.: економічна. – Донецьк: ДонНТУ, 2008. – Вип. 33–1. – С. 187–191.
53. Зубенко В.В. Организационная культура как фактор конкурентоспособности отечественных предприятий / В.В. Зубенко, Е.В. Мартякова // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: сб. науч. тр. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2008. – Вып. 1, т. 1. – С. 83–89.
54. Зубенко В.В. Организационно–экономический механизм формирования инновационной культуры предприятия / В.В. Зубенко // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2010. – № 3, т. 2. – С. 19–23.
55. Зубенко В.В. Проблемы формирования и развития инновационной культуры общества / В.В. Зубенко // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. – Т. 2. – С. 202–206.
56. Зубенко В.В. Развитие организационной культуры как инструмент повышения капитализации предприятия / В.В. Зубенко // Вісник Донецького університету економіки та права: зб. наук. пр. – Донецьк: ДонУЕП, 2011. – № 2. – С. 76–79.
57. Зубенко В.В. Факторы формирования инновационной культуры предприятия / В.В. Зубенко // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго–Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч. тр. – Одесса – Донецк: ДонНУ, РФ НИСИ в г. Одесса, 2008. – Т. 2. – С. 752–760.
58. Инновационный менеджмент / под ред. С.Д. Ильенковой. – М.: Юнити, 1997. – 306 с.
59. Инструкция по обучению в реальных проектах [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://livequest.livejournal.com/tag/Методика обучения в проектах.
60. Исаев В.В. «Круглый стол» в Институте стратегических инноваций / В.В. Исаев // Инновации. – 2000. – № 5–6. – С. 32–35.
61. Исикава К. Японские методы управления качеством / К. Исикава. – М.: Экономика, 1998. – 348 с.
62. История успеха: IDEO – мировой лидер инноваций [Электронный ресурс].– Режим доступа: http://www.cecsi.ru/coach/cs_ideo.html
63. Кабанов А.И. Прогнозы инновационного развития угольной отрасли / А.И. Кабанов // Вісник економічної науки України. – 2009. – № 1. – С. 84–88.
64. Камерон К. Диагностика и изменение организационной культуры / К. Камерон, Р. Куинн; пер. с англ.; под ред. И.В. Андреевой. – СПб.: Питер, 2001. – 320 с.
65. Каплан Роберт С. Стратегические карты. Трансформация нематериальных активов в материальные результаты / Каплан Роберт С., Нортон Дейвид П.; пер. с анг. – М.: Олимп–Бизнес, 2007. – 512 с.
66. Каптерев А. Культурная эволюция и межстрановые заимствования [Электронный ресурс] / А. Каптерев. – Режим доступа: http://www.prompolit.ru/141592
67. Карини Г. 152 тысячи долларов за идею [Электронный ресурс] / Г. Карини, Б. Таунсенд. – Режим доступа: http://www.hbr–russia.ru/issue/33/223/
68. Клочков А.К. KPI и мотивация персонала: полный сборник / А.К. Клочков. – М.: Эксмо, 2010. – 160 с.
69. Кодекс корпоративної етики / Відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк». К., 2003. – 45 с.
70. Козлов В.В. Корпоративная культура: “костюм” успешного бизнеса / В.В. Козлов, А.А. Козлова // Управление персоналом. – 2000. – № 11. – С. 35–38.
71. Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу / А.М. Колот. – К.: КНЕУ, 1998. – 221 с.
72. Кондратьев В.В. Показываем бизнес–процессы / В.В. Кондратьев., М.Н. Кузнецов. – [2–е изд.], перераб. и доп. – М.: Эксмо, 2008. – 480 с.
73. Корнаи Я. Честность и доверие в переходной экономике / Я. Корнаи // Вопросы экономики. – 2003. – № 9. – С. 4–17.
74. Корпоративна культура: навч. посіб. / під заг. ред. Г.Л. Хаєта. – К.: Центр навчальної літератури, 2003.– 403 с.
75. Корпоративная культура и управление изменениями: [сб. ст.]; пер. с англ. А. Лисицыной. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 191 с.
76. Котельников В. Джек Уэлш – легендарный бывший Исполнительный директор GE [Электронный ресурс] / В. Котельников. – Режим доступа: http://www.cecsi.ru/coach/cs_jack_welch.html
77. Креймер Н.А. Содержание экономического механизма восстановления и развития технического потенциала сельскохозяйственных предприятий [Электронный ресурс] / Н.А. Креймер. – Режим доступа: http://ej.kubagro.ru/2004/04/25/p25.asp
78. Кузьменко Л.М. Активізація інноваційних процесів як основа сталого територіального розвитку / Л.М. Кузьменко, М.В. Дубініна // Економічні науки. Серія «Регіональна економіка»: зб. наук. пр. / Луцький нац. техн. ун–т. – Луцьк: ЛНТУ, 2008. – Вип. 5 (17). – Ч. 2. – С. 221–231.
79. Кульман А. Экономические механизмы / А. Кульман; под общ. ред. Н.И. Хрусталевой; пер. с фр. – М.: Прогресс, 1993. – 92 с.
80. Культура. Википедия – свободная энциклопедия [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://uk.wikipedia.org/wiki/Культура
81. Культура и экономика [Электронный ресурс] / [По материалам Washington ProFile – International News & Information Agency]. – Режим доступа: www.washprofile.org
82. Ларичева Е.А. Развитие инновационной культуры на предприятии / Е.А. Ларичева // Вестник Брянского государственного технического университета. – 2009. – № 2 (22) – С. 128–133.
83. Лепа Р.Н. Информационное обеспечение ситуационного управления развитием предприятия / Р.Н. Лепа, С.С. Турлакова // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр. / Донецк: ИЭП НАН Украины, 2007. – Т. 2. – С. 427–436.
84. Лидеры бизнеса Украины ТОП–100. Машиностроительная промышленность [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://gorizontmedia.com.ua/lang/ru/get_file/id/Top_100_mashinostroitelnaya_promishlennost.pdf/
85. Лисенко Ю. Організаційно–економічний механізм управління підприємством / Ю. Лисенко, П. Єгоров // Економіка України. – 1997. – № 1. – С. 86–87.
86. Лисин Б.К. Инновационный потенциал как фактор развития: Межгосударственное социально–экономическое исследование / Б.К. Лисин, В.Н. Фридлянов // Инновации. – 2002. – № 7. – С. 30–45.
87. Магун В. Жизненные ценности населения Украины в европейском контексте. Статья первая [Электронный ресурс] / В. Магун, М. Руднев. – Режим доступа: http://www.polit.ru/research/2007/07/16/10values.html
88. Максимум удобств от HONDA [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ceo.az/ceostyle/auto/14975.html
89. Малий І.Й. Ерозія довіри до інститутів держави та конкурентоспроможність національної економіки / І.Й. Малий // Теоретичні та прикладні питання економіки: сб. науч. тр. – К.: КНУ, – 2010. – Вип. 21. – C. 81–88.
90. Мамлеева Р. “Свободные” компании. Прихоть или необходимость?” / Р. Мамлеева // Менеджмент в России и за рубежом. – 2005. – № 6. – С. 79–84.
91. Маркс К. Капитал. Т. I // Маркс К., Энгельс Ф. – [Соч. 2–е изд.]. – 1960. – Т. 23. – 907 с.
92. Мартякова Е.В. Экономический механизм реформирования социальных процессов: страхование, маркетинг, риск–менеджмент: моногр. / Е.В. Мартякова. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2003. – 590 с.
93. Маслов В.И. Стратегическое управление персоналом в условиях эффективной организационной культуры / В.И. Маслов – М.: Финпресс, 2004. – 288 с.
94. Менеджмент в ХХI веке: сб. науч. труд., статей, учебных материалов / под общ. ред. В.И. Видяпина. – [3–е изд. перераб. и доп.] – М.: Палеотип, 2005. – 644 с.
95. Мескон М. Основы менеджмента / М. Мескон, М. Альберти, Ф. Хедоури. – М.: Дело, 2000. – 704 с.
96. Минберг Г. Мы говорим «компания», подразумеваем «сообщество» / Г. Минцберг // Harvard Business Review – Россия. – 2009. – № 11. – С. 97–101.
97. Моргунов Е.Б. Модели жизненного цикла организации [Электронный ресурс] / Е.Б. Моргунов. – Режим доступа: http://www.ecsocman.edu.ru/db/msg/198166.html
98. Москаленко В.П. Финансово–экономический механизм промышленного предприятия: науч.–метод. изд. / В.П. Москаленко, О.В. Шипунова / под науч. ред. В.П. Москаленко. – Сумы: Довкілля, 2003. – 176 с.
99. Назарова Г.В. Діагностика функцій організаційної культури на основі «золотих пропорцій» [Електронний ресурс] / Г.В. Назарова, А.В. Доронін // Економіка і управління. – 2009. – № 2–3. – С. 62–68. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Ekupr/2009_2–3/b3.pdf
100. Назарова Г.В. Інституалізація ринкової взаємодії на засадах корпоративної культури [Електронний ресурс] / Г.В. Назарова // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Сер.: економічна. – Донецьк: ДонНТУ, 2009. – Вип. 37–2. – С. 170–174. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Npdntu_ekon/2009_37_2/170.pdf
101. Назарова Г.В. Управління організаційною культурою на основі соціального партнерства [Електронний ресурс] / Г.В. Назарова // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. – Харьків: НАУ ім. М.Є Жуковського, 2008. – № 2 (2) – С. 23–35. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Eupmbg/2008_2/3.pdf
102. Нивен Пол Р. Сбалансированная система показателей для государственных и неприбыльных оргнаизаций / Пол Р. Нивен; пер. с англ.; под ред. О.Б. Максимовой. – Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2005. – 336 с.
103. Николаев А.И. Инновационная культура как культура перемен (проблема, задачи, дефиниции, предложения) / А.И. Николаев, Б.К. Лисин // Инновации. – 2002. – № 2–3. – С. 84–87.
104. НКМЗ – судьба моя и гордость. Введение в корпоративную культуру ЗАО НКМЗ. – Краматорск: ЗАО НКМЗ, 2009. – 69 с.
105. Ньюстром Дж. В. Организационное поведение: поведение человека на рабочем месте / Дж.В Ньюстром, К. Дэвис; пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб.: Питер, 2000. – 448 с.
106. Палеха Ю.І. Ключі до успіху, або організаційна та управлінська культури: навч. посіб. – 2–ге вид., доп. / Ю.І. Палеха – К.: Вид–во Європ. ун–ту, 2002. – 337 с.
107. Паніотто В.І. Статистичний аналіз соціологичних данних / В.І. Паніотто, В.С. Максименко, Н.М. Харченко – К.: КМ Академія, 2004. – 270 с.
108. Панченко А. Украина в системе культурных координат бизнеса / А. Панченко, И. Тихомирова // Менеджер і менеджмент. – 2002. – №8 – С. 15–19.
109. Панькова О.В. Корпоративна культура як інноваційний інструмент управління вугільним підприємством у посткризових умовах / О.В. Панькова // Структурні реформи і трансформації в промисловості: перспективи і пріоритети: тези доп. і повідом. Міжнар. наук.–практ. конф. (Донецьк, 17 груд. 2010 р.) / НАН України, Ін–т економіки пром–ті. – Донецьк, 2010. – С. 57–58.
110. Пеппер Дж. Что действительно важно: служение, лидерство, люди и ценности / Джон Пеппер; пер. с англ. – СПб.: Высшая школа менеджмента; Издат. дом С.–Петерб. ун–та, 2010. – 376 с.
111. Попов Е. Эволюция институциональной структуры предприятия / Е. Попов // Проблемы теории и практики управления. – 2006. – № 7. – С. 15–23.
112. Поскряков А.А. Инновационная культура [Электронный ресурс] / А.А. Поскряков. – Режим доступа: http://lib.druzya.org/innovatica/poskrjakov/.view–poskrjakov–inn–kult.txt.full.html
113. Проблемы программно–целевого планирования и управления / под ред. Г.С. Поспелова. – М.: Наука, 1981. – 464 с.
114. Программно–целевое управление социалистическим производством. Вопросы теории и практики / под ред. А.Г. Аганбегяна, Б.З. Мильнера, Г.Х. Попова. – М.: Экономика, 1980. – 208 с.
115. Програмно–целевой метод в планировании / А.Г. Фолотов, В.Л. Тамбовцев, Б.В. Любренц и др.; отв. ред. Н.П. Федоренко. – М.: Наука. – 1982. – 150 с.
116. Райзберг Б.А. Современный экономический словар / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. – 4–е изд., испр. М.: ИНФРА–М, 2003. – 479 с.
117. Райхман Э.П. Экспертные методы в оценке качества товаров / Э.П. Райхман, Г.Г. Азгальдов. – М.: Экономика, 1984. – 152 с.
118. Рамперсад Хьюберт К. Индивидуальная сбалансированная система показателей. Путь к личному счастью, гармоничному развитию и росту эффективности организации / Хьюберт К. Рамперсад; пер. с англ. – М.: ЗАО Олимп–бизнес, 2005. – 176 с.
119. Репин В.В. Бизнес–процессы компании. Построение, анализ, регламентация / В.В. Репин. – М.: Стандарты и качество, 2007. – 240 с.
120. Рогозина Г. Инфографика. Руководитель в четырех измерениях [Электронный ресурс] / Г. Рогозина. – Режим доступа: http://www.hbr–russia.ru/issue/60/2235/
121. Роль инновационного образования в формировании креативного индивидуального экономического мышления и инновационной общественной культуры: материалы конф. «Подготовка научных кадров высшей квалификации с целью обеспечения инновационного развития экономики» / [О.В. Кобяк, И.А. Андрос]; под ред. И.В. Войтова и др. – Мн.: ГУ »БелИСА», 2006. – 146 с.
122. Романова Ю. Изменение корпоративной культуры: доверить консультантам или возможно провести самим !? / Ю. Романова // Управление персоналом. – 2000. – № 11. – С. 25–27.
123. Российская информационная сеть. Словари [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://dictionaries.rin.ru/
124. Руководство на основе системы ценностей [Электронный ресурс]. –
Режим доступа: http://it4b.icsti.su/rus_ten3/1000ventures/a/business_guide/
crosscuttings/leadership_values–based.html
125. Савицкая Л. Ценности живые и мертвые. Как сделать ценности инструментом построения успешного бизнеса [Электронный ресурс] / Л. Савицкая – Режим доступа: http://www.management.com.ua/interview/int180.html
126. Савчин Л. Давос–2010: Rethink, Redesign, Rebuild [Электронный ресурс] / Л. Савчин. – Режим доступа: http://uaforeignaffairs.com/article.html?id=454
127. Сайт российского представительства компании 3М. Наши люди [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: //solutions.3mrussia.ru/wps/portal/3M/ru_RU/3MCareers/Home/Segment/Two/
128. Сайт российского представительства компании LG Electronics. Правильные люди [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.lg.com/ru/about–lg/careers/why–lg/the–right–people.jsp
129. Саломатина Л.Н. Актуальные вопросы формирования организационно–экономического механизма управления рекреационной деятельностью / Л.Н. Саломатина, А.В. Байдак, О.Ю. Тимошенко // Социально–экономические аспекты промышленной политики: сб. науч. тр. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. – С. 184–195.
130. Саломеева А. Культура становится массовой: традиции в компаниях / А. Саломеева // Босс. – 2002. – №2. –С.48–50.
131. Саркисян А. Научно–техническое прогнозирование и программно–целевое планирование в машиностроении / А.С. Саркисян, П.Л. Акопов, Г.В. Мельников. – М.: Машиностроение, 1987. – 298 c.
132. Сегалья М. Доверяем ли мы своим компаниям? Ответ предсказуем [Электронный ресурс] / М. Сегалья. – Режим доступа: http://www.hbr–russia.ru/issue/57/2113/
133. Семикіна М.В. Еволюція організаційної культури на українських підприємствах: проблеми та протиріччя [Електронний ресурс] / М.В. Семикіна // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2009. – № 6. – С. 199–202. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_ep/2009_6/files/ekon_06_09_39_Semikina.pdf
134. Семикіна М.В. Конкурентоспроможність персоналу підприємства: теорія і практика регулювання : моногр. / М.В. Семикіна, О.О. Смірнов. – К.: КОД, 2008. – 208 с.
135. Семикіна М.В. Організаційна культура вітчизняних підприємств: сутність та проблеми формування в сучасних умовах [Електронний ресурс] / М.В. Семикіна // Економіка і управління. – 2009. – № 6. – С. 7–10. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Ekupr/2009_6/a1.pdf
136. Семикіна М.В. Організаційна культура як важіль інноваційної активності працівників підприємств регіону [Електронний ресурс] / М.В. Семикіна // Економіка і управління. – 2010. – № 1. – С. 9–13. – Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Ekupr/2010_1/a1.pdf
137. Сидунова Г.И. Инновационная политика региона как объект управления / Г.И. Сидунова // Инновации. – 2003. – № 9. – С. 20–24.
138. Смирнова И.А Корпоративная культура организации: психолого–акмеологические основы формирования и развития корпоративной культуры организации / И.А. Смирнова – М.: КДУ, 2009. – 194 с.
139. Современный словарь иностранных слов: ок. 20000 слов. – М.: Русский язык, 1992. – 740 с.
140. Соломанидина Т.О. Организационная культура в таблицах, тестах, кейсах и схемах: учеб.–метод. матер. / Т.О. Соломанидина – М.: ИНФРА–М, 2007. – 395 с.
141. Спивак В.А. Организационная культура / В.А. Спивак. – СПб.: Нева, 2004. – 224 с.
142. Статистичний щорічник Донецької області за 2008 рік / Держкомстат України. Головне управління статистики у Донецькій області.; за ред. О.А. Зеленого. – Донецьк, 2009. – 496 с.
143. Статистичний щорічник Донецької області за 2009 рік / Держкомстат України. Головне управління статистики у Донецькій області.; за ред. О.А. Зеленого. – Донецьк, 2010. – 510 с.
144. Статистичний щорічник України за 2008 рік / Держкомстат України; за ред. О.Г. Осауленка. – К.: Консультант, 2009. – 552 с.
145. Статистичний щорічник України за 2009 рік / Держкомстат України; за ред. О.Г. Осауленка. – К.: Консультант, 2010. – 566 с.
146. Стейкхолдер. Википедия – свободная энциклопедия [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/wiki/Стейкхолдер
147. Стернин И. Кодекс корпоративной этики: каждой компании – свой кодекс [Электронный ресурс] / И. Стернин, Н. Панферова. – Режим доступа: http://www.iteam.ru/publications/corporation/section_94/article_3227/
148. Суков Г.С. Управление развитием персонала на машиностроительном заводе. Теория и практика: моногр. / Г.С. Суков, И.Я. Тупик, В.М. Данюк. – К.: КНЕУ, 2008. – 232 с.
149. Тоффлер Э. Шок будущего / Э. Тоффлер. – М.: АСТ, 2001. – 560 c.
150. Уильямсон О.И. Экономические институты капитализма: Фирмы, рынки, «отношенческая» контрактация / О.И. Уильямсон; науч. ред. и вступ. ст. В.С. Катькало; пер. с англ. Ю.Е. Благова, В.С. Катькало, Д.С. Славнова, Ю.В. Федотова, Н.Н. Цытович. – СПб.: Лениздат; CEV Press, 1996. – 702 с.
151. Українське суспільство 1994–2005. Динаміка соціальних змін / за ред. В. Ворони, М. Шульги. – К.: Ін–т соціології НАН України, 2005. – 653 с.
152. Управленческая культура организации / сост. Л.М. Кроль, Е.А. Пуртова. – М.: Класс, 2004. – 396 с.
153. Усачева В.В. Оценка состояния организационной культуры микросистемы / В.В. Усачева // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія економічна. – Донецьк, ДонНТУ, 2005. – Вип. 89–2. – С. 108–115.
154. Уци Б. Источники и последствия укорененности для экономической эффективности организаций: влияние сетей / Б. Уци // Анализ рынков в современной экономической социологии; пер. с англ. / Гос. ун–т – Высшая школа экономики; отв. ред. В.В. Радаев, М.С. Добрякова. – 2–е изд. – М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2008. – С. 208–253.
155. Федулова Л.І. Інноваційна економіка / Л.І. Федулова – К.: Либідь, 2006. – 480 с.
156. Фей К. Лекарство от пассивности: рецепты для России / Карл Фей // Harvard Bussiness Review – Россия. – 2008. – № 9. – С. 84–96.
157. Философия компании Honda Motor Co. Ltd. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://honda.org.ua/honda
158. Фокина В.Н. Образовательные инновации как элемент системы управления качеством подготовки специалистов / В.Н Фокина, А.В. Слива, Т.Ю. Фокина // Инновации. – 2003. – № 1. – С. 32–35
159. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию /Ф. Фукуяма. – М.: АСТ Год, 2004. – 730 с.
160. Характерные особенности инновационной культуры пост–советского менеджмента [Электронный ресурс] / под ред. В.И. Кабалиной. Ч.1 // Инновации в постсоветской промышленности. – Сыктывкар: Изд–во Сыктывкарского ун–та, 2000. – С. 259. – Режим доступа: www.warwick.ac.uk/russia/innovation.html
161. Хозяйственный механизм предприятия: концепция, методы, практика / [Э.С. Минаев, А.Р. Винес, Л.Р. Забредина и др.]; под ред. Э.С. Минаева, А.Р. Винес. – М.: Изд–во МАИ, 1991. – 208с.
162. Холодкова Л.А. Инновационная культура субъектов профессионального образования: концепция, условия формирования / Л.А. Холодкова // Инновации. – 2005. – № 7. – С. 83–87.
163. Хомяк О. Управление на основе ценностей [Электронный ресурс] / О. Хомяк – Режим доступа: http://www.hr–ua.com/articles/290/
164. Царенко Н.В. Оптимизация бюджета формирования корпоративной культуры / Н.В. Царенко, В.М. Ячменева, Н.И. Клевец // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2007. – Вип. 18, ч. 1. – С. 209–216.
165. Центр предпринимательского творчества и системных инноваций. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.cecsi.ru/
166. Чанько А.Д. Опыт диагностики организационной культуры российских компаний / А.Д. Чанько // Российский журнал менеджмента. – 2005 . – Т. 3, № 4. – С. 29–54.
167. Чумаченко Н.Г. Проблемы трудовой мотивации работников / Н.Г. Чумаченко, А.Л. Еськов // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії: зб. наук. праць. – Краматорськ: ДДМА, 2008. – № 2 (12). – С. 285–289.
168. Шейн Э. Организационная культура и лидерство / Э. Шейн; пер. с англ.; под ред. Т.Ю Ковалевой. – 3–е изд. – СПб.: Питер, 2007. – 336 с.
169. Шекшня С. Как эффективно управлять свободными людьми: Коучинг / С. Шекшня. – М.: Альпина Паблишерз, 2010. – 206 с.
170. Шипуліна Ю.С. Інноваційна культура організації: сутність, структура, підходи до оцінки [Електронний ресурс] / Ю.С. Шипуліна // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2010. – № 2. – С. 132–138. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mimi/2010_2/3_6.pdf
171. Широкова Г.В. Теория жизненных циклов организаций: анализ основных моделей / Г. В. Широкова // Менеджмент в России и за рубежом. – 2007. – № 2. – С. 15–22.
172. Широкова Г.В. Управление изменениями в российских компаниях / Г.В. Широкова. – [3–е изд.]. – СПб.: Высшая школа менеджмента, 2009. – 480 с.
173. Шубарин И.В. Организационно–экономический механизм развития услуг в сфере физической культуры и спорта: автореф. дис. канд. эконом. наук: 08.00.05 / И.В. Шубарин – Екатеринбург: Уральская гос. академия. физ. культуры, 2004. – 23 с.
174. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала и цикла коньюнктуры) / Йозеф Алоиз Шумпетер; пер. с нем. – М.: Прогресс, 1982. – 453 с.
175. Экономика предприятия / [ под ред. В.Я. Горфинкеля, В.А. Швандра]. – [2–е изд.]. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 742 с.
176. Экономический механизм управления развитием предприятий / [ Н.В. Алексеев и др.]. – Львов: Світ, 1991. – 154 с.
177. Экспертные оценки в управлении инновационными проектами / И.И. Коваленко, С.В. Драган, М.А. Рыхальский. – Николаев: Нац. ун–т кораблестроения им. адмирала Макарова, 2007. – 168 c.
178. Энциклопедии & Словари. Социологический словарь. Инновационная Культура [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://enc–dic.com/sociology/Innovacionnaja–Kultura–2898.html
179. Этический компас для компании [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.e–xecutive.ru/career/adviser/338954/
180. Янсен Ф. Эпоха инноваций / Ф. Янсен; пер с англ. – М.: ИНФРА–М, 2002. – 308 с.
181. Google и PricewaterhouseCoopers – фавориты европейских выпускников [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: http://www.dw–world.de/dw/article/0,,4458207,00.html
182. IBM: роль инноваций в развитии бизнеса // Проблемы теории и практики управления. – 2006.– № 4. – С. 124–126.
183. 7–S Framework. McKinsey [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.12manage.com/methods_7S_ru.html
184. Bessen J. Intellectual Property on the Internet: What's Wrong with Conventional Wisdom? [Электронный ресурс] / J. Bessen, E. Maskin. – Режим доступа: http://www.researchoninnovation.org/iippap2.pdf
185. Culture & Leadership Development: Aligning Strategy & People [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.denisonconsulting.com/Libraries/Resources/2009CS_LinkingCultureandLeadership.sflb.ashx
186. Deal T.Е. C