Організаційно-правове регулювання довузівської підготовки кандидатів на службу в органи внутрішніх справ України

brief description

ЗМІСТ
ВСТУП .................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ І
ДОВУЗІВСЬКА ПІДГОТОВКА – НЕВІД'ЄМНИЙ ЕЛЕМЕНТ
ВІДОМЧОЇ СИСТЕМИ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ................................. 10
1.1. Поняття, місце та роль довузівської підготовки працівників
органів внутрішніх справ ....................................................................................... 10
1.2. Професійна орієнтація як запорука ефективної діяльності
особового складу ОВС ........................................................................................... 24
1.3. Професійний відбір майбутніх працівників ОВС України .......................... 41
РОЗДІЛ ІІ
ЮРИДИЧНІ ЛІЦЕЇ ТА ПРОФІЛЬНІ КЛАСИ В
СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ................................. 57
2.1. Юридичні ліцеї та профільні класи – складова частина
довузівської підготовки персоналу........................................................................ 57
2.2. Організаційно-педагогічне забезпечення навчально-виховного
процесу підготовки майбутніх працівників ОВС................................................. 72
2.3. Організаційно-правові питання подальшого розвитку відомчих
ліцеїв та профільних класів загальноосвітньої школи......................................... 92
РОЗДІЛ ІІІ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ ПОЧАТКОВОЇ
ПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ ДЛЯ ОВС УКРАЇНИ.......................................... 108
3.1. Професійна початкова підготовки особового складу.................................. 108
3.2. Основні тенденції розвитку організаційно-педагогічного
забезпечення початкової професійної підготовки............................................... 121
3.3. Напрямки удосконалення механізму правового регулювання
початкової підготовки особового складу ОВС.................................................... 133
ВИСНОВКИ........................................................................................................... 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................173

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Підвищення ефективності функціонування органів системи Міністерства внутрішніх справ України безпосередньо залежить від якості відомчої освіти, покликаної готувати для практичних органів, служб та підрозділів висококласних фахівців правоохоронної справи. Важливе і водночас особливе місце при цьому відводиться довузівській підготовці персоналу для органів внутрішніх справ України, адже дану складову відомчої системи освіти проходить кожна особа, що виявила бажання присвятити своє життя охороні і захисту прав, свобод та законних інтересів учасників суспільних відносин. Від рівня професійно-орієнтаційної підготовки кандидатів на службу в органи внутрішніх справ у юридичних ліцеях, профільних класах чи закладах освіти, що здійснюють початкову підготовку осіб рядового і начальницького складу, прямо залежить рівень та якість виконання останніми у подальшому своїх правоохоронних посадових обов'язків. У цьому контексті науково-теоретичне осмислення сутності, місця і ролі даної складової відомчої освіти, аналіз існуючого у цій сфері організаційно-правового забезпечення, з'ясування цілей, завдань, принципів функціонування довузівської підготовки персоналу органів внутрішніх справ є запорукою впровадження ефективних реформуючих організаційно-правових заходів щодо структурної побудови і практики функціонування означеної складової професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу.
Наукові дослідження та розробки в цій сфері особливо доцільні сьогодні, коли набрала чинності низка нормативно-правових актів, що складають юридичну основу для вирішення проблем довузівської професійної підготовки майбутніх працівників для органів системи Міністерства внутрішніх справ України. Ці правові акти, безумовно, є значним кроком на шляху до підвищення ефективності функціонування довузівської професійної підготовки осіб рядового та начальницького складу. Однак, вже зараз деякі їх положення не відповідають реаліям практичної дійсності, інколи заважають відповідним перебудовчим процесам. Також чималий спектр суспільних відносин в цій сфері донині очікує свого адекватного нормативно-правового забезпечення.
Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п.2.3.9 Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр.) і є складовою частиною реалізації „Комплексної програми удосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 рр.”. Дана робота пов’язана з п.7 Головних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ МВС України на 1996-2000 рр.
Мета і задачі дослідження. Мета полягає у всебічному аналізі, розкритті сутності і особливостей довузівської професійної підготовки персоналу органів системи Міністерства внутрішніх справ України, в розробці конкретних практичних рекомендацій та наукових пропозицій щодо організаційно-правового забезпечення функціонування юридичних ліцеїв, профільних класів та закладів відомчої освіти, що здійснюють початкову підготовку осіб рядового і начальницького складу.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
- переглянути існуючі концептуальні підходи щодо професійної підготовки майбутніх працівників органів системи Міністерства внутрішніх справ у юридичних ліцеях, профільних класах та відомчих закладах освіти, що здійснюють початкову підготовку осіб рядового і начальницького складу;
- проаналізувати організаційно-правовий механізм функціонування довузівської професійної підготовки працівників органів, служб та підрозділів внутрішніх справ;
- обгрунтувати теоретичні положення та практичні рекомендації щодо ефективної діяльності юридичних ліцеїв, профільних класів та закладів відомчої освіти, що здійснюють початкову підготовку особового складу органів внутрішніх справ;
- дослідити основний понятійний апарат довузівської підготовки персоналу органів, служб та підрозділів внутрішніх справ;
- проаналізувати тісно пов'язані з довузівською професійною підготовкою осіб рядового та начальницького складу такі явища, як професійна орієнтація та професійний відбір кандидатів на посади органів системи Міністерства внутрішніх справ України;
- з'ясовувати місце та роль юридичних ліцеїв та профільних класів у системі довузівської підготовки особового складу органів внутрішніх справ;
- обґрунтувати необхідність реформування організаційно-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу підготовки майбутніх працівників органів, служб та підрозділів внутрішніх справ у юридичних ліцеях і профільних класах загальноосвітньої школи;
- визначити основні тенденції розвитку організаційно-педагогічного забезпечення початкової професійної підготовки;
- удосконалити організаційно-правові форми структурної побудови і функціонування юридичних ліцеїв, профільних класів та відомчих закладів освіти, що здійснюють початкову підготовку осіб рядового і начальницького складу.
Об'єктом дослідження є відносини, що виникають в процесі організаційно-правового забезпечення довузівської підготовки працівників органів внутрішніх справ.
Предметом дослідження є понятійно-категоріальний апарат довузівської підготовки осіб рядового і начальницького складу, правовий статус юридичних ліцеїв та профільних класів у системі професійної підготовки персоналу, найважливіші організаційно-правові аспекти початкової підготовки персоналу для органів внутрішніх справ України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Як загальнонауковий метод використовується системний підхід, який дозволив окреслити проблемні питання довузівської підготовки осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1., 1.3.) визначені загальні засади організаційно-правового забезпечення довузівської підготовки персоналу (підрозділи 1.1., 2.1., 3.1.). Методи класифікації групування та структурування застосовуються для виділення окремих установ системи Міністерства внутрішніх справ (підрозділи 1.1., 2.1). Документальний аналіз дав можливість вироблення пропозицій і методичних рекомендацій щодо подальшого розвитку організаційно-правового забезпечення довузівської підготовки особового складу для органів, служб та підрозділів внутрішніх справ (підрозділи 2.З., З.2., З.З.). В процесі дослідження складових організаційно-правового забезпечення довузівської підготовки персоналу для органів внутрішніх справ також використовувались порівняльно-правовий та історико-правовий методи.
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці, розробки провідних фахівців у галузі теорії управління та адміністративного права: В.Б.Авер'янова, О.М.Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, В.Н. Таращука, І.П. Голосниченка, Є.В. Додіка, М.М. Дорогих, М.І. Єропкіна, В.В. Зуй, Р.А.Калюжного, С.В. Ківалова, О.П. Клюшниченка, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Г. Комзюка, Я.Ю. Кондратьєва, О.П. Коренева, Б.М. Лазарева, О.Є. Луньова, А.О Нечитайленка, О.І. Остапенка, В.П. Пахонова, В.П. Пєткова, О.П. Рябченко, А.О. Селіванова, О.Ф. Скакун. В.К. Шкарупи, О.Н. Ярмиша та ряду інших авторів. Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, а також нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України та інших міністерств і відомств. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали Департаменту роботи з персоналом МВС України, узагальнення практики функціонування довузівської підготовки особового складу для органів, служб та підрозділів внутрішніх справ України, публікації в періодичних виданнях, довідкова література.
Наукова новизна одержаних результатів визначається недостатністю наукових досліджень у галузі теорії управління щодо організаційно-правового забезпечення довузівської підготовки осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ. Запропонована дисертація є першою працею такого плану. В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення та висновки, які запропоновано здобувачем особисто. Основні з них такі:
1. Подальший розвиток дістало визначення поняття відомчої довузівської підготовки та професійної орієнтації потенційних претендентів на зайняття посад в системі органів внутрішніх справ.
2. Вперше з точки зору аналізу довузівської підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначено особливості навчально-виховного процесу, здійснюваного в юридичних ліцеях та профільних класах загальноосвітньої школи.
3. Удосконалено процеси професійної орієнтації та професійного відбору майбутніх працівників органів внутрішніх справ України.
4. Окреслено тенденції оптимізації нормативного забезпечення довузівської підготовки персоналу органів системи Міністерства внутрішніх справ.
5. Визначено низку факторів підвищення ефективності правового регулювання початкової професійної підготовки осіб рядового та начальницького складу.
6. Удосконалено характеристику елементів правового статусу юридичних ліцеїв та профільних класів загальноосвітньої школи.
7. Виявлено прогалини у правовому регулюванні організаційно-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу підготовки майбутніх працівників органів системи Міністерства внутрішніх справ України у юридичних ліцеях та профільних класах.
8. Визначено напрямки удосконалення механізму організаційно-правового забезпечення підбору та довузівської підготовки особового складу для органів, служб та підрозділів внутрішніх справ.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть використовуватись: а) у науково-дослідній сфері - для подальшого опрацювання загальних і спеціальних питань організаційно-правового забезпечення довузівської підготовки працівників органів внутрішніх справ; б) у правотворчості - під час розробки проектів нормативно-правових актів у сфері структурної побудови та функціонування складових відомчої довузівської підготовки; в) у правозастосовчій діяльності – рекомендації, які обґрунтовані в дисертації, мають за мету вдосконалення практики застосування норм чинного законодавства стосовно діяльності юридичних ліцеїв, профільних класів та відомчих закладів освіти, що здійснюють початкову підготовку осіб рядового і начальницького складу органів системи Міністерства внутрішніх справ; г) у навчальному процесі - положення та висновки дисертації можуть бути використанні в юридичних та інших навчальних закладах при викладенні навчальних дисциплін управлінського циклу.
Апробація результатів дисертації здійснювалась за допомогою видавничої, навчальної, пропагандистської роботи, шляхом розробки нормативних актів та внесення пропозицій щодо змін у чинному законодавстві. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення в наукових публікаціях автора, а також доповідях на міжнародних науково-практичних конференціях: "Виховне, соціальне та психологічне забезпечення кадрової політики в органах внутрішніх справ: методи та технології" (Харків, 2000), "Адміністративне право: сучасний стан і напрямки удосконалення" (Суми, 2000), науково-практичній конференції ад'юнктів і магістрів (Харків, 2002), а також на засіданнях методологічного семінару науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ і наукової школи "Проблеми трудового права та проходження служби в ОВС України".
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладені у 5 статтях, опублікованих у фахових виданнях.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дослідження актуальних проблем організаційно-правового забезпечення довузівської підготовки працівників органів, служб та підрозділів внутрішніх справ, пізнання соціально-правової характеристики останньої, аналіз теоретичних і практичних аспектів ефективності відповідної управлінської діяльності, визначення основних напрямків нормативно-правового забезпечення навчально-виховного процесу у відомчих закладах початкової професійної підготовки осіб рядового та начальницького складу дозволяє окреслити низку необхідних і важливих висновків:
1. Важливість професійної освіти працівників органів системи Міністерства внутрішніх справ зумовлена її роллю у досягненні таких соціально-важливих завдань, які безпосередньо пов'язані з підготовкою висококваліфікованих фахівців в сфері правоохоронної діяльності щодо захисту прав, свобод та законних інтересів учасників суспільних відносин в процесі динамічного розвитку громадянського суспільства та правової держави. Радикальна зміна суспільного укладу в напрямку ринкової саморегуляції, децентралізація державного управління, суцільна зміна ціннісних орієнтирів населення країни викликає потребу у зміні принципів, методів, функцій і завдань органів внутрішніх справ України. Зміна основних засад побудови і функціонування останніх, переорієнтація установлень правосвідомості їх особового складу нададуть реальні позитивні результати лише за умови підготовки і виховання фахівців зовсім нової генерації, якісно-освітні параметри яких повністю відповідатимуть вимогам сучасної правоохоронної практики. З таким завданням впорається лише відомча професійна освіта, здатна до постійного й поступового розвитку і удосконалення.
2. Поставлені перед органами системи Міністерства внутрішніх справ правоохоронні завдання будуть виконанні оперативно й якісно, якщо в цих органах будуть працювати фахівці високого ґатунку, які пройшли свого часу спеціальну довузівську підготовку, одержали фундаментальну теоретичну підготовку та навички практичної діяльності під час навчання у відомчих вищих закладах освіти, постійно працюють над підвищенням свого професійного рівня за допомогою найрізноманітніших форм післядипломної освіти. Довузівська підготовка, навчання у вищих навчальних закладах, післядипломна освіта - три найважливіші складові професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ. Ефективне функціонування таких складових можливе лише у контексті відповідного системоутворюючого фактора, яким в даному випадку необхідно вважати відомчу освіту Міністерства внутрішніх справ України. Удосконалення елементів будь-якої соціальної системи передбачає, в першу чергу не тільки аналіз її як цілісного утворення, але й окреслення тенденцій і напрямків безперервного розвитку останньої. До найбільш загальних напрямків подальшої розбудови відомчої системи освіти слід віднести, по-перше, широке впровадження в зміст навчання пріоритету загальнолюдських цінностей пов'язаних з потребами, інтересами та правами особи громадянина правової держави; по-друге, формування правового світогляду на засадах врахування норм міжнародного права та досягнень світової юридичної думки; по-третє, органічне поєднання вивчення наукових теорій з окремих галузей права та практичне засвоєння елементів правоохоронної діяльності; по-четверте, здійснення профільної спеціалізації юридичної підготовки працівників органів внутрішніх справ з урахуванням існуючих потреб практики боротьби із злочинністю й інтересів конкретних кадрових замовників.
3. Відомча довузівська підготовка - це такий період професійної підготовки майбутніх висококваліфікованих працівників, який закінчується моментом успішної здачі вступних екзаменів у вищі навчальні заклади системи, органів Міністерства внутрішніх справ і охоплює наступні форми їх навчання: ліцейна, загальнопрофільна, початкова професійна.
2. Професійна орієнтація - це система взаємопов'язаних соціально-економічних, організаційно-правових, психологічно-педагогічних та медичних заходів, здійснюваних з метою допомоги особі у самовизначенні щодо вибору того чи іншого різновиду професії шляхом: інформування зацікавлених осіб для полегшення вибору виду професійної діяльності, створення умов для розвитку професійно важливих здібностей майбутніх працівників, визначення їх психофізичних та соціально-психологічних якостей.
3. Професійний відбір персоналу органів системи Міністерства внутрішніх справ України є самостійною стадією реалізації кадрової функції і складається з багатьох елементів. Це комплексне дослідження особистості майбутнього працівника з метою прогнозування його професійної придатності на основі аналізу наявних фізичних і психічних якостей. Професійний відбір працівників органів, служб та підрозділів внутрішніх справ - це спеціально організований дослідницький процес, метою якого є виявлення й визначення за допомогою науково обґрунтованих методів ступеня і можливості: психофізичної та соціально-психологічної придатності претендентів на службу і навчання у відомчих закладах освіти. Невід'ємними елементами такого професійного відбору виступають: медичний відбір, соціально-психологічний відбір, педагогічний відбір, психофізіологічний відбір.
4. За своєю суттю і критеріями оцінки ефективності, професійний відбір працівників для роботи в органах системи Міністерства внутрішніх справ є соціально-економічним заходом, та за методами - медикобіологічним і психологічно-педегогічним. Він має два різновиди: констатуючий і організуючий. Констатуючий різновид професійного відбору передбачає вирішення питання про придатність до професії правоохоронця тієї чи іншої особи в формі “придатний” чи “непридатний”. Організуючий - виявляє і оцінює індивідуальні особливості людини, які є показниками не однієї, а декількох професій в сфері правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ.
5. Професійна орієнтація потенціальних претендентів на зайняття посад в системі органів внутрішніх справ - це система цілеспрямованого впливу спеціально уповноважених органів на свідомість і поведінку особи щодо вибору останньою найбільш відповідаючого її нахилам, здібностям і потребам конкретного різновиду професії правоохоронця.
6. Організаційно-педагогічне забезпечення навчально-виховного процесу в юридичних ліцеях та профільних класах являє собою цілеспрямовану систему управлінських, правових, педагогічних, психологічних та медичних заходів, спрямованих на реалізацію відомчої довузівської освітянської програми щодо підготовки майбутніх працівників органів, служб та підрозділів внутрішніх справ України. Системоутворюючою складовою таких заходів виступає сукупність відповідних навчально-методичних документів, які і складають модель довузівського навчально-виховного процесу.
7. Нормативно-правове забезпечення довузівської професійної підготовки має чітко визначити модель фахівця тієї або іншої спеціальності, шляхи і засоби досягнення її в процесі навчально-виховного процесу та критерії співставлення з нею кінцевого результату на даній стадії професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ. Більш того, потребує проектних розробок нормативно-методичне забезпечення відомчого довузівського навчально-виховного процесу.
8. На сучасному етапі розвитку і функціонування відомчих юридичних ліцей та профільних класів доцільно здійснити наступні заходи оптимізації відповідного нормативно-правового регулювання: необхідно забезпечити дійсну ієрархічність нормативних актів, а відтак належний вплив їх юридичної сили на конкретні суспільно-освітянські відносини; забезпечити ефективність правотворчої діяльності усіх її суб'єктів; запобігти дублюванню в підзаконних актах суб'єктів правотворчості в сфері організації і діяльності відомчих юридичних ліцеїв та профільних класів загальноосвітньої школи; вивчити методичні і теоретичні проблеми досліджуваної складової відомчої системи освіти і визначити шляхи їх розв'язання; розробити та прийняти в установленому порядку: "Положення про загальноосвітній навчальний заклад", "Типовий статут загальноосвітнього навчального закладу", "Положення про ліцензування та атестацію загальноосвітніх навчальних закладів", державні санітарно-гігієнічні вимоги утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу; розробити Інструкцію про організацію та діяльність відомчого юридичного ліцею Міністерства внутрішніх справ України; розробити Інструкцію про організацію та діяльність профільного класу загальноосвітньої старшої школи; розробити та впровадити ефективну модель управління загальноосвітніми закладами; створити сучасну інформаційно-комп'ютерну базу управління системою середньої освіти; розробити та затвердити "Положення про порядок атестації керівників загальноосвітніх навчальних закладів"; розробити проект типового положення "Про Управління освіти обласної (міської) держадміністрації; розробити методику навчання і виховання, орієнтованих на особистість ліцеїста чи учня; удосконалити програми та передбачити науково-методичне забезпечення роботи, пов'язаної з підвищенням рівня загальноосвітніх навчальних закладів; привести мережу відомчих ліцеїв у відповідність з потребами практичних органів і населення; завершити розроблення проекту державного стандарту загальної середньої освіти; з урахуванням гранично допустимого навчального навантаження учнів та ліцеїстів забезпечити розроблення нормативних навчальних планів, програм; розробити державні вимоги до засобів навчання (підручники, навчально-наочні та методичні посібники, обладнання); скласти перелік та розробити комплекс навчального обладнання та технічних засобів навчання відповідно до удосконаленої структури і змісту навчання; організувати і провести конкурси на видання кращих підручників для загальноосвітніх навчальних закладів; створити умови для оволодіння персональним комп'ютером кожним випускником ліцею; загальноосвітні навчальні заклади забезпечити програмами і навчально-методичними посібниками, необхідними для реалізації базового компонента довузівської підготовки та провести їх експериментальне випробування; розробити типові програми для роботи дитячих творчих об'єднань (гуртків, секцій, студій, клубів); розробити наукове обґрунтування потреби відомчих юридичних ліцеїв та профільних класів загальноосвітньої школи у педагогічних кадрах на 2000-2012 роки та механізм формування державного замовлення на основі регіонального підходу до їх підготовки; розробити проекти державних стандартів підготовки необхідних педагогічних кадрів; створити науково обґрунтовану систему профорієнтації учнів та ліцеїстів; вжити заходів для входження загальної середньої освіти України у міжнародний освітній простір; затвердити програми міжнародного співробітництва в галузі загальної середньої освіти та забезпечити її виконання; здійснити заходи щодо залучення вчителів та учнів до програм обміну, що діють у рамках Європейського Союзу.
9. Початкова професійна підготовка може бути ефективною, якщо будуть додержаними наступні умови: необхідно мати чітку уяву про те, яким повинен бути майбутній спеціаліст; системи навчання доцільно будувати з урахуванням психологічних закономірностей засвоєння нових знань; необхідно розробити ефективну систему контролю за результатами навчання.
10. Навчально-виховний процес, здійснюваний під час початкової професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ - це цілеспрямований педагогічний процес організації й стимулювання активної навчально-пізнавальної діяльності курсантів щодо оволодіння знаннями, вміннями та навичками, необхідними для виконання у майбутньому конкретних посадових обов'язків. Наведена дефініція дозволяє чітко визначити завдання, які необхідно вирішувати в процесі педагогічного навчання і виховання осіб під час проходження ними початкової професійної підготовки. Це: стимулювання навчально-пізнавальної активності курсантів; організація пізнавальної діяльності стосовно оволодіння потрібними знаннями, вміннями і навичками; розвиток гнучкого мислення; вироблення діалектико-матеріалістичного світогляду та відповідної морально-естетичної культури; закладення основ для подальшого навчання працівників у вищих відомчих закладах освіти.
11. Дослідження мети, сутності навчально-виховного процесу початкової професійної підготовки працівників органів системи Міністерства внутрішніх справ, його завдань, методів та форм дозволяє чітко окреслити наступні основні вимоги до розробки і впровадження структури і змісту сучасних програм навчання державних службовців означеної складової правоохоронної системи. По-перше, структура та зміст навчальних програм початкової первинної підготовки осіб рядового і начальницького складу мають передбачати формування таких знань, вмінь та навичок, які забезпечуватимуть можливість горизонтальної (без додаткового навчання) та вертикальної ротації кадрів. По-друге, структура та зміст професійних програм мають передбачати формування таких знань, навичок та вмінь, які забезпечуватимуть ефективне виконання працівниками органів, служб та підрозділів внутрішніх справ своїх посадових обов'язків. По-третє, програми мають формуватися за модульним принципом і забезпечувати необхідну та достатню не тільки професійно-орієнтовану, але й гуманітарну, соціально-наукову та природно-наукову підготовку. По-четверте, зміст модулів має бути спрямований на оволодіння вміннями та навичками виконання професійно-службових завдань, функцій та повноважень. По-третє, засобами вимірювання якості початкової професійної підготовки повинні бути незалежне та неупереджене тестування, складання заліків та іспитів, наслідки яких обов'язково мають враховуватись під час прийняття на посади осіб рядового і начальницького складу, просування їх по службі та атестації.
12. До тенденцій нормативно-правового регулювання початкової професійної підготовки державних службовців в органах системи Міністерства внутрішніх справ слід віднести наступні: радикальну якісну новелізацію нормативно-правового забезпечення діяльності органів, служб та підрозділів внутрішніх справ; інтенсифікацію як загальної, так і відомчої правотворчості, тобто зростання кількості нормативно-правових актів в сфері організації та функціонування досліджуваної правоохоронної системи; урізноманітнення форм (джерел) правотворчості.
13. Усунення дефектів законодавчої техніки в чинному нормативному забезпеченні відомчої системи освіти та зокрема професійної початкової підготовки майбутніх працівників органів внутрішніх справ, а також їх попередження у подальшому можливі за наявністю відповідних передумов і за допомогою певних засобів, їх можна поділити на теоретичні й практичні. До перших належать наукові положення, висновки, рекомендації, конструкції з конкретних юридико-технічних питань, а до других - правові акти та організаційні заходи. Теоретичними передумовами та "інструментами" юридико-технічного удосконалення сучасного нормативно-правового регулювання в сфері початкової професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу слугують наукові напрацювання попереднього (радянського) періоду; результати сучасних наукових досліджень вчених; провідні зарубіжні праці з означеної тематики, які дедалі ширше залучаються в українську практику. До другої групи передумов і засобів забезпечення належного юридико-технічного рівня правового регулювання організації й функціонування системи початкової професійної підготовки особового складу належать конкретні правові акти та об'єктивно необхідні організаційні заходи. Основними різновидами останніх є: закріплення у відомчому нормативно-правовому забезпеченні вимог і правил відповідної юридичної техніки; розробка комплексних прогностичних і планових актів щодо розвитку професійної початкової підготовки працівників органів системи Міністерства внутрішніх справ та її організаційно-правового забезпечення; постійне проведення роботи із систематизації досліджуваної нормативно-правової бази; створення спеціалізованих органів та підрозділів, а також здійснення спеціальних програм, покликаних сприяти забезпеченню високого юридико-технічного рівня нормативного регулювання відомчої початкової професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу.
14. У найзагальнішому вигляді проблема забезпечення ефективності нормативно-правового регулювання явища початкової професійної підготовки особового складу органів, служб та підрозділів внутрішніх справ може бути вирішена на таких основних підставах: а) приймаючи певний нормативний документ, особливу увагу слід приділяти дотриманню методології його прийняття, так званого “ланцюга ефективності”, а саме: соціальній потребі у нормативному акті; цілям, які досягаються за допомогою останнього; достатності засобів, якими запроваджується правовий акт, з точки зору досягнення поставлених цілей; визначення конкретних адресатів юридичного документа; здійснення контролю за його виконанням; б) пануюча у суспільстві та органах системи Міністерства внутрішніх справ правосвідомість без будь-яких застережень має визнавати принцип верховенства закону, послідовно реалізувати його у існуючій правовій системі, а також у практичних діях учасників суспільних відносин, що складаються в процесі здійснення початкової професійної підготовки особового складу; в) слід відмовитися від широкого тлумачення категорії "законодавство", під яким іноді розуміється не тільки система чинних законів, а й інші нормативні акти; г) необхідно забезпечити цілковиту відповідність між нормативно-правовим забезпеченням первинної професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу та процесом її реалізації, що прямо торкається прав, свобод та законних інтересів суб'єктів відповідних правовідносин; д) нормативно-правове регулювання організаційної побудови і процесу реалізації початкової професійної підготовки має відповідати загальному напрямку провадження правової реформи, а також соціальній меті розвитку системи Міністерства внутрішніх справ України.
15. Сьогодні при побудові організаційної структури та навчально-виховного процесу початкової професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ актуальним і необхідним є врахування наступних пропозицій. По-перше, процес забезпечення ефективності нормативно-правового регулювання первинної початкової підготовки особового складу передбачає існування і виділення певної сукупності принципів, що охоплюють основні істотні моменти цього процесу і які мають послідовно здійснюватися у практичній діяльності. Це, насамперед, принципи послідовності, комплексності, системності та загальності. По-друге, видання будь-якого нормативно-правового акта в сфері первинної початкової підготовки працівників органів системи Міністерства внутрішніх справ і створення організаційно-управлінських передумов своєчасного його доведення до виконавців - обов'язкова стадія нормотворчого процесу, яка забезпечує реальне перетворення в життя нормативних приписів. Подальше ж удосконалення цієї стадії має відбуватись у напрямку вирішення питань щодо чіткого й обґрунтованого визначення переліку органів та підрозділів, до відома яких повинен бути доведений зміст нормативних актів; способу доведення останніх до виконавців: тиражування необхідної кількості екземплярів нормативно-правових актів; терміну і часу вступу таких в дію; забезпечення контролю за їх виконанням. По-третє, у зв'язку з тим, що нормативно-правове забезпечення початкової професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу є невід'ємною складовою більш загальної нормативної бази, призначеної регулювати діяльність органів внутрішніх справ України та відомчої освіти, її вдосконалення обов'язково повинно відбуватись в контексті реформування усіх складових означеної системи правового регулювання. З огляду на це подальшого удосконалення потребує вся система відомчого нормативно-правового забезпечення. Зокрема це стосується необхідності підготовки проектів Закону України "Про органи Міністерства внутрішніх справ України", Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ України, внесення змін до інструкцій "Про відбір кандидатів на службу в органи внутрішніх справ", "Про порядок відбору, вивчення і проведення спеціальних перевірок відносно осіб, які приймаються на службу в органи внутрішніх справ". "Про порядок приймання на курси початкової підготовки кандидатів на службу в органи внутрішніх справ". “Про порядок прийняття Присяги працівниками органів внутрішніх справ України”, а також положень і настанов "Про організацію професійної підготовки рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України”, "Про училища професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ України", "Про наставництво в органах внутрішніх справ України", "Про військово-лікарську експертизу та медичний огляд в органах внутрішніх справ і внутрішніх військах МВС України".

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Основы управлення в органах внутренних дел. Учебник / Под ред. А.П. Коренева. - М.: МЮИ МВД России, из-во «Щит-М», 1996 - 343с.
2. Бандурка О.М., Соболєв В.О. Теорія та методи роботи з персоналом в органах внутрішніх справ: Підручник. - Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. - 480с.
3. Малков М.В. Научная организация управлення в аппаратах милиции. - VI.: Академия МВД СССР, 1975. - 274с.
4. Журавлев П.В., Карташов С.А., Маусов Н.К., Одегов Ю.Г. Технология управлення персоналом. Настольная книга менеджера. М.: «Экзамен». 1999. - 576с.
5. Шекшня С.В. Управление персоналом современной организации. Учебно-практическое пособие. - М.: ЗАО «Бизнес-школа, Интел-Синтез». 1998. - 352с.
6. Матюхіна Н.П. Управління персоналом органів внутрішніх справ України (Теоретичні та прикладні аспекти) / За заг. ред. д-ра юр. наук. проф. О.М. Бандурки. - Харків: Видавництво Ун-ту внутр. справ, 1999. - 287с.
7. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. - Харків: У н-т внутр. справ, 1998. - 480с.
8. Колодкин Л.М. Организационные й правовые основы работы с кадрами в органах впутренних дел. - М.: Академия МВД СССР. 1979. - 244с.
9. Ануфрієв М.І., Бандурка О.М., Ярмаш О.Н. Виший заклад освіти МВС України: Науково-практичний посібник. - Харків: У н-т внут. справ, 1999. - 369с.
10. Кравченко Ю.Ф. Міліція України. - К.: Генеза, 1999. - 432с.
11. Савченко А.О. Місце і роль відомчої освіти в системі національної освіти України // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999.- Вип.9. - С. 34-38.
12. Венедиктов В.С. Деякі напрямки методичного забезпечення навчально-виховного процесу в вузах МВС України // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1996. - Вип.1. - С. 138-141.
13. Наказ МВС України від 29 січня 1999 р. № 61 "Про Комплексну програму вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції". - Київ, 1999. - 32с.
14. Основные направлення перестройки высшего и среднего специального образования в стране. - М.: Высшая школа, 1987. - 77с.
15. Скавуляк З.І. Відомча система освіти Міністерства внутрішніх справ України вимагає удосконалення // Інформаційний бюлетень Республіканського навчально-методичного центру. - 1995. - № 1. - С.11-17.
16. Дідоренко Є.О. До питання підготовки кадрів у відомчих навчальних закладах // Вісник Академії правових наук України. - 1996. - № 7. - С.163.
17. Лукашевич В.Г. Готувати фахівців відповідно до потреб замовника та на високому освітньому рівні // Інформаційний бюлетень Республіканського навчально-методичного центру. - 1995. - № 1. - С. 18-24.
18. Закон України "Про освіту" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 34. - Ст.451.
19. Растунов А.Г. Формирование профессиональной пригодности. Минск: Высшая школа, 1981.- 182с.
20. Профессиональное самоопределение и трудовой путь молодежи / Кол. авт. Л.А. Аза. А.Й. Вишняк, Е.Й. Головаха и др. - К.: Наукова думка, 1987. - 302с.
2 1. Маркс К. Энгельс Ф. Немецкая идеология: Соч. – Т3. - 428с.
22. Титма М.А. Выбор профессии как социальная проблема. - М.: Прогресс. 1975.-212с.
23. Управление персоналом организации: Учебник / Под ред. А.Я. Кибапова. - М.: ИНФРА – М, 1997. - 512с.
24. Платонов К.К. Проблемы способностей. - М.: Мысль, 1972. - 371с.
25. Назимов И.Н. Профориентация и профотбор в социалистическом обществе. – М.: Прогресс, 1971. - 275с.
26. Клімов Г.І., Седляр І.О., Янцур М.С. Професійна орієнтація і методика профорієнтаційної роботи. - К.: "Фенікс", 1995. - 112с.
27. Роша А.Н. Труд работника милиции (социально-психологические проблемы. - М.: Академия МВД СССР, 1978. - 191с.
28. Роша А.Н. Профессиональная ориентация и профессиональньй отбор в органах внутренних дел. - М.: Академия МВД СССР, 1989. - 75с.
29. Платонов К.К. Проблема способностей. - М.: Прогресе, 1972. - 374с.
30. Варенич В.В. Професійна орієнтація як початкова стадія профвідбору до державної пожежної охорони України // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999. - № 8. - С. 141-144.
31. Макаренко Н.В. Теоретические основы и методики профессионального психологического отбора военных специалистов. - К.: Юрінком Інтер. 1996. - 285с.
32. Государственная служба: теория и организация. Курс лекций / Под сов. ред. Н.В. Охотского и В.Г. Игнатова. - Ростов на-Дону: «Феникс». 1998. - 640с.
33. Закон України "Про міліцію" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. -№ 34. - Ст.20.
34. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 р. //Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. - Київ, 1993.
35. Інструкція про відбір кандидатів на службу в ОВС України, затв. Наказом МВС України від 31.01.1996 р. - Київ, 1996. – 12с.
36. Бернар Гурне. Державне управління. - К.: «Основи», 1993. - 165с.
37. Подшивалкина В.Й., Золотова Н.П. Технологии профессионального подбора в системе управлення. Методическое пособие. - Кишинев: ИПФ «Центральная типография», 1997. - 28с.
38. Базаров Т.Ю., Еремин Б.П. Управление персоналом. - М.: «Банки и биржи», 1998. - 423с.
39.Щекин Г.В. Как работают с людьми за рубежом. - К.: Юрінком Інтер. 1992. - 178с.
40.Шкатулла В.И. Кадровая политика в современных условиях. Ч. 3. // Библиотека журнала «Кадры». - 1995. - № 47. - С. 14-19.
41.Червякова О.В. Професійний відбір та професійна орієнтація кандидатів на навчання у закладах освіти МВС України // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999. - Вип. 9. - С. 38-42.
42. Наказ МВС України від 08.04.1998 р. «Про створення юридичного ліцею Національної академії внутрішніх справ України» № 241. - Київ, 1998. - 2с.
43. Конституція України // Голос України. - 7 липня 1996 р. - № 138.
44. Закон України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651- XIV // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1990. - № 9.
45. Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1993 р. № 660 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1990. - № 9.
46. Інструкція про організацію та діяльність ліцею, затверджена наказом Міністра освіти України від 20 липня 1995 р. № 217 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1990. - № 9.
47. Інструкція про порядок прийому учнів до загальноосвітніх навчально-виховних закладів на конкурсній основі, затверджена наказом Міністерства освіти України від 20 липня 1994 р. № 236 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1990. - № 9.
48. Король В.М. Пріоритетні напрямки формування готовності майбутнього фахівця системи МВС до професійної діяльності // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999. - Вип. № 9. - С. 53-58.
49. Баранов П.П. Актуальные проблемы формирования профессионального правосознания сотрудников ОВД // Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. - № 8. - С. 64-67.
50. Беспалько В.П., Татур Ю.Г. Системно-методическое обеспечение учебно-восиитательного процеса подготовки специалистов. - М.: Высшая школа. 1989. - 144с.
51. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. М.: Юрид. лит., 1981. - 275с.
52. Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем / Под общей ред. Е.Б. Кубко. - К.: Юринком, 1997. — 192с.
53. Харламов И.Ф. Педегогика: Учеб. пособие. - М.: Высшая школа. 1990. – 576 с.
54. Протопопов А.Ф. Некоторые вопросы педагогической науки // Советская педагогика. - 1959. - № 5. - С. 34-39.
55. Безрукова В.С. Педагогика. Проективная педагогика: Учебное пособие. - Екатеренбург: "Деловая кийка", 1996. - 344с.
56. Афанасьев В.Г. Системность и общество. - М: Прогресе, 1980. - 184с.
57. Сагатовский В.Н. Опыт построения категорального аппарата системного подхода // Философия науки. - 1976. - № 3. - С. 73-77.
58. Аверьянов А.Н. Система: философская категория и реальность. М.: Мысль, 1985. - 314с.
59. Buchele R. The management of N.V. business and public organizations. - 1997. –344р.
60. Аверьянов А.Н. Системное познание мира. Метологичесие проблеми. - М.: Прогресе, 1985. - 315с.
61. Presthus R. The organizations Society. - N.V., 1987. - 276 p.
62. Fldridae J. Crombie A. Sociology of organizations. - London. - 1974. - 317p.
63. Hall R. Organizations/ Structure and process. - New Jersey, 1972. - 405 p.
64. Puah D.. Nirson J., Ninings C., Turner. The Context of Organization structure. Administrative Science Quarterly. -Vol. - 14. – N l. - 1996. - P. 91-114.
65.Анофоф Р., Змери Ф. О целеустремленных системах. - М.: Высшая школа. 1974.-324с.
66. Мароши М. Организация. Стимулирование. Эффективность. - М.: Наука, 1981. - 345с.
67. Сетров М.И. Основы функционирования теории организации. - Л.: Высшая школа, 1972. - 175с.
68. Садовский В.Н. Основания общей теории систем. - М.: Мысль, 1974. - 218с.
69. Петрушенко Л.А. Единство системности, организованности и самодвижения (о влиянии философии на формирования понятий теории систем). - М.: Мысль, 1975. - 289с.
70. Мильнер Б.З. Проблемы межотраслевого управлення. - М.: Прогресе. 1982.
71. Научно-технический прогресе: программный подход / Под ред. Д.М. Гвишиани. - М.: Прогресе, 1981. - 420с.
72. Etrioni A. Combative Analysis of Complex Organizations / - London, 1975. – P. 214 – 241.
73. Ожегов С.И. Словарь русского языка. - М.: Мысль, 1985.- 136с.
74. Бехтерев В.М. Вопросы воспитания в возрасте первого детства. - М.: Дело, - 1995. - 424с.
75. Ушинский К.Д. Сборник сочинений. - Т.8. - М. - Л., 1950. - 574с.
76. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. - М.: Юрист, 1999. - 520с.
77. Ануфрієв М.І. Становлення, розвиток та основні напрямки удосконалення відомчої багатоступневої системи підготовки персоналу ОВС // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999. - № 9. - С. 16-20.
78. Лукашевич В.Г. Приватний погляд на історію створення та перспективи розвитку відомчої освіти // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999. - № 9.- С.25-29.
79. Лукашевич В.Г. Готувати фахівців відповідно до потреб замовника та на високому освітньому рівні // Інформаційний бюлетень Республіканського навчально-методичного центру. - 1995. - № 1.- С. 18-24.
80. Синьов В.М. Кадрове забезпечення діяльності органів внутрішніх справ як педагогічна проблема // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999. - № 8. - С. 18-21.
81. Синьов В.М., Клімов М.В. Науково-педагогічні проблеми відомчої освіти // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999. - № 9. - С. 42-46.
82. Кремень В.Г. Національна освіта як соціально-культурне явище // Учитель. - 1999. -№ 11-12. - С. 10-17.
83. Професійна та довузівська підготовка майбутніх спеціалістів: проблеми, досвід, перспективи: Матеріали Всеукр. науково-метод. конференції. Чернігів, 1999. - 220с.
84. Дідоренко Є.О. До питання підготовки кадрів у відомчих навчальних закладах // Вісник академії правових наук України. - 1996. - № 7. - С. 163-171.
85. Бородич Л.В. Відомчі навчальні заклади покликані забезпечити органи внутрішніх справ висококваліфікованими кадрами // Інформаційний бюлетень Республіканського навчально-методичного центра. - 1995. – № 1. - С. 50.
86. История государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевадова. - М.: НОРМА - ИНФРА. 1996. - 570с.
87. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. - Харьков: Консум; Ун-т. внутр. дел, 2000. - 704с.
88. Комаров С.А. Общая теория государства и прва: Учебник. - М.: Юраит. 1998. - 416с.
89. Упорядочение законодательства научная потребность правового государства // Журнал российского права. — 1997. - № 1. - С.8-16.
90. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Кол. авт.: І.П. Голосніченко. В.І. Шакун, І.Г. Кириченко та ін. -Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1995.- 177с.
91. Голосниченко І.П., Іщенко Ю.В., Шакун В.І. Особливості проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ: Навчальний посібник. - Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1994. - 41с.
92. Державна служба в Україні: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. - Київ: Видавничий Дім "Ін-Юра", 1999. -272с.
93. Наказ МВС України від 22 січня 1999 р. № 61 "Про Комплексну програму вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції". - Київ, 1999. - 32с.
94. Наказ МВС України від 31 серпня 1999 р. № 662 "Про затвердження Інструкції про порядок прийому на курси початкової підготовки кандидатів на службу в органи внутрішніх справ України на посади працівників міліції". - Київ, 1999. - 20с.
95. Жанабилов Е.Ж. Правовое регулирование труда лиц рядового и начальствующего состава ОВД. - Караганда, 1976. - 126с.
96. Наказ МВС України від 26 червня 1999 р. № 500 "Про незадовільне виконання Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції, стан дисципліни та законності в ОВС України". - Київ, 1999. - 4с.
97. Рішення колегії МВС України від 15 липня 1997 р. № 6 км / 2 "Про стан та заходи щодо удосконалення професійної підготовки, зміцнення дисципліни і законності серед особового складу органів внутрішніх справ України". - Київ, 1997.- 11с.
98. Старилов Ю.М. Служебное право. - М.: Из-во БЕК, 1996. - 698с.
99. Допрофесійна педагогічна підготовка учнівської молоді в контексті реалізації цільової комплексної програми "Вчитель" // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. Кривий Ріг Дніпропетровськ. - 8-10 квітня. - 1998.
100. Цехмістер Я.В. До проблем допрофесійної підготовки учнівської молоді // Педагогіка і психологія. - № 1. - 2000. - С.59-65.
101. Ильина Т.А. Педагогика: Курс лекций. - М.: Высшая школа, 1984. - 482с.
102. Шимберев П.Н., Огородников И.Т. Педагогика. - М.: Наука, 1954. - 584с.
103. Иванов Н.Н. Организация нормотворческой деятельности в аппарате МВД, УВД. - М.: Академия МВД СССР, 1986. - 63с.
104. Алексеев С.С. Право: азбука — теория — философия: Опыт комплексного исследования. - М.: Статут, 1999. - 712с.
105. Рішення наради із заступниками начальників ГУМВС, УМВС, УМВСТ по роботі з особовим складом від 18 січня 2000 р. "Про підсумки кадрового забезпечення оперативно-службової діяльності в 1999 р. та заходи щодо вдосконалення роботи з особовим складом органів внутрішніх справ у 2000 році" - Київ, 2000. - 12с.
106. Рішення колегії МВС України від 15 липня 1997 р. № 6км / 2 "Про стан та заходи щодо удосконалення професійної підготовки, зміцнення дисципліни і законності серед особового складу органів внутрішніх справ України". - Київ. - 1997.- 11с.
107. Рабинович П. Юридична техніка законотворення в Україні: загальні проблеми // Вісник академії правових наук. - 1998. - № 5. - С. 18-28.
108. Регламент Верховної Ради України, прийнятий 27 липня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 35.
109. Указ президента України від 10 червня 1997 р. "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" // Голос України. - 1997. - 26 червня.
110. Рішення колегії МВС України №З км / 2 "Про концепцію відомчої системи підготовки кадрів МВС України і заходи щодо її забезпечення". - Київ. 1993. - 26с.
111. Комплексная программа перестройки системы подготовки, переподготовки и повышения квалификации кадров в Министерстве внутренних дел СССР (1987-1990 гг.). - Москва., 1987. - 46с.
112. Авер'янов В.Б. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування // Право України. - 1998. - № 8. — С.8-13.
113. Медвечук В. Питання ефективності чинного законодавства // Право України. - 1998. - № 6. - С.69-72.
114. Загальна теорія держави і права. - К.: Юринком Інтер, 1997. - 425с.
115. Алексеев С.С. Общая теория права. — М.: Юрид. лит., 1982. — 384с.
116. Селіванов В. Методологічні проблеми запровадження конституційних принцип