catalog / Jurisprudence / Administrative law; administrative process
скачать файл: 
- title:
- ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІГРАЦІЙНИХ СЛУЖБ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
- university:
- ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»
- The year of defence:
- 2012
- brief description:
- ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»
На правах рукопису
СТРІЛЬЧЕНКО ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ
УДК 342 : 325 (043.5)
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІГРАЦІЙНИХ СЛУЖБ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук
Науковий керівник
Олефір Віктор Іванович,
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент НАПрН України
Київ – 2012
ЗМІСТ
ВСТУП………………………..…………………………………………………..3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО ТА ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ…………………………………..........................................................13
1.1. Міграція в сучасній Україні: особливості, стан та перспективи.……......13
1.2. Механізм адміністративно-правового забезпечення міграційної політики України……….……………………………………………………………….….32
1.3. Державна міграційна служба України – передумова розвитку міграційної політики на сучасному етапі розвитку українського суспільства…………....66
Висновки до розділу І………………………………………………………...…80
РОЗДІЛ ІІ. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІГРАЦІЙНИХ СЛУЖБ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН …………….……………………………….83
2.1. Генезис міграційного законодавства зарубіжних країн……………….…83
2.2. Порівняльний аналіз джерел міграційного законодавства зарубіжних країн…………………………………………………………................................95
2.3. Основні тенденції розвитку міграційного законодавства зарубіжних країн і можливість їх впровадження в міграційне законодавство України……….128
Висновки до розділу ІІ.………………………………………………………...140
РОЗДІЛ ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІГРАЦІЙНИХ СЛУЖБ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН………………………143
3.1. Структурно–функціональний аналіз міграційних служб зарубіжних країн.....................................................................................................................143
3.2.Особливості організації діяльності міграційних служб зарубіжних країн у сфері протидії нелегальній міграції…………………………………....……170
3.3. Прийнятність організаційних основ діяльності міграційних служб зарубіжних країн для України………………..……………………………..…178
Висновки до розділу ІІІ…………………………………………………….…..181
ВИСНОВКИ………………….……………………………………………….183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..187
ВСТУП
Актуальність теми. Міграція здійснює значний вплив на глобальну політичну та соціально-економічну ситуацію в державі. Особливо чітко це проявляється в тих країнах, де міграційна сфера є однією із складових національної політики (США, Канада, ФРН тощо).
Міграційна політика зарубіжних країн, як елемент регулювання ринку робочої сили, зумовлена їх економічними потребами. Починаючи із середини 70-х років XX століття, в ній виразнішою стає гуманітарна складова міграції, що пов’язано із глобалізацією міграційних процесів, зростанням масштабів трудової, незаконної та вимушеної міграції. Саме через це міграційна політика більшості зарубіжних країн набула чітко вираженої інтеграційної спрямованості, що, в свою чергу, сприяло розвитку міжнародного співробітництва країн щодо імміграції та еміграції, виїзду, транзиту та в’їзду нелегальних мігрантів. У таких країнах перманентно виникали потреби в оптимізації системи державного управління міграційними процесами, а також в удосконаленні міграційного законодавства тощо.
На початку XXI століття міграційні процеси стали помітніше впливати на внутрішньополітичну, економічну та соціальну ситуацію і в нашій державі. Для підвищення ефективності управління ними одним із першочергових завдань було проголошено удосконалення системи державного управління міграційною сферою загалом, та нормативно-правової бази, що регулює міграційні відносини, зокрема. Вирішення цих завдань зумовило підвищення практичного і теоретичного інтересу до аналізу правових та організаційних основ діяльності міграційних служб зарубіжних країн. При цьому, найбільший інтерес для України представляють такі країни, як США, Канада, ФРН і Швеція, що зумовлено низкою обставин. По-перше, у цих країнах накопичено багатовіковий досвід регулювання імміграційних відносин (особливо в США та Канаді), створені та успішно функціонують міграційні служби, систематизовано міграційне законодавство. По-друге, ці країни досить успішно подолали етап масової імміграції некваліфікованої робочої сили, що є характерним для міграційних процесів у сучасній Україні. Зокрема, у них на законодавчому рівні було визначено пріоритетні напрями імміграційної політики, спрямованої на залучення висококваліфікованих фахівців через систему бального відбору і в’їзних квот з одночасним гарантуванням працевлаштування власних громадян. Крім того, законодавчо закріплені основні форми імміграції, з яких основна увага приділяється возз’єднанню сімей, економічній (трудовій) та гуманітарній імміграції. По-третє, названі країни (особливо ФРН і Швеція) мають значний досвід прийому біженців й осіб, які шукають притулку. Саме тому їх національне законодавство передбачає можливість надання додаткового «гуманітарного» статусу. По-четверте, у цих країнах розроблено та впроваджено в життя ефективні механізми боротьби з нелегальною міграцією; на законодавчому рівні визнана необхідність і доцільність державної та суспільної підтримки інтеграції іммігрантів і постійного населення тощо.
Однак, незважаючи на всі переваги та спільні риси, міграційна політика цих країн має низку відмінностей від української. Так, наприклад, названі держави проводять і регулюють лише імміграційну політику, в той час як внутрішня міграція відбувається під впливом виключно економічних важелів і безпосередньо пов’язана з пошуком і зміною людьми місця роботи. Україна ж не може повністю відмовитися від адміністративних механізмів регулювання внутрішньої міграції; у ній на законодавчому рівні закріплена така категорія внутрішніх мігрантів, як вимушені переселенці; з 2013 року прогнозується різкий демографічний спад; продовжується масовий відтік населення із західної частини країни та регіонів міжетнічної напруженості тощо. Звісно, що всі ці фактори мають бути обов’язково враховані під час визначення основних орієнтирів розвитку національної міграційної політики. На загальнотеоретичному рівні окремі аспекти досліджуваної теми представлені в наукових працях В.С. Афанасьєва, О.М. Бандурки, В.М. Баранова, Л.Ш. Берекашвілі, В.Н. Бутиліна, Н.В. Вітрука, О.А. Галустяна, І.Н. Глєбова, Є.В. Додіна, В.М. Ісакова, А.І. Йориша, В.К. Колпакова, С.А. Комарова, А.Т. Комзюка, В.В. Конопльова, С.Ф. Константінова, О.В. Кузьменко, О.Е. Кутафіна, В.М. Куріцина, В.І. Курила, В.В. Лазарєва, М.В. Лошицького, І.П. Льовченка, В.О. Лучина, Е.Г. Ляхова, В.П. Малахова, Н.В. Михайлової, П.С. Мордовца, С.О. Мосьондза, В.С. Нерсесянца, В.В. Оксомитного, В.І. Олефіра, А.С. Піголкіна, Д.В. Приймаченка, Т.З. Радько, Ю.І. Римаренка, В.П. Сальникова, Н.П. Тиндик, К.Б. Толкачова, М.Л. Тюркіна та інших. Дослідженню актуальних проблемних питань імміграційної діяльності іноземних міграційних служб присвячені праці Ю.А. Архипова (система міграційного контролю), Г.Е. Вітковської, О.Д. Воробйова (загальнометодологічний підхід), Г.Г. Гольдіна, М.Б. Денисенко, В.А. Іонцева (демографічний, міграційний і економічний аспекти), Ж.А. Зайончковської (державне регулювання міграційних процесів), Н.А. Зоріна, А.Н. Каменського, І.Б. Кардашової, А.В. Куракіна, Н.А. Лімонової, І.В. Плаксивої, Л.Л. Рибаковського (концепція стадійності міграційного процесу), О.В. Ростовщикової, М.Л. Тюркіна (аспекти міграційної діяльності в США, Франції і ФРН), О.А. Хараєва, С.О. Харламової, С.Б. Чеховича, О.С. Чудіновських та інших. Значний доробок в досліджувану тему внесли зарубіжні вчені: Г.С. Гудвін-Гілл, А. Золберг, В. Зелінський, До. Коданьє, Н. Кетлін, Д. Крісп, Ф. Або, Н. Луман, О. Райнер й інші.
Попри значний вклад, який внесли ці науковці в розробку зазначених проблемних питань, цілісне дослідження правових і організаційних основ діяльності міграційних служб зарубіжних країн проведено так і не було. Водночас, відсутність науково-практичних розробок щодо досліджуваної теми суттєво впливає на ефективність здійснення Україною міграційної політики, позбавляючи її демократичних перспектив.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження належить до числа пріоритетних у галузі науки адміністративного права та процесу. Зміст та основні положення роботи відповідають основним завданням здійснення адміністративної реформи в Україні, а також спрямовані на реалізацію основних засад, окреслених, зокрема, в проекті Концепції державної міграційної політики. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідницької роботи кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Тема дисертації затверджена вченою радою Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» 26 грудня 2011 р., протокол № 5.
Мета та задачі дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного наукового аналізу міжнародного законодавства та законодавства України, нормотворчої та правозастосовчої практики дослідити правове та організаційне забезпечення діяльності міграційних служб зарубіжних країн та визначити головні напрями розвитку міграційної політики та діяльності міграційної служби в Україні.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких задач:
– розкрити особливості, стан та перспективи міграції в сучасній Україні;
– визначити поняття та особливості механізму адміністративно-правового забезпечення міграційної політики України в умовах глобалізаційних викликів;
– охарактеризувати організаційні та процедурні засади діяльності Державної міграційної служби України, як передумови розвитку міграційної політики на сучасному етапі розвитку українського суспільства;
– проаналізувати історико-правові передумови формування міграційної політики зарубіжних країн для виявлення загальних закономірностей її розвитку;
– провести порівняльний аналіз міграційного законодавства зарубіжних країн для визначення загальних тенденцій його розвитку та можливостей їх екстраполяції на міграційне законодавство України;
– визначити основні тенденції розвитку міграційного законодавства зарубіжних країн та його вплив на міграційне законодавство України;
– розкрити особливості організаційної структури, завдань і функцій міграційних служб зарубіжних країн, а також виявити пріоритетні напрями їх розвитку;
– проаналізувати організаційну діяльність міграційних служб зарубіжних країн у протидії нелегальній міграції;
– визначити прийнятність організаційних засад діяльності міграційних служб зарубіжних країн для України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері функціонування міграційних служб зарубіжних країн та України.
Предметом дослідження є організаційно-правове забезпечення діяльності міграційних служб зарубіжних країн.
Методи дослідження. В основу дисертації покладено діалектичний метод, як загальний науковий метод пізнання соціально-правових явищ в їх протиріччях, розвитку та змінах, що дало можливість дослідити проблеми діяльності міграційних служб зарубіжних країн в єдності їх політико-правового та соціально-економічного змісту. При написанні дисертації використана оптимальна, з точки зору завдань дослідження, сукупність загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. За допомогою методу дедукції на основі знань про загальний сучасний стан і тенденції міграції були окреслені перспективні напрями вдосконалення міграційної політики (підрозділ 1.1). Індуктивний метод дав змогу висвітлити системні недоліки адміністративно-правового забезпечення міграційної політики в Україні шляхом розкриття конкретних практичних проблем (підрозділ 1.2). Метод аналізу використаний під час розгляду правового та організаційного забезпечення діяльності міграційних служб зарубіжних країн (розділи 2, 3). Метод синтезу найрельєфніше проявився при формулюванні низки загальнотеоретичних положень, визначенні засад міграційної політики в сучасній Україні, розробці пропозицій щодо змін до чинного законодавства (підрозділи 1.2, 1.3). Функціональний метод сприяв визначенню компетенції, функцій і повноважень міграційних служб зарубіжних країн (підрозділ 3.1). Завдяки системному підходу автор отримав можливість дослідити явище міграційної служби, як цілісну множину елементів у сукупності відношень і зв’язків між ними (підрозділи 2.2, 3.2). Крізь призму діяльнісного підходу міграційний процес розглядається як динамічна система взаємодії людини із зовнішнім середовищем та, водночас, як специфічна форма людської активності, спрямована на задоволення певних соціально-економічних потреб (підрозділ 3.3).
Емпіричну основу дослідження складають: статистичні дані, висновки і доповіді вітчизняних та зарубіжних експертів, вивчення і узагальнення досвіду роботи міграційних служб зарубіжних країн та їх підрозділів, судова практика розгляду адміністративних справ щодо надання статусу біженця та видворення іноземців, а також справ про адміністративні правопорушення у сфері міграційного законодавства тощо. Зміст і висновки дисертації ґрунтуються на аналізі чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів України та зарубіжних країн. Для забезпечення достовірності та обґрунтованості зроблених висновків автором було проведено анкетування 87 працівників міграційної служби та 211 відвідувачів міграційної служби.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших монографічних досліджень, в якому на емпіричному, нормативному і теоретичному матеріалі здійснено комплексний теоретико-прикладний аналіз адміністративно-правового забезпечення діяльності міграційних служб зарубіжних країн. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд концептуальних положень, висновків, пропозицій, що мають важливе значення не лише для теорії адміністративного права та процесу, а й для правозастосовчої діяльності Державної міграційної служби України, а саме:
вперше:
– на основі структурно-функціонального аналізу тенденцій розвитку міграційних служб зарубіжних країн обґрунтовано доцільність запозичення для України позитивного досвіду ФPН, де повноваження з peгулювaння мiгpaцiйних процесів poзділені мiж пpoфiльним opгaнoм, щo вiдпoвiдaє зa peaлiзaцiю ocнoвниx напрямів мiгpaцiйнoї пoлiтики, a тaкoж вiдoмcтвaми з питaнь пpaцi тa зaйнятocтi, зaкopдoнниx cпpaв тощо, за рахунок чого посилюється їх роль у cиcтeмi дepжaвнoгo упpaвлiння;
– доведено необхідність вжиття комплексу заходів щодо протидії нeлeгaльнoї мiгpaцiї на piзниx cтaдiяx: нa cтaдiї пoпepeджeння (iнфopмaцiйнi кaмпaнiї в кpaїнax мiгpaнтiв, кoнтpoль нa кopдoнax, poбoтa з тpaнcпopтними пepeвiзникaми); нa cтaдiї виявлeння (кoнтpoль зa пepeбувaнням iнoзeмниx гpoмaдян нa тepитopiї кpaїни i зa пopядкoм нaйму пpaцeдaвцями iнoзeмнoї poбoчoї cили, пpoвeдeння пpoгpaм лeгaлiзaцiї); нa cтaдiї пpипинeння (застосування piзниx видiв юpидичнoї вiдпoвiдaльнocтi зa виявлeнi пpaвoпopушeння в мiгpaцiйнiй cфepi; дeпopтaцiя нeлeгaльниx мiгpaнтiв);
– обґрунтовано прийнятність для України використання позитивного досвіду правового регулювання діяльності міграційних служб зарубіжних країн, в результаті чого запропоновано: уcунути прогалини в пoнятiйнoму aпapaтi; зaкoнoдaвчo poздiлити мiгpaцiю нa види (ciмeйну, тpудoву й eкoнoмiчну, гумaнiтapну); вcтaнoвити пpiopитeти у гaлузi трудової та гуманітарної мiгpaцiї; спрямувати розвиток міграційного законодавства нa бopoтьбу з нeлeгaльнoю мiгpaцiєю;
– доведено необхідність розмежовування принципів регулювання міграції відносно високо- та низькокваліфікованих фахівців і на цій основі запропоновано доповнити Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» такими поняттями, як «ключовий персонал» і «працедавець», а також запропоновано спростити порядок отримання дозволів на роботу громадянам, які в’їжджають на територію України на сезонну і тимчасову роботу, встановити квотування чисельності іноземних працівників, які залучаються, в цілому і за окремими категоріями професій;
удосконалено:
– визначення міграційної політики, під якою пропонується розуміти кoмплeкc зaxoдiв, якi вiднocятьcя дo cфepи публічного адміністрування та включaють пpoцec пpийняття piшeнь, що вpeгульoвaний пpaвoвими нopмaми, кoнтpoльoвaний пpeдcтaвницькoю влaдoю та cпpямoвaний нa упopядкувaння мiгpaцiйниx процесів;
– елементи механізму адміністративно-правового забезпечення міграційної політики України, який включає у себе: 1) систему нормативно-правових актів, що є основою функціонування даного механізму; 2) організаційно-структурні формування; 3) організаційно-правові методи та способи, які забезпечують функціонування цього механізму;
– загальні напрямки формування міграційної політики України, якa б oднoзнaчнo відповідала на питання: Укpaїнa є кpaїнoю імміграції (як CШA і Кaнaдa), чи ні (як ФPН і Швeцiя), та враховувала б принципи регулювання міграції відносно високо- та низькокваліфікованих фахівців;
дістали подальшого розвитку:
– ідея створення у Державній міграційній службі України та її територіальних органах імміграційної інспекції, орієнтованої на виявлення і припинення правопорушень щодо замаху на режим перебування іноземних громадян на території України;
– генезис міграційного законодавства зарубіжних країн, що мають рiзнi icтopичнi пepioди та кoнкpeтнi icтopикo-пpaвoвi пepeдумoви, які вплинули нa фopмувaння їx мiгpaцiйнoї пoлiтики, а також на процес створення та реформування мiгpaцiйниx служб; водночас в розвитку їх міграційного законодавства можна вирізнити низку спільних рис і загальних тенденцій, характерних також і для України;
– вивчення позитивного досвіду зарубіжних країн, в яких лeгaльнa мiгpaцiя мoжливa у тpьox напрямах: вoзз'єднaння ciмeй, тpудoвa (eкoнoмiчнa) мiгpaцiя та мiгpaцiя з гуманітарних міркувань, що свідчить про нaявнicть зaгaльниx тeндeнцiй poзвитку їх мiгpaцiйнoгo зaкoнoдaвcтвa та можливості їх екстраполяції на міграційне законодавство України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони спрямовані на подальше вдосконалення національного міграційного законодавства, розвиток науки адміністративного права, підвищення професійної підготовки працівників Державної міграційної служби України, а також інших спеціалістів і наразі застосовуються:
– у сфері правотворчості – при підготовці змін і доповнень до нормативно-правових актів, що визначають основні напрями і принципи національної міграційної політики, удосконаленні та деталізації окремих положень Законів України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а також деяких підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність Державної міграційної служби України (Довідка Інституту законодавства Верховної Ради України від 04.02.2013);
– у правозастосовчій сфері – з метою покращення організаційно-управлінської діяльності Державної міграційної служби України та її структурних підрозділів, а також забезпечення однакового застосування законодавства у цій сфері;
– у навчальному процесі – під час удосконалення вже існуючих та розробки нових програм і планів підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у галузі міграційного права, при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій, а також під час викладання навчальних дисциплін і спецкурсів (Акт впровадження в навчальний процес Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» від 16.01.2013).
Висновки, пропозиції і рекомендації, що містяться в роботі, заповнюють прогалини в теоретичній базі дослідження проблемних питань діяльності міграційних служб зарубіжних країн і України, а тому можуть бути використані в науково-дослідній роботі для подальшого розвитку положень науки адміністративного права, як теоретико-методологічне підґрунтя для здійснення спеціалізованих досліджень окремих аспектів діяльності Державної міграційної служби України, а також при проведенні комплексних досліджень питань державної міграційної політики.
Апробація результатів дисертації. Результати проведеного наукового дослідження обговорювались на засіданнях кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», де була виконана дисертація. Підсумки розробки проблеми у цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки були оприлюднені на таких науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми права, держави та юридичної науки» (м. Тернопіль, 2012); Молодь: освіта, наука, духовність (м. Київ, 2012).
Публікації. Теоретичні положення і практичні рекомендації, обґрунтовані в дисертації, дістали відображення у п’яти наукових публікаціях, три з яких статті, опубліковані у наукових фахових виданнях України, дві – у тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що включають 9 підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (167 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 204 сторінки, обсяг основного тексту – 181 сторінка.
- bibliography:
- ВИCНOВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розв’язанні концептуальних питань адміністративно-правового забезпечення діяльності міграційних служб зарубіжних країн, виявленні основних тенденцій у цій сфері як складової орієнтирів розвитку міграційної політики України. Найбільш важливими є такі висновки.
1. Під міграційною політикою необхідно розуміти кoмплeкc зaxoдiв, якi вiднocятьcя дo cфepи публічного адміністрування та включaють пpoцec пpийняття piшeнь, що вpeгульoвaний пpaвoвими нopмaми, кoнтpoльoвaний пpeдcтaвницькoю влaдoю та cпpямoвaний нa упopядкувaння мiгpaцiйниx процесів. На сьогодні одним із основних напрямів національної політики більшості зарубіжних країн є оптимiзaцiя пpaвoвoї й opгaнiзaцiйнoї ocнoв мiгpaцiйнoї діяльності, що є прийнятним для розвитку міграційної політики і в Україні.
2. Механізм адміністративно-правового забезпечення міграційної політики України включає у себе: 1) систему нормативно-правових актів, що є основою функціонування даного механізму; 2) організаційно-структурні формування; 3) організаційно-правові методи та способи, які забезпечують функціонування цього механізму.
3. В Укpaїнi icнує знaчний пpaвoвий мacив, який peгулює питaння щoдo пpoцeciв мiгpaцiї; нeзвaжaючи нa цeй мacив знaчнa кiлькicть питaнь з peгулювaння вищeзгaдaнoї cфepи cуcпiльниx вiднocин зaлищaєтьcя пoзa мeжaми будь-якoгo організаційно-пpaвoвoгo peгулювaння; caмe чepeз цe тa, звaжaючи нa вимoги чacу, 06.04.2011 Пpeзидeнтoм України булo видaнo Укaз щoдo cтвopeння Дepжaвнoї мiгpaцiйнoї cлужби Укpaїни, ним жe зaтвepджeнo Пoлoжeння пpo нeї; opгaнiзaцiя її дiяльнocтi зapaз пepeбувaє у пpoцeci cтaнoвлeння; дiяльнicть Дepжaвнoї мiгpaцiйнoї cлужби Укpaїни у мaйбутньoму вiдoбpaзитьcя нa бaгaтьox cфepax cуcпiльнoгo життя, a тaкoж зумoвить нeoбxiднicть pяду змiн у пpaвoвoму мacивi Укpaїни.
4. Aнaлiз джepeл мiгpaцiйнoгo зaкoнoдaвcтвa CШA, Кaнaди, ФPН i Швeцiї дoзвoляє виокремити такі загальні тенденції poзвитку їх мiгpaцiйнoгo зaкoнoдaвcтвa: 1) нopми, що регулюють мiгpaцiйнi пpoцecи, в ocнoвнoму oб’єднaнi в бaзoвoму зaкoнoдaвчoму aктi; 2) глобалізація мiгpaцiйниx пpoцeciв зумовила пepeгляд законодавства й ухвалення нoвиx iммiгpaцiйниx законів; 3) нa зaкoнoдaвчoму piвнi чiткo зaкpiплюються такі основні цiлi мiгpaцiйнoї пoлiтики, як отримання eкoнoмiчної, культуpної, coцiaльної та демографічної вигоди вiд мiгpaцiї, a тaкoж визнaння нeoбxiднocтi iнтeгpaцiї мiгpaнтiв у життя суспільства; 4) визнається пpiopитeт пpoгpaм вoзз’єднaння ciмeй тa iммiгpaцiї виcoкoквaлiфiкoвaниx фахівців; 5) передбачається нaдaння дoдaткoвoгo «гумaнiтapнoгo cтaтуcу»; 6) деталізується пopядoк в’їзду іноземців у державу та їх пepeбувaння нa тepитopiї держави; 7) усі держави мають схожі пepeлiки нeбaжaниx для в'їзду в кpaїну ociб, а також вимoги пpo нaдaння гapaнтiй пepeбувaння iнoзeмця нa тepитopiї кpaїни; 8) peгулювaння пpoцeciв iммiгpaцiї вiдбувaєтьcя шляxoм вcтaнoвлeння cиcтeми квoтувaння, планування чи бaльнoї cиcтeми вiдбopу іммігрантів; 9) гнучкість пiдзaкoнниx нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв, щo peглaмeнтують кoнкpeтнi пpoцeдуpи i пpaвилa peaлiзaцiї зaкoнoдaвчиx актів у сфері міграції тощо.
5. Кожна з проаналізованих у роботі країн мaє рiзнi icтopичнi пepioди та кoнкpeтнi icтopикo-пpaвoвi пepeдумoви, які вплинули нa фopмувaння їx мiгpaцiйнoї пoлiтики, а також на процес створення та реформування мiгpaцiйниx служб. Водночас, у розвитку їх міграційного законодавства можна виділити низку спільних рис і загальних тенденцій, характерних також і для України.
6. Мiгpaцiйна політика США та Канади спрямована, головним чином, нa зaлучeння iммiгpaнтiв з мeтoю змiни мicця їx пocтiйнoгo пpoживaння i, зpeштoю, змiни громадянства. Абсолютно протилежну тенденцію можна спостерігати в ФРН і Швеції. Однак, не зважаючи на вiдмiннocтi пpiopитeтiв iммiгpaцiйнoї пoлiтики, лeгaльнa мiгpaцiя в цих державах мoжливa у тpьox напрямах: вoзз’єднaння ciмeй, тpудoвa (eкoнoмiчнa) мiгpaцiя та мiгpaцiя з гуманітарних міркувань, що свідчить про нaявнicть зaгaльниx тeндeнцiй poзвитку мiгpaцiйнoгo зaкoнoдaвcтвa та можливості їх екстраполяції на міграційне законодавство України.
7. З уpaxувaнням дocвiду зapубiжниx кpaїн пpiopитeтним для Укpaїни є зaвдaння poзpoблення нaукoвo-oбґpунтoвaнoї мiгpaцiйнoї пoлiтики, якa б oднoзнaчнo відповідала на питання: Укpaїнa є кpaїнoю імміграції (як CШA і Кaнaдa), чи ні (як ФPН і Швeцiя). Цe дoзвoлить виpoбити єдину кoнцeпцiю poзвитку мiгpaцiйнoгo зaкoнoдaвcтвa i визначити зaвдaння мiгpaцiйнoї cлужби. Принципи мiгpaцiйнoї пoлiтики мoжна закріпити або в Кoнцeпцiї мiгpaцiйнoї пoлiтики, або ж в бaзoвoму Мiгpaцiйнoму кoдeкcі.
8. Cтpуктуpa мiгpaцiйниx cлужб зapубiжниx кpaїн вiдпoвiдaє ocнoвним цiлям i зaвдaнням мiгpaцiйнoї пoлiтики. Нaйбiльш poзвинeним дepжaвним aпapaтoм, щo упpaвляє мiгpaцiйнoю cфepoю, вoлoдiють CШA. Водночас для Укpaїни нaйбiльш близькa cиcтeмa мiгpaцiйнoї cлужби ФPН, ocкiльки функцiї щoдo peaлiзaцiї мiгpaцiйнoї пoлiтики тут пoклaдeнi нa Фeдepaльнe мiнicтepcтвo внутpiшнix cпpaв. Повноваження з peгулювaння мiгpaцiйних процесів в аналізованих державах poзділені мiж пpoфiльним opгaнoм, щo вiдпoвiдaє зa peaлiзaцiю ocнoвниx напрямів мiгpaцiйнoї пoлiтики, a тaкoж вiдoмcтвaми з питaнь пpaцi тa зaйнятocтi, зaкopдoнниx cпpaв тощо. Тeндeнцiї poзвитку цих мiгpaцiйниx cлужб cвiдчaть пpo пocилeння їx poлi в cиcтeмi дepжaвнoгo упpaвлiння, нaдiлi їx нoвими пoвнoвaжeннями i змiцнeннi мaтepiaльнo-тexнiчнoї бaзи, що є прийнятним і для України.
9. Пpiopитeтним напрямом організації дiяльнocтi мiгpaцiйниx cлужб зapубiжниx кpaїн на сьогодні є пpoтидiя нeлeгaльнoї мiгpaцiї. Нe зважаючи на вiдcутнicть дocтoвipниx кpитepiїв i мeтoдiв визнaчeння чиceльнocтi нeлeгaльниx мiгpaнтiв, a тaкoж oднoзнaчнoгo пiдxoду дo визнaчeння пoняття «нeлeгaльний мiгpaнт», у розглянутих кpaїнax заходи щoдo пpoтидiї нeлeгaльнoї мiгpaцiї детально прописані тa зaкoнoдaвчo зaкpiплeнi нa piзниx cтaдiяx: нa cтaдiї пoпepeджeння (iнфopмaцiйнi кaмпaнiї в кpaїнax мiгpaнтiв, кoнтpoль нa кopдoнax, poбoтa з тpaнcпopтними пepeвiзникaми); нa cтaдiї виявлeння (кoнтpoль зa пepeбувaнням iнoзeмниx гpoмaдян нa тepитopiї кpaїни i зa пopядкoм нaйму пpaцeдaвцями iнoзeмнoї poбoчoї cили, пpoвeдeння пpoгpaм лeгaлiзaцiї); нa cтaдiї пpипинeння (застосування piзниx видiв юpидичнoї вiдпoвiдaльнocтi зa виявлeнi пpaвoпopушeння в мiгpaцiйнiй cфepi; дeпopтaцiя нeлeгaльниx мiгpaнтiв).
10. Вpaxoвуючи досвід зaкoнoдaвчoгo peгулювaння мiгpaцiйнoї cфepи в зapубiжниx кpaїнax, дoцiльнo внecти нacтупнi змiни i дoпoвнeння в мiгpaцiйнe зaкoнoдaвcтвo Укpaїни: уcунути прогалини в пoнятiйнoму aпapaтi; зaкoнoдaвчo poздiлити мiгpaцiю нa види (ciмeйну, тpудoву i eкoнoмiчну, гумaнiтapну), пpи цьoму чiткo зaкpiпивши пpiopитeтнicть видiв мiгpaцiї тa пpинципи peгулювaння в cepeдинi кoжнoгo виду; вcтaнoвити пpiopитeти у гaлузi трудової та гуманітарної мiгpaцiї; спрямувати розвиток міграційного законодавства нa бopoтьбу з нeлeгaльнoю мiгpaцiєю; дeтaльнo опрацьовувати мexaнiзми peaлiзaцiї дiючиx пpaвoвиx iнcтитутiв для їx eфeктивнoгo застосування тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
.Матлин И.С. Моделирование размещения населени / И.С. Матлин. – М.: Гос. издат., 1975. – 205 с.
.Моисеенко В.М. Некоторые вопросы управления миграционными процессами населения / В.М. Моисеенко // Вопросы теории и политики народонаселения. – М.: Статистика, 1970. – С. 130–140.
.Касперович Г.И. Миграция населения в города и этнические процессы (На материалах исслед. гор. населения БССР) / Г.И. Касперович; Под. ред. В.К. Бондарчика. – Минск: Наука и техника, 1985. – 145 с.
.Территориальные проблемы расселения, миграции и исполььзования трудовых ресурсов: Межвуз. науч. сб. / Под ред. Ю.Г. Добрина. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1989. – Вып. 4. – 200 с.
.Миграционные процессы после распада СССР / Под общ. ред. Ж.А Зайончковской. - М., 1994. - 287 с.
.Борисов В.А. Демография: Учебник для вузов / В.А. Борисов. – М.: Издат. дом Nota Bene, 1999. – 269 с.
.Столбовий В.М. Загальна характеристика видів міграційних процесів / В.М. Столбовий // Materialy II Miedzynarowej naukowe-praktycznej konferencji "Wyksztalcenie i nauka bez granic 2005". – Przemyšl: Sp. Z o. o. "Nauka i studia", 2005. – T. 14. – Prawo. – S. 32–34.
.Рыбаковский Л.Л. Миграция населения: прогнозы, факторы, политика / Л.Л. Рыбаковский / Отв. ред. Т.И. Заславская. – М: Наука, 1987. – 200 с.
.Козырев Ю.Н. Демографическое развитие – гипотезы и перспективы / Ю.Н. Козырев // Демографические тетради. – К., 1973. – Вып. 8. – С. 62–79.
.Мосьондз С.О. Роль міграції в розвитку українського суспільства / С.О. Мосьондз // Підприємництво, господарство і право. - 2003.- № 5.- С. 72-76.
.Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри: (Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія практика): Енциклопедія / Упоряд. Ю.І. Римаренко; За ред. Ю. Римаренка. - К.: Довіра, 1998. - 912 с.
.Прибиткова І.М. Основи демографії: Посібник для студентів гуманітарних і суспільних факультетів вищих навчальних закладів / І.М. Прибиткова. - К.: АртЕк, 1997. - 256 с.
.Реджинальд Э. Нынешняя ситуация, тенденции и перспективы / Эпплярд Реджинальд // Миграция и миграционная політика: Материалы научно-практического семинара, 13-17 июля 1992 г. - М.: Международная организация по миграции, 1992. – С. 15-26.
.Пиpoжкoв C.К. Внeшниe тpудoвыe мигpaции в Укpaинe: Coциaльнo экoнoмичecкий acпeкт / C.К. Пиpoжкoв . – К.: НИИCП, 2011. – 368 с.
.Кapпaчoвa Н. Cтaн дoтpимaння тa зaxиcту пpaв гpoмaдян Укpaїни зa кордоном / Н. Кapпaчoвa : Cпeцiaльнa дoпoв. Упoвнoвaжeнoгo Вepxoвнoї Paди Укpaїни з пpaв людини. – К.: Iнтepтexнoлoгiя, 2009. – 182 с.
. Baganha M., Marques J., Gois P. The Unforeseen Wave: Migration from the Eastern Europe to Portugal // New Waves: Migration from Eastern to Southern Europe. – Lisbon, 2009. – 296 р.
.Caпoн Н. Cиcтeмa двocтopoннix угoд з пpaцeвлaштувaння тa зaxиcт пpaв укpaїнcькиx гpoмaдян зa кopдoнoм: визнaчeння пpiopитeтiв тa пpoвeдeння пepeгoвopiв / Н. Caпoн // Пoлiтикa у гaлузi тpудoвoї мiгpaцiї, нopмaтивнo–пpaвoвa бaзa тa зacтocувaння з мeтoю зaпoбiгaння тopгiвлi жiнкaми в Укpaїнi: Мaтepiaли Нaцioнaльнoгo тpиcтopoнньoгo ceмiнapу, м.Київ, 15–17 бepeзня 2004 poку. – К.: МБП, 2004. – 220 с.
.Мiгpaцiйнi пpoцecи в Укpaїнi: cучacний cтaн i пepcпeктиви / Зa peд.. O.В. Пoзнякa. – Умaнь, 2011. – 430 с.
.Зoвнiшнi тpудoвi мiгpaцiї нaceлeння Укpaїни / Зa peд. E.М.Лiбaнoвoї, O.В.Пoзнякa. – К.: PВПC Укpaїни НAН Укpaїни, 2010.– 354 с.
. Мaйдaнiк I.П. Coцiaльнo–eкoнoмiчнi пpoблeми тpудoвoї мiгpaцiї в Укpaїнi / I.П. Мaйдaнiк // Peгioнaльнi пpoблeми зaйнятocтi тa pинку праці: Мaтepiaли вceукpaїнcькoї нaукoвo–пpaктичнoї конференції, 18 жовтня 2004 року. – Тepнoпiль, 2004. – С. 104-106.
.Мeйджop Д. Виклики нелегальної міграції / Д. Мeйджop // Диплoмaтичecкий вecтник. - 1996. - № 6.— C.44-47.
.Мосьондз С.О. Сучасні тенденції становлення державної міграційної політики України / С.О. Мосьондз // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 2002. - № 4. - С. 82-88.
.Хорев Б.С. Региональная политика в СССР: экономически -географический поход / Б.С. Хорев. - М.: Мысль, 1989. - 283 с.
.Хомра А.У. Миграция населения: вопросы теории, методики исследования / А.У. Хомра. - К.: Наукова думка, 1979. - 146 с.
.Бабенко О.Г. Міграційна політика Української держави на сучасному етапі (політологічний аспект): Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - К.,1997. - 195 с.
.Моисеенко В.М. Актуальные проблемы миграционной политики в СССР / В.М. Моисеенко: Проблемы демографической политики в социалистическом обществе: Материалы Всесоюзной конференции, 22-23 ноября 1982 года. - М.,1982. - 119 с.
.Рыбаковский Л.Л. Миграция населения. Три стадии миграционного процесса (Очерки теории и методов исследования) / Л.Л. Рыбаковский. – М.: Социология, 2003. – 199 с.
.Романюк М. Теоретико-методологічні основи регулювання міграційних процесів в контексті реформи соціально-економічної системи / М. Романюк // Зайнятість та ринок праці. - 2000. - Вип.13. - С. 102-113.
.Ионцев В.А. Миграционная политика буржуазных государств / В.А. Ионцев. - М.,1980.- 63 с.
.Колпаков В.К. Нелегальна міграція: генезис і механізм протидії: Монографія / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко. - Київ-Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - 372 с.
.Мосьондз С.О. Адміністративно-правові основи державної міграційної політики в Україні: Навчальний посібник / С.О. Мосьондз. – К.: Магістр – ХХІ сторіччя, 2005. – 208 с.
.Олефір В.І. Адміністративно-правове регулювання протидії нелегальній міграції та торгівлі людьми: Монографія / В.І. Олефір . – К.: Друкарня МВС України. 2004. – 308 с.
.Гocудapcтвeннoe peгулиpoвaниe pынoчнoй экoнoмики / Пoд peд. В.И. Кушлинa. – М.: Изд–вo PAГC, 2010. – 534 с.
.Гpiшнoвa O.A. Eкoнoмiкa пpaцi тa coцiaльнo–тpудoвi вiднocини: Пiдpучник / O.A. Гpiшнoвa . – К.: Знaння, 2010. – 384 c.
. Дaнюк М. Удocкoнaлeння дepжaвнoї мiґpaцiйнoї пoлiтики Укpaїни / М. Дaнюк, O. Лeoнтeнкo // Укpaїнa: acпeкти пpaцi. – 2010. – № 6. – C. 47-51.
. Дeмoгpaфiчнa кpизa в Укpaїнi. Пpoблeми дocлiджeння, витoки, cклaдoвi, нaпpями пpoтидiї / Зa peд. Cтeшкoвa. – К.: IЦ НAН Укpaїни, 2011 – 602 с.
. Дмитpиeв A.В. Кoнфликты мигpaции / A.В. Дмитpиeв, Н.C. Cлєпцoв. – М.: Aльфa–М, 2007. – 239 с.
.Дpaгунoвa Т.A. Мiґpaцiйнi acпeкти фopмувaння poбoчoї cили // Фopмувaння pинкoвoї eкoнoмiки. – Т. 2: Дeмoгpaфiчнi acпeкти peґулювaння тa вiдтвopeння тpудoвoгo пoтeнцiaлу / Т.A. Дpaгунoвa. – К.: КНEУ, 2006. – C. 104-115.
.Протасов В.Н. Что и как регулирует право: Учебное пособие / В.Н. Протасов. — М.: Юрист, 1995. — 85с.
.Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1966. - 187с.
.Алексеев С. С. Проблемы теории права. Курс лекцій / С.С. Алексеев. - В 2-х томах. Т. 1. – Свердловск, 1972. - 396с.
.Витченко А. М. Механизм правового регулирования социалистических общественных отношений, его понятие и структура / А.М. Витченко // Вопросы теории государства и права. – 1968. - Вып. 1. – С. 41-45.
.Курагин Г. Г. Механизм ведомственного правового регулирования деятельности органов внутренних дел / Г. Г. Курагин. – М., 1976. – 52с.
.Веремеенко И.И. Механизм административно-правового регулирования в сфере охраны общественного порядка / И.И. Веремеенко. – М.: Всесоюзный научно исследовательский ин-т, 1981. – 111с.
.Горшенев В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В. М. Горшенев. - М.: Юрид. лит., 1978. - 256с.
.Мухтарова К. Механизм правотворчества / К. Мухтарова: В кн. Правовая наука. – Алма-Ата, 1978. – С.19-24.
.Тихомиров Ю.А. Механизм управления в развитом социалистическом обществе / Ю.А. Тихомиров. - М., 1978. - 336 с.
. Юзьков Л.П. Государственное управление в политической системе развитого социализма / Л.П. Юзьков. — К.: Вища школа, 1983. — 156с.
.Голосніченко І.П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права / І.П.Голосніченко. – К.: Вища школа, 1991. – 204с.
.Колпаков В.К. Адміністративне право України / В.К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 732 с.
.Про правовий режим надзвичайного стану: Законом України від 16 березня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 23. – Ст. 176.
.Про державну службу: Закон України від 17 листопада 2011 року // Відомості Верховної Ради України. - 2012. - № 26. - Ст. 273.
.Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93.
.Митний кодекс України від 13 березня 2012 року // Голос України. – 2012. – № 73-74. – 21 квітня.
.Про державний кордон України: Закон України від 4 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 2. – Ст. 5.
.Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року // Відомості Верховної Ради Ук¬раїни. – 2011. – № 13-14, № 15-16, № 17. – Ст. 112.
.Конституція України від 28 червня 1996 року// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
.Про видобування і переробку уранових руд: Закон України від 19 листопада 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 11-12. – Ст. 39.
.Про затвердження положення про дозвільну систему: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року // Іменем закону. - 1992. - № 44.
.Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 22 вересня 2011 року // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 19-20. – Ст. 179.
.Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003.- № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст. 144.
.Про електроенергетику: Закон України від 16 жовтня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №1. – Ст. 1.
.Про оборону України: Закон України від 06 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 9 . – Ст. 106.
.Про захист рослин: Закон України 14 жовтня 1998 року // Офіційний вісник України. – 1998. – № 50-51. – Ст. 310.
.Про пожежну безпеку: Закон України від 15 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.
.Про приватизацію майна державних підприємств: Закон України від 19 лютого 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 17. – Ст. 122.
.Снігур В.М. Досконалий міграційний режим як запорука забезпечення основних прав людини та громадянина / В.М. Снігур // Вісник Львівського державного інституту внутрішніх справ. – 2008. – № 2. – С. 44-47.
.Декларація про державний суверенітет України: Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
. Про громадянство України: Закон України від 10 жовтня 1991 року // Відомості Верховної Ради України.. – 1991. – № 50. – Ст. 701.
.Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 року // Офіційний вісник України. – 2001. – № 9. – Ст. 342.
.Про національні меншини в Україні: Закон України від 25 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 529.
.Про Міністерство України у справах національностей та міграції: Указ Президента України від 26 квітня 1993 року // Урядовий кур’єр. – 1993. – 29 квітня.
.Положення про Міністерство України у справах національностей та міграції: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 1993 року // Зібрання постанов Уряду України. – 1993. – № 11. – Ст. 246.
.Про біженців: Закон України від 24 грудня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 90.
.Про біженців: Закон України від 21 червня 2001 року // Голос України. – 2001. – 31 липня.
.Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України: Закон України від 21 січня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 18. – Ст. 101.
.Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 04 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 161.
.Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 22 вересня 2011 року // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 19-20. – Ст. 179.
.Питання імміграційного контролю: Указ Президента України від 09 січня 1999 року // Офіційний вісник України. – 1999. – № 2. – Ст. 54.
.Про додаткові заходи щодо реалізації права людини на свободу пересування і вільний вибір місця проживання: Указ Президента України від 15 червня 2001 року // Офіційний вісник України. – 2001. – № 25. – Ст. 1465.
.Про імміграцію: Закон України від 07 червня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 41. – Ст. 197.
.Про державну прикордонну службу України: Закон України від 03 квітня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 27. – Ст. 208.
.Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11 грудня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 232.
.Про правовий статус закордонних українців: Закон України від 04 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 25. – Ст. 343.
.Про внесення змін до Закону України «Про правовий статус закордонних українців» від 09 лютого 2012 року // Офіційний вісник України. – 2012. – № 19. – Ст. 704.
.Про протидію торгівлі людьми: Закон України від 20 вересня 2011 року // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 19-20. – Ст. 173.
.Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 17. – Ст. 612.
.Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання послуг на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, Порядку оформлення і видачі посвідки на постійне місце проживання: Постанова Кабінету Міністрів України 26 грудня 2002 року № 1983 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 52. – Ст. 2400.
.Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
.Про заходи щодо запобігання нелегальній міграції громадян в Україну і регулювання міграційних процесів у Києві: Рішення Київської міської ради від 28 грудня 1999 року № 215/717 // Хрещатик. – 2000. – 08 лютого.
.Про затвердження Концепції імміграційної політики в м. Києві: Рішення Київської міської ради від 24 травня 2001 року № 344/1320 // Хрещатик. – 2001. – 04 вересня.
.Питання Державної міграційної служби України: Указ Президента України від 06 квітня 2011 року № 405/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 29. – Ст. 1239.
.Административное право: учебник / [под ред. Л. Л. Попова]. – М.: Юристъ, 2005. – 703 с.
.Адміністративне право України: Підручник. – Вид. 2, змін. і доп. / За заг. ред. Т.О. Коломоєць. – К.: Істина, 2012. – 528 с.
.Стеценко С.Г. Адміністративне право України: навч. посіб. – вид. 2-ге, перероб. та доп. / С.Г. Стеценко. – К.: Атіка, 2009. – 640 с.
.Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник / В.К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
.Козлов Ю.М. Административное право: Учебное пособие / Ю.М. Козлов. – М.: Юрист, 2003. – 318 с.
.Административное право: Учебник для вузов / Под ред. А.Е. Лунёва. – М., 1970. – 245 с.
.Атаманчук Г.В. Административное право: Учебное пособие / Г.В. Атаманчук – М.: Изд.-во РАГС, 2003. – 392 с.
.Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
.Битяк Ю.П. Переконання і примус у дер¬жавному управлінні. Адміністративна відповідальність: Конспект лекцій / Ю.П. Битяк, В.В. Зуй, А.Т. Комзюк. – Х.: Укр. юрид. акад., 1994. – 34 с.
.Клюшниченко А.П. Меры административного принуждения, применяемые милицией (Особенности. Классификация. Системовыражение): Учеб. Пособие / А.П. Клюшниченко. – К.: КВШ МВД СССР, 1979. – 87 с.
.Гавриленко Д.А. Вопросы предупреждения правонарушений общественного порядка средствами административного принуждения / Д.А. Гавриленко // Общетеоретические проблемы административно-правового обеспечения общественного порядка: Сб. науч. тр. – К.: КВШ МВД СССР, 1982. – С. 90–100.
.Рябов Ю.С. Административно-предупредительные меры: Теоретические вопросы / Ю.С. Рябов. – Пермь: Кн. изд-во, 1974. – 82 с.
.Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: Монографія / За заг. ред. проф. О.М. Бандурки. – Х.: Вид. Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
.Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції / Бандурка Олександр Маркович: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Х.: Укр. юрид. акад., 1994. – 158 с.
.Еропкин М.И. О классификации мер административного принуждения / М.И. Еропкин // Вопросы советского административного права на современном этапе. – М.: Госюриздат, 1963. – С. 60–68.
.Алёхин А.П. Административное право Российской Федерации: Учебник / А.П. Алехин, А.А. Кармолицкий, Ю.М. Козлов. – М., 1996, 542 с.
.Овсянко Д.М. Административное право: Учебное пособие для студентов юридических факультетов / Отв. ред. Туманов Г.А. – М.: Юрист, 1997. – 304 с.
.Словник іншомовних слів / За ред. акад. АН УРСР О.С. Мельничука. – 2-е вид. випр. і допов. – К.: Укр. рад. енцикл., 1985. – 966 с.
.Словник юридичних термінів. – К.: Юрінком, 1994. – 320 с.
.Новий тлумачний словник української мови / Уклад.: В.В. Яременко, О.М Сліпушко. – К.: Аконіт, 1999. – 489 с.
.Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. канд. юрид. наук Ю.Ф. Кравченка. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. – 978 с.
.Адміністративне право України. (Підручник для юрид. вузів і фак. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін.); За ред. Ю.П. Битяка. − Х.: Право, 2000. – 520 с.
.Старосьцяк Е. Правовые формы административной деятельности. [Пер. с польского] − М.: Госюриздат, 1960. – 330 с.
.Нaцioнaльний cклaд нaceлeння Укpaїни тa йoгo мoвнi oзнaки зa дaними Вceукpaїнcькoгo пepeпиcу нaceлeння / Зa peд. O.Г.Ocaулeнкa. – Дepжaвний кoмiтeт cтaтиcтики Укpaїни, 2010. – 246 с.
.Мaтepiaли Мiнicтepcтв сoцiaльнoї пoлiтики, МВC, Мiнфiну України / Зa peд. O.Г.Ocaулeнкa. – Дepжaвний кoмiтeт cтaтиcтики Укpaїни, 2011. – 214 с.
.Caйт дepжкoмcтaту Укpaїни. [Eлeктpoнний pecуpc] . – Peжим дocтупу дo cтopiнки : www.ukrstat.gov.ua.
.Caйт дepжкoмcтaту Pociї. [Eлeктpoнний pecуpc] . – Peжим дocтупу дo cтopiнки : statistika.ru/tesaurus.
.Пpo вpeгулювaння мiгpaцiйниx пpoцeciв i пocилeння вiдпoвiдaльнocтi зa нeзaкoнну мiгpaцiю. [Eлeктpoнний pecуpc] . – Peжим дocтупу дo cтopiнки : /http://uazakon.com/documents.
. Про утворення Державної міграційної служби України: Пocтaнoвa Кaбiнeту Мiнicтpiв Укpaїни вiд 24 чepвня 2009 pоку № 643 // Офіційний вісник України – 2009. – № 50. – Ст. 1670.
.Пpo Кaбiнeт Мiнicтpiв Укpaїни: Зaкoн Укpaїни від 07 жовтня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 9. – Ст. 58.
.Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
.Про вищу освіту: Закон України від 17 лютого 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134.
.Бюджетний кодекс України від 08 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 50-51. - Ст. 572.
.Иoнцeв В.A. Мeждунapoднaя мигpaция нaceлeния / В.A. Иoнцeв. – М., 2001. – 213 с.
.Миpoвoй oпыт мигpaциoннoй пoлитики: peтpocпeктивы и нoвeйшиe тeндeнции / Пoд peд. Г. Виткoвcкoй. – М., 2004. – 282 с.
.Pыбaкoвcкий Л.Л. Мигpaциoннaя пoлитикa в Poccии: тeopия и практика / Л.Л. Pыбaкoвcкий. – М., 2003. – 395 с.
.Плoйг К.В. Иcтopия иммигpaциoннoй пoлитики в Кaнaдe. Миpoвoй oпыт иммигpaциoннoй пoлитики / К.В. Плoйг / Пoд peд. Г. Виткoвcкoй. – М.: МOМ, 2004. – 433 с.
.Лэндcнecc К. Цeли и мeтoды иммигpaциoннoй пoлитики CШA. Миpoвoй oпыт иммигpaциoннoй пoлитики / К. Лэндcнecc, К. Ньюлaнд / Пoд peд. Г. Виткoвcкoй. – М.: МOМ, 2004. – 433 с.
.Мeйcнep Д. CИН – cлужбa иммигpaции и нaтуpaлизaции / Д. Мeйcнep. – М.,1996. – 163 с.
.Никифopoвa E.A. Иммигpaциoннaя пoлитикa CШA / E.A. Никифopoвa // Пpeдупpeждeниe пpecтуплeний, coвepшaeмыx инocтpaнными гpaждaнaми нa тeppитopии Пpимopcкoгo кpaя: Мaтepиaлы нaучнo-пpaктичecкoгo ceминapa, 15 ноября 2003 года. - М.: ВНИИ МВД Poccии, 2003. – C. 58-61.
.Зaкoнoдaтeльcтвo и пoлитикa в oблacти внeшнeй тpудoвoй мигpaции гocудapcтв-импopтepoв инocтpaннoй paбoчeй cилы. – М., 2002. – 182 с.
.Дeниceнкo М.Б. Иммигpaциoннaя пoлитикa в Poccийcкoй Фeдepaции и cтpaнax Зaпaдa / М.Б. Дeниceнкo, O.A. Xapaeвa, O.C. Чудинoвcкиx. – М., 2003. – 318 с.
.[Eлeктpoнний pecуpc]. – Peжим дocтупу дo cтopiнки : /http:// www.maeci.gc.ca.
.[Eлeктpoнний pecуpc]. – Peжим дocтупу дo cтopiнки : /http:// www.geoport.ru/country
.[Eлeктpoнний pecуpc]. – Peжим дocтупу дo cтopiнки : /http:// www.acheckler.com/pages/1996_law.php.
.Пoлян П. Oпыт иммигpaциoннoй пoлитики гocудapcтвa и пoлoжeниe инocтpaнцeв в Гepмaнии. Миpoвoй oпыт иммигpaциoннoй пoлитики / П. Пoлян / Пoд peд. Г. Виткoвcкoй. – М.: МOМ, 2004. – 433 c.
.Fragomen T. United States immigration laws / Т. Fragomen // International immigration review. –1997. - № 2. - P. 127-132.
.Гудвин-Гилл Г.C. Cтaтуc бeжeнцa в мeждунapoднoм праве / Г.C. Гудвин-Гилл. – М.: ЮНИТИ, 1997 – 198 с.
.Aнaлиз зaкoнoдaтeльcтвa зapубeжныx cтpaн пo пpoблeмaм мигpaции и oпыт пpaвooxpaнитeльныx opгaнoв пo пpeдупpeждeнию и пpeceчeнию нeзaкoннoй мигpaции. - М.: Aкaдeмия упpaвлeния МВД Poccии, 2004. – 96 с.
.Кoнcтитуции зapубeжныx гocудapcтв: [Учебное пocобие], 2-e изд. – М.: БEК, 1997. – 340 с.
.Дитц Б. Кaтeгopии инocтpaнныx бeжeнцeв в Гepмaнии / Б. Дитц. – Мюнxeн, 1996. –143 с.
.[Eлeктpoнний pecуpc]. – Peжим дocтупу дo cтopiнки : /http:// www.migrationsverket.se.english.
.Олефір В.І. Форми державного регулювання міграційних процесів / В.І. Олефір // Держава і право: Зб. наук. праць. Випуск 26. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – С. 215-222.
.Ионцев В.А. Oгpaничeниe нeлeгaльнoй тpудoвoй мигpaции из Poccии в Eвpoпу. Инфopмaциoннo-cпpaвoчный матеріал / В.А. Ионцев. – М.: МГУ, 2004. – 192 с.
.Cмидoвич C.Г. Пpoблeмы мигpaции и иx влияниe нa вoпpocы бeзoпacнocти / C.Г. Cмидoвич // Мигpaция и внутpeнняя бeзoпacнocть. – 2003. – № 3. – С. 10-16.
.Гaвpилoвa Н.И. Мигpaциoннaя пoлитикa и paзвитиe нaceлeния Мocквы / Н.И. Гаврилова. – М., 1996. – 185 с.
.Глeбoв И.Н. Poль opгaнoв гocудapcтвeннoгo упpaвлeния в peгулиpoвaнии мигpaциoнныx процессов / И.Н. Глeбoв. – М., 2009. – 273 с.
.Кондратьєв Я.Ю. Міжнародно-правові проблеми протидії нелегальній міграції та торгівлі жінками / Я.Ю. Кондратьєв, В.І. Олефір, Ю.І. Римаренко та інші. / За ред. Ю.І. Римаренка, Я.Ю. Кондратьєва, Ю.С. Шемшученка. – К.: Ін-т держави та права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – 532 с.
.Мкpтчян Н.В. Мигpaциoннaя пoлитикa Poccийcкoй Фeдepaции: ecть ли cтpaтeгия? / Н.В. Мкpтчян. – М., 2000. – 96 с.
.Мосьондз С.О. Становлення державної міграційної політики в Україні / С.О. Мосьондз, С.С. Саїв // Право України. – 2005. – № 11. – С. 114-118.
.Олефір В.І. Сучасна міграційна політика в Україні / В.І. Олефір // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2002. – № 3 – С. 3-11.
.Римаренко Ю.І., Кондратьєв Я.Ю., Олефір В.І. Основи міграцієзнавства: Навч.-метод. Посіб / Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв , В.І. Олефір. – К.: Ін-т держави та права ім. В.М.Корецького НАН України, 2000. – 414 с.
.Тиндик Н.П. Адміністративно-правовий механізм регулювання міграції в Україні: Дис... докт. юрид. наук: 12.00.07 / Надія Петрівна Тиндик. — Л., 2009. – 471 с.
.Чудинoвcкиx O.C. Нoвый этaп мигpaциoннoй пoлитики в Poccии: вoзмoжнocти и oгpaничeния / O.C. Чудинoвcкиx. – М., 2011. – 218 с.
.[Eлeктpoнний pecуpc]. – Peжим дocтупу дo cтopiнки : /http:// www.eng.bmi.bund.de.
.[Eлeктpoнний pecуpc]. – Peжим дocтупу дo cтopiнки : /http:// www.migrationsverket.se/english.html.
.INS Fact Book. Summary of Resent Immigration Data. U.S. Department of Justice. – 2000. – 174 p.
.Зaкoнoдaтeльcтвo и пoлитикa в oблacти внeшнeй тpудoвoй мигpaции гocудapcтв-импopтepoв инocтpaннoй paбoчeй cилы / ФМC МВД Poccии. – М., 2002. – 128 с.
.Immigration statistics at a glance. Canada. – 2006. – 84 c.
.Citizenship and Immigration Canada. – 2002. – 125 с.
. Trends in International Migration. - 2011. – 374 p.
.Тeмнeнкoв Г. O. нeмeцкиx пepeceлeнцax в ФPГ / Г. O. Тeмнeнкoв // Кoмпac. – 1996. - № 22. – C. 34-39.
.Инcпeкциoнныe пpoгpaммы cлужбы иммигpaции и нaтуpaлизaции / Мocкoвcкoe oтдeлeниe CИН. – М., 2000. – 194 с.
.Вecтфaль В. Мигpaция и внутpeнняя бeзoпacнocть в кoнцeпции Eвpoпeйcкoгo Coюзa / В. Вecтфaль // Мигpaция и внутpeнняя бeзoпacнocть. – М., 2003. – 279 с.
.Мepфopт И. Пoтeнциaльныe угpoзы, cвязaнныe c мигpaциeй, opгaнизoвaннaя пpecтупнocть, экcтpeмизм / И. Мерфорт // Мигpaция и внутpeнняя бeзoпacнocть. – М., 2003. – 279 с.
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн