ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ТЕРИТОРІЇ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ (ОСТАННЯ ТРЕТИНА ХVІІІ СТОЛІТТЯ)

brief description

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………................... 4

РОЗДІЛ 1. Історіографія проблеми, джерелознавчі та методологічні
засади дослідження ......................................................................... 15
1.1. Історіографічний огляд літератури за темою ..............................................15
1.2. Джерельна база дослідження ........................................................................ 21
1.3. Методологія та методика наукової роботи ................................................. 23
1.4. Визначення понятійно-категоріального апарату дисертації ..................... 28
Висновки до 1 розділу ........................................................................................ 33

РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика організаційно-правового
забезпечення фіскальної політики Російської імперії
в останній третині XVIII століття ................................................ 34
2.1. Основні риси державно-правового розвитку Російської імперії в останній третині XVIII століття ……………………………………………............. 34
2.2. Правове регулювання доходів та видатків Російської імперії в останній третині XVIII століття .......……………………………………….............. 41
2.2.1. Правова регламентація складання розпису державних доходів та видатків Російської імперії в останній третині XVIII ст. ...……….......... 41
2.2.2. Правове забезпечення державних доходів Російської імперії в останній третині XVIII ст. .………………………………….......…........................... 44
2.2.3. Правове регламентування державних видатків Російської імперії в останній третині XVIII ст. …………………………………....................... 73
2.3. Організаційно-правові засади діяльності державних органів Російської
імперії, що здійснювали фіскальні функції в останній третині
ХVІІІ століття ............................................................................................... 79
Висновки до 2 розділу ........................................................................................ 95

РОЗДІЛ 3. Особливості організаційно-правового забезпечення
фіскальної політики Російської імперії на території
Південної України в останній третині XVIII століття ........ 99
3.1. Загальна характеристика попереднього історичного розвитку
південноукраїнських земель ……………………………………….......... 99
3.2. Правове регулювання доходів та видатків Російської імперії на території Південної України в останній третині XVIII століття ……………....... 103
3.2.1. Особливості правового регулювання доходів та видатків на території Новоросійської губернії (1764–1774) …………………………….......... 103
3.2.2. Специфіка правового регулювання доходів та видатків у
Новоросійському генерал-губернаторстві (1774–1783) ………............. 115
3.2.3. Особливості правового регулювання доходів та видатків на території Катеринославського і Вознесенського намісництв (1783–1796) …...... 126
3.2.4. Правове регулювання доходів та видатків на території
Таврійської області (1783–1796) ……………………………………...... 139
3.3. Організаційно-правові засади діяльності державних органів Російської
імперії, що здійснювали фіскальні функції на території
Південної України в останній третині ХVІІІ століття ……………....... 149
Висновки до 3 розділу ..................................................................................... 172

ВИСНОВКИ …………………………………………………………............. 176

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ….…............................................ 181

ДОДАТКИ ……………………………………………………………............. 202

ВСТУП

Актуальність теми. Генезис державності суверенної та незалежної України на сучасному етапі нерозривно пов’язаний з формуванням її фіскальної політики, що виявляється у регулюванні бюджетних доходів та видатків і виступає одним з основних факторів стабілізації соціально-економічного розвитку країни. Головну роль у здійсненні цього відіграє вирішення завдань щодо створення найбільш оптимальних юридичних основ та адекватних управлінських засад функціонування національної фіскальної системи [144, с. 3]. Особливої актуальності для належного організаційно-правового забезпечення цих процесів в Україні набуває потреба наукового узагальнення відповідного історичного досвіду на її теренах у часи складних суспільно-політичних трансформацій.
Одним із таких періодів історії України є остання третина ХVІІІ століття. Більшість українських земель у той час була включена до складу Російської імперії. Однак і вони суттєво різнилися між собою, бо історична доля окремих районів складалася неоднаково [30; 139]. Відмінність обставин їх попереднього розвитку, – впливу певних національно-культурних, господарсько-економічних, державно-політичних та юридично-правових традицій [220, с. 70–71], – диктувала Росії розходження і в підходах та принципах здійснення імперської політики. Регіоном, що мав особливий статус, була Південна Україна, за якою закріпилася назва Новоросія [100, c. 50].
Територія цього краю сформувалася та адміністративно визначилася в останню третину ХVІІІ століття, внаслідок активного просування російського абсолютизму на південь, під час якого до Російської імперії були приєднані величезні простори у зоні Північного Причорномор’я та Приазов’я [208, с. 202]. Для закріплення успіхів, одержаних у результаті вдало проведених військових кампаній, перед урядом Росії передусім постала проблема оборони та освоєння нових земель, їх інтеграції до імперії. Це зумовило спрямованість головного вектору політики російського самодержавства у Новоросії – прагнення до створення відповідної інфраструктури краю, що забезпечувала б реалізацію імперських амбіцій та планів у регіоні. Проте здійснення заходів по досягненню вказаної мети затруднювалося через те, що територія Південної України являла собою майже незалюднені степові пустощі. Зважаючи на це, основні завдання зовнішньої та внутрішньої політики у Північному Причорномор’ї та Приазов’ї російський абсолютизм міг вирішити лише за умов негайного заселення цих земель [148, с. 178], що надавало б можливість їх ефективної економічної експлуатації та надійної військової оборони.
Успішне розв’язання зазначених проблем ускладнювалося через віддалене і водночас прикордонне розташування Новоросійського краю. За таких обставин ставало майже неможливим належним чином контролювати його населення та здійснювати на нього примусовий тиск [202, с. 132–141]. Разом із тим загострювалася потреба стабілізації ситуації у цьому районі та надійності його мешканців у разі війни на півдні.
Враховуючи специфіку регіону, російський уряд намагався впроваджувати свою політику в Новоросії більш гнучкими методами, а також використовувати нетрадиційні засоби щодо їх здійснення. Розуміючи неможливість термінового проведення колонізації цих земель адміністративно-силовими заходами, російський уряд у той час вдається до пошуку інших рішень. У такій ситуації неабиякого значення набувала необхідність налагодження особливих умов розвитку південного краю, які б мали приваблювати до нього переселенців та притягувати капітали. Ймовірно, що такі зміни повинні були знаходити свого виразу саме у встановленні сприятливих соціально-економічних умов життєдіяльності мешканців Новоросійського краю та виявлятись у впровадженні відповідної фіскальної політики Російської імперії стосовно його населення [210, с. 42–45]. Таким чином, колонізаційна та фіскальна політика на території Південної України у той час пов’язувалися в єдиний вузол проблем [208, с. 205].
Оскільки фіскальні заходи мали виконувати роль одного з головних важелів при здійсненні внутрішньої політики держави, вони повинні були виявлятися через правові акти, що врегульовували суспільні відносини в означеній сфері. Зважаючи на це, дослідження фіскальної політики Російської імперії на території Південної України в окреслений період відтворювалося через аналіз її юридичного оформлення, що надало можливість з’ясувати зміст і сутність розглядуваних процесів. Із розуміння змін у правовому полі випливає і пояснення причинно-наслідкового перебігу подій [268, с. 6]. Отже, потреба у здійсненні дослідження особливостей та специфіки організаційно-правового забезпечення фіскальної політики Російської імперії на території Південної України і обумовила науковий інтерес автора до зазначеної проблематики.
Актуальність дослідження даної теми посилюється і завдяки проведеному автором аналізу стану її наукової розробленості, в результаті чого було встановлено відсутність спеціальних комплексних історико-правових наукових робіт подібного характеру [206, с. 126]. Таким чином, відчувається нагальна потреба у здійсненні дослідження, що надавало б цілісне уявлення про фіскальну політику Російської імперії на південноукраїнських землях у вказаний період, а також відповідне організаційно-правове забезпечення цих процесів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Цільової комплексної програми НАН України „Актуальні проблеми національного державотворення”, Наказу МВС України № 635 від 30.06.02 р. про пріоритетні напрямки досліджень, а також згідно з Головними напрямками наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001–2005 рр.
Мета і завдання дослідження. Враховуючи актуальність дослідження та нагальну потребу у поглибленні знань стосовно зазначених проблем [206], виявлення особливостей організаційно-правового забезпечення фіскальної політики Російської імперії на території Південної України в окреслений період і є головною метою даної дисертації.
Досягнення мети наукової роботи передбачило вирішення ряду дослідницьких завдань. Насамперед, для здійснення найбільш повного та ґрунтовного дослідження, слід було проаналізувати наукову спадщину вчених, які розглядали певні аспекти вказаної проблематики, а також визначити джерелознавчі та методологічні засади дослідницької роботи.
Крім того, для виявлення специфіки організаційно-правового забезпечення фіскальної політики Росії на території Південної України в останній третині ХVІІІ століття передусім виникла потреба визначення загальних рис указаних процесів на рівні усієї імперії. Для цього слід було проаналізувати державно-правові умови налагодження фіскальної політики російського абсолютизму в окреслений період, з’ясувати її зміст і головні тенденції розвитку. Дослідження вказаних проблем зумовило необхідність висвітлення процесу правового регулювання складання бюджету держави, формування її доходної частини та здійснення видатків. Для забезпечення повноти комплексного дослідження також виникла потреба надання характеристики організаційно-правових засад формування і функціонування органів влади Російської імперії, що встановлювали та впроваджували її фіскальну політику.
Вирішення зазначених проблем дозволило перейти до систематизованого та послідовного аналізу особливостей організаційно-правового забезпечення фіскальної політики Російської імперії на території Південної України, з’ясування її змісту, сутності, а також загальної спрямованості. Для цього необхідно було дослідити законодавчі та інші правові акти, предметом регулювання яких були фіскальні відносини, розкрити їх характерні риси, що надало можливість висвітлити налагодження особливої фіскальної політики на південноукраїнських землях, а також визначити принципи її встановлення та умови впровадження.
Таким чином, об’єктом цього дослідження є суспільні відносини, пов’язані з реалізацією фіскальної політики Російської імперії на території Південної України у зазначений період. Предметом його є правові акти, в яких виявлялись особливі положення щодо її встановлення, та специфічні умови їх впровадження відповідними органами влади Російської держави.
При визначенні хронологічних меж дослідження автор спирався на існуючі в науці підходи щодо періодизації історії Росії, України та розвитку Новоросійського краю. Враховувалися й потреба відображення безперервності історичного процесу та вимога виявлення основних причинно-наслідкових зв’язків, чим пояснюється необхідність виходу за межі вказаного періоду [210, с. 41–47].
Подією, що визначила початок досліджуваного історичного зрізу, стало прийняття у 1764 році закону про створення Новоросійської губернії, яким було започатковано розповсюдження на населення Південної України дії єдиного правового поля – сукупності норм права Російської імперії, що врегульовували суспільні відносини на цій території. Зважаючи на те, що регулювання фіскальної політики виступало у той час одним із основних факторів досягнення головних цілей та завдань російського абсолютизму в регіоні, її юридичному оформленню і приділяється значна увага в цьому та наступних законодавчих актах. Закінчується дослідження аналізом ситуації у цій сфері в середині 90-х років ХVІІІ століття, коли зміцнення позицій Росії в Північному Причорномор’ї і Приазов’ї та успіхи освоєння цих земель спонукали її уряд до змін у внутрішній соціально-економічній, а також фіскальній політиці Російської імперії на території Південної України, що і виявилося у відповідному організаційно-правовому забезпеченні цих процесів [211].
Просторово-географічні межі визначені за принципом адміністративно-територіального поділу Російської імперії. Одним із регіонів, що виокремився за вказаною ознакою, був Новоросійський край, особливості розвитку якого зумовлювалися розповсюдженням у межах його адміністративно-територіальних одиниць сукупності норм права, що призначалися для регулювання суспільних відносин саме на території Південної України [202].
Під час визначення методологічних засад та методів проведення дисертаційного дослідження вихідними виступили фундаментальні ідеї та досягнення провідних науковців, а також об’єктивні умови та потреби дослідницької роботи.
З метою найбільш повного її методологічного забезпечення автор спирався на такі принципи: сцієнтизм, додатковість, однозначність тлумачення, історизм, позитивізм, багатофакторність, кореляція.
Крім того, автор дійшов висновку про необхідність використання ряду наукових підходів щодо здійснення дослідження: конкретно-історичного, науково-пізнавального, системно-структурного, структурно-функціонального, ціннісно-орієнтаційного, багатоаспектного, комплексного.
Спираючись на попередні методологічні здобутки, автором було визначено комплекс методів, а саме - філософські, загальнонаукові та спеціально-наукові.
Серед філософських методів автор виділяє діалектику, що дозволила дослідити державу та право з урахуванням складності динаміки процесів і у взаємозв’язку з іншими явищами. Загальнонаукові методи репрезентують: аналіз, що застосовувався для з’ясування особливостей та специфіки фіскальної політики Російської імперії щодо окремих районів або певних станів населення; синтез, який використовувався для демонстрації загальних тенденцій у фіскальній політиці Росії тощо; а також індукція; дедукція та ін. Серед методів спеціальних наук статистичні використовувалися для підрахування кількісних показників – земельних роздач, певних правових актів тощо. Соціологічні методи застосовувалися для збору та обробки інформації, а також для оцінки певних соціальних фактів. Історичні методи дозволили використовувати проблемний розгляд подій у поєднанні з факторами дотримання хронології та регіонального підходу. Спеціальні правові методи об’єдналися довкола формально-юридичного та порівняльно-правового. Застосування формально-юридичного методу надало можливість визначити основні юридичні поняття, охарактеризувати їх головні ознаки, провести класифікацію, а також тлумачити певні положення тощо. З допомогою порівняльно-правового методу проведено зіставлення різних елементів права – принципів та норм, відображених у правових актах, окремих інститутів та галузей права, а також порівняння певних правових відносин, їх змісту, сутності тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на підставі критичного аналізу правових актів, архівних матеріалів, значна частина яких уперше введена до наукового обігу, а також узагальнення теоретичної науково-дослідницької бази, у дисертації вперше здійснено комплексне історико-правове дослідження юридичних умов установлення та впровадження фіскальної політики Російської імперії на території Новоросії, що розглядається як один із головних факторів колонізації зазначеного регіону. В цілому, наукову новизну дисертації відбивають результати дослідницької роботи, що конкретизуються у наступних положеннях:
– У досліджуваний період російським абсолютизмом не було розроблено концепцію розвитку фіскальної політики держави. Через це фіскальні заходи імперського уряду часто характеризувалися відсутністю планомірності та виваженості, що виявлялося у відповідному організаційно-правовому забезпеченні вказаних процесів. Проте, з самого початку розглядуваного періоду в законах було чітко визначено основні пріоритети фіскальної політики імперської влади у Новоросії: її мету (сприяння створенню інфраструктури краю, необхідної для задоволення імперських амбіцій), завдання (колонізація та освоєння регіону), а також методи здійснення (заходи щодо створення умов, які б притягували в край населення та капітали, що виявлялося у наданні переселенцям деяких соціально-економічних прав, фіскальних привілеїв та пільг).
– На загальноімперському рівні ситуація надзвичайно ускладнювалась і через нездатність уряду до розроблення основного фінансового закону держави – бюджету. За таких обставин фактично унеможливлювалось планування доходів та видатків Російської імперії і досягнення їх збалансованості. Це обумовлювало постійну нестачу в державній скарбниці, збільшення бюджетного дефіциту, зростання державного боргу, що відбувалося в ситуації подальшого фіскального перевантаження населення. Зазначені прояви виявлялись і в окремих регіонах та адміністративних одиницях. Однак стосовно Новоросійського краю дефіцит коштів та ресурсів, необхідних для розвитку регіону, враховувався з самого початку. При цьому його покриття передбачалося не за рахунок збільшення фіскального тиску на населення Новоросії, а завдяки наданню державної допомоги, що закріплювалось у законодавстві.
– Дедалі більші потреби Російської держави в коштах та ресурсах, при постійному їх дефіциті, сприяли оформленню у той час визначальної тенденції у фіскальній сфері – прагненні абсолютистського уряду до отримання якомога більшого обсягу державних доходів, що відбувалося за рахунок постійного зростання фіскального тиску на населення. Тому російський абсолютизм вдавався до збільшення розмірів податей та зборів, посилення експлуатації державних повинностей, фіскальних монополій і регалій тощо. Водночас у Новоросії запроваджувався принципово інший варіант урегулювання означених процесів, що характеризувався наданням населенню цих земель значних соціально-економічних прав, суттєвих фіскальних привілеїв і пільг щодо сплати податей та зборів, а також відбування повинностей. Це доповнювалося наданням можливостей отримання від держави позик та іншої матеріальної допомоги, в тому ж разі і без вимог їх повернення.
– Аналіз змісту матеріально-правових норм, які врегульовували доходи і видатки держави та фіскальне навантаження на населення, саме і виявив зазначені вище тенденції. Зокрема, якщо таким нормам права у Російській імперії була притаманна імперативність, то для норм права, що розповсюджували свою юридичну силу на Південну Україну, була властива диспозитивність, яка виявлялась у заохочувальному та рекомендаційному характері впливу на суб’єктів фіскальних відносин. Відмінності існували і у розподілі норм права за функціональною спрямованістю. Так, охоронні норми іноді передбачали різні види юридичної відповідальності, при цьому для мешканців Новоросії більш помірковані. Поряд з тим серед юридичних норм за характером правових приписів зобов’язувальні та заборонні були більш типовими для загальноімперських законів, тоді як уповноважувальні мали більше розповсюдження у Південній Україні. Зміст структурних елементів норм права імперських законів також відрізнявся від змісту тих, що діяли у Новоросійському краї. Перші закріплювали: в гіпотезі – юридичний факт-обмеження; у диспозиції – юридичний обов’язок, або заборону; в санкції – покарання. Другі здебільшого містили: в гіпотезі – юридичний факт-стимул; у диспозиції – суб’єктивне право, законний інтерес, привілеї та пільги; у санкції – заохочення. Це зумовило й відмінність у методах правового регулювання. Якщо у загальноросійських масштабах типовим був імперативний метод, то для південноукраїнського регіону – диспозитивний. Відповідно і способи правового регулювання різнились. Якщо на загальноімперському рівні переважали обмеження та заборони, то для Новоросії були характерними дозволи, що відбивалося й у відповідних засобах правового регулювання.
– Аналіз нормативно-правового забезпечення формування та функціонування органів влади, які впроваджували фіскальну політику абсолютистської Росії, дає підставу стверджувати, що в результаті організаційно-структурних змін сформувалася складна бюрократична система із заплутаними повноваженнями, звітністю та контролем, що зумовило фактичну її неспроможність до виконання покладених на фіскальний апарат завдань. Стосовно ж установ, які впроваджували фіскальну політику на території Південної України у той період, можна зазначити, що зміни їх організаційно-правових засад відтворювались у напрямку використання особливих форм і методів діяльності. Структура та функції таких інститутів і установ свідчать про наявність загальної державної мети щодо забезпечення впровадження специфічної фіскальної політики в краї.
– Пов’язуючи інформацію про характеристику стану організаційно-правового забезпечення фіскальної політики Росії з відповідними проявами на південноукраїнських землях, у дослідженні наголошується на існуванні суттєвих відмінностей в означений період. Їх сутність полягала у встановленні юридичних положень, які виявляли у той час тенденцію до створення для мешканців Новоросійського краю особливих сприятливих умов, що повинні були стимулювати до переселення на ці землі та утримувати на них поселенців, а також притягувати до регіону капітали. Вказані особливості відбивались у розбіжностях не тільки із загальноімперськими тенденціями, але й з урегулюванням подібних проблем на інших українських землях.
– Завдяки вперше здійсненому систематизованому аналізу правової бази автор дійшов висновку про створення в останній третині ХVІІІ століття у Новоросії оригінального правового поля – сукупності норм права Російської імперії, що врегульовували суспільні відносини на окресленій території, в яких і відбивались указані вище відмінності. Водночас, зважаючи на вимоги постійних змін у законодавстві, зумовлених прагненням російського абсолютизму до вдосконалення правової бази та намаганням своєчасно пристосовуватися до змін ситуації в регіоні, а також, у зв’язку із цим, нових пріоритетів російської внутрішньої політики в краї, правове поле Новоросії охарактеризовано як таке, що діяло у перехідний період. Врешті-решт, у ньому і виявлялися зміни у фіскальній політиці абсолютистської Росії щодо населення Південної України.
Практичне значення одержаних результатів наукової роботи полягає у можливості використання її матеріалів, положень та висновків у подальших дослідженнях, присвячених аналізу ролі фіскальної політики держави та значення належного організаційно-правового забезпечення цих процесів для стабілізації соціально-економічного розвитку країни.
Матеріали дослідження можуть бути корисними і при підготовці навчально-методичної літератури, а також у процесі викладання історико-правових дисциплін, окремих спецкурсів тощо.
Апробація результатів дисертації здійснювалась автором у формі доповідей та повідомлень на 5 наукових конференціях, у тому числі міжнародних, серед яких: „Молода Українська держава на межі тисячоліть: погляд в історичне минуле та майбутнє демократичної правової держави Україна” (Львів, 4 – 5 травня 2001 р.), „Державно-правові проблеми Північного Причорномор’я: історія і сучасність” (Харків, 26–29 травня 1999 р.) та ін. Результати дисертаційного дослідження обговорювались на кафедрі теорії та історії держави і права Національного університету внутрішніх справ, а також знайшли відображення у навчально-методичних матеріалах з курсу “Історія держави і права України”, розробка яких здійснювалась автором на кафедрі теорії та історії держави і права Юридичної академії МВС України.
Основні результати дослідницької роботи і головні положення дисертації викладені у наступних наукових публікаціях:
1. Саксонов В.Б. Введение губернской системы управления на территорию Южной Украины // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – Вип. 7. – С. 132–141.
2. Саксонов В.Б. Особливості прямого оподаткування у фіскальній системі Росії ХVІІІ століття // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС. – 1999. – № 1. – С. 48–54.
3. Саксонов В.Б. Правове регулювання фіскальної політики Російської імперії на території Південної України в середині 60-х років ХVІІІ століття // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС. – 2000. – № 2. – С. 45–59.
4. Саксонов В.Б. Деякі аспекти фіскальної політики російської імперії на території Таврійської області у 80-ті роки ХVІІІ століття // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – Спецвипуск. – С. 102–105.
5. Саксонов В.Б. Фіскальна політика Росії у ХVІІІ столітті: актуальність вивчення і проблеми дослідження // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2000. – № 4. – С. 125–130.
6. Саксонов В.Б. Управління фінансами Російської імперії в останню третину ХVІІІ століття // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – Вип. 11. – С. 186–193.
7. Саксонов В.Б. Фіскальна політика Російської імперії як фактор колонізації Південної України у середині ХVІІІ століття // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2001. – Вип. 14. – С. 202–207.
8. Саксонов В.Б. Здійснення фіскального контролю на території Південної України в останню чверть ХVІІІ століття // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. – № 2. – С. 60–67.
9. Саксонов В.Б. Правове регулювання фіскальних відносин як фактор упровадження внутрішньої політики держави у другій половині ХVІІІ століття (на прикладі Новоросійського краю) // Науковий вісник Юридичної академії МВС. – 2002. – № 2. – С. 41–47.
10. Саксонов В.Б. Особливості та специфіка правового регулювання фіскальної політики Російської імперії на території Південної України в останню третину ХVІІІ ст. // Науковий вісник Юридичної академії МВС. – 2003. – № 1. – С. 273–279.
11. Саксонов В.Б. Організаційно-правове забезпечення фіскальної політики Російської імперії на українських землях: до питання про історіографію проблеми // Вісник Національного Університету внутрішніх справ. – 2003. – № 24. – С. 150–156.

bibliography

ВИСНОВКИ

Спираючись на зміст проведеного дослідження слід визначити основні підсумки, що відбивають найбільш вагомі результати наукової роботи. Так, викладений у дисертації матеріал дає змогу стверджувати про встановлення у розглядуваний період, в межах правової системи Російської імперії особливого правового поля, дію якого було розповсюджено на адміністративно-територіальні одиниці, створені у той час на землях Південної України. Відповідно до розроблених в ньому положень головною характеристикою, що вирізняла розвиток означеного регіону, було надання його населенню специфічного правового статусу. Перш за все, це відбивалось у пропонуванні населенню Новоросійського краю значних соціально-економічних прав, суттєвих фіскальних привілеїв та пільг. У такій ситуації саме фіскальна сфера ставала одним із основних важелів упровадження внутрішньої політики в краї. Найбільш рельєфно особливості та специфіка фіскальної політики Російської імперії на території Південної України виявлялись: у правовому регулюванні державних доходів та видатків на цих землях, що безпосередньо відбивалось у фіскальному навантаженні на населення; а також у організаційно-правових засадах формування та функціонування владних установ та інститутів, що здійснювали фіскальну політику на окресленій території.
Стосовно головних висновків щодо порівняльного аналізу регулювання системи державних доходів та видатків, а також їх збалансованості, на загальноросійському рівні зі специфікою подібних проявів у південноукраїнському регіоні, слід підкреслити основні ознаки, що їх відрізняли. В контексті вказаного потрібно зазначити, що за умов нездатності самодержавного уряду до розроблення бюджету, системи виважених та планомірних заходів у цій галузі, зростаючі потреби Російської імперії в коштах та ресурсах, за умов постійної їх нестачі, сприяли оформленню в той час визначальної тенденції в означеній сфері. Вона полягала в прагненні абсолютистського уряду до отримання якомога більшого обсягу державних доходів завдяки постійному підвищенню фіскального навантаження на населення. Тому впроваджуючи різноманітні фіскальні заходи щодо врегулювання балансу державних прибутків та витрат у той час, російський абсолютизм вдавався до підвищення кількості та розмірів податей і зборів, посилення експлуатації феодальних повинностей, надмірного використання державних монополій та регалій тощо. Проте обсяг потрібних коштів та ресурсів виявився іще більшим. Така ситуація зумовила: з одного боку, зростання нестачі у державній скарбниці та державних боргів; а з іншого, подальше зубожіння та знедолення населення, особливо його непривілейованих, так званих, „тяглих” станів. Основні ж статті, на які витрачалися державні кошти, виявляли специфіку видатків феодально-абсолютистської імперії. Більшість із них спрямовувалася на армію та флот, на внутрішнє управління, на „двор” і т. ін.
Водночас динаміка змін у цій сфері фіскальної політики російського абсолютизму на території Новоросії відбивала протилежні тенденції. Вони полягали у налагодженні такої системи державних доходів та видатків, за якою основний пріоритет у її розвитку виявлявся не у прагненні до зростання розмірів доходів у регіоні за рахунок збільшення фіскального тиску на його мешканців (навіть за умов постійного браку коштів та ресурсів у краї), а в намаганні уряду встановити для його населення пільгову систему фіскальних податей, зборів і повинностей, а також цільових видатків, що доповнювалось можливістю отримання від держави позик та інших видів матеріальної допомоги на самих вигідних умовах, в тому числі без необхідності їх повернення. До того ж мешканці Новоросії мали більш реальні можливості щодо реалізації тих прав, які надавалися решті населення Російської імперії. Отже, на тому етапі абсолютистський уряд розглядав мешканців Південної України не як джерело отримання фіскальних доходів, а як інструмент у досягненні головних цілей і вирішенні основних завдань імперської політики – створенні умов для захисту та господарсько-економічного розвитку Новоросійського краю.
Вказані тенденції безпосередньо відбиваються у змісті матеріальних правових норм, які врегульовували систему доходів та видатків держави, а також фіскальне навантаження на населення, що підтверджує їх аналіз. Зокрема, якщо таким нормам права у Російській імперії була притаманна імперативність, то для норм права, що розповсюджували свою юридичну силу на територію Південної України, була властива диспозитивність, яка виявлялась у заохочувальному та рекомендаційному характері впливу на суб’єктів фіскальних відносин. Відмінності існували і у розподілі норм права за функціональною спрямованістю. Так, охоронні норми іноді передбачали різні види юридичної відповідальності, при цьому для мешканців Новоросії більш помірковані. Поряд з тим серед юридичних норм за характером правових приписів зобов’язувальні та заборонні були типовими для загальноімперських законів, тоді як уповноважувальні мали більше розповсюдження у Південній Україні. Зміст структурних елементів норм права імперських законів також відрізнявся від змісту тих, що діяли у Новоросійському краї. Перші закріплювали: в гіпотезі – юридичний факт-обмеження; у диспозиції – юридичний обов’язок, або заборону; в санкції – покарання. Другі здебільшого містили: в гіпотезі – юридичний факт-стимул; у диспозиції – суб’єктивне право, законний інтерес, привілеї та пільги; у санкції – заохочення. Це зумовило й відмінність у методах правового регулювання. Якщо у загальноросійських масштабах типовим був імперативний метод, то для південноукраїнського регіону – диспозитивний. Відповідно і способи правового регулювання різнились. Якщо на загальноімперському рівні переважали обмеження та заборони, то для Новоросії були характерними дозволи, що відбивалося й у відповідних засобах правового регулювання. Тому і загальна спрямованість правового регулювання цієї сфери фіскальної політики Російської імперії на території Південної України у зазначений період характеризується намаганням закріплення і охорони нових суспільних відносин, зміни їх характеру, сприяння ним та стимулювання їх розвитку.
Правова регламентація організації та діяльності владних інститутів і установ, що здійснювали функції фіскального управління та контролю в Російській імперії і безпосередньо на території Південної України, також виявляла певні відмінності, які зумовлювалися зазначеними особливостями матеріальних фіскально-правових норм. Так, аналіз нормативно-правової регламентації формування та функціонування органів влади, які встановлювали та впроваджували фіскальну політику у Російській імперії, дає змогу стверджувати, що в результаті змін організаційно-структурних засад їх діяльності сформувалася складна бюрократична система з заплутаними повноваженнями, звітністю та контролем. Ситуація у цій галузі державного управління надзвичайно ускладнювалася за рахунок того, що проведення загальної адміністративної реформи не співпадало за часом із реорганізацією фінансових та фіскальних органів. Ефективне управління та контроль за фіскальними справами унеможливлювались іще більше за умов відсутності сталих зв’язків між установами, що здійснювали фіскальні функції, недостатності їх виконавчих та примусових повноважень, необхідності взаємодії у вирішенні відповідних завдань із поліцією, військами і т. д. Це виявилось у нездатності до виконання покладених на фіскальний апарат завдань по належному забезпеченню доходної частини бюджету, організації відбування населенням численних повинностей, надійної системи видатків тощо.
Поряд з тим, стосовно органів, які впроваджували фіскальну політику на землях Південної України в окреслений період, слід зазначити, що на фоні намагання уніфікації та пристосування системи місцевого управління фіскальними справами у адміністративно-територіальних одиницях Новоросії до загальноімперських зразків спостерігається і прагнення до зміни їх організаційно-правових засад у напрямку використання особливих форм і методів їх діяльності. Структура та функції таких інститутів і установ свідчать про наявність загальної, чітко визначеної державної мети щодо забезпечення впровадження особливої фіскальної політики абсолютистської Росії в регіоні, що і здійснювалась у той час на землях Південної України.
Розглядаючи ефективність подібних заходів, можна констатувати досягнення урядом самодержавної Росії своєї головної на той час мети щодо задоволення власних амбіцій у південному регіоні. Це виявилося в тому, що за доволі короткий період було забезпечено приєднання та необхідну оборону великих просторів у зоні Північного Причорномор’я і Приазов’я, налагоджено їх експлуатацію та інтеграцію до імперії. Слід підкреслити, що таких результатів було досягнуто завдяки вирішенню відповідних завдань, серед яких першочерговим було влаштування інфраструктури Новоросійського краю. Здійснення цього відбувалося через термінове заселення та господарське освоєння південноукраїнських земель, тобто забезпечення соціально-економічного підґрунтя реалізації на них державних планів. Спираючись на підсумки проведеного дослідження, слід наголосити, що одним із основних факторів, який цьому сприяв, стало розроблення та юридичне закріплення благодатних умов життєдіяльності в краї, які приваблювали до нього населення та притягували капітали. Результати наукової роботи доводять, що такі умови саме і виявлялись у встановленні специфічних прав для мешканців адміністративно-територіальних одиниць Новоросії, які відбивалися передусім у значних фіскальних привілеях та пільгах і, врешті-решт, у відповідному організаційно-правовому забезпеченні особливої сприятливої фіскальної політики Російської імперії щодо населення Південної України.
Отже, дана дисертація є першим комплексним історико-правовим дослідженням, в якому аналізується роль фіскальних важелів у впровадженні внутрішньої політики держави, а також значення належного організаційно-правового забезпечення такої діяльності. Разом із тим слід зазначити, що автор вважає за необхідне продовження подібних наукових розвідок, які мо¬жуть відтворюватись у декількох напрямках. Серед них можна визначити: по-перше, здійснення подальшого проблемно-хронологічного дослідження у на¬ступний період, що характеризується поглибленням кризи феодалізму та поси¬ленням капіталістичних тенденцій, і який можна обмежити порубіжжям ХVІІІ – ХІХ століть та початком буржуазних реформ 60-х років ХІХ століття, в контексті чого пропонується виявити вплив розглядуваних процесів на соціально-економічний розвиток українських земель тощо; по-друге, дослідницьку увагу доцільно закцентувати на більш детальному висвітленні певних проблем у процесі розроблення та впро¬вадження фіскальної політики на підставі вивчення різноманітних правових джерел, які врегульовували зазначені процеси, що дозволить розширити уявлення стосовно подібного історичного досвіду на теренах України та відкриє нові можливості у налагодженні ефективного організаційно-правового забезпечення даної сфери внутрішньої політики української держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абросимова С.В., Мицик Ю.А. Документи з історії українського козацтва в збірці Дніпропетровського історичного музею // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ: Південна Україна ХVІІІ - ХІХ століття. – Випуск 3. – Запоріжжя: РА „Тандем -У”, 1998. – С. 7–29.
2. Абросимова С.В., Чумак О.М. До історії Нової Сербії (Документи з архіву ново сербського корпусу) // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ: Південна Україна ХVІІІ - ХІХ століття. – Випуск 2. – Запоріжжя: РА „Тандем -У”, 1996. – С. 19–27.
3. Алексеев С.Г. Местное самоуправление русских крестьян ХVІІІ – ХІХ вв. М., Кузнецкий мост, 12, 1902. – 313 с.
4. Алексеенко М. О налогах. Б. м., б. г., 171 с.
5. Андрєєва С.С. Комісії для вирішення взаємних претензій татар і запорожців періоду Нової Січі // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ: Південна Україна ХVІІІ - ХІХ століття. – Випуск 1. – Запоріжжя: РА „Тандем -У”, 1995. – С. 40–46.
6. Андреевский И. Русское государственное право. Соч. Ивана Андреевского. СПб.: Тип. Вольфа, 1866. – 496, ІV с.
7. Андриевский И. О наместниках, воеводах и губернаторах. Рассуждение магистра государственного права Ивана Андриевского представленное в Юридический факультет Императорского С.-Петербургского Университета для получения степени Доктора государственного права. СПб, 1864. – 156 с.
8. Анисимов Е.В. Из истории фискальной политики русского абсолютизма первой четверти ХVІІІ века (подворное налогообложение и введение подушной подати). // История СССР. – 1983. – № 1. – С. 127–139.
9. Багалей Д.И. Колонизация Новороссийского края и первые шаги его по пути культуры. К., 1889. – 117 с.
10. Бакаева О. Ю. Правовое регулирование фискальной деятельности таможенных органов России: исторический аспект. // История государства и права. – 2000. – № 3. – С. 41–46.
11. Банковская энциклопедия. Под общ. Ред. Л.Н. Ясноп-го. Т. І. Коммерческие банки. Киев: Тип. 2-й Артели, 1914. – 408 с.
12. Барихин А.Б. Большой юридический энциклопедический словарь. – М.: Книжный мир, 2002. – 720 с.
13. Безобразов В.П. Государственные доходы: теоретическое и практическое исследование. СПб.: Тип. Безобразова, 1872. – 214 с.
14. Безобразов В.П. О государственном налоге, его основаниях, главных видах и экономических последствиях. – Б.м.: Б.И., Б.г. – 32 с.
15. Бельский К.С. Финансовое право: Наука. История. Библиография. – М.: Юрист, 1995. – 208 с.
16. Библиография финансов, промышленности и торговли. Со времен Петра Великаго по настоящее время (с 1714 по 1879 год включительно). Составил С. Каратаев. СПб.: Типогр. В.С. Балашова, 1880. – 376 с.
17. Бідзіля П.О., Бровко В.І., Ремізников В.В., Ремізникова І.Б. Роль Запоріжжя у формуванні політичної еліти українського суспільства ХVІІ - першої половини ХVІІІ століть. // Запорозьке козацтво в пам’ятках історії та культури. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Запоріжжя, 2–4 жовтня 1997 р.). – Секція ІІІ, ІV, V. - Запоріжжя: РА «Тандем-У», 1997. – С. 14–15.
18. Блинов И. Губернаторы. СПб., 1905. – 366 с.
19. Бобылева С.И. Причины иммиграции немецкого населения на Украину в ХVІІІ - первой половине ХІХ в. // Вопросы германской истории. Украинско-немецкие связи в Новое и Новейшее время. Межвузовский сборник научных трудов. Днепропетровск: ДГУ, 1995. – 178 с. – С. 30–41.
20. Бобылева С.И. Международный опыт в российском законодательстве об иностранных колонистах. // Вопросы немецкой истории. Немцы в Украине. Материалы украинско-германской научной конференции. Днепропетровск 26 - 29 сентября 1995 г. Днепропетровск: ДГУ, 1996. – 419 с. – С. 23–31.
21. Бойко А.В. Приватне підприємництво Південної України останньої чверті ХVІІІ століття // Підприємництво Південної України останньої чверті ХVІІІ - першої чверті ХХ ст. / Упорядники А.В. Бойко, Л.М. Маленко, Ф.Г. Турченко та ін. – Запоріжжя, 1995. – 95 с.
22. Бойко А.В. Запровадження общинного устрою на Півдні України останньої чверті ХVІІІ ст. // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ: Південна Україна ХVІІІ - ХІХ століття. – Випуск 1. – Запоріжжя: РА „Тандем -У”, 1995. – С. 72–91.
23. Бойко А.В. Джерела з історії Південної України останньої чверті XVIII століття в архівосховищах Москви а Петербурга: покажчик справ. Запоріжжя: РА «Тандем-У», 1996 р. – 60 с.
24. Бойко А.В. Південна Україна останньої чверті XVIII ст. ч.1. Аграрні відносини. Запоріжжя: РА «Тандем-У», 1997р. – 204 с.
25. Бойко А.В. Законодавчі акти юридичного оформлення общинного устрою Південної України останньої чверті ХVІІІ століття. // Дніпропетровський історико-археографічний збірник. Вип. І. – Дніпропетровськ: Видавництво «Промінь», 1997. – 538 с.
26. Большая советская энциклопедия. (В 30 томах.) Т. 27. Гл. ред. А.М. Прохоров. Изд-е 3-е. М., «Советская энциклопедия», 1977. – 624 с.
27. Большой словарь иностранных слов. М.: ЮНВЕС, 1999. - 784 с.
28. Большой экономический словарь. Под ред. А.Н. Азриеляна. Изд-е 2-е. М., «Институт новой экономики», 1997. – 859 с.
29. Большой юридический словарь / под ред. А.Я. Сухарева, В.Д. Зорькина, В.Е. Крутских. - М.: ИНФРА-М, 1998. – 790 с.
30. Боплан Г.Л. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансильванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. – К. – Cembridge. – 1990. – 256 с.
31. Брандес Д. История успеха: немецкие колонисты в Новороссии и Бессарабии (1787 - 1914 гг.) // Вопросы германской истории. Украинско-немецкие связи в Новое и Новейшее время. Межвузовский сборник научных трудов. Днепропетровск: ДГУ, 1995. – С. 74–91.
32. Бржесский Н. Государственные долги России. Историко-статистическое исследование. СПб., 1884. – 283 с.
33. Бутков Д.А. История финансов СССР (Финансы российской империи в ХVІІІ и первой половине ХІХ ст.). М.: Госфиниздат, 1944. – 48 с.
34. Веселовский С.Б. Сошное письмо. В 2 т. Т. 1. Тип. Лиснера и Собко. М., 1915. – 442 с.
35. Владимирський–Буданов М.Ф. Обзор истории русского права. 6-е изд. СПб., Киев: Изд. Н.Я. Оглоблина, 1909. – 699 с.
36. Водарский Я.Е. Дворянское землевладение в России в ХVІІ – первой половине ХІХ в. – М.: Наука, 1988. – 303 с.
37. Вознесенский Э.А. Методологические аспекты анализа сущности финансов. М., 1974. – 128 с.
38. Волков М.Я. Отмена внутренних таможенных пошлин в России. // «История СССР», 1957. – № 2. – С. 78–95.
39. Высочайшие рескрипты, данные императрицею Екатериною ІІ на имя Екатеринославских губернаторов. // ЗООИД. – 1850. – Т. ІІ. – С. 659–666 .
40. Гаврик П.Г. Основные задачи податного и оценочного дела. К. – СПб., Изд. книж. маг. Н.Я. Оглоблина, 1912. – 180 с.
41. Гега П.Т. Правовий режим оподаткування в Україні. – К.: Юрінком, 1997. – 144 с.
42. Гега П. Т., Доля Л. М. Основи податкового права: Навч. посіб. – 2-ге вид., перегл. і доп. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2001. – 215 с.
43. Гессен В.М. “Губернатор как орган надзора”. Б.м./б.г.
44. Гиндин И.Ф. Русские коммерческие банки. Из истории финансового капитала в России. Под ред. академика С.Г. Струмилина. Москва: Госфиниздат, 1948. – 453 с.
45. Гок, К.-ф. Государственное хозяйство. Налоги и государственные долги / Пер. [c нем.] Н. Бунге. – Киев: Университет. тип., 1865. – ХІІІ, 324 с. + ХХХVІІІ.
46. Голобуцкий В.А. Черноморское казачество. Киев, 1956. – 415 с.
47. Головин К. Наше местное управление и местное представительство. СПб: Тип. Стасюлевича, 1884. – 158 с.
48. Головинский П. Слободские казачьи полки. СПб.: Тип. Тиблена, 1864. – 264 с.
49. Гольцев В. А. Законодательство и нравы в России ХVІІІ века. Изд. 2-е. СПб., 1896. – 164 с. + ХХХІІ с.
50. Гольцев В. А. Что такое подати и для чего их собирают? 4-е изд. Ред-я жур. «Русская мысль». Москва. Типо-лит. А.В. Васильева и К, 1901. – 16 с.
51. Горбань М. Невідома записка поч. ХІХ ст. «Об ищущих казачества». Б. м., б. р.
52. Горлов И. Теория финансов. Сочинение Ивана Горлова. 2-е изд. СПб.: Тип. Глазунова, 1845. – 227 с.
53. Горлов И. Финансовое право. Б. м., 1868. – 155 с.
54. Горюшкин Захарий. Руководство к познанию Российскаго законоискусства. М., Типогр. ун-та, 1811. – 365 с.
55. Градовский А. Высшая администрация в России в ХVІІІ столетии и генерал-прокуроры. СПб.: Тип. И. Бочкарева, 1866. – 284 с.
56. Градовский А. Учреждение Генерал-губернаторств в России. // Градовский А. Сб. статей “Политика, история и администрация . Критические статьи”. СПб/М, 1871. – С. 422–423.
57. Градовский А. “Проект губернской реформы” // Градовский А. Сб. статей “Политика, история и администрация. Критические статьи”. СПб/М, 1871, – С. 507–508.
58. Грацианский П.С. Политическая и правовая мысль России второй половины ХVІІІ века. М.: Наука, 1984. – 253 с.
59. Гредингер М. Основы питейной монополии в России. Историко-юридические очерки Михаила Гредингера. Рига, Тип. А.И. Лапинского, 1895. – 80 с.
60. Грибовский В. М. Сборник русских законодательных памятников ХVІІІ столетия (Эпоха Петра ІІІ и Екатерины ІІ). СПб., 1900. – 87 с.
61. Гридчина М.В., Вдовиченко Н.И., Калина А.В. Налоговая система Украины. Учеб. пособие. К.: МАУП, 2000 – 128 с.: ил. – Библиогр.: 124 – 125.
62. Гуржий А.И. Эволюция феодальных отношений на Левобережной Украине в первой половине XYIII в. – К.: Наукова думка, 1986. – 132 с.
63. Гусаков А.Д. Денежное и кредитное обращение дореволюционной России. М., 1954. – 75 с.
64. Гуслистий К. Селянське повстання 1768 року на Україні. Х.: „Радянська школа”, 1934. – 62 с.
65. Даль В. Толковый словарь живаго великорусскаго языка. В 4 т. Т. 4. СПб.; М., 2-е изд., 1882. – 704 с.
66. Дворянская империя ХVІІІ века (основные законодательные акты). Сборник документов. Составил М.Т. Белявский. М.: МГУ, 1960. – 224 с.
67. Державний архів Дніпропетровської області (ДАДО). Ф. 134 – „Контора опікунства Новоросійських іноземних поселенців”, оп. 2, спр. 4, 5, 7, 12, 15, 26, 36, 55, 123.
68. Державний архів Запорізької області (ДАЗО). Ф. 1 – „Олександрівська міська ратуша”, оп. 1, спр. 1, 2, 13, 30, 33, 43, 69.
69. ДАЗО. Ф. 12 - „Олександрівське повітове казначейство”, оп. 1, спр. „Укази 1796–1799”; оп. 2, спр. 2, 3, 13.
70. Державний архів Одеської області (ДАОО). Ф. 1 – „Управління Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора”, оп. 200, спр. 24, 75; оп. 218, спр. 1, 9; оп. 219, спр. 2, 4, 7; оп. 220, спр. 12; оп. 221, спр. 3, 4; оп. 229, спр. 18.
71. Державний архів Херсонської області (ДАХО). Ф. 14 – „Новоросійська губернська креслярня”, оп. 1, спр. 3, 13, 17, 23, 24, 34, 27, 41, 43, 51, 90, 202, 236, 315; оп. 5, спр. 1, 24.
72. Дзюбик С.Д. Фіскальна політика: Навчальний посібник. – К.: Українська академія державного управління при президентові України, 1998. – 62 с.
73. Дитятин И. История русского права. Б. м., б. г.
74. Дитятин И.И. Статьи по истории русского права. СПб., 1895. – 631 с.
75. Дніпропетровський історичний музей (ДІМ). Архів. КП 74185, ар. 14511.
76. ДІМ. КП 74193, ар. 14519.
77. ДІМ. КП 74199; ар. 14525.
78. ДІМ. КП 74239, ар. 14532.
79. ДІМ. КП 74245, ар. 14538.
80. ДІМ. КП 74252, ар. 14545.
81. ДІМ. КП 74253, ар. 14546.
82. ДІМ. КП 74273, ар. 14511.
83. ДІМ. КП 74274; ар. 14567.
84. ДІМ. КП 166459, ар. 137.
85. Дружинин Н.П. Необходимыя для всех сведения о податях, пошлинах, сборах и о воинской повинности. Общедост. очерк истории финансового права Н.П. Дружинина. СПб., 1894. – 79 с.
86. Дружинина Е.И. Кючук-Кайнарджийский мир 1774 года (его подготовка и заключение). – М., 1955. – 367 с.
87. Дружинина Е.И. Северное Причерноморье 1775-1800 гг. – М., 1959. – 265 с.
88. Дружинина Е. И. Южная Украина в 1800 – 1825 гг. – М., 1970. – 383 с.
89. Екатерина ІІ и Г.А. Потемкин. Личная переписка 1769 – 1791. – М.: Наука, 1997. – 991 с.
90. Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России. М.: Высш. шк., 1983. – 352 с.
91. Жвалюк В. Р. Податкові органи Російської імперії В Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: Організаційно-правові засади діяльності: Монографія / За наук. ред. проф. О. Н. Ярмиша. – К.: Атіка, 2001. – 176 с.
92. З історії грошей України: Навч. посіб. – Львів: Львів. банк. інст. НБУ, 2000. – 165 с.
93. Завелев А.И. Историографическое исследование: методологические аспекты: Учеб. пособие для студ. высш. вузов, обучающихся по специальности «История». – М.: Высш. шк., 1987. – 160 с.
94. Завьялов А.С. Цивилизационные аспекты истории немецких колоний в Украине. // Вопросы немецкой истории. Немцы в Украине. Материалы украинско-германской научной конференции. Днепропетровск 26 - 29 сентября 1995 г. Днепропетровск: ДГУ, 1996. – 419 с. – С. 7–15.
95. Загоровский Е.А. Военная колонизация Новороссии при Потемкине. Одесса, 1913. – 34 с.
96. Загоровский Е.А. Деятельность П. А. Зубова по управлению Степной Украиной. // Козирєв В.К. Матеріали до історії адміністративного устрою Південної України (друга половина ХVІІІ – перша половина ХІХ століття). – Запоріжжя, 1999. – С. 395–409.
97. Идельсон В.Р. Кредит, банки и биржа. СПб.: Типо-Лотография И. Трофимов, 1914. – 136 с.
98. Исаев А.А. Очерк теории и политики налогов. Ярославль, 1887. - 174 с.
99. Історія Української РСР. У 8 т. 10 кн. – Т. 3 – К.: Наукова думка, 1978. – 607 с.
100. Кабузан В.М. Заселение Новороссии в 18 – первой половине 19 в. М.: Наука, 1976. – 307 с.
101. Кареев Н. Западно-европейская абсолютная монархия ХVІ, ХVІІ, ХVІІІ веков: общая характеристика бюрократического общества «старого порядка». – СПб., 1908. – VІІІ , 452 с.
102. Кафенгауз Б.Б. Очерки внутреннего рынка России первой половины ХVІІІ в. М.: Изд-во АН СССР, 1958. – 355 с.
103. Кизеветтер А.А. Городовое положение Екатерины ІІ 1785 г.: Опыт исторического комментария. М.: Тип. Университета, 1909. – 473 с.
104. Кизеветтер А.А. Из истории законодательства в России ХVІІ – ХІХ вв. Ростов на Дону, 1904. – 42 с.
105. Кизеветтер А.А. Посадская община в России ХVІІІ столетия. М. .: Тип. Университета, 1903. – 180 с.
106. Кислягина Л.Г. Канцелярия статс-секретарей при Екатерине ІІ. // Государственные учреждения в России ХVІ - ХVІІІ вв. / Под ред. Голиковой Н.Б. - М.: Издательство МГУ, 1991. – 190 с.
107. Клаус. Наши колонии: Опыты и материалы по истории и статистике иностранной колонизации в России. – СПб.: Тип. Нусвальта, 1869. – 568 с.
108. Клочков М. Население России при Петре Великом по переписям того времени. Т. І. СПб.: Сенат. тип., 1911. – 435 с.
109. Ключевский В.О. Подушная подать и отмена холопства в России. // Ключевский В.О. Опыты и исследования: первый сборник статей. Изд. 2. М. Тип. Рябушинских, 1915. – 551, ХХХVІІІ с.
110. Козирєв В.К. Матеріали до історії адміністративного устрою Південної України (друга половина ХVІІІ – перша половина ХІХ століття). – Запоріжжя, 1999. – 426 c.
111. Коняєв А. Финансовый контроль в дореволюционной России (очерки истории). М.: Госфиниздат, 1959. – 164 с.
112. Коцієвський О.С. Закріпачення селян Південної України (кінець ХVІІІ – початок ХІХ ст. // Український історичний журнал. - 1961. – №2. – С. 75–81.
113. Куломзин А. Государственные доходы и расходы в России ХVІІІ столетия. // “Вестник Европы”. – 1869. – № 5. – С. 336–351.
114. Кучерявенко М.П. Курс податкового права: У 6 т. Т. 1: Генезис податкового правового регулювання: У 2 ч. Ч. 1. – Х.: Легас, 2002. – 665 с.
115. Лаппо-Данилевский А. Собрание и свод законов Российской империи, составленные в царствование Екатерины ІІ. СПб., 1898. – 144 с.
116. Латкин В.Н. Лекции по истории права. СПб.: Тип. Либермана, 1890. – ХІ, 342 с.
117. Латкин В.Н. Учебник истории русского права периода империи (ХVІІІ - ХІХ ст.). Изд. 2. СПб., 1909. – 644 с
118. Лодыженский К. История русского таможенного тарифа. СПб.: Тип. Балашова, 1886. – 404 с.
119. Лозанская Т. И. Государственные крестьяне Украины в период кризиса Феодально-крепостнической системы. АН УССР. Ин-т Истории; Отв. ред. Е.И. Луговая. – Киев: Наукова думка, 1989. – 116 с.
120. Локоть Т.В. Бюджетная и податная политика России. М., 1908. – 240 с.
121. Лохвицкий А. Губерния и ее земские и правительственные учреждения. Ч. 1. СПБ.: Тип. Бочкарева, 1864. – 228 с.
122. Лукич Р. Методология права. М.: «Прогресс», 1981. – 304 с.
123. Львов Д.М. Промысловый налог и методы его установления в западноевропейских государствах и России. М.: Тип. Малинского, 1880. – 238 с.
124. Макаревський Ф. Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії. Дніпропетровськ: ВАТ «Дніпрокнига», 2000. – 1080 с.
125. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. с англ. 11-го изд. Т. 1. М.: Республика, 1992. – 339 с.
126. Максимович Г. Выборы и наказы в Малороссии в законодательную комиссию 1767 года. Нежин, 1917. – 333 с.
127. Масленникова А. А. История налогообложения в России. (Актуальные проблемы истории и теории Российского права) // История государства и права. - 2002. - С. 37–38.
128. Меньков Ф.А. Основные начала финансовой науки. М.: Шестой октябрь, 1924. – ІІІ, 133 с.
129. Мильгаузен Ф.Б. Финансовое право. Лекции, читанные в 1865/66 акад. году в Московском университете. М., Литогр. Волкова, б.г., – 364 с.
130. Мільчев В. Болгарські переселенці на півдні України. 1724–1800 рр. – Київ-Запоріжжя: РА «Тандем-У», 2001. – 198 с. + V карт.
131. Милюков П. Государственное хозяйство России в первой четверти ХVІІІ столетия и реформа Петра Великого. СПб.: Тип. Балашова, 1892. – ХІІ, 736, 156 с.
132. Миронов Б.Н. Революция цен в России в ХVІІІ веке. // Вопросы истории. – 1971. – № 11. – С. 50–53.
133. Мороз В. С. Деякі питання заселення Степової України в 70-х роках ХVІІІ століття (за матеріалами Дніпропетровського історичного музею) // Дніпропетровський історико-археографічний збірник. – Вип.. І. – Дніпропетровськ: Видавництво „Промінь”, 1997. – 538 с.
134. Некрасов Н.Н. Региональная экономика. Теория, проблемы, методы. 2-е изд. М.: Экономика, 1978. – 334 с.
135. Нечай А. З історії розвитку правового регулювання фінансування бюджетного дефіциту // Право України. – 2001. – № 11. – С. 132–136.
136. Оборотов Ю. Методология юридической науки в эпоху постмодерна // Юридический вестник. – 2002. – №4. – С. 81–85
137. Одесса: Исторический торговый очерк в связи с Новороссийским краем. - Одесса, 1881. – 143 с.
138. Озеров И.Х. Основы финансовой науки. Изд. 4-е. М., Тип. Т-ва И.Д. Сытина, 1911. – 544 с.
139. Описи лівобережної України кінця ХVІІІ – поч.. ХІХ ст. Упор. Ананьєва Т.Б. Київ, видавництво „Наукова думка”, 1997 р. – 321 с.
140. Орлик В.М. Казенні палати в системі Російської імперії в кінці ХVІІІ – ХІХ ст. (на матеріалах Київської губернії) // УЇЖ. – 2003. – №2. – С. 66–73.
141. Орлов А. Исторический очерк Одессы с 1794 по 1803 год. – Одеса, 1885. – 144 с.
142. Павленко Н.И. История металлургии в России ХVІІІ в. М.: Изд-во АН СССР, 1962. – 566 с.
143. Падейский Н. Финансы России на рубеже ХVІІІ – ХІХ столетий // Советские финансы. – 1944. – №6.
144. Палієнко Г. Криза фіскального жанру // Богомольця, 10 (Іменем закону). – 2000. – № 46.
145. Памфилов С.Ф. Акционерные коммерческие банки в России в прошлом и настоящем. Под ред. и с предисл. Н.Ю. Кислицына. Изд. перв. Ниж. Новгород, Тип. Нижрайсоюза, 1924. – 144 с.
146. Підприємництво Південної України останньої чверті ХVІІІ – першої чверті ХХ ст. / Упорядники А.В. Бойко, Л.М. Маленко, Ф.Г. Турченко та ін. – Запоріжжя, 1995. – 95 с.
147. Пірко В.О. Українська ландміліція. // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ: Південна Україна ХVІІІ – ХІХ століття. – Випуск 1. – Запоріжжя: РА „Тандем -У”, 1995. – С. 47–51.
148. Писаревский Г. Из истории иностранной колонизации в России в XVIII в. М, 1908.
149. Погребинский А.П. Государственные финансы царской России в эпоху империализма. М.: Изд-во «Финансы», 1968. – 168 с.
150. Подгорная Н.Н. Источники по истории немецких поселений на юге Украины (конец ХVІІІ - начало ХІХ в.) в Днепропетровском областном историческом архиве. // Вопросы германской истории. Украинско-немецкие связи в Новое и Новейшее время. Межвузовский сборник научных трудов. Днепропетровск: ДГУ, 1995. – С. 5–15.
151. Полное собрание законов Российской империи. СПб., 1830. (ПСЗ). Т. ІV, №№ 1910, 2009, 2218, 2227, 2247, 2405.
152. ПСЗ, т. V, №№ 2789, 3245, 3255, 3287, 3294, 3295, 3303, 3381, 3466.
153. ПСЗ, т. VI, №№ 3686, 3708.
154. ПСЗ, т. VIІ, №№ 4131, 4196, 4200, 4205, 4220, 4452, 4483, 4548, 4463, 4471, 4561, 4650, 4670, 4897, 5010, 5037, 5085, 5232.
155. ПСЗ, т. VIII, №№ 5244, 5333, 5659, 5789, 5820, 5827, 5876, 5904, 5997.
156. ПСЗ, т. ІX, №№ 6391, 6681.
157. ПСЗ, т. X, №№ 7037, 7483, 7732.
158. ПСЗ, т. XI, № 8619.
159. ПСЗ, т. ХІІІ, №№ 9711, 9750, 9790, 9919, 9921, 9924, 9967, 10029, 10049, 10104, 10164.
160. ПСЗ, т. ХІV, №№ 10169, 10179, 10182, 10261, 10437, 10466, 10486, 10717, 10810.
161. ПСЗ, т. XV, №№ 11120, 11489.
162. ПСЗ, т. XVI, №№ 11630, 11683, 11720, 11836, 11879, 11890, 11897, 11988, 11989, 12060, 12095, 12099, 12118, 12137, 12180, 12185, 12236.
163. ПСЗ, т. XVIІ, №№ 12394, 12397, 12430, 12444, 12472, 12491, 12500, 12651, 12687, 12735, 12769, 12793.
164. ПСЗ, т. XVIІІ, №№ 12850, 12874, 12949, 13057, 13076, 13096, 13175, 13194, 13244, 13300.
165. ПСЗ, т. XІХ, №№ 13354, 13375, 13436, 13442, 13513, 13533, 13622, 13656, 13717, 13796, 13865, 13894, 13926, 13949, 13962, 13973, 13998, 14077, 14149, 14158, 14176, 14184, 14250.
166. ПСЗ, т. XХ, №№ 14252, 14271, 14277, 14284, 14327, 14355, 14392, 14431, 14435, 14460, 14473, 14476, 14501, 14516, 14551, 14552, 14625, 14633, 14649, 14666, 14689, 14823, 14870, 14878, 14879, 14892, 14942, 14943, 14950, 15006, 15024, 15076.
167. ПСЗ, т. XХІ, №№ 15141, 15174, 15230, 15231, 15363, 15379, 15385, 15388, 15405, 15407, 15451, 15537, 15654, 15708, 15723, 15724, 15757, 15768, 15798, 15813, 15870, 15898, 15901.
168. ПСЗ, т. XХІІ, №№ 15908, 15920, 15924, 15925, 15929, 15935, 15936, 15938, 15988, 15989, 16081, 16093, 16096, 16107, 16130, 16167, 16226, 16239, 16248, 16284, 16374, 16489, 16498, 16511, 16550, 16552, 16559, 16594, 16603, 16605.
169. ПСЗ, т. XХIІІ, №№ 16750, 16838, 16849, 16914, 16985, 17017, 17018, 17039, 17055, 17058, 17068, 17087, 17089, 17097, 17100, 17109, 17157, 17163, 17181, 17186, 17191, 17217, 17222, 17223, 17227, 17228, 17259, 17260, 17265, 17300, 17340, 17392, 17393, 17401, 17468, 17511,
170. ПСЗ, т. XХІV, №№ 17563, 17609, 17638, 17694, 17797, 18202, 18278.
171. ПСЗ, т. XХV, №№ 18633, 18753, 18822.
172. ПСЗ, т. XХVІ, № 19372.
173. ПСЗ, т. XХІХ, № 22678.
174. ПСЗ, т. ХLІІІ. Книга штатов. – Ч. І.
175. ПСЗ, т. XLIV. Книга штатов. – Ч. II.
176. Положение о пошлинах за право промыслов и другие узаконения о производстве, торговле и промышленности с разъяснениями по официальным сведениям. Сост. М. Панков. СПб.: Типогр. В. Киршбаума, 1888. – 483 с. + ХХХVІІІ.
177. Полонська-Василенко Н.Д. Південна Україна 1787 року (з студій з історії колонізації) // Полонська-Василенко Н.Д. Запоріжжя ХVІІІ століття та його спадщина. Т. І. Мюнхен: Видання Дніпровські Хвилі, 1967. – С. 90–169.
178. Полонська-Василенко Н.Д. Заселення Південної України середині ХVІІІ століття (1734 - 1775) // Полонська-Василенко Н.Д. Запоріжжя XVIII століття та його спадщина. Т. II. Мюнхен: Видання Дніпровські Хвилі, 1967. – С. 7–28.
179. Плонська-Василенко Н.Д. До історії першої Новоросійської губернії (1764–1774) // Полонська-Василенко Н.Д. Запоріжжя XVIII століття та його спадщина. Т. II. Мюнхен: Видання Дніпровські Хвилі, 1967. – С. 29–58.
180. Полонская-Василенко Н.Д. Заселение Новороссийской губернии (1764–1775) // Исторические записки. Т. 13. М., 1942. – С. 130–174.
181. Посохов С.И., Ярмыш А.Н. Губернаторы и генерал-губернаторы. 2-е изд., испр. и доп. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1997. – 164 с.
182. Постников В. Е. Южно-русское крестьянское хозяйство. – М.: Типо-лит. Кушнерова, 1891. – 392 с.
183. Посунько О.М. Історія Нової Сербії та Слов’яносербії. Запоріжжя: РА Тандем-У, 1998. – 82 с.
184. Правиков Ф. Грамматика юридическая или начальныя правила российскаго правоведения, сочиненная в пользу юношества, обучающагося в разных училищах. СПб., Типогр. Ивана Глазунова, 1805. – 184 с.
185. Прыжов И. Т. История кабаков в России в связи с историей русскаго народа. Репринтное воспроизведение. М., 1991. – 270 с.
186. Путро А.И. Левобережная Украина в составе Российского государства во второй половине ХVІІІ века. К.: Вища школа, 1988. – 142 с.
187. Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политики налогов: Учеб. Пособие. – М.: Инфра – М, 1996. – 192 с.
188. Развитие русского права второй половины ХVІІ - ХVІІІ вв. М.: Наука, 1992. – 312 с.
189. Развитие русского права в первой половине ХІХ в. М.: Наука, 1993. – 316 с.
190. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. 3-е издание, перераб. и дополн. М.: Инфра-М, 2002. – 480 с.
191. Рау К.Г. Основные начала финансовой науки. В 2-х т. Т. І. СПб.: Тип. Майкова, 1867. – 212 с.
192. Рау К.Г. Основные начала финансовой науки. В 2-х т. Т. ІІ. СПб.: Тип. Майкова, 1868. – 318 с.
193. Российское законодательство Х – ХХ веков. В девяти томах. Т. 4 – Законодательство периода становления абсолютизма. – М.: Юридическая литература, 1986. – 512 с.
194. Російський Державний архів давніх актів (РДАДА) м. Москва. Ф. 16 – «Внутреннее управление», разряд ХVІ, оп. 1, спр. 692, 693, 699, 795, 967.
195. РДАДА. Ф. 263 – «Пятый департамент Сената», оп. 1, част. 2, спр. 2453.
196. РДАДА. Ф. 276 – «Коммерц-коллегия», оп. 1, част. 1, спр.2304, 2375, 2844.
197. РДАДА. Ф. 1239 – «Дворцовый отдел», оп 3, част. 80, спр. 40482, 55672, 55709, 59199.
198. Російський державний військово-історичний архів (РДВІА) м. Москва. Ф. 41 – «Президент военной коллегии генерал-фельдмаршал граф Николай Иванович Салтыков», оп. 1, част. 199, спр. 66, 121.
199. РДВІА. Ф. 52 – «Дела князя Потемкина-Таврического», оп. 1, част. 1, спр. 1, част. 1, від. 3, част. 2; спр. 37, част. 2; спр. 79, 92, част 1; спр. 247, 336, част. 1, 12; спр. 461, част. 1, 2; оп. 1, част. 194, спр. 70, спр. 225, част.1; спр. 226, част.1.
200. Ростовцев М. Фиск / Энциклопедический словарь. Т. ХХХVІ (71-й полутом). Издатели Ф.А. Брокгауз (Лейпциг). И.А. Ефрон (С.- Петербург). СПб., Типография Акц. Общ. Брокгауз-Ефрон, Прачешный пер., № 6, 1902. – С. 42.
201. Сабанти Б.М. Развитие финансов и финансовой науки в России (период феодализма). – Иркутск: Изд-во Иркутск. ун-та, 1986. – 108 с.
202. Саксонов В.Б. Введение губернской системы управления на территорию Южной Украины // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – Вип. 7. – С. 132–141.
203. Саксонов В.Б. Особливості прямого оподаткування у фіскальній системі Росії ХVІІІ століття // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 1999. – № 1. – С. 48–54.
204. Саксонов В.Б. Правове регулювання фіскальної політики Російської імперії на території Південної України в середині 60-х років ХVІІІ століття // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. 2000. – № 2. – С. 45–59.
205. Саксонов В.Б. Деякі аспекти фіскальної політики російської імперії на території Таврійської області у 80-ті роки ХVІІІ століття // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – Спецвипуск 7. – С. 102–105.
206. Саксонов В.Б. Фіскальна політика Росії у ХVІІІ столітті: актуальність вивчення і проблеми дослідження // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2000. – № 4. – С. 125–130.
207. Саксонов В.Б. Управління фінансами Російської імперії в останню третину ХVІІІ століття // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – Вип. 11. – С. 186–193.
208. Саксонов В.Б. Фіскальна політика Російської імперії як фактор колонізації Південної України у середині ХVІІІ століття // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2001. – Вип. 14. – С. 202–207.
209. Саксонов В.Б. Здійснення фіскального контролю на території Південної України в останню чверть ХVІІІ століття // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного ін