ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ

brief description

ЗМІСТ
ВСТУП..................................................................................................…….. 3
РОЗДІЛ 1
ОРГАНІЗАЦІЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ
1.1. Загальна характеристика митного контролю....................................... 11
1.2. Мета і принципи митного контролю.................................................... 52
1.3. Форми й методи митного контролю..................................................... 63
1.4. Зона митного контролю. Режим зони митного контролю.................. 98
РОЗДІЛ 2
ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ
2.1. Поняття й елементи організаційно-правового механізму митного контролю ........................................................................................................
111
2.2. Система та зміст заходів удосконалення митного контролю............ 120
2.2.1. Чинники, що впливають на ефективність митного контролю........ 120
2.2.2. Спрощення й гармонізація процедури митного контролю........… 123
2.2.3. Оптимізація митного контролю........................................................ 138
ВИСНОВКИ.................................................................................................. 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................... 171

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розбудова України як незалежної, демократичної, соціальної, й правової держави, утвердження ринкових механізмів в економіці супроводжуються докорінними перетвореннями в усіх сферах суспільних відносин, у тому числі в зовнішній торгівлі й зовнішньоекономічних зв’язках. Перехід від державної монополії на зовнішню торгівлю до її лібералізації, значне розширення кола суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності й урізноманітнення господарських операцій за їх участю – все це спричинило відповідне коригування державної політики у сфері державного управління переміщенням через митний кордон України товарів, предметів, об’єктів інтелектуальної власності тощо.
Охоплюваний поняттям митної політики, цей напрям діяльності держави визначається в кінцевому підсумку співвідношенням лібералізму й протекціонізму як міри втручання держави в процес внутрішньо- й зовнішньоекономічної діяльності.
Ключове місце в розробці основних напрямків і реалізації митної політики засобами митного регулювання належить митній службі. Утілення в життя ідеї поміркованого протекціонізму вимагає від неї, з одного боку, вжиття необхідних заходів щодо захисту економічних інтересів держави, з іншого – спрощення й гармонізації митних процедур, уніфікації їх із загальноприйнятими в міжнародній практиці нормами та стандартами з метою інтеграції в європейське співтовариство.
Безпосередній вплив на вирішення митною службою цих стратегічних завдань справляють дві тенденції. Перша – глобалізація світових політичних та економічних процесів, коли поглиблюються процеси міжнародного розподілу праці, посилюється взаємозалежність економік різних країн, ускладнюються види та способи переробки товарів на митних територіях держав і за її межами. Друга – необхідність ефективного забезпечення національної безпеки на державному кордоні України в умовах усунення бар’єрів на шляху міжнародного руху капіталів, товарів і послуг.
За умови глобалізації економіки головними чинниками стабільного розвитку держави є здатність виробляти конкурентноздатну продукцію, послуги й ефективне управління зовнішньоекономічними зв’язками.
У зв’язку з цим надзвичайного значення набувають методи й механізми державного управління митною справою, яке полягає у здійсненні з боку митних органів контролю за дотриманням вимог митного законодавства. Теоретичне і практичне значення має встановлення загальнотеоретичних засад митного контролю, видів, форм і методів, гарантій додержання законних прав та інтересів у проведенні митного контролю. Важливим є визначення напрямків підвищення ефективності митного контролю в умовах спрощення й гармонізації митних процедур, приведення в систему, удосконалення й упорядкування законодавства, що регулює організацію та здійснення митного контролю.
На наш погляд, викладене пояснює актуальність обраної теми кандидатської дисертації, її структуру, зміст, а також добір наукового, нормативно-правового та практичного матеріалу, який використовувався під час написання роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертація виконана у відповідності з комплексною державною програмою на 2001-2005 рр. №0186.0.070865 “Права людини і проблеми становлення, функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування”, яка розробляється в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення стану організації та здійснення митного контролю – одного з основних завдань митної служби України, розробка теоретичної бази для формування митного контролю як інституту митного права, напрацювання пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, що регулює суспільні відносини в названій сфері, з метою підвищення ефективності контрольної діяльності митних органів.
Для досягнення поставленої мети основна увага була приділена вирішенню наступних завдань:
розгляду історичного досвіду правового регулювання митного контролю в Україні;
вивченню й узагальненню поняття “митний контроль” з урахуванням нового підходу до розуміння принципових засад його здійснення;
уточненню критеріїв обрання форми митного контролю;
визначенню сутності організації та здійснення митного контролю як окремих його етапів;
розкриттю двоєдиної природи митного контролю та принципових засад його організації;
розробці рекомендацій щодо вдосконалення законодавства, що регулює питання створення зони митного контролю, дотримання режиму зони митного контролю;
з’ясуванню сутності організаційно-правового механізму митного контролю;
аналізу сукупності нормативно-правових актів, покликаних регламентувати контрольну діяльність митної служби України;
розробці конкретних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення законодавства про митний контроль;
характеристиці методів митного контролю;
дослідженню засобів підвищення ефективності митного контролю, що ґрунтуються на міжнародно визнаних стандартах у сфері митної справи.
Ступінь дослідженості проблеми. Проблема організації та здійснення митного контролю характеризується тим, що вона недостатньо науково розроблена й висвітлена у юридичній літературі.
У 1997 р. була захищена кандидатська дисертація С.І. Пахомова, присвячена митному контролю як засобу забезпечення митної справи, який розглядається головним чином з точки зору форм його здійснення. У 1999 р. вийшла друком монографія М.А. Голощапова, у якій досліджуються окремі аспекти митного контролю. Т.В. Корнєва об’єктом свого дисертаційного дослідження, винесеного для прилюдного захисту в 2003 р., визначила “митний контроль як вид державного контролю й окрема функція митних органів”, а предметом – “організаційні та правові аспекти здійснення митного контролю в Україні”. Деякі питання проблеми порушуються у працях Б.М.Габричидзе [1], В.В. Головіна [2], С.В. Ківалова [3] та ін. Запропонована до захисту робота, таким чином, є не єдиною, проте однією з перших спроб комплексного дослідження всього спектра питань організації та здійснення митною службою контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, предметів і транспортних засобів.
Об’єктом дослідження обрано суспільні відносини, що виникають при здійсненні контрольної функції держави при переміщенні через митний кордон осіб, товарів, предметів, транспортних засобів.
Предметом дослідження є сукупність правових норм, що регулюють процес організації та здійснення митного контролю як правової форми митної діяльності.
Методологічну основу дослідження становлять загальний науковий метод дослідження, діалектичний та системний методи наукового пізнання. У роботі над дисертацією були використані також наступні методи: історико-правовий, догматичний, статистичний, логічно-нормативний, метод моделювання та ін. Так, при дослідженні виникнення і становлення митного контролю в розумінні його як сукупності перевірочних заходів, що реалізуються з метою дотримання суб’єктами переміщення законодавства й міжнародних нормативно-правових актів, контроль за додержанням яких покладено на митні органи, застосовувався історико-правовий метод. При дослідженні законодавства, що регламентує здійснення митного контролю за переміщенням через митний кордон держави товарів, предметів і транспортних засобів застосовувалися системний, формально-логічний, логічно-нормативний методи та метод моделювання і прогнозування. Під час розробки засобів підвищення ефективності митного контролю й гарантій його здійснення були використані системний і статистичний методи.
Науково-теоретичним підґрунтям дослідження послужили праці таких вітчизняних і зарубіжних учених у галузях теорії права, теорії державного управління, адміністративного права, як В.Б.Авер’янов, О.Ф.Андрійко, Д.М.Бахрах, К.С.Бєльский, Ю.П.Битяк, Б.М.Габричидзе, В.М.Гаращук, І.П.Голосниченко, Є.В.Додін, Л.В.Коваль, А.В.Кольбенко, С.В.Ківалов, Ю.М.Козлов, Б.М.Лазарєв, О.Є.Луньов, В.Я.Настюк, С.І.Пахомов, І.С.Самощенко, К.К.Сандровський, М.С.Студеникіна, П.М.Шеремета, М.Г.Шульга та інших.
Емпіричною базою роботи є Конституція України, закони й постанови Верховної Ради України, укази й розпорядження Президента України, постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативні акти Державної митної служби України та інших центральних органів виконавчої влади, узагальнення практики контрольної діяльності митних органів, публікації в періодичних виданнях, довідкова література, а також результати соціологічного опитування, проведеного автором дисертації особисто.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертант розробив авторську концепцію організаційно-правового механізму митного контролю за переміщенням через митний кордон держави товарів, предметів і транспортних засобів, яка може бути застосована у правотворчій, практичній діяльності митних органів та подальших наукових розробках. Дисертаційне дослідження відбиває пошук нових підходів, є теоретичним узагальненням практики митної діяльності.
У дисертації обґрунтовується низка концептуальних понять, теоретичних положень і висновків, практичних рекомендацій по вдосконаленню митного законодавства, які й виносяться на захист:
уперше конкретизовано взаємозв’язок між митною політикою держави та митним контролем як засобом її реалізації;
на основі наявної періодизації історії митної справи в Україні розкрито основні етапи розвитку законодавства, покликаного регулювати здійснення митного контролю;
наведено авторське поняття митного контролю як сукупності перевірочних заходів, здійснюваних митними органами у межах своєї компетенції на засадах вибірковості предмету контролю з метою забезпечення дотримання нормативно-правових актів з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку;
уперше аргументовано тезу про доконечну потребу розвитку митної справи в напрямку переходу до вибіркового митного контролю;
обґрунтовано висновок про необхідність визначати вибірковість митного контрою як принцип здійснення посадовою особою митного органу контрольної функції не лише на основі суб’єктивних, оціночних критеріїв, але й з урахуванням даних спеціальної митної статистики, повідомлень правоохоронних органів, аналізу оперативної обстановки тощо;
вперше юридична природа та цілісність митного контролю як правової форми митної діяльності аналізується з точки зору поділу на окремі взаємопов’язані етапи, що дозволило запропонувати внесення відповідних змін до Митного кодексу України;
отримало подальший розвиток науково-практичне обґрунтування необхідності внесення змін та доповнень до Митного кодексу України щодо встановлення зони митного контрою вздовж державного кордону;
вперше сформульовано визначення поняття та складові елементи організаційно-правового механізму здійснення митного контролю: 1) об’єкт митного контролю; 2) предмет митного контролю; 3) правові норми, що регламентують повноваження суб’єктів митного контролю; 4) методи й форми митного контролю; 5) місце та строки митного контролю; 6) норми-гарантії забезпечення змістовності й цілісності митного контролю.
обґрунтовано необхідність удосконалення правового регулювання форм митного контролю: особистого митного огляду, усного опитування громадян, інвентаризації місць зберігання товарів під митним контролем;
вперше комплексно досліджено підстави та умови застосування спрощеного методу митного контролю як різновиду митних пільг, які відмежовано від тарифних преференцій;
розглянуто напрямки адаптації вітчизняного митного законодавства до міжнародних норм і стандартів у галузі митної справи, у т.ч. закріплених у Міжнародній конвенції про гармонізацію та спрощення митних процедур (м. Кіото, 1973 р.);
вперше обґрунтовано пропозиції щодо запровадження в практику митної діяльності аналізу ризику вчинення митного правопорушення як одного із засобів оптимізації митного контролю, а також запропоновано визначення відповідного поняття.
Теоретичне та практичне значення результатів дослідження полягає у створенні підвалин для подальшого поглибленого теоретичного вивчення явища митного контролю як правової форми митної діяльності, а також у можливості застосування їх для подальших наукових розробок у митній галузі, законотворчій і нормотворчій діяльності органів державної влади.
У роботі винесено на розгляд низку пропозицій, які можуть бути використані в законодавчій діяльності, спрямованій на вдосконалення й систематизацію чинного митного законодавства щодо організації здійснення митною службою України контрольних заходів.
Матеріали дисертації дають можливість отримати узагальнену цілісну інформацію про митний контроль як митно-правовий інститут. Одержані відомості можуть послужити формуванню необхідної методологічної бази при викладанні навчальної дисципліни “Митне право” на юридичних факультетах вищих навчальних закладів. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності при застосуванні митно-правових норм судами, органами митної служби під час здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності.
Деякі сформульовані в роботі положення мають дискусійний характер і передбачають можливість подальшого наукового дослідження (поняття обсягу митного контролю, ризику вчинення митного правопорушення та ін.).
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли відбиття у семи статтях і виступах на республіканських і міжнародних науково-практичних конференціях: “Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України” (м. Харків, 30 червня 2001 р.), «Роль и место таможенной службы России в развитии экономики и обеспечении экономической безопасности в условиях глобализации внешней торговли» (м. Москва, 19 жовтня 2001 р.), “Митна політика України на сучасному етапі” (м. Дніпропетровськ, 8-9 листопада 2001 р.), “Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи вирішення” (Дніпропетровськ, 20-21 листопада 2003 р.), “Проблеми й напрямки формування світогляду майбутніх працівників ОВС та забезпечення прав і свобод людини” (Запоріжжя, 11-12 грудня 2003 р.), “Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції” (Дніпропетровськ, 26 березня 2004 р.).
Отримані результати дослідження знайшли своє відображення в понятійному апараті першого вітчизняного Словника-довідника з митної справи, до авторського колективу якого входив автор дисертації, у Практикумі з митного права (навчально-методичному посібнику), підготовленому кафедрою митного й адміністративного права Академії митної служби України, а також Коментарі до Митного кодексу. Узагальнені висновки й пропозиції були подані автором до Державної митної служби України для апробації.
Теоретичні положення дисертації використовувались автором у процесі підготовки і проведення лекційних і практичних занять із навчальної дисципліни “Митне право України” та курсу “Митне законодавство”.
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдання і предмета дослідження дисертація складається із вступу, двох розділів (які включають шість підрозділів), висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 189 сторінок, із яких 170 – основний зміст. Список використаних джерел складається із 221 найменування.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове розв’язання наукового завдання щодо усунення наявної невідповідності організації та правового регулювання митного контролю вимогам міжнародних норм і стандартів, а також підвищення ефективності контрольної діяльності митних органів України.
На сучасному етапі розвитку митна система зіштовхнулася з низкою проблем, пов’язаних, з одного боку, з прагненням інтегруватися в європейську спільноту, що вимагає адаптації митного законодавства до загальновизнаних норм і стандартів митної діяльності, з іншого – з неможливістю ефективно виконувати поставлені завдання за умов украй нестабільного, нерозвинутого належною мірою митного законодавства. Саме тому в даній науковій роботі головна увага зосереджена на дослідженні організаційно-правових основ митного контролю, здійснювати який покликані митні органи.
Отримані результати дисертаційного дослідження можуть бути сформульовані у вигляді таких положень теоретичного характеру:
1. Питання організаційно-правових основ митного контролю в України, окреслені автором, набуло розвитку в напрямку вдосконалення організації та здійснення митного контролю з урахуванням історичного досвіду правового регулювання митного контролю й застосовуваних у міжнародній митній практиці норм і стандартів.
2. Важливі державотворчі процеси від початку ХХ ст. зумовили становлення митного контролю як сукупності перевірочних заходів, здійснюваних професійними митними службовцями: стабілізується процес формування митних територій; завершується перехід митної служби від напіввійськової організації до цивільної з правоохоронною функцією; звужується сфера регулювання митних кодифікованих актів – від торговельно-економічних відносин до відносин за участю митних органів; викристалізовується контрольна функція митної служби з відповідними цілями й завданнями.
3. Скасування в другій половині 80-х років ХХ ст. державної монополії в сфері зовнішньої торгівлі визначило подальший розвиток інституту митного контролю. Процес лібералізації митної політики як складника внутрішньої й зовнішньої політики держави зумовив реорганізацію митної служби в самостійний орган центральної виконавчої влади, урізноманітнення форм (засобів) і методів митного контролю.
4. Митний контроль є особливою сферою митної діяльності, має специфічні форми й методи проведення і, будучи одним із засобів реалізації митної політики держави, не лише забезпечує економічну охорону митних кордонів, а й виступає важливим способом забезпечення законності – обов’язкової умови існування й розвитку правової держави.
5. У сфері контрольної діяльності держави, спрямованої на здійснення митної політики, можна виокремити два напрямки: а) контроль за діяльністю органу державної влади, у процесі якого митні органи стають об’єктом контролю, тобто контролю у сфері управління митною справою; б) контроль, здійснюваний органом державної виконавчої влади, у процесі якого митні органи виступають суб’єктом контрольної діяльності, тобто спеціалізований митний контроль. У сукупності обидва охоплюються категорією “контроль у митній справі”. У широкому розумінні митний контроль окрім системи перевірочних заходів передбачає надання суб’єктам переміщення управлінських послуг, спрямованих на стимулювання додержання встановлених митних правил.
6. Принцип вибірковості має стати вихідним для правової категорії митного контролю. Він підлягає переосмисленню з точки зору міжнародних стандартів митної діяльності і передбачає вибірковість не лише форм митного контролю, як закріплено в митному законодавстві, а й предмета контролю, що дозволяє відмовитися від всеохоплюючого контролю в умовах збільшення товаро- та пасажиропотоку через митний кордон держави.
7. За своєю сутністю організація митного контролю є підготовчим етапом, на якому закріплюється сама можливість контрольної діяльності митних органів через визначення її суб’єктів, об’єкта, місця, форм і методів проведення, тобто створення й забезпечення необхідних і достатніх умов для ефективного виконання митними органами контрольної функції.
8. Етап здійснення митного контролю є практичною реалізацією контрольних повноважень посадовими особами митних органів. Тому в МКУ 2002 р. ст. 40 “Здійснення митного контролю” (гл. 6 “Організація митного контролю”) має називатися “Принципи митного контролю”, бо ч.1 вказаної статті фактично закріплює принцип контрольованості переміщення через митний кордон, ч. 2 – принцип мінімізації митних процедур, ч. 3 – принцип безперервності митного контролю. Відповідно і правила законодавчої техніки вимагають формулювання в цій статті й інших загальних і специфічних принципів митного контролю.
9. Необхідність створення зони митного контролю не лише в межах пунктів пропуску через державний кордон, у межах прикордонної смуги (окремих її ділянках), на територіях чи в приміщеннях тимчасового зберігання товарів під митним контролем, а й уздовж державного кордону України в межах контрольованих прикордонних районів, обумовлена об’єктивними й суб’єктивними чинниками: а) “прозорістю” митного кордону, особливо з країнами СНД; б) територіальним обмеженням повноважень митної варти; в) почасти відсутністю економічних передумов для заінтересованості в легальному переміщенні через митний кордон товарів, транспортних засобів. Реалізація вказаної пропозиції дозволить, на думку дисертанта, посилити боротьбу з порушеннями митних правил, що посягають на встановлений режим зони митного контролю, а також правопорушеннями, пов’язаними з переміщенням товарів, предметів, транспортних засобів поза пунктами пропуску через державний кордон.
10. Організаційно-правовий механізм контролю як цілісне явище потребує включення до складу його елементів, по-перше, складників організації митного контролю, по-друге, норм-гарантій забезпечення змістовності контрольного впливу та взаємозв’язків у процесі контролю. Головною метою функціонування організаційно-правового механізму митного контролю є приведення поведінки суб’єктів переміщення через митний кордон у відповідність зі встановленими державою митними правилами.
11. Форми, способи митного контролю мають регулюватися не лише в МКУ, а й на підзаконному рівні з метою уніфікації митної діяльності під час проведення митних процедур на різних видах транспорту. Правове регулювання особистого огляду як виняткової форми митного контролю, що певною мірою обмежує право на вільне пересування, межує з небезпекою порушення права на честь і гідність, підлягає верифікації щодо відповідності Конституції України та міжнародним стандартам у галузі прав людини.
Усне опитування громадян слід відрізняти від отримання пояснень у процесі провадження у справах про порушення митних правил. Норма в МКУ 2002 р. щодо складання протоколу в перебігу усного опитування свідчить про невідповідність змісту (одержання усної інформації, що має значення для митного контролю) формі цього способу митного контролю (складання письмового документа).
Закріплення в митному законодавстві права митних органів провадити інвентаризацію з метою забезпечення достовірності даних обліку та звітності особи, яка зберігає товари під митним контролем, є ефективним способом здійснення митного контролю після пропуску товарів і транспортних засобів.
12. Принципами особистого митного огляду є наступні: а) презумпція добропорядності; б) участь мінімально необхідної кількості осіб; в) усунення можливості спостереження з боку сторонніх осіб; г) коректність; д) неприпустимість розголошення обставин, що стали відомі при особистому огляді; д) установлення меж проведення особистого огляду, який може бути завершений після виявлення предметів, підозра про приховування від митного контролю яких стала формальною підставою для його проведення.
13. Контрольована поставка як захід щодо запобігання контрабанді – це система узгоджених негласних пошукових заходів і дій митних та інших компетентних органів однієї чи декількох країн щодо припинення міжнародного незаконного обороту наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, ввезення (вивезення) і транзит яких заборонено міжнародним або національним правом країн – учасників операції, а також виявлення осіб, які мають відношення до такого обороту. Операція за методом контрольованої поставки провадиться за наявності певних умов: а) виявлення предметів, заборонених для переміщення через митний кордон; б) наявності інформації про можливе незаконне переміщення; в) наявності відомостей про одержувача контрабандного товару.
14. Застосування тієї чи іншої форми митного контролю обумовлене сукупністю об’єктивних і суб’єктивних чинників. До перших віднесено особливості предмета контролю, обов’язкові умови технологічних схем митного контролю й митного оформлення, вимоги законодавства, аналітична інформація щодо ймовірності вчинення митного правопорушення. До других – рівень професійних знань, умінь та навичок посадових осіб митного органу, практичний досвід, поінформованість службовця митного органу, яка дає підстави вважати, що суб’єкт переміщення дотримується (не дотримується) встановлених митних правил. Перспективним напрямком удосконалення митної справи й митного контролю є мінімізація суб’єктивних чинників.
15. Рівень показників ефективності митного контролю, як і всієї митної діяльності, залежить головним чином від 3-х чинників впливу: а) моделі безпосереднього управління митною діяльністю; б) стану правового регулювання організації та здійснення митного контролю національним митним законодавством; в) мірою впровадження міжнародних стандартів щодо митного контролю.
16. Ефективне здійснення митних процедур, у т. ч. митного контролю, в умовах неминучого спрощення митних формальностей можливе в разі впровадження в практику митної діяльності аналізу ризику вчинення митного правопорушення, а також методу митного аудиту як інформаційно-аналітичних засобів оптимізації митного контролю в комплексі із заходами по вдосконаленню нормативно-правової бази митного контролю, покращання кадрового забезпечення митної служби, застосування новітніх технічних засобів митного контролю.
17. Існує 4 етапи проведення аналізу ризику вчинення митного правопорушення: а) виявлення сфери ризику; б) встановлення його індикаторів (чинників, параметрів); в) оцінка ризику, тобто виявлення його ступеня; г) укладання профілю ризику, тобто формулювання висновків для прийняття рішення щодо ймовірності митного правопорушення. Таким чином, аналіз ризиків у митній справі переслідує 2 цілі: а) одержання необхідних даних для попередження контрабанди або порушень митних правил; б) спрощення процедур митного контролю й оформлення для законослухняних суб’єктів переміщення і сприяння в такий спосіб законності й дисципліні під час переміщення через митний кордон держави.
Реалізація викладених пропозицій, з одного боку, дозволить підвищити ефективність організації і здійснення митного контролю як одного з основних завдань митної служби, а з іншого – служитиме гарантією прав і законних інтересів суб’єктів переміщення товарів, предметів, транспортних засобів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Габричидзе Б.Н. Практика применения Таможенного кодекса Российской Федерации. – М.: Кн. мир, 1998. – 496 с.
2. Головин В.В. Особенности административно-правового регулирования таможенного дела (по материалам Российской Федерации и Европейского Союза): Дис… канд. юрид. наук: 12.00.14. – М., 2002. – 161 с.
3. Кивалов С.В. Средства осуществления таможенной политики Украины: Учеб. пособие. – Одесса: Черноморье, 1995. – 128 с.
4. Чорний В.Б. Україна і митна справа: історичний нарис. – К.: КВІЦ, 2000. – 350 с.
5. Кольбенко А.В. Історико-правові аспекти утворення та діяльності митних органів України: Автореф.дис… канд. юрид. наук.: 12.00.01 / Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. – Львів, 1997. – 18 с.
6. Рисіч Й., Новосад Б., Морозов О. Історія митної справи та митної політики в Україні: Навч. посібник. – Дніпропетровськ: Акад. митної служби України, 2000. – 68 с.
7. Кулишер И.М. Основные вопросы международной торговой политики. – Л.: Прибой, 1929. – 237 с.
8. Мазур А.В. До проблеми регламентації митного контролю у новому Митному кодексі України // Мит. справа. – 2003. – № 1. – С. 39-43.
9. Таможенный Устав декабря 1 года 1755 //Таможенное дело России: Сб. документов и матер. – М.: Автор, ЮПАПС, 1998. – 504 с.
10. Иванова С.Ю. Охрана деятельности таможни по законодательству дореволюционной России // Юрист. – 2000. – № 8. – С. 50–58.
11. Красин Л.Б. Вопросы внешней торговли. – М.: Междунар. отнош., 1970. –360 с.
12. Габричидзе Б. Н., Полежаев Д. М. Становление и развитие таможенной службы в Советском государстве (1917–1991 гг.) // Государство и право – 1992. – №10. – С. 27–37.
13. Габричидзе Б.Н., Зобов В.Е. Таможенная служба в Российской федерации: Практ. пособие. – М.: Юрид. лит., 1993. – 207 с.
14. Ківалов С. В. Організаційно–правові основи митної справи в Україні: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Одес. держ. ун-т. – Одеса, 1996. — 49 с.
15. Таможенный Устав Союза ССР 1924 г. // СЗ и распоряжений Раб.-крестьянского правительства СССР. – 1925. – № 5. – Ст. 53.
16. Марков Л. Н. Очерки по истории таможенной службы. – Иркутск, 1987. – 160 с.
17. Сандровский К.К. Таможенное право: Учеб. пособие. – К.: Киевский госуд. ун-т, 1971. – 98 с.
18. Таможенный кодекс СССР от 19.12.28 г. //СЗ СССР. – 1929. – № 1. – Ст. 1.
19. Таможенный кодекс Союза ССР. – М., 1946.
20. Приказ Главного таможенного управления от 7 марта 1929 г. № 75 // СЗ СССР. – 1929. – № 1.
21. Приказ Главного таможенного управления от 14 марта 1929 г. № 79 // СЗ СССР. – 1929. – № 1.
22. Приказ Главного таможенного управления от 1 апреля 1929 г., № 128; Приказ Наркомторга СССР от 10 апреля 1929 г. № 38/Т, от 14 мая 1929 г. № 44/Т.
23. Приказ Главного таможенного управления от 16 апреля 1929 г., № 147 //СЗ СССР. – 1929. – № 1.
24. Храбсков В.Г. Таможня и закон. – М.: Юрид. лит., 1979. – 128 с.
25. Таможенный кодекс СССР от 5 мая 1964 г. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1964. – № 20. – Ст. 242.
26. О дальнейшем развитии внешнеэкономической деятельности государственных, кооперативных и иных общественных предприятий, объединений и организаций: Пост. Совета Министров СССР от 02.12.1988 г., № 1405 // СП СССР.– 1989. – № 2. – Ст. 7.
27. Об утверждении Положения о Министерстве внешних экономических связей СССР: Пост. Совета Министров СССР от 28.02.1989 г., № 191 // СП СССР. – 1989. – № 14. – Ст. 45.
28. Об утверждении Положения о ГУГТК при Совете Министров СССР: Пост. Совета Министров СССР от 13.07.87 г., № 775 // СП СССР. – 1987. – № 41. – Ст. 135.
29. Основные документы по осуществлению внешнеэкономической деятельности. – М., 1989. – 229 с.
30. Таможенный кодекс СССР // Ведом. съезда нар. депутатов СССР и Верхов. Совета СССР. – 1991. – № 17. – Ст. 484.
31. Деркач Л.В. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра. – К.: АТ “Книга”, 2000. – 544 с.
32. Павлов А.П. Українська митниця на шляху відродження та розвитку: правові та історичні аспекти. – К.: Акцент, 2002. – 417 с.
33. Більчук О. Організація митного контролю – основа митної справи //Профспілк. вісн. – 1990. – №3 (30). – С. 2.
34. Пояснювальна записка до проекту нової редакції Митного кодексу України. – К.: ДМКУ, 1994. – 14 с.
35. Тищик Б., Мицак А. Історія митної справи в Україні // Право України. – 1999. – № 10. – С. 98–100.
36. Сторінки історії митної справи України: Матер. до спецкурсу / Укл. С.В.Гріх. – Дніпропетровськ: Вид-во Акад. митної служби України, 1998. – 30 с.
37. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Автореф.дис... д-ра юрид. наук.: 12.00.07 / ІДП НАН України – К., 1999. – 38 с.
38. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Дис... д-ра юрид. наук.: 12.00.07. – К., 1999. – 378 с.
39. Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні: Дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07. – Харків, 2003. – 412 с.
40. Голощапов Н.А. Таможенный контроль / Под ред. И.А. Ильина. – М.: Экзамен, 1999. – 320 с.
41. Корнєва Т.В. Митний контроль в Україні: організаційно-правові питання: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07. – К., 2003. – 218 с.
42. Пахомов С.І. Митний контроль як засіб забезпечення митної справи України (адміністративно-правовий аспект): Дис... канд. юрид. наук. – Одеса, 1997. – 166 с.
43. Основы таможенного дела: Учебник / Под общ. ред. В.Г. Драганова; Рос. тамож. акад. ГТК РФ. – М.: ОАО «Изд-во «Экономика», 1998. – 687 с.
44. Ківалов С.В. Організаційно-правові основи митної справи в Україні: Дис… д-ра юрид. наук. – 12.00.07. – Одеса, 1996.
45. Козырин А. Н. Таможенное право России: Общая часть. – М.: Спарк, 1995. – 134 с.
46. Таможенное право. Учебник / Отв. ред. А.Ф. Ноздрачев. – М.: Юрист, 1998. – 576 с.
47. Шеремета П.М. Правове регулювання митної діяльності в Україні: Дис... канд. юрид. наук. – 12.00.07. – Острог, 1999. – 167 с.
48. Административное право России (особенная часть): Учебник для вузов / Отв. ред. Д.Н. Бахрах. – М.: БЕК, 1997. – 330 с.
49. Новиков А.Б. Контроль в системе управления таможенным делом в РФ: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.02. – СПб., 1999. – 219 с.
50. Новокшонов И.Б. Административно-правовой статус таможенный органов Российской Федерации: Дис… канд. юрид. наук. – 12.00.02. – М., 1999. – 189 с.
51. Кулешов И.В. Служба в таможенных органах Российской Федерации – особый вид государственной службы: Автореф… канд. юрид. наук: 12.00.02 / Урал. гос. юрид. акад. – Екатеринбург, 1999. – 28 с.
52. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні. – Харків: Фоліо, 2002. –176 с.
53. Горшенев В.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности. – М.: Юрид. лит., 1987. – 176 с.
54. Лученко Д.В. Контроль как вид административно-правовой деятельности //Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 41. – С. 124 – 127.
55. Александров Н.Г. Законность и правоотношения в советском обществе. – М.: Госюриздат, 1955. – 176 с.
56. Строгович М.С. Основные вопросы советской социалистической законности. – М.: Наука, 1966. – 252 с.
57. Алексеев С.С. Общая теория советского права: Учебник. – Свердловск: Свердл. юрид. ин-т, 1963. – 265 с.
58. Лунев А.Е. Обеспечение законности в советском государственном управлении. – М.: Госюриздат, 1963. – 158 с.
59. Самощенко И.С. Охрана режима законности Советским государством. – М.: Госюриздат, 1960. – 196 с.
60. Шорина Е.В. Контроль за деятельностью органов государственного управления в СССР. – М.: Наука, 1981. – 301 с.
61. Студеникина М.С. Государственный контроль в сфере управления (проблемы надведомственного контроля). – М.: Юрид. лит., 1974. – 157 с.
62. Алексеев С.С. Проблемы теории права: Курс лекций в 2-х т. – Т.1. – Свердловск: Свердл. юрид. ин-т, 1972. – 396 с.
63. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М., 1974. – 351 с.
64. Гревцов Ю.И. Проблемы теории правового отношения. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1981.
65. Петров Г.И. Советские административно-правовые отношения. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1972. – 157 с.
66. Харитонова О., Явич Л. Право и общественные отношения (основные аспекты содержания и формы советского права). – М.: Юрид. лит., 1971. – 152 с.
67. Красавчиков О.А. Гражданские организационно-правовые отношения //Сов. государство и право. – 1966. – № 10. – С. 50–57.
68. Основин В.С. Советские государственно-правовые отношения. – М., 1965.
69. Ямпольская Ц.А. Субъект административного права: Дис… д-ра юрид. наук: 12.00.07. – М., 1958. – 373 с.
70. Протасов В.Н. Основы общеправовой процессуальной теории. – М.: Юрид. лит., 1991. – 143 с.
71. Ткаченко Ю.Г. Методологические вопросы теории правоотношений. – М.: Юрид.лит., 1980. – 176 с.
72. Юридична енциклопедія: В 6-ти т. – Т.3 / Редкол.: Ю.С.Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 2001. – 792 с.
73. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи /Цвєтков В.В. та ін. – К.: Оріяни, 1998. – 364 с.
74. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Видавничий Дім “Ін-Юре”, 2002. – 668 с.
75. Советское административное право: Учебник / Под ред. Р.С. Павловского. – К.: Вища шк., 1986. – 416 с.
76. Відомч. архів Держмитслужби України. – Спр. 9/11-1, т. 10. – Арк. 242, 257.
77. Файоль А. Общее и промышленное управление. – М.-Л., 1924. – 312 с.
78. Henderson G. Human Relations Issues in Management. – Quorum Books, 1996. – 232 p.
79. Проектирование таможенной политики / Н.М. Блинов, В.Н. Иванов, В.Б.Кухаренко, А.Г. Пашинский. – М.: Кн. и бизнес, 2001. – 328 с.
80. Решение о Единой методологии таможенной статистики внешней торговли государств – участниц Содружества Независимых Государств от 9 декабря 1994 г. //Информ. вестн. Совета глав государств и Совета глав правительств СНГ «Содружество». – 1994. – № 4.
81. Гурне Б. Державне управління /Пер. з франц. В.Шовкун. – Ін-т. держ. управління та місц. самоврядування при Кабінеті Міністрів України. – К.: Основи, 1993. – 165 с.
82. Ківалов С.В., Кормич Б.А. Митна політика України: Підручник. – Одеса: Юрид. літ., 2001. – 256 с.
83. Козырин А.Н. Государственно-правовой механизм таможенной политики зарубежных стран. – М.: МГИМО, 1994. – 145 с.
84. Митний кодекс України: Офіц. вид. – К.: Вид. Дім “Ін Юре”, 2002. – 120 с.
85. Таможенный кодекс Российской Федерации (проект) //http:www.fem.ru
86. Таможенный кодекс Российской Федерации от 28 мая 2003 г., №61-ФЗ //Новые законы и норм. акты (прилож. к «Рос. газете»). – 2003. – № 23. – С.3–203.
87. Митний кодекс Європейського Союзу від 12 жовтня 1992 р. /Пер. з англ. //Official journal of the European Communities. – 1992. – Vol. 35. –19 oct. – P.1 – 50.
88. Таможенный кодекс Республики Беларусь от 06.01.98 г., № 133-З //Ведом. Нац. собр. Респ. Беларусь. – 1998. – № 10 – 12. – Ст. 104.
89. Customs Code of Romania, approved by law 141, published in Official Gazette of Romania nr. 180/1 Aug. 1997 // http:www.wcoomd.org
90. Про спрощення технології здійснення прикордонного та митного контролю: Наказ Держкомкордон України та Держмитслужби України від 21.05.2003 р., № 299/344 // Мит. газ. – 2003. – № 13 (186). – С.3.
91. Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Нац. юрид. акад. України імені Я.Мудрого. – Харків, 2003. – 35 с.
92. Мазур А.В. Спільний митний контроль на митному кордоні України //Вісн. Акад. мит. служби України. – 2002. – № 1. – С. 25–28.
93. Шеремета П.М. Правове регулювання митної діяльності: Автореф.дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / ОДЮА. – Одеса, 1999. – 18 с.
94. Про затвердження Порядку митного контролю та митного оформлення енергоносіїв, що переміщуються через митний кордон України морським та річковим транспортом: Наказ Держмитслужби України від 29.02.2000 р., № 117 //Офіц. вісн. України. – 2000. – №18. – Ст. 579.
95. Митний кодекс України // Уряд. кур’єр. – 2002. – № 148. – 14 серп.
96. Мазур А.В. Загальні засади митного контролю: поняття, класифікація, форми // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 46. – С. 136–140.
97. Прокопенко В.В. Методы таможенного контроля // Мит. справа. – 2000. – №6. – С.15-19.
98. Коросташова І.М. Митний контроль в системі державного контролю як одна із складових митної справи в Україні // Мит. справа. – 2000. – №4. – С.3-6.
99. Краткий словарь иностранных слов / Под ред. И.В. Лехина и Ф.Н.Петрова. – М.: ГИИНС, 1950. – 456 с.
100. Корнєва Т. В. Принципи митного контролю // Мит. справа. – 2001. – №4. – С.72-81.
101. Гаращук В.М. Принципи контролю та їх сутність // Пробл. законності: Респ. міжвідомч. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України. – 2001. – № 46. – С. 115-117.
102. Государственный и общественный контроль в СССР / Под ред. В.И. Туровцева. – М.: Наука, 1970. – 335 с.
103. Положення про порядок здійснення особистого огляду громадян, які прямують через митний кордон України: Затв. Головою Держмиткому України 09.06.92 р.: Узгодж. із заст. Міністра юстиції України // Зб. наказів та розпоряджень Держмиткому України. – К.: ДМКУ, 1994. – Вип. 1. – С. 320 – 324.
104. Про затвердження Порядку нарахування митних зборів, мита, податку на додану вартість та акцизного збору при митному оформленні товарів, транспортних засобів та запасних частин до них, які переміщуються через митний кордон України і належать громадянам: Наказ Держмитслужби України від 27.03.2000 р., № 164 //Офіц. вісн. України. – 2000. – № 16. – Ст. 684.
105. Про затвердження Порядку зберігання підприємствами товарів та інших предметів, увезених на митну територію України, під митним контролем: Наказ Держмитслужби України від 05.01.1999 р., № 4 // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 5. – Ст. 176.
106. Управление в области административно-политической деятельности /Редкол.: Ю.И.Козлов, Б.М.Лазарев, А.Е. Лунев и др. – М.: Юрид. лит., 1979. – 306 с.
107. Российское таможенное право: Учебник / Отв. ред. Б.Н. Габричидзе. – М.:НОРМА, 2001. – 447 с.
108. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТ “Перун”, 2001. – 1440 с.
109. Словник синонімів української мови: В 2-х т. – Т. 2 / А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк, С.І. Головащук та ін. – К.: Наук. думка, 2001. – 960 с.
110. Про перелік відомостей, що оголошуються громадянами за встановленою формою у разі переміщення ними через митний кордон України товарів та інших предметів: Пост. Кабміну України від 15.07.97 р., № 748 // Офіц. вісн. України. – 1997. – № 29.
111. Пpo внесення змін та доповнень до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням ВМД: Наказ Держмитслужби України від 21.10.2003 р., № 715 // Мит. газ. – 2003. – №22,23.
112. Про затвердження Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками: Пост. Кабміну України від 12.12.02 р., № 1862 //Офіц. вісн. України. – 2002. – №51. – Ст. 2297.
113. Про статус народного депутата України: Закон України від 17.11.92 р., №2790-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – №3. – Ст. 17.
114. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відом. Верхов. Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
115. Лист Держмитслужби України №11/4–19-10695-ЕП від 07.11.2002 р.
116. Конституція України // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
117. Основы таможенных законодательств государств–участников Содружества Независимых Государств: Принят. Решением Совета глав государств СНГ от 10 февраля 1995 г. // Бюл. междунар. договоров. – 1995. – № 9. – С.3-82.
118. Тимошенко И.В. Таможенное право России: Учеб. пособие. – Ростов н/Д: Феникс, 2001. – 512 с.
119. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник. – М.: БЕК, 1993. – 301 с.
120. Шмельова Г.Ю. Юридичний механізм забезпечення прав людини (загальнотеоретична характеристика) // Право України. – 1994. – № 10. – С. 49-51.
121. Мазур А.В. Особистий огляд як виключна форма митного контролю //Мит. справа. – 2002. – № 2. – 26-32 с.
122. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків.: Право, 2000. – 520 с.
123. Об утверждении Инструкции о порядке проведения личного досмотра физических лиц, следующих через таможенную границу РФ либо находящихся в зоне таможенного контролю или транзитной зоне аэропорта, открытого для международного сообщения: Приказ Гостаможкомитета России от 22.09.97 г., №569 //Бюл. норм. актов федерал. органов испол. власти. – 1998. – № 3.
124. Питання Держмитслужби України: Указ Президента України від 24.08.2000 р., № 1002/2000 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 35. – Ст. 1477.
125. Про затвердження Засад державної політики України в галузі прав людини: Пост. Верхов. Ради України від 17 червня 1999 р., № 757-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 35. – Ст. 303.
126. Алексеев С.С. Право: опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – 712 с.
127. Про затвердження Порядку митного оформлення автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення: Наказ Держмитслужби України від 10.11.2000 р., № 637 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 49. – Ст. 2141.
128. Про затвердження Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів: Наказ Держмитслужби України від 31.12.96 р., № 592 // Офіц. вісн. України. – 1997. – №№ 1,2,3. – Ст. 123.
129. Про затвердження Порядку ведення обліку та звітності під час надходження товарів і продажу їх безмитними магазинами, та ліквідації безмитних магазинів: Наказ Держмитслужби України від 01.10.98 р., № 614 // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 43. – Ст. 1606.
130. Про порядок обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі цього майна органам державної виконавчої служби і розпорядження ним: Пост. Кабміну України від 26.12.2001 р., № 1724 // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 52. – Ст. 2345.
131. Тимчасовий порядок обліку, оцінки і використання конфіскованого митними органами України майна, валюти та цінностей, безхазяйного майна, товарів та інших предметів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання: Наказ Держмитслужби України від 15.11.93 р., № 291 // Бизнес. – 1998. – № 49. – 7 груд.
132. Корнєва Т.В. Митний контроль в Україні: організаційно-правові питання: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07. – К., 2003. – 16 с.
133. Про затвердження Положення про провадження в справах про порушення митних правил: Наказ Держмиткому України № 205 від 04.11.92 р. // Зб. наказів та розпоряджень Держмиткому України. – К.: ДМКУ, 1994. – Вип. 1. – С. 234-308.
134. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.92 р., №2135-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – №22. – Ст. 303.
135. Про затвердження Порядку замовлення, видачі, зберігання, обліку та використання особистих митних забезпечень інспекторів, а також введення в дію особистих митних забезпечень нового зразка: Наказ Держмитслужби України від 17.11.98 р., № 723.
136. Зеркин Д.П., Игнатов В.Г. Основы теории государственного управления: Курс лекций. – Ростов н/Д: Изд. центр «МарТ», 2000. – 448 с.
137. Назаренко В.М., Назаренко К.С. Таможенное обслуживание внешнеэкономической деятельности. – М.: Экзамен, 2001. – 768 с.
138. Про затвердження Порядку створення зон митного контролю та їх функціонування і Порядку подання дозволу на розміщення у зонах митного контролю споруд та об’єктів інфраструктури, що належать іншим, ніж митні, органам державної влади, які здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України: Пост. Кабміну України № 1947 від 25.12.2002 р. //Офіц. вісн. України. – 2003. – № 52. – Ст. 2370.
139. Пропозиції Президента України до Митного кодексу України, ухваленого Верховною Радою України 20 грудня 2001 року //http:www.rada.gov.ua
140. Дьомін Ю. Створення зони митного контролю вздовж державного кордону // Вісн. прокуратури. – 2001. – № 4 (10). – С. 32-34.
141. Про затвердження Програми протидії контрабанді та реалізації на внутрішньому ринку незаконно ввезених товарів на 2000 – 2001 роки: Пост. Кабміну України від 26.10.2000 р., № 1608 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 44. – Ст. 1893.
142. Про затвердження Положення про митну варту Державної митної служби України: Наказ Держмитслужби України від 05.09.2003 р., № 593 // Офіц. вісн. України. – 2003. – №38. – Ст. 2053.
143. Підсумки роботи митних органів за січень-жовтень 2003 року: Інф.-аналіт. зб. – К.: ДМСУ, 2003. – 55 с.
144. Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 03.04.2003 р., № 166-ІV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – №27 – Ст. 208.
145. Про затвердження Положення про пункти пропуску через державний кордон: Пост. Кабміну України від 03.08.2000 р., № 1203 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 32. – Ст. 1350.
146. Щодо протиправного функціонування у зонах митного контролю пунктів пропуску через державний кордон України недержавних структур сфери обслуговування осіб, транспортних засобів, вантажів закордонного спрямування: Подання Генпрокуратури України від 17.05.97 р., № 13-148 н/т. // Відомч. архів Держмитслужби України: Спр. 5/16. – т.1. – Арк. 1-5.
147. Про затвердження Інструкції про порядок видачі дозволів на розміщення та функціонування підприємств (установ) сфери обслуговування пасажирів закордонного прямування в пунктах пропуску через державний кордон України: Наказ Держкомкордону та Держмитслужби від 21.05.97 р., № 203/220 // Офіц. вісн. України. – 1997. – № 23. – Ст. 242.
148. Відомч. архів Держмитслужби України: Спр. 9/11-1. – т.9. – Арк. 12.
149. Щодо діяльності вантажних митних комплексів (автопортів, автотерміналів): Лист Держмитслужби України від 19.02.2003 р., № 11/4-09-2452-ЕП // Митна. газ. – 2003. – № 5 (178) березень. – С. 4.
150. Кузьменко О.А. Контроль за виконанням державного бюджету України як функція управління: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. акад. внутр. справ. – К., 2002. – 21 с.
151. Марченко Н., Любецкий Н. Пограничный контроль и другие виды контроля при пересечении государственной границы Украины //Предпринимательство, хозяйство и право. – 1996. – С. 5-9.
152. Про реорганізацію структури центрального апарату Державної митної служби України: Наказ Держмитслужби України від 11.03.2002 р., № 132 //Налоговый, банковский, таможенный Консультант. – 2002. – №12. – 25 бер. – С.3.
153. Положення про Управління технологій митного контролю Держмитслужби України: Затв. Наказом Держмитслужби України від 02.08.2002 р., № 422 (у ред. Наказу Держмитслужби України від 15.01.2003 р., № 22) // Мит. газ. – 2003. – № 2 (175). – С. 2, 3.
154. Щодо проекту Концепції модернізації та розвитку митної служби України до 2011 року: Лист Держмитслужби України від 17.05.2003 р., № 11/1-24-7554-ЕП.
155. Основні підсумки діяльності Держмитслужби за 2002 рік. – К.: ДМСУ, 2003. – С. 178.
156. Барамзин С.В. Управление качеством таможенной деятельности. – М.: Книга и бизнес, 2001. – 304 с.
157. Сандровский К.К. Международное таможенное право: Учебник. – 2-е изд., испр. – К.: О-во «Знання», КОО, 2001. – 461 с.
158. Беляшов В.А. Таможенный энциклопедический справочник. – В. 2-х т. – Т.2 / Под ред. И.Ю. Краснянского. – Мн.: Интер-Дайджест, 1998. – 496 с.
159. Майстренко О.В. Митні пільги //Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. – Вип. 44. – С.129-132.
160. Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладення ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України: Закон України № 170/97-ВР від 03.04.97 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 20. – Ст. 144.
161. О таможенном тарифе: Закон РФ от 21.05.1993 г., № 5003-I // Ведом. Съезда нар. деп. РФ и Верхов. Совета РФ. – 1993. – № 23. – Ст. 821.
162. О порядке предоставления физическим лицам льгот по таможенным платежам: Декрет Президента Республики Беларусь от 28.08.2002 г., № 21 // Нац. реестр прав. актов РБ. – 2002. – № 98. – 1/3982.
163. Про визнання таким, що втратив чинність, пункт “і” статті 19 Закону України “Про Єдиний митний тариф”: Закон України від 03.06.99 р., № 720-XIV //Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 31. – Ст. 253.
164. О гражданах, пользующихся таможенными льготами: Письмо Гостаможслужбы Украины от 12.01.95 р., № 11/1-191 // Энциклопедия таможенного дела: В 6-ти т. / Сост. А.Б. Егоров, А.П. Шейко. – Львов: МЕТА, 1996. – Т.2. – С.550-551.
165. Про приєднання України до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи, 1949 р. та Протоколу до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи, 1952 р.: Закон України від 01.10.96 р., № 391/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 46. – Ст. 250.
166. Венская конвенция о дипломатических сношениях от 18.04.61 г. //Действующее международное право. – В 3-х т. – Т.1. /Сост. Ю.М. Колосов и Э.С.Кривчикова. – М.: Изд-во МНИМП, 1996. – 864 с.
167. Конвенція про міжнародний обмін виданнями від 03.12.58 р. //http: www.intermedia.ru
168. Щодо митного оформлення спирту коньячного, що ввозиться на митну територію України вітчизняними підприємствами: Лист Держмитслужби України від 08.08.2000 р., № 15/3-2873-ЕП // Мит. газ. – 2000. – № 19. – С.4.
169. Про пільги з ПДВ при ввезенні запчастин для використання у вільних економічних зонах: Лист Держмитслужби України від 08.08.2000 р., № 15/3-2874-ЕП // Налоги и бухучет. – 2000. – № 62 (316). – С.21.
170. Про податок на добавлену вартість по транспортно-експедиційних послугах: Лист Держподатадміністрації України від 24.01.97 р., № 16-1120-26/10-589 // Вісн. подат. служби України. – 1997. – №3. – С.25-26.
171. Таможенная конвенция о международных перевозках грузов с применением книжки МДП (Конвенция МДП) от 14.11.75 г. // Энциклопедия таможенного дела: В 6-ти т. – Т.1 / Сост. А.Б. Егоров, А.П. Шейко. – Львов: МЕТА, 1996. – 757 с.
172. Про порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги: Пост. Кабміну України від 22.03.2000 р., № 544 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 12. – Ст. 481.
173. Про порядок контролю та митного оформлення вантажів міжнародної технічної допомоги: Наказ Нац. агентства з питань розв. та євроінтеграції, Держмитслужби України № 42/505 від 15.10.97 р. // Офіц. вісн. України. – 1997. – №44. – С. 228-232.
174. Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19.03.96 р., №93/93-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 19. – Ст. 80.
175. Про затвердження Інструкції про порядок пропуску через державний кордон України дипломатичних агентів, консульських посадових осіб і членів їх сімей та транспортних засобів з дипломатичними номерами: Наказ Держкомітету у справах охорони державного кордону України від 28.05.99 р., № 252 // Офіц. вісн. України. – 1999. – №24. – Ст. 1135.
176. Русско-украинский словарь терминов по теории государства и права: Учеб. пос. / Рук. авт. кол. Панов Н.И. – Харьков: Укр. юрид. академия, 1993. – 165 с.
177. Шульга М.Г. Система джерел митного права України // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999. – Вип. 40. – С. 118-125.
178. Настюк В.Я. Про основні вимоги щодо застосування