ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО ОСОБИСТОГО ОБОВ’ЯЗКОВОГО СТРАХУВАННЯ СПІВРОБІТНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ В УКРАЇНІ

brief description

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ТА НОВИХ СЛІВ___________ 3
ВСТУП____________________________________________________ 4
РОЗДІЛ 1. Сутність страхування та його місце в системі
соціального захисту________________________________________ 15
1.1. Історико-правовий аналіз виникнення та особливостей
розвитку страхової справи______________________________ 15
1.2. Поняття страхування з позицій фінансового права__________ 43
1.3. Порівняльний аналіз страхового законодавства іноземних
держав______________________________________________ 66
Висновки____________________________________________ 85
РОЗДІЛ 2. Аналіз діючої системи державного обов’язкового
особистого страхування співробітників органів внутрішніх справ
в Україні та визначення напрямів її вдосконалення _____________ 88
2.1. Проблеми соціального та правового забезпечення
співробітників органів внутрішніх справ в Україні_________ 88
2.2. Аналіз діючого механізму страхування співробітників органів
внутрішніх справ_____________________________________ 108
2.3. Напрями вдосконалення системи соціального захисту
співробітників органів внутрішніх справ_________________ 132
Висновки____________________________________________ 156
ВИСНОВКИ______________________________________________ 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕЛЕЛ_______________________ 173
ДОДАТКИ________________________________________________ 188

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Соціальний захист громадян, гарантований страхуванням, – один із пріоритетних напрямів державної політики щодо збереження економічної рівноваги і подолання політичної напруженості в Україні. Серед різноманітних видів страхування провідне місце належить державному особистому обов’язковому страхуванню, в тому числі й співробітників органів внутрішніх справ. З’ясування суті цього виду страхування, його основних ідей та напрямів удосконалення є особливо важливим завданням сьогодення – в період реформування економіки, змін стереотипів мислення, розбудови в Україні правової держави.
Незважаючи на те, що державне особисте обов’язкове страхування особового складу МВС України суттєво впливає на його соціальний захист, дослідження цієї галузі в теорії фінансового права відсутні. У зв’язку з цим, є нагальна потреба у вивченні організаційно-правових засад державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ, що, безумовно, сприятиме підвищенню рівня професійної діяльності особового складу органів і підрозділів МВС України.
Передусім треба визначити місце державного особистого обов’язкового страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ у системі страхування, з’ясувати предмети, об’єкти та визначити суб’єкти страхової діяльності, проаналізувати механізм здійснення страхування та розробити пропозиції щодо підвищення ефективності забезпечення соціального захисту особового складу ОВС.
Специфіка діяльності Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” щодо виплати страхових сум співробітникам МВС України також не була об’єктом детального дослідження юристів. Вивчення організаційно-правових основ державного особистого обов’язкового страхування в органах внутрішніх справ України не дістало свого відображення в правовій літературі, що обмежує дію страхового законодавства, збіднює предмет фінансово-правової науки.
Важливість досліджуваної теми зумовлена передусім правовим та організаційним чинниками. Правовий чинник дає можливість забезпечувати правове регулювання страхової справи. Він базується на постановах уряду, інструкціях Міністерства внутрішніх справ України та Національної акціонерної страхової компанії “Оранта”. Організаційний чинник передбачає вивчення і вироблення практичних рекомендацій стосовно здійснення страхування. Підхід до страхування як до системного утворення, дозволяє встановити, що основним компонентом є його суб’єкти, а роль системоутворюючого компонента виконує внутріорганізаційний механізм.
Таким чином, актуальність цього дисертаційного дослідження обумовлена рядом причин. По-перше, потребою обґрунтування організаційно-правових основ проведення державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ. По-друге, відсутністю у вітчизняній науці теоретичних розробок правового характеру, що визначають основи його здійснення. По-третє, потребою в ефективних у практичному відношенні рекомендаціях стосовно доцільності заміни державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ компенсаційними виплатами.
За таких умов аналіз державного особистого обов’язкового страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, з точки зору фінансового права, є актуальним і перспективним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження базується на основних положеннях концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 рр., схваленої рішенням колегії МВС України від 18.12.2000 року № 9км/1, пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ.
Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Національної академії внутрішніх справ України та відповідає проблематиці досліджень кафедри економічної безпеки. Обраний напрям досліджень тісно пов’язаний з викладанням навчальних курсів “Фінансове право” та “Основи ринкової економіки”.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу наукових розробок, узагальнення правозастосовчої практики, вітчизняного і зарубіжного досвіду, комплексного вивчення як теоретичних, так і практичних організаційно-правових питань державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів і підрозділів внутрішніх справ розробити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України, інших нормативно-правових актів, відомчих документів Міністерства внутрішніх справ України та Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” з питань соціального захисту працівників МВС України. Також необхідно виробити практичні рекомендації і пропозиції щодо визначення доцільності заміни державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ компенсаційними виплатами.
Досягнення поставленої мети в роботі забезпечується вирішенням наступних завдань:
- висвітлення історичних передумов виникнення страхування, історії його правового регулювання, процесу становлення як самостійного виду діяльності та особливостей організації;
- розкриття призначення державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ, його сутності, основних принципів здійснення та ролі у забезпеченні соціального захисту;
- проведення порівняльної характеристики правових актів, що регулюють страхування у зарубіжних країнах, з метою використання їх кращого досвіду;
- дослідження тенденції розвитку міжнародного співробітництва у страховій справі, визначення перспектив та форм участі України в міжнародних страхових організаціях;
- проведення аналізу чинного законодавства, що регулює відносини з приводу проведення страхування в органах внутрішніх справ та визначення його місця в системі законодавства України;
- визначення рівня та динаміки заборгованості по виплаті страхових сум співробітникам органів внутрішніх справ і встановлення чинників, що впливають на неї;
- проведення аналізу організаційно-правового механізму проведення державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ в Україні та вироблення рекомендацій щодо його вдосконалення;
- висвітлення організаційно-правових передумов та обґрунтування підстав заміни державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ компенсаційними виплатами;
- внесення конкретних пропозицій організаційно-правового характеру стосовно підвищення ефективності чинного законодавства, яке регулює страхування співробітників органів внутрішніх справ України.
Об’єктом дослідження є фінансово-правові відносини, що виникають у сфері державного особистого обов’язкового страхування.
Предметом – система нормативно-правових актів, яка врегульовує відносини, що виникають у сфері державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність дослідницьких методів і прийомів наукового пізнання. За їх допомогою вивчено організаційно-правові засади державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ, що дозволило об’єктивно оцінити його застосування.
Методи дослідження обрані з урахуванням об’єкта та предмета дослідження, виходячи з поставлених у дисертації мети і завдань. Це – базові науково-теоретичні положення, загальноприйняті юридичною наукою, досягнення науки фінансового права та інших галузевих юридичних наук.
При проведенні дисертаційного дослідження широко використовувався історико-правовий метод, за допомогою якого було досліджено розвиток страхового законодавства, в тому числі й зарубіжних країн. Системний аналіз застосовувався при вивченні складних елементів державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ. У дисертації також використані соціологічний та статистичний методи. На їх підставі узагальнена практика оформлення документів на отримання страховки і проаналізована статистична інформація за фактами заборгованості з виплати страхових сум працівникам органів внутрішніх справ.
Поряд із працями з проблем фінансового права, у процесі роботи над дисертацією, широко використовувалась правова, соціологічна та інша література.
Емпірична база дослідження. Емпіричну основу дисертації склали Конституція України, Закон України “Про міліцію” та Закон України “Про страхування”.
Основні теоретичні положення і наукові висновки дисертації ґрунтуються на аналізі чинного законодавства України, зокрема фінансового, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, відомчих нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України і Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” та їх статистики, а також на результатах власних теоретичних досліджень.
У роботі широко використаний особистий досвід проходження служби у відділі соціальної роботи та психологічного забезпечення Управління по роботі з особовим складом УМВС України в Кіровоградській області, а саме, проаналізовано понад 1500 заяв та оформлено матеріалів по них на отримання страхової суми, проанкетовано та проведено опитування 563 працівників системи МВС України з різних відділів і регіонів з проблеми, що досліджується.
Теоретичним та науковим підґрунтям дисертаційного дослідження стали положення Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів України, які стосуються системи страхування.
Науково-теоретичною базою стали наукові доробки відомих вчених, які займалися загальними проблемами фінансового права, теорії управління, адміністративного та страхового права: українських вчених, як В.Б. Авер’янов, Є.О. Алісов, Т.М. Артюх, В.Л. Бабко, В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, О.М. Бандурка, А.С. Васильєв, Л.К. Воронова, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, Є.Б. Кубко, М.П. Кучерявенко, Н.М.Мироненко, Н.Р.Нижник, В.І. Олефір, С.С. Осадець, В.П. Пєтков, О.П. Рябченко, О.І. Остапенко, В.П. Чабан, В.О. Шамрай, В.К. Шкарупа та ін.; російських вчених, як В.В. Аленічев, А.Я. Айзман, К.С. Батигін, Л.В. Бричко, К.Г. Воблий, А.В. Губанов, Н.Д. Еріашвілі, Ю.М. Журавльов, Ю.М. Козлов, Л.А. Мотильов, Л.І. Рейтман, І.Г. Секерж, Г.М. Тагієв, М.Я. Шимінова, І.Є. Шинкаренко, Р.В. Шершенєвич, М.К. Шерменьов та ін.; зарубіжних вчених, як Р. Геснер, У. Герцог, Г. Факс, Г. Шмолер та ін.
Наукова новизна роботи зумовлена тим, що робота є першим в Україні монографічним дослідженням організаційно-правових засад державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ України. У дисертації висвітлено комплекс теоретичних, правових та організаційних проблемних питань та шляхи їх вирішення з метою підвищення ефективності соціального захисту працівників системи МВС України. Це дозволило комплексно розглянути взаємовідносини органів внутрішніх справ України і Національної акціонерної страхової компанії “Оранта”.
У дисертації дається характеристика страхування на підставі аналізу світового досвіду, подаються конкретні пропозиції щодо організації та практичного забезпечення соціального захисту співробітників органів внутрішніх справ. Дисертаційне дослідження відображає пошук нових підходів, є теоретичним узагальненням практики проведення державного особистого обов'язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ в Україні. В даному контексті сформульовано такі основні результати виконаного дослідження:
- вперше запропоновано визначення поняття страхування як, врегульовані нормами фінансового права, відносини з приводу формування, шляхом сплати платежів зацікавленими особами, та використання грошового фонду з метою відшкодування збитків в особливо обумовлених випадках;
- уточнено визначення таких елементів страхування, як: суб’єкти страхування; об’єкти страхування; предмети страхування та проводиться розмежування термінів “функції”, “ознаки” і “принципи” страхування;
- визначаються основні тенденції розвитку страхування та розглядаються перспективи участі України в діяльності міжнародних страхових організацій;
- характеризується і комплексно аналізується організаційно-правовий механізм здійснення державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів і підрозділів внутрішніх справ;
- робиться висновок про необхідність заміни державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ компенсаційними виплатами;
- дістало подальшого розвитку моделювання чинних процедур здійснення страхування, визначаються основні тенденції його розвитку; пропонується введення особистого страхування співробітників органів внутрішніх справ на випадок настання страхової події пов’язаної з охороною громадського порядку, громадської безпеки і боротьбою зі злочинністю з метою забезпечення додаткового соціального захисту;
- рекомендується створити у структурі Департаменту роботі з персоналом МВС України окремі підрозділи, які б проводили компенсаційні виплати співробітникам органів внутрішніх справ;
- обґрунтовуються пропозиції про необхідність прийняття Закону України "Про компенсаційні виплати" та розробки відповідних інструкцій щодо їх проведення, внесення змін у статтю 23 Закону України "Про міліцію" та пропонується авторська концепція проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань страхування".
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що положення і висновки проведеного дослідження створюють основу для подальшого поглибленого теоретичного вивчення явища страхування, удосконалення його організаційно-правових форм.
Викладені в дисертації теоретичні положення, узагальнення і пропозиції мають як загальнотеоретичне, так і спеціально-галузеве значення для фінансового права, теорії управління, адміністративного права та процесу. Вони розширюють і поглиблюють уявлення про страхування, а також пропонують організаційно-правові заходи його удосконалення.
Практичні рекомендації, у тому числі й пропозиції законодавчого характеру, спрямовані також на підвищення ефективності роботи правоохоронних органів та забезпечення надійного їх соціального захисту.
Крім того, отримані дисертантом результати можуть бути використані органами державної виконавчої влади України при підготовці відповідних документів.
Результати дослідження надіслані для розгляду і використання у діяльності Національної акціонерної страхової компанії "Оранта".
Основні положення та результати дослідження можуть бути також використані:
- при доопрацюванні законопроекту України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань страхування";
- при підготовці інструкцій щодо забезпечення соціального захисту співробітників органів внутрішніх справ;
- у практичній діяльності органів внутрішніх справ України та інших правоохоронних органів;
- під час розробки комплексних загальнодержавних і регіональних спеціальних заходів і програм, спрямованих на підвищення ефективності соціального захисту в органах внутрішніх справ;
- для підвищення рівня правових знань осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України з викладених питань.
Висновки дисертації можуть бути використані при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників з курсу "Фінансове право" та "Страхове право", в науково-дослідній роботі магістрів, слухачів, курсантів і студентів навчальних закладів системи МВС України, а також у процесі підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів.
Окремі матеріали дисертації використовувались у навчальному процесі Національної академії внутрішніх справ України під час проведення семінарських і практичних занять, читанні лекцій з фінансового права (акт від 14 листопада 2002 року) та Київського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України під час проведення семінарських і практичних занять та читанні лекцій з фінансового права і права соціального забезпечення (акт від 7 листопада 2002 року).
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорювались на засіданні кафедр теорії та практики управління ОВС Інституту управління, економічної безпеки та цивільного права Національної академії внутрішніх справ України, а також кафедри адміністративного права та адміністративної і кримінально-процесуальної діяльності Академії державної податкової служби України ДПА України. Вони дістали позитивне схвалення. Крім того, вони доповідались у виступах на науково-практичній конференції “Системне партнерство – механізм реалізації прав людини, розбудови правової держави, громадянського суспільства” (м. Київ, 2001), у виступах на науковій конференції науково-педагогічного складу Київського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України за підсумками наукових досліджень у 2001 році “Проблеми вдосконалення теорії і практики правоохоронної діяльності” (м. Київ, 2001), на конференції “Розвиток навчання з поліцейського менеджменту в перехідних суспільствах” (м. Київ, 2001) та на семінарі “Забезпечення особистої безпеки працівників правоохоронних органів при виконанні службових обов’язків” (м. Київ, 2001).
Публікації. Основні положення та висновки, що сформульовані в дисертації, опубліковані автором у восьми фахових наукових статтях і тезах науково-практичної конференції.
1. Кінащук Л. Поняття страхування з позицій фінансового права // Підприємництво, господарство і право. – 2001. № –9. – С. 63–65.
2. Кінащук Л. Правові особливості функцій та принципів страхування // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 10. – С. 45–50.
3. Кінащук Л. Види страхування та їх місце в управлінні ризиками // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 11. – С. 55–56.
4. Кінащук Л. Історико-правовий аналіз передумов виникнення страхування //Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 12. – С.60–62.
5. Кінащук Л. Особливості реалізації права громадян на страхування // Науково-практична конференція “Соціальне партнерство – механізм реалізації прав людини, розбудови правової держави, громадянського суспільства”. – 2001. – № 27. – С. 299–301.
6. Кінащук Л. Соціальні та правові проблеми правоохоронної діяльності в Україні // Вісник прокуратури. – 2002. – № 1.– С. 105–108.
7. Кінащук Л. Імплементація норм міжнародного страхового права в національне законодавство // Вісник прокуратури. – 2002. – № 3. – С. 38–41.
8. Кінащук Л. Особливості розвитку страхової справи в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 2. – С. 26–30.
9. Кінащук Л. Особливості входження України до міжнародного страхового ринку // Бюлетень КІВС "Проблеми пенітенціарної теорії і практики". – 2002. – № 7. – С. 215–218.

bibliography

ВИСНОВКИ

Наведені вище положення дозволяють нам сформулювати основні висновки щодо проведеного дисертаційного дослідження:
1. Розгляд міжнародно-правових документів, чинного законодавства, практики застосування правових норм зі страхування, вивчення наукової літератури, порівняльний аналіз спірних точок зору вчених щодо державного особистого обов’язкового страхування дали підстави зробити висновок, що страхування є невід’ємною частиною національного законодавства нашої держави.
Сьогодні перед юридичною наукою стоїть завдання створення теоретичної основи та єдиної термінології і понятійного апарату для успішного функціонування страхування. Страхування – це врегульовані нормами фінансового права відносини з приводу формування, шляхом сплати платежів зацікавленими особами, та використання грошового фонду з метою відшкодування збитків в особливо обумовлених випадках.
Метою державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ є компенсація збитків та економічна профілактика негативних обставин для здоров’я, які можуть виникнути в період проходження служби в ОВС або при охороні громадського порядку, громадської безпеки та боротьбі зі злочинністю.
2. Страхування в Україні несе наслідки системи страхування колишнього Радянського Союзу з усіма його як позитивними, так і негативними сторонами. Історико-правовий екскурс радянського страхування свідчить, що воно сформоване із системи дореволюційної Росії. В країні існувала специфічна система страхування, орієнтована на мету і завдання монополії державного регулюванню.
За радянських часів проблема страхування як в загальнотеоретичному, так і в історичному плані досліджувалась не достатньо. Належної уваги не приділялось вивченню джерел страхової справи. Разом з тим, страхування має довгу історію розвитку. Проте, деякі вчені (Г. Шмолер, Г.Ф. Шершиневич) вважають, що слід розпочати відлік страхової справи з епохи капіталізму. Але, нам здається, що навіть первіснообщинне суспільство знало страхування. Навіть якщо це було не те страхування до якого ми звикли, воно мало всі ознаки, за якими цей вид діяльності з впевненістю можна назвати страховою справою.
3. Оцінка практики проведення державного особистого обов’язкового страхування працівників правоохоронних органів визначає шляхи оптимізації законодавства через вироблення єдиної термінології.
Суб’єктами державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ є:
- страховик – юридична особа будь-якої організаційно-правової форми, що має державний дозвіл на здійснення страхових операцій та утворює спеціальний централізований страховий фонд для виплати відшкодування по можливим збиткам страхувальника – Національна акціонерна страхова компанія “Оранта;
- страхувальник – юридична особа, яка має страховий інтерес по відношенню до третьої особи, вступає у відносини зі страховиками за приписом закону та приймає участь у створені страхового фонду – держава у особі Міністерства внутрішніх справ України;
- застрахований – фізична особа у відношенні якої укладено договір страхування – особи рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ.
Об’єктом державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з життям, здоров’ям та працездатністю. Предметом даного виду страхування є життя, здоров’я та працездатність особового складу системи МВС України.
Переосмислення розуміння поняття об’єкт та предмет страхування допоможе не лише упорядкувати всі законодавчі акти зі страхування співробітників органів внутрішніх справ, а й визначитись щодо необхідності введення компенсаційних виплат.
4. Із проголошенням незалежності України в 1991 році участь в інтеграційних процесах, пов’язаних з розгалуженням страхової справи стала одним з основних напрямів діяльності нашої держави. Розвиток страхування, входження його у страхову систему Європейського Союзу є передумовою для позитивного розвитку економічного потенціалу України.
Міжнародний досвід у галузі страхування закріплений у конвенціях МОП. Світова система страхування базується на принципах доступності, ризиковості, добровільності, зручності. Основними ознаками страхування є гарантованість, відособленість видів, рівноправність форм, вірогідний характер, визначення наперед послуг і компенсацій ризику, цільове використання утвореного фонду.
5. Розгляд особливостей проходження служби в ОВС зумовлене об’єктивною необхідністю, а саме потребою створення дієвої системи захисту життя, здоров’я та працездатності працівників ОВС.
Матеріально-технічні труднощі у попереджені злочинів, недоліки організації боротьби з ними є причиною підвищення рівня організованої злочинності в державі. Тому проходження служби в ОВС пов’язане з великим ризиком для особового складу МВС. За останні п’ять років при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з охороною громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі зі злочинністю, загинуло 278 співробітників ОВС, поранено – 2040. Тому доцільність соціального захисту особливо ефективна для категорій громадян, які в силу виконання службових обов’язків зустрічаються з підвищеним ступенем професійного ризику.
6. Через страхування працівників правоохоронних органів, держава вирівнює їх основні витрати в результаті втрати працездатності при виконанні службових обов’язків. Всі ці виплати проводяться при настанні страхової події в період проходження служби. Для них відсутнє, на відміну від ОВС, розмежування страхової події на ту, яка сталась у період проходження служби і на ту, яка сталась при виконанні службових обов’язків пов’язаних з охороною громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі зі злочинністю. Так, для всіх категорій працівників правоохоронних органів передбачені виплати страхової суми у результаті загибелі (смерті) в розмірі десятирічного або двадцятирічного грошового утримання за останньою посадою в період проходження служби. Дещо менші страхові суми, які виплачуються у результаті захворювання (травми, каліцтва, контузії). Вони визначаються у відсотках в залежності від втрати працездатності.
Але, сім’ям співробітників органів внутрішніх справ, які загинули (померли) в період проходження служби виплачується сума у розмірі 100 кратного прожиткового мінімуму. Ця страхова виплата є в кілька разів меншою ніж для інших категорій державних службовців при однакових страхових подіях та обставинах їх настання.
Таким чином, стосовно правоохоронних органів відсутня єдина система тарифу. Розмір страхового тарифу повинен бути поставлений в залежність від обставин виконання функціонального обов’язку для всіх категорій співробітників правоохоронних органів. Слід також пам’ятати, що, наприклад, у відповідності з діючими інструкціями у Сполучених Штатах Америки, у випадку загибелі співробітника поліції при виконанні службового обов’язку його спадкоємцю виплачується компенсація у розмірі 50 тисяч доларів США. Тому, у відношенні соціального захисту співробітників системи МВС України, необхідне впровадження адекватних ставок страхових сум, відповідно до особливостей проходження служби.
7. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 29.06.91р. № 59 “Про порядок і умови державного особистого обов’язкового страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ” (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.92р. № 627) визначено, що страхувальником є держава у особі Міністерства внутрішніх справ України, а єдиним джерелом виплат страхових сум з державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ є страхові платежі, що перераховуються Міністерством внутрішніх справ України на спеціальний рахунок Національної акціонерної страхової компанії “Оранта”, яку визначено страховою компанією, що проводить виплату страхових сум у разі настання страхового випадку.
МВС України здійснює розрахунки з правлінням НАСК “Оранта” за сплатою страхових платежів щомісячно до 25 числа централізовано з розрахунку 1/12 річної потреби.
Управління внутрішніх справ Республіки Крим, областей і міст Києва та Севастополя, інші органи і підрозділи внутрішніх справ, безпосередньо підпорядковані МВС України, а також його самостійні головні управління щомісячно до 20 числа перераховують на поточний рахунок МВС України 1/12 суми платежу зі страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів, коштів міністерств і відомств.
Розміри страхових платежів встановлюються щорічно Національною акціонерною страховою компанією “Оранта” за погодженням з Міністерством фінансів під час формування державного бюджету на наступний рік. З МВС України розміри страхових платежів не погоджуються. Страхові платежі, не використані в поточному році на виплату страхових сум, підлягають зарахуванню на рахунок чергових платежів, а кошти яких не вистачає, доплачуються МВС України.
8. Згідно із статтею 23 Закону України “Про міліцію” соціальний захист в органах внутрішніх справ України повинен забезпечуватися не лише державним особистим обов’язковим страхуванням, а й за рахунок компенсаційних виплат.
Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.06.91р. № 59 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.92р. № 627) встановлено розмір і порядок виплати працівникам органів внутрішніх справ страхових сум. Але відповідних актів законодавства щодо компенсаційних виплат не було прийнято.
Незважаючи на прагнення деяких міністерств і відомств, а саме Міністерства фінансів та Міністерства юстиції, ототожнити поняття “страхова сума” і “компенсаційна виплата”, нам здається це неправомірним. Тут має місце неузгодження актів виконавчої влади з нормами чинного законодавства, а конкретизація цих питань і усунення колізійності є прерогативою законодавця.
9. Система заходів із соціального захисту повинна враховувати думку співробітників органів внутрішніх справ. Згідно оцінки особового складу ОВС одним з найбільш значущих напрямів соціального захисту є заміна страхування на компенсаційні виплати. Як показало дослідження, лише за таких умов можна вести мову про запровадження компенсаційних виплат та подальші шляхи їх удосконалення. Ефективність їх введення тісно пов’язана з розвитком, структурною перебудовою соціального захисту в органах внутрішніх справ.
У процесі дослідження встановлено, що компенсаційні виплати є “похідною функцією” страхування. По суті система страхування базувалась на компенсації особам, які втратили працездатність. Система ж компенсаційних виплат повинна відрізнятись від системи державного особистого обов’язкового страхування метою і завданнями.
Одним із напрямів забезпечення надійного соціального захисту, позбавлення соціальної напруги є заміна страхування на компенсаційні виплати. Процесу заміни державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ необхідно надати керований характер, адже втрата управління може мати важкопрогнозовані соціальні та економічні наслідки. Компенсаційні виплати співробітникам органів внутрішніх справ містять великий потенціал соціальних можливостей.
10. Підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ в Україні є нагальною потребою держави. В силу об’єктивних причин, які викликані особливостями проходження служби в органах внутрішніх справ, для подальшого забезпечення соціального захисту співробітників МВС України необхідно переглянути механізм проведення державного особистого обов’язкового страхування. Детальне вивчення страхування співробітників органів внутрішніх справ дає можливість стверджувати про необхідність формування його основних завдань і напрямів.
Практика проведення даного виду страхування та результати анкетного опитування співробітників органів внутрішніх справ показали його недоліки. А саме, неспроможність в повному обсязі створити надійний соціальний захист працівникам ОВС, відсутність зацікавленості в розвитку страхування з боку держави, його відірваність від світової практики, створення особливого страхового фонду та виплати з нього базуються на принципах компенсаційних виплат, наявність заборгованості по виплаті страхових сум особовому складу органів і підрозділів внутрішніх справ при настанні страхової події.
Отримані результати анкетування та вивчення ставлення до страхування особовим складом дозволили визначитись у необхідності формування системи пільг і компенсацій в залежності від фактичних умов праці. Розширити права і можливості керівників органів і підрозділів внутрішніх справ у вирішенні соціальних проблем особового складу та забезпечити гарантованість виплат передбачених соціальними програмами.
У процесі дослідження встановлено, що основними обставинами і умовами, які зумовлюють заборгованість по виплаті страхових сум співробітникам органів внутрішніх справ є: соціально-економічні, які склалися в Україні; недосконалість вітчизняного законодавства щодо соціального захисту співробітників органів внутрішніх справ; недосконалість механізму оформлення документів на отримання страховки; слабка профілактична робота професійного травматизму.
11. Запропонований Кабінетом Міністрів України законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань страхування” містить дискримінаційний підхід у відношенні компенсаційних виплат співробітникам органів внутрішніх справ. Тому, вважаємо за доцільне викласти Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань страхування” в наступній редакції:
Внести зміни до таких законодавчих актів України:
У статті 23 Закону України “Про міліцію” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991р., №4, ст.20; Відомості Верховної Ради України, 1992р., №36, ст.526; 1993р., №11, ст.83):
Назву статті, частини першу та другу викласти у такій редакції:
“Стаття 23. Компенсаційні виплати у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання або інвалідності та страхування у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) при обставинах пов’язаних з охороною громадського порядку, громадської безпеки і боротьбою зі злочинністю співробітників органів внутрішніх справ.
Здійснити виплату компенсаційної суми:
а) особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ (їхнім спадкоємцям) у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі із злочинністю:
у разі одержання поранення (контузії, травми або каліцтва):
- тяжкого – в розмірі річного грошового утримання за останньою посадою, які він займав;
- легкого – в розмірі шестимісячного грошового утримання за останньою посадою, які він займав;
у разі встановлення інвалідності, що настала у період служби (роботи), але не пізніше як через три місяці після звільнення зі служби (роботи) чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце при виконанні службових обов’язків:
- інвалідові першої групи – в розмірі п’ятнадцятирічного грошового утримання;
- інвалідові другої групи – у розмірі дванадцятирічного грошового утримання;
- інвалідові третьої групи – у розмірі дев’ятирічного грошового утримання;
у разі загибелі (смерті) співробітника органів внутрішніх справ його спадкоємцям після подання свідоцтва про право на спадщину – в розмірі тридцятирічного грошового утримання загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він займав;
б) особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ (їхнім спадкоємцям) у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання одержаних у період проходження служби, чи у разі встановлення інвалідності внаслідок зазначених ушкоджень, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби, здійснюється компенсаційна виплата в залежності від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотках від двадцятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займав у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
У разі загибелі працівника міліції під час виконання ним службових обов’язків його сім’ї або утриманцям у зв’язку з втратою годувальника призначається пенсія в розмірі його місячного посадового окладу”.
12. Страхування співробітників органів внутрішніх справ проводиться шляхом консолідації зусиль Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України та Національної акціонерної страхової компанії “Оранта”. Їх діяльність спрямована на зміцнення соціального захисту.
Ефективність страхування співробітників органів внутрішніх справ можна досягнути лише завдяки активній діяльності цих та інших суб’єктів як на організаційно-правовому так і індивідуальному рівнях. У даних напрямах потрібно проводити подальше вдосконалення чинного законодавства.
13. На першому етапі перебудови соціального захисту в системі МВС України не варто відмовлятись від послуг Національної акціонерної страхової компанії “Оранта”. Адже налагодження відповідного механізму проведення компенсаційних виплат, перегляд страхових подій і тарифних ставок потребує підготовки відповідних кадрів та часу.
Комплексний підхід до досліджуваної проблеми компенсаційних виплат дає змогу широко розглянути його у взаємовідносинах з іншими проблемами соціального захисту і визначити можливі напрями та шляхи подальшого розвитку. Тому, з метою економії бюджетних коштів, які перераховуються за послуги НАСК “Оранта”, в подальшому, слід сформувати нову систему організації соціального захисту в межах Департаменту фінансових ресурсів та економіки МВС України, фінансово-економічних відділів УМВС України та Департаменту роботи з персоналом (на правах Головного управління) МВС України, відділень роботи з особовим складом УМВС України в областях, шляхом створення єдиного підрозділу, основним завданням якого повинно бути своєчасне і повне забезпечення компенсаційних виплат співробітникам органів внутрішніх справ.
14. Аналіз та глибоке вивчення потреб працівників правоохоронних органів свідчить про необхідність розширення системи соціального захисту шляхом введення компенсаційних виплат співробітникам органів внутрішніх справ та проведення страхування у разі загибелі (смерті), поранення (каліцтва, контузії) при обставинах пов’язаних з охороною громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі зі злочинністю. Завдання полягає у чіткій визначеності пріоритетних напрямів даного виду страхування, конкретизації відносин Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” і МВС України. Проте, організаційною формою страхування можуть бути і альтернативні страхові організації.
Запропоноване нами, як додаткове, поряд із компенсаційними виплатами, страхування співробітників органів внутрішніх справ повинно наперед визначати послуги і компенсації ризику, мати вірогідний характер відносин, цільове використання утвореного шляхом сплати страхових платежів страхового фонду, передавати страхувальником страховикові матеріальну відповідальність за наслідки передбачені договором страхування, ймовірність настання яких існує.
На підставі головних висновків ми пропонуємо:
1. З урахуванням проведеного аналізу державного особистого обов’язкового страхування співробітників органів внутрішніх справ в Україні, встановити, що воно здійснюється на принципах компенсаційних виплат.
2. Прийняти спеціальний закон стосовно компенсаційних виплат співробітникам органів внутрішніх справ. При цьому доцільно ввести нові тарифні ставки, а також розмежувати обставини настання страхової події на ту яка сталась в період проходження служби і яка сталась при обставинах, пов’язаних з охороною громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі зі злочинністю.
3. Компенсаційні виплати проводити головним розпорядником бюджетних коштів – МВС України. В структурі органів внутрішніх справ створити підрозділ по виплаті компенсацій особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу.
4. Внести корективи до статті 23 Закону України “Про міліцію” виклавши в редакції “Компенсаційні виплати у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання або інвалідності та страхування у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) при обставинах пов’язаних з охороною громадського порядку, громадської безпеки і боротьбою зі злочинністю співробітників органів внутрішніх справ.
5. Ввести державне особисте обов’язкове страхування співробітників органів внутрішніх справ на випадок втрати працездатності при обставинах, пов’язаних з охороною громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі зі злочинністю.
6. У доктрині фінансового права визнати науково-обгрунтованими та практично-важливими запропоновані нами:
- дефініції страхування, страховик, страхувальник, застрахований;
- положення щодо відмежування понять “суб’єкт страхування”, “об’єкт страхування” та “предмет страхування”, а також понять “компенсаційні виплати” та “страхування”;
- висновки про те, що страхування працівників органів внутрішніх справ має всі умови для подальшого розвитку в нашій державі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агапеев В.Е., Розанцева Д.Н. Роль органов внутренних дел в проведении государственного страхования в СССР.: Лекция. - М.: МВШМ МВД СССР, 1983. - 34 с.
2. Алисов Е.А. Финансовое право Украины. /Учебное пособие/ -Х.: фирма «Эспада», 2000. - 228 с.
3. Аленичев В.В., Аленичева Т.Д. Библиографический указатель литературы по страховому делу /1800-1995/ М.: Юникс, 1995. - 300 с.
4. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади.: Автореф. дис... д-ра юрид. наук.- / Національна академія наук України, Інститут держави та права ім. В.М.Корецького. - К., 1999. - 38 с.
5. Айзман А.Я. Основы и практика гарантийного страхования. - М.: Мосполиграф, 1929. - 180 с.
6. Бабко Т.В. Проблема захисту внутрішнього страхового ринку з погляду актуарія // Європейський досвід страхової діяльності і вдосконалення її кадрового забезпечення: Професійні дискусії педагогів і практиків забезпечення Сходу і Заходу: Матеріали міжнародної конф. - К., 1996. - С. 109 .
7. Бабко Т.В. Актуальні методи управління якістю страхової документації // Європейський досвід страхової діяльності і вдосконалення її кадрового забезпечення: Професійні дискусії педагогів і практиків забезпечення Сходу і Заходу: Матеріали міжнародної конф. - К., 1996. - С. 117.
8. Багно Е.В. страхування зовнішньоекономічних операцій // Проблеми теорії і практики управління в сучасній економіці: Матеріали ІІ міжнародної конференції молодих вчених-економістів, м. Донецьк 1999р. - Донецьк, 1999. - С. 171.
9. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. - К.: Знання, 1998. - 216 с.
10. Базилевич В.Д. Антимонопольні заходи держави й створення конкурентного середовища на страховому ринку України // Фінанси України. - 1998. - №8. - С. 10-11.
11. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Знання, 1998. - 371 с.
12. Бандурка О.М., Соболєв В.О. Теорія та методи роботи з персоналом в органах внутрішніх справ: Підручник для вищих закладів освіти МВС України. - Х.: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. - 480 с.
13. Батыгин К.С. Советское социальное страхование.: Учебное пособие для высших профсоюз. школ. - М.: Профиздат, 1985. - 368 с.
14. Батыгин К.С., Симоненко Г.С. Пособие по государственному социальному страхованию: Комментарий. - М.: Профиздат, 1978. - 320 с.
15. Біленчук Д.П. та ін. Страхове право України. - К.: Атіка, 1999. - 367 с.
16. Бельсон Я.М. Полиция свободного общества. – М.: Юрид.лит., 1984. - 173 с.
17. Бланд Д. Страхование: принципы и тактика. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 414 с.
18. Богдан В.В. Обязательства по государственному страхованию: Учеб. пособие/ Харьк. юрид. ин-т им. Ф.Э. Джержинского. - Харьков: Юрид. ин-т, 1986. - 51 с.
19. Богоявленский С.Б. Организация разработки информационных систем в страховых компаниях // Маркетинг и предпринимательство. - Спб., 1995. - С. 94.
20. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н.Азрилияна. –5-е изд. Доп. и перераб. – М.: Институт новой экономики, 2002. – 1280 с.
21. Бричко Л.В. и др. Советское финансовое право. - М.: Юрид. лит, 1985. - 271 с.
22. Васильева Н.Г. Проблемы взаимосвязи социального и личного страхования при социализме.: Автореф. дис… канд. экон. наук: - МФИ. - М., 1989. - 18 с.
23. Внукова Н.Н. Практика страхового бізнесу. - К.: Лібра, 1994. - 80 с.
24. Внукова Н.М. Практикум з страхування. - К.: Лібра, 1998 - 40 с.
25. Воблый К.Г. Основы экономии страхования. - М.: «Анкил», 1995. - 228 с.
26. Воронова Л.К. Фінансове право. - Харків.: Консум, 1999. - 496 с.
27. Вопросы государственного страхования.: Сборник статей / Отв. ред. В.Баранов, М. Шерменёв. - М.: Финансы, 1964. - 128 с.
28. Всесоюзный съезд страховых работников (І; 1925; Москва). - М.: Госстрах, 1925. - 194 с.
29. Гаврилова С.С. Теория риска – основа построения цены страховой услуги // Маркетинг и предпринимательство. - Спб., 1995. - С. 86.
30. Гвоздев Г. Государственное страхование в МВД // Воспитание и правопорядок. - 1991. - №9. - С. 28-29.
31. Гендзехадзе Е.Н., Мартьянова Т.С. Осуществление и развитие обязательств по страхованию в современных условиях // Вест. Моск. ун-та. Серия ІІ., Право. - 1993.- № 5.- С. 12-20.
32. Герасимів Т.З. Принципи права соціального забезпечення України. Автореф. дис... канд. юрид. наук / Київський Національний університет ім. Тараса Шевченка. - К., 2002. - 16 с.
33. Геснер Р., Херцог У. За фасадом права: Методы новой тайной полиции. - М., 1990. - 222 с.
34. Государственное страхование в СССР / Под. ред. Л.А. Мотылева. - М.: Финансы и статистика, 1975. - 367 с.
35. Государственное страхование в СССР: Учебник для финансовых и финансово-экономических техникумов / Под. ред. Л.А. Мотылева. - 4-е изд., доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 1985. - 320 с.
36. Граве Д. Математика страхового дела /Курс Киевского коммерческого института. - К.: 1912. - 88 с.
37. Грачева Е.Ю. Финансовое право России: Учеб. для студентов вузов и практ. работников фин. учреждений . - М.: Теис, 1995. - 231 с.
38. Губанов А.В. Полиция государств Западной Европы: основные черты организации и деятельности / Моск. акад. экономики и права. - М., 1990. - 63 с.
39. Губанов А.В. Полиция зарубежных государств: основные черты организации и деятельности / Моск. акад. экономики и права. - М., 1991. - 102 с.
40. Губанов А.В. Полиция зарубежных стран: организационно-правовые основы, стратегия и тактика деятельности / Моск. акад. экономики и права. - М., 1990. - 288 с.
41. Гуляєв А.М. Русское гражданское право: Пособие по лекциям. СПб., 1993. - 793 с.
42. Гурвич М.А. и др. Финансовое право. – М.: Юрид. изд-во, 1940. - 212с.
43. Державне управління в Україні: навчальний посібник / За заг. ред. доктора юрид. наук, професора В.Б.Авер’янова. / Національна академія наук України, Інститут держави і права ім.. В.М. Корецекого. - К., 1999. - 266 с.
44. Дидык Н.М. Теоретико-методологические и правовые основы социально-психологической работы в органах внутренних дел Украины: Автореф. дис… док-ра философии в области права / Международная кадровая академия. Межрегиональная академия управления персоналом. Международный открытый ун-т. - К., 2000. - 15 с.
45. Дяченко С. Обов’язкове страхування військовослужбовців і працівників ОВС у деяких країнах СНД (порівняльний аналіз) // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. - К., 2000. - № 2. - С. 67-73.
46. Журавлев Ю.М. Теоретические основы перестрахования и перспективы его развития в социалистических странах: Автореф. дис… канд. экон. наук / МФИ. - М., 1986. - 16 с.
47. Журавлев Ю.М., Секерж И.Г. Страхование и перестрахование (Теория и практика). - М.: « Анкил», 1993.- 185 с.
48. Заїка Ю.С. Страхове законодавство вимагає змін // Науковий вісник Укр. акад. вн. справ. - К., 1998. Вип. 1. С. 178-181.
49. Законопроект: про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань страхування// № реєстрації Верховної Ради: 6312. Дата реєстрації 22.12.2000.
50. Заруба О.Д. Страхова справа: Підручник. - К.: Знання, 1998. - 320 с.
51. Захаров М.Л., Писков В.М. Социальное обеспечение в СССР. - М.: Юрид. лит., 1986. - 800 с.
52. Захаров М.Л., Писков В.М. Социальное обеспечение и страхование в СССР: Сборник нормативных актов. - М.: Юрид. лит., 1979. - 544 с.
53. Зень С. Повторительный курс финансового права. - М.: Современность, 1913. - 233 с.
54. Ильинский О.В. Страхование жизни: на примере Швейцарии. - М.: ТОО «Анкил», 1994. - 79 с.
55. Кагал Т.О. Організаційно-правові питання забезпечення захисту прав споживачів в сфері якості товарів: Автореф. дис... канд. юрид. наук / Київський інститут ім.. Тараса Шевченка. - К., 1998. - 16 с.
56. Караваев В.В., Кафтановская Г.П., Лившиц Р.З. Комментарий к правилам о возмещении ущерба причиненного здоровью рабочих и служащих. 2-е изд. - М.: Юрид. лит., 1970. - 272 с.
57. Кашенко О.Л. Організаційно-економічний механізм страхування: соціально-екологічний аспект / Сумський держ. Аграрний ун-т. - Суми.: Університетська книга, 1999. - 66 с.
58. Квач Я.П. Формирование страхового фонда как метод внутреннего страхования рисков предприятий // Вісник соціально-економічних досліджень. – Одеса., 1997. - С. 23.
59. К вопросу о монополии страхования // Известия. - 1912. - 21 февраля.
60. Киселев И.Я. Международный труд: Прак. пособие. - М.: Юрист, 1998. - 230 с.
61. Козубовська І.В., Дідик М.М. Соціально-психологічна робота в органах внутрішніх справ України. - Ужгород.: Ужгородський держ. ун-т, 1999. - 148 с.
62. Конвенции и рекомендации принятые Международной Конвенцией труда с 1967 года. - Женева: Международное бюро труда, 1983. - 489 с.
63. Конституція України. - К.: Преса України, 1997. - 80 с.
64. Конституційні гарантії захисту людини у сфері правоохоронної діяльності: Матеріали науково-практичної конференції (24 - 25 вересня 1999 року). / Голова ред. кол. О.В. Негодченко; Дніпропетровський юридичний ін-т. - Д.: Поліграфіст, 1999. - 420 с.
65. Коньшин Ф.В. Государственное страхование в СССР. - М.: «Финансы», 1968. – 328 с.
66. Корчевская Л. Стороны и формы договора страхования // Закон. – 1994.- №4.- С. 26-28.
67. Котляревский А.С. Финансовое право СССР. - Л.: Госиздат, 1926. – 157 с.
68. Кравченко Ю.Ф. Актуальні проблеми реформування органів внутрішніх справ України (організаційно-правові питання): Автореф. дис… канд. юрид. наук / Університет внутрішніх справ. - Х., 1998. - 19 с.
69. Крылов Б.С. Полиция США: Основные черты организации и деятельности / Высшая школа МВД СССР. - М., 1972. - 78 с.
70. Крашенинников А.А. Обязательное и добровольное страхование. - М.: Госфиниздат, тип. «Раб. Москва», 1935. - 61 с.
71. Крошко В.П. Теоретические и практические проблемы профессионального (оперативного) риска в деятельности органов внутренних дел. - К., 1995. - 159 с.
72. Крюков В.П. Страховое право (очерки). - Саратов: Изд-во Яксанова, 1925. - 154 с.
73. Куликов В.С. Вопросы теории и практики государственного страхования в СССР.- М.: Финансы, 1975. - 127 с.
74. Кунев Ю.Д. Принципи побудови та вдосконалення організаційної структури ОВС України: Загальні аспекти державного управління: Автореф. дис... канд. юрид. наук / Національний університет внутрішніх справ. - Х., 2000. - 17 с.
75. Кучма М. Платежи в страховые фонды // Советская юстиция. - 1993.- №16. - С. 12-14.
76. Кушніренко О.Г., Слинько Т.М. Права і свободи людини і громадянина. - Х.: Факт, 2001. - 437 с.
77. Логачова Л.М. Перспективи формування системи страхування від нещасних випадків на виробництві // Соціально-трудові відносини: оцінка і напрямок удосконалення. Донецьк, 1994. - С. 61.
78. Любавский А.А. Разработка автоматизированной системы обработки даных иностранного страхования: иностранный аспект: Автореф. дис… канд. экон. наук / Моск. фин. ин-т. - М., 1987. - 18 с.
79. Межстрановые оценки социального страхования / Д.В. Аронов, Н.П. Гончарова и др. - К.: НАН Украины. Ин-т экономии, 1994. - 58 с.
80. Молдован В.В. Правоохоронні органи: Опорні конспекти курс лекцій. – К.: Юмана, 1998. – 160 с.
81. Морозов А.Г. Пластиковые карточки в страховании // Пластиковые карточки в России. - М., 1995. - 198 с.
82. Мотылёв Л.А. Государственное страхование в СССР. - М.: Финансы и статистика, 1986. - 72 с.
83. Мотылёв Л.А. Государственное страхование в СССР и проблемы его развития. - М.: Финансы. 1972. - 264 с.
84. Мотылёв Л.А. Социально-экономическое содержание государственного страхования в СССР и проблемы его развития: Автореф. дис… док. экон. наук / Моск. фин. ин-т. - М., 1973. - 38 с.
85. Науково-практичний коментар до Закону України “Про міліцію” / Выдп. Ред. Кондратьєв Я.Ю., Голосніченко І.П.; УАВС. - К., 1996 – 144 с.
86. Николайчук В.М. США: полицейский контроль над обществом. - М.: Наука, 1987. - 192 с.
87. Нельсон Я.М. Полиция свободного общества. - М., 1984. - 136 с.
88. Опарін В.М. Фінанси: Навч. посібник / В. Опарін; М-во освіти України. – К.: КНЕУ, 1999. - 164 с.
89. Ожегов С.И. Словарь русского языка. - М., 1952. - 639 с.
90. Організація управління в органах внутрішніх справ / Ю.Л. Титаренко, В.Д. Сущенко, В.П. Філонов, О.І.Коваленко; За ред. Ю.Л.Титаренко. - Донецьк.: Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому державному ун-ті, 1999. - 364 с.
91. Основы страховой деятельности: Учебник для студ. вузов обуч. по эконом. спец. /А.П. Архипов, С.Б. Богоявленский, Ю.В. Дюжев и др., Под ред. Т.А. Федорова. - М.: Изд- во БЕК, 1999. - 757 с.
92. Ощепков Д. Карабінери в Італії: держава в державі // Міліція України. - 1997. - №4. - С. 14-15.
93. Ощепков Д. Національна жандармерія Франції // Міліція України. - 1998. - №2. - С. 6-7.
94. Ощепков Д. Національна жандармерія Франції // Міліція України. - 1998. - №4. - С. 26-27.
95. Плиса В.Й. Основні страхові поняття та терміни: Довідник. – Л.: Львівський державний ун-т ім. Івана Франка, 1999. - 63 с.
96. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник /За ред. канд. юрид. наук Ю.Ф.Кравченка. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. - 702 с.
97. Полозенко Д.В., Яку ненко К.К.Державне страхування майна в колгоспах і радгоспах. - К.: Урожай, 1989. - 70 с.
98. Положення про порядок і умови обов’язкового державного особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів та підрозділів внутрішніх справ України: Затв. пост. КМ УРСР від 29 червня 1991 р. № 59 ( у редакції постанови КМ України від 19 листопада 1992 р. № 627) // Зібрання постанов Уряду України. - 1992. - № 12. - Ст. 285.
99. Право соціального забезпечення та соціального страхування: програма курсу для студентів Вищої школи права. - К.: Видавництво Вищої школи права при інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 1999. - 30 с.
100. Про внесення змін і доповнень до порядку та умов державного обов’язкового особистого страхування працівників митних органів: Пост. КМ України від 6 червня 1994р. № 417 // Зібрання постанов Уряду України. - 1994. - № 10. - Ст. 248.
101. Про доповнення положення про порядок і умови державного обов’язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України: Пост. КМ України від 9 березня 1995р. № 165. // Зібрання постанов Уряду України. - 1995. - № 5. - Ст. 132.
102. Про затвердження порядку та умов державного обов’язкового страхування життя і здоров’я суддів: Пост. КМ України від 14 лютого 1994р. № 89 // Зібрання постанов Уряду України .- 1994. - № 6. - Ст. 144.
103. Про затвердження порядку та умов обов’язкового державного страхування працівників державної лісової охорони: Пост. КМ України від 31 липня 1995р. № 589. // Зібрання постанов Уряду України. - 1995. - № 10. - Ст. 260.
104. Про затвердження умов державного обов’язкового страхування життя і здоров’я народних депутатів України та порядку виплати їм і членам їхніх сімей страхових сум: Пост. КМ України від 27 листопада 1993р. № 969. // Зібрання постанов Уряду України. - 1994. - № 4. - Ст. 86.
105. Про порядок і умови державного обов’язкового особистого страхування посадових осіб державної контрольно-ревізійної служби в Україні: Пост. КМ України від 5 липня 1993р. № 515. // Зібрання постанов Уряду України. - 1993. - №11. - Ст. 253.
106. Про порядок і умови обов’язкового державного особистого страхування посадових осіб державних податкових інспекцій: Пост. КМ України від 3 червня 1994 р. № 349. // Зібрання постанов Уряду України. - 1994. - № 9. - Ст. 232.