ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ

brief description

ЗМІСТ
ЗМІСТ 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО ВПЛИВУ 16
1.1 Історичний аспект організаційно-правового забезпечення у сфері паливно-енергетичного комплексу України 16
1.2 Моніторинг організаційно-правового забезпечення паливно-енергетичного комплексу України в контексті адміністративної реформи 31
1.2.1 Електроенергетика 33
1.2.2 Ядерна електроенергетична галузь 41
1.2.3 Вугільна галузь 48
1.2.4 Нафтогазова промисловість 55
1.2.5 Альтернативні (нетрадиційні) види енергії та енергозбереження 60
1.3 Особливості функцій органів державної влади щодо управління у сфері паливно-енергетичного комплексу України 68
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 82
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФАКТОРИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ЗДІЙСНЕННЮ ТІНЬОВИХ ВІДНОСИН У ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ 85
2.1 Джерела тіньових відносин та загальні організаційно-правові фактори, що сприяють здійсненню податкових правопорушень у паливно-енергетичному комплексі України 85
2.2 Специфічні організаційно-правові фактори пов’язані з інститутом банкрутства, що сприяють податковим правопорушенням у паливно-енергетичному комплексі України 105
2.3 Організаційно-правове забезпечення Євроінтеграційного процесу як перспективний напрямок мінімізації тіньових відносин у паливно-енергетичному комплексі України 124
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 131
РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАБЕЗПЕЧУВАЛЬНІ ЗАХОДИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ЩОДО ПІДТРИМАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ 134
3.1 Організаційно-правові заходи підтримання енергетичної безпеки України 134
3.2 Удосконалення контрольної функції державних органів щодо протидії тіньовим проявам у ПЕК 160
3.3 Координація діяльності державних органів при здійсненні контрольних функцій у паливно-енергетичному комплексі України 185
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 195
ВИСНОВКИ 199
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 205
ДОДАТКИ 230

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Промисловий та соціальний потенціал будь-якої країни повинен бути належним чином забезпечений енергоносіями. Контроль над природними енергетичними ресурсами дозволяє впливати на всі сторони суспільного і політичного життя держави. Можливість контролювати природні енергетичні запаси сьогодні стала одним з найважливіших чинників реалізації геополітики держав світу, їх поведінки, базою для політичних та економічних союзів і, нарешті, джерелом міжнародних конфліктів.
Для України недостатність власних енергоносіїв і постійно зростаючих потреб у них ставить багато проблемних питань перед державними органами. Крім того, значний вплив тіньових відносин на їх діяльність ускладнює вирішення питань покращення ситуації в паливно-енергетичному комплексі України.
Великі грошові та матеріальні потоки, приватизація, можливість впливу на політичні процеси в країні зумовили тінізацію відносин у паливно-енергетичному комплексі України. Це викликало необхідність розробки довгострокових програм щодо подальшої реалізації Національної енергетичної програми України до 2010 року, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2000 року № 1757, та основних положень Концепції діяльності органів виконавчої влади у забезпеченні енергетичної безпеки України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.1998 року № 48. Значна роль в організаційно-правовому забезпеченні даних програм належить адміністративному праву.
Розробка проблеми організації управління енергетикою для забезпечення національної безпеки держави, постає одним із провідних напрямів комплексного дослідження теорії управління та адміністративного права. У той же час вивчення зазначеної проблематики має міждисциплінарне значення.
Дослідження адміністративно-правового забезпечення управлінської діяльності в паливно-енергетичному комплексі України має важливе значення для розвитку науки адміністративного права, покликаної створити наукову базу реформування управління держави сферою енергетики, з метою вдосконалення діяльності органів управління, особливо щодо мінімізації впливу негативних чинників тіньової економіки.
Висвітлення проблем удосконалення організаційно-правового забезпечення протидії тіньовим відносинам у паливно-енергетичному комплексі може суттєво вплинути на зменшення правопорушень, пов’язаних із ухиленням від оподаткування, інститутом банкрутства, корупції та інших правопорушень, що скоюються у паливно-енергетичному комплексі (далі -ПЕК) України. Це позитивно вплине на проведення реорганізації структури галузі, сприятиме збільшенню податкових надходжень до бюджету, розвитку енергетичної безпеки держави як складової національної безпеки.
Проблеми організаційно-правового забезпечення державного управління в цілому, а також вдосконалення адміністративно-правового та фінансового контролю, проведення адміністративної реформи, розробка форм і методів протидії тіньовим проявам, визначення рівня тінізації економіки та створення організаційно-правових основ протидії тіньовим відносинам розглядали такі провідні вітчизняні вчені-юристи: В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, В.Т. Білоус, Р.В. Васильєв, А.В. Васильєв, Н.К. Воронова, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, Г.Г. Забарний, Р.А. Калюжний, Я.Ю. Кондратьєв, М.П. Кучерявенко, В.І. Курило, Г.І. Леліков, Н.Р. Нижник, В.Я. Малиновський, О.І. Остапенко, П.С. Пацурківський, І.М. Пахомов, В.П. Петков, В.М. Попович, Л.А. Савченко, А.О. Селиванов, М.П. Стрельбицький, В.Я. Тацій, В.О. Шамрай, В.К. Шкарупа, Ю.С. Шемшученко, А. Шевяков, В.С. Цимбалюк, С.С. Яценко, та зарубіжні вчені: Л. Абалкин, Г. Беккер, Н. Воропай, П. Гутман, Д. Дункан, Н. Кауфманн, В. Махинин, Г. Райт, Е. Сатерленд, С. Янсен, та інші.
Роботи зазначених та інших авторів безумовно мають важливе наукове і практичне значення: висновки і рекомендації, що містяться в них, послужили і служать подальшому вдосконаленню законодавства у адміністративно-правовій сфері, а також правозастосовної практики у сфері державного управління. Проте у даний час на дисертаційному та монографічному рівнях відсутні роботи, присвячені комплексному дослідженню організаційно-правових проблем удосконалення діяльності державних органів щодо протидії тіньовим проявам у сфері паливно-енергетичного комплексу України.
Викладене свідчить про актуальність і необхідність широких узагальнень нагромадженого адміністративно-правовою та іншими юридичними науками теоретичного і емпіричного матеріалу, оцінки тенденцій, що мають місце, і обґрунтування на цій підставі способів вирішення зазначених проблем.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження відповідає реалізації основних положень Концепції адміністративної реформи в Україні (затверджена Указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810/98), Концепції діяльності органів влади у забезпеченні енергетичної безпеки України (затверджена Постановою КМ України від 19.01.1998 р. № 48). Напрямок дослідження базується на основних положеннях Національної енергетичної програми України до 2010 року (затвердженої Постановою КМ України від 29.11. 2000 р. № 1757).
Дисертаційне дослідження проведено згідно з планом наукових досліджень Науково-дослідного центру Національної академії державної податкової служби України як частина науково-дослідної роботи за темою “Організаційно-правові основи детінізації торговельно-посередницької діяльності в Україні” (номер державної реєстрації 0102V005027) та науково-дослідної роботи за темою “Правове та організаційно-тактичне забезпечення заходів податкових органів по скороченню податкового боргу” (номер державної реєстрації 010V005893), співавтором яких є дисертант.

Мета і завдання дослідження полягає в тому, щоб на основі врахування досягнень теорії управління, юридичної науки, аналізу законодавства України та практики його застосування розкрити проблеми організації та здійснення управління у ПЕК України органами державного управління, сформувати пропозиції щодо удосконалення вітчизняного законодавства та структури даних органів при здійсненні контрольної діяльності. Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:
- висвітлити історичні передумови, особливостей організаційно-правового забезпечення у сфері паливно-енергетичного комплексу України;
- визначити рівень, причини і умови тінізації ПЕК України;
- обґрунтувати необхідні та дослідити наявні методологічні засади щодо вдосконалення структури органів державного управління ПЕК України, розмежування їх функцій;
- провести моніторинг та визначити організаційно-правові фактори, що сприяють тінізації відносин і здійсненню податкових правопорушень у ПЕК України;
- встановити підходи до створення загальнодержавних і відомчих систем контролю та визначення шляхів удосконалення контрольної діяльності, шляхом її координації, з метою протидії тіньовим проявам у паливно-енергетичному комплексі України;
- визначити основні організаційно-правові забезпечувальні заходи діяльності державних органів щодо підтримання енергетичної безпеки України;
- дослідити основні види загроз енергетичній безпеці держави, яка є важливим чинником мінімізації тіньових проявів у ПЕК України;
- розробити відповідний понятійний апарат.
Об’єктом дослідження є організаційно-управлінські відносини у паливно-енергетичному комплексі України, що виникають у процесі здійснення діяльності суб’єктами ПЕК та пов’язані з виконанням контрольних функцій відповідними державними органами.
Предметом дослідження є: норми, які регулюють організаційно-правовий механізм діяльності суб’єктів у паливно-енергетичному комплексі України та практика їх застосування; теоретичні засади становлення та розвитку ПЕК, система наукових поглядів і розробок стосовно оптимізації діяльності контролюючих органів в ПЕК України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів та прийомів наукового пізнання, які використовувалися не ізольовано, а в поєднанні з іншими.
Використовуючи історично-порівняльний метод (підрозділ 1.1) було охарактеризовано та визначено основні етапи становлення ПЕК України; застосовуючи метод порівняння сталих показників (підрозділ 1.2.2) визначено обсяг тіньового обігу в енергетиці; методом економіко-правового аналізу (підрозділи 1.2.1, 1.2.2, 1.2.3, 1.2.4, 1.2.5) досліджено та проаналізовано діяльність окремих структурних одиниць енергетики; структурно-функціональний метод (підрозділ 3.1) дозволив дослідити елементи енергетичної безпеки держави та основні види загроз. За допомогою методу екстраполяції раніше отриманих знань визначено понятійний апарат дослідження(підрозділ 2.1, 3.1).Методи логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція) використані при дослідженні нормативних актів, матеріалів кримінальних справ, аналітичних матеріалів, концепцій, думок авторів із окремих питань, які входять до предмету дослідження (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2), порівняльно-правовий метод використано при дослідженні законодавства України та інших країн у сфері ПЕК (підрозділи 1.2.2, 1.2.3, 1.2.5, 1.3, 2.2).
Емпіричну базу дослідження складають статистичні дані діяльності органів державного управління у сфері ПЕК України, у тому числі статистичні дані правоохоронних органів. У роботі знайшли відображення аналіз офіційних даних Міністерства палива та енергетики, Держкомітету з енергозбереження, НАК “Нафтогаз України”, та інших державних органів, які здійснюють свою діяльність у ПЕК України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є одним з перших в Україні спеціальних монографічних досліджень проблем організаційно-правового забезпечення діяльності органів державного управління у паливно-енергетичному комплексі України. На основі поєднання теорії та практики організації діяльності органів державного управління у роботі обґрунтовується ряд концептуальних понять, теоретичних положень і висновків, практичних рекомендацій і пропозицій.
Зокрема, вперше:
- доведено необхідність створення комплексного узагальнення та систематизації розпорошеного комплексу нормативно-правових актів, що регулюють відносини в паливно-енергетичному комплексі України та обґрунтовано необхідність розробки Енергетичного кодексу України;
- розроблено рекомендації щодо покращення структурного механізму координації діяльності різних державних органів;
- запропоновані визначення таких понять, як “тінізація відносин у ПЕК”, “криміногенна тінізація відносин у ПЕК”, “детінізація відносин у паливно-енергетичному комплексі України”;
- здійснено класифікацію основних джерел, способів тіньових проявів, а також загальних і специфічних факторів відтворення тіньових відносин у паливно-енергетичному комплексі України;
- доведено необхідність дослідження державної функції щодо національної енергетичної безпеки як напрямку мінімізації загроз у паливно-енергетичному комплексі України;
- здійснено класифікацію основних загроз енергетичної безпеки держави;
запропоновано:
- координуючим органом для здійснення контролю на сучасному етапі повинен стати Державний департамент фінансового моніторингу, основними завданнями якого є проведення фінансового моніторингу, налагодження, взаємодія та інформаційний обмін з іншими державними органами, створення єдиної інформаційної системи;
- рекомендації щодо покращення контрольної діяльності державних органів шляхом створення інтегрованих автоматизованих (комп’ютерних) інформаційних систем різних органів державного управління;
набуло подальшого розвитку:
- теоретичне обґрунтування практичного застосування організаційно-правового забезпечення контрольної діяльності державних органів та визначення шляхів її вдосконалення, через координування, з метою протидії тіньовим проявам у паливно-енергетичному комплексі України;
уточнено:
- визначення понять „енергетична безпека”, „державне управління детінізацією відносин у паливно-енергетичного комплексі України”;
- основні етапи становлення суспільних відносин у паливно-енергетичного комплексі України в історичному аспекті.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення, висновки та пропозиції проведеного дослідження, викладені автором у конкретних рекомендаціях щодо покращення організаційно-правового забезпечення діяльності державних органів у ПЕК України, створюють основу для його подальшого поглибленого теоретичного вивчення і можуть бути використані: при удосконаленні чинного законодавства; при викладанні навчальних курсів “Адміністративне право”, “Адміністративна діяльність органів ДПС”, ”Теорія управління підрозділами податкової міліції”, “Організація стягнення податкової заборгованості”, “Національна безпека”; для вдосконалення організаційно-правової інфраструктури протидії тіньовим проявам у паливно-енергетичному комплексі України; для забезпечення координування здійснення контрольної діяльності державних органів.
Результати дисертаційного дослідження були використані при викладанні спеціальних навчальних курсів: “Теорія управління підрозділами податкової міліції”, “Національна безпека” (акт впровадження від.23.12.2004 року № 4241/01-12). Окремі положення було використано при розробці методичних рекомендацій за науково-дослідною темою ”Розробка нормативно-правових засад справляння платежів за користування надро-земельними ресурсами” (державний реєстраційний номер 0103V005476) – акт впровадження від 22.12.2004 року №173. Певні пропозиції дисертанта були реалізовані Департаментом розвитку та модернізації державної податкової служби при здійсненні модернізації структури органів податкової міліції, при описі концепції операційної діяльності органів ДПС України (акт впровадження від 20.12.2004 року №600/336016) та в практичній діяльності підрозділів податкової міліції (акт впровадження від 19.02.2004 року № 449/8/26-3).

Особистий внесок здобувача. Наукові дослідження, висновки і методичні рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Ідеї і розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, у дисертації не використовувалися.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення, висновки і рекомендації, розроблені в процесі дослідження, обговорювалися на розширеному засіданні кафедри управління підрозділами податкової міліції Національної академії державної податкової служби України. Окремі положення дисертації доповідались автором на: Науково-практичній конференції “Митна політика України в контексті Європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення”(Дніпропетровськ, 2003р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічна безпека України: стан, проблеми, перспективи”(Львів, 2003р.), Науково-практичній конференції “Бюджетна податкова політика: теорія, практика, проблеми” (Ірпінь, 2003р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції” (Київ, 2003р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (Ірпінь, 2003р), V Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (Ірпінь, 2004р), Науково-практичній конференції “Нормативно-правові засади справляння платежів за користування надроземельними ресурсами” (Ірпінь, 2004р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Досвід республіки Польща в державному будівництві” (Київ, 2004р.), Науково-практичній конференції ”Економічна безпека України: сучасний стан, проблеми, шляхи вирішення”(Київ, 2005р.), Третіх Ірпінських міжнародних педагогічних читаннях ”Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (Ірпінь, 2005р.), Науково-практичній конференції ”Податкова політика України та механізми її реалізації в Податковому кодексі” (Ірпінь, 2005), на двох “Круглих столах”, організованих Інститутом фінансового права НАДПС України та ряді інших з проблематики дисертаційного дослідження.

Публікації. Основні результати дослідження – положення, висновки, пропозиції, практичні рекомендації, відображено в 11 публікаціях надрукованих у збірниках, журналах і тезах доповідей, виданих за матеріалами науково-практичних конференцій – п’ять із них у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
1. Новицький А.М. Щодо проблеми кримінально-правової оцінки незбереження активів платника податків, що перебувають у податковій заставі – // Збірник наукових праць. Науковий вісник АДПС України. - 2003. - № 1. - С.171-178.
2. Новицький А.М. Боротьба з приховуванням стійкої фінансової неспроможності в енергетиці: проблеми та шляхи їх розв’язання – //Право України. 2004. -№ 5. - С.52-54.
3. Новицький А.М. До проблеми правового регулювання забезпечення енергетичної безпеки держави //Науковий вісник Національної академії ДПС України. 2004. - № 1. - С.169-174.
4. Долгий О.А. Новицький А.М. Правові аспекти застосування податкової застави //Науковий вісник Національної академії ДПС України. 2004. - № 5. С.206-213.
5. Новицький А.М. Використання інформаційних систем та обмін інформацією як чинник підвищення ефективності контрольної діяльності //Правова інформатика. - 2004. - № 4. - С. 63-67.
6. Гриценко В.В., Новицький А.М. Правове регулювання в галузі атомної енергетики для забезпечення енергетичної безпеки держави //Науковий вісник Львівського юридичного інституту. - 2004. - № 1 Спецвипуск. - С.94-102.
7. Новицький А.М. Забезпечення енергетичної безпеки держави – неодмінна умова економічної безпеки України: Збірник матеріалів науково-практичної конференції Митна політика України в контексті Європейського вибору : проблеми та шляхи їх вирішення. – Дніпропетровськ, 2003. С. 72-74.
8. Новицький А.М. Щодо покращення підготовки фахівців податкової міліції для виявлення злочинів у ПЕК. Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції: “Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції”. Ч.ІІ. – Київ.: НАВСУ, 2003.- С.222-223.
9. Новицький А.М. Використання інформаційних систем та обмін інформацією як важливий чинник у боротьбі із злочинністю. Збірник матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції: “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” - Ірпінь: НАДПС України, 2003. –С. 646-648.
10. Новицький А.М. Нормативно-правове забезпечення справляння зборів за використання надр при видобуванні корисних копалин в Україні. Збірник матеріалів науково-практичної конференції: ”Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” - Ірпінь: НАДПС України, 2003. – С.299-302.
11. Новицький А.М. Енергетична безпека держави як складова частина екосестейту. Актуальні проблеми економічної безпеки України. Збірник. За матеріалами ”круглого столу” і науково-практичної конференції. – Львів: ЛЮІ МВС України, 2004. – 308с.
Структура та обсяг дисертації. Відповідно до мети, об’єкта та предмета дослідження дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту роботи складає 204 сторінки. Список використаних джерел включає 275 найменувань

bibliography

ВИСНОВКИ
Підводячи підсумок проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:
1. В Україні існує постійна необхідність якіснішого наукового комплексного дослідження державної політики щодо управління та використання науково-технічного потенціалу в паливно-енергетичному комплексі. Для підтримки енергетичної безпеки у державі в цілому необхідно створити єдину енергетичну законодавчу базу країни, визначивши при цьому основні перспективи розвитку енергетики, шляхи подолання криз та моделі управління галуззю.
2. Аналіз нормативно-правових актів з питань організаційного забезпечення енергетики України свідчить про те, що певні позитивні зміни відбуваються, проте ще багато положень залишаються декларативними, формальними та не створюють достатнього правового супроводу діяльності всього паливно-енергетичного комплексу України. Кожна галузь енергетики в Україні має свої профілюючі закони, які вже давно потребують систематизації, кодифікації. Узгодження норм даних законодавчих актів, визначення загального понятійного апарату енергетики в цілому, визначення загальної енергетичної стратегії держави дозволило б ефективно поліпшити управлінську діяльність при виході України з енергетичної кризи та підтримання надійної енергетичної безпеки.
Для вирішення зазначених проблем пропонується розробити Енергетичний кодекс України. Основою майбутнього кодексу повинні стати Закони України “Про електроенергетику”, “Про нафту і газ”, “Про енергозбереження”, “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, “Про трубопровідний транспорт”, “Про альтернативні джерела енергії”. Першим кроком для вирішення даної проблеми стало б прийняття та затвердження Постановою Верховної Ради України енергетичної концепції держави, в якій необхідно конкретно визначити терміни підготовки робочих матеріалів щодо створення Енергетичного кодексу України.
3. Встановлення організаційно-правових заходів щодо належного контролю за використанням енергетичних джерел, зокрема із застосуванням сучасних вимірювальних приладів, запровадження дієвого державного нагляду за використанням джерел енергії, призведе до зменшення ризиків здійснення правопорушень в енергетичній галузі. Саме енергозбереження на державному рівні є дієвим засобом попередження правопорушень у паливно-енергетичному комплексі України.
4. Для відповідного відображення тіньових процесів та розробки системи державного управління у паливно-енергетичному комплексі України розроблено відповідний понятійний апарат. Запропоновано визначення державного управління детінізації відносин у паливно-енергетичному комплексі України як цілеспрямованої виконавчо-розпорядчої діяльності державних органів та їх посадових осіб, що полягає в безпосередньому здійсненні функцій, спрямованих на створення таких економічних передумов, які б сприяли та стимулювали легальне функціонування економічних відносин і пригнічували тіньові відносини в паливно-енергетичному комплексі України; діяльність чітко визначених державних органів у межах своїх повноважень, спрямовану на створення організаційно-правових умов, що забезпечують ефективне функціонування паливно-енергетичного комплексу та створення ефективної системи протидії переведенню легальної діяльності у “тінь”.
5. Детінізація відносин у паливно-енергетичному комплексі – це сукупність організаційних, управлінських, економічних, технічних, технологічних та правових заходів спрямованих на усунення факторів відтворення тіньових відносин у паливно-енергетичному комплексі. Ці заходи спрямовані на створення економічних передумов зацікавлено-ініціативного повернення взаємовідносин між учасниками паливно-енергетичного комплексу з тіньового, тобто з різних причин невраховуваного, у враховуваний державою капіталооборот, а також побудову організаційно-правової інфраструктури превентивного впливу на усунення причин та умов, що сприяють відтворенню джерел тіньової економіки.
6. Тінізація відносин у ПЕК – це переведення взаємовідносин учасників паливно-енергетичного комплексу поза межі офіційно враховуваного державою обороту капіталу, прав, дій.
7. Криміногенна тінізація відносин у ПЕК - це переведення взаємовідносин учасників паливно-енергетичного комплексу в сферу деструктивно-руйнівних, антисоціальних, криміногенних за сутністю суспільних відносин, які негативно впливають на енергетичну (як складову економічної) безпеку держави, руйнують її енергетичну та загальноекономічну основу.
8. Необхідно розробити правила ліцензування та надання державного дозволу на розробку того чи іншого родовища вугілля суб’єктами малого підприємництва, що забезпечить їх легалізацію. Саме легалізація діяльності таких підприємницьких структур дала б можливість здійснення дієвого державного контролю, забезпечення дотримання даними структурами трудового, екологічного, податкового та іншого права. Одним із вирішень даного питання могло б стати прийняття нормативного акту “Про порядок видобування вугілля суб’єктами малого бізнесу”. В цьому нормативному акті необхідно узагальнити вимоги, які ставляться до такого роду заняття підприємницькою діяльністю, визначити державні органи, які б здійснювали нагляд за таким видом діяльності, визначити порядок отримання дозволів на розпочаток робіт.
9. Щодо порушників законодавства про банкрутство, пропонується введення нової статті до Кодексу України про адміністративні правопорушення ” Порушення вимог податкової застави ” та у випадках повторного або у великих розмірах незаконного відчуження майна суб’єктами підприємницької діяльності – боржниками, доцільно було б введення нової статті до кримінального кодексу 212-1 “Порушення вимог податкової застави”.
10. Для попередження фінансових зловживань на енергетичному ринку держави на правовій основі пропонується закріпити питання обов’язкового аудиту всіх суб’єктів оптового ринку енергоносіїв (не тільки електроенергетики) не рідше одного разу в рік. Енергоаудитори повинні бути незалежними, а звіти про перевірки направляти в державний контролюючий орган, яким має стати Міністерство палива та енергетики.
11. Завдяки синхронізації паралельної роботи електроенергетичних систем України та країн ЄС, наша держава отримає можливість вийти на європейський енергоринок, який вже давно сформований, має свої правила та є досить прозорим щодо здійснення угод, що мінімізує можливість здійснення махінацій, легалізації тіньових коштів та інших протиправних дій. Сама присутність суб’єктів української енергетики на європейському енергетичному ринку, намагання в ньому самоствердитись, завоювати авторитет, домогтися виконання перспективних договірних угод та забезпечити нормальне функціонування своїх підприємств змусить відмовитись від тіньових оборуток, від протиправних дій та зловживань.
12. Поняття енергетичної безпеки в науковій літературі поки що висвітлено недостатньо. В більшій своїй частині воно розкрито як економічний чинник, а з юридичної точки зору – не досліджувалось. Окремі питання безпеки розглядались вченими - юристами, проте дослідження поняття енергетична безпека є досить актуальним для правознавства, теорії управління соціальними системами та адміністративного права.
13. Пропонується визначення енергетичної безпеки держави як сфери суспільних відносин щодо підтримання на нормативно визначеному рівні життєдіяльності людини, суспільства та держави у сфері енергетики; протидії, запобіганню та усуненню реальних чи потенційних наслідків реалізації загроз у зазначеній сфері
14. Необхідно змінити парадигми до підходу щодо проблеми енергетичної безпеки. Залежність всієї економічної, та і національної безпеки держави тісно пов’язана з енергетикою і напряму залежить від її нормального функціонування. Залежність енергетики України від світових впливів очевидна. Світовий видобуток традиційних видів джерел енергії до 2020 року досягне свого піку, а потім поступово почне знижуватись. Тому почнуть посилено освоюватись альтернативні види джерел енергії. Для України ігнорування в подальшому даного виду джерел енергії неможливо. Це, в свою чергу, викликає необхідність формування відповідного комплексного напрямку досліджень.
15. Для вирішення проблем енергетичної безпеки держави – як структуроутворюючого елементу детінізації економіки необхідно вирішення цілого ряду організаційно-правових питань, які визначаються через наступні економічні складові:
1) технічне переоснащення виробництва;
2) прискорення процесу приватизації та роздержавлення об’єктів підприємництва енергетики, при цьому визначивши чіткий перелік об’єктів, які підлягають приватизації, а які повинні залишитись під контролем держави;
3) дотримання законності приватизації енергодобувних та енергогенеруючих суб’єктів господарювання;
4) створення економічних передумов, які будуть закріплені на правовому рівні для детінізації виробничих економічних процесів у енергетиці;
5) вирішення соціальних проблем робітників енергетики: виплата заробітної плати шахтарям, поліпшення умов праці та побуту та ін;
6) підготовка та затвердження національної енергетичної стратегії України на період до 2030 року;
7) створення замкнутого ядерно-паливного циклу в Україні;
8) узгодження законодавства, яке регулює діяльність енергетики держави в цілому;
9) організаційного забезпечення на державному рівні виконання програм енергозбереження, для чого внести відповідні зміни до Закону України “Про енергозбереження”;
10) розробку національної програми поетапного введення та доцільного фінансування розробки альтернативних джерел енергії;
11) дотримання екологічної безпеки об’єктів енергетики;
12) забезпечення фізичного захисту об’єктів енергетики.
17. Одним із дієвих механізмів забезпечення мінімізації тіньових проявів у паливно-енергетичному комплексі є контроль. Підвищення ефективності контрольної функції можливе через координування цієї діяльності спеціальним органом. Таким координуючим органом на сучасному етапі може стати Державний департамент фінансового моніторингу. На користь даного державного органу виступає те, що основними завданнями цього департаменту є проведення фінансового моніторингу, налагодження, взаємодія та інформаційний обмін з іншими державними органами, створення єдиної інформаційної системи.
18. Пропонується створення єдиної державної інформаційної системи, яка дозволить налагодити співпрацю між різними контролюючими і правоохоронними органами, надасть можливість доступу до інформаційних систем різних відомств та можливість більш ефективно впливати на негативні тіньові прояви, використовувати позитивний досвід усіх контрольних служб держави, забезпечувати необхідний моніторинг та координувати роботу всіх державних контролюючих органів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР/ Основні чинні кодекси і закони України/ Уклад. Ю.П. Єлісовенко. – К.: Махаон, 2003. – 976с. С.329-345.
2. Митний кодекс України від 11 липня 2002 року № 92-IV/ Основні чинні кодекси і закони України/ Уклад. Ю.П. Єлісовенко. – К.: Махаон, 2003. – 976с. С.463-532.
3. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР
4. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-ІІІ/ Основні чинні кодекси і закони України/ Уклад. Ю.П. Єлісовенко. – К.: Махаон, 2003. – 976с. С.346-400.
5. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року №80732-Х / Основні чинні кодекси і закони України/ Уклад. Ю.П. Єлісовенко. – К.: Махаон, 2003. – 976с. С.15-70.
6. Закон України “Про природні монополії” від 20 квітня 2000 року №1682-ІІІ //Відомості Верховної Ради України, 2000.-№ 30 (28.07.2000).-С.238
7. Закон України “Про угоди про розподіл продукції” від 14 вересня 1999 року № 1039-ХІV //Офіційний вісник України, 1999.-№ 40 (22.10.99).-С.1980
8. Закон України “Про охорону атмосферного повітря” від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ //Голос України, 17.11.1992.-№ 219.
9. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року № 1264-ХІІ //Президентський вісник, 06.08.2004.-№21.
10. Закон України “Про електроенергетику” від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР //Урядовий кур'єр, 20.11.97.- № 215-216.
11. Гірничий закон України від 6 жовтня 1999 року № 1127-XIV //Урядовий кур'єр, 01.12.99.-№225.
12. Закон України “Про порядок списання заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості України, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами” від 17 січня 1997 року №10/97-ВP //Урядовий кур'єр, 20.02.1997.-№ 31-32.
13. Закон України “Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання” від 19 жовтня 2000 року №2064-III //Офіційний вісник України, 01.12.2000.- № 46.-С. 1978.
14. Закон України “Про поводження з радіоактивними відходами” від 20 квітня 2000 року №255/95 //Відомості Верховної Ради України, 04.07.95.-№27.-С. 198.
15. Закон України “Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії” від 11 січня 2000 року №1370-XIV //Офіційний вісник України, 03.03.2000.-№ 7.-С. 242.
16. Закон України “Про видобування і переробку уранових руд” від 19 листопада 1997 року № 645/97-ВР //Відомості Верховної Ради України, 1998.-№ 11-12.-С. 39.
17. Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 року №39/95-ВР //Відомості Верховної Ради України, 21.03.1995.-№ 12.- С. 81.
18. Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку вітроенергетики України” від 8 червня 2000 року №1812-ІІІ //Офіційний вісник України, 21.07.2000.-№27.-С. 1114.
19. Закон України “Про альтернативні види рідкого та газового палива” від 14 січня 2000 року №1391-XIV //Офіційний вісник України, 03.03.2000.- №7.-С. 244.
20. Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1червня 2000 року №1775-III //Офіційний вісник України, 21.07.2000.- № 27.- С. 1109.
21. Закон України “Про нафту і газ” від 12 липня 2001 року №2665-ІІІ //Офіційний вісник України, 31.08.2001.- № 33.- С. 1524.
22. Закон України “Про трубопровідний транспорт” від 15 травня 1996 року №192/ 96-ВР //Відомості Верховної Ради України.- 16.07.1996.- № 29.- С. 39.
23. Закон України “Про енергозбереження” від 1 липня 1994 року №74/94-ВР //Відомості Верховної Ради України, 26.07.1994.- №30.- С. 283.
24. Закон України “Про ратифікацію Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами” №1688-ІІІ від 20 квітня 2000 року //Відомості Верховної Ради (ВВР), 24.04.2000.- №31.- С. 243.
25. Закон України “Про державний бюджет на 2004 рік”//www.liga.net.
26. Закон України “Про основи національної безпеки України” №964-IV від 19.06.2003 року //Офіційний вісник України, 01.08.2003.- №29.- С. 1433.
27. Закон України “Про Антимонопольний комітет України” від 26 листопада 1993 року №3659-XII //Відомості Верховної Ради України, 14.12.1993.- №50.- С. 472.
28. Закон України “Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року № 2210-III //Відомості Верховної Ради України, 23.03.2001.- №12.- С. 64.
29. Проект Закону України “Про погашення заборгованості за енергоносії” від 05.06.2003 р. №3605 // www.liga.net.
30. Указ Президента України “Про координаційний комітет по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю” від 26.11.1993 року №561/93 //Голос України, 02.12.93. №229.
31. Указ Президента України “Про запровадження ліцензування діяльності господарюючих суб’єктів у сфері природних монополій” від 17 листопада 1998 року №1257/98 //Урядовий кур’єр, 19.11.98.- № 221-222.
32. Указ Президента України “Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України” від 30 жовтня 2000 року №1167/2000 //Офіційний вісник України, 17.11.2000.- № 44.- С. 1887.
33. Указ Президента України “Про Міністерство палива та енергетики України” від 14 квітня 2000 року №598/2000 //Офіційний вісник України 05.05.2000.- №16.- С. 664.
34. Указ Президента України “Про встановлення рентної плати за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні” від 21 грудня 1994 року №785/94 //Урядовий кур'єр, 22.12.1994.- №197 – 198.
35. Указ Президента України “Про Положення про Державний комітет України з енергозбереження” від 6 жовтня 1995 року № 918/95 // www.liga.net.
36. Постанова Верховної Ради України “Про Національну енергетичну програму України до 2010 року” від 15 травня 1996 року №191/96-ВР //www.liga.net.
37. Постанова Верховної Ради України “Про концепцію державного регулювання безпеки та управління ядерною галуззю в Україні” від 25 січня 1994 року №3871-ХІІ //Відомості Верховної Ради України, 03.05.94.- №18.- С. 106.
38. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин” від 10 листопада 2000 року №1689 //Офіційний вісник України, 01.12.2000.- №46.- С. 1997.
39. Постанова Кабінету Міністрів України “Про управління сферою енергозбереження” від 9 січня 1996 року №20 //Урядовий кур'єр, 18.01.96. №10 – 11.
40. Постанова Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України” від 16 листопада 2002 року №1789 //Офіційний вісник України, 06.12.02.- №47.- С. 2164.
41. Постанова Кабінету Міністрів України “Про перехід об’єднаної енергетичної системи України на паралельну роботу з єдиною енергетичною системою Російської Федерації” від 4 квітня 2001 року №320 //Офіційний вісник України, 20.04.01.- №14.- С. 605.
42. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Статуту державного підприємства “Енергоринок” від 5 червня 2000 року №922 //Офіційний вісник України, 23.06.2000.- №23.- С. 964.
43. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення” від 26 липня 1999 року №1357 //Офіційний вісник України, 13.08.99.- №30.- С. 1543.
44. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду в електроенергетиці” від 15 лютого 1999 року №189 //Офіційний вісник України, 05.03.99.- №7.- С. 240.
45. Постанова Кабінету Міністрів України “Про посилення контролю за режимами споживання електричної і теплової енергії” від 7 серпня 1996 року №929 //Урядовий кур’єр, 26.09.96.- №181 – 182.
46. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Концепцію створення єдиної системи обліку природного газу” від 21 серпня 2001 року №1089 //Офіційний вісник України, 07.09.01.- №34.- С. 1588.
47. Постанова Кабінету Міністрів України “Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу” від 24 липня 1998 року №1173 //www.liga.net.
48. Постанова Кабінету Міністрів України “Про утворення Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” від 25 травня 1998 року №747 //www.liga.net.
49. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Основні напрями реформування нафтогазового комплексу України” від 16 грудня 1996 року №1510 //www.liga.net.
50. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Концепцію діяльності органів виконавчої влади у забезпеченні енергетичної безпеки України” від 19 січня 1998 року №48 //www.liga.net.
51. Постанова Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо подальшої реалізації Національної енергетичної програми України до 2010 року” від 29 листопада 2000 року №1757 //Офіційний вісник України, 15.12.2000.- №48.- С.2094.
52. Постанова Кабінету Міністрів України “Про проведення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі” від 12 липня 2000 року №1110 /Урядовий кур’єр, 22.07.2000.- №132.
53. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, природний газ, житлово-комунальні послуги та послуги водопостачання і водовідведення” від 07 червня 2000 року №934//Офіційний вісник України, 23.06.2000.- № 23. С.967.
54. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку розроблення та затвердження норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки” від 8 лютого 1997 року № 63 //Урядовий кур’єр, 06.03.97.- №41-42.
55. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом” від 27 грудня 2001 року №1729 //Офіційний вісник України, 11.01.2002.- №52.- С. 2347.
56. Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про затвердження Концепції державної політики у сфері постачання та транзиту сирої нафти” від 5 квітня 2002 року №187-р //Офіційний вісник України, 26.04.02.- №15.- С.820.
57. Постанова Кабінету Міністрів України “Про виробництво та впровадження приладів обліку споживання газу в побуті” від 14 червня 1995 року №422 //www.liga.net.
58. Постанова Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо поліпшення роботи підприємств вугільної галузі та торфодобувної галузей” від 6 липня 2002 року №938 //Офіційний вісник України, 26.07.02.- №28.- С. 1317.
59. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку фінансування вугледобувних підприємств, які повинні бути підготовлені до ліквідації” від 28 лютого 2002 року № 223 //Офіційний вісник України, 15.03.02.- №9.- С. 409.
60. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Програми “Українське вугілля” від 19 вересня 2001 року № 1205 //Офіційний вісник України, 05.10.01.- №38.- С. 1731.
61. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств Міністерства вугільної промисловості” від 27 серпня 1997 року №939 //Офіційний вісник України, 12.09.97.- №35.- С. 103.
62. Постанова Кабінету Міністрів України “Про хід структурної перебудови вугільної промисловості” від 28 березня 1997 року №280 //www.liga.net.
63. Постанова Верховної Ради України “Про концепцію державного регулювання безпеки та управління ядерною галуззю в Україні” від 25 січня 1994 року №3871-ХІІ //Відомості Верховної Ради України, 03.05.94.- №18.- С. 106.
64. Постанова Верховної Ради України “Про підсумки парламентських слухань “Енергетична політика України” №1826-ІІІ від 22 червня 2000року //Офіційний вісник України, 28.07.2000.- №28.- С. 1158.
65. Постанова Кабінету Міністрів України “Про державний моніторинг національних і міжнародних проектів у сфері ядерної та радіаційної безпеки і радіоекології” від 4 серпня 2000 року №1219 //Офіційний вісник України, 25.08.2000.- №32.- С. 1360.
66. Постанова Кабінету Міністрів України “Про створення Державного регістру джерел іонізуючого випромінювання” від 4 серпня 1997 року №847 //Офіційний вісник України, 15.08.97.- №32.- С. 6.
67. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про державну систему обліку та контролю ядерних матеріалів” від 18 грудня 1996 року №1525 //Зібрання постанов Уряду України, 1996.- № 21.- С. 592.
68. Постанова Кабінету Міністрів України “Про створення Національної енергогенеруючої компанії “Енергоатом” від 17 жовтня 1996 року №1268 //Урядовий кур’єр, 05.11.96.- №210 – 211.
69. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження програми “Етанол” від 4 липня 2000 року №1044 //Офіційний вісник України, 21.07.2000.- №27.- С. 1126.
70. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Програму державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики” від 31 грудня 1997 року №1505 //www.liga.net
71. Указ Президента України “Про будівництво вітрових електростанцій” від 2 березня 1996 року № 159/96 //www.liga.net.
72. Рішення Колегії Міністерства палива та енергетики України Про підсумки роботи паливно-енергетичного комплексу України у 2002 році та завдання на 2003 рік від 15березня 2003 року №2п.1. Рішення колегії Міністерства палива та енергетики України Підсумки роботи паливно-енергетичного комплексу України за 2003 рік та завдання на 2004 рік від 26 лютого 2004 року №2.1 // www.liga.net.
73. Рішення Колегії Міністерства палива та енергетики “Підсумки роботи паливно-енергетичного комплексу України за 2003 рік та завдання на 2004 рік” від 26 лютого 2004 року №2.1.2 //www.liga.net.
74. Конвенція ООН “ Конвенція про ядерну безпеку” від 17 червня 1994 року (ратифіковано Законом України “Про ратифікацію Конвенції про ядерну безпеку” №736-вр від 17.12.97 //Офіційний вісник України, 10.02.98.- №52.- С. 39.
75. Конвенція ООН “Об'єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами” від 5 вересня 1997 року (ратифіковано Законом України “Про ратифікацію Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами” №1688-ІІІ від 20 квітня 2000 року// www.liga.net.
76. Договір до Енергетичної Хартії (ратифікований Законом України “Про ратифікацію Договору до Енергетичної Хартії та Протоколу до Енергетичної Хартії з питань енергетичної ефективності і суміжних екологічних аспектів” від 6 лютого 1998 року № 89/98-ВР) //Офіційний вісник України, 26.02.98.- №6.- С. 208.
77. Рамкова угода про інституційні засади створення міждержавних систем транспортування нафти та газу (ратифікована Законом України “Про ратифікацію Рамкової угоди про інституційні засади створення міждержавних систем транспортування нафти та газу” від 18 січня 2001 року №2231-III) //Офіційний вісник України, 02.03.01.- №7.- С. 261.
78. Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про гарантії транзиту російського природного газу територією України (ратифікована Законом України “Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про гарантії транзиту російського природного газу територією України” від 15 листопада 2001 року №2796-III) //Офіційний вісник України, 28.12.01.- № 50.- С. 2223.
79. Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про додаткові заходи щодо забезпечення транзиту російського природного газу по території України (ратифікована Законом України “Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про додаткові заходи щодо забезпечення транзиту російського природного газу по території України” від 15 листопада 2001 року №2797-III) //Офіційний вісник України, 28.12.01.- №50.- С. 2204.
80. Угода про проведення узгодженої політики в галузі транзиту нафти і нафтопродуктів магістральними трубопроводами (ратифікована Законом України “Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про додаткові заходи щодо забезпечення транзиту російського природного газу по території України” від 11 червня 1997 року №329/97-ВР) //Офіційний вісник України, 28.12.2001.- №50.- ст. 2224.
81. Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань від 27 вересня 1996 року (ратифікований Законом України “Про ратифікацію Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань” від 16 листопада 2000 року №2107-ІІІ) //Офіційний вісник України, 22.12.2000.- №49 (частина 1).- С. 2111.
82. Об’єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами (ратифікована Законом України “Про ратифікацію Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами” від 20 квітня 2000 року №1688-ІІІ) //Офіційний вісник України, 12.05.2000.- №17.- С. 694.
83. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (Закон України “Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року” від 16 листопада 1994 року № 248/94-ВР) //Відомості Верховної Ради України, 22.11.94.- №47.- С. 421.
84. Конвенція про ядерну безпеку від 20 вересня 1994 року (ратифікована Законом України “Про ратифікацію Конвенції про ядерну безпеку” від 17 грудня 1997 року №736/97-ВР) // www.liga.net.
85. Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу від 3 березня 1980 року (Постанова Верховної Ради України “Про участь України у Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу 1980 року” від 5 травня 1993 року №3182-ХІІ) //Відомості Верховної Ради України, 15.06.1993.- №24.- С. 262.
86. Угода між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв’язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї (ратифікована Законом України “Про ратифікацію Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв’язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї” від 17 грудня 1997 року №737/97-ВР) // www.liga.net.
87. Угода між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій до всього ядерного матеріалу в усій мирній ядерній діяльності України (затверджена Постановою Кабінету Міністрів “Про затвердження Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій до всього ядерного матеріалу в усій мирній ядерній діяльності України” від 12 січня 1995 року №12) //www.liga.net.
88. Концепція національної безпеки України (затверджена Постановою Кабінету Міністрів “Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України” від 16 січня 1996 року №3/97-ВР) //Голос України, 04.02.97.- №19.
89. Наказ Вищої атестаційної комісії України “Про внесення змін і доповнень до Переліку спеціальностей, за якими проводяться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань” №586 від 28 листопада 2000 року. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №914/5135 // www.liga.net.
90. Постановление Киргизкой республики “О проекте Национальной энергетической программы Киргизской Республики до 2005 года” от 16 июля 2001 года №353 //http://www.law.gov.
91. Государственная стратегия экономической безопасности Российской Федерации (основные положения) // http://www.law.gov.
92. “Київ Кримінальний”, 3.04.2003.
93. British Petroleum Statistikal Review of World Energy 2003. Количество запасов и уровень потребления нефти в мире.//www.intellect.org.ua.
94. Абалкин Л. Экономическая безопасность России: угрозы и их отражение // Вопросы экономики.-1994.-№12.
95. Авер’янов В. Державне управління у змісті предмета адміністративного права: Зб. наук. пр. Вісник Академії правових наук України. 1999.- №2 (37) С.139-149.
96. Авер’янов В.Б. Система органів виконавчої влади України проблеми реформування. Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції: Зб. наук. пр. – Київ.-2003 -322с. С. 8-13.
97. Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції. Зб. наук. пр. – Київ – 2003 -322с.
98. Адміністративне право України: Навч.посіб. /Г.Г. Забарний, Р.А. Калюжний, В.К. Шкарупа. – К.: Вид.ПАЛИВОДА А.В., 2005.- 368с.
99. Адміністративне право України /Підручник для юрид. вузів і фак./ Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін.; За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. - 520с.
100. Айвазян С.И., Веденеев Ю.А., Супатаева О.А. Правовые вопросы управления научными иследованиями. – М.:Наука, 1980.- С.45-46.
101. Аксенов А.А. Организация взаимодействия в органах внутренних дел как функция управления: Автореф.дис. канд. юрид. наук:12.00.02 / Академия МВД СССР.- М., 1974. – 19с.
102. Андрійко Р.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Автореф. дис. д-ра. юрид. наук. : 12.00.07 /НАН України; Інституту держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 1999. – 18с.
103. Андрушко П.П., Мойсик В.Р. “Роз‘яснення Пленуму сприяють усуненню розбіжностей у судовій практиці //Департамент 1999. №5-6 -С.16.
104. Антониади Д.Г., Валуйский А.А., Гарушев А.Р. Состояние добычи нефти методом повышения нефтеизвлечения в общем объеме нефтяной добычи // Нефтяное хазяйство. 1999.-№ 1. – С. 16-23.
105. Англійсько-український словник термінів і понять з державного управління /Уклад.: Г. Райт та ін..: Пер. В. Івашко. – К.: Основи, 1996. - 128с.
106. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. – М.: Юрид. лит., 1997. – 400с.
107. Ауер Й. Виклики європейської енергетичної політики в зв’язку з розширенням ЄС //Проблеми теорії і практики управління” 2002.- №5.- //www.ptpu.ru..
108. Афанасьев В.Г. Человек в управлении обществом. М.: Политиздат, 1977. С. 125.
109. Багрий-Шахматов Л. В. Механизм формирования коррумпированных организационно-управленческих структур теневого бизнеса // Cборник ОГУ им. И. И. Мечникова1996.- выпуск 3.- С. 66-72.
110. Бандурка А.М., Симовьян С.В. Украина против “грязных“ денег Науч.-практ. пособие. – Харьков: Гос.спец. изд-во ”Основа“, 2003. - 224с.
111. Беккер Г. Преступление и наказание: экономический подход // Истоки. Вып. 4. М.: ГУ-ВШЭ, 2000. С. 28 – 90.
112. Белорус О.Г., Лукьяненко Д.Г. Глобальные трансформации и стратегии развития. – Киев : Оранс, 2000.- 424с.
113. Білоус В.Т. Координація боротьби з економічною злочинністю: Монографія. – Ірпінь, Академія державної податкової служби, 2002. – 449с.
114. Білоус В.Т. Координація національних і міжнародних правоохоронних органів по боротьбі з економічною злочинністю // Науковий вісник НАДПС України, 2003.- № 1.- С. 117-122.
115. Білоус В.Т., Попович В.М., Попович М.В. Організаційно-правове забезпечення боротьби з відмиванням доходів незаконного походження: Монографія. – К.:, 2001.- 138с.
116. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: підручник. – К., 1995. - 320с.
117. Бойко В. Запобіжно-правова діяльність щодо контролю за оформленням енергоносіїв. // Вісник прокуратури, 2001.- №5.- С. 83-92.
118. Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування К.: Атіка,2000. – С. 9-10.
119. Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія. Вид. 2-е доп. і перероб. –Житомир: ЖІТІ, 2000. – 512с.
120. Бушуев В.В., Воропай Н.И., Мастепанов А.М. и др. Энергетическая безопасность России; Ин-т энерг. стратегии и др. - Новосибирск: Наука, 1998. - 301с.
121. Вишневський І., Давидовський А., Трофименко А. Екологічно чиста атомна енергетика: технічні, економічні, соціальні, політичні аспекти. //Вісник НАН України. - 2001.- №9.
122. Вознесенский Э.А. Финансовый контроль в СССР. – М.: Юрид.лит., 1973. – С. 27.
123. Воропай Н.И., Клименко С.М., Криворуцкий Л.Д. Энергетическая безопасность России (введение в проблему).:Иркутск: Изд. Сибирского энергетического института РАН. 1997.- С. 12.
124. Воропай Н.М., Славин Г.Б., Чельцов М.Б. Энергетическая безопасность – важнейшая составляющая и основа экономической безопасности // Вісник українського будинку економічних та науково-технічних знань. – 1998. - №6 С. 16-17.
125. Галаджий И. Что нас ждет за горизонтом ? В обозримом будущем нефть останется основным энергоносителем //Нефть России. – 1999. - № 12. – С.28-32.
126. Голованов М.Г., Перекислов В.Е., Фадеев В.А. Теневая экономика и легализация преступных доходов. – СПб.: Питер, 2003. - 303с.
127. Голубев В.О., Гавловський В.Д., Цимбалюк В.С. Інформаційна безпека: проблеми боротьби зі злочинами у сфері використання комп’ютерних технологій / За ред. Калюжного Р.А. – Запоріжжя: “Просвіта”, 2001. - 251с.
128. Гончарук М.І., Репалюк В.І., Казанцева Н.Л. Стан та перспективи виробництва і реалізації скрапленого газу в Україні. // Нафтова і газова промисловість. –2003. - №3. – С. 54.
129. Городецкий А. Вопросы безопасности экономики России // Экономист. – 1995.- №10.- С.7-12.
130. Грасс В. Нелегальні шахти легалізуються // Галицькі контракти - 2003. -№ 17-18.
131. Грицек І.А. Європейський адміністративний простір. Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції. Зб. наук. пр. – Київ. – 2003.- 322с.
132. Гриценко В.В., Новицький А.М. Правове регулювання в галузі атомної енергетики для забезпечення енергетичної безпеки держави //Науковий вісник Львівського юридичного інституту. 2004. - №1 (Спецвипуск): С. 94-102.
133. Губський Б. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення. - Київ, 2001. - 124с.
134. Гудима О. Реалії та перспективи ядерно-паливного циклу України // Національна безпека і оборона. – 2001.- №2.- С. 64-66.
135. Гуртовцев А.Л. Альтернативные источники энергии // Промышленная энергетика. – 2002. - №1.- С. 3-6.
136. Даль В.І. Толковый словарь живого великорусского языка. - М., 1989.- Т.1 -С. 67.
137. Данилюк М.О. Формування нових господарських відносин у нафтогазовому комплексі України. Дис. д-ра. економ.наук - К., 1999. - С. 380.
138. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посібник / За заг.ред. Н.Р. Нижник, В.М. Олуйка.- Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002. - 352с.
139. Державне управління: Теорія і практика / За заг.ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Юринком-Інтер, 1998. – 432с.
140. Долгий О.А., Задояний М.Т., Крошко В.П. та ін. Професійний ризик в діяльності працівників податкової міліції: Навч. посіб. / За заг.ред. О.О. Спиридонова. – К.: Атіка-Н, 2002. - 320с.
141. Долгий О.А., Задояний М.Т., Крошко В.П., Попович В.М та ін. Мінімізація професійного ризику працівників підрозділів податкової міліції органів ДПС України (теоретичні та практичні аспекти): Монографія / За ред. Долгого О.А. – К.: Атіка-Н, 2002. - 184с.
142. ДПА України: підсумки роботи за 9 місяців. // www.sta.gov.ua.
143. Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика: Монографія. - К.: Юридична практика, 2003.-924с.
144. Дункан Джек У. Основополагающие идеи в менеджменте. Уроки основоположников менеджмента и управленческой практики: Пер. с англ. – М.: Дело, 1996. -272с.
145. Европейская Комиссия хочет увеличить роль возобновляемых источников энергии. / Нетрадиционные и возобновл