ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ПРАВОЗАСТОСОВЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ

brief description

ЗМІСТ

ВСТУП ....................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ЗА ПРАВОЗАСТОСОВЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ ....................................................................................9
1.1. Сутність та загальна характеристика правозастосовчої діяльності податкових органів ...................................................................................................9
1.2. Законність та інші вимоги до прийняття рішень під час правозастосовчої діяльності податкових органів ............................................................................... 26
1.3. Поняття, призначення та система суб’єктів державного контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів .............................................. 38
1.4. Нормативно-правове забезпечення державного контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів .............................................. 56
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 ................................................................................. 73

РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА ПРАВОЗАСТОСОВЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ ...................................................... 79
2.1. Принципи та організаційно-правові форми і методи здійснення контролю за діяльністю податкових органів ................................................................ 79
2.2. Сутність та призначення внутрівідомчого контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів .................................................................. 100
2.3. Контроль як засіб забезпечення дисципліни і законності під час здійснення правозастосовчої діяльності ................................................... 121
2.4. Особливість організації громадського контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів .................................................................. 139
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 ............................................................................... 157

ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................ 170
ВСТУП
Актуальність теми. Становлення правової держави в Україні вимагає реального утвердження принципу верховенства права, зміцнення законності та правопорядку в країні, забезпечення прав і свобод громадян. Вирішення цього завдання безпосередньо пов’язане із удосконаленням правових та організаційних засад державного контролю за правозастосовчою діяльністю державних органів. Сказане повною мірою стосується і податкових органів та їх персоналу професійна діяльність яких ще не в повній мірі відповідає вимогам сьогодення. Рівень законності та дисципліни в податкових органів ще залишається досить низьким, хоча завдяки вжитим заходам останніми роками його вдалося дещо стабілізувати. Особливу стурбованість викликають факти корупції, зловживання службовим становищем, непрофесіоналізму у діяльності працівників податкових органів що сприяє відчуженню громадян, зростанню їх недовіри до податкових органів.
Успішне виконання складних і відповідальних фіскальних та правоохоронних завдань, які ставляться перед податковими органами України, дотримання прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб в сфері оподаткування потребує забезпечення належного рівня законності і дисципліни серед працівників цих органів, що значною мірою залежить від належної організації та нормативного забезпечення державного контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів.
Таким чином, важливість державного контролю, як засобу забезпечення законності і дисципліни у сфері правозастосовчої діяльності податкових органів, недостатня розробленість теоретичних положень щодо здійснення державного контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів, недосконалість правового забезпечення державної контрольної діяльності за податковими органами, обумовлюють актуальність та важливість глибокого і всебічного наукового дослідження широкого кола питань, пов’язаних з організаційно-правовими засадами здійснення державного контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.1 Розпорядження Президента України „Про заходи щодо зміцнення дисципліни працівників та вдосконалення кадрової роботи у правоохоронних органах” № 53 від 26 березня 2002 року, п.п.3, 4, 5 Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, затвердженого наказом ДПА України № 160 від 7 квітня 2003 року, п.п.1.1, 1.2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п. 3.1, 9.2 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, правового регулювання та практичної діяльності державних та громадських органів, які здійснюють контроль за правозастосовчою діяльністю податкових органів визначити сутність та значення останнього, надати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення його організаційно-правових засад.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
- з’ясувати сутність та надати загальну характеристику правозастосовчій діяльності податкових органів;
- проаналізувати законність та інші вимоги до прийняття рішень під час правозастосовчої діяльності податкових органів;
- визначити поняття контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів та обґрунтувати його призначення;
- дослідити особливості нормативно-правового забезпечення державного контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів;
- визначити принципи та організаційно-правові форми і методи здійснення контролю за діяльністю податкових органів;
- надати загальну характеристику внутрівідомчому контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів;
- з’ясувати призначення контролю як засобу забезпечення дисципліни і законності під час здійснення правозастосовчої діяльності;
- охарактеризувати особливість організації громадського контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів;
- на підставі виконання цих завдань виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових засад здійснення контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у сфері діяльності державних та громадських органів, які уповноваженні здійснювати контроль за правозастосовчою діяльністю податкових органів.
Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні засади, нормативні основи організаційного та адміністративно-правового забезпечення державного контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.3, 2.2, 2.4), виокремлено окремі види та форми контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 2.4). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження сутності та призначення контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів (підрозділ 1.3). За допомогою історичного методу досліджувалися процеси становлення державного контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів (підрозділи 1.3, 2.2, 2.4). Системно-структурний метод використано для визначення вимог до прийняття рішень під час правозастосовчої діяльності податкових органів (підрозділ 1.2), місця та призначення контролю як засобу забезпечення дисципліни і законності під час здійснення правозастосовчої діяльності (підрозділ 2.3). Статистичний і документальний аналіз застосовувались для визначення недоліків правового забезпечення контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів (підрозділи 1.4, 2.3). Метод соціологічного опитування використано для з’ясування причин та умов порушення дисципліни та законності працівниками податкових органів (підрозділ 1.2, 2.3).
У формулюванні висновків і пропозицій дисертант ґрунтувався на працях фахівців із загальної теорії держави і права, адміністративного, фінансового та податкового права, теорії управління, – В.Б.Авер’янова, С.С.Алексєєва, О.Ф.Андрійко, О.М.Бандурки, Т.С.Воїнової, В.М.Гаращука, Є.В.Калюги, А.Т.Комзюка, А.М.Куліша, М.П.Кучерявенка, Н.П.Матюхіної, Н.Р.Нижник, О.Ф.Скакун, О.І.Остапенка, В.П.Пєткова, О.Г.Фролової, В.К.Шкарупи, А.М.Шульги та ін. Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші підзаконні нормативно-правові акти в сфері здійснення контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні та архівні матеріали із зазначених питань а також матеріали соціологічних опитувань.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше у вітчизняній юридичній науці проведено комплексне монографічне дослідження організаційних та правових проблем здійснення контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем, зокрема:
- дістала подальшого розвитку загальна характеристика правозастосовчої діяльності податкових органів, сформульовано її поняття, визначено завдання та напрямки, у новому аспекті розглянуто її юридичний та фактичний зміст;
- подальший розвиток одержав аналіз законності та інших вимог до прийняття рішень під час правозастосовчої діяльності податкових органів;
- набуло подальшого розвитку з’ясування особливостей суб’єктів, які здійснюють державний контроль за правозастосовчою діяльністю податкових органів;
- продовжено дослідження сучасного стану нормативно-правового забезпечення державного контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів, у зв’язку з чим визначено його поняття, завдання, проаналізовано систему, виявлено низку його недоліків;
- вперше обґрунтовано необхідність створення єдиного координуючого органу з контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів;
- в новому аспекті визначено принципи та організаційно-правові форми і методи здійснення контролю за діяльністю податкових органів, запропоновано нові критерії їх класифікації;
- подальший розвиток одержала загальна характеристика внутрівідомчого контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів, у зв’язку з чим визначено його завдання, особливості, форми реалізації та проаналізовано суб’єктний склад;
- вперше порушено ряд проблемних питань щодо організації громадського контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів, сформульовано його поняття, визначено завдання, проаналізовано структуру та приведено перспективні форми його реалізації;
- сформульовано ряд конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-правових засад здійснення контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої наукової розробки проблемних питань здійснення контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів;
– у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів, які регулюють порядок здійснення контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів, обґрунтовано необхідність прийняття Положення про здійснення контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів;
– у правозастосовчій діяльності – використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність державних та громадських органів щодо здійснення контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів;
– у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть використовуватись під час проведення занять із спецкурсу „Державний контроль за правозастосовчою діяльністю податкових органів Україні”.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на двох науково-практичних конференціях: „Проблеми наукового забезпечення правоохоронної діяльності в умовах розбудови України як правової держави” (Дніпропетровськ, 2004), „Права громадян та правоохоронна діяльність” (Одеса, 2004), а також на теоретичних семінарах та засіданнях науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України, кафедри управління в органах внутрішніх справ та кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у п’яти наукових статтях в наукових журналах і збірниках наукових праць, а також у двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць в різних галузях знань, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-правових засад здійснення контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів. До основних результатів, одержаних внаслідок проведеного дослідження, віднесено:
з теоретичних питань:
1. Правозастосовчу діяльність податкових органів визначено як сукупність специфічних організаційних форм і засобів, за допомогою яких здійснюється контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), забезпечується попередження та припинення правопорушень, віднесених законом до компетенції податкових органів.
2. Контроль за правозастосовчою діяльністю податкових органів визначено як діяльність державних органів та їх посадових осіб, громадських організацій та окремих громадян, яка здійснюється шляхом нагляду, спостереження чи перевірки за додержанням ними вимог законодавства та відповідних підзаконних актів.
3. Правове забезпечення державного контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів визначено як сукупність різних форм та методів юридичного впливу держави за допомогою нормативно-правових актів та інших засобів юридичної техніки на суспільні відносин, які виникають з приводу визначення принципів, завдань та оптимальної організаційної структури державних та інших контролюючих органів.
4. Принципи здійснення контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів визначено як базові ідеї, положення, обумовлені функціями, метою і завданнями контрольної діяльності в цій сері, які стосуються всіх напрямків діяльності контролюючих органів, визначають організаційно-правові основи їх побудови та функціонування.
5. Форму контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів визначено як зовнішній вираз повноважень компетентних на здійснення контролюючих функцій органів та їх посадових осіб.
6. Методи контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів визначено як способи, прийоми, засоби практичного здійснення цілей, завдань, функцій і повноважень контролюючих органів та їх посадових осіб.
7. Внутрівідомчий контроль в податкових органах визначено як нагляд, спостереження та перевірку відповідності функціонування підпорядкованих органів, підрозділів та служб, окремих працівників чинним нормативно-правовим актам, прийнятим управлінським рішенням.
з організаційно-правових питань:
1. Серед недоліків нормативно-правового забезпечення державного контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів ми відносимо: безсистемність нормативно-правових актів, наявність великої кількості змін і доповнень до них; внутрішня суперечливість в регулюванні тих чи інших аспектів організації контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів; недостатня наукова обґрунтованість правових актів, іноді їх декларативність, безадресність, відсутність у багатьох актах механізмів їх реалізації; відсутність Концепції розвитку нормативно-правового забезпечення державного контролю за діяльністю податкових органів та визначення пріоритету щодо прийняття відповідних актів; відсутність єдиного координаційного органу в досліджуваній сфері нормативно-правового забезпечення.
2. Необхідним є створення координуючого органу з контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів. Таку функцію, на нашу думку, міг би виконувати Уповноважений Президента України з питань контролю за діяльністю податкових органів.
3. Слід розробити та прийняти Положення про здійснення контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів де було б визначено: систему органів державного та громадського контролю за діяльністю податкових органів; принципи їх діяльності та компетенцію; координуючий орган, а саме - Уповноважений Президента України з питань контролю за діяльністю податкових органів; структуру і граничну чисельність апарату Уповноваженого Президента України з питань контролю за діяльністю податкових органів (далі Уповноваженого); завдання, функції, права, обов’язки та відповідальність Уповноваженого.
4. З метою посилення інформаційно-аналітичної функції державного контролю за правозастосовчою діяльністю податкових органів слід зобов’язати податкові органи до забезпечення „прозорості” їх діяльності, особливо тієї, яка викликає широкий інтерес для громадян і є об’єктом державного контролю.
5. Обґрунтовано, що недоліком Положення про порядок розгляду звернень громадян в органах державної податкової служби України є те, що у ньому не приведено перелік звернень громадян, які повинні братись на особливий контроль (крім звернень народних депутатів). На нашу думку, до цього переліку слід включити: 1) звернення громадян, що надійшли з редакцій газет, журналів, радіо і телебачення; 2) з питань боротьби із податковими злочинами; 3) про недоліки в роботі органів та підрозділів ДПА України; 4) про порушення законності та дисципліни працівниками органів та підрозділів ДПА (вчинення корупційних діянь, зневажливе, грубе ставлення до громадян, непрофесіоналізм тощо); 5) звернення центральних та місцевих органів виконавчої влади; 6) повторні звернення із невирішених питань.
6. Запропоновано у чинному Кодексі честі працівника органу державної податкової служби України, крім передбачених, віднести і такі вимоги, як: поважати та захищати права і свободи людини і громадянина; при виконанні своїх функціональних обов’язків ставитися до громадян справедливо, уважно, доброзичливо, неупереджено, з почуттям поваги до їх людської гідності, не допускаючи при цьому жодних проявів дискримінації; не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей; поважати їх право на свободу думки, совісті, самовираження; повсякчас бути готовими до надання людям допомоги і захисту; у службових та позаслужбових стосунках з людьми, в особистій поведінці бути зразком чесності, чемності, тактовності, зовнішньої охайності і внутрішньої дисциплінованості, культури спілкування; відстоювати честь і гідність податківця як посадової особи, уповноваженої державою і народом України здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства; всіляко сприяти підвищенню авторитету податкових органів серед населення.
7. До причин і умов, які сприяють вчиненню дисциплінарних проступків та інших правопорушень працівниками податкових органів віднесено: низький рівень заробітної плати; непрофесіоналізм; неякісне вивчення кандидатів на службу, зокрема їх морально-ділових якостей та психофізіологічних особливостей; неналежна перевірка та реагування на наявну негативну інформацію відносно працівників податкових органів; відсутність належного контролю безпосередніх керівників (начальників) за поведінкою підлеглих, виконанням ними службових завдань у робочий час, їх необізнаність про умови життя та потреби особового складу; велике навантаження; непорозуміння з керівниками (начальниками).
8. Узагальнення досвіду діяльності органів та підрозділів ДПА, які спеціально створені для контролю за дисципліною та законністю серед податківців чи контроль за дисципліною та законністю є однією із функцій певних підрозділів податкових органів дозволило визначити основні напрямки їх роботи в цій сфері. По-перше, це робота з окремими підрозділами та службами податкових органів (виступи керівників, проведення атестацій, рейди щодо виявлення порушень службово-трудової дисципліни, визначення груп ризику серед працівників, використання засобів наочної агітації, читання лекцій з питань культури й етики). По-друге, це робота спрямована на конкретного працівника. Сюди слід віднести: роботу психологів та індивідуально-виховну роботу, як керівників (начальників) підрозділу, так і відповідних фахівців.
9. Одним із основних критеріїв ефективності службової діяльності працівників податкових органів має стати їх оцінка громадськістю, що є можливим при відлагодженому механізмі громадського контролю за їх фіскальною та правоохоронною діяльністю.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
2. Державне управління: теорія і практика / За ред. В.Б.Авер’янова - К: Юрінком Інтер, 1998. - 432с.
3. Кушнарьова Т.Є., Кучерявенко М.П. Система податкових органів України. „Торсінг”, 2000. - 240с.
4. Цимбал П.В., Мілевський О.П., Касьяненко Л.М. Правове регулювання діяльності органів ДПС України. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. - 399с.
5. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 10. – Ст. 44.
6. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6. – Ст.37.
7. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002.– № 38-39.– Ст. 288.
8. Про заснування Казначейства Міністерства фінансів України: Указ Президента України // Урядовий кур’єр. - 1995 р. - 15 жовтня.
9. Про створення Пенсійного фонду України: Постанова Кабінету Міністрів України № 39 від 28 січня 1992 року // ЗП Уряду. - 1992. - № 2. - Ст.47.
10. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 23. – Ст. 121.
11. Лихолоб В.Г. Вопросы правоприменения в оперативно-служебной деятельности органов внутренних дел. Учебное пособие. - К.: НИиРИО КВШ МВД СССР, 1986. - 116с.
12. Недбайло П.Е. Применение советских правовых норм. - М.: Государственное издательство юридической литературы, 1960. - 512с.
13. Государственное управление: Основы теории и организации: Учебник / Под ред. В.А. Козбаненко. - М.: “Статут”, 2000. - 912с.
14. Разин Л.М. Вопросы теории актов советского государственного управления и практика органов внутренних дел. - М.: Юрид. лит, 1974. - 154с.
15. Лихолоб В.Г. Органи внутрішніх справ у боротьбі із злочинністю (морально-правовий аспект реалізації закону). - К.: Вища школа, 1991. – 217с.
16. Лазарев В.В. Эффективность правоприменительных актов. – Казань, 1975. – 315с.
17. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2001. - 656с.
18. Черноголовкин Н.В. Теория функций социалистического государства. - М.: Юридическая литература, 1970. – 215с.
19. Малько О.В. Теория государства и права в вопросах и ответах. –2-е изд., перераб. і доп. –М.: Юристь, 1997. – 197с.
20. Бобир В.І., Демський С.Е. Правознавство: навчальний посібник. – К.: Юріформ-інтер, 1998. – 289с.
21. Байтин М.И. Теория государства и права: Курс лекций / М.И.Байтин, Ф.А.Григорьев, И.М.Зайцев и др. / Под. ред. Н.И.Матузова, А.В.Малько. –М.: Юристь, 1997. – 671с.
22. Попович В.М. Контроль та нагляд в державному управлінні // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2002. - Спецвипуск – С.135-140.
23. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. Ю.Ф. Кравченка. – К.: НАВСУ, 1999. – 702с.
24. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Юристъ, 1995. – 428с.
25. Явич Л.С. Сущность права: Социально-философское понимание генезиса, развития и функционирования юридической формы общественных отношений. - Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1985. - 208с.
26. Алексеев С.С. Теория государства и права. - М.: Юридическая литература, 1985. – 410с.
27. Теория государства и права: Учебник для юрид. вузов и фак. / Под ред. В.М.Корельского, В.Д.Перевалова. – М.: Изд-кая группа Инфра-Норма, 1997. – 376с.
28. Байтин М.И. Сущность и основные функции социалистического государства. – Сарат. ун-т. 1979. – 302с.
29. Юсупов В.А. Правоприменительная деятельность органов управления. – М.: Юрид. лит-ра, 1979. – 136с.
30. Шевчук С.В. Делегирование государственных полномочий как реализация компетенции государственного органа // Юридическая практика. – 1997. - №7. – С. 4-8.
31. Галаган И.А., Василенко А.В. К проблемам теории правоприменительных отношений // Государство и право. - 1998. - № 3. - С.12-19.
32. Костин М.А. Методологические и теоретические проблемы юридической науки. - Киев: Выща школа., 1991.- 257с.
33. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В.Лазарева. - М.: Право и закон, 2000. - 472с.
34. Казимирчук В.П. Право и методы его изучения. – М.: Юрид. лит., 1965. – 355с.
35. Лазарев В.В. Применение советского права. - Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1972. - 200с.
36. Горшенєв В.М., Дюрягин Н.Я. Правоприменительная деятельность // Сов. государство и право. - 1969. - № 5. - С.21-28.
37. Карасева М.В. Финансовое право. Общая часть: Учебник. - М.: Юристь, 2000. – 231с.
38. Тихомиров Ю.А. Публичное право. Учебник. – М.: Изд-во БЕК, 1995. – 496с.
39. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве, их виды, содержание и формы. – М.: Юрид. лит., 1976. - 168с.
40. Каминская В.И., Ратинов А.Р. Правосознание как элемент правовой культуры // Правовая культура и вопросы правового воспитания. - М., 1974. - С. 85-108.
41. Лукашева Е.А. Социалистическое правосознание и законность. - М.: Юрид. лит., 1973. – 344с.
42. Філософія: Навчальний посібник / І.Д.Надольний, В.П.Андрущенко, І.В.Бойченко, В.П. Розумний та ін./ За ред І.Ф.Надольного. – К.: Вікар, 1997. – 584с.
43. Кудрявцев В.Н. Правосознание юриста // Советская юстиция. – 1974. - № 10. - С.3-4.
44. Васильев В.Л. Юридическая психология. - Спб.: Питер-пресс, 1997. – 652с.
45. Шиханцов Г.Г. Юридическая психология: Учебник для вузов / Отв. ред. В.А. Томсилов. – М.: Зерцало, 2000. – 344с.
46. Мельник П., Терещенко Л. Етика взаємовідносин працівників міліції і населення // Вісник податкової служби України. - 1999. - № 8. - С.33-37.
47. Сливка С.С. Правнича деонтологія: Підручник. - К.: Атіка, 1999. – 336с.
48. Явич Л.С. Право развитого социалистического общества. Сущность и принципы. – М.: Юридическая литература, 1978. - 223с.
49. Ремнев В.И. Социалистическая законность в государственном управлении. – М.: Наука, 1979. – 301с.
50. Тихомиров Ю.А. Административное управление и право // Журнал российского права. - 2000 - № 4. - С. 70-79.
51. Алексеев С.С. Право и перестройка: Вопр., раздумья, прогнозы. - М. : Юрид. лит., 1987. - 174с.
52. Про результати роботи органів державної податкової служби України в першому півріччі 2003 року та завдання по мобілізації коштів до бюджетів усіх рівнів у III кварталі 2003 року: Наказ ДПА України № 348 від 14 липня 2003 року.
53. Шульга А.М. Теория государства и права. Пособие для подготовки к государственному (выпускному) экзамену. – Харьков, 2000. - 132с.
54. Большой юридический словарь. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 790с.
55. Основы государства и права: Учебное пособие / Под общ. ред. проф. Ю.Н.Тодыки. - Х.: Факт, 1994. - 118с.
56. Словарь иностранных слов. – 18-е изд. стер. – М.: Русский яз., 1989. – 620с.
57. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384с.
58. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. - К.: Видавничий Дім „Ін-Юре”, 2002. - 668с.
59. Андрійко О.Ф. Державний контроль і тенденції його розвитку в умовах ринкових відносин // Правова держава. - 1993. - Вип.4. – С.49-53.
60. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520с.
61. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480с.
62. Слинько Д.В. Процесуально-правовий механізм формування і прийняття рішень в органах внутрішніх справ: Дис. ... канд. юрид. наук. – Харків: НУВС, 2002. – 189с.
63. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні: Навч. посібник. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999. – 55с.
64. Гаращук В.М. Іще раз про сутність контролю та його загальне розуміння // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук, зб / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац юрид. акад. України, 2002. - Вип. 54.- С.83-89.
65. Журавський В. Парламентський контроль в Україні: проблеми нормативно–правового регулювання // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2001.- №1(14). - С.11-20.
66. Заєць А. Конституційно-правові засоби обмеження держави контролю над владою // Вісник Академії Правових наук. - 1998. - № 36. - С.15-28.
67. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26 січня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст.110.
68. Державне управління в Україні. (Навчальний посібник). За заг. ред. докт. юрид. наук, проф. Авер’янова В.Б. – К.: Ін-т держ. і права ім.. В.М.Корецького, 1999. – 266с.
69. Сиренко В.Ф. Аппарат государственного управления: интересы и деятельность. Киев, „Наукова думка”, 1993. – 165с.
70. Рыжак Н.И. Контроль законодательной власти за деятельностью спецслужб (теоретико-правовые вопросы исследования) Автореферат … канд. юрид. наук. Москва. 1998. – 27с.
71. Медведчук В. Державна влада в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку // Право України. – 1998. - № 4. – С. 2-6.
72. Основи конституційного права України: Підручник / За ред. В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 288с.
73. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Учебник. В 4-х томах. Т. 1-2. / Отв. ред. Б.А.Страшун. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 778с.
74. Про комітети Верховної Ради України: Закон України від 4 квітня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 19. – Ст. 134.
75. Алексеев С.С. Право: азбука-теория-философия: Опыт комплексного исследования. – М.: «Статут», 1999. – 712с.
76. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 20. - Ст.99.
77. Про заходи щодо вдосконалення організації контролю за виконанням актів та доручень Президента України: Указ Президента України від 29 березня 2000 року // Офіційний вісник. - 2000. -№ 13. - Ст.516.
78. Конституции государств Европейского Союза / Под ред. Л.А.Окунькова. - М.: ИНФРА-М. Норма, 1997. – 816с.
79. Процюк І.В. Законодавча влада в Україні. Автореферат … канд. юрид. наук. Харків, 1999. – 19с.
80. Підприємницьке право України: Підручник / За заг. ред. доц. Р.Б.Шишки. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, “Еспада”, 2000. – 480с.
81. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: Актуальні проблеми реформування / За заг. ред. В.Б.Авер’янова, І.Б.Коліушко. – К.: УАДУ, 1999. – 52с.
82. Про Рахункову палату Верховної Ради України: Закон Ук¬раїни від 11 липня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 43. – Ст.213.
83. Про Державне казначейство: Указ Президента України від 27 квітня 1995 року № 335 // Урядовий кур’єр. - 1995 р. – 30 квітня.
84. Про затвердження Типового Регламенту місцевої державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 року // Офіційний вісник. - 1999. - № 50. - Ст.2456.
85. Про систему центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15 грудня 1999 року // Офіційний вісник. - 1999. - № 50. -Ст.2434.
86. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
87. Про систему оподаткування: Закон України від 18 лютого 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 39. - Ст.510.
88. Філін Д., Бігун О. Судова влада: шляхи реформування // Право України. – 1999. - № 3. – С.110-111.
89. Цивільне процесуальне право України / За ред. В.В.Комарова. – Х.: Основа, 1992. – 416с.
90. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736с.
91. Про внесення змін до Закону України „Про прокуратуру”: Закон України від 12 липня 2001 року // Урядовий кур’єр. - 2001. - № 132.
92. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991.– № 53. – Ст. 793.
93. Явич Л.С. Общая теория права. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. – 286с.
94. Горшенев В.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности. -М.: Юрид.лит., 1987. - 176с.
95. Нижник Н.Р. Проблеми змісту державно-управлінських відносин та фактори його соціальної обумовленості в Україні // Вісник УАДУ. - 1996. - № 2. - С. 102-113.
96. Иванов Н.Н. Организация нормотворческой деятельности в аппарате МВД, УВД. - М.: Академия МВД СССР, 1986. – 63с.
97. Малиновський В.Я. Державне управління: навчальний посібник. – Луцьк: „Вежа”, 2000. – 558с.
98. Проблемы эффективности надзора / Под ред. К.Ф.Скворцова. – М.: Юрид. лит., 1977. – 160с.
99. Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе. – К.: НАН Украины, Институт государства и права, 1995. – 206с.
100. Халфина Р.О. Право как средство социального управления. – М.: Наука, 1988. – 298с.
101. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. - М.: Юрид. лит-ра, 1966. – 146с.
102. Козлов Ю.М. Административные правоотношения. – М.: Юрид.лит., 1976. – 184с.
103. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. - М.: Юрид. лит., 1972. - 258с.
104. Проблемы общей теории права и государства / Под общ. ред. В.С.Нерсесянца. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 832с.
105. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. М.М.Рассолова, В.О.Лучина, Б.С.Эбзеева. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001 – 640с.
106. Енгибарян Р.В., Краснов Ю.К. Теория государства и права. – М.: Юрист, 1999. – 542с.
107. Про затвердження Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року: Наказ ДПА № 160 від 7 квітня 2003 року.
108. Про затвердження Положення про Департамент громадських зв’язків та масово-роз’яснювальної роботи: Наказ ДПА № 155 від 22 березня 2004 р.
109. Философский словарь / Под ред. И.Т.Фролова. – М.: Политиздат, 1987. – 882с.
110. Кузьмичов В.С. Слідча діяльність: сутність, принципи, криміналістичні прийоми та засоби здійснення: Автореф. дис... док. юрид. наук. – К., 1996. – 36с.
111. Словник української мови / Ред. кол. І.К.Білодід. Т.7. – К.: Наукова думка, 1976. – 724с.
112. Семенков Д.В. Ще раз про принципи права // Право України. – 1994. - № 5. – С.72-76.
113. Контолинг как инструмент управления предприятием / Под ред. Н.Г. Данилочкиной. – М.: Экономикс, 1998. – 412с.
114. Комаров С.А. Общая теория государства и права. Учебник. – М.: Юрайт, 1998. – 416с.
115. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекцій. – М.: Юрист, 1997. – 458с.
116. Якимчук М.К. Проблеми управління в державних органах: теорія і практика. - К.: Ін-т держ. і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 440с.
117. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під заг. ред. І.П.Голосніченка, Я.Ю.Кондратьєва. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 177с.
118. Советское административное право: Учебник / Под ред. Р.С.Павловского. - К.: Вища школа, 1986. - 414с.
119. Административное право: Общая и Особенная части / Под ред. А.П.Коренева. – М.: МВШМ МВД СССР, 1986. – 487с.
120. Советское административное право / Под ред. В.М.Манохина. – М.: Юрид. лит., 1977. – 544с.
121. Про недоліки в роботі з кадрами в органах державної податкової служби та заходи щодо її поліпшення: Наказ ДПА України № 276 від 7 червня 2002 р.
122. Про проведення щорічної оцінки працівників державної податкової служби: Наказ ДПА України № 462 від 30 вересня 2002 р.
123. Словник іншомовних слів: За ред. О.С. Мельничука. - К.: Головна редакція УРЕ, 1977. - 775с.
124. Бахрах Д.Н. Основные понятия теории социального управления. – Пермь: Изд-во Пермск. ун-та, 1978. – 102с.
125. Советское строительство: Учебник / Под ред. А.А. Безуглова. – М.: Юрид. лит., 1985. – 378с.
126. Ершов А.Д. Основы управления и организации в таможенном деле: Учебное пособие. – СПб: Изд-во ЛГУ, 1999. – 415с.
127. Овсяненко Д.М. Административное право: Учебное пособие для студентов. – М.: Юрист, 1995. – 525с.
128. Теория управления в сфере правоохранительной деятельности / Под ред. В.Д. Малкова.- М.: Академия МВД СССР, 1990. – 321с.
129. Бутынец Ф.Ф. Предмет и объекты контроля. - К.: УСХА, 1976. - 108с.
130. Шпиг А.А. Ревизия и контроль в торговле. - М.: Экономика, 1982. - 232с.
131. Белов Н.Г. Контроль и ревизия. - М.: Статистика, 1981. - 183с.
132. Белуха Н.Т. Теория финансово-хозяйственного контроля: Учебник. - К.: Вища шк., 1990. - 279с.
133. Калюга Є.В. Фінансово-господарський контроль у системі управління: Монографія. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. - 360с.
134. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 52. - Ст. 490.
135. Щодо вдосконалення системи контролю за виконанням документів: Наказ ДПА України № 53 від 28 січня 1999 року.
136. Климов В.А. Контроль в системе социалистического управления (некоторые вопросы теории и практики). Изд-во Сарат. ун-та., 1987. – 112с.
137. Контролирующие органы и организации России: Компетенция и полномочия / Под ред. А.П. Гуляева. – М.: МАЭП: ИИК „Колита”, 2000. – 208с.
138. Про слідчі підрозділи податкової міліції органів державної податкової служби: Наказ ДПА України № 374 від 30 липня 1998 року.
139. Про затвердження Типового регламенту роботи державних податкових адміністрацій в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі: Наказ ДПА України № 595 від 6 грудня 2002 р.
140. Положення про організацію системного контролю за виконанням наказів (розпоряджень) ДПА України: Затверджене наказом ДПА України від 18 лютого 2000 року № 63.
141. Положення про порядок розгляду звернень громадян в органах державної податкової служби України: Затверджене наказом ДПА України від 27 лютого 2004 року № 112.
142. Положення про відомчий контроль у системі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади за фінансово-господарською діяльністю підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 1998 р № 1053 // Офіційний вісник України. – 1998. - № 28. – Ст.534.
143. Про заходи щодо зміцнення дисципліни та удосконалення кадрової роботи у правоохоронних органах: Розпорядження Президента України від 26 березня 2002 року № 53/2002 // Урядовий кур’єр. – 2002. – 28 березня.
144. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. / Укл. В. Яременко, О. Сліпушко. - К.: Видавництво „Аконіт”, 1998. - Т.1. - 910с.
145. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник – М.: Издательство БЕК, 1993. – 344с.
146. Алехин А.П., Козлов Ю.М., Кармолицкий А.А. Административное право Российской Федерации. - М.: Юрист, 1995. - 236с.
147. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні. – Х.: Фоліо, 2002. – 176с.
148. Коваль Л. Адміністративне право України. Курс лекцій (Загальна частина). – К.: Основи, 1994. – 154с.
149. Лазарев В.В. Законность: форма или метод. - М.: Изд-во „Знание”, 1992. – 154с.
150. Мельник Р.С. Забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.07. – Харків‚ 1999. – 211с.
151. Олейник П.А. Личность. Демократия. Законность. М.: Юрид. лит. – 1981. – 121с.
152. Общая теория права и государства: Учебник для вузов / Афанасьев В.С., Герасимов А.П., Гойман В.И. и др. - М.: Юристъ. – 2001. – 517с.
153. Кудрявцев В.Н. Законность: содержание и современное состояние. – М.: Юрист, 1988. – 320с.
154. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе. - М.: Наука, 1979. - 229с.
155. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. / Укл. В. Яременко, О. Сліпушко. - К.: Видавництво „Аконіт”, 1998. - Т.І: А-Є. - 910 с.
156. Алексеев С.С. Проблемы теории права: Курс лекций в 2-х томах. – Свердловск, 1972. – Т. 1. – 360с.
157. Пашерстник А.Е. Соблюдение социалистической дисциплины – долг советского гражданина. – М.: Юрид. лит., 1953. – 182с.
158. Гавриленко Д.А. Государственная дисциплина: сущность, функции, значение // Под ред. А.П. Шергина. – Мн.: Наука и техника, 1988. – 328с.
159. Толкунова В.Н., Гусов К.Н. Трудовое право России. – М.: Юрид. лит., 1995. – 448с.
160. Манохин В.М. Государственная дисциплина в народном хозяйстве. – М.: Юрид. лит., 1970. – 218с.
161. Симорот З.К., Мацюк А.Р., Монастырский Е.П., Данченко Н.И. Применение законодательства, регулирующего дисциплину труда рабочих и служащих. – К.: Наукова думка, 1980. – 242с.
162. Пятков А.В. Укрепление трудовой дисциплины (правовые вопросы). – М.: Наука, 1979. – 168с.
163. Про затвердження Кодексу честі працівника органу державної податкової служби України: Рішення Колегії ДПА України від 23 квітня 2004 року.
164. Кодекс Законів про працю України // Відомості Верховної Ради України. – 1971. – Ст. 375 (із змінами та доповненнями станом на 1 листопада 2004 року).
165. Про створення Департаменту роботи з персоналом: Наказ ДПА України № 370 від 29 липня 2003 року.
166. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
167. Ткаченко В.Д. Законность и демократия. – В кн.: Основы государства и права / Под ред. проф. Комарова В.В. – Харьков, 1994. – 200с.
168. Ялбулганов А.А. О правовом регулировании государственного финансового контроля // Юрист. – 1999. - № 2. – С.16-18.
169. Державне управління: Навч. посіб. / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Гордієнко; За ред. А.Ф. Мельник. - К.: Знання-Прес, 2003. - 343с.
170. Гаращук В.М. Загальні риси громадського контролю в державному управлінні // Проблеми законності. - 2002. - Вип. 56. – С.88-93.
171. Кодекс України про адміністративні правопорушення (зі змінами та доповненнями станом на жовтень 2004 р.) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
172. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави: Закон України від 19 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 46. – Ст.366.
173. Хайек Ф.А. Общество свободных. Лондон: Overseas Publications Interchange Ltd., 1990. – 309c.
174. Борьян БА. Государственный контроль в Союзе ССР и Западной Европе. - М.: Изд-во Наркомторга СССР и РСФСР. - 1928. - 289с.
175. Каутский К. Противоречие классовых интересов в 1789 году. - М.: Изд. Всерос. ЦНТР Исполкома Советов ВСК и депутатов. - 1919. - 66с.
176. Кузьменко Б. Політологічний і кримінологічний аналіз корупції, тіньової економіки та організованої злочинності у пострадянській Україні // Право України. - 1998.- № 6.- С.103-105.
177. Современная политическая наука: учеб. пособие / Под ред. Д.И.Луковской. – СПб.: Санкт-Петербургский гос. ун-т. – 1999. – 97с.
178. Московець В.І. Взаємодія населення з міліцією: стан та шляхи удосконалення: Дис... канд. юрид наук: 22.00.03 / НУВС. - Х., 2001. – 214с.
179. S. Fitzsimmons. On Firearms control in Canada.// Canadian Security, 1991, September/October, p. 21-24.
180. R. Vogel and Ch. Dean. Legislation on Firearms Control and Storage// Police, 1987, 20, №2, 4 , p. 4, 18.
181. Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
182. Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян: Указ Президента України № 143/2002 від 18 лютого 2002 р. // Урядовий кур’єр. - 2002. – № 8. – 22 лютого.
183. Про заходи щодо зміцнення дисципліни працівників та вдосконалення кадрової роботи у правоохоронних органах: Розпорядження Президента України від 26 березня 2002 року № 53/2002 р. // Юридичний вісник України. –2002. – 3 квітня.
184. Програма формування високої податкової культури населення та підтримки зусиль органів державної податкової служби, спрямованих на наповнення дохідної частини бюджетів і державних цільових фондів: Схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 р. № 636 // ЗП Уряду України. - 1999. - № 4.
185. Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002р. № 1302 // Урядовий Кур’єр. – 2002. - № 144.
186. Петрушенко М. Публічний екзамен уряд склав успішно // Урядовий кур’єр. – 2000. - № 241. – С.3.
187. Пархомов С. Соціальні послуги і неприбуткові державні організації. // Соціальний захист. – 1999. - № 6. – С.54-60.
188. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15 вересня 1999 р.// Офіційний вісник України. - 1999. - № 38. - Ст. 1889.
189. Темах І. Громадські правозахисні організації в Україні: проблеми удосконалення їх юридичного статусу // Вісник Українського центру прав людини. – 1998. - № 4-5. – С. 20-23.
190. Нижник Н., Мащенко І. Організація передвиборної агітації в електронних ЗМІ України // Вісник УАДУ. - 1998. - № 3. - С. 58-63.
191. Іванов В.Ф. Законодавство про засоби масової інформації. Україна та зарубіжний досвід. – К.: Вид. центр Київського університету, 1999. – 188с.
192. Про державну таємницю: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 16. - Ст.93.
193. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст.650.
194. Про інформаційні агентства: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 13. – Ст.324.
195. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 49. – Ст.124.
196. Короткий В.П. Українська журналістика в контексті світової // 3б. наук. пр. / За заг. ред. проф. В. І. Шкляра. - К.: Центр вільної преси, 1999. - Вип. 3. – С.27-31.
197. Про додаткові заходи щодо безперешкодної діяльності засобів масової інформації, подальшого утвердження свободи слова в Україні: Указ Президента України від 9 грудня 2000 року // Офіційний вісник. - 2000. -№ 50. - Ст.2152.
198. Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 15 березня 1999 р. № 377: Постанова Кабінету міністрів України від 26 вересня 2001 р. // Урядовий кур’єр. - 2001. - № 177. - С.13.
199. Засоби масової інформації і вибори. Б.м.: Таsіс, 1995. – 208с.
200. Косарчук В.П., Сильницький Ю.В. Організація роботи органів державної податкової служби із засобами масової інформації. – Х.: Фактор, 2003. – 72с.
201. Недбайло П.Е. Система юридических гарантий применения советских правовых норм // Правоведение. - 1971. - № 3. - С. 43-53.
202. Про затвердження Положення про податкову інформацію в державній податковій службі України: Наказ ДПА України від 2 квітня 1999 року № 175.
203. Про зміцнення взаємовідносин з засобами масової інформації: Наказ ДПА № 12 від 12 січня 2001 р.
204. Про додаткові заходи щодо безперешкодної діяльності засобів масової інформації: Наказ ДПА України від 19 грудня 2001 р. № 509.
205. Щодо безперешкодної діяльності засобів масової інформації: Наказ ДПА України від 26 грудня 2002 р. № 610.