Орловська Юлія Валеріївна. Методологія стратегічного управління інвестиціями в регіональний розвиток

brief description

Орловська Юлія Валеріївна. Методологія стратегічного управління інвестиціями в регіональний розвиток: дис... д-ра екон. наук: 08.10.01 / Науково-дослідний економічний ін-т Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. - К., 2004

Орловська Ю.В. Методологія стратегічного управління інвестиціями в регіональний розвиток. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.10.01 розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Київ, 2004.
Дисертацію присвячено проблемі управління інвестиційним забезпеченням сталого розвитку регіону України як еколого-соціо-економічної системи. Основну увагу приділено територіальним аспектам стратегії інвестування в регіоні, що забезпечують збалансованість його розвитку.
Проаналізовано теоретичні основи та розкриті методологічні особливості інвестиційної політики регіонального розвитку країн, що визнають трансформаційних змін в умовах глобалізації. Розроблено методологічні принципи та способи оцінки вихідних умов розвитку регіону, його інвестиційних пріоритетів, цільових орієнтирів інвестування; сформовано матрицю інвестиційних стратегій для відокремлених груп внутрішньорегіональних адміністративно-територіальних одиниць. Розроблено методику програмно-прогнозного моделювання розвитку регіону за умов впровадження різних інвестиційних стратегій. Сформульовано пропозиції щодо організаційно-економічних механізмів регулювання інвестиційної складової регіонального розвитку.

Дисертаційна робота спрямована на вирішення важливої проблеми створення єдиної системи принципів та способів стратегічного управління інвестиціями в регіональний розвиток. У дослідженні був узагальнений та сформульований ряд наукових положень теоретичного та науково-методологічного характеру, а також розроблені практичні рекомендації, спрямовані на посилення комплексності та збалансованості стратегії інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіонів. Проведене дослідження дає змогу зробити наступні висновки.
1. Аналіз теоретичної бази щодо комплексного розвитку та глобальних умов існування й розвитку України довів необхідність спирання в цьому розвитку саме на еклолого-соціо-економічну систему (ЕСЕС) регіону із застосуванням її специфічних можливостей забезпечення незворотного, закономірного та спрямованого розвитку. У цьому аспекті існує потреба у використанні такої комплексної категорії, як регіоналізація розвитку”, яку в загальному вигляді в дисертації визнано як об’єктивний процес перенесення центру ваги в розробці та реалізації стратегічних рішень щодо змін в еколого-соціо-економічних системах з національного рівня на регіональний.
2. Сприймаючи екорозвиток з високим рівнем екологічної культури населення як досить віддалену в часі мету розвитку України та її окремих регіонів, у дисертації запропоновано доктрину комплексного сталого розвитку (КСР), основним теоретико-методологічним принципом якої визначено принцип етапності. Під останнім мається на увазі обґрунтована часова варіативність основних критеріїв сталості розвитку регіональної соціально-економічної системи. Таких етапів у перспективному періоді виділено два: етап економічного зростання (переважно виробничий розвиток) та етап екорозвитку.
3. Управління інвестиційними процесами в регіоні має спиратися на визначення специфічних регіональних проблем реалізації доктрини комплексного сталого розвитку, які формують її вихідні умови. Для цього може бути використаний метод SWOTаналізу, який є важливим аналітичним підґрунтям позиціювання ЕСЕСР (характеристики вихідних умов розвитку), обґрунтування часових та кількісних горизонтів стосовно етапів комплексного сталого розвитку та загального діагностування збалансованості економічної, соціальної та екологічної підсистем ЕСЕСР. Така оцінка (підсистемна, горизонтальна” збалансованість) повинна бути доповнена оцінкою територіальної асиметрії (вертикальної” збалансованості) рівнів сталого розвитку внутрішньорегіональних адміністративно-територіальних одиниць.
4. Розробляючи стратегію інвестиційного забезпечення розвитку великої складної системи, якою є ЕСЕС регіону, необхідно виходити з макроекономічного тлумачення інвестицій як частини валової доданої вартості, яка не споживається в поточному періоді та забезпечує приріст капіталу й майбутнє споживання. До того ж з точки зору парадигми сталого розвитку відбуваються об’єктивні зміни в місії інвестування, які стосуються типів інвестицій, видів (сфер) суспільного капіталу, очікуваних соціально-економічних та екологічних ефектів його відтворення. Принцип регіональної індивідуальності в КСР відповідно поширюється й на інвестиційну політику регіону, яку в дисертації визначено як систему довгострокових цілей та основних напрямків і заходів їхнього досягнення в інтересах екологічно безпечного економічного і соціального розвитку території.
5. Масштабне завдання щодо інвестиційної сфери регіону (ІСР) зумовило необхідність застосування в її аналізі та регулюванні розвитку принципів системного підходу. Запропоновано схему дослідження ІСР на базі пар взаємодоповнюючих системних принципів: цілісності й подільності, ієрархічності й взаємозалежності з середовищем, за допомогою яких отримано комплексну характеристику інвестиційної сфери регіону як об’єкта дослідження.
6. Вітчизняний та закордонний досвід управління такими складними великими системами, як ІСР показав доцільність та ефективність застосування цільового пограмування інвестиційних процесів в регіоні. Застосування методу побудова дерева цілей та завдань в дисертації дало змогу розробити матрицю інвестиційних стратегій, узгоджену за підсистемами ІСР і групами територій Дніпропетровської області, які мають практичну застосовність управлінсько-регуляційних заходів.
7. Вплив різних інвестиційних стратегій на розвиток ЕСЕС районів адміністративної області приводитиме до різних результатів щодо економічної, соціальної та екологічної підсистем як їхніх груп, так і ЕСЕС регіону в цілому. Ця обставина, а також потреба врахування стохастичних змін зовнішнього середовища (як на мезо-, так і на макрорівні) викликають необхідність прогнозних розрахунків рівня сталого розвитку еколого-соціо-економічної системи регіону та її внутрішньорегіональних територій (районів адміністративної області). Для вирішення таких завдань прогнозування в дисертації використані можливості імітаційного моделювання розвитку складних багатокомпонентних систем на базі логіко-смислових підходів, теорії графів, сценарного методу прогнозування.
8. Імітаційне моделювання на базі комплексної імітаційно-інвестиційної орграфової моделі (КІІОМ) розвитку регіону дає матеріал як для дослідників, так і для місцевих органів влади, з допомогою якого вони можуть заздалегідь передбачувати наслідки тих чи інших управлінських заходів. Уточнюючи модель, можна отримати різні варіанти впливу на досліджувану систему з метою отримання найкращого варіанта розвитку.
9. Спираючись на досвід західних країн та деякі попередні результати впровадження в Україні, пропонується більш широко впроваджувати нові організаційно-виробничі форми, які базуються на сітьових принципах та інноваційній спрямованості. Мова йде про кластерні організаційні механізми поєднання знань, підприємництва, фінансів та влади.
10. Для вирішення актуальної проблеми оцінки та подачі” потенційним інвесторам інформації про інвестиційну привабливість окремих територій регіону необхідно проводити цілеспрямовану політику активного маркетингу територій, який більшою мірою реалізується за допомогою системи рейтингування інвестиційного клімату.