Осадча Наталія Вікторівна. Механізм розвитку управлінського потенціалу промисловості

brief description

Осадча Наталія Вікторівна. Механізм розвитку управлінського потенціалу промисловості: дисертація канд. екон. наук: 08.07.01 / НАН України; Інститут економіки промисловості. - Донецьк, 2003

Осадча Н.В. Механізм розвитку управлінського потенціалу промисловості Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 Економіка промисловості. - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2003.
Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню та методичному забезпеченню механізму розвитку управлінського потенціалу промисловості. Визначено чинники розвитку промислового потенціалу України. Управлінський потенціал промисловості виділено в окремий напрям дослідження та класифіковано кваліфікаційні вимоги до управлінського персоналу промислових підприємств з метою подальшої його оцінки. Виявлено проблеми формування та використання управлінського потенціалу промисловості, функціонування механізму його розвитку. На підставі аналізу багатьох існуючих показників і методів оцінки управлінського персоналу промисловості, що пропонуються в економічній літературі, обґрунтовано застосування двох комплексних показників оцінки якісного рівня управлінського персоналу з метою його підвищення відповідно до вимог ринку і показники оцінки організації та оплати праці з метою зростання ефективності, якості управлінської праці. Ці показники є складовими механізму розвитку управлінського потенціалу промисловості.
З метою підвищення ефективності діяльності промислових підприємств за рахунок існуючих резервів розвитку управлінського потенціалу запропоновано систему його раціонального використання. Розкрито особливості, цілі та задачі системи, наведено схему розвитку управлінського потенціалу, підсумком застосування якої є управлінське рішення щодо удосконалення організації управління виробничою діяльністю, якісних характеристик управлінського персоналу відповідно до вимог ринку. Запропоновано здійснювати інтеграцію підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, формування кадрової політики та політики зайнятості населення, програм соціально-економічного розвитку регіонів, країни у єдиній програмі з метою розвитку управлінського потенціалу промисловості.
Результати дослідження впроваджено на ВАТ Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського”, ПП Еталон”, ПП Смачний хліб” та в роботу центрів зайнятості.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі удосконалення механізму розвитку управлінського потенціалу промисловості відповідно до вимог ринку, його методичного й організаційного забезпечення. За результатами дослідження зроблено такі висновки:
1. Проблемами формування та використання управлінського потенціалу є відсутність істотних змін у механізмі його розвитку, що призводить до погіршення якісного складу, зниження ефективності управлінської праці, дисбалансу у попиті та пропозиції на робочу силу з вищою освітою, зростання безробітних фахівців, термінів безробіття та зниження ефективності виробничої діяльності промислових підприємств. У теорії та практиці не вироблено єдиного підходу до оцінки управлінського персоналу і ефективності його праці.
2. Класифікація існуючих кваліфікаційних вимог до управлінського персоналу промисловості за ознаками, які визначають ефективність управлінської праці, дозволить здійснювати його подальшу кількісну оцінку при підборі та в процесі атестації фахівців, покращити використання управлінського потенціалу промисловості. До таких ознак слід віднести: освітньо-кваліфікаційний рівень, час роботи на посаді, вік, фізіологічні властивості, компетентність і професійну майстерність, професійно важливі якості, стаж роботи за спеціальністю.
3. Формування системи раціонального використання управлінського потенціалу, її методичного й організаційного забезпечення, в рамках якої здійснюється оцінка управлінського потенціалу, визначення резервів його розвитку, підвищення кваліфікації кадрів, їх переміщення на посаді, удосконалення організаційних структур управління, технологій управління, дозволять підвищити ефективність діяльності промислових підприємств за рахунок існуючих резервів розвитку потенціалу.
4. З метою формування, використання та покращення управлінського потенціалу промисловості відповідно до вимог ринку удосконалено схему його розвитку, яка описується двома рівняннями: стану управлінського потенціалу та оцінки його використання. Це дасть змогу розробити заходи щодо поліпшення якісних характеристик управлінського персоналу та управління виробничою діяльністю і працею.
5. У числі основних показників розвитку рекомендується використовувати декілька комплексних щодо оцінки управлінського персоналу: показники сформованості якісних характеристик і рівня задоволення вимогам посади. Їх пропонується застосовувати на різних стадіях формування і використання якісних характеристик управлінського персоналу. Перевагою даних показників є комплексність, доступність, відображення всіх аспектів якості і результативності праці управлінського персоналу та існуючих резервів. У механізмі також запропоновано використовувати показники, які характеризують рівень організації управління виробничою діяльністю і працею. Це дозволить включити управлінський потенціал у загальну аналітичну базу ресурсного потенціалу промисловості.
6. У механізмі розвитку управлінського потенціалу запропоновано здійснювати оцінку праці управлінського персоналу за показниками, які всебічно характеризують організацію, результативність управлінської праці та рівень ефективності матеріального стимулювання. За допомогою запропонованих показників оцінки можливо визначити організаційні резерви підвищення ефективності та якості управлінської праці.
7. Для координації процесів формування та використання, удосконалення управлінського потенціалу промисловості на регіональному та державному рівнях рекомендовано здійснювати інтеграцію планування підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, формування кадрової політики та політики зайнятості населення, програм соціально-економічного розвитку регіонів, країни у єдиній програмі Розвиток управлінського потенціалу промисловості”.
8. Якісні та кількісні показники результатів упровадження системи раціонального використання управлінського потенціалу підтверджують її економічну доцільність: економічний ефект від упровадження системи раціонального використання управлінського потенціалу на двох підприємствах склав 201,65 тис.грн.; має місце соціальний ефект за рахунок покращення умов праці, соціально-психологічного клімату і наявності значних резервів розвитку якісних характеристик персоналу, що складає 20 - 50% від рівня оптимальної відповідності до існуючих вимог щодо управлінського персоналу. У результаті реалізації заходів, запропонованих у розділі Розвиток управлінського потенціалу промисловості” Програми зайнятості, було одержано соціальний ефект за рахунок, який визначається скороченням термінів безробіття фахівців промисловості у Дніпропетровській області на один місяць.