Осідак Вікторія Василівна. Комплексний контроль рівня сформованості англомовної граматичної компетенції майбутніх філологів

brief description

Осідак Вікторія Василівна. Комплексний контроль рівня сформованості англомовної граматичної компетенції майбутніх філологів : Дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Київський національний лінгвістичний ун-т. — К., 2004. — 317арк. — Бібліогр.: арк. 176-198

Осідак В.В. Комплексний контроль рівня сформованості англомовної граматичної компетенції майбутніх філологів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання: германські мови. Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2005.
Дисертацію присвячено проблемі організації комплексного контролю рівня сформованості англомовної граматичної компетенції студентів першого курсу вищого мовного навчального закладу на заняттях з курсу Практика усного і писемного мовлення”. У роботі теоретично обґрунтовано і практично розроблено методику організації контролю англомовної граматичної компетенції.
Визначено компоненти і структуру англомовної граматичної компетенції. Розглянуто вимоги комунікативного підходу до організації контролю рівня сформованості англомовної граматичної компетенції студентів першого курсу вищого мовного навчального закладу. Проаналізовано принцип комплексності контролю у навчанні граматики англійської мови.
Уточнено цілі, функції, види та форми комплексного контролю. Обґрунтовано ситуативно-функціональний підхід до організації граматичного матеріалу для контрольних завдань. Обрано критерії класифікації контрольних завдань, на базі яких розглянуто чотири типи контрольних завдань.
Теоретично обґрунтовано і розроблено систему контрольних завдань для визначення рівня сформованості англомовної граматичної компетенції. Розглянуто циклічно-тематичну модель функціонування системи комплексного контролю на першому курсі вищого мовного навчального закладу. Ефективність запропонованої моделі та системи контрольних завдань підтверджено в ході експериментального навчання. Сформульовано методичні рекомендації щодо організації комплексного контролю рівня сформованості англомовної граматичної компетенції студентів першого курсу вищих мовних навчальних закладів.

В результаті теоретичного аналізу і експериментального дослідження проблеми комплексного контролю рівня сформованості англомовної граматичної компетенції майбутніх філологів були зроблені такі висновки.
1. АГК є компонентом комунікативної компетенції майбутніх філологів. АГК складається із теоретичних та практичних граматичних знань, рецептивних і репродуктивних граматичних навичок та операцій, що складають ці навички. Для здійснення цілеспрямованого контролю рівня сформованості АГК доцільно розділити АГК на перераховані вище складові, які є об’єктами контролю. Узагальненим об’єктом контролю виступає АГК.
2. Для забезпечення ефективного визначення рівня сформованості АГК майбутніх філологів як засобу спілкування контроль має бути комунікативно спрямованим, тобто відповідати методичним вимогам, які витікають із основних принципів комунікативного підходу. Таким чином, при вимірюванні рівня сформованості АГК необхідно враховувати мовленнєву спрямованість, функціональність, ситуативність контролю АГК, а також індивідуально-психологічні особливості студентів першого курсу ВМНЗ, що мають вплив на їхню успішність.
Аналіз вікових і психологічних особливостей студентів-першокурсників у навчальному процесі свідчить про те, що організація контролю під час оволодіння ними комунікативною компетенцією взагалі та граматичною компетенцією зокрема сприяє удосконаленню багатьох психічних функцій молодих людей віком 1719 років. Крім цього значуща роль під час організації комплексного контролю АГК відводитись само- та взаємоконтролю.
3. Враховуючи психологічні рекомендації щодо ефективної організації контролю в процесі оволодіння студентами іноземною мовою та висновки, отримані при аналізі вікових і психологічних особливостей студентів, комплексність контролю рівня сформованості АГК розглядається нами з позицій суб’єктів навчальної діяльності і передбачає взаємодію контролю викладача із само- та взаємоконтролем студентів. Контроль викладача не є самоціллю, а спрямований, передусім, на формування у студентів навичок самоконтролю як необхідної умови ефективного спілкування. У свою чергу, формування навичок самоконтролю передбачає вміння студентів адекватно оцінювати результати власної мовленнєвої діяльності. З цією метою студентів ознайомлюють з єдиними критеріями і нормами оцінки граматичних знань, навичок та АГК.
4. Визначено цілі, функції, види і форми контролю АГК. Цілі комплексного контролю рівня сформованості АГК визначаються відповідно до цілей навчання іноземних мов у ВМНЗ і конкретизуються на кожному із етапів оволодіння АГК. Реалізація основної і супутніх цілей контролю сприяє також формуванню навичок самоконтролю студентів.
Комплексний контроль рівня сформованості АГК здійснюється за допомогою поточного, тематичного і підсумкового видів контролю.
Провідними функціями ПоК визначено функцію управління процесом оволодіння/навчання АГК студентів, а також навчальну і коригуючу функції. Під час ТеК основними виступають функція управління і оціночна функції, а під час ПіК оціночна функція.
5. Цілеспрямована реалізація ПоК, ТеК та ПіК здійснюється за допомогою тестів (об’єктивних і суб’єктивних), які є ефективною формою контролю рівня сформованості АГК викладачем та дієвим засобом формування навичок самоконтролю студентів.
6. Комплексний контроль рівня сформованості АГК проводиться на базі конкретного граматичного матеріалу, визначеного для засвоєння на першому курсі ВМНЗ чинною програмою. Ситуативно-функціональний підхід визнано доцільним для організації граматичного матеріалу для КЗ. Відповідно до цього підходу організація граматичного матеріалу здійснюється в три етапи: на І відбираються ситуації, адекватні тематиці спілкування; на ІІ визначаються комунікативні функції, зумовлені відібраними ситуаціями; на ІІІ відбираються граматичні засоби, необхідні та достатні для реалізації цих функцій.
7. Система КЗ для визначення рівня сформованості АГК складається із трьох підсистем: 1) підсистеми поточного контролю, 2) підсистеми тематичного контролю, 3) підсистеми підсумкового контролю. Провідна роль у зазначеній підсистемі відводиться підсистемі поточного контролю. Запропонована система КЗ може бути використана при організації навчання за модульно-кредитною системою.
8. Результати експериментального навчання підтвердили ефективність запропонованої методики комплексного контролю рівня сформованості АГК. Отримані результати експериментального навчання довели ефективність організації ПоК в кінці кожного заняття тематичного циклу.
9. Проведене дослідження та результати експериментальної перевірки дають підстави рекомендувати розроблену методику комплексного контролю рівня сформованості АГК на першому курсі ВМНЗ для впровадження в навчальний процес.