Осинський Дмитро Сергійович. Комплексне лікування хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози із застосуванням внутрішньоартеріальної хіміотерапії та променевої терапії

brief description

Осинський Дмитро Сергійович. Комплексне лікування хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози із застосуванням внутрішньоартеріальної хіміотерапії та променевої терапії: дис... канд. мед. наук: 14.01.07 / АМН України; Інститут онкології. - К., 2004

Осинський Д.С. Комплексне лікування хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози із застосуванням внутрішньоартеріальної хіміотерапії та променевої терапії. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 онкологія. Інститут онкології АМН України, Київ, 2004.
Дисертацію присвячено проблемі розробки та вивченню клінічної ефективності методу внутрішньоартеріальної хіміотерапії у комбінації з променевою терапією у комплексному лікуванні хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози.
Внутрішньоартеріальна хіміотерапія та променева терапія було застосована у 44 хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози. До 3-х груп порівняння увійшли 20 хворих, які отримали внутрішньоартеріальну хіміотерапію, 31 хворий, який отримав променеву терапію, 49 хворих, які отримали симптоматичну терапію. Вивчена ефективність розробленого комплексного методу лікування.
У ході проведених досліджень встановлено, що застосування внутрішньоартеріальної хіміотерапії та променевої терапії підвищує частоту випадків повної та часткової регресії з 15% (тільки внутрішньоартеріальна хіміотерапія) до 43,0% (p<0,05), підвищує 1-річну виживаність з 5% (тільки внутрішньоартеріальна хіміотерапія) і з 3,2% (тільки променева терапія) до 27% (p<0,05), підвищує медіану виживаності з 4,5 міс (тільки внутрішньоартеріальна хіміотерапія) і з 3,7 міс (тільки променева терапія) до 8,5 міс (p<0,05). Застосування розробленого методу лікування хворих на місцево-поширений рак підшлункової залози підвищує медіану виживаності з 3,2 міс (тільки внутрішньоартеріальна хіміотерапія) і з 3,6 міс (тільки променева терапія) до 7,5 міс (p<0,05), у хворих метастазами у печінку з 3,1 міс з (тільки внутрішньоартеріальна хіміотерапія) до 6,1 міс (p<0,05).
Використання розробленого методу лікування позитивно впливає на якість життя хворих і підвищує кількість виникнення сприятливих клінічних реакцій у хворих з 45% (тільки внутрішньоартеріальна хіміотерапія) і з 35% (тільки променева терапія) до 77% (p<0,05).
При дослідженні кісткового мозку у 39,4% хворих на рак підшлункової залози у стадії М0виявлені пухлинні клітини. Медіана виживаності хворих, у яких виявили пухлинні клітини у кістковому мозку склала 7,5 міс, у хворих без ураження 14 міс (p<0,05). Встановлено також, що у 36% хворих на рак підшлункової залози у стадії М0, у яких були знайдені пухлинні клітини у кістковому мозку, розвинулись згодом віддалені метастази, які були діагностовані клінічно-інструментальними методами.

Дисертація присвячена розробці методу поліпшення результатів лікування хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози шляхом використання комбінації внутрішньоартеріальної хіміотерапії та зовнішнього опромінення.

Розроблено метод комплексного лікування хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози із використанням внутрішньоартеріальної хіміотерапії та променевої терапії. Визначені показання та протипоказання до застосування методу.
Використання розробленого методу у хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози дозволяє отримати позитивну відповідь пухлини у 43% хворих - повну (4,5%) і часткову регресію (38,5%), що на 28% вище ніж при застосуванні внутрішньоартеріальної хіміотерапії. При застосуванні променевої терапії досягнута тільки стабілізація пухлинного процесу.
Загальна медіана виживаності хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози при застосуванні розробленого методу склала 8,5 міс, що на 4 міс більше ніж при застосуванні внутрішньоартеріальної хіміотерапії, і на 4,8 міс при використанні опромінення. У хворих на місцево-розповсюджений нерезектабельний рак підшлункової залози медіана виживаності склала 7,5 міс, у хворих на метастатичний рак підшлункової залози - 6,1 міс, що у 2 рази вище ніж при застосуванні внутрішньоартеріальної хіміотерапії або променевої терапії.

Застосування розробленого методу дозволяє отримати 1-річну виживаність у 27% хворих, що на 22% більше ніж при застосуванні внутрішньоартеріальної хіміотерапії, і на 23,8% більше ніж при опроміненні.

Використання розробленого методу викликає сприятливу клінічну реакцію і покращення якості життя у 77% хворих, що на 32% вище ніж при застосуванні внутрішньоартеріальної хіміотерапії, і на 42% вище ніж при опроміненні. Зменшення больового синдрому при застосуванні розробленого методу можливо досягти у 68% хворих, що у 2 рази вище ніж при застосуванні внутрішньоартеріальної хіміотерапії або опромінення.
Внутрішньоартеріальна інфузія протипухлинних препаратів не спричиняє суттєвих порушень структурно-функціональних властивостей мембран еритроцитів та супроводжується значно меншими проявами токсичності, ніж системна хіміотерапія.
Отримані результати чітко вказують на переваги розробленого методу лікування хворих на поширений нерезектабельний рак підшлункової залози у порівнянні з іншими сучасними методами.
Отримані дані по рентгеноанатомії судин підшлункової залози у нормі є методичним підгрунтям для проведення селективної та суперселективної ВАХТ в залежності від локалізації пухлини.
При імуноцитохімічному дослідженні кісткового мозку хворих на рак підшлункової залози у 39,4% хворих у стадії М0, у кістковому мозку виявлені пухлинні клітини, що певним чином корелює з перебігом захворювання та може бути використано у якості його прогнозу: при наявності пухлинних клітин у кістковому мозку хворих медіана виживаності виявилась у 2 рази нижча, у 36% хворих категорії М0, у яких були знайдені пухлинні клітини, згодом розвинулись віддалені метастази.