ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ В СИСТЕМІ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

ПОГРЕБНЯК ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА

УДК [159.923:37.011.31]:371.3

ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ
В СИСТЕМІ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття вченого ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Дусавицький Олександр Костянтинович,
д. психол. н., професор

ХАРКІВ-2007

ЗМІСТ

ВСТУП .5
РОЗДІЛ 1. Педагог у системі розвивального навчання ..12
1.1. Педагогічна діяльність у контексті загальної структури діяльності ...12
1.1.1. Поняття педагогічної діяльності 13
1.1.2. Розвиток освіти в історичній ретроспективі ... 16
1.2.Особистість педагога в різних парадигмах освіти 22
1.2.1.Особистість педагога в традиційній системі навчання . 22
1.2.2.Особистість педагога в системі розвивального навчання ..26
1.2.3.Моделі педагогічної діяльності в системі розвивального навчання .. 31
1.2.4.Детермінанти засвоєння педагогом системи розвивального навчання .. 38
1.3. Концепція підготовки педагогів у системі розвивального навчання .. 44
1.3.1. Метод навчально-професійного експериментування М.В.Камінської .. 47
1.3.2. Підготовка педагога розвивального навчання в концепції В.В.Рєпкіна .. 52
1.3.3. Метод інтенсиву концепція підготовки педагогів розвивального навчання О.К.Дусавицького .. 56
1.4. Висновки до розділу 60

РОЗДІЛ2.Експериментальне дослідження особливостей особистості вчителя в системі розвивального навчання 63
2.1. Мета, завдання і процедура дослідження 63
2.2.Особливості особистості й мислення вчителя в системі розвивального і традиційного навчання 70
2.3. Особистісні характеристики суб’єкта навчальної діяльності .. 91
2.4. Взаємозв’язок особливостей особистості вчителя та особливостей навчальної діяльності і особистості учня 102
2.5. Типи індивідуальності педагога .. 106
2.6. Висновки до розділу .. 117

РОЗДІЛ3. Розвиток особистості педагога в процесі оволодіння системою розвивального навчання .. 119
3.1.Процедура дослідження становлення вчителя розвивального навчання та опис вибірки досліджуваних 119
3.2. Етапи розвитку особистості педагога розвивального навчання 121
3.3. Аналіз ефективності методів підготовки педагога до реалізації професійної діяльності в системі розвивального навчання 147
3.4. Психологічний супровід педагога під час засвоєння системи розвивального навчання .. 152
3.4.1. Карта розвитку особистості педагога в системі розвивального навчання: принципи психологічного супроводу .. 152
3.4.2. Соціально-психологічний тренінг професійно-особистісних якостей педагога: принципи і методика побудови 168
3.5. Висновки до розділу .. 186

ВИСНОВКИ .. 189

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ . 192
ДОДАТКИ .. 210

ВСТУП
Актуальність проблеми дослідження
Система розвивального навчання - провідна психологічна система освіти в сучасній педагогіці. Впровадженню системи розвивального навчання в масову школу в Україні передували фундаментальні психологічні дослідження та багаторічний психолого-педагогічний експеримент, які виявили, що в спеціально створених умовах з організації певної форми активності дитини (учбової діяльності) формуються: стійкий інтерес до змісту знань, прагнення і вміння навчатися, здатність до діалогічної форми взаємодії, адекватна самооцінка (реалістичний образ «Я»), закладаються основи теоретичного мислення, здійснюється становлення системи цінностей [особистості, головними цінностями якої є цінності пізнання і співробітництва.
Останні десять років система розвивального навчання набула практичного втілення в Україні, поступово виходячи за рамки експериментальних майданчиків. Згідно Наказу Міністерства освіти і науки України, з 2001 року система розвивального навчання визнана такою, «... яка може бути реалізованою в початковій школі» за умови забезпечення школи програмами, підручниками, і, найголовніше, за умови наявності вчителів, підготовлених для роботи за цією системою. Оскільки система розвивального навчання реалізується, на відміну від традиційної системи навчання, вчителем, який є організатором самостійної колективно-розподіленої діяльності учнів, головною професійною характеристикою такого вчителя є вміння організувати самостійну дослідницьку діяльність учнів.
Однак, як свідчить досвід, впровадження системи розвивального навчання у шкільну практику, реалізація цілей, пов’язаних з розвитком учня як суб’єкта учбової діяльності, залежить не тільки від професійних якостей, вмінь і навичок, але й від низки важливих рис особистості вчителя. Тому вивчення особливостей особистості вчителя є необхідною умовою побудови педагогічної діяльності педагога розвивального навчання.
Проблема особистості і професійної діяльності педагога розглядалась у працях багатьох вітчизняних авторів (К.А.Аветисян, О.А.Баранов, О.О.Деркач, В.О.Кан-Калик, А.В.Коваленко, М.В.Камінська, Н.В.Кузьміна, О.О.Леонтьєв, А.К.Маркова, Л.М.Мітіна, А.П.Назаретян, А.В.Орлов, В.Ф.Петренко, А.А.Реан, Е.В.Селезньов, В.І.Степанський, О.К.Тихомиров, Л.М.Фрідман, В.Е.Чудновський, Ю.А.Шерковін та ін.). Значний внесок у дослідження проблем педагогічної діяльності внесли українські психологи (А.В.Алпатова, Г.О.Балл, О.Ф.Бондаренко, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, Ю.І.Машбиць, С.А.Мусатов, Ю.М.Швалб, Т.Д.Щербан та ін.). Як приклад міждисциплінарного підходу до проблеми особистості вчителя і проблеми пізнання можна навести роботи філософів (В.Г.Афанасьєва, В.С.Біблера, Є.В.Ільєнкова, В.А.Лекторського, О.А.Феофанової, Ю.О.Шрейдера), соціологів (А.І.Тимуш) та інші.
Разом з цим, проблема особистості вчителя в системі розвивального навчання тільки починає вивчатися психологами і педагогами. На думку сучасних дослідників, недостатня увага до взаємозв’язку особливостей особистості вчителя в процесі їх підготовки і показників розвитку учнів призводить до розчарування педагога в результативності розвивальних програм і формального ставлення до цілей розвивального навчання. Отже проблема реалізації педагогом системи розвивального навчання, труднощі, які виникають у процесі її засвоєння, мають бути досліджені досить детально лише у зв’язку з особливостями особистості вчителя системи розвивального навчання.
Нечисленні дослідження, присвячені діяльності педагога в системі розвивального навчання, не ставили за мету описати процес засвоєння педагогом нової освітньої системи, орієнтуючись, передусім, на вивчення кінцевого результату становлення вчителя розвивального навчання. Але механізми такого становлення, специфічні труднощі і кризи особистості педагога не були відокремлені як предмет спеціального дослідження. Таким чином, недостатнє теоретичне і експериментальне дослідження проблеми особливостей особистості вчителя розвивального навчання, його становлення як суб’єкта педагогічної діяльності, її значущість для реалізації підготовки педагогів розвивального навчання зумовили вибір теми цього дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідної роботи «Психологія і методика розвивального навчання в загальноосвітній середній школі», номер держреєстрації 0100U003325 (20002002 рр.), науково-дослідної роботи «Психологія і методика розвивального навчання в загальноосвітній середній школі», номер держреєстрації 0103U004221 (2003-2005 рр.), науково-дослідної роботи «Психолого-педагогічна система «Розвивальне навчання» в загальноосвітніх навчальних закладах», номер держреєстрації 0106U001568 (2006-2008 рр.).

Об'єкт дослідження: вчитель розвивального навчання.
Предмет дослідження: професійно значущі особливості особистості вчителя розвивального навчання та етапи їх становлення.

Мета дослідження полягає у відокремленні індивідуально-особистісних особливостей педагога, які зумовлюють успішність реалізації системи розвивального навчання в початковій школі.
Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:
1) Здійснити теоретичний аналіз підходів до вивчення проблеми особистості вчителя і його педагогічної діяльності.
2) Виявити індивідуально-особистісні особливості педагога системи розвивального навчання.
3) Дослідити залежність між особистісними особливостями педагогів і розвитком особистості учнів.
4) Визначити основні зміни в особливостях особистості вчителя при проходженні різних етапів професійного розвитку педагогів у процесі засвоєння ним діяльності в системі розвивального навчання.
5) Порівняти особливості особистості вчителів, які пройшли навчання за допомогою методу інтенсиву (який реалізується без відриву від виробництва в формі проблемно-ділових семінарів) та інформаційного методу підготовки до реалізації професійної діяльності в системі розвивального навчання.
6) Розробити систему психологічного супроводу педагогів у процесі засвоєння системи розвивального навчання.

Методологічні і теоретичні засади дослідження. У методологічному аспекті дослідження ґрунтується на положеннях культурно-історичної концепції Л.С.Виготського, теорії діяльності О.М.Леонтьєва і С.Л.Рубінштейна, теорії учбової діяльності В.В.Давидова і Д.Б.Ельконіна, теорії розвивального навчання В.В.Давидова, Д.Б.Ельконіна, С.Д.Максименка, В.В.Рєпкіна, О.К.Дусавицького, теорії саморозвитку і самозмінення в учбовій діяльності С.Д.Максименка, О.К.Дусавицького, а також теорії установки Д.В.Узнадзе.
Дослідження спирається на праці вітчизняних і зарубіжних психологів, а саме: теорію поетапного формування розумових дій П.Я.Гальперіна; теорію навчального спілкування С.Д.Максименко, Т.Д.Щербан; розробки В.В.Рєпкіна, Н.В.Рєпкіної, М.В.Камінської, Л.М.Мітіної.

Предмет дослідження визначив характер методичного інструментарію. Основними методами дослідження є: теоретичний аналіз філософської, психологічної і педагогічної літератури, експертні методи оцінки процесу і результатів професійної педагогічної діяльності (спостереження, самоспостереження, анкетування, проблемно-рольові ігри), тестові методики: визначення стилю взаємодії педагога (методика К. Томаса); вивчення самооцінки особистості (методика Будасі); визначення бар’єрів педагогічної діяльності (методика Є.Рогова); вивчення рівня самоконтролю в спілкуванні (методика М.Снайдер); виявлення рівня розвитку емпатійних здібностей особистості (методика Юсупова, методика «Діагностика соціальної емпатії»); визначення ціннісних орієнтацій (методика М.Рокича); дослідження самооцінки професіоналізму особистості (методика О.К.Дусавицького); визначення типів мислення педагога (методика В.Слободчикова); дослідження гнучкості мислення педагога (методика А.З.Зака); система методів з вивчення розвитку змістовних учбово-пізнавальних інтересів (методики О.К.Дусавицького); вивчення тривожності учнів (проективна методика Доркі і Амен); виявлення рівня розвитку міжособистісних стосунків учнів (методика «Соціометрія» Дж.Морено); визначення типів мислення дітей (методика В.Слободчикова). У роботі використані такі статистичні методи обробки отриманих емпіричних даних: методи перевірки вірогідності розбіжності вибірок (критерії Стьюдента, Фішера), а також метод багатомірної статистики (факторний аналіз).

Наукова новизна дослідження визначається тим, що:
· визначено і уточнено основні якості особистості вчителя, які є детермінантами ефективної реалізації системи розвивального навчання;
· відокремлено психологічні типи вчителів, що характеризують індивідуальні особливості педагогів при реалізації системи розвивального навчання;
· вперше визначено етапи засвоєння педагогами системи розвивального навчання, пов'язані з трансформацією їх особистісних особливостей;
· вперше виявлено специфічні труднощі, з якими стикається педагог на різних етапах засвоєння системи розвивального навчання;
· розроблено систему психологічного супроводу особистості вчителя при освоєнні системи розвивального навчання.
Теоретична значущість дослідження полягає у:
1. відокремленні взаємозв'язку індивідуально-особистісних особливостей педагогів розвивального навчання і відповідних особливостей розвитку особистості учнів;
2. визначенні детермінантного чинника успішного засвоєння педагогом системи розвивального навчання - установки педагога на саморозвиток і самозмінення;
3. відокремленні психологічних типів особистості вчителів;
4. підтвердженні ефективності методу інтенсиву, який зумовлює механізм саморозвитку педагогів в умовах їх підготовки до роботи в системі розвивального навчання.

Практична значущість отриманих результатів дослідження полягає у:
1. відокремленні діагностичних критеріїв особистості вчителя, які визначають успішність реалізації системи розвивального навчання;
2. розробці системи психологічного супроводу педагогів розвивального навчання при засвоєнні системи;
3. розробці тренінгу-цілепокладання для вчителів, що засвоюють систему розвивального навчання.

Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження використовуються при викладанні курсу теорії розвивального навчання на факультеті психології Харківського національного університету іменіВ.Н.Каразіна (дов. № 3701/14-83 від 09.09.2006р.), Центрі психології і методики розвивального навчання , м. Харків (дов. № 21 від 18.09.2006р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження опубліковані в наукових збірниках і наукових періодичних виданнях, доповідалися на науково-практичних конференціях: «Формування самостійної, відповідальної, творчої особистості в умовах безперервного навчання» (м.Харків, 2003); «Ціннісні парадигми навчання в контексті євроінтеграції» (м.Харків, 2005); «Сучасні напрямки розвитку харківської наукової школи психології» (м.Харків, 2005); «Творчість як засіб особистісного росту і гармонізації людських відносин» (м.Житомир, 2005); «Сучасні проблеми екологічної психології» (м.Київ,2005); «Наука й навчання: теорія і практика» (м.Дніпропетровськ,2005); IV Всеукраїнська науково-практична конференція «Розвивальна освіта: стан та перспективи» (м.Київ, 2006).

Публікації. Основні положення і зміст дисертації викладені в 10-ти друкованих працях: у 6-ти статтях у фахових виданнях, у 3-х тезах міжнародних науково-практичних конференцій і 1-му навчальному посібнику.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 191 сторінці і складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури, що налічує 229 джерел. Робота містить 32 таблиці, 11 рисунків.

bibliography

ВИСНОВКИ
У роботі представлено результати теоретичного узагальнення та експериментального дослідження проблеми ефективної реалізації вчителем системи розвивального навчання, на підставі чого можна зробити наступні висновки:
1. Відокремлені особистісні особливості вчителя системи розвивального навчання: діалогічний стиль взаємодії, цінності «саморозвитку, творчості і самоактуалізації», адекватна самооцінка професіоналізму, високий рівень емпатії, здатність до теоретичного узагальнення і гнучкість мислення, а також установка на саморозвиток. Вони є професійно значущими якостями особистості педагога та відповідають принципам системи розвивального навчання й моделі педагогічної діяльності, що представлена п’ятьма основними позиціями педагога, які він займає на уроці. Це змістовно-предметна, методична, психологічна позиції, позиція керування та особистісна.
2. Традиційна система навчання передбачає реалізацію монологічної взаємодії вчителя та учня. Педагог традиційної системи навчання характеризується наступними особистісними особливостями: монологічним стилем взаємодії, цінностями самопрезентації, високим рівнем самоконтролю у спілкуванні, завищеною самооцінкою професіоналізму, середньою гнучкістю мислення.
3. Базовою особистісною характеристикою, що детермінує перехід від монологічної до діалогічної взаємодії, педагога виступає установка на саморозвиток, яка є передумовою для формування в педагога професійно значущих особливостей особистості вчителя системи розвивального навчання та робить можливими особистісні та професійні зміни під час становлення вчителя розвивального навчання.
4. Процес засвоєння вчителем системи розвивального навчання відбувається поетапно. В цьому процесі самозмінення відокремлюються етапи особистісного росту вчителя розвивального навчання: 1-й рік засвоєння системи; 2-й рік засвоєння системи; 3-й рік засвоєння системи; 5 і більше років засвоєння системи розвивального навчання. Відокремлені етапи характеризуються типовими труднощами і професійними кризами педагога. Перший етап пов’язаний з оволодінням змістовно-предметною позицією педагога, другий методичною та частково психологічною позицією, третій психологічною позицією та позицією керування. На четвертому етапі відбувається упорядкування та приведення у відповідність вищезазначених позицій до особистісної позиції педагога. Подолання професійних криз та перехід на наступний етап відбуваються за умови наявності установки на саморозвиток вчителя.
5. Особистісні особливості педагогів, підготовлених за допомогою методу інтенсиву, відповідають відокремленим професійно значущим якостям вчителя розвивального навчання. В результаті підготовки вчителя до реалізації професійної діяльності методом інтенсиву поетапно засвоюються основні позиції педагога, які входять до моделі педагогічної діяльності
При підготовці вчителя системи розвивального навчання за допомогою інформаційного методу вчителем засвоюється лише змістовно-предметна позиція, недостатньо психологічна, методична позиції та позиції керівництва, особистісна. Ці педагоги характеризуються порушеннями в переході від монологічної до діалогічної взаємодії, завищенням рівня самооцінки професіоналізму, недостатньою гнучкістю мислення. Тобто інформаційний метод підготовки вчителя системи розвивального навчання не відповідає принципам розвивального навчання.
6. Між професійно значущими особистісними особливостями вчителя та психологічними особливостями особистості учня існує зв’язок. Так, від особистості вчителя залежать: розвиток пізнавальних інтересів учня, наявність чи відсутність високого рівня учбової тривожності учня, емоційна експансивність учня та показники сформованості дитячого колективу.
7. За результатами дослідження розроблені методичні рекомендації для адміністрацій, методичних та психологічних служб шкіл: «Карта розвитку особистості вчителя розвивального навчання», в якій відображені нормальні показники процесу розвитку особистісних особливостей вчителя розвивального навчання, запропоновані програми діагностики особистості педагогів і супроводу вчителя розвивального навчання на всіх етапах засвоєння системи.
Перспективи дослідження проблеми полягають у подальшому розкритті психолого-педагогічних аспектів процесу становлення педагога розвивального навчання, рушійних сил розвитку його особистості, що буде сприяти побудові холістичної моделі особистості педагога розвивального навчання. Питання універсальності психологічних особливостей особистості вчителя початкової, основної та старшої школи в системі розвивального навчання також потребують спеціальних досліджень і уточнень.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. -М.: Наука, 1980. - 335 с.
2. Актуальные проблемы возрастной и педагогической психологии. Под ред. Ф.И.Иващенко и Я.Л.Коломинского. - Мн.: Высш. школа, 1980. - 176 с.
3. Алиева М.А., Гришанович Т.В., Лабанова Л.В., Травникова Н.Г., Трошихина Е.Г. Тренинг развития жизненных целей (программа психологического содействия успешной адаптации). - С-Петербург: Речь, 2002. 215 с.
4. Алпатова А.В. Психологический анализ регулятивной функции эмпатии педагога в процессе управления обучением младших школьников, автореферат диссертации. Киев: Просвещение, 2002. 24 с.
5. Альтшуллер Г.С. Творчество как точная наука. М.: Сов. радио, 1979. 175с.
6. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества. - К.: Освита, 1991. 110 с.
7. Андреева Г.М. Социальная психология. М.: Изд-во МГУ, 1988. 415с.
8. Андрущенко В.П., Михальченко М.И. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. Т.1. К.: Генеза, 1993. 245 с.
9. Антонова Н.В. Личностная идентичность современного педагога и особенности его общения // Вопросы психологии, 1998. с. 24-30
10. Антохина В.А. Развивающее обучение в современной школьной практике: тенденции, противоречия, перспективы // Вестник МГУ. Серия 14. Психология, 2003. №3
11. Асмаковец Е.С. Развитие эмоциональной гибкости учителя посредством социально-психологического тренинга // Вестник МГУ. Серия 14. Психология, 2000. №1.
12. Асмолов А.Г. Психология личности: Учебник. - М.; Изд-во Моск. ун-та, 1990. -367 с.
13. Багаева И.Д., Кузьмина Н.В., Шапошникова Ю.С. Ценностное отношение к профессионализму педагогической деятельности. - Усть-Каменогорск, 1989. - 161 с.
14. Балл Г.А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. М.: Педагогика, 1990. 184 с.
15. Балл Г.О. Гуманістичні засади педагогічної діяльності - Педагогіка і психологія // Вісник АПН України - 1994. -№2.- с 3-11.
16. Балл Г.А. Развивающее образование в контексте культуры и цивилизации // Директор школы, 2003. № 4. с. 79-83
17. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. - М.: Наука, 1979.-с.297-393
18. Бахтин М.М. К философии поступка// Вестник МГУ. Сер. Философия, 1991. № 1, с. 61-68
19. Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1977. 304 с.
20. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. М.: Просвещение, 1989. 192 с.
21. Бех И.Д. Готовность педагога к инновационной деятельности // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. - 1994. -№3. -С. 3-12
22. Библер В.С., Кедров Б.М. Анализ развивающегося понятия, М.: Наука, 1967. 317 с.
23. Библер В.С. Мышление как творчество: введение в логику мысленного диалога, М.: Наука, 1975. 246 с.
24. Библер В.С. Целостная концепция школы диалога культур. Теоретические основы программы // Вестник МГУ. Серия 14. Психология, 1996. № 4
25. Бодалев А.А. Личность в общении. М.: Педагогика, 1983. 272с.
26. Бондаренко О.Ф. Психологическая помощь личности: ( Учеб. пособие для студентов старших курсов псих. фак.). Харьков: Фолио, 1996. с.13 16.
27. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Психол. исследование. - М.: Просвещение, 1968. - 464 с.
28. Бондарь Л.В. Совместная учебная работа младших школьников как фактор их умственного и социального развития. Автореферат дисс., Киев, 2003. 22 с.
29. Бреус С.Н. Формирование воспитательных умений будущего учителя в процессе педагогической подготовки. Автореферат дисс., Харьков, 1995. 19 с.
30. Будинайте Г.Л., Корнилова Т.В. Личностные ценности и личностные предпочтения субъекта/ Вопросы психологии, 1997. №1. с 100-105
31. Венгер А.Л. Психическое развитие ребенка в процессе совместной деятельности/ Вопросы психологии, 1998 № 2, с. 18-27
32. Возрастная и педагогическая психология под ред. А.В.Петровского. М.: Просвещение, 1979. 288 с.
33. Выготский Л.С. Психология, М.: ООО «Апрель-Пресс»: ЭКСМО-Пресс, 2000. 1006 с.
34. Выготский Л.С. История развития высших психических функций/ Собр. соч.в 6-ти томах, М.: Педагогика, 1983, т. 3. 504 с.
35. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. - М.: Педагогика, 1984.- Т.4: Детская психология /Под ред. Д.Б.Эльконина. 432 с.
36. Выготский Л.С. Педагогическая психология. Под ред. ДавыдоваВ.В., М.: Педагогика, 1996. 534 с.
37. Габашаили З.К. Вопросы психологии деятельности учителя // Психология учителя. М.: Педагогика, 1989. 116 с.
38. Гальперин П.Я. Основные результаты исследований по проблеме "Формирование умственных действий и понятий".- Автореферат. на соиск. уч. степени д-ра психол. наук. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1965, - 51 с.
39. Гуружапов В.А. Вопросы экспертизы учебного процесса развивающего обучения: Система Эльконина Давыдова// Психологическая наука и образование, 1996. № 1
40. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: опыт теоретического и экспериментального исследования, М.: Академия, 2004. 240 с.
41. Давыдов В.В. Научное обеспечение образования в свете нового педагогического мышления /Новое педагогическое мышление /Под ред. А.В.Петровского. - М.: Педагогика, 1989. - с.64-89
42. Давыдов В.В. Учебная деятельность, состояние и проблемы исследования/ Вопросы психологии. 1991. № 6. с.5-13
43. Давыдов В.В. О понятии развивающего обучения, Томск: Пеленг, 1995. 143с.
44. Давыдов В.В. Концепция гуманизации российского начального обучения (необходимость и возможность создания целостной системы развивающего начального обучения) // Вестник МГУ. Серия 14. Психология, 2000, № 2
45. Дубасенюк О.А. Психолого-педагогічні фактори професійного становлення вчителя. Житомир: Житомир. держ. пед. ін-т, 1994. 260с.
46. Дусавицкий А.К. О структуре мотивов учебной деятельности // Вестник Харьковского университета. Выпуск 11. № 171. с. 49-56
47. Дусавицкий А.К. Зависимость между интересом и трувожностью в учебной деятельности младших школьников/ Вопросы психологии, 1982. №3.
48. Дусавицкий А.К. Развивающее образование. Основные принципы, Харьков: ХНУ им. В.Н. Каразина, 1996. 64 с.
49. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности, М.: Дом педагогики, 1996. 204 с.
50. Дусавицкий А.К. Система розвивального навчання: засади оновлення /Початкова школа. - 1996. - №11. - С. 4-6
51. Дусавицкий А.К. О соотношении понятий индивидуального и коллективного субъектов деятельности // Вестник МГУ. Серия 14. Психология, 2002, № 2
52. Дусавицкий А.К. Система развивающего обучения: сказка, быль или «нечто»/ Директор школы, 2003. № 4. с. 3-16
53. Дусавицкий А.К. Развивающее образование и открытое общество // Директор школы, 2003. № 4. с. 70-78
54. Дусавицкий А.К. Развивающее образование: теория и практика, Харьков: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2002. 116 с.
55. Ермакова Е.С. Изучение психологических механизмов гибкости мышления дошкольников // Вопросы психологии 1998, № 3
56. Ждан А.Н. К исторической реконструкции психологических основ развивающего обучения/ Вопросы психологии, 1998 с. 76-90
57. Зак А.З. Развитие теоретического мышления у младших школьников, М.: Педагогика, 1984. 152 с.
58. ред. Зейгарник Б.В. Психология учителя: тезисы докладов к VII съезду общества психологов СССР, М.: Просвещение, 1989. 184 с.
59. Зеленова М.Е. Адаптация к начальной школе: особенности психического состояния и поведения первоклассников в зависимости от типа педагогического взаимодействия // Вестник МГУ. Серия 14. Психология, 2000. № 1
60. Зинченко В.П., Гордон В.М. Методологические проблемы психологического анализа деятельности // Системные исследования: Ежегодник.- 1975.- М.: Наука, 1976- с. 82-127
61. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії: навч. посібник для вчителів, аспірантів, студентів середніх та вищих навч. закладів. К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. 302 с.
62. Иберла К. Факторный анализ.- М.: Статистика, 1980. -398 с.
63. Ильина Т.А. Педагогика: Курс лекций. Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1984. - С. 463-468.
64. Казанская В.Г. Психолого-педагогические основы сотрудничества в обучении в профессиональной школе. Автореф. дис. ... д-ра псих. наук- СПб, 1992- 32 с.
65. Каминская М.В. Исследование освоения учителем деятельности в системе развивающего обучения как проблема теории и практики (на материале школ-экспериментальных площадок) // Материалы III городских педагогических чтений «Школа развития личности». Иваново: Наука, 1998. с. 2-14.
66. Каминская М.В. Программа диагностического исследования уровня освоения учителем деятельности в системе развивающего обучения Д.Б. Эльконина В.В. Давыдова. Иваново: Наука, 2000. 70 с.
67. Каминская М.В. Проблема освоения педагогической деятельности в системе Эльконина Давыдова // Вопросы психологии, 2001, № 5 с. 49-59
68. Каминская М.В. Особенности освоения учителем деятельности в системе развивающего обучения, М.: Педагогика , 2002. 32 с.
69. Каминская М.В. Профессиональное развитие учителя в процессе освоения им деятельности в системе развивающего обучения: опыт теоретического и экспериментального исследования // Вестник МГУ. Серия 14. Психология, 2003, №11
70. Каминская М.В. Педагогический диалог в деятельности современного учителя, М.: Смысл, 2003. 294 с.
71. Каминская М.В. Профессиональное развитие учителя в процессе освоения им деятельности в системе развивающего обучения, автореферат диссертации, М. 2004 24 с.
72. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении, М.: Просвещение, 1987. 190с.
73. Кан-Калик В.А., Никандров Н.Д. Педагогическое творчество. М.,: Педагогика, 1990. 256 с.
74. Карцева Т.Б. Личностные изменения в ситуациях жизненных перемен/ Психологический журнал, 1988. Т.9. № 5. с. 120-128
75. Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва. Учеб. пособие.-К.: Вища шк., 1993.- 320 с.
76. Кедров Б.М.Обобщение как логическая операция // Вопросы философии, 1965. № 12
77. Кичук Н.В. Формування творчої особистості педагога.- К.: Либідь- 1991- 95с.
78. Ковалев Г.А. Диалог как форма психологического воздействия/ Общение и диалог в практике обучения, воспитания и психологической консультации. - М.: Просвещение, 1987. 96 с.
79. Кореляков Ю.А.Программа активизации и развития профессиональной направленности личности учителя // Вестник МГУ. Серия 14. Психология, 1998. № 3-4
80. Король Л. Педагогічна майстерність вчителя: традиції та інновації /Педагогіка і психологія професійної освіти. 2002. №4. С.56-65
81. Костюк Г.С. Учебно-воспитательный процесс и психическое развитие личности.- К.:Рад. шк., 1989.- 608 с.
82. Кравцов Г.Г. Психологические проблемы начального обучения. Новосибирск: , 1994. 124 с.
83. Кузьмина Н.В. Очерки психологии труда учителя, Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1967. 183 с.
84. Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогической деятельности, Л.:, Изд-во Ленингр. ун-та, 1970. 114 с.
85. Кузьмина Н.В. Понятие педагогическая система” и критерии ее оценки // Методы системного педагогического исследования: Учеб. пособие. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1980 183 с.
86. Кулюткин Ю.Н. Психология обучения взрослых.- М.: Просвещение, 1985 - 128 с.
87. Курганов С.Ю. Ребенок и взрослый в учебном диалоге, М.: , 1989. 167с.
88. Лактионов А.Н. Координаты индивидуального опыта. Х.: Бизнес-Информ, 1998. 492 с.
89. Ландшир Ж. Отбор учителей // Перспективы, 1990. № 1. с.136- 142
90. Лекарева М.П. Гештальтподход в работе с учителями // Вестник МГУ. Серия 14. Психология. - 1998. № 3-4
91. Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. М.: Наука, 1980. 359 с.
92. Леонтьев А.Н. Избр. психол. произв.: В 2 т. Т. 2. М.: Педагогика, 1983. 392с.
93. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность.- М.: Политиздат, 1975.- 304 с.
94. Ломпшер И. Применение теории развивающего обучения в германской школе/ Вопросы психологии, 2000, № 6, с. 97-107
95. Максименко С.Д. Генетическая психология, К.: Ваклер, 2000. 319 с.
96. Максименко С.Д. Прогнозирование психического развития: актуальные проблемы генетической психологии // Директор школы, 2003, № 4. с. 53-63
97. Максименко С.Д., Щербан Т.Д. Профессиональное становление молодого учителя, Ужгород: Изд-во Ужг-го унив-та , 1998. 106 с.
98. Маркова А.К. Психология труда учителя, М.: Просвещение, 1993. 246 с.
99. Маслоу А. Самоактуализация: Пер. с анг. // Психология личности: Тексты.- л.: Смысл, 1982. 192 с.
100. Машбиц Е.И. Психологические основы управления учебной деятельностью, К.: Вища школа, 1987. 224 с.
101. Машин В.А. О двух уровнях личностной регуляции поведения человека // Вопросы психологии. 1994. № 3. с. 114-149
102. Медведенко О.О. Орієнтація на вчительську професію як фактор формування особистості майбутнього вчителя.- К. Автореф. дис. ... канд. пед. наук, 1993.- 12 с.
103. Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в экспериментальную психологию личности.- М.: Просвещение, 1985.- 319 с.
104. Методи і методики вивчення особливостей педагогічної діяльності та особистості вчителя: метод. рекомендации. Під ред. О.Г. Киричука.- Днепропетровск, 1991.- 52 с.
105. Митина Л.М. Учитель как личность и профессионал (психологические проблемы), М.: Педагогика, 1994. 215 с.
106. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя, М.: Педагогика, 1998. с.98
107. Митина Л.М., Кузьменкова О.В. Психологические особенности внутриличностных противоречий учителя // Вопросы психологии, 1999 №2. с.4-16
108. Митина Л.М. Учитель на рубеже веков: психологические проблемы // Вестник МГУ. Серия 14. Психология, 1999. № 3-4
109. Митина Л.М., Асмаковец Е.С. Эмоциональная гибкость учителя: психологическое содержание, диагностика, коррекция. М.: Московский психолого-социальный институт: Флинта, 2001. 192 с.
110. Моделирование деятельности специалиста на основе комплексного исследования. Под ред. Е.О. Смирновой.- Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984.-150 с.
111. Моляко В.А. Концепция воспитания творческой личности.- К.: Рад. шк., 1991, с. 47-51.
112. Моляко В.А. Психологические проблемы конструктивной деятельности // Проблемы общей и педагогической психологии, 2002. 170 с.
113. ред. Мусатов С.О. Современный учитель как субъект педагогической коммуникации, Киев: Вища школа, 2003. 194 с.
114. Мюнстберг Г. Психология и учитель, М.: Совершенство, 1997. 316 с.
115. Мышление учителя: Личностные механизмы и понятийный аппарат. Под ред. Ю.Н.Кулюткина, Г.С.Сухобской.- М.: Педагогика, 1990. 176 с.
116. Немов Р.С. Психология образования. М.: Педагогика, 1998. 596с.
117. Неперервна педагогічна освіта: проблеми і перспективи /Тези доп. наук.-практ. конф.- Кам'янець-Подільський, 1993.- 302с.
118. Николенко Д.Ф., Шкиль Н.И. Становление учителя.- К.: Об-во "Знание" УССР, 1986- 48 с.
119. Новое педагогическое мышление. Под ред. А.В. Петровского - М.: Педагогика, 1989.- 280 с.
120. Норакидзе В.Г. Свойства личности и фиксированная установка // Вопросы психологии, 1983, № 5. с. 130-138
121. Обозов Н.Н., Щекин Г.В. Психология работы с людьми.- К.: Политиздат Украины, 1990.- 205 с.
122. Орлов А.Б. Проблемы перестройки психолого-педагогической подготовки учителя // Вопросы психологии, 1998. №1. с. 34-39
123. Орлов В.А.Проблемы интенсификации профессиональной мотивации школьного учителя // Вестник МГУ. Серия 14. Психология, 2003. № 4
124. Панарин Д.И. Многоуровневое педагогическое образование.- М.:Педагогика.- 1993, с. 53-57
125. Пиаже Ж. Речь и мышление ребенка, М.: Педагогика-Пресс, 1994. 526 с.
126. Пиаже Ж. Избранные психологические труды.- М.: Просвещение, 1969.- 660 с.
127. Петрова Н.И. Индивидуальный стиль деятельности учителя. Казань: Пресс, 1982. 196 с.
128. Платон Диалоги, М.: Мысль, 1986. 607 с.
129. Платонов К.К. Структура и развитие личности.- М.: Наука, 1986.- 320 с.
130. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Основы теоретической психологии. М.: Инфра-М, 1998. 525 с.
131. Петровский В.А. Субъектность: новая парадигма в образовании // Вестник МГУ. Серия 14. Психология, 1996. № 3
132. Погрибная Е.Д. Психолого-педагогические основы объективности оценивания учителем успешности учебной деятельности школьников. Автореферат дисс., Одесса: Пед. ун-т им. К.Д. Ушинского, 2002. 19с.
133. Подмазин С.И. Личностно-ориентированное образование: социально-философское исследование, Запорожье: Речь, 2000. 250 с.
134. Полякова Т.С. Анализ затруднений в педагогической деятельности начинающих учителей.- М.: Педагогика, 1983.- 129
135. Пономарев Я.А. Психология творчества и педагогика. - М.: Педагогика, 1976.- 280 с.
136. ред. Пономарев Я.А. Исследование проблем психологии творчества, М.: Просвещение, 1983. 198 с.
137. Посталюк Н.Ю. Творческий стиль деятельности: педагогический аспект. Казань: Изд. Казанского унта, 1989. 204 с.
138. Проблемы учителя в условиях перестройки // Материалы науч.-практ. конф.- Л., 1990.- 48 с.
139. Прокопенко І.Ф., Євдокимова В.І. Педагогічна технологія: Посібник. - Харків: Основа, 1995. 105 с.
140. Профессия - учитель: Беседы с молодыми учителями. Под ред.В.Г.Онушкина, Ю.Н.Кулюткина, С.Г.Вериловского.- М.: Педагогика, 1987.- 192 с.
141. Прохоров А.О., Васильева Т.Н. Связь черт характера и психических состояний педагогов // Вопросы психологии, 2000 № 3, с.57-69
142. Психология труда и личности учителя: Сб. науч. труд.- Под ред. А.И.Щербакова.- Л.: Ленингр. пед. ин-т, 1976.- 134 с.
143. Психология. Словарь. Под ред. А.В.Петровского, М.Г. Ярошевского.- М.: Просвещение, 1990.- 494 с.
144. Психолого-педагогические основы подготовки современного учителя: метод. рекомендации для преподавателей педагогических институтов. Под ред. И.Д.Зязюна.- Полтава, 1990.- 92 с.
145. Психолого-педагогічні основи формування творчої особистості педагога оновленої національної школи. Під ред.В.Г.Кузя.- Умань, 1992.- 202 с.
146. Пуховская Л.П. Тенденції розвитку систем підготовки вчителів у Європі // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України.- 1994.-№ 3.- с. 144-152
147. Реан А.А. Психология познания педагогом личности учащихся. - М.: Высш. шк., 1990.- 80 с.
148. Реан А.А. Психология педагогической деятельности.- Ижевск: Изд. Удмурд. ун-та, 1994.- 82 с.
149. Реан А.А., Баранов А.А. Факторы стрессоустойчивости учителя // Вопросы психологии, 1997. №1. с.45-52
150. Репкин В.В. Строение учебной деятельности // Вестник Харьковского университета, Выпуск 9. № 132, 1976. - с. 3-10
151.