ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ЗАХОДІВ

brief description

ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ ЛУГАНСЬКОГО
ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
імені Е.О. ДІДОРЕНКА

На правах рукопису

ГАПОТЧЕНКО ГЕННАДІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 343.13

ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
ЗА МАТЕРІАЛАМИ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВИХ ЗАХОДІВ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Лук’янчиков Євген Дмитрович
доктор юридичних наук, професор

Донецьк - 2010
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. Поняття та сутність стадії порушення кримінальної справи 17
1.1. Зміст і завдання стадії порушення кримінальної справи 17
1.2. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи 47
Висновки до розділу 1 75
РОЗДІЛ 2. Особливості порушення кримінальних справ за матеріалами
справ оперативного обліку 77
2.1. Взаємодія слідчого та оперативного працівника в стадії порушення кримінальної справи 77
2.2. Особливості одержання та використання оперативно-розшукової інформації в стадії порушення кримінальної справи 97
2.3 Процесуальний порядок порушення кримінальної справи за матеріалами оперативно-розшукових заходів 127
Висновки до розділу 2 151
РОЗДІЛ 3. Прокурорський нагляд, судовий і відомчий контроль за діяльністю органів досудового слідства і підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність у стадії порушення кримінальної справи 155
3.1. Прокурорський нагляд і відомчий контроль в стадії порушення кримінальної справи 155
3.2. Процесуальний контроль органів судової влади в стадії порушення кримінальної справи як гарантія забезпечення законності, захисту прав і свобод громадян 173
Висновки до розділу 3 188
ВИСНОВКИ 191
ДОДАТКИ 195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 245

Перелік умовних скорочень
ГСУ - Головне слідче управління
ДЮІ ЛДУВС – Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О.Дідоренка
ЗМІ – засоби масової інформації
КК – Кримінальний кодекс України
КНУВС – Київський національний університет внутрішніх справ
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс України
ЛДУВС – Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е.О.Дідоренка
МВС - Міністерство внутрішніх справ
ОРД – Оперативно-розшукова діяльність
ОРЗ – Оперативно-розшукові заходи
ОТЗ – Оперативно-технічні засоби
П. – Пункт
П.п. – Пункти
С. – Сторінка
Ст. – Стаття
Ст.ст. – Статті
СУ ПМ ДПА - Слідче управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України
УМВС – Управління міністерства внутрішніх справ

ВСТУП
Актуальність теми. Втілюючи в життя конституційний принцип верховенства права, держава постійно удосконалює свою правову систему, законодавство та механізм реалізації громадянами своїх конституційних прав і свобод. Ці демократичні перетворення відбуваються шляхом внесення змін до чинних законів України, прийняття нових законів, що в кінцевому рахунку мають за мету приведення кримінально-процесуального законодавства у відповідність до Конституції України, узгодження з іншими законами та міжнародними стандартами у галузі кримінального провадження.
Разом з тим, формування в Україні правовідносин європейського рівня, боротьба з організованою злочинністю, корупцією, хабарництвом та іншими тяжкими злочинами, вимагає від суспільства оновленого бачення шляхів усунення вказаних явищ. Процеси реформування усіх сфер життя нашого суспільства вимагають удосконалення діяльності правоохоронних органів.
Аналіз результатів роботи слідчих підрозділів та судових органів свідчить, що організована злочинність в Україні стає більш «інтелектуальною», до неї часто залучаються державні службовці та посадові особи різного рівня, серед яких, на жаль і працівники правоохоронних органів. З розвитком високих технологій злочинність стає більш недосяжною до її викриття, ускладнюються можливості правоохоронних органів щодо отримання інформації, її перевірки, документування і використання отриманих матеріалів у кримінально-процесуальній діяльності.
Не є таємницею, що деякі колишні працівники правоохоронних органів працюють в державних установах, комерційних підприємствах, злочинних угрупованнях та використовують здобуті знання методів оперативно-розшукової діяльності для протидії виявленню і розкриттю злочинів.
Виявлення і розкриття багатьох злочинів (наприклад, отримання хабара, ухилення від сплати податків, вбивство на замовлення та багато інших) взагалі неможливо без використання оперативно-розшукових заходів, у тому числі із застосуванням спеціальних технічних засобів: кіно або відео зйомки, зняття інформації з каналів зв’язку та інше.
Незважаючи на те, що з 18 лютого 1992 р. діє Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність», ефективність застосування його норм у боротьбі зі злочинністю є вкрай низькою, оскільки відсутні реальні механізми його використання у практичній діяльності, а деякі положення взагалі залишаються не врегульованими.
Чинний Кримінально-процесуальний кодекс України був прийнятий 28 грудня 1960 р. і введений в дію з 1 квітня 1961 р. Станом на 20.08.2010 р. до нього внесено майже 180 змін і доповнень. Зміни, якими протягом майже 50 років уточнюється і доповнюється чинний КПК не завжди є зрозумілими для науковців і практичних працівників.
Як свідчить практика, зазначені зміни не внесли чіткої ясності для одностайного розуміння слідчими, прокурорами, суддями, працівниками органів дізнання норм, що регулюють порушення кримінальної справи. Результати практичної діяльності свідчать, що, за результатами розгляду одних і тих самих матеріалів, уповноважені посадові особи приймають різні, іноді вкрай протилежні підсумкові рішення. Так, протягом 2007-2009 років із загальної кількості кримінальних справ, які знаходились у провадженні слідчих підрозділів МВС, податкової міліції та прокуратури України усього було скасовано 10546 постанов про порушення кримінальної справи, з яких 6797 прокурором і 3749 судом.
Для створення законних та ефективних умов боротьби зі злочинністю та виключення випадків корупції, хабарництва, інших зловживань з боку посадових осіб, що здійснюють кримінальне судочинство, під час виконання ними своїх службових обов’язків, держава повинна як найшвидше розробити та прийняти такий КПК, у якому будуть чітко регламентовані дії, права та обов’язки кожного суб’єкта на кожній стадії кримінально-процесуальної діяльності.
У науці кримінального процесу приділялась увага дослідженню питань щодо процесуальної діяльності з порушення кримінальної справи, взаємодії слідчого з оперативними працівниками, прокурорського нагляду і судового контролю за законністю порушення кримінальної справи, проведенню оперативно-розшукової діяльності у стадії вирішення питання про порушення кримінальної справи. Значний внесок у розробку і дослідження зазначених питань зробили Ю.П.Аленін, М.І.Бажанов, О.М.Бандурка, Д.І.Бедняков, В.М.Бесчастний, В.Д.Берназ, Р.С.Бєлкін, В.П.Бож’єв, С.В.Бородін, А.Ф. Волобуєв, В.І.Галаган, В.В.Гевко, А.В.Горбачов, В.П.Горбачов, В.Н.Григор’єв, М.А.Громов, Ю.М.Грошевий, Е.А.Дідоренко, О.Ф.Долженков, Є.А.Доля, В.Я.Дорохов, А.Я.Дубинський, Г.О.Душейко, М.В.Жогін, В.І.Зажицький, В.С.Зеленецький, А.В.Іщенко, Д.С.Карєв, Л.М.Карнеєва, Н.С.Карпов, І.П.Козаченко, І.М.Коз’яков, В.С.Кузмічов, В.В.Лисенко, Л.М.Лобойко, Є.Д.Лук’янчиков, В.Г.Лукашевич, В.Т.Маляренко, О.Р.Михайленко, М.М.Михеєнко, М.І.Мичко, В.В.Назаров, В.Т.Нор, С.М.Піскун, Д.П.Письменний, М.А.Погорецький, Р.Д.Рахунов, М.Я.Сегай, М.І.Сірий, С.В.Слинько, С.М.Стахівський, М.С.Строгович, В.М.Тертишник, В.В.Тищенко, Л.Д.Удалова, Ф.Н.Фаткуллін, П.В.Цимбал, М.А.Чельцов, О.О.Чувильов, С.А.Шейфер, М.Є.Шумило та інші.
Окремі питання висвітлені у роботах В.С.Афанас’єва, В.І.Василинчука, Л.Я.Гордіна, В.Л.Грохольського, С.А.Кириченка, В.М.Клименка, В.П.Климчука, П.В.Коляди, М.Й.Курочки, Р.Ю.Савонюка, С.М.Смокова, Г.Л.Чигрини.
Разом з тим, багато із вказаних вище проблем залишаються неврегульованими на законодавчому рівні. Вочевидь, що шляхи їх вирішення потребують концептуального наукового дослідження, а розв’язання можливе лише шляхом внесення збалансованих змін і доповнень не лише до КПК України, а й інших законодавчих актів, які регулюють діяльність із порушення кримінальної справи.
Викладені обставини, а також те, що дослідження проводиться в умовах реалізації Концепції судово-правової реформи, розробки проекту нового КПК України та прагнення нашої держави до євроінтеграції, безумовно свідчать про високий рівень актуальності обраної теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано відповідно до тематики пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 роки, затверджених наказом МВС України № 755 від 05 липня 2004 року. Робота спрямована на реалізацію основних положень Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1767. Тема дисертаційного дослідження затверджена рішенням Вченої ради Донецького юридичного інституту (протокол № 3 від 29.03.2006 р.), розглянута і схвалена відділенням Академії правових наук України, включена до переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права за № 753 (2006 р.). Дисертацію включено до планів науково-дослідницьких робіт Донецького юридичного інституту ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка.
Мета і завдання дослідження. На підставі теоретичного осмислення та аналізу законодавства і наукової літератури, узагальнення слідчої, прокурорської та судової практики, сучасних теоретичних концепцій науки кримінального процесу, використовуючи при цьому світовий досвід, розробити теоретичні та практичні положення щодо особливостей порушення кримінальних справ за матеріалами оперативно-розшукових заходів, приведення у відповідність до Конституції України окремих положень кримінально-процесуального і оперативно-розшукового законодавства України.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні взаємопов’язані завдання:
- розглянути формування та правове врегулювання діяльності з порушення кримінальної справи в кримінально-процесуальному законодавстві України;
- дослідити зміст і завдання стадії порушення кримінальної справи;
- проаналізувати законодавче визначення приводів і підстав до порушення кримінальної справи, визначити неврегульовані, дискусійні та спірні питання; розробити і обґрунтувати пропозиції щодо шляхів їх усунення та унормування;
- дослідити законодавче та відомче регулювання взаємодії слідчого і оперативного працівника на стадії вирішення питання про порушення кримінальної справи, розробити і обґрунтувати пропозиції щодо законодавчої їх регламентації;
- встановити особливості одержання та використання оперативно-розшукової інформації в стадії порушення кримінальної справи;
- розглянути процесуальний порядок порушення кримінальної справи за матеріалами оперативно-розшукових заходів, розробити пропозиції щодо удосконалення його законодавчого врегулювання;
- проаналізувати законодавчі та відомчі нормативні акти щодо прокурорського нагляду за кримінально-процесуальною і оперативно-розшуковою діяльністю у стадії порушення кримінальної справи, визначити прогалини, розробити пропозиції з їх законодавчого врегулювання;
- дослідити зміни до кримінально-процесуального законодавства щодо судового контролю за порушенням кримінальної справи, наданням дозволу на проведення окремих оперативно-розшукових заходів під час перевірки заяв (повідомлень) про злочини, визначити неузгодженості й суперечності, обґрунтувати пропозиції щодо їх законодавчого врегулювання;
- за результатами дослідження запропонувати зміни і доповнення до кримінально-процесуального і оперативно-розшукового законодавства щодо приведення їх у відповідність до Конституції України, виключення неузгодженостей і суперечностей між ними;
- сформулювати основні положення щодо удосконалення законодавчого врегулювання процесуальної діяльності з порушення кримінальної справи взагалі і застосування у цій діяльності оперативно-розшукових заходів зокрема.
Об’єктом дисертаційного дослідження є сукупність кримінально-процесуальних відносин, які виникають між різними суб’єктами під час кримінально-процесуальної і оперативно-розшукової діяльності з отримання, перевірки і вирішення заяв (повідомлень) про злочин.
Предметом дослідження є особливості порушення кримінальних справ за матеріалами оперативно-розшукових заходів.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети і завдань, його об’єкта та предмета. Методологічну основу дослідження становить сукупність діалектико-матеріалістичних методів сучасної теорії пізнання соціальних явищ та процесів у сфері дії держави та права. У дослідженні також використано дедуктивний метод, який на основі вивчення окремих праць та юридичних документів дозволив зробити певні узагальнення (підрозділи 1.1, 1.2, 2.2). Для вивчення розвитку вітчизняного кримінально-процесуального законодавства щодо діяльності з порушення кримінальної справи застосовувався історично-правовий метод (підрозділи 1.1, 1.2). Для аналізу і характеристики сучасних нормативно-правових актів та наукових праць, присвячених кримінально-процесуальній і оперативно-розшуковій діяльності, прокурорського нагляду і судового контролю у стадії вирішення питання про порушення кримінальної справи використано порівняльно-правовий і описово-аналітичний методи (розділи 1, 2, 3). Логіко-юридичний метод застосовували для поглиблення розуміння понятійного апарату дисертації (підрозділи 1.1,1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2). Статистичний метод дозволив зробити висновки про характер і стан сучасної злочинності (підрозділи 2.2, 3.1). Дослідження змісту правових документів, що передбачають можливість застосування оперативно-розшукової діяльності під час перевірки заяв (повідомлень) про злочини здійснювали формально-юридичним методом (підрозділи 1.2, 2.2, 2.3, 3.1). Соціологічні методи (анкетування, вивчення кримінальних справ, справ оперативного обліку тощо) застосовували під час вивчення практики застосування кримінально-процесуального і оперативно-розшукового законодавства (підрозділи 1.2, 2.2, 2,3, 3.1, 3.2). Названі методи дослідження використовувалися в роботі у взаємозв’язку і взаємозалежності.
Все це дозволило вірно визначити наукові позиції дослідження, обрати належні методи щодо збирання та вивчення матеріалів, оцінки одержаних результатів роботи.
Теоретичну основу дослідження складають наукові праці, монографії, підручники, навчальні посібники, збірники наукових статей вітчизняних та зарубіжних вчених, що відносяться до науки кримінально-процесуального права, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності, а також інших галузей наукових знань.
Емпіричну базу дослідження становлять результати анкетування та інтерв’ювання слідчих органів внутрішніх справ та податкової міліції України (128), оперативних працівників органів внутрішніх справ та податкової міліції України (150), прокурорських працівників районних, міжрайонних, міських та обласних прокуратур (42), суддів місцевих та апеляційних судів (36), вивчено, проаналізовано і узагальнено 145 кримінальних справ, які перебували у провадженні слідчих підрозділів МВС та податкової міліції України. Дослідження проводилося протягом 2006-2010 років на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської та Харківської областей. Використовувався багаторічний особистий досвід практичної роботи автора на оперативних та слідчих посадах у системі МВС та податкової міліції України.
Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція України, чинне кримінально-процесуальне і оперативно-розшукове законодавство, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, МВС України, Міністерства юстиції України, рішення Верховного та Конституційного судів України, проекти кримінально-процесуального кодексу та закону про оперативно-розшукову діяльність. У ході дослідження проаналізовано кримінально-процесуальне і оперативно-розшукове законодавство Російської Федерації, Латвійської Республіки, США, ФРН, Франції, Англії.
Наукова новизна отриманих результатів зумовлена характером обраної теми та підходами до її дослідження й вирішення. Дослідження проведено в умовах реалізації Концепції судово-правової реформи та підготовки нового Кримінально-процесуального кодексу України. Ґрунтуючись на досягненнях науковців-процесуалістів в роботі пропонується вирішення недостатньо вивчених, неврегульованих і дискусійних питань законодавчого, методичного та організаційного характеру. Автором сформульовано концептуально нові наукові положення та висновки, що мають важливе теоретичне та практичне значення, зокрема:
Вперше:
- обґрунтовано, що чітке законодавче визначення початку кримінального процесу (кримінально-процесуальної діяльності), є початком стадії порушення кримінальної справи;
- запропоновано авторське визначення приводу до початку кримінально-процесуальної діяльності, відповідного до якого ним є факт отримання (виявлення) і реєстрації органом дізнання, слідчим, прокурором або судом відомостей, що вказують на вчинене або підготовлюване злочинне діяння, який зобов’язує зазначених посадових осіб почати кримінально-процесуальну діяльність, в межах якої виконати необхідний обсяг передбачених нормами КПК заходів та прийняти процесуальне рішення про порушення кримінальної справи або про відмову в її порушенні;
- доведена необхідність визначення у КПК підстав перевірки заяви (повідомлення) про злочин шляхом проведення ОРД;
- обґрунтована необхідність розмежування в КПК органів дізнання на підрозділи, які мають здійснювати дізнання (як форму досудового розслідування) і визначення обставини за яких вони мають це робити, та підрозділи, на які у відповідності до вимог ст.103 КПК покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили. Посадовим особам таких підрозділів у законодавчому порядку слід заборонити виконання непритаманних функцій дізнання (як форми досудового розслідування);
- доведено, що взаємодія слідчого з оперативним працівником повинна починатися з моменту надходження у правоохоронний орган як заяви або повідомлення про злочин, які у відповідності зі ст.97 КПК України потребують перевірки шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності, так і отримання або виявлення підрозділами, що здійснюють ОРД первинної оперативно-розшукової інформації про ознаки злочину;
- зроблено висновок щодо визначення у ст.97 КПК умов перевірки заяви (повідомлення) про злочин шляхом проведення ОРЗ і викладення у наступній редакції: «заява або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності, як правило, про тяжкі та особливо тяжкі злочини, а також у випадках, коли пошук, отримання і фіксація фактичних даних про обставини злочину та осіб, що його вчинили здобути іншими процесуальними засобами ускладнено, неможливо чи недоцільно. При відсутності вказаних підстав, приймати рішення про перевірку заяви (повідомлення) або іншої інформації про злочин шляхом проведення оперативно-розшукових заходів забороняється»;
- доведена необхідність визначення у КПК норми про обов’язкове створення слідчо-оперативної групи у кожному випадку, коли приймається рішення про проведення перевірки із застосуванням ОРД. До її складу мають увійти слідчий, якому доручений розгляд заяви (повідомлення) про злочин і оперативний працівник відповідного підрозділу, який буде здійснювати оперативний супровід перевірки;
- констатовано, що норми ст.100 КПК України не конкретизують межі прокурорського нагляду і не містять чіткого переліку питань, які необхідно з’ясувати прокурору під час перевірки законності прийнятого процесуального рішення. Дисертантом розроблений і обґрунтований перелік питань, які повинен з’ясувати прокурор, перевіряючи законність рішення про порушення кримінальної справи.
- обґрунтовано зміни до ст.236-7 і 236-8 КПК України, які регулюють порядок судового контролю за законністю порушення кримінальної справи.
Удосконалено:
- позиція, згідно якої поняття «кримінальний процес» і «кримінальна справа» не співпадають. Діяльність певних посадових осіб з розгляду заяв (повідомлень) про злочини, що регламентована кримінально-процесуальним законом, розпочинається значно раніше прийняття підсумкового рішення про порушення кримінальної справи або відмову в її порушенні;
- позиція, згідно якої у законодавстві повинно йтися не про приводи до порушення кримінальної справи, а про приводи до початку кримінально-процесуальної діяльності, а отже, - до початку кримінального процесу;
- положення щодо режиму реєстрації, засобів та строків перевірки відомостей про злочин шляхом проведення оперативно-розшукових заходів.
Дістало подальшого розвитку:
- позиція відповідно до якої без доказування неможливо вирішити питання про наявність або відсутність підстав до порушення справи, або відмови в її порушенні;
- твердження, що з моменту початку кримінально-процесуальної діяльності, в разі необхідності, посадова особа, яка уповноважена вести кримінальний процес, повинна мати визначені законом повноваження щодо проведення слідчих дій, які скеровані на отримання та закріплення доказів, необхідних для вирішення питання про порушення кримінальної справи, або відмову в її порушенні;
- пропозиція про розмежування на законодавчому рівні і викладення окремими статтями КПК приводів до початку кримінально-процесуальної діяльності і підстав до порушення кримінальної справи;
- положення, відповідно до якого рішення про відмову в порушенні кримінальної справи може бути прийнято лише за наявності реабілітуючих підстав, якщо вони достовірно встановлені сукупністю доказів на час його прийняття. В інших випадках кримінальна справа повинна бути порушена;
- обґрунтування, що норма про десятиденний термін перевірки не відповідає вимогам сьогодення, в окремих випадках не дозволяє вирішити питання, пов’язані з прийняттям рішення про порушення кримінальної справи. Частину 4 ст.97 КПК України пропонується викласти у наступній редакції: «Заява або повідомлення про злочин можуть бути перевірені шляхом проведення слідчих дій і витребування необхідних документів у мінімальні, обґрунтовано необхідні для цього строки, але не більше одного місяця. Подальше продовження строку не допускається.
Частину 5 ст.97 КПК України пропонується доповнити наступним змістом: «Перевірка заяви, повідомлення, оперативно-розшукової інформації про злочин до порушення кримінальної справи може бути здійснена шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності у мінімальні, обґрунтовано необхідні для цього строки, але не більше шести місяців. У виняткових випадках і в разі отримання у ході проведення оперативно-розшукових заходів даних про участь особи у підготовці або вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, строк перевірки може бути продовжений прокурором Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, прирівняними до них прокурорами чи їхніми заступниками до 12 місяців. Подальше продовження строку не допускається».
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони є основою для подальшого розвитку та вдосконалення кримінально-процесуального та оперативно-розшукового законодавства. Сформульовані дисертантом положення, висновки, рекомендації і пропозиції використовуються:
- у практичній діяльності слідчих підрозділів податкової міліції ДПА України (акт впровадження від 18.05.2010 р.) та слідчих підрозділів ГУ МВС України у Донецькій області (акт впровадження від 12.05.2010 р.);
- у навчальному процесі Донецького юридичного інституту ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка як складова частина питань, що відображені в темах № 8 (для курсантів) і № 9 (для студентів факультету права) «Порушення кримінальної справи» з курсу «Кримінальний процес», спецкурсах «Забезпечення конституційних прав та свобод громадян під час розслідування кримінальних справ», «Дізнання в органах внутрішніх справ», «Досудове слідство у справах про дорожньо-транспортні події» (акт впровадження № 7 від 26.05. 2010 р.);
- у законотворчій роботі – пропозиції про внесення змін та доповнень до чинного законодавства направлені до Верховної Ради України (лист від 02.04.2010 р. № 04-19/14-730) і до Національного комітету по боротьбі з корупцією (лист від 14.04.2010 р. № 4921).
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорювались на засіданні кафедри кримінального процесу ДЮІ ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка. Теоретичні положення, висновки та пропозиції зроблені автором у процесі дослідження, оприлюднені на десяти конференціях, серед яких: Всеукраїнська науково-практична конференція «Процесуальні гарантії дотримання конституційних прав громадян у кримінальному судочинстві» ( Донецьк, 2004); Всеукраїнський науково-практичний семінар «Актуальні проблеми удосконалення кримінально-процесуального законодавства» (Дніпропетровськ, 2005); Міжнародна науково-практична конференція «Питання реформування кримінального судочинства» (Донецьк, 2005); Постійно діючий семінар «Методологічні проблеми теорії та практики оперативно-розшукової діяльності в сучасних умовах» (Луганськ, 2007); Міжвузівський науково-практичний семінар «Удосконалення норм кримінально-процесуального законодавства України» (Луганськ, 2008); Міжвузівська науково-практична конференція «Проблеми теорії і практики застосування норм права у кримінальному судочинстві» (Херсон, 2008); Міжнародна науково-практична конференція «Сторіччя розшуку: історія, сучасність та перспективи» (Одеса, 2008); Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми кримінального судочинства» (Донецьк, 2009); Міжнародна науково-практична конференція «Кримінальна юстиція в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку» (Другі Донбаські правові читання) (Луганськ, 2010); Всеукраїнська науково-практична конференція «Особливі провадження у кримінальному процесі України: проблеми теорії та практики» (Донецьк, 2010)
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення у п’ятнадцяти наукових публікаціях, з яких 11 у вітчизняних фахових виданнях, затверджених ВАК України та 4 наукових статтях за результатами виступів на наукових конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації відповідає меті і завданням дослідження, і композиційно складається із вступу, трьох розділів, які містять 7 підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел (270 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 284 сторінки, з них основний текст дисертації - 194 сторінки, додатки на 59 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено узагальнення та наведено нове вирішення актуального теоретико-прикладного завдання, що полягає у визначенні особливостей порушення кримінальних справ за матеріалами оперативно-розшукових заходів. Проведене дослідження дає підстави для наступних висновків, що мають певний ступінь наукової новизни.
1. Кримінально-процесуальна діяльність починається з моменту отримання відомостей про події, які містять ознаки злочину. Змістом даної стадії є доказування, а відомості, на підставі яких приймається рішення про порушення справи або відмову в її порушенні є нічим іншим як докази, що має знайти відображення в ст.65 КПК України.
2. Доведена недостатність процесуальних засобів перевірки заяв і повідомлень про злочини, які викладені у ст.97 КПК. Констатовано, що з початку кримінально-процесуальної діяльності, в разі необхідності, посадова особа, яка уповноважена вести кримінальний процес, повинна мати повноваження щодо проведення слідчих дій, які скеровані на отримання необхідних доказів для прийняття процесуального рішення про порушення кримінальної справи.
3. Взаємодія слідчого та оперативного працівника на стадії порушення кримінальної справи повинна відбуватися у наступних формах: а) створення слідчо-оперативної групи, спільне планування комплексу перевірочних оперативно-розшукових заходів і процесуальних дій та їх проведення в межах своєї компетенції; б) надання слідчим оперативному працівнику методичної допомоги у визначенні необхідного для порушення кримінальної справи обсягу вихідної інформації; в) спільне вивчення і юридична оцінка отриманих в результаті проведення перевірки фактичних даних щодо їх повноти та достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.
4. Доведена необхідність закріплення у КПК норми про обов’язкове створення слідчо-оперативної групи у кожному випадку, коли приймається рішення про проведення перевірки із застосуванням ОРД. До її складу мають увійти слідчий, якому доручений розгляд заяви (повідомлення) про злочин і оперативний працівник відповідного підрозділу, який буде здійснювати оперативний супровід.
5. Обґрунтовано зміни до ст.97 КПК для визначення умов перевірки заяви (повідомлення) про злочин шляхом проведення ОРД у наступній редакції: «заява або повідомлення про злочин, що вчинений або готується, до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення ОРД, як правило, про тяжкі та особливо тяжкі злочини, а також у випадках, коли пошук, отримання і фіксація фактичних даних про обставини злочину та осіб, що його вчинили здобути іншими процесуальними засобами ускладнено, неможливо чи недоцільно. При відсутності вказаних підстав, приймати рішення про перевірку заяви (повідомлення) або іншої інформації про злочин шляхом проведення оперативно-розшукових заходів забороняється».
6. Оскільки норми КПК покладають обов’язок (ч.1ст.103) і уповноважують (ч.5 ст.97) окремих суб’єктів кримінального судочинства (органи дізнання) на виконання оперативно-розшукової діяльності в інтересах кримінального судочинства, зроблено висновок, що саме норми КПК і повинні містити чітко визначений перелік оперативно-розшукових заходів, які можуть бути здійснені для вирішення вказаних питань.
7. Оперативно-розшукова діяльність, яка здійснюється з моменту отримання оперативними підрозділами первинних відомостей (інформації) про вчинений або підготовлюваний злочин, що зафіксовані у відповідному документі і зареєстровані належним чином є складовою частиною кримінального процесу. Відповідно, оперативно-розшукові заходи, якими згідно ч.5 ст.97 КПК можуть бути перевірені заява або повідомлення про злочин є окремими засобами пізнавальної діяльності, а тому повинні бути чітко вказані саме у нормах КПК і ними ж регламентовані.
8. Десятиденний термін перевірки заяв та повідомлень не відповідає вимогам сьогодення, в окремих випадках не дозволяє вирішити питання, які необхідні для прийняття рішення про порушення кримінальної справи. Дисертантом обґрунтовано і запропоновано внесення змін до ст.97 КПК щодо збільшення строків перевірки залежно від правового режиму її здійснення та характеру первинних відомостей про злочин.
9. Прокурорським наглядом не охоплюється частина кримінального процесу від появи приводу до прийняття рішення про порушення кримінальної справи. Запропоновано доповнити ст.95 КПК України частиною 4 наступного змісту: «Про кожний факт отримання або виявлення заяви, повідомлення чи оперативно-розшукової інформації про злочин, їх реєстрацію та зміст керівник відповідного підрозділу (або посадова особа, яка тимчасово виконує його обов’язки) протягом доби письмово повідомляє прокурора».
10. Чинний КПК не конкретизує рівень прокурора, який здійснює нагляд за законністю ОРД під час перевірки заяв та повідомлень про злочини. Відповідно до ст.14 Закону України «Про ОРД» та відомчих наказів Генерального прокурора України прокурорський нагляд обмежений рівнем співробітників обласної прокуратури. Дане положення не узгоджується з Конституцією України і Законом України «Про прокуратуру». Доведено, що повноваження на здійснення нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють ОРД, дізнання і досудове слідство повинні також розповсюджуватися на районних і міських прокурорів.

СПИСОК ВИКОРСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституция Украины. – Х. : ООО «Одиссей», 2005. – 48 с.
2. Матеріали «круглого столу» за темою «Реформування системи правоохоронних органів України та міжнародний досвід трансформації поліції в країнах Центральної і Східної Європи». Київ. – 14.10.2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // gska2. rada.gov.ua/pls/site / el main.main. – Назва з екрану.
3. Проект Концепції державної політики у сфері кримінальної юстиції від 24.04.2007 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.sokol-law.org/content/view/1211/84/. – Назва з екрану.
4. Кримінально-процесуальний кодекс України (із змінами та доповненнями станом на 20.08.2010 р.). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1001-05. – Назва з екрану.
5. Горбачов В. П. Питання порушення кримінальної справи у проектах нового кримінально-процесуального кодексу / В. П. Горбачов // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – Донецьк, 2004. – №1. – С.129-145.
6. Лобойко Л. М. Теоретична оцінка основних положень загальної частини проекту КПК України / Л. М. Лобойко // Питання реформування кримінального судочинства : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Донецьк, 25 листопада 2005 року). – Донецьк : ДЮІ ЛДУВС, 2005. – С. 87–94.
7. Тертишник В. М. Гострі кути кримінального судочинства / В. М. Тертишник // Питання реформування кримінального судочинства : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Донецьк, 25 листопада 2005 року). – Донецьк : ДЮІ ЛДУВС, 2005. – С. 51–59.
8. Михеєнко М.М. Кримінально-процесуальне право / М.М. Михеєнко, В. В. Молдован, Шибіко В.П. – К. : Вентурі, 1997. – 352 с.
9. Маляренко В.Т. Межі судового контролю за додержанням прав і свобод людини в стадії попереднього розслідування кримінальної справи // Право України. – 2001. – № 4. – С.44.
10. Чельцов М. А. Уголовный процесс : [учебн. для юрид. институтов и юрид. факультетов университетов] / М. А. Чельцов. – М. : Госюриздат, 1948. – 623 с.
11. Голунский С. А. Допрос на предварительном следствии / С. А. Голунский // Труды Военно-юридической академии РККА. – Вып. ІІ. – Ашхабад, 1942. – 76 с.
12. Строгович М. С. Природа советского уголовного процесса и принцип состязательности / М. С. Строгович. – М. : Госюриздат, 1939. – 287 с.
13. Строгович М. С. Уголовный процесс / М. С. Строгович. – М. : Госюриздат, 1946. – 511с.
14. Строгович М. С. Уголовный процесс / М. С. Строгович. – М. : Госюриздат, 1940. – 384 с.
15. Советский уголовный процесс: Учебник для вузов МВД СССР / С.В. Бородин, Б.Т. Безлепкин, Ю.Н. Белозеров и др. / Под ред. С.В. Бородина. – М. : Акад. МВД СССР, 1982. – 572 с.
16. Бородин С. В. Разрешение вопроса о возбуждении уголовного дела / С. В. Бородин. – М. : Изд. ВНИИ МВД СССР, 1970. – 117 с.
17. Кримінальний процес України : [підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти] / Ю.М.Грошевий, Т.М.Мірошниченко, Ю.В. Хоматов [та ін.]; за ред. Ю. М. Грошевого та В. М. Хотенця. – Х. : Право, 2000. – 296с.
18. Чувилев А. А. Особенности преподавания курса уголовного процесса в вузах МВД СССР / Учеб. пособие / А. А. Чувилев, Т. Н. Добровольская. – М. : МВШМ, 1985. – 93 с.
19. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України: навч. посіб. / Є. Г. Коваленко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 576 с.
20. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право : курс лекцій : навч. посіб. / Л. М. Лобойко. – К. : Істина, 2005. – 456 с.
21. Назаров В. В. Кримінальний процес України : навч. посіб. / В. В. Назаров, Г. М. Омельяненко. – Вид. 2-ге, доп. і переробл. – К. : Атіка, 2007. – 584 с.
22. Рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 р. № 6-рп/2001 у справі №1-17/2001 щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України // Вісник Конституційного Суду України. – 2001. – № 3. – С. 7.
23. Зажицкий В. И. Правовая регламентация деятельности по обнаружению признаков преступления / В. И. Зажицкий // Правоведение. – 1992. – № 4. – С. 100–106.
24. Кримінальний процес України : підручник / М. М. Михеєнко, В.Т.Нор, В.П.Шибіко. – К. : Либідь, 1992. – 431 с.
25. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса / М. С. Строгович. – М. : Наука, 1968. – Т. 1 : Основные положения науки советского уголовного процесса. – М. : Наука, 1968. – 470 с.
26. Советский уголовный процесс : учебник / под ред. Л. М. Карнеевой, П. А. Лупинской, И. В. Тыричева. – М. : Юрид. лит. – 1980. – 586 с.
27. Советский уголовный процесс : учебник / под общ. ред. М. И. Бажанова, Ю. М. Грошевого. – Изд. 2-е, доп. – К. : Вища школа, 1983. – 439 с.
28. Уголовный процесс : [учебн. для иностранных слушателей вузов МВД СССР] / под ред. В. П. Божьева. – М. : Академия МВД СССР, 1989. – 416 с.
29. Карев Д. С. Возбуждение и расследование уголовных дел / Д. С. Карев, Н. М. Савгирова. – М. : Высшая школа, 1967. – 143 с.
30. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса. Т. 2 / М. С. Строгович. – М. : Наука, 1970. – 516 с.
31. Уголовно-процессуальный кодекс Украинской ССР : науч.-практ. коммент. / под ред. М. Г. Самаева. – К. : Политиздат Украины, 1974. – 544 с.
32. Уголовно-процессуальный кодекс Украинской ССР : науч.-практ. коммент. / В. Г. Белоусенко, Ю. М. Грошевой, А. Я. Дубинский [и др. ]; отв. ред. П. Г. Цупренко. – К. : Политиздат Украины, 1984. – 595 с.
33. Шимановский В. В. Возбуждение уголовного дела : учеб. пособие / В. В. Шимановский ; [науч. ред. доц. А. А. Любавин ; Прокуратура СССР, Ин-т усовершенствования следств. работников органов прокуратуры и МВД]. – Ленинград : [б.и.], 1974. – 62 с.
34. Уголовный процесс : учебник для вузов / под общ. ред. проф. П. А. Лупинской. – М. : Юристъ, 1995. – 544 с.
35. Жиліна Л. С. Прокурорський нагляд за додержанням законів при провадженні слідчих дій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 «Судоустрій; прокуратура та адвокатура» / Л. С. Жиліна ; Нац. юрид. академія України ім. Я. Мудрого. – Х., 1999. – 18с.
36. Зеленецкий В. С. Прокурорский надзор за исполнением органами дознания законов при приеме, регистрации, проверке и разрешении заявлений и сообщений о преступлениях : монография / В. С. Зеленецкий. –Х. : Восточно-региональный центр гуманитарно-образовательных дисциплин, 2004. – 400 с.
37. Балашов А. Действительно ли возбуждение уголовного дела – первоначальная стадия уголовного процесса / А. Балашов // Социалистическая законность. – 1989. – № 8. – С. 53–54.
38. Мотовиловкер Я. О. Основной вопрос уголовного дела и его компоненты (вопросы факта и права) / Я. О. Мотовиловкер. – Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1984. – 152 с.
39. Зеленецкий В. С. Возбуждение уголовного дела / В. С. Зеленецкий ; НИИ изучения проблем преступности Акад. правовых наук Украины. – Х. : КримАрт, 1998. – 340 с.
40. Кримінально-процесуальний кодекс УСРР від 20.03.1922 р. // Збірник Узаконень та Розпоряджень Робітничо-Селянського Уряду України. – № 41. – С.671-728.
41. Кримінально-процесуальний кодекс У.С.Р.Р. зі змінами та доповненнями по 15 березня 1929 р. Юридичне видавництво НКЮ УСРР. Харків. – 1929 р. – С.3-35.
42. Кримінально-процесуальний кодекс Української РСР : затверджений Законом від 28.12.1960 р. (перша редакція) // Збірник законів Української РСР і Указів Президії Верховної Ради України (1938-1973). У 2 т. Т. 2 / [за заг. ред. Колотухи Я. Я., Бурчака Ф. Г.]. – К. : Політвидав України, 1974. – С. 418, 454.
43. Кримінально-процесуальний кодекс України : станом на 1 вересня 2008 р. – Х. : Одіссей, 2008. – 264 с.
44. Чельцов М. А. Советский уголовный процесс / М. А. Чельцов. – Изд. 4-е, испр. и перераб. – М. : Госюриздат, 1962. – 503 с.
45. Рахунов Р. Д. Участники уголовно-процессуальной деятельности / Р. Д. Рахунов. – М. : Госюриздат, 1961. – 126 с.
46. Муравин А. Б. Уголовный процесс : учебное пособие / А. Б. Муравин. – Х. : Одиссей, 2000. – 400 с.
47. Кримінально-процесуальний кодекс України : наук.-практ. коментар / за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка. – Вид. 3-тє, перероб. та доп. – К. : Юрисконсульт; КНТ, 2006. – 890 с.
48. Рыжаков А. П. Возбуждение и отказ в возбуждении уголовного дела / А. П. Рыжаков. – М. : Филинъ, 1997. – 248 с.
49. Михайленко А. Р. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе / А. Р. Михайленко. – Саратов : Изд-во Саратовского госуниверситета, 1975. – 150 с.
50. Лук’янчиков Є. Д. Форми і зміст пізнавальної діяльності з перевірки заяв та повідомлень про злочини / Є. Д. Лук’янчиков // Науковий вісник НАВСУ. – К., 2005. – Вип. 1. – С. 102–108.
51. Грошевий Ю. М. Кримінально-процесуальні аспекти оперативно-розшукової діяльності / Грошевий Ю. М., Дідоренко Е. О., Розовський Б. Г. // Право України. – 2003. – № 1. – С. 73–78.
52. Тертишник В. М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України / В. М. Тертишник. – К. : А.С.К., 2007. – 1056 с. – (Нормативні документи та коментарі).
53. Колодяжный В. А. Возбуждение уголовного дела: проблемы теории и практики : монография / В. А. Колодяжный. – Луганск : РИО ЛИВД, 1999. – 148 с.
54. Усачев А. А. Возбуждение уголовного дела в российском уголовном судопроизводстве : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / А. А. Усачев ; Байкальский гос. ун-т экономики и права. – Иркутск, 2003. – 22 с.
55. Шалумов М. С. Использование материалов, собранных до возбуждения уголовного дела в качестве доказательств / М. С. Шалумов // Уголовный процесс. – 2005. – № 3. – С. 28–32.
56. Назаренко Р. І. Характеристика кримінально-процесуальних відносин на початковому етапі досудового провадження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Р. І. Назаренко ; НАВСУ. – К., 2001. – 19 с.
57. Слинько С. В. Сущность, формы и правовая основа взаимодействия следователя с органами дознания : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / С. В. Слинько. – Х. : НЮАУ, 1991. – 26 с.
58. Безлепкин Б. Т. Уголовный процесс России. Общая часть и досудебные стадии / Б. Т. Безлепкин. – М. : Междунар. ун-т бизнеса и управления, 1998. – 320 с.
59. Титов А. Н. К вопросу об оказании правовой помощи в ходе доследственной проверки / А. Н. Титов, М. Ю. Литвинов // Питання реформування кримінального судочинства : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Донецьк, 25 листопада 2005 р.). – Донецьк : ДЮІ ЛДУВС, 2005. – С. 216.

60. Бозров В. Лабиринты первой процессуальной стадии / В. Бозров // Уголовное право. – 2005. – № 2. – С. 72–74.
61. Зеленецкий В. С. Категориальная характеристика доследственного уголовного процесса / В. С. Зеленецкий // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. – 2005. – Спец. випуск № 1 (23) : Актуальні питання кримінально-правових наук. – С. 90–91.
62. Молдован А. В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США : навч. посіб. / А. В. Молдован. – К. : Центр навч. літ., 2005. – 352 с.
63. Жогин Н. В. Возбуждение уголовного дела / Н. В. Жогин, Ф. Н. Фаткуллин. – М. : Госюриздат, 1961. – 206 с.
64. Лук’янчиков Є. Д. Структура досудового провадження / Є. Д. Лук’янчиков // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. – № 4. – С. 100–106.
65. Душейко Г. О. Реалізація оперативно-розшукової інформації на стадії порушення кримінальної справи : навч. посіб. / Г. О. Душейко. – К. : КНТ, 2007. – 128 с.
66. Афанасьев В. С. Процессуальная деятельность в стадии возбуждения уголовного дела : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / В. С. Афанасьев ; Всесоюз. ин-т по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности. – М., 1973. – 20 с.
67. Вицин С. Институт возбуждения уголовного дела в уголовном судопроизводстве / С. Вицин // Российская юстиция. – 2003. – № 6. – С. 54–56.
68. Кириченко С. А. Процессуальный статус оперативно-розыскной деятельности в уголовном судопроизводстве / С. А. Кириченко // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 2000. – № 1. – С. 77–89.

69. Хроника. Обсуждение проблем уголовного судопроизводства // Социалистическая законность. – 1988. – № 5. – С.73.
70. Концепция судебной реформы в Российской Федерации. – М. : Институт государства и права, 1992. – 96 с.
71. Ларин А. М. Уголовный процесс России : лекции-очерки / Ларин А. М., Мельникова Э. Б., Савицкий В. М. ; под ред. В. М. Савицкого. – М. : БЕК, 1997. – 324 с.
72. Овсянников И. В. Процессуальные сроки на стадии возбуждения уголовного дела / И. В. Овсянников // Уголовный процесс. – 2008. – № 1. – С. 22–29.
73. Дробот В. П. О противоречиях процессуальной регламентации стадий доследственной проверки заявлений и сообщений о совершённом преступлении / В. П. Дробот // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2003. – Вип. 4. – С. 101–119.
74. Рахунов Р. Возбуждение уголовного дела как отдельная стадия уголовного процесса / Р. Рахунов // Социалистическая законность. – 1950. – № 11. – С. 31–41.
75. Водяницкий В. П. Некоторые вопросы предварительной проверки первичных материалов о преступлениях / В. П. Водяницкий // Проблемы укрепления социалистической законности и правопорядка. – Куйбышев : 1979. – С. 124–135.
76. Лукьянчиков Е. Д. Разрешение органами внутренних дел заявлений и сообщений о преступлениях несовершеннолетних : учебное пособие / Е. Д. Лукьянчиков, Д. П. Письменный. – К. : НИиРИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1987. – 67 с.
77. Уголовный процесс : учебник для вузов / под общ. ред. проф. П. А. Лупинской. – М. : Юристъ, 1995. – 544 с.
78. Степанов В. В. Предварительная проверка первичных материалов о преступлениях / В. В. Степанов. – Саратов : [б.и.], 1972. – 145 c.
79. Ларин А. Версии при возбуждении уголовного дела / А. Ларин // Социалистическая законность. – 1976. – № 1. – С. 54–55.
80. Савицкий В. М. Очерк теории прокурорского надзора в уголовном судопроизводстве / В. М. Савицкий. – М. : [б.и.], 1975. – 168 с.
81. Колесников А. Прекращение уголовного дела с привлечением к административной ответственности / А. Колесников // Социалистическая законность. – 1978. – № 4. – С. 59.
82. Зеленецький В. Правова природа і функціональне призначення дослідчого провадження по заявах і повідомленнях про злочин / В. Зеленецький // Вісник Академії правових наук України. – Х. : Право, 2004. – Вип. 3 (38). – С. 145–153.
83. Дубинский А. Я. Исполнение процессуальных решений следователя. Правовые и организационные проблемы / А. Я. Дубинский. – К. : Наук. думка, 1984. – 184 с.
84. Масленникова Л. Проверочные действия в стадии возбуждения уголовного дела / Л. Масленникова // Социалистическая законность. – 1989. – № 6. – С. 49.
85. Россинский С. Б. Уголовный процесс России : курс лекций / С. Б. Россинский. – М. : Эксмо, 2007. – 576 с.
86. Рахунов Р. Д. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе / Р. Д. Рахунов ; Мин. юст. СССР, Всесоюз. ин-т юрид. наук. – М. : Госюриздат, 1954. – 88 с.
87. Розин М. Уголовное судопроизводство / М. Розин. – М. : [б.и.], 1916. – 96 с.
88. Белозеров Ю. Н. Законность и обоснованность возбуждения уголовных дел органами внутренних дел : учебное пособие / Ю. Н. Белозеров, В. В. Рябоконь. – М. : МССШМ МВД СССР, 1988. – 49c.
89. Григорьев В. Н. Обнаружение признаков преступления органами внутренних дел : учебное пособие / В. Н. Григорьев. – Ташкент : Ташкентская высшая школа МВД ССР, 1986. – 92 с.
90. Галаган В. І. Засоби збирання доказів на стадії порушення кримінальної справи // Галаган В. І., Галаган О. І. , Удовенко Ж. В. // Науковий вісник КНУВС. – К., 2007. – Вип. 4. – С. 111–120.
91. Михайленко А. Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан : науч.-практ. изд-е / А. Р. Михайленко. – К. : Юринком Интер, 1999. – 448 с.
92. Михеенко М. М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве / М. М. Михеенко. – К. : Вища школа, 1984. – 134 с.
93. Мирза Л. С. Нужна ли доследственная проверка? / Л. С. Мирза // Российский следователь. – М., 2004. – № 9. – С. 13–16.
94. Кипнис Н. М. Допустимость доказательств в уголовном судопроизводстве / Н. М. Кипнис. – М. : Юрист, 1995. – 128 с.
95. Швед А. И. Актуальные теоретические и практические аспекты стадии возбуждения уголовного дела : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / А. И. Швед ; Акад. МВД Республики Беларусь. – Минск, 2005. – 21 с.
96. Карнеева Л. М. Основания отказа в возбуждении уголовного дела / Л. М. Карнеева // Социалистическая законность. – 1977. – № 3. – С. 56–58.
97. Карнеева Л. М. Доказывание при отказе в возбуждении уголовного дела / Л. М. Карнеева // Советское государство и право. – 1975. – № 2. – С. 93–98.
98. Бедняков Д. И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений / Д. И. Бедняков. – М. : Юрид. лит., 1991. – 204 с.
99. Михеєнко М. М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні : вибрані твори / М. М. Михеєнко. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 240 с.
100. Белозеров Ю. Н. Законность и обоснованность возбуждения уголовного дела : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Ю. Н. Белозеров ; ВШ МВД СССР. – М., 1972. – 16 с.
101. Лобойко Л. М. Актуальні проблеми дослідчого кримінального процесу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Л. М. Лобойко ; Нац. юрид. академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 1997. – 18с.
102. Садовский И. Вопросы теории и практики судебных доказательств / И. Садовский, И. Тыричев // Социалистическая законность. – 1963. – № 11. – С. 33–41.
103. Васильев А. Н. Рассмотрение сообщений о совершенных преступлениях / А. Н. Васильев. – М. : [б.и.], 1954. – С. 28.
104. Альперт С. А. Возбуждение уголовного дела органами милиции / С.А. Альперт, В. А. Стремовский. – Х. : [б.и.], 1957. – С. 19.
105. Лук’янчиков Є. Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення розслідування злочинів : монографія / Є. Д. Лук’янчиков. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2005. – 360 с.
106. Вульфин Г. Освидетельствование или экспертиза? / Г. Вульфин, Р. Тевлин // Радянське право. – 1966. – № 2. – С. 99–100.
107. Нагнойный Я. П. О возможности назначения экспертизы до возбуждения уголовного дела / Я. П. Нагнойный // Криминалистика и судебная экспертиза : республиканский межведомственный сборник научных и научно-методических работ. – К. : Вища школа, 1967. – Вып. 4. – С. 174–178.
108. Кузьмічов В. С. Слідча діяльність: сутність, принципи, криміналістичні прийоми та засоби здійснення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / В. С. Кузьмічов. – К. : НАВСУ, 1996. – 36 с.
109. Проблемы рационализации следствия / Бахин В. П., Ищенко А. В., Кузьмичев В. С., Цымбал П. В. // Теоретические и практические проблемы обеспечения раскрытия и расследования преступлений криминалистическими методами и средствами. – К. : [б.и.], 1992. – С. 68–70.
110. Левендаренко О. О. Щодо можливості проведення судових експертиз до порушення кримінальної справи / О. О. Левендаренко, С. А. Матвієнко // Питання реформування кримінального судочинства : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Донецьк, 25 листопада 2005 р.). – Донецьк : ДЮІ ЛДУВС, 2005. – С. 334.
111. Каткова Т. В. Процессуальные проблемы назначения и производства судебных экспертиз по уголовным делам / Т. В. Каткова, Т. Г. Каткова // Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Харків, 14–25 березня 2003 р. ). – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – С. 76–78.
112.. Исаенко В. Использование возможностей судебной экспертизы в обнаружении признаков преступления / В. Исаенко // Законность. – 2007. – № 2. – С. 5–8.
113. Саушкин С. А. Производство экспертизы до возбуждения уголовного дела / С. А. Саушкин // Российский следователь. – 2005. – № 9. – С. 12–14.
114. Мартинович И. И. Некоторые вопросы возбуждения уголовного дела / И. И. Мартинович // Ученые записки Белорусского государственного университета. – Минск, 1957. – Вып. 34. – С. 65–83.
115. Дубинский А. Я. Производство предварительного расследования органами внутренних дел / А. Я. Дубинский. – К. : НИиРИО КВШ МВД СССР, 1987. – 84 с.
116. Бесчастний В. М. Затримання в системі кримінального судочинства України: проблеми та перспективи розвитку / В. М. Бесчастний // Питання реформування кримінального судочинства : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Донецьк, 25 листопада 2005 р.). – Донецьк : ДЮІ ЛДУВС, 2005. – С. 7–8.
117. Василенко Д. Л. Щодо проведення окремих слідчих дій до прийняття рішення про порушення кримінальної справи / Д. Л. Василенко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2006. – Спец. випуск № 1 (28). – С. 135–139.
118. Проект КПК України, зареєстрований 19.05.03 р. за № 3456-1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
119. Проект КПК України, зареєстрований 25.05.06 р. за № 0952 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
120. Концепція реформування кримінальної юстиції України (редакція від 30.11.2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sokol-law.org/content/view/1211/84. – Назва з екрану.
121. Загнітко А. П. Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова від А до Я / А. П. Загнітко, І. А. Щукіна. – Донецьк : БАО, 2008. – 704 с.
122. Дубинский А. Я. Процессуальный порядок разрешения вопроса о возбуждении уголовного дела / А. Я. Дубинский // Проблемы социалистической законности. – 1991. – Вып. 25. – С. 93–101.
123. Проект Кримінально-процесуального кодексу України, зареєстрований 13.12.2007 р. за № 1233 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрану.
124. Бажанов С. Оправдана ли так называемая доследственная проверка? / С. Бажанов // Законность. – 1995. – № 1. – С. 51–54.
125. Весельський В. К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза» / В. К. Весельський ; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 1999. – 16 с.
126. Кони А. Ф. Избранные произведения : в 2 т. / А. Ф. Кони. – М. : Госюриздат, 1959 – . –
Т. 2 : Воспоминания. – 1959. – 533 с.
127. Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 14.04.2004 р. № 400 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.liga.net. – Назва з екрану.
128. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18.02.1992 р. № 2135 : із змінами та доповненнями станом на 01.07.2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст.303.
129. Ігнатко В. С. Безпосереднє виявлення ознак злочину як привід до порушення кримінальної справи / В. С. Ігнатко // Науковий вісник НАВСУ. – К., 2004. – Вип. 6. – С. 339–344.
130. Шумило М. Є. Проблеми кримінально-процесуальної оцінки слідчими оперативно-розшукових матеріалів / М. Є. Шумило // Науковий вісник Інституту підготовки кадрів Служби безпеки України. – 1994. – № 2. – С. 70–71.
131. Зажицкий В. И. Оперативно-розыскная деятельность и уголовное судопроизводство / В. И. Зажицкий // Российская юстиция. – 2001. – № 3. – С. 45–47.
132. Погорецький М. А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі : монографія / М. А. Погорецький. – Х. : Арсіс, ЛТД, 2007. – 576 с.
133. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., доповн. та CD) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с.
134. Новий словник української мови : у 4 т. / уклад.: В. Яременко, О. Сліпушко. – К. : Аконіт, 1998– . –
Т. 1 : А–Є. – 1998. – 890 с.
135. Уголовно - процессуальный кодекс ФРГ / Рабочий перевод Германского Фонда международного правового сотрудничества и Организации безопасности и сотрудничества в Европе. Stand: Dezember 2003. – 219 с.
136. Об утверждении Основ уголовного судопроизводства Союза ССР и союзных республик : Закон СССР от 25.12.1958 г. // ВВС СССР. – 1959. – № 1. – Ст. 15., измененный Законом СССР от 12.06.1990 г. О внесении изменений и дополнений в Основы уголовного судопроизводства Союза ССР и союзных республик // ВВС СССР. – 1990. – № 26. – Ст. 495.
137. Про міліцію : Закон України від 20.12.1990 р. № 565-XII : із змінами і доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.liga.net. – Назва з екрану.
138. Душейко Г. О. Організаційно-тактичні основи реалізації оперативно-розшукової інформації на стадії порушення кримінальної справи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 21.07.04 «Оперативно-розшукова діяльність» / Душейко Григорій Олексійович. – Х., 2001. – 17с.
139. Птицын А. Г. Использование оперативно-розыскной информации на предварительном следствии : проблемная лекция по спецкурсу криминалистики / А. Г. Птицын. – К. : Высшая школа, 1977. – 40 с.
140. Про притягнення до кримінальної відповідальності : ухвала спільного засідання Судової палати у кримінальних справах і Військової судової колегії Верховного Суду України від 20.02.2004 р. // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 5(45). – С.22.
141. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності: окремі криміналістичні методики : монографія / [В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін.] ; за ред. В. Ю. Шепітька. – Х. : Право, 2006. – 624 с.
142. Леженіна Л. М. Удосконалення взаємодії органів слідства й дізнання в новому КПК України / Л. М. Леженіна, М. А. Погорецький // Питання реформування кримінального судочинства : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (Донецьк, 25 листопада 2005 р.). – Донецьк : ДЮІ ЛДУВС, 2005. – С. 424.
143. Щербина Л. І. Загальна характеристика взаємодії органів досудового слідства і дізнання під час розслідування кримінальних справ / Л. І. Щербина, С. В. Бузницька // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2005. – № 3. – С. 271–280.
144. Про організацію діяльності органів досудового слідства системи Міністерства внутрішніх справ України : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 20.02.2006 р. № 160 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.liga.net. – Назва з екрану.
145. Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ України у виявленні, документуванні та розслідуванні злочинів у сфері економіки : Наказ МВС України від 08.09.2005 р. № 760 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.liga.net. – Назва з екрану.
146. Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ України на стадіях документування злочинних дій, реалізації оперативних матеріалів, розслідування кримінальної справи та її розгляді в суді : Наказ МВС України від 07.09.2005 р. № 777 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.liga.net. – Назва з екрану.
147. Шурухнов Н. Г. Предварительная проверка заявлений и сообщений о преступлениях в стадии возбуждения уголовного дела: (процессуальные и организационно-методические вопросы) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, судоустройство, прокурорский надзор, криминалистика» / Н. Г. Шурухнов. – М., 1983. – 22 с.
148. Корж В. П. Методика расследования экономических преступлений, совершаемых организованными группами, преступными организациями. Руководство для следователей : научно-практическое пособие / В. П. Корж. – Х. : Лицей, 2002. – 280 с.
149. Гапотченко Г. М. Удосконалення кримінально-процесуальної діяльності на стадії порушення кримінальної справи / Г. М. Гапотченко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2007. – № 3. – С. 172–184.
150. Уголовно-процессуальный кодекс Украины : науч.-практ. коммент. / [под общ. ред. В. Т. Маляренко, Ю. П. Аленина]. – Х. : Одиссей, 2005. – 968 с.
151. Бердичевский Ф. О реорганизации предварительного следствия / Ф. Бердичевский, О. Чистяков // Социалистическая законность. – 1957. – № 7. – С. 21–25.
152. О дознании и предварительном следствии : передовая // Социалистическая законность. – 1957. – № 8. – С. 1–5.
153. Зыков И. О дознании и предварительном следствии / И. Зыков, И. Аверкиев, М. Иванов // Социалистическая законность. – 1957. – № 9. – С. 10–14.
154. Про державну службу : Закон України від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ : зі змінами та доповненнями станом на 15.12.2009 р. [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=2&nreg=3723-12. – Назва з екрану.
155. Гапотченко Г. М. Удосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання МВС / Г. М. Гапотченко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2006. – № 2. – С. 254–264.
156. Гончаров І. Деякі аспекти процесуальної самостійності слідчого / І. Гончаров // Право України. – 1995. – № 7. – С. 26–27.
157. Коваленко Е.Д. Використання оперативної інформації як підстави для застосування заходів процесуального примусу у кримінальному судочинстві: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Е.Д. Коваленко. – Київ, 2007. – 21 с.
158. Зажицкий В. И. Вопросы доказательственного права / В. И. Зажицкий // Советская юстиция. – 1992. – № 19–20. – С. 3–4.
159. Півненко В. П. Розкриття злочинів: проблеми теорії та практики / В. П. Півненко // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 1998. – № 1. – С. 132–137.
160. Усынин В. М. Процессуальные формы взаимодействия органов предварительного следствия и органов, осуществляющих оперативно-розыскную деятельность на досудебных стадиях уголовного процесса : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / В. М. Усынин ; Удмуртский гос. ун-т. – Ижевск, 2005. – 22 с.
161. Гордін Л. Я. Кримінально-процесуальні проблеми створення та діяльності слідчо-оперативних груп : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Л. Я Гордін ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2008. – 18с.
162. Зажицкий В. И. Связь оперативно-розыскной деятельности и уголовного процесса / В. И. Зажицкий // Государство и право. – 1995. – № 6. – С. 57–67.
163. Арушанян К. К. Проблеми правової регламентації окремих процесуальних та непроцесуальних форм взаємодії слідчого з органом дізнання (психологічний аналіз) / К. К. Арушанян // Криміналістичні та процесуальні проблеми, що виникають під час проведення слідчих дій : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Донецьк : Норд Комп’ютер, 2006. – С. 553.
164. Звіт (оперативні дані) про основні показники роботи слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України за 2006-2007 роки // Статистична звітність ГСУ МВС України за 2007 р.
165. Звіт (оперативні дані) про основні показники роботи слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України за 2007-2008 роки // Статистична звітність ГСУ МВС України за 2008 р.
166. Звіт (оперативні дані) про основні показники роботи слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України за 2008-2009 роки // Статистична звітність ГСУ МВС України за 2009 р.
167. Урсул Л. Д. Проблемы информации в современной науке / Л. Д. Урсул. – М. : Наука, 1975. – С. 100.
168. Сущенко В. Д. Источники оперативно-розыскной информации в деятельности органов внутренних дел України / В. Д. Сущенко, И. И. Мельниченко // Проблеми юридичної науки та правоохоронної практики. – К. : УАВС, 1994. – С. 238–245.
169. Ортинський В. Л. Поняття оперативно-розшукової інформації та основні вимоги, що пред’являються до неї / В. Л. Ортинський, А. О. Шелехов // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. – № 1. – С. 13–16.
170. Попов А. Оперативно-розыскная инициация уголовно-процессуальной деятельности / А. Попов // Профессионал. – 1998. – № 5–6. – С. 34–39.
171. Михайлов В. Опрос граждан как оперативно-розыскное мероприятие / В. Михайлов // Российская юстиция. – 1998. – № 12. – С. 48–49.
172. Хараберюш І. Ф. Інтернет та локальні мережі як джерело отримання оперативно-значимої інформації / І. Ф. Хараберюш, О. І. Хараберюш // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2007. – Спец. випуск № 1. Удосконалення оперативної розробки суб’єктів ОРД оперативними підро