Особливості розслідування фальшивомонетництва

brief description

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..3-8
Розділ 1. Історико-правовий та порівняльний аспекти фальшивомонет-ницт-ва.................................................................................................................................9-87
1.1. Історико-правова характеристика фальшивомонетництва……………9-51
1.2. Зарубіжний досвід організації боротьби з фальшивомонет-ництвом…………………………………………………………………………………….51-79
Висновки до 1 розділу…………………………………………………………79-87

Розділ 2. Криміналістична характеристика та початковий етап розсліду-вання фальшивомонетництва…………………………………………………...88-222
2.1. Криміналістична характеристика фальшивомонетництва………….88-129
2.2. Особливості порушення кримінальної справи про фальшивомонетни-цтво……………………………………………………………………………………129-152
2.3. Типові слідчі ситуації та напрями початкового етапу розслідування фальшивомонетницт-ва……………………………………………………………….153-176
2.4. Тактичні особливості проведення окремих слідчих дій…………..176-213
Висновки до 2 розділу………………………………………………………214-222

ВИСНОВКИ ………………………………………………...223-226
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУ-РИ……………………………227-248
ДОДАТКИ……………………………………………………………………249-296

В С Т У П

Актуальність теми дослідження. Період переходу до ринкових відно-син обумовлює необхідність проведення політичних, соціально-еконо¬міч¬них, правових та інших реформ в Україні, посилення боротьби зі злочинністю. За останнє десятиріччя стрімко зростає кількість країн, валюта яких підробляється, і держав, у яких виявляються підроблені гроші.
Проблема виявлення, розкриття та розслідування фальшивомонетницт-ва є актуальною для України. Бурхливий розвиток офісної техніки, поліграфічно-го обладнання та розповсюдження їх в Україні дозволяє фальшивомонетникам створювати чітко організовану та високо розвинену індустрію фальшивомонет-ництва.
Значною мірою поширенню фальшивомонетництва в Україні сприяють економічні умови розвитку і міжнародні кримінальні зв’язки злочинців. Про це свідчать непоодинокі випадки знешкодження каналів транспортування фальши-вих грошей та випадки затримання ділків, які розраховувалися фальшивими грошима за контрабандні товари, наркотики, зброю.
У радянський період питання, пов’язані з розслідуванням фальшивомо-нетництва, у відкритій криміналістичній літературі фактично не висвітлювались, що не сприяло залученню до їх розробки науковців, а відповідно — і появі ґрун-товних наукових досліджень.
Значний вклад у розробку питань боротьби з фальшивомонетництвом зробили такі вчені як Болотський Б.С., Волинський В.О., Головко С.М., Грабов-ський В.Д., Ейсман О.О., Козаков Є.І., Камінський М.К., Коваленко В.М., Ларі-чев В.Д., Лисиченко В.К., Матусовський Г.А., Мірський Д.Я., Мітричев Л.С., Ні-колаєва А.С., Ніколаєва І.Л., Петряєв С.Ю., Прохорова Є.В., Пуляхін В.Л., Со-лопанов Ю.В., Тулея В., Фрідман І.Я., Шаталов О.С., Щерба С.П. та інші.
Однак у наукових працях названих авторів не досить повно розглядали-ся передумови виникнення та поширення фальшивомонетництва; недоліки у бо-ротьбі з ним у різні історичні періоди; сучасні способи вчинення та приховання фальшивомонетництва; організовані злочинні групи та організації фальшивомо-нетників; слідчі ситуації та версії початкового етапу розслідування даного виду злочинів; особливості створення та діяльність слідчо-опера¬тив¬них груп при вияв-ленні фактів підробки грошових знаків, тощо.
Аналіз досліджуваної проблеми свідчить, що ступінь її наукової розро-бки недостатній, потребує комплексного підходу й більш ґрунтовного розгляду.
У зв’язку з тим, що особливості розслідування фальшивомонетництва виявляють здебільшого на початковому етапі розслідування, автор обмежився дослідженням тільки зазначених питань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-тація відповідає тематиці наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України («Пріоритетні напрямки фундаментальних і прикладних досліджень на-вчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 1995—2000 рр.»), виконана згідно з перспективним планом науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України («Основні напрямки наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України на 1995—2000 рр.») та планам науково-дослідних робіт кафедри криміналістики Національної акаде-мії внутрішніх справ України.
Мета і завдання дослідження. Головна мета дослідження — на основі вивчення судово-слідчої та експертної практики, узагальнення позитивного зару-біжного досвіду, розробити основи методики розслідування фальшивомонетниц-тва і показати її особливості.
Для досягнення цієї мети автор здійснив спробу вирішити такі наукові завдання:
— провести аналітичний огляд історичних чинників виникнення та по-ширення фальшивомонетництва в країнах світу;
— проаналізувати сучасний стан боротьби з фальшивомонетництвом в Україні та внести пропозиції щодо вдосконалення його розкриття та розсліду-вання;
— розробити криміналістичну характеристику фальшивомонетництва;
— систематизувати сучасні способи вчинення і приховання фальшиво-монетництва;
— узагальнити питання, які підлягають доказуванню при розслідуванні фальшивомонетництва;
— виділити типові слідчі ситуації та розробити версії початкового етапу розслідування фальшивомонетництва;
— показати особливості тактики окремих слідчих дій.
Об’єктом дослідження є діяльність правоохоронних органів у боротьбі з фальшивомонетництвом.
Предметом дослідження є закономірності механізму вчинення фальши-вомонетництва, формування на цій основі особливостей розслідування даної ка-тегорії злочинів.
Методи дослідження. Теоретичним фундаментом дисертаційного дослі-дження є діалектико-матеріалістичний метод пізнання соціально-правових явищ і основані на ньому загальнонаукові та спеціальні методи.
В процесі дослідження широко використовувалися такі традиційні зага-льнонаукові методи як: історико-правовий — з метою аналізу чинників виник-нення та поширення фальшивомонетництва у країнах світу та в Україні; форма-льно-логічний — для формулювання пропозицій щодо змін чинного криміналь-ного законодавства; порівняльний — з метою визначення дієвих заходів щодо боротьби з фальшивомонетництвом на різних етапах історичного розвитку дер-жави та у порівнянні з сучасним зарубіжним досвідом, статистичні — для дослі-дження ефективності діяльності правоохоронних ор¬ганів України у боротьбі з фальшивомонетництвом. Для вирішення окремих теоретичних і прикладних за-вдань застосовувалися методи конкретно-соціологічних досліджень, які забезпе-чили емпіричну базу дослідження.
Наукові висновки і рекомендації, що містяться у дисертації, базуються на методі системного аналізу положень Конституції України та відповідних між-народно-правових актів, законів та постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, відомчих наказів та інструкцій, статистичних та аналітичних документів МВС України.
Емпірична база дослідження. Її склали аналіз статистичної звітності пра-воохоронних органів України за період з 1991 по 2000 рік та вивчення й уза-гальнення матеріалів оперативно-розшукової і слідчої практики. З цією метою проводилося анкетування 160 слідчих, які навчалися на курсах підвищення ква-ліфікації НАВСУ, вивчено 205 кримінальних справ у слідчих підрозділах органів внутрішніх справ у різних регіонах України (Київській, Одеській, Луганській, Дніпропетровській, Херсонській та Львівській обл.).
При підготовці дисертаційного дослідження використовувався також особистий досвід роботи автора на посадах слідчого і викладача кримінального процесу та криміналістики у навчальних закладах МВС. Різноманітність джерел інформації та методів при аналізі та узагальненні теоретичних досліджень і прак-тики дозволили виявити ряд проблем криміналістичної методики і запропонувати напрямки їх вирішення.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше з моменту проголошення України незалежною державою, спираючись на поло-ження загальної теорії криміналістики, судової експертизи й узагальнення досвіду слідчої та експертної практики, зроблена спроба на монографічному рівні розв’язати назрілі питання методики розслідування фальшивомонетництва.
У дисертації пропонується ряд нових концептуальних у теоретичному плані і важливих у практичному відношенні положень:
— конкретизована історико-правова характеристика фальшивомонетни-цтва;
— вивчено і висвітлено зарубіжний досвід боротьби з підробкою гро-шових знаків і сформульовано пропозиції щодо його використання в українсько-му законодавстві та діяльності по розслідуванню вказаних злочинів;
— розроблено криміналістичну характеристику фальшивомонетництва;
— систематизовано обставини, які підлягають доказуванню;
— встановлено особливості порушення справи про фальшивомонетниц-тво;
— вперше сформульовано пропозиції щодо удосконалення функціона-льних обов’язків членів слідчо-оперативних груп органів внутрішніх справ, які розслідують фальшивомонетництво;
— визначено слідчі ситуації, версії початкового етапу розслідування;
— обґрунтовано особливості тактики окремих слідчих дій при розсліду-ванні фальшивомонетництва;
— розроблено криміналістичні алгоритми встановлення особи підозрю-ваного (обвинуваченого), його співучасників, перевірки їх алібі у розслідуванні фальшивомонетництва;
— запропоновано внести доповнення до ст. 199 КК України (2001р.) щодо посилення відповідальності за вчинення фальшивомонетництва злочинною організацією і одночасно передбачено звільнення від відповідальності особи, яка добровільно здала підроблені грошові знаки, державні цінні папери чи білети державної лотереї, обладнання, призначене для такої підробки і вказала джерело їх придбання або інакше сприяла розкриттю вказаного злочину;
— розроблено нову правову норму — ст. 1991 КК України, яка передба-чає відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання, незаконне ви-готовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Ук¬раїну обладнання, спеціально призначеного для підробки або незаконного виготовлен-ня грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що на основі викладених розробок розширені криміналістичні знання про основи мето-дики розслідування фальшивомонетництва. Її положення можуть бути викорис-тані в практичній діяльності для вдосконалення слідчої та оперативно-розшукової діяльності по боротьбі з фальшивомонетництвом. Отже, сформульо-вані положення, висновки, рекомендації і пропозиції можуть бути використані:
— у науково-дослідній роботі — для подальшого вдосконалення мето-дики розслідування фальшивомонетництва;
— у законотворчій діяльності — для вдосконалення законодавчого та відомчого нормативно-правового регулювання діяльності по виявленню, розк-риттю та розслідуванню фальшивомонетництва;
— у навчальному процесі — при викладанні курсу криміналістики та спеціальних курсів «Організація розкриття та розслідування окремих видів зло-чинів», «Криміналістичні засоби боротьби з фальшивомонетництвом», а також для підвищення кваліфікації викладачів спеціальних юридичних навчальних за-кладів. Ряд рекомендацій даного дослідження можуть бути використані для роз-робки заходів щодо підвищення професійної майстерності працівників слідчих та оперативно-розшукових підрозділів;
— у практично-методичному плані — для розробки навчально-мето-дичних посібників, курсів лекцій, довідників тощо.
Особистий внесок здобувача. Теоретичні висновки і результати дисер-таційного дослідження отримано на підставі особистих досліджень автора. Дисе-ртація є самостійною науковою працею. Деякі питання висвітлено вперше у вітчи-зняній криміналістиці, інші питання викладено по-новому з урахуванням сучас-ного стану і розвитку криміналістичних знань, особливостей методики розсліду-вання фальшивомонетництва. У дисертації використовуються ідеї та розробки, що належать співавторам статей — Н.І. Клименко (загальний обсяг — 0,3 д.а., особистий внесок здобувача 0,15 д.а.) та Г.І. Піщенку (загальний обсяг — 0,6 д.а., особистий внесок здобувача — 0,4 д.а.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації допо-відалися на: міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми прокурор-ської і слідчої діяльності у сфері боротьби із злочинністю в сучасних умовах» (Санкт-Петербург, 1996); науково-практичній конференції «Використання сучас-них досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинніс-тю» (Київ, 2000); міжнародній науково-практичній конференції «Теорія та прак-тика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у су-часних умовах» (Київ, 2001); засіданнях кафедр криміналістики, криміналістич-них експертиз та кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ України.
Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі Націо-нальної академії внутрішніх справ України при викладанні курсу криміналістики та споріднених спеціалізованих курсів.
Публікації. Головні теоретичні та практичні рекомендації дисертації ві-дображенні у 10 публікаціях загальним обсягом 2,9 д.а., з яких 4 опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

bibliography

Висновки
1. На початок 90-х рр. в Україні ситуація у сфері боротьби з фальшивомонетництвом ускладнилась. Поглиблення кризових явищ в економіці та політиці нашого суспільства обумовило загальне зростання злочинності, у якій особливу гостроту мало фальшивомонетництво. У структурі цього виду злочинів поряд з кількісними показниками відбулися й якісні зміни – зросла організованість фальшивомонетників, їх професіоналізм та інтелектуальний рівень розвитку. Нерідко відбувається поєднання їх злочинної діяльності з наркобізнесом, розбоями та іншими кримінальними проявами.
Ослаблення обмежувального режиму, інтеграція України в європейське та світове співтовариство певною мірою сприяли і розвитку фальшивомонетництва. Виникла і стала реальністю небезпека проникнення на територію України організованих злочинних структур, основною діяльністю яких є виготовлення та збут фальшивих грошей. Ці процеси мають серйозні наслідки як для України, так і для інших країн світу.
2. Основними причинами значного поширення фальшивомонетництва у 1995-1996 роках були: а) масове завезення до України на протязі останніх років, в тому числі контрабандним шляхом, великої кількості сучасної копіюва-льно-множильної техніки; б) відсутність в окремих банках та касах організацій і установ, що здійснюють розрахунки готівкою з населенням, відповідних засобів виявлення фальшивих грошових знаків (а у окремих випадках і недосконалість таких засобів); в) мала ефективність митного контролю щодо виявлення фальшивок; г) відсутність обміну інформацією та взаємодії між відповідними підрозділами правоохоронних органів щодо боротьби з фальшивомонетництвом; д) недосконалість існуючої у МВС України інформаційної системи “Підробка”, яка оперативно забезпечує даними про злочини вчинені окремо по областях так і у цілому по Україні; е) не своєчасне створення міжрегіональних слідчо-оперативних груп для оперативного реагування на введення у обіг великої кількості підроблених грошових знаків у різних регіонах України, які мають єдине джерело походження; є) низький рівень підготовки працівників правоохоронних органів із зазначеної проблеми.
3. З метою зменшення у подальшому випадків фальшивомонетництва вважаємо за не-обхідне здійснити такі заходи: а) розробити Державну програму протидії фальшивомонетницт-ву; б) зменшити сфери готівкового обігу грошей шляхом активного впровадження електронних розрахунків, у тому числі населенням за допомогою пластикових карток; в) ввести обов’язкову реєстрацію сучасної поліграфічної техніки, лазерних кольорових принтерів та кольорових копію-вальних пристроїв; г) заборонити ввезення на територію України поліграфічної техніки, повноко-лірних принтерів та копіювальних пристроїв не обладнаних спеціальних захистом який перешко-джає друку грошових знаків; д) розробити стандарти контролюючого обладнання для перевірки справжності паперових грошових знаків та організувати замовлення на конкурсних засадах виго-товлення та розповсюдження такого обладнання з подальшим оснащенням ним організацій та тор-гівельних підприємств, які працюють з готівкою; е) ввести у цивільний документообіг бланки су-ворої звітності з достатніми ступенями захисту, зокрема з використанням спеціальних видів папе-ру та поліграфічного обладнання; є) розробити методику, орієнтовану на встановлення відповід-ності параметрів закладених спеціальних захисних засобів певним вимогам; ж) створити базу екс-пертних даних по випущеним у обіг цінним паперам; з) запровадити проведення технічної експертизи проектів цінних паперів і документів особливої ваги за надійністю спеціальних захисних засобів, які передбачаються; и) запровадити здійснення випускного технічного контролю якості і ступеня захищеності цінних паперів; і) запровадити обов’язкову реєстрацію у спеціальній державній службі цінних паперів, які випускаються у обіг з обов’язковим врахуванням спеціальних захисних засобів, які застосовуються; ї) ДНДЕКЦ МВС України на базі існуючої колекції фальшивих грошових знаків продовжити роботу по створенню відповідного банку даних (інформаційно-пошукову систему) підроблених грошових знаків з їх кодуванням відповідно до міжнародних вимог та передачею цієї інформації зацікавленим відомствам, як в Україні так і за її межами; й) організувати відповідні наукові дослідження та навчання експертів-криміналістів діагностичним дослідженням щодо підроблених грошових знаків, які б давали висновки не тільки щодо підробки чи справжності грошових знаків але і надавали інформацію щодо устаткування потрібного для виготовлення тієї чи іншої підробки, визначати яке коло підприємств та організацій, де є подібне устаткування й розхідні матеріали тощо; к) вийти із законодавчою ініціативою щодо внесення зазначених у дисертації змін до ст. 199 КК України (2001р.); л) розробити нормативні акти, які б зобов’язували банки повідомляти про факти виявлення ними фальшивих грошових знаків та цінних паперів та встановлювали відповідальність з приховування фактів виявлення підробок; м) розробити експертну методику криміналістичного дослідження підроблених пластикових карток; н) налагодити регулярний обмін інформацією щодо фактів викриття підпільних типографій, які виготовляють підроблені грошові знаки та інші платіжні засоби, поміж відповідними підрозділами МВС, СБУ, Міністерством юстиції та Національним банком України.
4. У діяльності Інтерполу по боротьбі з фальшивомонетництвом можна виділити такі напрями: а) облік випадків фальшивомонетництва, виготовлювачів і збувачів підроблених грошей і цінних паперів; б) збір і поширення інформації про зміни у грошових системах країн світу; в) вивчення способів підробки грошових знаків і цінних паперів, які використовуються злочинцями, з метою вироблення захисних заходів; г) підготовка рекомендацій країнам-членам по ускладненню технології виробництва грошових знаків і цінних паперів і їх захисту від підробки; д) вироблення рекомендацій з питань правового регулювання боротьби з фальшивомонетництвом в національному і міжнародному плані; е) узагальнення досвіду роботи поліції по боротьбі з підробкою грошових знаків і цінних паперів; є) підвищення професійного рівня поліцейських службовців, зайнятих у сфері боротьби з фальшивомонетництвом
5. За кордоном накопичився немалий позитивний досвід організації боротьби з фальшивомонетництвом, однак ми вважаємо, що за кожною країною є право самостійного вибору методів боротьби та запобігання певним видам злочинності і негативно відносимося до простого копіювання та переносу окремих організаційних заходів боротьби на нашу країну, які в умовах нашого суспільства просто можуть не спрацювати.
6. Криміналістична характеристика – наукова категорія або система відомостей, яка відображає на статистично-імовірнісному рівні найбільш значимі типові ознаки злочинів даного виду, дозволяє зробити висновки про оптимальні шляхи розкриття і розслідування. Її основними елементами є відомості про: спосіб вчинення злочину, слідову картину, предмет безпосереднього замаху та особу злочинця.
7. До переліку типових слідів фальшивомонетництва можна віднести такі: а) збут грошових знаків, що викликають сумнів у своїй автентичності, а також їх частини та елементи; б) сліди пошуку матеріалів та виготовлення технічних засобів та пристроїв; в) відомості про використання та закупку спеціальної літератури, особами, що виношують замисли по виготовленню фальшивих грошових знаків або цінних паперів, пошук та отримання консультацій у фахівців з поліграфії, виробництва паперу та інших осіб, що сприяють здійсненню подібних замислів; г) відомості про елементи ознак зовнішності осіб, що обґрунтовано підозрюються у виготовлені або збуті фальшивих грошових знаків або цінних паперів; д) відбитки пальців рук на грошових знаках та устаткуванні, що було використане при виготовленні фальсифікатів; е) сліди у вигляді мікрочасток на обладнанні, одязі фальшивомонетників, та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Офіційні видання
1. Конституція України (офіційне видання Верховної Ради України). –Ужгород: Інформаційно-видавниче агенство «ІВА», 1996. –115с.
2. Кримінальний кодекс України (офіційний текст прийнятий Верховною Ра-дою України 5 квітня 2001р.): Офіц.видання. –К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. –336 с.
3. Закон України “Про міліцію” // Відомості Верховної Ради УРСР. –1991. -№ 4. –Ст. 20.
4. Закон України “Про Службу безпеки України” // Відомості Верховної Ради України. –1992. –№ 27. –Ст. 382.
5. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” // Відомості Верховної Ради України. –1992. -№ 22. –Ст. 303.
6. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” // Відомості Верховної Ради України. –1993. -№ 35. –Ст. 358.
7. Закон України “Про судову експертизу” // Відомості Верховної Ради України. –1994. -№ 28. –Ст. 232.
8. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” // Закони України. –К., 1997. –Т. 11.
9. Закон України “Про Національну депозитарну систему і особливості елек-тронного обігу цінних паперів в Україні” // Закони України. –К., 1998. –Т. 13.
10. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” // Відомості Верховної Ради. –1999. -№ 31. –Ст. 252.
11. Указ Президента України № 143 /2002 від 18.02.2002 р. “Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” // Міліція України. – 2002. - № 3. –С. 2-3.
12. Постанова Верховної Ради України “Про Концепцію функціонування і розвитку фондового ринку України” // Відомості Верховної Ради України. –1995. -№ 33. –Ст. 257.
13. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 р. // Відомості Верховної Ради. –1993. -№ 17. –Ст. 184.
14. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів” № 6 від 12.04.96 із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 03.12.97 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / упорядники Н.О. Гуторова, О.О. Житний. –Харків.: “Одісей”, 2000. –С. 155-159.
15. Международная конвенция по борьбе с подделкой денежных знаков (Женева, 20 апреля 1929 года) // Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СССР с иностранными государствами. -М., 1933. -Вып. VII. -С. 40 - 53.

Наукові та науково-практичні видання
16. Александров Ю.В. Ответственность за изготовление или сбыт поддельных денег или ценных бумаг: Лекция. –К.: КВШ МВД СССР, 1973. –36с.
17. Александрова И.Л., Волынский А.Ф. Расследование изготовления и збыта поддельных денежных знаков и ценных бумаг // Криминалистика: Учебник для вузов / А.Ф. Волынский, Т.В. Аверьянова, И.Л. Александрова и др.; Под ред. А.Ф. Волынского. –М.: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 1999. –С. 470-489.
18. Аленин Ю.П. Выявление и расследование очагов преступлений: теория и практика. –Одесса: Юрид.ин-т ОГУ, 1996. –267с.
19. Аналітична довідка щодо проблем боротьби з фальшивомонетництвом. –К.: НДІ НАВСУ, 1998. -5с.
20. Аналітичний огляд використання ЦКД при ЕКУ МВС України кри-міналістичних обліків підробних грошових знаків Національного банку України за станом на 1 грудня 1997 року. –К.: ЦКД при ЕКУ МВС Україн, 1997. -2с.
21. Базилевич К.В. Денежная реформа Алексея Михайловича и восстание в Москве в 1662 году. – М.: Изд-во Академии наук СССР, 1936. –118с.
22. Баев О.Я. Заметки о криминалистической характеристике преступлений // Известия Тульского государственного университета. Серия: Право. Современные проблемы законодательства России, юридических наук и правоохранительной деятельности. –Тула: Тульский ГУ, 2001. –Вып. 4. –С. 91-95.
23. Бахин В.П., Карпов Н.С. Преступная деятельность как объект криминалистического изучения. –К., 1999. –21с.
24. Бахин В.П. Понятие и виды следственных ситуаций // Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений. –К.: Вища школа, 1988. –С. 15-24.
25. Бахин В.П. Криминалистическая характеристика преступлений как элемент расследования // Вестник криминалистики. –М.: Спарк, 2000. –Вып. 1. –С. 16-22.
26. Беларусь: фальшивомонетчики готовятся поиграть с банками в «куклы» // Банки и банковская деятельность. –1998. –29 января.
27. Белкин Р.С., Быховский И.Е., Дулов А.В. Модное увлечение или новое слово в науке? (Еще раз о криминалистической характеристике преступлений) // Социалистическая законность. -1987. -№ 9. -С. 56-58.
28. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. Т. 3: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. –М.: Юристъ, 1997. –480с.
29. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики. –М.: Изд-во НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М), 2001. –240 с.
30. Бельсон Я.М. Интерпол в борьбе с уголовной преступностью. –М.: Наука, 1989. –240с.
31. Бірюкова Т.П. Особливості огляду місця події у справах про фальшивомонетництво // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України: Науково-теоретичний журнал. –Луганськ: ЛІВС МВС України. -2000. –Вип. 4. –С. 132-137.
32. Бирюкова Т.П. Некоторые способы подделки водяных знаков на бумажных денежных купюрах и выявление их при раскрытии и расследовании фальшивомонетничества // Криминалистика: актуальные вопросы теории и практики. Всероссийский «круглый стол» 15-16 июня 2000 г.: Сборник тезисов. –Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 2000. –С. 86-89.
33. Бирюков В.В., Коваленко В.В. Криминалистическое исследование документов: Монография. –Луганск: РИО ЛИВД, 1999. –164с.
34. Борисова Е.В., Каламбет А.П., Моисеев А.В. И снова о фальшивомонетничестве и его последствиях // Закон и право. –М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. -№ 2. –С. 13-14.
35. Бочарова О.С. Способы и методы защиты от подделки материалов, используемых при изготовлении денежных знаков, ценных бумаг и особо важных документов // Вопросы криминологии, криминалистики и судебной экспертизы. –Минск: МЮ Республики Беларусь, НИИ проблем криминологии, криминалистики и судебной экспертизы. -1998. -№ 13. -С. 161-172.
36. Бумага для документов с повышенными механическими свойствами и стойкостью к подделке // Иностранная печать о техническом оснащении полиции капиталистических государств. –М.: ВИНИТИ. –1993. -№ 12. -С. 53-54.
37. Бумажные деньги США. Характеристика. Секретная служба США // Материалы семинара по борьбе с экономическим мошенничеством и изготовлением фальшивых денег. –К.: УАВД, 1995.
38. Быков В. Что же такое организованная преступная группа? // Российская юстиция. –1995. –№ 10. –С. 41-42.
39. В Башкирии задержаны 2 фальшивомонетчика из Чечни // РИА «Новости». – 2000. –31 августа.
40. В Белоруссии активизировались фальшивомонетчики // Белорусская деловая газета. –2000. –22 июнь.
41. Васильев Б. Внимание: фальшивка! // Экономическая газета. –1989. –ноябрь. -№ 47.
42. Васильев Б. Когда и доллар – бумага // Милиция. –1992. -№ 12. -С. 23-25.
43. Вермуш Г. Аферы с фальшивыми деньгами. –М.: Междунар. отношения, 1990. –218с.
44. Власова Н.А., Щерба С.П. Расследование изготовления или сбыта поддельных денег или ценных бумаг // Расследование преступлений в сфере экономики: Руководство для следователей / Под.общ.ред. И.Н. Кожевникова. –М.: Издательство «Спарк», 1999. –С. 288-308.
45. Воробей О.В. Актуальні питання криміналістичного дослідження сучасних паперових грошей України // Використання сучасних досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю: Тези доповідей науково-практичної конференції. –К.: ГСУ МВС України, НАВСУ, 2000. –С. 205-207.
46. Воробей О. Підробка сучасних паперових грошових знаків // Право України: Юридичний журнал. -2001. –№. 6. –С. 106-108.
47. Воробьев И.А., Смирнов В.А. Борьба с фальшивомонетничеством в зарубежных странах // Полиция и борьба с преступностью за рубежем: Сборник научных трудов. –М.: ВНИИ МВД РФ, 1994. –Вып. 2. –С. 43-54.
48. Галаган В.І., Петряєв С.Ю. Деякі методи отримання інформації при до-слідженні паперових грошей іноземних держав // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України: Науково-теоретичний журнал. –К.: НАВСУ, 2000. –Вип. 4. –С. 152-156.
49. Гогин В. Фальшивки «ходят» по городу… // Невское время. –2000. –5 февраля.
50. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве (Методологические вопросы). –К.: Вища школа, 1980. –160с.
51. Грабовский В.Д. Расследование фальшивомонетничества // Криминалистика: Расследование преступлений в сфере экономики: Учебник / Под ред. В.Д. Грабовского, А.Ф. Лубина. –Ниж.Новгород: Нижегор. ВШ. МВД России, 1995. –С. 114-133.
52. Грабовский В.Д., Бугай В.В., Миловидова М.А., Чурин А.Ю. Характеристика средств защиты и способов подделки денежных знаков Банка России: Учебно-практическое пособие. –Н.Новгород: Нижегородский юридический институт МВД РФ, 1997. –81с.
53. ГУВД Москвы: в 2000г. в столице на 1132% возросло количество преступлений, связанных с фальшивомонетничеством // Интерфакс. –2000. –21 ноября.
54. Гуров А.И. Профессиональная преступность. Прошлое и современность. –М.: Юрид.лит., 1990. –304с.
55. Дагестанским фальшивомонетчикам смягчили приговоры // Северный Кавказ. -2000. -20 ноября.
56. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. –Т. 4. –М.: Рус. яз., 1991. –683с.
57. Дворецкий И.Х. Латинско-русский словарь / Ок. 50 000 слов. – 3-е изд.испр. –М.: Рус. яз., 1986. –840с.
58. Дидковская С.П., Клименко Н.И., Лисиченко В.К. Подготовка и проведение отдельных видов судебной экспертизы: Учебное пособие. –К.: Изд-во Киев. ун-та, 1977. –79с.
59. Дипломат-фальшивомонетчик // Российская газета. –1996. –28 декабря.
60. Довідка ГУ ДСБЕЗ МВС України про поширення на території України фальшивих купонів НБУ за 1995 та січень 1996 року. –К.: ГУ ДСБЕЗ МВС України, 1996. -2с.
61. Довідка про стан боротьби з фальшуванням грошей у 1995 році. –К.: ГУ ДСБЕЗ МВС України, 1996. –2c.
62. Довідка про стан злочинності на території України за 1999 рік. –К.: УОІ МВС України, 2000. –54с.
63. Довідка про стан злочинності на території України за 2000 рік. –К.: УОІ МВС України, 2001. –58с.
64. Доповідна записка про стан проведення експертних досліджень по кри-мінальних справах про виготовлення або збут підроблених купонів багаторазо-вого використання № 13/3-4334 від 09.11.1993р. –К.: МВС України, 1993.
65. Дулов А.В. Тактические операции при расследовании преступлений. –Минск: Изд-во БГУ, 1979. –128с.
66. Дулов А.В., Крылов И.Ф. Из истории криминалистической экспертизы в Росии. –М.: Госюриздат, 1960. –167с.
67. Дятлов О.М. Криминалистическое исследование ценных бумаг и денежных знаков // Криминалистика: Учеб.пособие / А.В. Дулов, Г.И. Грамович, А.В. Лапин и др.; Под ред. А.В. Дулова. –Мн.: НКФ «Экоперспектива», 1996. –С. 252-260.
68. Егоров Г.А. «Художники» с большой дороги. Наиболее «талантливые» живут в Чечне (о борьбе с фальшивомонетничеством) // Интерпол в России. –М., 2000. -№ 3 (31). –С. 15-16.
69. Екимов С.О. Из истории фальшивомонетничества // Место и роль органов внутренних дел в системе уголовной юстиции. –Омск: Изд-во Ом.ВШМ МВД России, 1995. –С. 64-65.
70. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 1992 року. –К.: ГІБ МВС України, 1993. –40с.
71. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 1994 року. –К.: ГІБ МВС України, 1995. –50с.
72. Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 1995 року. –К.: МВС України, 1996. –42с.
73. Експрес–інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 1997 року. –К.: УОІ МВС України, 1998. –57с.
74. Елизаветин Г. Деньги. –М.: Дет. лит., 1970. –256с.
75. Ермолович В.Ф., Ермолович М.В. Построение и проверка версий / Под.ред. И.И. Басецкого. –Минск: Амалфея, 2000. –176с.
76. Жулье на ниве экономики // Вечерний Минск. –1998. -23 января.
77. Журавель В.А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування: Монографія. –Харків: Право, 1999. –304с.
78. Защита ценных документов от подделки с использованием химических реагентов // Иностранная печать о техническом оснащении полиции капиталистических государств. –М.: ВИНИТИ. –1993. -№ 12. -С. 50-51.
79. Звіт за 1999 рік відділу досліджень документів, грошей та почерку ДНДЕКЦ МВС України. –К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2000.
80. Зорин Г.А., Танкевич О.В. Понятие и основные признаки транснациональной преступности. –Гродно: Изд-во Гродн.филиала «Негосударственного ин-та современных знаний», 1997. –56с.
81. Зорин Г.А., Танкевич О.В. Криминалистическая характеристика транснациональных преступных групп. –Гродно: Изд-во Гродненского филиала «Негосударственного института современных знаний», 1997. –104с.
82. Зорин Г.А., Танкевич О.В. Стратегия борьбы с транснациональной преступностью. –Гродно: Изд-во Гродненского филиала «Негосударственного института современных знаний», 1997. –104с.
83. Зорин Г.А. Криминалистическая методология. –Минск: Амалфея, 2000. –608с. –(Фундаментальная криминалистика ХХІ века).
84. Іщенко А.В. Проблеми розвитку наукових досліджень у галузі судової експертизи: Монографія. –К.: УВС. –148с.
85. Идентификация японскими специалистами фальшивых американских долларов // International Criminal Police Review. –1991. -№ 343. -PP. 25-36.
86. Из опыта работы уголовной полиции Австрийской республики по борьбе с экономическими преступлениями и фальшивомонетничеством // Бюллетень Главного следственного управления МВД СССР. –1991. -М.: ГСУ МВД СССР. -№ 3/71. –С. 99-102.
87. Изготовление документов с аутентифицирующим компонентом и способ установления их подлинности // Иностранная печать о техническом оснащении полиции капиталистических государств. –М.: ВИНИТИ. –1993. -№ 5. -С. 66-70.
88. Информация Центра криминалистических исследований при МВД Украины за 1994 год для Национального центрального бюро Интерпола в Украине. –К.: ЦКИ при МВД Украины, 1995.
89. Казаков В.Е. Проверка следственным экспериментом профессиональных или преступных навыков обвиняемых // Криминалистика и судебная экспертиза. –К. -1965. –Вып. 2. –С. 23-29.
90. Казаков Е.И. Расследование фальшивомонетничества. // Криминалистика: Учебник / Под ред. Корухова Ю.Г., Коломацкого В.Г. –М.: Академия МВД СССР, 1984. –С. 441-449.
91. Казаков Е.И. Расследование фальшивомонетничества. // Криминалистика: Специальное приложение к тт. І и ІІ / Под ред. Р.С. Белкина, И.М. Лузгина. -М., 1980, -С. 29-48.
92. Казаков Е.И. Расследование фальшивомонетничества: Учебное пособие. –Волгоград: НИиРИО ВСШ МВД СССР, 1971. –133 с.
93. Казаков Е.И. Экспертное установление групповой принадлежности объектов фальшивомонетничества // Мат.науч.конф., посвященной вопросам установления групповой принадлежности вещественных доказательств в практике судебной экспертизы. –К. -1963. –С. 161-162.
94. Казаков-Турбовский Е.И. Криминалистические методы расследования и предупреждения преступлений, посягающих на советскую денежную и кредитную системы: Автореф.дис… канд.юрид.наук. / Харьк.юрид.ин-т. –Харьков, 1967. -17с.
95. Каминский М.К. Криминалистическая характеристика деятельности по выявлению, раскрытию и расследованию преступлений // Труды Горьковской ВШ МВД СССР. –Вып. 8. Часть 1: Правовые и общественно-экономические науки и борьба с хищениями социалистического имущества. – Горький: ГВШ МВД СССР, 1977. –С. 153-158.
96. Каминский М.К. Проектирование и реализация курса криминалистики в специализированном вузе МВД СССР: Учебное пособие. –Горький: ГВШ МВД СССР, 1982. –160с.
97. Каминский М.К., Лубин А.Ф. Криминалистическое руководство для стажеров службы БХСС: Учебное пособие. –Горький: ГВШ МВД СССР, 1987. –92с.
98. Карлин И.П. Фальшивомонетничество – экспертный анализ // Интерпол. –М.: Изд.Нац.центр.бюро Интерпола в России, 1999. –С. 39-41.
99. Карпов Н.С., Евдокименко С.В. Злочинна діяльність / Під ред. В.П. Бахіна. –К.: НАВСУ, 2001. –59с.
100. Катков С.А. Тактика подготовки и назначения программно-технических экспертиз. –М.: МИ МВД РФ, 1995.
101. Кауфман Й.Й. Серебрянный рубль в России, от его возникновения до конца ХIХ столетия. –С-Пб, 1910. –268с.
102. Кір’яков В. Фальшивомонетники (Про позитивний досвід розслідування особливо небезпечного злочину) // Вісник прокуратури. –2001. –№ 1 (7). –С. 100-101.
103. Клименко Н.И. Идентификационные следственные и оперативно-розыскные действия в составе методики расследования преступлений // Методика расследования преступлений. –М., 1976. –С. 149-151.
104. Клименко Н.И. Использование микрообъектов при расследовании пре-ступлений. –К., 1984. –96с.
105. Клочков В.В., Образцов В.А. Преступление как объект криминалистического познания // Вопросы борьбы с преступностью. –М. –1985. -№ 42. –С. 44-54.
106. Коваленко В.В., Бирюкова Т.П. Значение данных о способах и признаках подделки денежных знаков для расследования фальшивомонетничества // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України: Науково-теоретичний журнал. –Луганск: Луганський ІВС МВС України, 1999. –Вип. 3. –С. 143-150.
107. Коваленко В.Н. Изучение условий, способствующих совершению фальшивомонетничества // Пути дальнейшего совершенствования деятельности органов внутренних дел: Материалы научно-практической конференции. –К.: КВШ МВД СССР, 1979. –С. 178-179.
108. Коваленко В.Н. Особенности идентификации источника происхождения объектов фальшивомонетничества // Теория и практика криминалистической экспертизы. –Волгоград. -1980. –С. 48-53.
109. Коваленко В.Н. Установление источника происхождения материальных объектов по делам о фальшивомонетничестве: Автореф.дис... канд.юрид.наук. –М., 1980. –20с.
110. Колташев И.Я. Рассказывают бумажные деньги // Мир коллекционера. – Алма-Ата: Казахстан. –1967. –С. 150-191.
111. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации / Отв. Ред. В.И. Радченко; Научн.ред. А.С. Михлин. –М.: Спарк, 2000. –862с.
112. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Криминалистическая тактика: теории и тенденции: Учебное пособие. –Х.: Гриф, 1997. –256с.
113. Коновалова В.Е. Версия: концепция и функции в судопроизводстве. –Харьков: Консум, 2000. –176с.
114. Корольков А.Г., Горшенин Ю.А., Лютов В.П. Криминалистическое ис-следование денежных билетов СССР: Материалы поддельных денежных билетов и методы их исследования: Учебное пособие. –М.: ВНКЦ МВД СССР, 1991. –88 с. –(Библиотека эксперта).
115. Коцага Н.М. Реализация норм международного права в борьбе с фальшивомонетничеством // Вопросы осуществления прав и обязаностей в развитом социалистическом обществе. –Казань: Изд-во Казан.ун-та, 1983. –С. 159-160.
116. Коцага Н.М. Международно-правовое сотрудничество государств в борьбе с фальшивомонетничеством // Актуальные вопросы советского права. –Казань: Изд-во Казан.ун-та, 1985. –С. 149-151.
117. Криминалистика: Учеб.пособие / А.В. Дулов, Г.И. Грамович, А.В. Ла-пин и др.; Под ред. А.В. Дулова. –Мн.: НКФ «Экоперспектива», 1996. -415с.
118. Криминалистическая экспертиза металлических денежных знаков: Методические рекомендации. –Барнаул: изд. АГУ, 1989. –25с.
119. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / Под ред. Т.В. Аверьяновой и Р.С. Белкина. –М.: Новый Юрист, 1997. –400с.
120. Кроме лимонов и апельсинов, гражданин Турции сбывал в Киеве… фальшивые 100-доларовые купюры // Факты и комментарии. –8 октября 1999 года.
121. Крылов А.А. Мастера фальшивых денег // Теневая экономика. –М.: Экономика. -1991. -С. 135-148.
122. Кузьмичев В.С. Теория и практика следственной деятельности: Моно-графия. –К.: НВТ «Правник», 1997. –245с.
123. Кузьминых Н.М., Семкин Е.П., Камаев А.В. Экспресс-дифференциация подлинных и десятирублевых купюр “уральського варианта” // Экспертная практика. -М. –1982. -№ 18. -С. 45-51.
124. Куликов В.И. Основы криминалистической теории организованной преступной деятельности. –Ульяновск: Филиал МГУ, 1994. –256с.
125. Курс криминалистики. Общая часть / Отв.ред. В.Е. Корноухов. –М.: Юрист, 2000. –784с.
126. Лахин Л. Ассигнации печатают... в Гуслицах. // Нижегородськие новости. –1996. -10 декабря.
127. Линтварев И.С., Тарасенко М.Д., Родионов К.С. Недопускать ошибок в расследовании уголовных дел о фальшивомонетничестве // Вопросы совершенствования следственной работы. –М.: ВНИИ МВД СССР, 1969. –Сб. 1. –С. 81-90.
128. Лисиченко В.К. Криминалистическое исследование документов. –К., 1971. –77с.
129. Лисиченко В.К. Следственный осмотр как специальный метод исследования объектов в процессе доказывания по уголовным делам // Криминалистика и судебная экспертиза. –К., 1973. –Вып. 10.
130. Лисиченко В.К. Криминалистическое исследование документов: Автореф.дисс… д-ра юрид.наук: 12.00.09 / Киев.гос.ун-т. –К., 1974. –28с.
131. Лисиченко В.К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике. –К.: КГУ, 1979. –89с.
132. Лубин А.Ф. Криминалистическая характеристика преступной деятельности в сфере экономики: понятие, формирование, использование: Учебное пособие. –Н.Новгород: Нижегород. ВШ МВД РФ, 1991. –84с.
133. Лубин А.Ф. Экономические преступления в историческом ракурсе // Криминалистика. Расследование престпулений в сфере экономики: Учебник / Под ред. В.Д. Грабовского, А.Ф. Лубина. –Ниж. Новгород: Нижегор. ВШ МВД России, 1995. –С. 7-47.
134. Лузгин И.М. Моделирование при расследовании преступлений. –М.: Юрид.лит., 1981. –152с.
135. Лузгин И.М. Некоторые аспекты криминалистической характеристики и место в ней данных о сокрытии преступлений // Криминалистическая характеристика преступлений. –М. -1984. -С. 27-28.
136. Лукьянчиков Е.Д., Кузьмичев В.С. Фактор внезапности при производстве неотложных действий по обеспечению возмещения материального ущерба // Пути совершенствования деятельности аппаратов органов внутренних дел. –Ташкент. -1987. –С. 87-91.
137. Лукьянчиков Е.Д., Кузьмичев В.С. Тактические основы расследования преступлений. –К.: КВШ МВД СССР, 1989. –48с.
138. Лукашевич В.Г. Криминалистическая теория общения: постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования: Монография. –К.: Изд-во УАВС. 1993. –194с.
139. Лютов В.П., Стариков Е.В., Рубцов М.В. Всесоюзная коллекция под-дельных бумажных денег: современное состояние и перспективы развития // Экс-пертная практика. –М.: ВНКЦ МВД СССР. -№ 28. -С. 45-50.
140. Маркировка и установление подлинности документов с помощью жид-кокристаллических материалов // Иностранная печать о техническом оснащении полиции капиталистических государств. –М.: ВИНИТИ –1992. -№ 7. -С. 71-79.
141. Матеріали та пропозиції щодо боротьби з фальшивомонетництвом (кафедри криміналістики НАВСУ). –К.: НАВСУ, 1998. -2с.
142. Матусовський Г.А. Основи методики розслідування злочинів, які вчи-няються організованими злочинними групами // Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник / За ред. В.Ю.Шепітька. –Харків: Право, 1998. –С. 358-367.
143. Матусовский Г.А. Экономические преступления: криминалистический анализ. –Харьков: Консум, 1999. –480с.
144. Мацишин В.С. Особливості огляду місця події у справах про фальшивомонетництво, вчинене з використанням комп’ютерної техніки // Криміналістичний вісник: Науково-практичний збірник. –К.: ДНД ЕКЦ МВС України – НАВСУ. -2000. –Вип. 1. –С. 173-178.
145. Мацишин В.С. Фальшивомонетництво в Україні: причини й умови по-ширення // Використання сучасних досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю: тези доповідей науково-практичної конференції. –К.: ГСУ МВС України, НАВСУ. -2000. –С. 136-137.
146. Мацишин В.С. Систематизація обставин, які необхідно встановлювати у кримінальних справах про фальшивомонетництво // Право України: Юридичний журнал. -2001. –№. 6. –С. 65-68.
147. Мельник О. Долари друкували у Львові // Урядовий кур’єр. –1998. -№ 72-73. –16 квітня.
148. Мельник П.В., Новиков С.И., Самилык Г.М. Расследование преступлений в сфере экономики. –К.: Фирма «ДИЯ» ЛТД, 1998. –184 с.
149. Мирский Д.Я. Криминалистическая экспертиза металлических денежных знаков // Назначение и производство криминалистических экспертиз. –М., 1976. –С. 190-196.
150. Мирский Д.Я. Расследование фальшивомонетничества // Криминалистика: Приложение / Под.ред. Р.С. Белкина, Г.Г. Зуйкова. –Т.2. –М., 1970. -С. 3-15.
151. Мирский Д.Я. Тактика обыска, осмотра и допроса при расследовании фальшивомонетничества: Методические рекомендации / Под ред. А.П. Емельянова. –М., 1969. –55с.
152. Мирский Д.Я. Фальшивомонетничество как одно их средств подрывной деятельности эксплуататорских держав // Труды ВШ МООП СССР. –Вып. 15. –М.: НИиРИО ВШ МООП СССР, 1967. –С. 162-181.
153. Митричев Л.С. Исследование поддельных монет с целью установления единого источника их происхождения // Труды ВНИИ МВД СССР. –М.: ВНИИ МВД СССР, 1972. –Вып. 20. –С. 85-89.
154. Михайлов А. Фальшивки «до»… и «после» ксерокса // Техника молодежи. Специальное приложение «Деньги». –1994. -№ 2. -С. 37.
155. Михайлов Н.В. Фальшивомонетничество и другие экономические пре-ступления в России // Интерпол. –М.: Изд.Нац.центр.бюро Интерпола в России, 1999. –С. 35-38.
156. Михайлова Л. Коперника бросило бы в пот обилие фальшивых банкнот // Милиция. –1998. -№ 2. -С. 22-26.
157. Моисеев А.П., Чередниченко Л.А. Установление признаков подделки бумажных денег. –М.: изд. ВНИИ МВД СССР, 1975. –79с.
158. Немировский Е. Способ многокрасочной печати И.И. Орлова // Поли-графическое производство. –1949. –№ 2. –С. 30-31.
159. Николаева А.С. Осмотр и исследование поддельных денежных знаков и ценных бумаг: Конспект лекции из цикла «Работа с доказательствами на предварительном следствии и в суде». –СПб, 1996. –40с.
160. Николаева И.Л. Методика расследования фальшивомонетничества // Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / Под ред. Т.В. Аверьяновой и Р.С. Белкина. –М.: Новый Юрист, 1997. –С. 302-327.
161. Никулин С. Уголовная ответственность за изготовление либо сбыт под-дельных денег или ценных бумаг // Законность. –1995. -№ 8. –С. 7-13.
162. Нити с термохромным пигментом для защиты банкнот от подделок // Иностранная печать о техническом оснащении полиции капиталистических госу-дарств. –М.: ВИНИТИ. –1995. -№ 10. -С. 38-40.
163. Нові тенденції та проблеми в сфері боротьби з фальшивомонетництвом: Аналітичний огляд. –К.: МВС України-НЦБ Інтерполу, 1997. -15с.
164. О состоянии и мерах борьбы с экономической преступностью в Российской Федерации в 1 полугодии 1997 года: Обзор. –М.: ГУБЭП МВД России, 1997. –51с.
165. Образцов В.А. Криминалистическая характеристика преступлений: дискуссионные вопросы и пути решения // Криминалистическая характеристика преступлений. -М. -1984. -С. 7-15.
166. Образцов В.А. Выявление и изобличение преступника. –М.: Юристъ, 1997. –336с.
167. Овчинский В.С. Интерпол (в вопросах и ответах). –М.: ИНФРА-М, 2001. –320с.
168. Олійник І.С. Російсько-український словник. Видання п’яте. –СПб: Вид-во “Ореол”, 1994. –756с.
169. Основы борьбы с организованной преступностью: Монография / Под ред. В.С. Овчинского, В.Е. Эминова, Н.П. Яблокова. –М.: «ИНФРА-М», 1996. –400с.
170. Отличительные признаки фальшивых 100-долларовых денежных билетов, изготовленных способом высокой и глубокой металлографической печати по технологии производства денежных билетов США: Информационное справочное письмо / Состав. С.Ю. Петряев, В.В. Чудновский, Н.П. Назаренко, В.И. Гайдась. –К.: ЦКИ при ЭКУ МВД Украины, 1997. –9с.
171. Павленко С.Д., Попов Ю.П., Ягодин А.Ф. Защита от подделок ценных бумаг и документов особой важности // Актуальные проблемы судебной экспертизы и криминалистики: Тез.науч.-практ.конф. –К: КНИИСЭ. -1993. -С. 127-129.
172. Петряев С.Ю. Некоторые возможности борьбы с подделкой и сбытом денежных знаков (На примере опыта работы ЭКУ и КЦ МВД Украины) // Экспертная практика. –М., 1996. -№ 38. –С. 65-75.
173. Петряев С.Ю. Криминалистическая характеристика фальшивомонетничества в Украине. –К.: РИО МВД Украины, 1996. –60с.
174. Петряєв С.Ю. Криміналістичне дослідження підроблених іноземних паперових грошей: Автореф.дис… канд.юрид.наук: 12.00.09 / НАВСУ. –К., 1998. –16с.
175. Петряев С.Ю. Методика криминалистического исследования бумажных денежных знаков. –К.: РИО МВД Украины, 1998. –108с.
176. Полетаев Н. Фальшивая монета // Журнал Министерства юстиции. -Т. ХIХ. –февраль. -1864. –С. 249-298.
177. Полиция и банки в борьбе с фальшивомонетничеством // Интерпол: Изд. Нац.центр.бюро Интерпола в России, 1999. -№ 1. –С. 30.
178. Польской Г.Н. Рыцари фальшивых банкнот. –М.: Юрид.лит., 1982. –176с.
179. Пономарев Н.С. Из истории борьбы с фальшивомонетничеством в России // Права человека и проблемы обеспечения законности. –Н.Новгород: НВШ МВД России, 1993. –С. 158-165.
180. Пономарев Н.С. Фальшивомонетничество в Европе // Информационный бюллетень. –М.: Изд.Нац. центр.бюро Интерпола в Росиии, 1994. –С. 24-28.
181. Попов Б.Б. Особливості порушення кримінальних справ про фальшивомонетництво та типові слідчі ситуації, які складаються на початковому етапі розслідування // Вісник Запорізького юридичного інституту: Науково-практичний збірник. –Запоріжжя. –1998. -Вип. 1. -С. 119-125.
182. Прохорова Е.В., Пуляхин В.Л. Расследование фальшивомонетничества: Учебное пособие / Под общей ред. Е.В. Прохоровой. –М.: ВНИИ МВД СССР, 1989. –96с. -(Б-ка следователя).
183. Раззаков Ф.И. Бандиты времен социализма (Хроника российской пре-ступности 1917-1991 гг.). –М.: ЭКСМО, 1996. –515с.
184. Рейсс Р.А. Научная техника расследования преступлений: Курс лекций / Составлено под ред. С.Н. Трегубова. –СПб: Сенатская типография, 1912. –178с.
185. Решетников Ф. Фальшивомонетничество // Соц.законность. –1972. -№ 7. –С. 79-80.
186. Родионов К.С. Интерпол: вчера