ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОЇ ПАМ’ЯТІ У СТАРШОКЛАСНИКІВ

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ

На правах рукопису

Лисенко Людмила Миколаївна

УДК 159.953.2 057.874

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОЇ ПАМ’ЯТІ У СТАРШОКЛАСНИКІВ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Кузнєцов Марат Амірович
кандидат психологічних наук,
доцент

Харків - 2007

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ І

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ СТАРШОКЛАСНИКА ТА РОЛЬ ЕМОЦІЙНОЇ ПАМ’ЯТІ В ЦЬОМУ ПРОЦЕСІ

11

1.1Емоційна пам’ять та її дослідження в руслі основних психологічних підходів

11

1.2 Вікова динаміка емоційної пам’яті та її особливості у старшокласника

29

1.3 Особливості емоційної сфери особистості старшокласника

41

Висновки до розділу

55

РОЗДІЛ ІІ

ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЕМОЦІЙНОЇ ПАМ’ЯТІ СТАРШОКЛАСНИКА

57

2.1Теоретичне обґрунтування комплексу психодіагностичних методик

57

2.2Характеристика комплексу методів дослідження емоційної пам’яті у старшокласників

69

2.3Аналіз результатів дослідження емоційної пам’яті старшокласників

82

Висновки до розділу

105

РОЗДІЛ ІІІ

ШЛЯХИ ТА МЕТОДИ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОГО РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОЇ ПАМ’ЯТІ СТАРШОКЛАСНИКА

106

3.1Теоретичне обгрунтування шляхів та засобів розвитку емоційної пам’яті

106

3.2Характеристика структури та змісту розвивальної програми

116

3.3Аналіз результатів ефективності застосування розвивальної програми

146

Висновки до розділу

162

ВИСНОВКИ

164

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

166

ДОДАТКИ

185

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку психолого-педагогічної науки одним з найважливіших залишається завдання формування особистості здатної регулювати свої стани, гнучко і самостійно використовувати отриманий досвід, створювати нові технології. Розвиток особистості здійснюється через засвоєння досвіду, у зв’язку з цим, пам’ять є однією з необхідних умов становлення особистості підростаючого покоління. Враховуючи тенденції сучасної психології та системи освіти в напрямку гуманізації у вивченні проблеми пам’яті необхідними є дослідження проблематики емоційної пам’яті. Вченими, як у нас в країні, так і за кордоном було досліджено багато особливостей пам’яті, але існує певний контраст у чисельності досліджень образної, моторної, словесно-логічної та емоційної пам’яті. У сучасних теоріях пам’яті зарубіжних психологів (Дж.Андерсон, Р.Аткінсон, Д.Норман, Р.Солсо, І.Хофман та ін.) переважна увага зосереджена на представленні когнітивних моделей пам’яті [7, 11, 211, 234]. У зазначених працях не відображено закономірності запам’ятовування, збереження та відтворення емоційної інформації, та особливості функціонування емоційної пам’яті. Сучасна вітчизняна психологія, застосовуючи системний підхід до дослідження пам’яті, надає істотне значення емоційній пам’яті у саморегуляції системи психіки (С.П.Бочарова, Р.М.Грановська, В.П.Зінченко, О.М.Лактіонов, Б.Ф.Ломов, В.Я.Ляудіс, Г.К.Середа, Т.Б.Хомуленко та ін.) [20, 47, 75, 105, 118, 203, 232]. Принципи системного аналізу були застосовані до проблем онтогенезу пам’яті і особливо, питань розвитку вищих форм пам’яті. Особливості функціонування системи пам’яті та її зв’язків з іншими підсистемами психіки у межах даного напрямку не розглядаються у зв’язку з таким різновидом пам’яті як емоційна. У роботах С.П.Бочарової зазначається, що емоційна пам’ять, зберігає, відтворює емоції та почуття і може функціонувати на короткотривалому та довготривалому рівнях, в мимовільному та довільному режимах, її активність може проявлятись, як в здатності усвідомлювати та застосовувати власний емоційний досвід у нових ситуаціях, так і у володінні прийомами саморегуляції емоційного досвіду, як при його актуалізації так і при його селекції в моменти збагачення [19]. Системний підхід відображає прагнення до розкриття загальних принципів організації процесів і функцій пам’яті як саморегулюючої системи. Також аналіз різних функціональних рівнів пам’яті (сенсорної, короткочасної), у їхній взаємодії з іншими структурними компонентами діяльності (перцептивними, інтелектуальними, моторними), які дозволяють розглядати її як базову функціональну систему, що забезпечує організацію всіх психічних функцій в єдину саморегулюючу систему. У роботах С.П.Бочарової і Т.Б.Хомуленко проводились дослідження пам’яті в онтогенезі, а саме рефлексивний та саморегулюючий аспекти. Була відзначена здатність до керованого розвитку саморегуляції пам’яті та її системотворча роль в формуванні особистості школяра [19, 232, 233]. На основі такого підходу цілковито розкривається продуктивна роль пам’яті в організації системи сенсорних процесів у працях Р.М.Грановської. Розглядається взаємодія мнемічних процесів, як інтегрального утворення з семантичною, цільовою та мотиваційною структурою діяльності у працях В.П.Зінченко та Б.М.Величковського. Системний аналіз пам’яті дозволяє розкрити важливі аспекти роботи пам’яті в єдності продуктивних та когнітивних функцій [20, 75, 47,]. У працях М.А.Кузнєцова [96, 97] розглядається проблема функціонування емоційної пам’яті в пізнавальній сфері особистості; у різних формах емоційних переживань, зокрема в структурі стресу, настрою, афекту та питання ролі емоційної пам’яті в різних видах діяльності (навчальній, трудовій, спортивній). Також визначася місце і роль емоційної пам’яті в структурі особистості, зокрема впливу емоційних компонентів Я-образу на самооцінку та самовідношення особистості [94, 96].
У чисельних дослідженнях (В.К.Вілюнас, Б.І.Додонов, А.Є.Ольшанникова, Е.Л.Носенко О.П.Саннікова, Шевченко Н.Ф.) вивчалися різні аспекти емоційності, але характер зв’язку емоційної сфери особистості та процесів пам’яті, зокрема особливостей емоційної пам’яті у старшокласників, не були предметом спеціального вивчення [28, 31, 57, 58, 154, 156, 199]. Значне місце у вивченні питання емоційної сфери учнів мають праці О.Я.Чебикіна [238, 239, 241], автора теорії емоційної регуляції навчально-пізнавальної діяльності, в якій відображено характер емоційних станів, що проявляються на основних етапах навчальної діяльності, а також методи діагностики експресивних проявів. У роботах Е.Л.Носенко розглядається феномен емоційного інтелекту. Вивчаються загальні закономірності емоційного інтелекту, розглядаються стресозахистна та адаптивна функція, що сприяє успішній самореалізації особистості та вплив рівня розвитку емоційного інтелекту на зниження емоційної кризи [143].
Емоційна пам’ять у поєднанні з іншими видами пам’яті виступає як необхідна умова інтеграції всіх етапів і рівнів психічної активності, є механізмом формування особистості. Останнім часом у наукових дослідженнях пам’яті виявляється чітка спрямованість на зближення наукової проблеми пам’яті та особистості, оскільки гуманізація науки і суспільства потребує адекватного відображення людини такою, якою вона є насправді. Пам’ять є однією з необхідних умов становлення особистості підростаючого покоління, зберігає досвід, набутий особистістю, та забезпечує можливість його подальшого використання. Знання емоційного досвіду дають можливість краще зрозуміти особистість, тому проблема функціонування мнемічної системи особистості потребує детального вивчення емоційної пам’яті.
Актуальність розвитку емоційної пам’яті у старшокласників зумовлена низкою причин. По-перше, емоційна пам’ять має вплив на формування світогляду, цінносних орієнтацій, етичних критеріїв та моральних канонів психологічних новоутворень періоду ранньої юності. По-друге, саме юнацький вік є періодом специфічної емоційної сензитивності, коли реалізуються, за сприятливих умов, всі природні емоційні можливості, закладаються основи емоційного життя людини, які стануть фундаментом емоційності у зрілому віці. По-третє, становлення психологічної культури в юності потребує засвоєння способів саморегуляції емоційних станів. Оскільки, емоційність суттєвим чином визначає динаміку перцептивних та особистісних процесів, своєрідність актів діяльності, особливості спонукальної сфери у старшокласників то знання про емоційну пам’ять та способи її розвитку є важливими для вчителів та практичних психологів. Вивчення проблематики емоційної пам’яті та впровадження в навчально-виховний процес розвивальних програм може сприяти оптимізації навчального процесу та поліпшенню виховного впливу на розвиток особистості старшокласника.
Проведений аналіз показує, що проблема емоційної пам’яті та особливостей її розвитку в ранній юності не досліджувалася. Таким чином, соціальна і психологічна значущість проблеми та її недостатнє вивчення в психолого-педагогічних дослідженнях зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Особливості розвитку емоційної пам’яті у старшокласників».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційне дослідження проводилося в рамках наукової програми кафедри практичної психології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди «Виявлення психологічних характеристик пізнавальної активності школярів і студентів» (номер державної реєстрації 018707122 д). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (протокол № 4 від 29.10. 2004 року). Тему затверджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №1 від 25.01.2005 року) номер державної реєстрації № 17П.
Об’єкт дослідження психологічні особливості емоційної пам’яті старшокласників.
Предмет дослідження особливості та засоби розвитку емоційної пам’яті у старшокласників.
Мета роботи визначення психологічних особливостей емоційної пам’яті, способів її дослідження та розвитку у старшокласників.
Відповідно до мети сформульовано такі завдання дослідження:
1. Узагальнити результати психологічних досліджень емоційної пам’яті та особливостей її розвитку в онтогенезі особистості.
2. Розкрити специфіку функціонування емоційної пам’яті у старшокласників.
3. Розробити комплексну методику діагностики рівня розвитку емоційної пам’яті у старшокласників як компоненту процесу становлення особистості.
4. Встановити комплекс показників рівня розвитку емоційної пам’яті.
5. Виявити умови ефективного формування емоційної пам’яті старшокласників, створити та апробувати розвивальну програму та визначити її розвивальний ефект.
6. Обґрунтувати психолого-педагогічні рекомендації щодо розвитку емоційної пам’яті старшокласника з урахуванням її впливу на розвиток особистості.
Методологічним підгрунтям дослідження стали теоретичні положення системного підходу щодо загальних принципів організації процесів і функцій пам’яті як саморегулюючої системи (П.К.Анохін, С.П.Бочарова, Р.М.Грановська, В.П.Зінченко Т.Б.Хомуленко), теорії структури навчальної діяльності (П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, С.Д.Максименко та ін.); положення про особистість як активного суб’єкта діяльності і поведінки (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, С.Л.Рубінштейн, В.О.Татенко); положення про механізми емоційної регуляції діяльності людини, сформульовані в рамках діяльнісного підходу (Б.І.Додонов О.М.Леонтьєв, О.К.Тихомиров, та ін.); положення про єдність афекту та інтелекту (Л.С.Виготський, С.Л.Рубінштейн); концепція емоційної регуляції навчально-пізнавальної діяльності О.Я.Чебикіна, а також дослідження механізмів емоційної пам’яті (В.К.Вілюнас, Є.А.Громова, Є.П.Ільїн, М.А.Кузнєцов).
Методи дослідження. Для досягнення мети, вирішення поставлених завдань використано загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного дослідження. Основними теоретичними методами були: аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення теоретичних і експериментальних даних. На етапі емпіричного дослідження застосовано методи бесіди, спостереження, анкетування; комплекс психодіагностичних методик: «Стереотипи емоційного досвіду»; «Диференційованість емоційного досвіду»; «Готовність до використання емоційного досвіду»; «Широта і глибина емоційного досвіду»; «Відтворення емоційно насиченої ситуації»; «Список емотивів»; якісний аналіз, контент-аналіз і статистична обробка результатів дослідження. У розвивальній програмі застосовувалися активні методи соціально-психологічного навчання.

Наукова новизна дослідження полягає в наступному.
Вперше досліджено особливості ефективного функціонування емоційної пам’яті старшокласників, які виявляються у високій мірі усвідомлення і готовності до застосування власного емоційного досвіду, у високому рівні запам’ятовування і відтворення емоційно насиченої інформації та в успішному застосуванні емоцій в якості мнемічних прийомів.
Вперше виявлено зворотній зв’язок між показниками стереотипності емоційного досвіду з одного боку та показниками диференційованості емоційного досвіду і готовності до його застосування з іншого; прямий зв’язок між показниками диференційованості емоційного досвіду та успішністю відтворення емоційно насиченого тексту.
Розширено уявлення про емоційну пам’ять шляхом виокремлення характеристик емоційного досвіду, який характеризується різною мірою стереотипності, диференційованості та готовності до застосування.
Розширено уявлення про засоби розвитку емоційної пам’яті та емоційного досвіду у школярів шляхом створення розвивальної програми, яка включає мотиваційний, інформаційний, розвивальний та регулятивний етапи.
Визначено діагностичні переваги завдань на відтворення емоційно насиченого тексту порівняно до завдань на відтворення емоційно насичених слів.
Удосконалено характеристику вікових особливостей особистості старшокласника шляхом виявлення особливостей розвитку в даному віці емоційної пам’яті та емоційного досвіду.
Набув подальшого розвитку психологічний інструментарій для діагностики особливостей емоційної пам’яті у старшокласників.
Теоретична значущість роботи полягає у тому, що розширено поняття про емоційну пам’ять, як різновид пам’яті, що виконує функції закріплення, збереження, відтворення та забування емоційних явищ (у формі станів, процесів чи якостей) та її структуру. Емоційний досвід визначається як система емоцій та почуттів, які переживала людина в історії свого життя, що мають різну міру впливовості на теперішнє та майбутнє. Включено до вікових характеристик особистості в період ранньої юності особливості емоційної пам’яті та емоційного досвіду, визначено ефективність їх функціонування та розвитку.
Практична значущість роботи полягає у тому, що апробований комплекс методик з діагностики особливостей розвитку емоційної пам’яті та емоційного досвіду, може бути застосований практичними психологами у закладах освіти для роботи зі старшокласниками. Розвивальна програма, зміст якої полягає у створенні спеціальних умов, що сприяють формуванню високого рівня диференційованості, усвідомленості та готовності до застосування емоційного досвіду, може бути впроваджена в навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл. Основні положення розвивальної програми використовуються автором при викладанні навчального курсу «Тренінг емоційної пам’яті». Теоретичні та експериментальні висновки використовуються при проведенні лекцій та практичних заняттях з курсу «Вікова психологія».
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, їх послідовною реалізацією у розв’язанні завдань емпіричного дослідження; репрезентативністю вибірки; проведенням кількісного і якісного аналізу отриманих даних і застосуванням методів математичної статистики.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедри практичної психології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, а також на міжвузівських, всеукраїнських, та міжнародних науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Динаміка наукових досліджень» (м.Дніпропетровськ, 2002), VII Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта» (м.Дніпропетровськ, 2004), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (м. Херсон, 2004), Молодіжній науково-практичній конференції «Молодь за здоровий спосіб життя» (м. Харків, 2004), Міжвузівській науково-практичній конференції «Сучасні напрямки розвитку харківської наукової школи психології» (м. Харків, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психологічні засади здорового способу життя студентської молоді» (м. Чернігів, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Шляхи використання інноваційного потенціалу прикладної психології» (м. Харків, 2006).
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Харківської загальноосвітньої школи І ІІІ ступенів № 56 (довідка №251 від 06.06.05), Харківської загальноосвітньої школи ІІІІ ступенів № 139 (довідка №517 від 06.12.06), в навчальний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (довідка №156 від 20.10.06).
Публікації. Основні положення дисертації та результати дослідження відображені у 13 наукових публікаціях, 9 з них статті у фахових збірниках, затверджених ВАК України, 4 матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Список використаних літературних джерел налічує 265 найменувань з них 7 іноземною мовою. Повний обсяг дисертації 195 сторінок, основна частина ─ 165 сторінок. Робота містить 5 таблиць, 12 рисунків.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове висвітлення питання особливостей розвитку емоційної пам’яті у старшокласників. Проблему частково вирішено в межах розробки комплексу психодіагностичних методів з вивчення емоційної пам’яті та емоційного досвіду у старшому шкільному віці. Отримані результати дали змогу розробити програму, спрямовану на розвиток емоційної пам’яті з урахуванням вікових особливостей. Узагальнення результатів дослідження дозволяють сформулювати наступні висновки:
1. Існуючі наукові підходи, зокрема, асоціаністський, біхевіористський, психоаналітичний, гештальт напрямок, когнітивістський, діяльнісний та системний підходи до дослідження емоційної пам’яті дають можливість побудувати характеристику емоційної пам’яті та визначити її відмінності від інших видів пам’яті.
2. Однією з характеристик розвитку особистості старшокласника може виступати характеристика емоційної пам’яті та емоційного досвіду. Під емоційною пам’яттю ми розуміємо вид пам’яті, що виконує функції закріплення, збереження, відтворення та забування емоційних явищ у формі станів, процесів чи якостей. Емоційний досвід система емоцій та почуттів, які переживала людина в історії свого життя, що мають різну міру впливовості на теперішнє та майбутнє. Розвиток емоційної пам’яті це розвиток системи процесів запам’ятовування, збереження і відтворення емоційно насиченої інформації, збагачення емоційного досвіду та збільшення рівня його дієвості.
3. Ефективне функціонування емоційної пам’яті проявляється у високій ефективності запам’ятовування, збереження та відтворення різноманітних переживань, емоційних станів, почуттів і успішності їх застосування для ефективного здійснення різних видів діяльності.
4. Дослідження рівня розвитку емоційної пам’яті та емоційного досвіду має передбачати комплекс методів, який спрямований на визначення:
- стереотипів емоційного досвіду, їх гнучкість і впливовість на поведінку та діяльність людини;
- диференційованості емоційного досвіду людини;
- готовності людини до застосування емоційного досвіду;
- визначення міри деталізації емоційного досвіду в негативному та позитивному почуттєвому варіанті - глибину та широту емоційного досвіду;
- здатності до відтворення емоційного досвіду у письмовому тексті;
- здатності до відтворення емоційно насиченого тексту в умовах мнемічного та пізнавального завдання;
- ефективності відтворення вербального матеріалу з частиною емоційно насичених слів.
5. Програма, спрямована на розвиток емоційної пам’яті школярів, повинна включати такі етапи: мотиваційний, основною метою якого є створення позитивного ставлення до участі в ній; інформаційний - головною метою якого є ознайомлення з поняттям емоційної пам’яті, історією її вивчення, механізмами функціонування; розвивальний, що має на меті розвиток основних якостей емоційного досвіду та емоційної пам’яті; метою регулятивного етапу є оволодіння способами використання емоційного досвіду в діяльності та регуляції емоційних станів.
6. Результати стихійного становлення емоційної пам’яті та емоційного досвіду у старшокласників показують, що їх відрізняє низький рівень диференційованості, середній рівень глибини та широти емоційного досвіду, низький рівень готовності до застосування емоційного досвіду, низький та середній рівень відтворення емоційно насиченої інформації.
7. Цілеспрямований розвиток емоційної пам’яті та емоційного досвіду у старшокласників виявляється більш ефективним порівняно зі стихійним становленням і зумовлює успішність у засвоєнні предметів гуманітарного циклу та успішності у спілкуванні з однолітками і дорослими.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Продовженням теми може стати вивчення прояву емоційної пам’яті на вікових етапах дошкільного, молодшого шкільного та підліткового віку та її прояв у різних видах діяльності ігровій, навчальній, спортивній діяльності та спілкуванні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аболин Л.М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1987. 262 с.
2. Аболин Л.М. Эмоциональная устойчивость и пути ее повышения // Вопросы психологии. 1989. № 4. С. 141 149.
3. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учебник для студентов вузов. М.: Академический Проект, 2001. 704 с.
4. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. М.: Фонд «За экономическую грамотность», 1995. 296 с.
5. Ананьев А.М. Визуальная психодиагностика эмоциональных проявлений учащихся: Дис. канд. психол. наук: 19.00.07. Южно-Украинский гос пед. ун-т им. К.Д.Ушинского, 1996. 280 с.
6. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2 т.: Пер. с англ. М.: Педагогика, 1982.
7. Андерсон Дж. Когнитивная психология. Спб.: Питер, 2002. 496 с.
8. Андреева А.Д. Диагностика эмоционального отношения к учению в среднем и старшем школьном возрасте // Научно-методические основы использования в школьной психологической службе конкретных психодиагностических методик / Под ред. И.В. Дубровиной. М., 1988. С. 129 146.
9. Анн Л. Психологический тренинг с подростками. СПб.: Питер, 2003. 272 с.
10. Арнольд М.Б. Когнитивные теории эмоций // Психологическая энциклопедия / Под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. СПб., 2003. С. 300 301.
11. Аткинсон Р. Человеческая память и процесс обучения: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1980. 528 с.
12. Ашмарин И.Л., Бородкин Ю.С. Механизмы памяти / Под ред. Г.А. Вартаняна. - Л.: Наука, 1987.
13. Барт Р. Текстовый анализ // Новое в зарубежной психолингвистике. Вып. 9. М.: Прогресс. 1980. С. 307 402.
14. Белопольская Н.Л. Коррекция эмоциональных реакций на неуспех у детей со сниженным интеллектом // Вопросы психологии. 1992. № 1. С. 33 42.
15. Бернс Р. Развитие Я концепции и воспитание. М.: Прогресс, 1986. 422 с.
16. Благонадёжина Л.В. Некоторые вопросы отношения школьников к искусству // Вопросы психологии. 1964. № 1. С. 92 100.
17. Блонський П.П. Память и мышление // Избранные педагогические и психологические сочинения. В 2 т. М.: Педагогика, 1979. Т.2.
18. Боровиков В. Statistica. Искусство анализа данных на компьютере. СПб.: Питер, 2003. 688 с.
19. Бочарова С.П. Память в процессах обучения и профессиональной деятельности. Тернополь, 1997. 351 с.
20. Бочарова С.П. Системный поход к изучению мнемических процессов // Исследование памяти. Под ред. Н.Н.Корж. М.: Наука, 1990.
21. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: Норма и отклонения. М.: Педагогика, 1990. 140с.
22. Бреслав Г.М. Психология эмоций. М.: Смысл, 2004. 544 с.
23. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: Взгляд на себя и других. М.: «Фимень», 1996. 471 с.
24. Бучек Л.В. Аналіз емоційної стійкості як прояву особливостей саморегуляції особистості: Дисканд. психол.наук: 19.00.01. К., 1993.
25. Васильев И.А. Роль интеллектуальных эмоций в регуляции мыслительной деятельности // Психологический журнал. 1998. Т. 19. № 4. С. 49 60.
26. Васильев И. А., Поплужный В.А., Тихомиров О.К. Эмоции и мышление. М.: МГУ, 1980. 192 с.
27. Васильєв И.А. Теоретическое и экспериментальное исследование интеллектуальных эмоций: Автореф. дисканд. психол. наук 19.00.01. М. 1976.
28. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. М.: Из-во МГУ, 1976. 142 с.
29. Вилюнас В.К. Целепобудительная функция эмоций // Психологические исследования М., 1973. С. 41 48.
30. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Моск. ун-т, 1990. 288 с.
31. Вилюнас В.К. Эмпирические характеристики эмоциональной жизни // Психологический журнал. 1997. Т.18. №3. С.26 35.
32. Виноградова Л.В. Когнитивные аспекты субъективного отражения эмоционально трудных жизненных ситуаций: Дис. канд.психол. наук: 19.00.01 К., 1995 184 с.
33. Виноградов Ю.Е. Эмоциональная активация в структуре мыслительной деятельности человека: Автореф. дис канд. психол. наук. / Моск. ун-т М., 1972. 22 с.
34. Витт Н. В. Об эмоциях и их выражении ( к проблеме выражения эмоций в речи) // Вопросы психологии. 1964. № 3. С. 140 154.
35. Витт Н.В. Эмоциональная регуляция в речемыслительных процесах // Психологический журнал. 1986. Т. 7 № 3. С. 52 61.
36. Витт Н.В. Личностно-ситуационная опосредованность выражения и распознавания эмоций в речи // Вопросы психологии. 1991. № 1. С. 95 107.
37. Выготский Л.С. Учение об эмоциях. Историко-психологические исследования : В 6 т. М.: Педагогика, 1984. Т. 3 318с.
38. Выготский Л.С. О психологических системах // В 6 т. М.: Педагогика, 1982. Т.1. С. 109 131.
39. Вундт В. Психология душевных волнений // Психология эмоций. Тексты М.: Изд-во Московского ун-та, 1984. С. 47 63.
40. Гальперин П.Я. Лекции по психологии. М.: Книжный дом «Университет», 2002. 400 с.
41. Ганзен В.А. Системные описания в психологии. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1984. 176 с.
42. Горбатков А.А. Позитивные и негативные эмоции: взаимосвязь и ее зависимости от уровня субъективного развития индивида // Психологический журнал. 2001. Т. 22. №1. С.61 71.
43. Горбатков А.А. Динамика связи между положительными и отрицательными эмоциями // Вопросы психологии. 2002. №4. С. 132 140.
44. Горбатков А.А. Модальная зона активности: к проблеме зависимости эмоций от успешности деятельности // Психологический журнал. 2003. Т. 24. №4. С.78 91.
45. Гордеева О.В. Развитие у детей представлений об амбивалентности эмоций // Вопросы психологии. 1994. №6. С. 26 36.
46. Гордеева О.В. Развитие языка эмоций у детей // Вопросы психологии. 1995. №2. С. 137 149.
47. Грановская Р.М. Восприятие и модели памяти. Л.: Наука, 1974. 362 с.
48. Граник Г.Г., Самсонова А.Н. Роль установки в процессе восприятия текста (на материале худ.текста) // Вопросы психологии. 1993. №2. С. 69 76.
49. Гримак Л.П. Моделирование состояний человека в гипнозе. М.: Наука, 1978. 272 с.
50. Гримак Л.П. Общение с собой: Начала психологии активности. М.: Политиздат, 1991. 320 с.
51. Громова Е.А. Эмоциональная память и её механизмы М.: Наука, 1980. 182 с.
52. Дарвин Ч. О выражении эмоций у человека и животных. СПб.: Питер, 2001. 384 с.
53. Дашкевич О.В. Влияние оценки результатов деятельности на особенности эмоциональных состояний младших школьников // Вопросы психологии. 1972. № 6. С. 116 123.
54. Декарт Р. Страсти души // Психология мотивации и эмоций. / Под. ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, М.В. Фаликман. М., 2002. С. 39 48.
55. Джемс У. Беседы с учителями о психологии. М.: Совершенство, 1998. 149 с.
56. Диагностика и регуляция эмоциональных состояний: Сб. материалов Всесоюзного симпозиума АН СССР Инст. Психологии. / Под. ред. А.Я.Чебыкина. М., 1990. 214 с.
57. Додонов Б.М. Компонентный анализ эмоционального содержания интересов, мечтаний и воспоминаний человека // Вопросы психологии. 1977. № 2. С. 145 155.
58. Додонов Б.М. Типы общей эмоциональной направленности людей и тенденции структурирования их эмоциональной сферы // Вопросы психологии. 1972. №1. С. 45 55.
59. Доскин В.А., Лаврентьева В.А., Мирошников М.П., Шарай В.Б. Тест дифференциальной самооценки функционального состояния // Вопросы психологии. 1973. № 6. С. 141 145.
60. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. СПб.: Питер, 2002. 320 с.
61. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. М., 1995.
62. Дьяченко М.И., Пономаренко В.А. О подходах к изучению эмоциональной устойчивости // Вопросы психологии. 1990. № 1. С. 106 112.
63. Егорова С.Н. Исследование особенностей функционирования вербальной памяти о взаимосвязи с эмоциональным состоянием и уровнем сформированности речового навыка: Дис.канд. психол. наук: 19.00.01 Днепропетровск, 1994. 181 с.
64. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности. СПб.: Питер, 2006. 512 с.
65. Заика Е.В. Комплекс упражнений для развития логической памяти учащихся // Вопросы психологии. 1991. №6. С. 83 88.
66. Заика Е.В. Экспериментальная психология памяти: Харков.: ХГУ, 1992.
67. Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій. Луцьк : Вид-во Волиньського держ. ун ту, 1997. 180 с.
68. Запорожец А.В. Избранные психологический труды: В 2 т М.: Педагогика, 1986. Т.2: Психическое развитие ребёнка. 320 с.
69. Запорожец А.В., Неверович Я.З. К вопросу о генезисе, фукции и структуре эмоциональных процессов у ребёнка // Вопросы психологии. 1974. № 6. С. 59 73.
70. Зейгарник В.П. Запоминание законченных и незаконченных действий // К.Левин Динамическая психология: Избранные труды. М., 2001, С.427 495.
71. Зиганов М.А. Как научиться на 100% запоминать тексты. М.: Эксмо, 2004. 272 с.
72. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Практикум по сказкотерапии. Спб.: Речь, 2000. 310 с.
73. Зинченко В.П., Величковский Б.М., Вучетич Г.Г. Функциональная структура зрительной памяти. М.: Издательство Московского ун-та, 1980. 272 с.
74. Зинченко П.И. Непроизвольное запоминание. М.: АПН РСФСР, 1961. 562 с.
75. Зинченко Т.П. Память в экспериментальной и когнитивной психологии. СПб.: Питер, 2002. 320 с.
76. Иващенко Ф.И. Использование прошлых успехов учащихся для повышения их ответственности // Вопросы психологии. 2000. № 2. С. 87 93
77. Игнатенко А.М. Некоторые особенности памяти учащихся среднего и старшего возраста // Проблемы возрастной психологии. Л., 1979. С. 45 58.
78. Изучение мотивации поведения детей и подростков / Под. ред. Л.И. Божович, Л.В.Благонадёжина. М., 1972.
79. Изард К.Э. Психология эмоций: Пер. с англ. СПб.: Питер, 1999. 464 с.
80. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. СПб.: Питер, 2001. 752 с.
81. Ильюченок Р.Ю. Эмоции и память: Реальность и мифы. Новосибирск: Новосибирское изд-во, 1988. 88 с.
82. Капрара Дж., Сервон Д. Психология личности. Спб.: Питер, 2003.
83. Каськова Н.Ф. Психологический анализ эмоционального компонента педагогической деятельности: Автореф.дис. канд. психол. наук. К., 1989. 17 с.
84. Когнитивная психология памяти / Под ред. У.Найссера, А. Хаймен. СПб.: прайм ЕВРОЗНАК, 2005. 640 с.
85. Колмакова Д.В. О восприятии художественного текста учащимися старшого возраста // Вопросы психологии. 1973. №1. С. 97 109.
86. Кон И.С. Психология ранней юности. М.: Просвещение, 1989. 255 с.
87. Кон И. С. Психология старшеклассника. М.: Просвещение, 1982. 208 с.
88. Кон И.С. Психология юношеского возраста: (Проблемы формирования личности): Учеб. пособ. М.: Просвещение, 1979. 175 с.
89. Копина О.С., Суслова Е.А., Заика Е.В. Экспресс-диагностика уровня психоэмоционального напряжения и его источников // Вопросы психологии. 1995. № 3. С. 119 133.
90. Кочарян А.С. Личность и половая роль. Харьков: «Основа», 1996. 127 с.
91. Кочарян А.С. Преодоление эмоционально трудных ситуаций общения в зависимости от сложности перцепции: Автореф. дис канд.психол. наук Л., 1986 21 с.
92. Кочарян А.С., Коровицкая В.В., Жидко М.Е., Кочарян И.А. Психологические модели зависимых расстройств // Вісник Харківського національного університету. Серія психологія. 2004. № 617. С. 92 96.
93. Крайг Г. Психология развития. Спб.: Питер, 2000.
94. Кузнєцов М.А. Психологические особенности эмоциональной памяти и ее функции в деятельности человека // Вісник Харківського університету. № 5 Серія Психологія. Харків, 2001. С. 106 109.
95. Кузнєцов М.А. Емоційна пам’ять, як наукова психологічна проблема // Вісник ХДПУ ім. Г.С. Сковороди. Психологія. Вип. 5. Харків, 2001. С. 96 108.
96. Кузнєцов М.А. Эмоциональная память. Харьков: Крок, 2005. 568 с.
97. Кузнецов М.А. Эмоциональные компоненты автобиографических воспоминаний личности // Вісник Харківського університету. № 599. Сер. Психологія. Харків, 2003. С. 182 185.
98. Кулагина И.Ю. Возрастная психология: развитие личности от рождения до 17 лет. М., 1997.
99. Кэмерон-Бэндлер Л., Лебо М. Заложник эмоций. Как спасти вашу эмоциональную жизнь. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2004. 224 с.
100. Кульчицкая Е.И. Развитие чувств и эмоций у детей раннего и дошкольного возраста: Дис.д-ра психол. наук: 19.00.07 К., 1996 483 с.
101. Кулюткин Ю.Н. Эвристический поиск, его операционные и эмоциональные компоненты // Вопросы психологии. 1973. №1. С.48 58.
102. Лабунская В.А. Факторы успешности опознавания эмоциональных состояний по выражению лица // Психология межличностного познания. М.: Педагогика, 1981. С. 54 56.
103. Лабунская В.А.Психология экспрессивного поведения. М.: Знание, 1989.
104. Лазарус Р. Об оценке: коротко в деталях // Психология мотивации и эмоций / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, М.В. Фаликман. М., 2002. С. 228 237.
105. Лактионов А.Н. Координаты индивидуального опыта. Харьков: Бизнес Информ, 1998. 492 с.
106. Лафренье П. Эмоциональное развитие детей и подростков. СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2004. 256 с.
107. Левитов Н.Д. Психическое состояние беспокойства, тревоги // Вопросы психологии. 1969. № 1. С. 131 138.
108. Левитов Н.Д. Психическое состояние агрессии // Вопросы психологии. 1972. № 6. С. 45 50.
109. Леонова А.Б. Психодиагностика функциональных состояний человека. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. 200 с.
110. Леонтьев А.Н. Потребность, мотивыи эмоции: Конспект лекций. М.: Педагогика, 1971. 40 с.
111. Леонтьев А.Н. Опыт структурного анализа цепных ассоциативных рядов (экспериментальное исследование) // А.Н. Леонтьев. Избранные психологические произведения: В 2 т. М., 1983. Т. 2 С.50 71.
112. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание.Личность. // А.Н.Леонтьев. Избранные психологические произведения: В 2 т. М., 1983. Т. 1 С. 94 231.
113. Ли Д. Практика группового тренинга. СПб.: Питер, 2001. 224 с.
114. Линдслей Д. Б. Эмоции // Экспериментальная психология: В 2 т. / Под. ред. С.С.Стивенса. - М.: ИИЛ, 1960. Т.1 С.629-684.
115. Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека (введение в психологию). М.: Мир, 1974. 550 с.
116. Липпер Р.У. Мотивационная теория эмоций // Психология эмоций. Тексты /Под тед. В.К.Вилюнаса, Ю.Б.Гиппенрейтер. М., 1984, С.138 151.
117. Лурия А.Р. Диагностика следов аффекта // Психология эмоций. Тексты / Под ред В.К.Вилюнаса, Ю.Б.Гиппенрейтер. М., 1984, С.138 151.
118. Лурия А.Р., Леонтьев А.Н. Экзамен и психика // А.Р. Лурия. Психологическоен наследие. Избранные труды по общей психологии / Под ред. Ж.М. Глозман, Д.А. Леонтьева, Е.Г. Радковской. М., 2003. С. 126 182.
119. Ланге А. Введение в экзистенциальноаналитическую теорию эмоций: прикосновение к ценности // Вопросы психологии. 2004. № 4. С. 3 21.
120. Ляудис В.Я. Психологические проблемы развития памяти // Исследования памяти / Под ред. Н.Н.Корж. М., 1990. С. 20 45.
121. Макаренко Ю. А. Системная организация эмоционального поведения. М.: Медицина, 1980. 208 с.
122. Максименко С.Д. Генезис существования личности. К.: ООО «КММ», 2006. 240 с.
123. Максименко К.С. Психічні стани підлітків у контексті проблем сучасної педагогічної практики // Практична психологія та соціальна робота. 2001. №4. С. 36 39.
124. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: В 2 т. К.: Форум, 2002. Т. І. 319 с.
125. Маслоу А. Мотивация и личность. СПб.: Евразия, 1999. 478 с.
126. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. М.: Просвещение , 1983.
127. Маркова А.К., Орлов А.Б., Фридман Л.М. Мотивация учения и её воспитание у школьников. М.: Педагогика, 1883.
128. Маркова А.К., Матис Т. А, Орлов А.Б. Формирование мотивации учения. М.: Просвещение , 1990.
129. Мильруд Р.П. Формирование эмоциональной регуляции поведения учителя // Вопросы психологи. 1987. № 6. С. 47 55.
130. Мирошников Ю. И. Познавательная сущность эмоциональных состояний. Автореф. дис. канд. философ. наук: 09. 00. 08 1975. 25 с.
131. Миславский Ю.А. Саморегуляция и активность личности в юношеском возрасте. М.: Педагогика, 1991. 152 с.
132. Мотивация учебной деятельности: Сб. науч. трудов. Новосибирск: НГПИ, 1983. 132 с.
133. Натаров В. И. Влияние курса социально-психологического тренинга на самооценку «Я образа» // Психологический журнал. 1990. Т. 11. № 5. С. 74 78.
134. Найсер У. Познание и реальность. Смысл и принципы когнитивной психологии. М.: Прогресс, 1981. 230 с.
135. Нартова-Бочавер С.К. «Coping Behavior» в системе понятий психологии личности // Психологический журнал. 1997. Т. 18. №5. С.20 30
136. Никифоров А.С. Эмоции в нашей жизни. М.: «Сов. Россия», 1974. 272 с.
137. Нго Конг Хоан. Эмоции в структуре мыслительного процесса: Автореф. дис . канд. психолог. наук: 19.00.01. Л., 1984. 16 с.
138. Неймарк М.С. Психологический анализ эмоциональных реакций школьников на трудности в работе // Вопросы психологии личности школьника / Под ред. Л.И.Божович, Л.В.Благонадёжиной. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. С. 277 332.
139. Неймарк М.С. Направленность личности и аффект неадекватности у подростков // Изучение мотивации поведения детей и подростков / Под ред. Л.И.Божович, Л.В.Благонадёжиной. М.: Педагогика, 1972. С. 112 146.
140. Немов Р.С. Психология: учеб. для студ. высш. пед. учеб заведений: В 3 кн. М.: ВЛАДОС, 2002. Кн.. 2 : Психология образования. 608 с.
141. Немчин Т.А. Состояния нервно-психического напряжения. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1983. 167 с.
142. Носенко Э.Л., Егорова С.Н. Проявление эмоциональных состояний в показателях вербальной памяти на родном и иностранном языках // Психологический журнал. 1992. Т. 13. № 5. С. 72 79.
143. Носенко Э.Л. Эмоциональное состояние и речь. К.: Вища школа, 1981. 195 с.
144. Носенко Э.Л. Эмоциональное состояние как опосредующий фактор влияния самооценки на эффективность интеллектуальной деятельности подростка // Психологический журнал. 1998. Т. 19. № 1.
145. Носенко Е.Л. Коврига Н.В. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. К.: Вища школа, 2003. 126 с.
146. Нуркова В.В., Василевская К.Н. Автобиографическая память в трудной жизненной ситуации: новые феномены // Вопросы психологии. 2003. № 5. С. 93 102.
147. Общение и формирование личности школьника / Под ред. А.А.Бодалёва, Р.А.Киричевского. М.: Педагогика, 1987. 152 с.
148. Овчинникова О.В., Пунг Э.Ю. Экспериментальное исследование эмоциональной напряженности в ситуации экзамена // Психологические исследования. Вып. 4 / Под ред. А.Н. Леонтьева, А.Р. Лурия, Е.Д. Хомской. М., 1973. С. 49 56.
149. Ольшанникова А.Е. Знак доминирующих эмоций и фоновые ЭЭГ-параметры у подростков // Новые исследования в психологии. 1974 - № 1. С. 60 62.
150. Ольшанникова А.Е. Значение идей С.Л. Рубинштейна в исследовании проблемы эмоций и темперамент // Сергей Л