Островська Надія Дмитрівна. Особистісно-орієнтований підхід у навчанні дисциплін гуманітарного циклу студентів агротехнічного інституту

brief description

Островська Надія Дмитрівна. Особистісно-орієнтований підхід у навчанні дисциплін гуманітарного циклу студентів агротехнічного інституту : Дис... канд. наук: 13.00.04 2007

Островська Н.Д. Особистісно-орієнтований підхід у вивченні дисциплін гуманітарного циклу студентами агротехнічного інституту.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. - Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2007.
Дисертація присвячена проблемі реалізації особистісно-орієнтованого підходу під час вивчення гуманітарних дисциплін студентами аграрного інституту. Визначено та експериментально перевірено педагогічні умови (створення особистісно-орієнтованого середовища; забезпечення внутрішньої професійно-значущої мотивації вивчення дисциплін гуманітарного циклу; урізноманітнення форм навчальних занять; створення ситуацій успіху; врахування індивідуальних особливостей студента) та модель організації особистісно-орієнтованого навчання в агротехнічних інститутах, яка включає такі етапи: гуманізацію навчання; теоретичну та організаційно-технологічну підготовку; педагогічні умови; навчально-пізнавальну діяльність студентів. Досліджено рівні самоорганізації студентів (високий, середній, низький).Визначено особливості підготовки студентів агротехнічного інституту з циклу гуманітарних дисциплін (підготовка до роботи в специфічних умовах, обумовлених різноманітними формами власності та знаннями нормативної і законодавчої бази в аграрній сфері; спрямованість мети навчання на формування в студентів прикладних компетенцій, пов’язаних із майбутньою професійною діяльністю; використання потенційних можливостей дисциплін з історії України і політології для формування світогляду працівника аграрного сектора, як свідомого громадянина України).

Узагальнення результатів проведеного науково-педагогічного експерименту дає підстави зробити такі висновки:
1.Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що більшість авторів вважають особистісно-орієнтоване навчання не процесом формування особистості з заданими рисами, а створенням умов для повноцінного виявлення і розвитку особистісних функцій суб’єктів освітнього процесу. Таке тлумачення сутності особистісно-орієнтованої освіти припускає, що розвиток особистості не є випадковим, він детермінований середовищем, діяльністю, спілкуванням, постійною трансформацією зовнішніх впливів у внутрішні процеси особи спрямованість, інтереси, потреби, мотиви тощо. У ході вивчення проблеми реалізації особистісно-орієнтованого підходу в навчальному процесі ВНЗ, встановлено: основна кількість викладачів не використовує особистісно-орієнтований підхід, притримуючись традиційної технології навчання. Майже 50 % студентів знаходиться на низькому рівні самоорганізації, що впливає і на рівень мотивації.
2. Серед особливостей вивчення гуманітарних дисциплін в агротехнічному інституті виділено: підготовка до роботи в специфічних умовах, обумовлених різноманітними формами власності та знаннями нормативної і законодавчої бази в аграрній сфері; спрямованість мети навчання на формування в студентів прикладних компетенцій, пов’язаних із майбутньою професійною діяльністю; використання потенційних можливостей дисциплін з історії України і політології для формування світогляду працівника аграрного сектора, як свідомого громадянина України; використання сукупності історичних фактів, теоретичних положень узагальнень для формування патріотизму в майбутніх фахівців; оновлення мети, змісту, форм і методів навчання на основі гуманізації; готовність викладачів до реалізації особистісно-орієнтованого навчання.
3. Розроблено модель організації особистісно-орієнтованого навчання в агротехнічному інституті, яка передбачає такі етапи: гуманізація навчання; теоретична підготовка; особливості підготовки студентів в агротехнічному інституті; організаційно-технологічна підготовка; основні вміння студентів, які формуються в процесі вивчення гуманітарних дисциплін в умовах особистісно-орієнтованого навчання; педагогічні умови; рейтинговий облік знань; cтворення позитивних суб’єкт-суб’єктних взаємин на рівні «викладач-студент»; навчально-пізнавальна діяльність студента. Складові моделі перебувають у взаємозв’язку і взаємозалежності між собою. Системотвірним фактором є мета навчання.
4.Теоретично обґрунтовано і практично перевірено, що ефективність реалізації особистісно-орієнтованого підходу до вивчення дисциплін гуманітарного циклу досягається завдяки використанню сукупності педагогічних умов: створення особистісно-орієнтованого середовища; забезпечення внутрішньої професійно-значущої мотивації вивчення дисциплін гуманітарного циклу; урізноманітнення навчальних форм занять; створення ситуацій успіху; врахування індивідуальних особливостей студента. Такі умови забезпечують формування вмінь на основі особистісно-орієнтованого підходу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін: пояснювати, аналізувати, узагальнювати й критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб; оцінювати події і діяльність людей в історичному процесі з позицій загальнолюдських цінностей; визначати роль людського фактора та історичних постатей в історії, досліджувати внутрішні мотиви їхніх вчинків; порівнювати історичні події; самостійно здобувати історичну інформацію з потрібної теми; вміти аргументовано, на основі історичних фактів, відстоювати власні погляди, брати участь у дискусіях, «круглих столах», конференціях, виявляти розбіжності в позиціях, критично ставитись до тенденційної інформації.
5. Визначено та теоретично обґрунтовано компоненти вивчення студентами гуманітарних дисциплін в умовах реалізації особистісно-орієнтованого підходу (процесуальний, змістовий і цільовий). Встановлено критерії та показники результативності такого процесу: навчальна активність студентів; самоорганізація студентів; ефективність індивідуального і диференційованого підходу в процесі вивчення гуманітарних дисциплін на основі дослідження динаміки рівнів навчальних досягнень студентів з політології, історії України; результативність оцінного контролю. Досліджено рівні самоорганізації студентів (високий, середній і низький) та рівні їх навчальних досягнень (початковий, середній, достатній і високий).
6. На основі результатів формувального експерименту доведено, що визначена сукупність педагогічних умов забезпечує ефективність особистісно-орієнтованого навчання під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Аналіз динаміки навчальних досягнень студентів показав, що за показниками середнього бала успішність студентів експериментальних груп першого року навчання (Е-31) зросла на 0,14 бала, в групах Е-32 після двох років особистісно-орієнтованого навчання середній бал зріс на 0,21 бала, а в групах Е-33, які навчались в умовах формувального експерименту 3 роки, середній бал зріс на 0,36 бала. Динаміка рівнів самоорганізації студентів виявила, що на високому рівні їх кількість збільшилась на 11, 66 %, на середньому на 15 %, а на низькому зменшилась на 26,67 %.
Перспективи подальшого дослідження проблеми особистісно-орієнтованого навчання можуть бути пов’язані з конструюванням дидактичних комплексів фахових і гуманітарних дисциплін, розробкою програми особистісного професійного зростання кожного студента в період навчання у вищій школі аграрного профілю та в системі післядипломної освіти