Овчаренко Леся Валеріанівна. Економічна природа і особливості розвитку інноваційного підприємництва в перехідній економіці

brief description

Овчаренко Леся Валеріанівна. Економічна природа і особливості розвитку інноваційного підприємництва в перехідній економіці: Дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2002. - 213арк. - Бібліогр.: арк. 190-203

Овчаренко Л.В. Економічна природа і особливості розвитку інноваційного підприємництвав перехідній економіці. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. економічна теорія. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.
В дисертаційній роботі розкрито теоретичні основи становлення та розвитку інноваційного підприємництва в умовах перехідної економіки. Автором визначаються сутність інноваційного підприємництва як особливого виду економічної активності; умови формування та становлення інноваційного підприємництва, його роль та місце в економічному розвитку перехідної економіки, вплив світового досвіду на становлення інноваційної діяльності в Україні. Виявлені фактори становлення та активізації інноваційної діяльності, пов’язані з інноваційними стратегіями реструктуризації підприємств корпоративного типу та мотивацією розвитку малих інноваційно- впроваджувальних фірм. Виявлено вплив інституціональних факторів на забезпечення інноваційного розвитку України. Розглянуто механізм організаційно-економічних та правових заходів держави по регулюванню та підтримці становлення інноваційних форм діяльності в Україні.
Основні результати дослідження знайшли застосування в діяльності підприємницьких структур, органів державної влади, учбовому процесі.

У дисертації вирішене завдання визначення наукових підходів до становлення та особливостей розвитку інноваційного підприємництва в умовах перехідної економіки України. Основні результати дослідження полягають у наступному:
1.Аналітична оцінка існуючих в економічній теорії трактувань інноваційного підприємництва дає можливість стверджувати про недостатність науково-теоретичної розробки цієї проблематики. Здійснення комплексного економічного аналізу ролі і значення інноваційного підприємництва у формуванні нової системи виробничих відносин в Україні буде сприяти підвищенню конкурентоспроможності економіки України.
2. Проведені в роботі дослідження дозволили виявити, що із всього різноманіття функціональних характеристик підприємництва в якості визначальної виступає новаторська функція, оскільки саме з прийняття рішення про здійснення нововведень багатофункціональний характер підприємництва наповнюється такими його особливостями як наявність ризику і відповідальності в прийнятті рішень в ситуації невизначенності.
3. Об’єктивними умовами теоретичного розв’язання проблеми становлення інноваційного підприємництва в умовах трансформації економіки виступають :
-з’ясування сутності інноваційного підприємництва як сукупності економічних господарських відносин, що спрямована на створення або пошук інтелектуального товару, його виробництва та розповсюдження з метою отримання комерційного прибутку;
-поглиблення розуміння економічної природи інновацій через економіко-теоретичний аналіз їх функцій: відтворення, цільову, стимулюючу;
-систематизація і поглиблений аналіз внутрішніх (визваних потребами виробничого процесу та мотиваційними факторами працівників організацій) та зовнішніх (зміни інституціональних структур, розвиток технологій, державне регулювання) причин виникнення та розвитку інновацій на мікро- та макрорівнях; розуміння основних причин набуття їми товарної форми як відповіді на інтереси виробника та споживача.
4. Розвиток інноваційного підприємництва в Україні потребує створення мережі інноваційних підприємств, здатних активізувати структурні зрушення в економіці; розширити вибір товарів та послуг, забезпечити додаткові робочі місця та швидку окупність витрат, оперативно реагувати на зміни попиту. Розвиток інноваційних підприємств сприятиме подоланню галузевого та регіонального монополізму, формуванню конкуренції, впровадженню досягнень науково-технічного прогресу, підвищенню експортних можливостей країни.
5.Доведено, що додаткові можливості для активізації інноваційної діяльності виникають в процесі приватизації та корпоратизації державних підприємств, їх реструктуризації. Розробка і впровадження інноваційних стратегій стає реальним механізмом підвищення ефективності виробництва, покращення якості товарів та послуг, набуття конкурентних переваг у довгостроковій перспективі. Постійне впровадження нововведень дозволяє залучити до інноваційної діяльності значний інтелектуальний потенціал, подолати існуючий розрив рівнів технологічного розвитку України та розвинутих країн. Інтелектуалізація основних факторів виробництва та впровадження нових технологій стали ключовими факторами ринкової конкуренції, основними засобами підвищення ефективності виробництва та покращення якості товарів та послуг. Впровадження нововведень є необхідною умовою успіху в конкурентній боротьбі, дозволяючи передовим підприємствам отримувати зверхприбутки за рахунок монопольного присвоєння інтелектуальної ренти, що створюється при впровадженні нових продуктів та технологій.
6. Уведення в дію мотивації розвитку інноваційного підприємництва вбирає регулювання попиту і пропозиції, ціноутворення та перебудови економічних відносин, що складаються з приводу використання нововведень. Головний зміст мотивації інноваційного підприємництва полягає в спонуканні індивіда до інноваційної діяльності як форми самореалізації та самовідтворення особи. Складовими вирішення проблеми мотивації є: зміна форми власності на винахід, науково-технічні розробки; адаптація інтелектуальної діяльності у сфері НТП відповідно до кон’юнктури ринкових потреб; надання науково-технічним та управлінським розробкам форми продукту; зміна механізму державного регулювання інноваційної діяльності на основі пільгового оподаткування прибутків від використання винаходів, введення авторської винагороди розробників та стимулююче оподаткування процесів самоорганізації підприємництва, впровадженні результатів інноваційної діяльності, внаслідок чого формується інтегрований спонукальний мотив, котрий визначає інноваційний характер поведінки.
7. Інституціональне забезпечення інноваційного підприємництва розглядається як визначальна умова ефективного використання інноваційного потенціалу. Класифіковано інструменти інституціонального забезпечення з точки зору співвідношення попит пропозиція” з виокремленням трьох напрямків підтримки інноваційної діяльності: стимулювання попиту на інноваційні продукти, пропозиція інноваційних продуктів та створення сприятливого інституційно-правового середовища для підприємців інноваторів.
8. Доведено необхідність підвищення інтелектуалізації виробничої діяльності, накопичення знань, інтелектуальних продуктів, які формують здатність підприємств самостійно аналізувати інноваційні проекти і використовувати тільки найперспективніші. Важливо запровадити на мікрорівні нову модель формування і використання інтелектуального потенціала, яка може створити творчу атмосферу в колективі.
9. Механізм державного регулювання і підтримки інноваційного підприємництва полягає в визначенні пріоритетів розвитку науки на засадах конкурсного фінансування, підготовки наукових та інженерних кадрів; забезпеченні початкового попиту на інноваційний продукт шляхом державного замовлення; наданні податкових пільг інноваційним підприємствам, сприянні змінам в системі банківського кредитування, що є особливо важливим для інноваційних підприємств, виходячи з ризикового характеру їх діяльності; посередницькій діяльності в створенні інституційних та економічних механізмів, що ведуть до інтеграції науки та виробництва, об’єднання капіталів в структурах, спроможних створювати високотехнологічні, конкурентоспроможні товари та послуги.