Овчиннікова Олена Русланівна. Моделі і методи для організації досліджень потенційної міграції населення

brief description

Овчиннікова Олена Русланівна. Моделі і методи для організації досліджень потенційної міграції населення: дисертація канд. екон. наук: 08.03.02 / Технологічний ун-т Поділля. - Хмельницький, 2003

Овчиннікова О.Р. Моделі та методи для організації досліджень потенційної міграції населення. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 Економіко-математичне моделювання. Технологічний університет Поділля, м. Хмельницький, 2003.
Дисертацію присвячено дослідженню проблем застосування методів та моделей для організації досліджень міграційних переміщень населення.
На базі проведених досліджень розроблено структуру системи моделей та методів міграційних досліджень на основі використання теорії марківських процесів, факторного аналізу, дискримінантного аналізу, кластерного аналізу, методів нечіткої логіки, експертних опитувань та вибіркових соціологічних досліджень.
Доведено, що за допомогою запропонованого підходу до вибіркових соціологічних опитувань за малими вибірками можна отримувати необхідну для моделювання інформацію значно швидше, ніж традиційними методами.
Вперше в міграційних дослідженнях виділено та сформульовано механізм організації міграційних досліджень на основі економіко-математичного моделювання та зроблено наступні висновки:
міграційна система представляє собою ієрархічну структуру, в якій основним елементом виступає індивідуум, і організація дослідження має бути спрямована саме на нього;
основним етапом міграційних досліджень є формування динамічних цілей, від яких будуть залежати способи визначення факторів впливу, об’єднання їх в однорідні групи; виділення станів системи та отримання необхідної для моделювання вхідної інформації.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає в обґрунтуванні структури економіко-математичних та описових методів для організації досліджень міграційних процесів населення.
До окремого кола наукових проблем можна віднести, по-перше, завдання вивчення, дослідження й осмислення міграційних відносин в Україні, по-друге, - осмислення практичних суспільних наслідків від реалізації державної міграційної політики. Це пояснюється тим, що держава, особливо на перехідному етапі, на якому нині перебуває Україна, має, безумовно, гостру потребу в науково-дослідному обґрунтуванні управлінських рішень. Як наслідок, необхідним є забезпечення державного управління і соціального регулювання України проектними механізмами і моделями, що повинні бути призначені і розраховані на вплив і контроль за міграційними процесами, їх розвитком, тенденціями і соціальними перспективами.
На підставі досліджень, проведених у дисертаційній роботі, були отримані такі результати:

Міграційні процеси являють собою складну ієрархічну структуру взаємозалежних елементів, причому зовнішнє середовище грає лише стимулюючу” або виштовхуючу” роль, а рішення про міграцію приймається на рівні індивідуума. Побудова моделей міграційних процесів повинна ґрунтуватися на вивченні основного елемента міграційної системи людини.
Вивчення і прогнозування міграційних потоків можливо на основі так званої міри міграційної готовності (ММГ), що відображає готовність індивідуума до міграції і є характеристикою потенційної міграції населення.
Запропонована система моделей і методів міграції дає можливість визначити необхідні для економічного аналізу інструменти моделювання і прогнозування даного явища на основі існуючих даних та проведення соціологічних опитувань.
Показано необхідність виділення динамічних цілей проведення міграційних досліджень, визначення пріоритетності яких можливо за допомогою експертних методів. Запропоновано описувати процеси міграції за допомогою моделей марківських випадкових процесів; обґрунтована необхідність застосування методів нечіткої логіки в міграційних дослідженнях, а саме при багатокритеріальній оцінці міри міграційної готовності.
Запропоновано при визначенні факторів впливу та формуванні однорідних груп факторів застосовувати методи експертного опитування та методи багатовимірного аналізу, що дозволить зменшити обсяг необхідної інформації. Показано, що дія факторів є суб’єктивною, крім того, деякі фактори можуть приймати кількісне вираження, інші тільки якісне, переведення якісних виражень в кількісні дані можливо методами нечіткої логіки. Підтверджена необхідність оперування трійками чисел (середні значення і відхилення) при аналітичних розрахунках в міграційних дослідженнях при визначенні терміну та ступеня дії фактору, прогнозування імовірностей міграцій, оскільки їх використання значно зменшує помилку прогнозів.
Обґрунтована структура системи міграційних досліджень, що дозволяє мінімізувати трудомісткість процесу соціологічних досліджень за рахунок зменшення обсягів вибірок і використання математичних методів, які дозволяють довести процеси дослідження до оперативного аналізу і моделювання міграційних переміщень.
Запропоновано проведення соціологічних обстежень за представниками соціально-однорідних груп. Визначення цих груп можливе експертами в залежності від часу дослідження та його мети. Відмічено, що зменшення об’єму вибірок значно зменшує трудомісткість проведення опитування. Показано, що використання методів розмноження вибірок приводить до якісної оцінки результатів соціологічних опитувань.