Пахолюк Тетяна Дмитрівна. Цитотоксична дія лімфоцитів на пухлинні клітини хворих на колоректальний рак

brief description

Пахолюк Тетяна Дмитрівна. Цитотоксична дія лімфоцитів на пухлинні клітини хворих на колоректальний рак : дис... канд. мед. наук: 14.01.07 / НАН України; Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є.Кавецького. - К., 2005

Пахолюк Т.Д. Цитотоксична дія лімфоцитів на пухлинні клітини хворих на колоректальний рак. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 онкологія. Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ, 2005.
Дисертаційна робота присвячена визначенню значення кількості і функціональної активності НК і НКТ клітин ПК хворих на КРР у протипухлинному захисті, особливостей пухлинних клітин (проліферативна активність, ступінь диференціювання, експресія білка р53) і обгрунтуванню можливості використання цих показників для оцінки прогнозу захворювання.
На основі обстеження 53 хворих на колоректальний рак (КРР) II стадії (T2-3N0-1M0G1-3) встановлено, що цитотоксична активність лімфоцитів ПК до оперативного втручання нижча, ніж у практично здорових донорів, більш низька по відношенню до клітин аутологічної пухлини, ніж до клітин лінії К562; пригнічується у присутності аутологічної сироватки. Пригнічуючий вплив аутологічної сироватки залежить від об’єму новоутворення, ступеня диференціювання пухлинних клітин та концентрації РЕА у сироватці крові.
Цитотоксична активність лімфоцитів ПК по відношенню до клітин лінії К562 асоційована з кількістю НК-клітин з фенотипом CD3-CD56+CD16+, а по відношенню до аутологічних пухлинних клітин з вмістом НК-клітин і НКТ з фенотипом CD3+CD56+CD16+. Встановлена негативна кореляція цитотоксичності з рівнем проліферативної активності пухлинних клітин. У 53,4% хворих на КРР знайдена експресія білка р53 більш, ніж у 30% пухлинних клітин, кореляції з цитотоксичною активністю лімфоцитів ПК не спостерігалось.
Через 6 міс. після операції у 35 хворих спостерігали підвищення рівня цитотоксичної активності, що було асоційовано із безрецидивним дворічним перебігом захворювання. У хворих з рецидивом захворювання рівень цитотоксичної активності не змінився, або зменшився. Ці попередні дані свідчать, що відновлення рівня цитотоксичності у післяопераційний період можна віднести до факторів прогнозу перебігу КРР.

Дисертаційна робота присвячена визначенню значення кількісного вмісту і функціональної активності НК і НКТ клітин ПК хворих на КРР у протипухлинному захисті, деяких особливостей пухлинних клітин (проліферативна активність, ступінь диференціювання, експресія білка р53) і обгрунтуванню можливості використання виявлених змін параметрів, що характеризують цитотоксичну активність, для оцінки прогнозу захворювання.
1. Цитотоксична активність лімфоцитів-кілерів (НК-клітин і НКТ з фенотипом CD3-CD56+CD16+і CD3+CD56+CD16+відповідно) в ПК хворих на КРР по відношенню до аутологічних і алогенних пухлинних клітин знижена при наявності кореляції рівня цитотоксичності по відношенню до різних клітин-мішеней.
2. Рівень цитотоксичної активності досліджуваних клітин кілерів знаходиться у залежності від проліферативної активності пухлинних клітин і об’єма пухлини. Більш висока цитотоксична активність лімфоцитів у ПК хворих на КРР характерна для пухлин з низькою проліферативною активністю.
3. Цитотоксична активність лімфоцитів ПК при використанні в якості клітин-мішеней лінії К562 у більшості випадків переважно асоційована з кількістю клітин CD3-CD56+CD16+, а по відношенню до аутологічних пухлинних клітин із вмістом клітин обох фенотипів (CD3-CD56+CD16+і CD3+CD56+CD16+). В ряді випадків зміни функціональної активності лімфоцитів не співпадали з кількістю вказаних клітин.
4. Аутологічна сироватка хворих на КРР пригнічує цитотоксичну активність лімфоцитів ПК (сироватка практично здорових донорів таких властивостей не має). Пригнічуючий вплив асоційований з підвищенням концентрації у сироватці крові хворих РЕА і залежав від ступеня диференціювання пухлинних клітин та об’єму пухлини.
5. Зміни цитотоксичності лімфоцитів в доопераційний період супроводжувались зниженням кількості у ПК CD4+Т-лімфоцитів, підвищенням кількості CD8+Т-клітин, В-лімфоцитів і зростанням концентрації IgA у сироватці крові.
6. Більш ніж у половини обстежених хворих на КРР має місце експресія білка р53 у пухлинних клітинах, однак кореляції з цитотоксичною активністю лімфоцитів не спостерігається.
7. При аналізі загальної і безрецидивної виживаності хворих на КРР встановлено, що відновлення цитотоксичної активності через 6 міс. після оперативного втручання пов’язано із сприятливим прогнозом захворювання, що дозволяє рекомендувати дослідження динаміці цитотоксичної активності лімфоцитів ПК як додатковий прогностичний маркер перебігу хвороби.