Паламарчук Олександр Іванович. Кардіогемодинамічні зміни у здорових осіб та хворих на артеріальну гіпертензію в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку

brief description

Паламарчук Олександр Іванович. Кардіогемодинамічні зміни у здорових осіб та хворих на артеріальну гіпертензію в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку : дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Запорізька медична академія післядипломної освіти. — Запоріжжя, 2007. — 330арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 207-230.

Паламарчук О.І. Кардіогемодинамічні зміни у здорових осіб та хворих на артеріальну гіпертензію в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11-кардіологія. Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2007.
Дисертацію присвячено питанням дослідження змін показників кардіогемодинаміки у практично здорових осіб та хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку.
Зміни показників артеріального тиску (АТ) в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку досліджено у 405 практично здорових осіб. У 192 обстежених з цієї групи вивчено також зміни показників грудної реограми і у 100 досліджуваних зміни показників реоенцефалограми. Крім практично здорових осіб, обстежено 60 хворих на гіпертонічну хворобу (30 чоловіків та 30 жінок).
Встановлені типологічні зміни показників АТ, грудної реограми та реоенцефалограми в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку у практично здорових осіб та хворих на АГ, що дає можливість виявляти схильність до гіпертонічної хвороби у практично здорових осіб і контролювати ефективність антигіпертензивної терапії.

У дисертаційній роботі вирішено конкретне наукове завдання: встановлено основні закономірності змін функціонального стану серцево-судинної системи за даними змін показників артеріального тиску, грудної реограми та реоенцефалограми в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку у практично здорових осіб та у хворих на артеріальну гіпертензію; встановлено взаємозв’язок гіпертонічного типу реагування серцево-судинної системи у здорових осіб з обтяженим сімейним анамнезом з артеріальної гіпертензії; виявлені особливості впливу комбінованої антигіпертензивної терапії на функціональний стан серцево-судинної системи у пацієнтів з гіпертонічною хворобою.
1. За даними змін показників артеріального тиску в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку у практично здорових осіб виявлено чотири типи функціональної реактивності серцево-судинної системи: нормотонічний (88 осіб, 21,7 %), гіпертонічний (155 осіб, 38,3 %), гіпотонічний (124 особи, 30,6 %), дистонічний (38 осіб, 9,4 %). Окрім цього, виділено також підтипи чутливості (високої, середньої чи низької) і рухливості нормальної чи інертної. В осіб з гіпертонічною хворобою ІІ стадії (як з м’якою, так і з помірною формами) визначається тільки один гіпертонічний тип функціональної реактивності системи регуляції артеріального тиску.
2. Встановлено достовірний прямий лінійний кореляційний зв’язок (P<0,05, r = 0,99) між гіпертонічним типом реагування системи регуляції АТ в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку і обтяженим сімейним анамнезом з артеріальної гіпертензії у здорових людей та пацієнтів з гіпертонічною хворобою. В залежності від основного типу реагування і підтипу чутливості системи регуляції АТ і ступеня обтяженості сімейного анамнезу з артеріальної гіпертензії практично здорові досліджувані розподілені на групи мінімального (у 9 осіб, 2,2 %), низького (у 68 осіб, 16,8 %), помірного (у 104 осіб, 25,75 %), середнього (у 34 осіб, 8,45 %), високого (у 26 осіб, 6,35 %), дуже високого (у 58 осіб, 14,25 %) та максимального (у 106 осіб, 26,2 %) ризику виникнення артеріальної гіпертензії. Результати віддаленого з терміном телефонного опитування (через 7 років) підтвердили високу вірогідність виникнення артеріальної гіпертензії в осіб з максимальним ризиком (28 % респондентів проти 4 % таких з низьким ризиком).
3. Динаміка показників грудної реограми в мовах компресійного впливу на передню черевну стінку у практично здорових осіб відповідає змінам показників артеріального тиску: виділено чотири основних типи реагування: нормотонічний (42 осіб, 21,9 %), гіпертонічний (73 осіб, 38 %), гіпотонічний (59 осіб, 30,7 %), дистонічний (18 осіб, 9,4 %). У обстежених пацієнтів з гіпертонічною хворобою виявлено лише один, гіпертонічний, тип реагування. Разом з цим, відповідно до динаміки показників артеріального тиску, встановлено ті ж підтипи чутливості і рухливості системи регуляції кровообігу.
4. В умовах компресійного впливу на передню черевну стінку у практично здорових осіб визначається п’ять основних типів реагування за даними реоенцефалографії гіпертонічний тип А (26 осіб, 26 %), гіпертонічний тип Б (15 осіб, 15 %), гіпотонічний тип А (25 осіб, 25 %), гіпотонічний тип Б (15 осіб, 15 %) та дистонічний (19 осіб, 19 %). У пацієнтів з артеріальною гіпертензією виявлено лише два основних типи реагування системи регуляції мозкового кровообігу гіпертонічний тип А (30 осіб, 50 %) та гіпертонічний тип Б (30 осіб, 50 %). Як у здорових, так і хворих на артеріальну гіпертензію діагностовано також підтипи чутливості і рухливості системи регуляції мозкового кровообігу. При цьому, при гіпертонічному типі А і Б достовірно частіше діагностували високочутливий інертний підтип реагування.
5. Антигіпертензивна терапія (препарат Ноліпрел) поряд з достовірним (P<0,05) зниженням показників АТ, сприяє позитивній трансформації основного гіпертонічного типу реагування у нормотонічний чи гіпотонічний. Довготривалий моніторинг показників артеріального тиску, грудної реограми та реоенцефалограми трансформованого гіпертонічного типу реагування може бути маркером ефективності антигіпертензивної терапії у цих хворих.