Панасюк Людмила Вікторівна. Фінансові ресурси місцевих органів влади

brief description

Панасюк Людмила Вікторівна. Фінансові ресурси місцевих органів влади : Дис... канд. наук: 08.00.08 2009

Панасюк Л. В. „Фінансові ресурси місцевих органів влади”. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 гроші, фінанси і кредит. Національний університет ДПС України, Ірпінь, 2009.
Дисертацію присвячено розробці теоретичних і практичних засад формування і використання фінансових ресурсів місцевих органів влади. Представлена робота дозволяє дослідити стан фінансового забезпечення місцевих органів влади та розробити рекомендації щодо удосконалення формування і використання їх фінансових ресурсів.
Поглиблено понятійно-категорійний апарат теорії місцевих фінансів; сформоване власне бачення поняття «місцеві фінанси», наголошено на розмежуванні соціального та економічного прояву місцевих фінансів. Уточнено сутність поняття «фінансового забезпечення місцевих органів влади» та «фінансові ресурси місцевих органів влади», виявлені фактори, які найбільше впливають на формування фінансових ресурсів місцевих органів влади.
Встановлено, що на сьогоднішній день в Україні місцеві фінанси переважно представлені місцевими бюджетами. Однак вони мають недостатню власну доходну базу, тому нездатні самостійно фінансувати всі повноваження місцевих органів влади.
Проаналізовано динаміку формування доходної частини місцевих бюджетів в Україні та виявлено, що питома вага доходів місцевих бюджетів у доходах Зведеного бюджету та ВВП не відповідає проголошеним принципам децентралізації, що зумовлює необхідність пошуку додаткових джерел наповнення доходної частини місцевих бюджетів.
Для підвищення ефективності аналізу стану фінансового забезпечення місцевих органів влади було запропоновано використовувати інтегральний показник оцінки середнього рівня доходів і витрат місцевих бюджетів на одну особу.
Обґрунтовано, що на формування фінансового потенціалу регіону позитивний вплив справляють збільшення кількості прибуткових комунальних підприємств та розвиток малого бізнесу у регіоні. Було з’ясовано, що іноземні інвестиції також справляють позитивний вплив на формування фінансового потенціалу регіонів, але тільки у випадку їх спрямування на економічний розвиток.
У роботі з’ясовано, які місцеві податки і збори необхідно ліквідувати через їх непродуктивність, а також, які податки доцільно перевести із розряду державних до місцевих (податок з власників транспортних засобів та єдиний податок з фізичних осіб). Обґрунтовано необхідність підвищення розмірів комунального податку, податку з власників транспортних засобів та єдиного податку з фізичних осіб.
Розроблено концептуальні підходи до формування фінансового забезпечення місцевих органів влади, які дозволяють активізувати альтернативні джерела формування фінансових ресурсів місцевих органів влади. Обґрунтовано необхідність проведення адміністративно-територіальної реформи, що дозволить зробити більш прозорою процедуру надання міжбюджетних трансфертів. За допомогою економіко-математичного моделювання визначено оптимальний обсяг повноважень, який має передаватися місцевим органам влади, запропоновано використання параметру солідарного фінансування при наданні дотацій вирівнювання, а також показано, який вплив на видаткову частину місцевих бюджетів мають динаміка малих, комунальних та інноваційно-активних підприємств.

Проведене в дисертації дослідження сутності та джерел формування фінансових ресурсів місцевих органів влади, їх впливу на фінансовий потенціал регіонів дозволяє дійти таких висновків теоретичного та науково-практичного спрямування:
1. Сутність фінансового забезпечення місцевих органів влади являє собою сукупність заходів щодо акумуляції, розподілу та використання фінансових ресурсів з метою створення умов, що сприяють нормальному здійсненню економічних процесів на відповідній території, реалізації запланованих соціальних програм, проектів, та запобіганню і усуненню порушень при використанні фінансових ресурсів. Фінансові ресурси місцевих органів влади це фонди коштів, що створюються і використовуються на соціальний і економічний розвиток регіонів. Джерела фінансування потреб органів місцевого самоврядування поділяються на: доходи місцевого бюджету, позики, фінансові ресурси комунальних підприємств, фінансові ресурси населення, інвестиції, цільове фінансування регіональних програм з Державного бюджету, позабюджетні фонди і міжбюджетні трансферти.
2. Досліджуючи становлення і розвиток джерел формування фінансових ресурсів місцевих органів влади, з’ясовано, що зі збільшенням витрат держави зменшується самостійність місцевих органів влади та звужується їх фінансова база. Період перебування України у складі Радянського Союзу характеризувався надмірною централізацією влади, формалізацією місцевого самоврядування, відсутністю стимулів до формування належної бази фінансового забезпечення місцевих органів влади. Як наслідок, після отримання незалежності систему фінансування місцевих органів влади практично довелося формувати заново.
3. Основу фінансових ресурсів місцевих органів влади складають доходи місцевих бюджетів відповідних територій. Однак протягом останніх років частка місцевих бюджетів у Зведеному бюджеті Україні зменшується. Такий процес вступає у протиріччя з тим, що на місцеві органи влади перекладається виконання великої кількості зобов’язань у сфері соціально-економічного розвитку територій. Більшість місцевих бюджетів більше як на 50 % сформовані за рахунок міжбюджетних трансфертів, питома вага місцевих податків і зборів залишається вкрай низькою, що свідчить про відсутність податкової бази формування місцевих бюджетів.
4. Моніторинг формування фінансового потенціалу регіонів показав, що перспективними джерелами формування фінансових ресурсів місцевих органів влади можуть бути інвестиції, а також прибутки від діяльності комунальних підприємств. Зменшити навантаження на видаткову частину бюджету допоможе активізація підприємницької діяльності в регіонах. Суттєвий вплив на формування і реалізацію фінансового потенціалу в регіонах має населення. Збільшення числа зайнятих, своєчасна і гідна оплата праці дозволяє зменшити видаткову частину місцевих бюджетів на величину обсягів соціальної допомоги і субсидій.
5. Головними проблемами фінансового вирівнювання регіонів є неефективне використання отриманих трансфертів на місцях, що не сприяє покращенню соціально-економічного розвитку регіонів; відсутність у місцевих органів влади дієвих стимулів щодо пошуку додаткових джерел фінансування розвитку територій; подальше поглиблення диспропорцій у розвитку окремих територій України. Для вирішення вказаних проблем у першу чергу потребує реформування система місцевих податків і зборів з метою створення належної податкової бази формування доходів місцевих бюджетів.
6. Реформування трансфертної політики та системи формування доходів і видатків місцевих органів влади має відбуватися паралельно з адміністративними і територіальними реформами. Подальша реалізація принципів децентралізації місцевих органів влади і їх функцій може відбутися після здійснення адміністративно-територіальної реформи. У роботі запропоновано реформувати адміністративно-територіальний устрій України шляхом створення трьох рівнів: центральна влада, місцева влада першого рівня, місцева влада другого рівня. Таким чином, створення трирівневої системи адміністративно-територіального устрою дозволить зробити прозорішою процедуру надання міжбюджетних трансфертів та посилити контроль за ефективністю їх використання. За допомогою економіко-математичного моделювання нами обґрунтовано оптимальний обсяг повноважень, який може бути делегований на місцевий рівень на принципах вето-базисного делегування. На основі дослідження зарубіжного досвіду обґрунтовано розмежування повноважень між рівнями місцевої влади, що дозволить чітко закріпити відповідальність за неякісне надання відповідних послуг за конкретними органами місцевої влади.
7. Використовуючи роулсіанський підхід та теорію корисності було побудовано модель надання оптимального обсягу трансфертів вирівнювання. Введення додаткового параметру солідарного фінансування дозволило визначити ефективність використання трансфертів, отриманих у попередньому періоді. Запропоновано у випадку неефективного використання трансфертів, отриманих у попередньому періоді, переходити на солідарне фінансування функцій місцевих органів влади з поступовим скороченням обсягу їх повноважень, якщо ситуація не буде змінюватися на краще. Повернути попередній обсяг повноважень також можна поступово, за умови зменшення потреби у дотаціях завдяки розширенню власної доходної бази відповідним місцевим органом влади.
8. У роботі зроблено висновки про те, що збільшення доходної частини місцевих бюджетів має відбуватися паралельно із скороченням видаткової частини. Досягти скорочення видаткової частини можна завдяки розбудові комунального сектора економіки на місцях і збільшення кількості малих підприємств. Розбудова комунального сектору економіки має відбуватися у напрямі створення комунальних підприємств у прибуткових галузях економіки, таких як готельний і ресторанний бізнес, роздрібна торгівля. Збільшення кількості прибуткових комунальних підприємств та малих підприємств сприятиме не тільки збільшенню доходної частини місцевих бюджетів за рахунок збільшення податкових надходжень, але й зменшенню видаткової частини за рахунок зменшення на неї соціального навантаження. За допомогою економіко-математичного моделювання доведено, що на скорочення видатків місцевих бюджетів позитивно впливає збільшення кількості малих підприємств і збільшення питомої ваги комунальних підприємств.