Пасічник Наталя Вячеславівна. Обґрунтування обсягів виробництва продукції для забезпечення ефективності функціонування гірничорудних підприємств

brief description

Пасічник Наталя Вячеславівна. Обґрунтування обсягів виробництва продукції для забезпечення ефективності функціонування гірничорудних підприємств : Дис... канд. наук: 08.06.01 2004

Пасічник Н.В. Обґрунтування обсягів виробництва продукції для забезпечення ефективності функціонування гірничорудних підприємств. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами. Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2004.
Дисертація присвячена комплексному, науково-практичному вирішенню завдання економічного обґрунтування обсягів виробництва продукції гірничорудних підприємств, що забезпечує ефективність їх роботи. Виявлено залежність рівня експлуатаційних витрат і капітальних вкладень від продуктивності підприємств. Розроблено методику визначення оптимальної продуктивності гірничорудних підприємств по сирій руді. Доведено зв’язок рівня цін на основні види залізорудної продукції з рівнем продуктивності гірничорудних підприємств і встановлено теоретичні залежності рівня цін від обсягів виробництва, якості продукції та технічної оснащеності підприємств. Розроблено методи оптимізації виробничої програми гірничорудних підприємств, які базуються на максимумі результатів за весь період відпрацювання родовища з урахуванням ризику непідтвердження проектних рішень і коливання попиту на залізорудну продукцію. Запропоновано методику визначення меж продуктивності гірничорудних підприємств, що забезпечує беззбиткове використання вкладених коштів.
Розроблені моделі і методи апробовані і впроваджені на гірничорудних підприємствах ДАК Укррудпром”.

У дисертації, яка є завершеною науковою роботою, одержані нові результати, що полягають у теоретичному обґрунтуванні обсягів виробництва залізорудної продукції на основі компромісу між поточними витратами і кон’юнктурою ринку з урахуванням ризику непідтвердження проектних рішень, а також рекомендації щодо управління обсягами виробництва і формування виробничої програми гірничорудних підприємств України, що має істотне значення для забезпечення їх ефективної діяльності і розвитку економічної науки. Основні висновки дослідження полягають у тому, що:

Науково обґрунтований рівень продуктивності гірничорудних підприємств по основних видах залізорудної продукції, встановлений з урахуванням інтересів виробника і змін попиту ринку, дозволяє підвищити ефективність виробництва і використання обмежених ресурсів. Зацікавленість до цього питання викликана розмірами втрат, що виникають при хибному виборі обсягів виробництва товарної продукції.
Аналіз існуючих методичних підходів до визначення оптимального рівня продуктивності гірничорудних підприємств показав, що вони базуються на мінімізації експлуатаційних витрат і витрат, пов'язаних із відшкодуванням капітальних вкладень на розробку родовища, характер зміни яких має різну направленість. При цьому залишаються поза увагою такі важливі питання, як поставки на експорт, фінансовий стан і конкурентоспроможність підприємства, екологічні і соціальні наслідки зміни його продуктивності, інші фактори, обумовлені ринковим середовищем.
Застосування традиційного статичного показника приведених затрат цілком виправдане при виборі варіанта продуктивності гірничорудного підприємства, що виробляє один вид продукції (сира руда), коли її якість і ціна жорстко обмежені, тобто призначеної для споживання в межах підгалузі. При цьому немає необхідності враховувати всі витрати, оскільки частина з них, в основному змінні, не визначають оптимум, а тільки збільшують загальний розмір витрат, що відповідають цьому оптимуму і залежать в основному від умов залягання і відпрацювання родовища. Достатнім є визначення характеру зміни умовно-постійних витрат і величини пасивної частини основних засобів у розрахунку на 1 т видобутку руди від обсягів виробництва. Така методика робить її універсальною і дозволяє розширити базу статистичних досліджень, виключити вплив природних, технічних та технологічних факторів відпрацювання конкретного родовища.
Для підприємств, що виробляють декілька видів продукції і формують результати діяльності на основі співвідношення кон’юнктури ринку і витрат на виробництво, критерієм оптимальності при виборі їх рівня продуктивності є забезпечення максимального ефекту за період відпрацювання родовища. Така оцінка можлива на основі динамічних показників, таких як чистий дисконтований ефект, індекс рентабельності чи внутрішня норма рентабельності вкладених коштів.
Запропонована методика дозволяє встановити межі зміни обсягів виробництва. Вони визначаються умовою забезпечення за період відпрацювання родовища нульової величини чистого дисконтованого ефекту. Це буде відповідати повному відшкодуванню вкладених коштів на рівні віддачі від альтернативного використання капіталу.
При обґрунтуванні рівня дисконтної ставки треба приймати її на рівні реальної (безінфляційної) депозитної ставки, скоректованої на рівень ризику, що формується в даній галузі з використанням моделі оцінки капітальних активів. Для гірничорудних підприємств розраховано коефіцієнт систематичного ризикуb, який становить 0,2597 та ставку дисконтуванняе, що дорівнює 0,08.
З огляду на те, що інформація при вирішенні проектних завдань має імовірнісний характер, доцільно як міру надійності рішень щодо визначення оптимальної продуктивності гірничорудних підприємств використовувати статистичні методи розподілу. При цьому надійність рішень повинна прийматися на рівні, що забезпечує мінімум сумарного збитку від вищого чи нижчого рівня продуктивності в порівнянні з оптимальним. На кар’єрах ці втрати в розрахунку на 1% зміни продуктивності складають близько 150 тис. грн, а на підземних рудниках 80 тис. грн.
При визначенні оптимальних обсягів виробництва залізорудної продукції необхідно враховувати залежність рівня цін від зміни продуктивності та технічної оснащеності гірничорудних підприємств, основних показників якості продукції, що визначають її металургійну цінність.
У порядку реалізації стратегії розвитку гірничорудних підприємств доцільно привести у відповідність їх виробничі потужності оптимальному рівню продуктивності та забезпечити можливість зміни фактичних обсягів виробництва залізорудної продукції в допустимих межах, з метою врахування коливань ринкового попиту.