Паска Марія Зіновіївна. Фізіологічний стан та продуктивність бугайців за дії солей дефіцитних мікроелементів і їх хелатних комплексів з цистеїном

brief description

Паска Марія Зіновіївна. Фізіологічний стан та продуктивність бугайців за дії солей дефіцитних мікроелементів і їх хелатних комплексів з цистеїном : Дис... канд. наук: 13.00.03 2004

Паска М.З. Фізіологічний стан та продуктивність бугайців за дії солей дефіцитних мікроелементів і їх хелатнихкомплексів з цистеїном.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 фізіологія людини і тварин. Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького, Львів, 2004.
У дисертації наведено дані про вміст окремих макро- та мікроелементів у кормах Жовківського району Львівської області, де встановлено нестачу в них міді, марганцю, кобальту та заліза.
Розроблено лабораторний регламент синтезу хелатних сполук (цистеїнатів) дефіцитних мікроелементів. Наведено результати тестування біологічно активних сполук in vitro з використанням культури клітин гранульози. Встановлено, що металоорганічні сполуки хелатні комплекси максимально збільшували дихальну активність клітин і таким чином генерацію АТФ у клітині та кисеньзалежні процеси в цілому.
З’ясовано вплив різних форм дефіцитних мікроелементів на обмін речовин бугайців на відгодівлі. Розроблено і науково обґрунтовано профілактику метаболічних порушень у молодняку на відгодівлі із застосуванням цистеїнатів дефіцитних мікроелементів. Внесення металоорганічних хелатних комплексів нормувало вміст міді, марганцю, кобальту та заліза, гемопоез, синтез білка, підвищувалась активність системи антиоксидантного захисту та продуктивність тварин.

1. У дисертації на основі проведеної роботи запропоновано новий науковий підхід, який полягає у дослідженні впливу солей дефіцитних мікроелементів і їх хелатних комплексів з цистеїном на гематологічні і біохімічні показники та активність ферментів крові бугайців заключного періоду відгодівлі. У кормах Львівщини встановлено нестачу кобальту, міді, марганцю та заліза. На основі комплексних досліджень запропонована схема профілактики нестачі даних мікроелементів у раціонах бугайців на відгодівлі. Корекція обміну речовин та підвищення продуктивності тварин базується на згодовуванні цих мікроелементів у формі цистеїнатів.
2. Виявлено низький вміст у кормах дослідних господарств окремих мікроелементів. Зокрема, рівень кобальту у кормах коливався від 5% від потреби в капусті та конюшині до 86% у вівсяній соломі; марганцю від 35% у сіні окультурених сінокосів до 91% у траві окультурених сінокосів. Виявлено низький рівень заліза у сухому жомі (31%). Солома містила більше заліза приблизно на 70% відносно норми, висівки пшениці 94%. Вміст міді коливався у межах від 23% у цукровому буряку до 71% відносно норми в соломі вівсяній.
3. Встановлено доцільність використання біологічного тест-об’єкта культури клітин гранульозного шару фолікулів яєчника корів як нового способу оцінки ефективності різних форм мікроелементів in vitro.
4. У результаті вивчення зв’язків між неорганічними солями, цистеїном та хелатами дефіцитних мікроелементів у середовищі та інтенсивністю дихання клітин гранульози in vitro встановлено особливості їх впливу. Найбільш ефективним було використання цистеїнатів дефіцитних елементів, де дихальна активність клітин гранульози була на 50% вищою відносно контролю (21,09±0,58 нг-атом О/0,1 мл суспензії клітин за хвилину).
5. Виявлено зростання вмісту міді у крові молодняку на відгодівлі дослідних груп за умов внесення до раціону мікроелементної підгодівлі. Найвищу концентрацію міді встановлено у крові тварин IVгрупи, які отримували цистеїнати, що було на 18% більше, ніж у контролі.
6. Максимальна концентрація марганцю у крові бугайців на відгодівлі встановлена після застосування мікроелементної підгодівлі у формі металоорганічних сполук. Концентрація цього елементу була на 27% вищою, порівняно з контролем.
7. Виявлено зростання концентрації кобальту та ціанокобаламіну у крові дослідних тварин при згодовуванні біологічно активних речовин. Максимальний їх вміст встановлено при згодовуванні цистеїнатів: відповідно 0,574±0,031 мкмоль/л та 0,206±0,014 нг/мл.
8. Внесення до раціону молодняку на відгодівлі різних форм дефіцитних мікроелементів сприяло зростанню вмісту заліза у крові та сироватці дослідних тварин і зниженню величини ЗЗЗС. Найоптимальніші показники отримано у четвертій дослідній групі, тварини якої отримували цистеїнати.
9. Максимальне підвищення активності системи АОЗ встановлено при застосуванні хелатних форм мікроелементів. За цих умов збільшувався вміст SH-груп на 12%, загального глутатіону на 26%, його відновленої форми на 39%, знижувався вміст окисненої форми на 22% та концентрація МДА на 31%.
10. Підгодівля бугайців цистеїнатами дефіцитних мікроелементів (міді, заліза, кобальту, марганцю) активувала гемопоетичну функцію кровотворних органів. Про це свідчить зростання відносно контролю у крові кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну відповідно на 11% та 12%.
11. Виявлено посилення синтетичних процесів у організмі дослідних тварин при згодовуванні біологічно активних речовин. Максимальний ефект спостерігався при підгодівлі цистеїнатами мікроелементів: порівняно з контролем, вищими були активності АсАТ та АлАТ відповідно на 44% та 42%, концентрація білка на 6% та вміст альбумінів на 2%.
12. Додавання металоорганічного преміксу забезпечило максимальне підвищення продуктивності дослідних тварин: живої маси на 9%, загального та середньодобового приростів на 18%, інтенсивності (на 18%) та швидкості росту (на 6%).