Павленко Ірина Ігорівна. Економічна оцінка засобів підтримки потужності вугільних шахт у регіонах з обмеженими запасами

brief description

Павленко Ірина Ігорівна. Економічна оцінка засобів підтримки потужності вугільних шахт у регіонах з обмеженими запасами : Дис... канд. наук: 08.07.01 2002

Павленко І.І. Економічна оцінка засобів підтримки потужності вугільних шахт у регіонах з обмеженими запасами. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 Економіка промисловості. - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2002.
У дисертації розглянуто питання, пов’язані з теоретичним обгрунтуванням та удосконаленням системи економічної оцінки стану шахтного фонду за допомогою параметричного моделювання та управління природними ресурсами, з метою наближення показників роботи підприємства до рівня беззбитковості. Показано, що економічно гранична глибина розробки, а також інші граничні параметри повинні розглядатись не як залишковий строк дії, а як межа, досягнення якої викликає необхідність переходу до найбільш ефективних методів підтримки потужності шахт або їх закриття. Для оцінки стану груп шахт вперше запропоновано показник інвестиційної надійності, від якого залежить перспективність подальшого розвитку шахти. Вперше побудовано шкалу граничних параметрів шахт регіону, особливістю якої є можливість оцінки доцільності продовження терміну дії шахт.

У результаті виконаного дослідження вирішено актуальне науково-практичне завдання з удосконалення методів економічної оцінки засобів підтримки малоефективних вугільних шахт у регіонах з обмеженими запасами шляхом розробки комплексу економіко-математичних моделей на багатокритеріальній основі. Основні висновки і результати, які одержано у ході досліджень, зводяться до такого:
1. Обгрунтовано необхідність удосконалення методів економічної оцінки малоефективних вугільних шахт з обмеженими запасами, враховуючи кризовий стан більшості таких підприємств та їх значущість у розв’язанні енергетичного питання з позиції забезпечення енергетичної незалежності країни.
2. Установлено, що процеси підтримки потужності з обмеженими промисловими запасами не базуються на оптимальному використанні природних та інших виробничих ресурсів, до того ж, для Торезько-Сніжнянського вугільнопромислового регіону це ускладнюється практикою безсистемного залучення до відпрацювання забалансових запасів для продовження строку дії шахт.
3. Результатами багатомірного групування доведено, що структура собівартості у шахтах регіону однакова, незалежно від забезпеченості запасами, що дозволяє ранжирувати підприємства за основними показниками й моделювати їх розвиток на умовах компромісу. Це дало змогу обгрунтувати правомірність використання моделей розподілу інвестицій у часі і залежно від стану шахт і їх забезпечення запасами. Модель відрізняється блочним поданням вихідних даних, що дозволяє однозначно визначити напрями простого й розширеного відтворення у групі шахт регіону.
4. Вперше запропоновано систему економіко-математичних моделей, які формують функціонал і систему обмежень для аналізу й економічної оцінки стану шахтного фонду регіону з неперспективним шахтним фондом. Відмінними особливостями запропонованого методу є можливість ступінчастого регулювання вихідних показників із використанням графа оптимізованих параметрів із блочною структурою. Найважливішим у розкритті цього механізму є той чинник, що робота шахт оцінюється на багатокритеріальній основі з вибором оптимуму в сфері компромісу.
5. З використанням системи граничних техніко-економічних параметрів запропоновано можливість розглядати продуктивні потоки шахт як показник можливості виживання, з одного боку, а з іншого здійснювати політику перерозподілу ресурсів на користь перспективних шахт, знижуючи при цьому загальний рівень ентропії в даній економічній міні-системі.
6. Вперше побудовано шкалу граничних параметрів шахт регіону, відмінною особливістю якої є можливість оцінки доцільності продовження термінів дії шахт з низькими показниками економічної надійності. Така оцінка необхідна у випадку зміни рівня концентрації гірничих робіт, перерозподілу запасів. Запропонована методика дозволяє також регулювати рух запасів залежно від ступеня інтенсивності виробництва, зумовленого рівнем концентрації.
7. У результаті виконаних досліджень розроблено методи регулювання перспективних календарних планів розвитку шахт Торезько-Сніжнянського, Червоноармійського та Селідівського регіонів Донбасу, а також обґрунтування можливості освоєння вільних обстежених ділянок шахтами невеликої потужності й неглибокого залягання.