Павленко Юлія Григорівна. Музеї педагогічного профілю як фактор професійної підготовки майбутніх учителів

brief description

Павленко Юлія Григорівна. Музеї педагогічного профілю як фактор професійної підготовки майбутніх учителів : Дис... канд. наук: 13.00.04 2008

Павленко Ю.Г. Музеї педагогічного профілю як фактор професійної підготовки майбутніх учителів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія та методика професійної освіти. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Харків, 2008.
Дисертація присвячена проблемі використання музеїв педагогічного профілю для підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх учителів. Теоретично обґрунтовано систему використання таких музеїв, яка базується на основних видах діяльності у вищій школі (навчальній, науковій, виховній) та специфічній музейній роботі, організованій на базі музейного комплексу вищого педагогічного навчального закладу.
Розроблено технологію впровадження системи використання музеїв педагогічного профілю у професійну підготовку майбутніх учителів і результатами експериментальної роботи доведено її ефективність: відбувається посилення позитивної мотивації студентів до навчальної й науково-дослідницької діяльності в університеті, поглиблення інтересу до досягнень національної та світової культури (зокрема й педагогічної); підвищення якості знань із фахових дисциплін; розширення кругозору; зростання потреби в саморозвитку і формування музейно-педагогічної компетентності.

У дисертації відповідно до її мети, завдань і гіпотези здійснено теоретичний аналіз та експериментальне дослідження проблеми використання музеїв педагогічного профілю у професійній підготовці майбутніх учителів. Одержані в процесі наукового пошуку результати дозволяють зробити такі висновки.
1. На підставі вивчення теоретико-методологічних, психолого-педагогічних й організаційно-змістових питань професійної підготовки майбутніх учителів установлено, що освітнє середовище вищого педагогічного навчального закладу і музеї педагогічного профілю як його компонент є одним із дієвих зовнішніх факторів підвищення ефективності професійної підготовки студентів.
У результаті вивчення стану розробленості в педагогічній теорії і практиці проблеми використання музеїв педагогічного профілю для професійної підготовки майбутніх учителів:
а) уточнено сутність поняття музеї педагогічного профілю”: це культурно-освітні осередки, призначені для збереження, вивчення й використання предметів, які мають органічний зв’язок із педагогічними науками, освітньою галуззю й педагогічною діяльністю;
б) з’ясовано, що становлення педагогічного музейництва відбулося наприкінці XVІІІ століття в університетах Європи й пов’язане з практичними потребами організації навчального процесу;
в) розкрито особливості діяльності музеїв педагогічного профілю: органічний зв’язок із педагогічними науками й діяльністю, чітке спрямування на вирішення освітніх завдань та орієнтація на конкретну аудиторію; педагогічна цінність й освітнє призначення колекцій і врахування педагогічних принципів у створенні експозиції; надання членам своєї аудиторії реальної можливості стати учасниками музейної роботи;
г) розподілено основні види музеїв педагогічного профілю на чотири групи: власне педагогічні музеї; музеї освіти як галузі; спеціалізовані музеї (за фахом педагогічної діяльності); комплексні музеї;
д) виявлено специфічні функції музеїв педагогічного профілю, пов’язані з професійною підготовкою майбутніх учителів: популяризація педагогічної культури та посилення професійної спрямованості студентів; удосконалення навчальної роботи; активізація науково-дослідницької роботи; надання допомоги у вирішенні питань виховання студентів; забезпечення спеціальної підготовки до музейно-педагогічної діяльності у школі;
Визначено поняття музейно-педагогічна компетентність” як інтегративне особистісне утворення сполучення теоретичних знань, практичних умінь, професійно значущих якостей та досвіду, що забезпечують готовність до здійснення музейно-педагогічної діяльності у школі. Музейно-педагогічна компетентність передбачає загальну педагогічну компетентність, музейну культуру, теоретичні музейно-педагогічні знання і практичні уміння.
2. Теоретично обґрунтовано систему використання музеїв педагогічного профілю для професійної підготовки майбутніх учителів як комплекс аудиторних і позааудиторних видів діяльності, спеціально організованих у музеях (котрі є невід’ємним компонентом освітнього середовища вищого педагогічного навчального закладу) з метою підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх учителів. Систему побудовано на основних видах діяльності у вищій школі (навчальній, науковій, виховній) та специфічній музейній роботі в музеях вищого педагогічного навчального закладу.
3. Розроблено технологію впровадження системи використання музеїв педагогічного профілю у професійну підготовку майбутніх учителів. Це комплексна, поетапна і систематична реалізація педагогічно доцільних заходів (форм, методів і прийомів).
4. Дослідно-експериментальним впровадженням технології доведено, що розроблена система використання музеїв педагогічного профілю сприяє підвищенню ефективності професійної підготовки майбутніх учителів, а саме:
а) позитивним змінам у характері мотивації студентів експериментальної групи до навчальної й науково-дослідницької діяльності в університеті; поглибленню їх інтересу до досягнень національної і світової культури (зокрема й педагогічної) та потреби в саморозвитку; розширенню кругозору; підвищенню якості знань із фахових дисциплін;
б) ефективному формуванню готовності майбутніх учителів до музейно-педагогічної діяльності у школі (кількість студентів, які мають високий рівень музейно-педагогічної компетентності, в експериментальній групі 34 %, у контрольній 0 %; достатній рівень в експериментальній групі 40,8%, у контрольній 13,2 %);
в) поліпшенню успішності, позитивним зрушенням у формуванні якостей особистості майбутнього вчителя (зокрема і професійно значущих) та розвитку адекватності самооцінки у студентів експериментальної групи, а також емоційному задоволенню учасників педагогічного процесу.
Одержані позитивні зміни детерміновані такими характерними особливостями технології впровадження системи використання музеїв педагогічного профілю у професійну підготовку майбутніх учителів, як дослідницька й творчо-пошукова позиція студентів; суб’єкт-суб’єктна педагогічна взаємодія; послідовність мотиваційно-орієнтувального, регулятивно-процесуального і рефлексивно-творчого етапів.
5. Підготовлено науково-методичні матеріали з використання музеїв педагогічного профілю у вищих педагогічних навчальних закладах.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї багатогранної проблеми. Подальших наукових пошуків потребують питання професійної підготовки майбутніх учителів конкретних спеціальностей із використанням музейного компонента, а також аспекти технологічного забезпечення викладання у вищих педагогічних навчальних закладах спеціальних дисциплін музейно-педагогічного спрямування, зокрема курсу Музейна педагогіка”.