Павлюк Оксана Віталіївна. Розвиток і становлення топографії бічних шлуночків головного мозку в пренатальному періоді онтогенезу людини

brief description

Павлюк Оксана Віталіївна. Розвиток і становлення топографії бічних шлуночків головного мозку в пренатальному періоді онтогенезу людини: дисертація канд. мед. наук: 14.03.01 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2003

Павлюк О.В. Розвиток і становлення топографії бічних шлуночків головного мозку в пренатальному періоді онтогенезу людини. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2003.
Дисертація містить дані про комплексне дослідження закладки, становлення та формування бічних шлуночків головного мозку у пренатальному періоді онтогенезу людини з використанням методів мікроскопії серій послідовних гістологічних, топографо-анатомічних зрізів, звичайного і тонкого препарування, графічного і пластичного реконструювання, макроскопії, морфометрії, статистичної обробки цифрових даних.
Встановлено, що ріст, становлення та формування бічних шлуночків головного мозку знаходиться у морфофункціональній єдності з поступовим розвитком структур головного мозку. Показано, що у становленні форми бічних шлуночків чітко простежується корелятивна залежність з двома процесами: розвитком самих півкуль та диференціюванням їх внутрішніх структур.

1. У дисертації дано теоретичне узагальнення і вирішення актуальної наукової задачі, що заключається у визначенні джерел, місць і термінів закладки, з’ясуванні топографії бічних шлуночків головного мозку в ранньому періоді онтогенезу людини. Одержані дані є основою для наступних експериментальних, порівняльно-анатомічних та порівняльно-ембріологічних досліджень у клінічній анатомії та ембріології.
2. Зачатки бічних шлуночків вперше з’являються у зародків довжиною 6,0 8,0 мм тім’яно-куприкової довжини як порожнини теленцефалічних міхурців зачатків півкуль кінцевого мозку.
3. Протягом передплодового періоду розвитку відбувається інтенсивний розвиток лобової та скроневої, а наприкінці цього періоду - потиличної частки півкуль, внаслідок чого загальна порожнина шлуночків набуває складної конфігурації. Цей етап розвитку характеризується чітким розмежуванням центральної частини, передніх, нижніх і частково задніх рогів бічних шлуночків. Їх порожнини значно збільшуються в розмірах, внутрішній рельєф стінок переважно рівний.
4. Для окремих частин бічних шлуночків головного мозку (переважно передніх та задніх рогів) плодів 180,0 230,0 мм ТКД характерна індивідуальна варіабельність та різний ступінь прояву їх форми, що важливо враховувати при визначенні параметрів шлуночкової системи мозку в клінічних дослідженнях плодів даного віку.
5. Починаючи з 7-го місяця внутрішньоутробного розвитку, відбувається активне формування бічних шлуночків, що пов’язано з вираженими процесами формоутворення відділів головного мозку в цілому та окремих його структур зокрема, процесів проліферації та диференціації у судинному сплетенні бічних шлуночків.
6. Наприкінці плодового періоду розвитку та в новонароджених система порожнин бічних шлуночків головного мозку, в основному, відповідає шлуночковій системі головного мозку дефінітивного стану.
7. Встановлено, що розмежування бічних шлуночків на частини (передній, задній, нижній роги та центральну частину) супроводжується незначною асиметрією в їх розташуванні, варіабельністю форми та розмірів.
8. Становлення, формування та ріст бічних шлуночків знаходиться у тісній морфофункціональній та корелятивній єдності з поступовим ростом відділів кінцевого мозку, завдяки чому змінюється конфігурація і будова стінок шлуночків.
9. У становленні порожнин бічних шлуночків зазначені періоди, коли можуть виникнути різні вади розвитку: 5-й тиждень, коли відбувається розподіл переднього мозкового міхура, формування міжшлуночкових отворів; 8-й тиждень, коли утворюється судинне сплетення.
10. Одержані результати можуть бути впроваджені у практику роботи лікувально-профілактичних закладів, а також використовуватися у навчальному та науковому процесах на кафедрах морфологічного профілю (анатомії людини, оперативної хірургії та топографічної анатомії, гістології, цитології та ембріології).