Пайкуш Володимир Андрійович. Місце ентеросорбції в інтенсивній терапії ендотоксикозу у дітей з онкологічними захворюваннями

brief description

Пайкуш Володимир Андрійович. Місце ентеросорбції в інтенсивній терапії ендотоксикозу у дітей з онкологічними захворюваннями: дисертація канд. мед. наук: 14.01.30 / Дніпропетровська держ. медична академія. - Д., 2003. : табл.

Пайкуш В. А. Місце ентеросорбції в інтенсивній терапії ендотоксикозу у дітей з онкологічними захворюваннями. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 — анестезіологія та інтенсивна терапія. — Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2003.
Досліджено особливості синдрому ендогенної інтоксикації у дітей з онкологічними захворюваннями та ліквідацію його проявів за допомогою кремнійвмісних ентеросорбентів (силлард П, полісорб МП, ентеросгель) в комплексі інтенсивної терапії. Встановлено швидке усунення симптомів інтоксикації (гіпертермії, блювання, нудоти, відсутності апетиту). При незначних їх проявах застосування ентеросорбентів запобігало наростанню інтоксикації, незважаючи на триваючу хіміотерапію. Показано достовірне підвищення рівнів еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів. Вивчено динаміку біохімічних показників (білірубіну, AлАT, AсАT, сечовини, креатиніну) та маркерів ендотоксикозу залежно від тяжкості стану. Встановлено, що сорбційна здатність еритроцитів та середньомолекулярні пептиди є інформативними маркерами для оцінки динаміки стану і ефективності терапії. Досліджено стан ліпідної пероксидації плазми крові методом хемілюмінесценції. Запропоновано її показники ініційовану хемілюмінесценцію за 60 секунд і максимальну інтенсивність спалаху як маркери ендотоксикозу. Виведено алгоритм оцінки тяжкості стану за допомогою досліджуваних маркерів. Не виявлено суттєвої різниці в клінічній ефективності силларду П, полісорбу МП, ентеросгелю. Дослідження маркерів ендотоксикозу доводить ефективність ентеросорбції в комплексі інтенсивної терапії у дітей з онкологічними захворюваннями. Проте показано, що вкрай тяжкий стан пацієнта, викликаний прогресуванням і метастазуванням онкологічного процесу, супроводжується резистентністю до інтенсивної терапії.

У дисертації встановлено особливості синдрому ендогенної інтоксикації у дітей з онкологічними захворюваннями, який є одним з провідних при розвитку критичного стану та подано нове вирішення наукової задачі, що полягає в застосуванні ентеросорбції як ад’ювантного методу при інтенсивній терапії онкохворих дітей, вивчено вплив кремнійвмісних сорбентів на динаміку клінічного стану.
Застосування кремнійвмісних ентеросорбентів у комплексі інтенсивної терапії синдрому ендогенної інтоксикації у дітей з онкологічними захворюваннями дає змогу усунути симптоми інтоксикації: гіпертермію швидше на 4-6 діб, блювання на 2-3 доби, нудоту, відсутність апетиту на-4-7 діб, тощо. При незначних початкових проявах інтоксикації застосування ентеросорбентів запобігало наростанню симптоматики синдрому ендогенної інтоксикації, не зважаючи на триваючу хіміотерапію.
Застосування кремнійвмісних ентеросорбентів достовірно підвищує рівні еритроцитів, гемоглобіну на 7 добу та лейкоцитів на 3 добу інтенсивної терапії. Ліквідація лейкопенії та анемії, як складових панцитопенії, дає змогу дотримуватись передбачених за схемою термінів хіміотерапії та сприяє поліпшенню ефективності лікування.
Рутинно використовувані маркери ендотоксикозу (загальний білірубін, трансамінази, сечовина, креатинін) малопридатні для оцінки ефективності інтенсивної терапії в онкохворих дітей, що зумовлює необхідність комплексного обстеження цих пацієнтів і орієнтації на інші критерії при оцінці ендотоксикозу.

Середньомолекулярні пептиди та сорбційна здатність еритроцитів є інформативними маркерами ендотоксикозу в онкохворих дітей і можуть бути використані для оцінки динаміки патологічного процесу і ефективності інтенсивної терапії. Сорбційна здатність еритроцитів є чутливішим маркером ефективності дезінтоксикаційної терапії, ніж рівень середньомолекулярних пептидів.
При дослідженні стану ліпідної пероксидації плазми крові у дітей з онкологічними захворюваннями методом хемілюмінесценції виявлено характерне зниження параметрів її інтенсивності - світлосуми ініційованої хемілюмінесценції за 60 секунд і максимальної інтенсивності спалаху в 1,3-1,7 разів порівняно зі здоровими дітьми.
Показники світлосуми - ініційованої хемілюмінесценції за 60 секунд і максимальної інтенсивності спалаху можна використовувати як маркери ендотоксикозу. Додатково їх дослідження доводить ефективність ентеросорбції в поліпшенні антиоксидантних властивостей плазми крові у онкохворих дітей.
Не виявлено суттєвих відмінностей між ефективністю різних кремнійвмісних ентеросорбентів (силлард П, полісорб МП, ентеросгель) при застосуванні в комплексі інтенсивної терапії синдрому ендогенної інтоксикації у дітей з онкологічними захворюваннями.
Доцільно застосування ентеросорбції в комплексі інтенсивної терапії у хворих з середньотяжким і тяжким станом. Вкрай тяжкий стан, викликаний прогресуванням та метастазуванням пухлинного процесу, супроводжується резистентністю до всіх використаних нами варіантів інтенсивної терапії.