ПЕДАГОГІЧНЕ ТЕСТУВАННЯ ЯК ЗАСІБ КОНТРОЛЮ ЗА НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ У ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ

brief description

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЧАРКІНА Олена Анатоліївна

УДК 378.147

ПЕДАГОГІЧНЕ ТЕСТУВАННЯ ЯК ЗАСІБ КОНТРОЛЮ ЗА НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ У ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ

13.00.09 – теорія навчання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук,
професор кафедри психології та педагогічних технологій,
ректор Криворізького державного педагогічного університету
БУРЯК Володимир Костянтинович

Кривий Ріг – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ
1.1. Контроль в освіті як дидактична категорія і наукова проблема.
1.2. Дослідження системного підходу в організації педагогічного контролю.
1.3. Історичний аспект розвитку педагогічного тестування
1.4. Систематизація понятійно-категорійного апарату сучасної педагогічної тестології
Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ ІІ. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОНТРОЛЮ ЗА ЯКІСТЮ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
2.1. Обґрунтування соціокультурних і дидактичних аспектів контролю за якістю вищої освіти
2.2. Узагальнення понять про навчальні досягнення як об’єкт педагогічного тестування
2.3. Тестовий контроль як засіб управління якістю вищої освіти
Висновки до другого розділу

РОЗДІЛ ІІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ДИДАКТИЧНИХ УМОВ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО ТЕСТУВАННЯ ЯК ЗАСОБУ КОНТРОЛЮ В ПРАКТИЦІ ВИКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
3.1. Організація експериментальної роботи
3.2. Аксіоматичний підхід до проектування технології педагогічного тестування у вищих навчальних закладах
3.3. Динаміка якості навчання як результат упровадження технології педагогічного тестування
Висновки третього розділу

ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ С.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

IRT – сучасна тестова теорія (Item Response Theory)
ВНЗ – вищий навчальний заклад
ВО – вища освіта
ДС – державний стандарт
КВМ – контрольно-вимірювальні матеріали
НМКД – навчально-методичний комплекс дисципліни
НП – навчальний процес
НПП – науково-педагогічні працівники
ОКХ – освітньо-кваліфікаційна характеристика
ОПП – освітньо-професійна програма
ПТ – педагогічне тестування
ТЗ – тестове завдання
ЯВО – якість вищої освіти
ЯВПО – якість вищої педагогічної освіти

ВСТУП

Актуальність дослідження. Постійно змінні соціально-економічні умови висувають нові вимоги до системи освіти та підготовки майбутніх спеціалістів, здатних ефективно діяти й адаптуватися в динамічному суспільстві. Реагуючи на ці вимоги, система вищої освіти переходить у режим свого безперервного оновлення, який передбачає не разові реформи, а постійне вдосконалення змісту, методики та організації освітнього процесу. Проте управління цим процесом у контексті вступу України до європейської спільноти значною мірою залежить від розробленості механізмів відстеження та оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів, тобто від оптимізації контрольно-діагностичних процедур. Це створило об’єктивні передумови для розробки й упровадження нових механізмів управління вищою освітою, які забезпечували б, з одного боку, дотримання конституційного права громадян на доступність вищої освіти, збереження єдності освітнього простору, а з іншого, – видозміну форм і методів контролю за якістю професійної освіти.
Peфopмyвaння та стандартизація системи вищої педагогічної освіти є одним зі стратегічних напрямів процесу державотворення в Україні. Основні завдання щодо її розбудови та докорінного оновлення визначено Законом України «Про вищу освіту», Указом Президента № 832 (832/95) від 12.09.1995 р. «Про основні напрями реформування вищої освіти України», Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття»), Рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України №5/5-4 від 24.04.2003 р. «Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації», Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1998 р. № 65 (65-98-п) «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)» та наказу Міністерства освіти України від 04.03.1998 р. № 86 «Про введення в дію «Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)» та про нормативне і навчально-методичне забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою», наказом Міністерства освіти і науки України «Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою», іншими документами.
Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 49 від 23.01.2004 р. «Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004–2005 роки» в Україні проводився педагогічний експеримент щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу на основі критеріїв ECTS і тестування у вищих навчальних закладах, а також з удосконалення системи забезпечення якості вищої освіти на засадах тестового контролю й експертних методів оцінювання.
Аналізований документ з іншими документами освітнього змісту дає підстави стверджувати, що «тестовий метод оцінювання», або тестування, є однією з основних складових Болонського процесу.
На жаль, випускники вищих педагогічних навчальних закладів сучасної освітньої системи не готові включатися до інноваційних процесів контролю, активно брати участь у створенні педагогічних вимірників і використовувати тестування не тільки з діагностичною, а й з навчальною метою.
Отже, завдання підвищення якості вищої педагогічної освіти є особливо актуальною та пріоритетною проблемою для України, а запровадження педагогічного тестування як об’єктивного засобу контролю за навчальним процесом у вищих навчальних закладах – одним з дієвих шляхів її розв’язання. Криворізький державний педагогічний університет серед інших залучений до роботи зі створення власної системи, що забезпечує якість підготовки фахівців. На нашу думку, система якості повинна розповсюджуватися не тільки на кінцевий, результативний етап освітньої діяльності, але й на процес оволодіння знаннями, уміннями й навичками, професійно-педагогічною компетентністю, охоплювати всі елементи освітнього процесу, сприяючи досягненню цього результату.
Детальний розгляд емпіричних матеріалів закордонних (Р. Берк, Д. Вілфорд, К. Інкегамп, Дж. Равен), російських (В. Аванесов, Ж. Байрамова, В. Беспалько, Н. Єфремова, М. Кларін, І. Логвінов, О. Майоров, Є. Михайличев, О. Татур, М. Челишкова, В. Черепанов, І. Цатуроваа та ін.) і вітчизняних учених (І. Булах, І. Зварич, О. Колгатін, В. Луговий, Т. Лукіна, О. Павленко, Т. Сікорський, Г. Цехмістрова, О. Якубовський та ін.) показав, що педагогічне тестування на сьогодні є одним з найбільш потужних, надійних і об’єктивних методів контролю за навчальними досягненнями студентів.
У теоретичному плані актуальність проблеми дисертаційного дослідження визначається недостатньою науковою розробленістю теоретико-методологічних основ використання тестового контролю для підвищення якості вищої освіти, підготовки студентів та їх особистісного розвитку. Важливим виявляється наукове обґрунтування оптимального поєднання традиційного та тестового контролю в навчальному процесі, його використання для освітнього моніторингу, адекватного сучасним вимогам модернізації контрольно-оцінної системи й удосконалення засобів і методів управління якістю вищої освіти.
Таким чином, вибір теми дослідження «Педагогічне тестування як засіб контролю за навчальним процесом у педагогічних університетах» обґрунтований низкою протиріч, зумовлених невідкладними практичними потребами вищої освіти та реальними можливостями їх забезпечення. Узагальнено можна виокремити протиріччя між:
• необхідністю підвищення якості підготовки студентів і низькою ефективністю традиційних форм навчання;
• розширенням обсягів використання інформаційних технологій і переважанням практики традиційного суб'єктивного контролю;
• вимогами оперативності отримання та аналізу результатів контролю і недостатністю об'єктивності, системності й надійності отриманих даних;
• розширенням обсягів тестування, використанням його результатів для ухвалення важливих управлінських рішень і недостатнім використанням його освітнього потенціалу в навчальному процесі;
• накопиченням статистичної освітньої інформації та відсутністю методів її використання для управління якістю вищої освіти.
Проблематика цього дослідження закономірно пов’язана з проблематикою квалітології як триєдиної науки про якість освіти. Передбачається, що дисертаційне дослідження певною мірою сприятиме подоланню в педагогічній теорії вагомого протиріччя між появою нових діагностичних технологій і недостатньою результативністю освітніх процесів, а також розширенню уявлення про якість вищої педагогічної освіти. Тому в нашій роботі вважаємо за потрібне інтегрувати досягнення вітчизняної та зарубіжної науки й практики в галузі навчання та контролю.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною комплексної теми «Організація педагогічної освіти з елементами EСTS та її вплив на мотивацію суб’єктів навчального процесу», яка розробляється кафедрою психології та педагогічних технологій Криворізького державного педагогічного університету на замовлення Міністерства освіти і науки України (реєстраційний № 0106U001781). Тему дисертації затверджено вченою радою Криворізького державного педагогічного університету (протокол № 6 від 12.01.2006 року) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології при АПН України (протокол № 6 від 31.10.2006 року).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці та експериментальній перевірці технології педагогічного тестування як засобу контролю за навчальним процесом і менеджменту якості вищої педагогічної освіти.
Відповідно до поставленої мети визначено низку теоретичних і прикладних завдань дослідження, а саме:
1) уточнити і доповнити понятійно-категорійний апарат сучасної педагогічної тестології;
2) дослідити та охарактеризувати педагогічні засади контролю за якістю сучасної вищої освіти як підстави для розробки системи кваліметричного моніторингу;
3) визначити й обґрунтувати функції педагогічного тестування в оцінці якості вищої педагогічної освіти, виявити зв'язки між об'єктивністю тестового контролю, якістю навчальних досягнень студентів і якістю освітніх систем;
4) спроектувати на основі аксіоматичного підходу та інтеграції концептуальних ідей класичної і сучасної тестової теорії алгоритм упровадження технології педагогічного тестування у навчальний процес ВНЗ;
5) проаналізувати дидактичні умови й соціально-педагогічні чинники, що впливають на ефективність педагогічного тестування як засобу контролю за навчальним процесом в освітній системі педагогічних університетів;
6) розробити практичні рекомендації для студентів і викладачів щодо конструювання і використання педагогічних тестів з метою оптимізації контролю за навчальним процесом.
Об'єкт дослідження – контрольно-оцінний процес у вищих педагогічних навчальних закладах.
Предмет дослідження – педагогічне тестування як засіб контролю за навчальним процесом в освітній практиці університету.
Гіпотеза дослідження: педагогічне тестування стане дієвим засобом контролю за навчальним процесом у педагогічному університеті за умов:
1) включення даної технології до системи управління якістю вищої педагогічної освіти на єдиній інформаційній основі об’єктивної освітньої статистики результатів педагогічного тестування з різних дисциплін викладання як даних однієї і тієї ж властивості, що дозволяють порівнювати якість різних освітніх програм і педагогічних систем у масштабах університету;
2) дотримання і реалізації в процесі контрольно-діагностичної діяльності наступних дидактичних умов та психолого-педагогічних чинників: а) урахування керівниками підрозділів (завідувачами кафедр, деканами факультетів, ректоратом університету), а також викладачами результатів тестування; б) формування методологічної позиції і професійно-педагогічної (тестологічної і кваліметричної) компетентності кадрів, працюючих у контексті концептуальних ідей тестової теорії та технології; в) педагогічного супроводу і технологічної адаптації студентів як суб’єктів освітнього процесу до нових форм контролю.
Методологічними орієнтирами дослідження стали положення сучасної філософської, психологічної та педагогічної науки про закони пізнання й розвиток психічних процесів, про мотивацію до навчання й організацію навчально-пізнавальної діяльності студентів, про протиріччя як рухову силу розвитку, про провідну роль діяльності в розвитку особистості; про єдність теорії та практики; про творчу активність особистості.
Методологічну основу дисертації складають учення про якість освіти (В. Байденко, В. Беспалько, В. Качалов, В. Лазарев, O. Лебедєв, П. Підкасистий, М. Поташник, Н. Селезньова, А. Субетто, В. Соколов, В. Шадріков, О. Ямбург та ін.); структуру, конструювання і технологізацію навчального процесу (С. Архангельський, Ю. Бабанський, І. Блауберг, Н. Кузьміна, І. Лернер, В. Монахов, М. Скаткін, В. Сластьонін, В. Якунін та ін.); системно-діяльніснісний та особистісно зорієнтований підхід до організації навчального процесу, що передбачають гармонійне поєднання особистих та суспільних цілей у вищій освіті (В. Андрєєв, К. Бондаревська, В. Давидов, Д. Ельконін, С. Кульневич, В. Сєріков, В. Фоменко, І. Якиманська та ін.); IRT як методологічну основу сучасних методів конструювання тестів (А. Birnbaum, R. Hambleton, J. Keeves, F. Lord, G. Rasch, D. Raven, D. Weiss та ін.).
Теоретичною основою дослідження є практико орієнтовані праці провідних дослідників у галузі управління освітніми системами (С. Булдаков, B. Лазарев, О. Мармаза, В. Нуждін, Н. Фоменко і Г. Цехмістрова та ін.); теорії тестології та педагогічної кваліметрії, тестового контролю, діагностики функціонування педагогічних систем (В. Аванесов, А. Анастазі, І. Булах, Н. Гронлунд, В. Євдокимов, Н. Єфремова, К. Інкегамп, Д. Кеттел, Г. Ковальова, О. Майоров, Є. Михайличев, В. Нардюжев, Ю. Нейман, Дж. Равен, О. Татур, В. Хлєбніков, М. Челишкова, О. Шмельов та ін.); стандартизації та моніторингу вищої освіти, пов'язані з діагностикою якості підготовки (В. Андрєєв, В. Кальней, О. Майоров, Т. Михалєва, Г. Селевко, О. Субетто, Ю. Татур, С. Шишов, В. Шухардіна та ін.); таксономії цілей освіти (В. Беспалько, Б. Блум, В. Кларін, О. Лебедєв та ін.).
Відповідно до зазначених завдань було обрано такі методи дослідження:
• теоретичні: ретроспективний і системний аналіз філософської, педагогічної, психологічної, соціологічної літератури з проблем якості, управління, тестування та моніторингу у вищій освіті, що дозволило уточнити понятійний апарат дослідження, виявити закономірності в організації педагогічного контролю в системі вищої освіти, осмислити емпіричний матеріал; аналіз навчально-методичного забезпечення контрольно-діагностичного процесу під час вивчення психолого-педагогічних дисциплін; моделювання та проектування технології педагогічного тестування; узагальнення й систематизація здобутих наукових даних;
• емпіричні: діагностичні (анкетування, інтерв’ювання, опитування, включене спостереження, бесіда); вивчення й узагальнення передового та масового педагогічного досвіду з організації тестового контролю за навчальним процесом, вивчення нормативної документації; експериментальні (констатувальний і формувальний етапи експерименту з використання технології педагогічного тестування), експертний аналіз й узагальнення незалежних характеристик, що дозволило оцінити розроблені дидактичні матеріали на предмет якості й відповідності навчальним програмам;
• статистичні: кількісний та якісний аналіз результатів констатувального і формувального експериментів з метою порівняння ефективності традиційного і тестового контролю за навчальним процесом з психолого-педагогічних дисциплін.
Експериментальна база та етапи дослідження. Педагогічний експеримент проводився на базі кафедри психології та педагогічних технологій Криворізького державного педагогічного університету (КДПУ, м. Кривий Ріг); кафедри видавничої справи й редагування Кримського інституту інформаційно-поліграфічних технологій Української академії друкарства (КІІПТ УАД, м. Сімферополь), науково-методичного відділу Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти (КРІППО). Експериментом було охоплено 271 особу – 206 студентів і 65 викладачів.
Дослідження проводилося у чотири етапи впродовж 2005–2009 рр.
На першому – підготовчому, або діагностико-констатувальному – етапі (2005–2006 рр.) було вивчено, проаналізовано й узагальнено вітчизняний та закордонний досвід використання тестування й педагогічної діагностики, моніторингу й експертизи якості вищої педагогічної освіти в практиці вищих навчальних закладів; використання педагогічних тестів як засобу контролю в навчальному процесі; визначено мету та завдання дослідження, об’єкт, предмет, наукову гіпотезу, а також розроблено інструментарій дослідження й спроектовано програму запровадження педагогічного тестування у навчальний процес. Було проведено констатувальний експеримент й обґрунтовано актуальність та практичну значущість проблеми дослідження для освітньої практики, що має місце в сучасній вищий школі України; розроблено понятійний апарат і сформульовано робочу гіпотезу.
На другому – аналітико-пошуковому й науково-дослідному – етапі (2006–2007 рр.) розроблено програму формувального експерименту, проведено дослідно-експериментальну перевірку гіпотези дослідження, розпочато апробацію адаптованої до умов педагогічного університету технології педагогічного тестування як засобу контролю за навчальним процесом.
На третьому – аналітико-синтетичному, або контрольному – етапі (2007–2008 рр.) здійснено компаративне дослідження ефективності тестової та традиційної форм контролю, статистичний аналіз результатів педагогічного експерименту, узагальнення висновків; удосконалення розроблених дидактичних засобів контролю на основі даних освітньої статистики; апробовано результати досліджень на конференціях, семінарах і нарадах, засіданнях кафедри й через публікацію результатів дослідження в науковій періодиці; розроблено майстер-клас з критеріально зорієнтованого тестування.
На четвертому – завершальному – етапі (2008–2009 рр.) було підбито й технічно оформлено підсумки дослідження, розроблено рекомендації з підготовки студентів до тестування, з використання результатів тестування з метою оперативного й адекватного управління якістю вищої педагогічної освіти; розроблено навчально-методичний посібник для студентів і викладачів вищих педагогічних навчальних закладів «Методичні основи розробки і використання педагогічних тестів».
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що автором уперше у вітчизняній дидактиці розглянуто педагогічне тестування як цілісну освітню технологію, засновану на дидактичному принципі єдності навчання і контролю, унаслідок чого тестовий контроль визначається не тільки як засіб визначення рівня навчальних досягнень, але і як інноваційна технологія навчання та особистісного розвитку студентів педагогічних університетів; систематизовано уявлення про категорію якості вищої освіти й обґрунтовано можливості використання педагогічного тестування як об’єктивної форми контролю за якістю навчальних досягнень студентів; уточнено понятійний апарат тестології як науки, що досліджує проблеми педагогічного тестування; узагальнено теоретичні, методологічні й технологічні принципи педагогічного тестування як засобу вимірювання рівня навчальних досягнень і контролю за навчальним процесом; спроектовано технологію діагностики знань студентів з психолого-педагогічних дисциплін з використанням різних видів педагогічного тестування та дидактичних засобів контролю; складено алгоритм діяльності викладача з підготовки студентів до тестування; обґрунтовано функції педагогічного тестування як засобу контролю й методу об’єктивної експертизи.
Практичне значення дослідження визначається тим, що створено експериментальну навчальну програму – майстер-клас з підготовки студентів і викладачів до використання тестування в освітній практиці та навчально-методичний посібник з метою розвитку кваліметричної культури особистості сучасного педагога.
Результати дослідження впроваджено в практику роботи Кримського інституту інформаційно-поліграфічних технологій Української академії друкарства (довідка № 07-711/04 від 30.12.2008 р.); Кримського республіканського інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 684/01-22 від 15.09.2009 р.) і Криворізького державного педагогічного університету (довідка № 03-292 від 29.09.2009 р.).
Вірогідність результатів і висновків забезпечено теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень; адекватністю використаних методів меті, предмету дослідження та його завданням; апробацією технологій тестового контролю на практиці; репрезентативністю нормативної вибірки й достовірністю статистичних результатів, позитивною динамікою змін у навченості студентів експериментальних груп. Достовірність висновків за результатами роботи підтверджується перевіркою їх на відповідність загальним тенденціям розвитку педагогічної теорії та практики.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія інноваційного розвитку системи вищої освіти в Україні» (Донецьк, 2007); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: моніторинг якості освіти» (Київ, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Науково-методичні засади моніторингу якості освіти у педагогічних університетах» (Київ, 2007), Всеукраїнській науково-методичній конференції «Проблеми підготовки педагога професійного навчання: теорія і практика» (Кривий Ріг, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Вища школа України в умовах глобалізації та інтеграції» (Черкаси, 2008). Основні положення, висновки, рекомендації та результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедри психології та педагогічних технологій КДПУ. Теоретико-методологічні здобутки висвітлено у навчально-методичному посібнику «Методичні основи розробки і використання педагогічних тестів».
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження відображено в 9 одноосібних публікаціях, з яких 5 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 – у матеріалах наукових конференцій та інших спеціалізованих виданнях, 1 авторський посібник.
Структура дисертації: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (298 найменувань) та 24 додатків на 46 сторінках. Повний обсяг дисертації – 265 сторінок машинописного тексту, з них 190 сторінок основного тексту, який містить 15 таблиць і 11 рисунків.

bibliography

ВИСНОВКИ

Головним завданням вітчизняної вищої школи на даному етапі розвитку стає вироблення надійного, керованого, об'єктивного інструменту для оцінки якості вищої освіти, її відповідності сучасним концептуальним засадам навчання і контролю, практичним підходам, освітнім потребам особистості. Разом із традиційною системою контролю й оцінки якості навчання студентів в Україні формується і впроваджується до практики вищої школи нова система — педагогічне тестування; широкого розповсюдження набувають тести, що конструюються на основі математичних логістичних моделей. Мета вимірювання — отримання чисельних еквівалентів, що ототожнюються з оцінками вимірюваної змінної. Тому в сучасній дидактиці вимірювання прийнято пов'язувати виключно з використанням тестів. Перспективність тестового контролю обумовлена тим, що галузева професійна підготовка студентів значно впливає на розвиток і становлення особистості. Виняткова перевага тестового контролю в навчанні пов'язана передусім із диференціацією студентів за рівнями підготовки і розширенням можливостей індивідуалізації навчання, особливо за умов адаптивного комп’ютерного тестування. Як передумова збереження єдиного освітнього простору, стандартизоване педагогічне тестування здатне виконувати не лише функції діагностики і контролю, але й використовуватися як повноціння технологія навчання. Тому науковий підхід до використання технології педагогічного тестування вимагає обґрунтування і пошуку ефективних методів його включення до освітньої практики провідних ВНЗ України. Сучасні тенденції в дослідженні тестування трактують цю технологію як багатовимірну систему оцінювання підготовки студентів, що підвищує пізнавальну активність і мотивацію до навчання, сприяє розвитку самостійності, уміння оцінювати власну діяльність, вирішувати нестандартні завдання і розвивати професійні навички (тести виконання), особливо важливі для формування компетентного фахівця. Тестовий контроль сприяє переведенню знаннєвого компоненту вищої освіти у простір гуманістичної педагогіки, надаючи спроможності для самоосвіти, самоаналізу і самоатестації. Упровадження педагогічного тестування як засобу контролю до освітньої практики університетів має базуватися на єдиній концептуально-методологічній основі. Необхідно змістити акценти з оцінок успішності студентів, отриманих суб'єктивно, на збір об'єктивної узагальненої інформації про якісні зміни в підготовці студентів – даних педагогічного тестування – на різних рівнях узагальнення, використовувати останні для визначення статистичних норм і критеріїв досягнення якості вищої освіти за певними показниками. Цілісне використання теорії, технології і практики сучасного тестування досягається новим компетентнісним підходом до навчання і контролю, адекватним визначенням таких базових педагогічних понять, як "навчальні досягнення", "рівні навчальних досягнень", "якість навчальних досягнень". Навчальні досягнення ілюструють не тільки підготовку студентів у даній предметній галузі (знання, уміння, навички, досвід творчої діяльності, предметні, міжпредметні й транспредметні компетенції), але і ступінь розвитку й сформованості професійно-необхідних особистісних якостей (ціннісно-смислове ставлення до навчання, до майбутньої педагогічної діяльності, педагогічний такт і системне педагогічне мислення, емпатія і рефлексія, орієнтація і адаптація до навколишньої дійсності, саморегуляція, самоконтроль, самоосвіта, цілеспрямованість тощо). Якість навчальних досягнень виявляється у відповідності досягнутого рівня вимогам стандарту й особистісного розвитку як інтегрованого показника, що відображає досягнення всіх етапів і складових навчального процесу, якість навчальної діяльності всіх його суб'єктів і самої освітньої системи. У педагогічній оцінці результатів тестування відбиваються рівень навчальних досягнень студентів, рівень професіоналізму та інтенсивність діяльності викладача, зовнішні й внутрішні установки на досягнення результату, а також надійність методів і технологій оцінювання. В процесі педагогічного тестування змістовні елементи предметної підготовки студента (латентний параметр) виявляються як вимірювані параметри (рівень навчальних досягнень), а ступінь особистісного розвитку оцінюється тільки в процесі якісного аналізу результатів тестування. На основі аксіоматичного підходу нами було спроектовано поопераційну технологію контролю у викладанні педагогіки на засадах педагогічного тестування. За основну мету даної технології ми установили підвищити якість вищої педагогічної освіти за рахунок реалізації дидактичного потенціалу тестового контролю. Відповідно до розробленої технології нами було визначено цілі і завдання тестового контролю в навчанні психолого-педагогічним дисциплінам на прикладі педагогіки; описано зміст контрольованої інформації, а також особливості діяльності викладача і студентів при здійсненні контролю; охарактеризовано принципи проектування дидактичних засобів тестового контролю; обґрунтовано підходи до проектування диференційованих за рівнем складності тестових завдань, що відповідають статистичним вимогам до якості контрольно-вимірювальних матеріалів (надійності та валідності); розроблено критерії оцінювання навчально-пізнавальної діяльності студентів з педагогіки.
Результати апробації спроектованої технології в умовах експериментального навчання підтвердили, що найбільш дієвим й оптимальним на сьогодні стає контроль за якістю вищої освіти, що базується на засадах педагогічного тестування. У кібернетичному розумінні тестовий контроль розглядається як один з елементів здійснення принципу зворотного зв'язку, характерного для управління самокерованою системою. Узагальнюючи результати дисертаційного дослідження, слід зазначити наступне:
1. Вибірковий порівняльний аналіз чинних підручників з педагогіки, освітніх технологій і дидактики засвідчив, що функції педагогічного тестування як засобу контролю за навчальним процесом у вищих навчальних закладах розкрито недостатньо, а сама дефініція даного поняття є невизначеною. Було установлено, що наукове визначення цього поняття залежить від методологічних орієнтирів дослідження, відповідно до яких науковці вивчають тест як явище педагогічної дійсності. Теоретико-методологічний аналіз проблеми педагогічного тестування як засобу контролю за навчальним процесом дозволив уточнити й доповнити понятійний апарат сучасної педагогічної тестології, основні категорії якої, разом з процедурними та технологічними аспектами розробки тестів, детально розкрито у відповідних розділах дисертації. На нашу думку, педагогічний тест слід розглядати як вимірювальний засіб, що є стандартизованою системою каліброваних завдань специфічної форми й дозволяє надійно та об'єктивно оцінити рівень навчальних досягнень тестованих і відтворити результат у кількісному еквіваленті. Під тестуванням ми розуміємо процес і результат педагогічних вимірювань, засіб педагогічної діагностики та контролю за навчальним процесом, різновид педагогічних технологій, що включає: тест як інструмент педагогічного вимірювання; процедуру, алгоритм, засоби використання цього інструменту для об’єктивізації ефективності, репрезентативності вимірювання рівня навченості; програмну обробку та інтерпретацію результатів тестування.
2. Використання педагогічного тестування як засобу контролю за навчальним процесом з психолого-педагогічних дисциплін сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності і професійному самовдосконаленню суб’єктів освіти. Однак студенти й викладачі не мають чіткого уявлення про дидактичні можливості та кваліметричний потенціал педагогічного тестування і, як наслідок, застосування тестів у сучасній вищій школі є малоефективним. Для оцінки ефективності запропонованої технології контролю ми пропонуємо три групи показників, взаємопов’язаних між собою: до першої групи належать показники, що ілюструють кінцеві результати впровадження контрольно-оцінної системи до навчального процесу: збільшення динаміки позитивних змін якості професійних знань студентів, упровадження інноваційних методів навчання, зростання особистісних досягнень студентів і викладачів у творчій та науковій діяльності тощо. До другої групи належать показники, що характеризують очікувані позитивні зміни в процесі управління якістю навчання у ВНЗ: збільшення обсягу інформації про навчальні досягнення студентів, скорочення часу й економія морально-психологічних ресурсів викладачів на проведення контролю й оцінювання знань, індивідуалізований підхід до студентів, ріст оперативності в ухваленні управлінських рішень у навчальному процесі, зменшення витрат, підвищення ефективності використання технічних засобів, якісні зміни в роботі викладачів. Третю групу становлять показники, що характеризують раціональність організаційної структури навчального процесу з використанням контрольно-оцінної системи на основі педагогічного тестування: збалансованість у розподілі пропорцій контролю і самоконтролю, підсумкового і поточного контролю, адаптивність контрольно-діагностичної системи, що виявляється у можливості її модифікації відповідно до запитів суспільства і специфіки вищого навчального закладу.
Основні умови, що забезпечили ефективність спроектованої нами технології, такі: стандартизація змісту вищої освіти з предмету і вимог до рівнів його засвоєння; технологічна адаптація студентів до нових форм і методів контролю. Її реалізація базується на принципах оптимального співвідношення традиційного і тестового контролю в освітній практиці; об’єктивність контрольно-оцінних процедур; системність використання різних видів педагогічного тестування; стимулювання особистісної самоідентифікації у рівних для всіх випробовуваних умовах; створення ціннісно-мотиваційного ставлення до навчання в процесі тестування.
3. Показано, що система функцій педагогічного тестування як засобу контролю за якістю навчального процесу відрізняється високим ступенем диференціації. Серед основних функції діагностики, контролю, навчальна, розвивальна, мотиваційно-спонукальна, організаційна, стандартизації, демократизації, інформаційна, соціально-економічна, гуманістична і управлінська. Доведено, що цілеспрямований відбір тестових завдань, характеристики яких відповідають зоні найближчого розвитку професійного мислення студентів, сприяє творчому розвитку особистості, стає домінуючим, самоцінним, забезпечуючи активізацію освітньої, розвивальної та мотиваційної функцій контролю. Отже, об'єктивний, надійний і валідний тестовий контроль має важливе освітнє та розвивальне значення, сприяє багатогранному вивченню програми, розширенню, поглибленню й удосконаленню предметних компетенцій, розвитку пізнавальних інтересів студентів. Кожен студент вимушений активно, умотивовано брати участь в процесі тестового контролю, оскільки технологія науково-організованого педагогічного тестування не допускає неуважного відношення респондентів до виконання завдань. Об'єктивний тестовий контроль у процесі навчання характеризується також великим виховним значенням, оскільки підвищує відповідальність за виконувану роботу не тільки студентів, але й викладачів, привчає студентів до систематичної праці й охайності у виконанні навчальних завдань, формує у них позитивні етичні якості й створює об'єктивну громадську думку. Упровадження педагогічного тестування до практики викладання психолого-педагогічних дисциплін сприяло переорієнтації взаємодії викладачів і студентів на суб’єкт-суб’єктні відносини, зміні принципів побудови і вдосконалення навчальних програм, переведенню когнітивного компоненту вищої освіти в простір сучасної гуманістичної педагогіки і педагогіки співробітництва.
4. Алгоритм організації тестового контролю у викладанні психолого-педагогічних дисциплін передбачав такі етапи діяльності: 1) постановка викладачем завдання контрольної процедури і ознайомлення студентів зі змістом контролю; 2) презентація дидактичного засобу, що використовується на даному етапі; 3) ознайомлення студентів із особливостями тестового методу контролю; 4) коментар викладача стосовно специфіки роботи на кожному з рівнів навченості; 5) заповнення інформаційної карти; 6) безпосереднє виконання студентами тестових завдань на вибраному рівні навченості; 7) перевірка виконання тесту і презентація еталону його виконання викладачем або самоатестація із використанням ключа (трафарету) правильних відповідей студентами; 8) оцінювання навчально-пізнавальної діяльності студентів; 9) занесення результату до інформаційної карти, виділення важкого для сприйняття або незрозумілого матеріалу; 10) корекція помилок.
5. Доведено, що педагогічне тестування об’єктивно виявляє якість навчальних досягнень студентів, забезпечуючи вдосконалення організаційно-управлінської діяльності та менеджменту якості вищої освіти, за умов: систематичного застосування педагогічних вимірювань в освітній практиці як методу навчання та чинника особистісного розвитку студентів на всіх етапах навчання, починаючи з першого курсу (вхідний тестовий контроль, або констатувальне тестування), поточне тематичне тестування впродовж навчання та завершуючи підсумковою атестацією у формі тестового випробування; оптимального поєднання традиційних форм і методів контролю з педагогічним тестуванням у пропорціях, необхідних для успішного навчання та професійного становлення майбутнього педагога; компаративності оцінок тестового контролю різних масивів випробовуваних і генеральної вибірки студентів, що дозволяє ідентифікувати суб'єктів навчання в освітньому та контрольно-оцінному просторі університету; оперативності аналізу статистичних результатів педагогічного тестування з метою корекції навчальних програм й освітнього процесу; використання дидактичних засобів контролю та інформаційних технологій обробки матеріалів тестування, накопичення, відбору, аналізу, інтерпретації та презентації його результатів.
6. Ознайомлення з матеріалами розробленого автором майстер-класу і навчально-методичного посібника сприяє розвитку кваліметричної культури особистості майбутнього педагога, що підтверджено (за даними повторного анкетування) суттєвим зростанням рівня обізнаності студентів щодо науково-методичних та практичних аспектів сучасного тестування.
У системі освіти розвинених країн тестовий контроль є складовою частиною, компонентом процесу навчання, органічно пов'язаним з вивченням програмного матеріалу, його осмисленням, закріпленням і застосуванням, формуванням умінь і навичок. У наший країні комплексне застосування педагогічного тестування в системі ВО не набуло широкого розповсюдження.. Отже, з метою запровадження нового механізму управління якістю вищої освіти необхідні розробка і теоретичне обґрунтування нового типу моніторингу, методів здобуття і аналізу об’єктивних даних освітньої статистики для використання їх на всіх ієрархічних рівнях управління якістю вищої освіти. Реалізацію функціонального підходу до аналізу результатів педагогічного тестування (отримання валідної освітньої інформації, створення зворотного зв'язку, виявлення результативності навчального процесу, прогнозування і управління розвитком, визначення рейтингу суб'єктів моніторингу та ін.) забезпечує педагогічно коректна інтерпретація даних однієї і тієї ж властивості, ухвалення адекватних управлінських рішень щодо матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, науково-методичного забезпечення та ін. Серед основних елементів кваліметричного моніторингу якості вищої педагогічної освіти можна виділити: встановлення освітніх стандартів і операціоналізацію засобів і методів контролю: визначення вимог стандартів в індикаторах (вимірюваних величинах) і встановлення критеріїв, за якими можна визначити, наскільки рівень підготовки фахівців відповідає державним галузевим стандартам вищої освіти; розробку стандартизованих КВМ, техніки і технології педагогічного тестування й аналізу результатів; вибір методів шкалювання й оцінювання рівнів навчальних досягнень студентів; збір метричних даних про якість навчальних досягнень у різних вибірках досліджуваних із використанням інформаційних технологій і програмно-інструментальних засобів обробки; систематизацію й аналіз даних моніторингових досліджень; інтерпретацію результатів аналізу й укладання рекомендацій із вдосконалення навчального процесу; упровадження відповідних корегувальних заходів, які спрямовано на досягнення позитивних змін у діяльності ВНЗ з підвищення ЯВО. Упровадження кваліметричного моніторингу може стати дієвим шляхом модернізації вищої педагогічної освіти в Україні.
Подальшого дослідження потребують питання щодо упровадження комп’ютерного адаптивного тестування й активізації освітньої функції тестового контролю шляхом переходу до програм з індивідуалізованими траєкторіями навчання студентів, що цілком відповідає сучасним світовим тенденціям у перегляді ролі контрольно-діагностичної системи у вищій освіті, коли контроль, оцінювання й навчання функціонують як взаємопов'язані та взаємопроникні складові єдиного освітнього процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О.А. Мониторинг качества подготовки учителей / О.А. Абдуллина // Преподаватель. – 1998. – № 3. – С. 21-22.
2. Аванесов В.С. Научные проблемы тестового контроля знаний / Вадим Сергеевич Аванесов. – М. : Исслед. Центр. Пробл. Кач. Подгот. Спец. (ИЦПКПС), 1994. – 135 с.
3. Аванесов В.С. Основы научной организации педагогического контроля в высшей школе : Учеб. пособие / В.С. Аванесов. – М. : ИЦПКПС, 1989. – 167 с.
4. Аванесов В.С. Основы педагогического контроля в высшей школе / В.С. Аванесов // Основы педагогики и психологии высшей школы: Учеб. пособие. – М. : Изд-во МГУ, 1986. – 303 с.
5. Аванесов В.С. Основы теории разработки заданий в тестовой форме / В.С. Аванесов. – М. : ИЦПКПС, 1989. – 178 с.
6. Аванесов В.С. Современные методы обучения и контроля знаний / В.С.Аванесов. – М. : ИЦПКПС, 1989. – 187 с.
7. Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании / В.С. Аванесов. – М. : Наука, 1982. – 199 с.
8. Аванесов В.С., Гетманенко Г.Е. Методические принципы композиции тестовых заданий: Учебное пособие для преподавателей гуманитарных дисциплін / В.С. Аванесов. – М. : Логос, 1996. – 52 с.
9. Аванесова В.С. Композиция тестовых заданий / В.С. Аванесов. – М. : АДЕПТ, 1998. – 216 с.
10. Аветисов А.А. О системологическом подходе в теории оценки и управления качества образования / А.А. Аветисов // Квалиметрия человека и образования: методология и практика. Национальная система оценки качества образования в России: Пятый симпозиум. – М. : Исслед. Центр, 1996. – 67-70.
11. Аветисов А.А. Основные положения системно-квалиметрической концепции повышения качества образования / А.А. Аветисов // Надежность и контроль качества. – 1999. - №2. – С. 57-60.
12. Алексеев Н.Г. Методические проблемы проведения массовых исследований уровня знаний учащихся: статистика и динамика / Н.Г. Алексеев // Проблемы педагогической квалиметрии. – М., 1973. – Вып. 1. – С. 174.
13. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функции оценки учения школьников: Экспериментально-педагогическое исследование / Ш.А. Амонашвили. – М. : Педагогика, 1984. – 296 с.
14. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды / Под ред. А.А. Бодалёва и др. – В 2-х т. – М. : Педагогика, 1980. – 288 с.
15. Ананьев Б.Г. Психология педагогической оценки / Б.Г. Ананьев // Избранные психологические труды. – М. : Педагогика, 1990. – Т.1-2.
16. Анастази А. Психологическое тестирование: Кн. 1. / А. Анастази / Пер. с англ. М.К. Акимова, Е.М. Борисова: Под ред. К.М. Гуревича, В.И. Лубовского. – М. : Педагогика, 1982. – 320 с.
17. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование – 7-е междунар. изд. / А. Анастази, С. Урбина. – СПб. : Питер, 2001. – 688 с.
18. Андреев В.И. Проблемы педагогического мониторинга качества образования / В.И. Андреев // Вестник Российской академии образования. – 2001. – № 1. – С. 35-42.
19. Анищенко В.Г., Лейкина О.Ю., Фокин Ю.Г. Пути совершенствования оценивания учебной деятельности студентов высшей школы / В.Г. Анищенко, О.Ю. Лейкина, Ю.Г.Фокин / Под ред. Ю.Г. Фокина. – М. : Высшая школа, 1994. – 40 с.
20. Анохина И.Г. Педагогическая поддержка как реальность современного образования / И.Г. Анохина // Новые ценности образования. – Вып. №6. – М. : Инноватор, 1996. – С. 71-80.
21. Аристотель. Сочинения. // Т. 3. / Аристотель. – М. : Просвещение, 1975-1983. – 319 с.
22. Архангельский С.И. Лекции по теории обучения в высшей школе / С.И. Архангельский. – М. : Высшая школа, 1974. – 384 с.
23. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы / Ю.К. Бабанский. – М. : Просвещение, 1982. – 192 с.
24. Бабанский Ю.К. Проблема повышения эффективности педагогических исследований / Ю.К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1982. – С. 15-19.
25. Байденко В.И. Об одном подходе к стандартизации оценки качества образования / В.И. Байденко // Актуальные проблемы анализа и оценки качества образования: Материалы X симп., Квалиметрия человека и образования: методология и практика. – М. : ИЦПКПС, 2002. – Ч.1. – С. 58-65.
26. Байденко В.И. Образовательный стандарт / В.И. Байденко. – Н. Новгород : НовГУ, 1999. – 440 с.
27. Байденко В.И. Стандарты в непрерывном образовании: концептуальные, теоретические и методологические проблемы (Монография) / В.И. Байденко. – М. : ИЦПКПС, 1999. – 295 с.
28. Байрамова Ж.А. Тестовый контроль знаний как средство активизации учебной деятельности студентов : дис. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / Байрамова Жаннета Александровна. – Махачкала, 1999. – 170 с.
29. Балыхина Т.М. Словарь терминов и понятий тестологии / Т.М. Балыхина. – М. : Изд-во РУДН, 2000. – 164 с.
30. Бершадский А.М. Анализ образовательных систем с помощью новых информационных технологий / А.М. Бершадский. – М. : ИЦПКПС, 2001. – 43 с.
31. Беспалько В.П. Мониторинг качества обучения – средство управления образованием / В.П. Беспалько // Мир образования. – 1996. - №2. – С. 31-36.
32. Беспалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В.П. Беспалько. – М. : Логос, 1995. – 336 с.
33. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологи / В.П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
34. Беспалько В.П., Татур Ю.Г. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов / В.П. Беспалько, Ю.Г. Татур. – М. : Высшая школа, 1989. – 144 с.
35. Битинас Б.П., Катаева Л.И. Педагогическая диагностика: сущность, функции, перспективы / Б.П. Битинас, Л.И. Катаева // Педагогика. – 1993. - №2. – С. 8-14.
36. Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения: В 2-х т. / Под ред. А.И. Петровского. – М. : Педагогика, 1979. – Т.1. – С. 100-144; Т.2. – 399 с.
37. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти: Навч. посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти / Я.Я. Болюбаш. – К. : ВВП «КОМПАС», 1997. - 64с.
38. Бондаревская Е.В. Гуманистическая парадигма личностно-ориентированного образования / Е.В. Бондаревская // Педагогика. – 1997. - № 4. – С. 11-17.
39. Бондаревская Е.В. Педагогическая культура как общественная и личная ценность / Е.В. Бондаревская // Педагогика. – 1999. - № 3. – С. 37-43.
40. Бондаревская Е.В., Кульневич С.В. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания / Е.В. Бондаревская. – Ростов н/Д : РГПУ, 1999. – С. 427-440.
41. Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика. Уч. для вузов / Н.В. Бордовская, А.А. Реан. – СПб. : Питер, 2001. – 304 с.
42. Бордовский Т.А., Нестеров А.А., Трапицын С.Ю. Управление качеством образовательного процесса: Монографія / Т.А. Бордовский, А.А. Нестеров, С.Ю. Трапицын. – СПб. : Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2001. – 359 с.
43. Булах І.Є., Мруга М.Р. Створюємо якісний тест: Навч. Посіб / І.Є. Булах, М.Р. Мруга. – К. : Майстер-клас, 2006. - 160с.
44. Булдаков С.К. Образование: цели, идеи, методология. Опыт философского исследования / С.К. Булдаков. – Кострома : КГУ, 2000. – 180 с.
45. Булдаков С.К. Социально-философские основания и логика образовательной революции : Автореф. дис.д-ра пед. наук / С.К. Булдаков. – Н. Новгород, 2000. – 35 с.
46. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.В. Словарь-справочник по психодиагностике / Л.Ф. Бурлачук. – СПб. : Питер, 1999. – 59 с.
47. Буряк В.К. Эргономические основы учебного процесса в высшей школе / Владимир Константинович Буряк. - Кривой Рог : КПИ, 1993. – 132 с.
48. Вендровская Р.В. Тесты в американской системе образования / Р.В. Вендровская // Педагогика. - 2001. - № 2. - С. 97-102.
49. Вержицкий Г.А., Кулакова И.В. Диагностика качества обучения в системе дополнительного профессионального образования / Г.А. Вержицкий, И.В. Кулакова. - М., 2000. — 117 с.
50. Визгин В.П. Генезис и структура квалитативизма Аристотеля / В.П. Визгин. - М. : Наука, 1982. – 430 с.
51. Вилфорд. Дж. Современная типология педагогических тестов / Дж. Вилфорд // Тесты в образовании. – М., 1999. – Вып. 1. – С. 213-217.
52. Виноградов О. Тести як соціальна інновація в Україні / О. Виноградов // http://www.test.ukrpack.net/
53. Вишнякова С.М. Профессиональное образование : Словарь / С.М. Вишнякова. – М. : Новь, 1999. – 535 с.
54. Володин Б.В. Педагогические особенности разработки и применения тестов в высшей школе: Автореф. дис.канд. пед. наук / Б.В. Володин. - Л., 1981. — 24 с.
55. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Л.С. Выготский. – М. : Педагогика, 1991. – 497 с.
56. Вяткин Л.Г., Капичникова О.Б., Дружкин А.В. Основы педагогики высшей школы: Учеб. пособие / Л.Г. Вяткин, О.Б. Капичникова, А.В. Дружкин. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1997. – 104 с.
57. Галямина И.Г., Димитрова И.Е. Пример проведения мониторингового исследования на уровне учебно-методического объединения вузов / И.Г. Галямина, И.Е. Димитрова. – М. : ИЦПКПС, 2001. – 25 с.
58. Гальперин П.Я. Введение в психологию: учебник для вузов / П.Я. Гальперин. – М. : МГУ, 1976. – 150 с.
59. Гальперин П.Я. Основные результаты исследований по проблеме "Формирование умственных действий и понятий" / П.Я. Гальперин. – М. : Просвещение, 1965. – 51 с.
60. Гальперин П.Я. Психолого-педагогические проблемы программированного обучения на современном этапе / П.Я. Гальперин. – М. : МГУ, 1966. – 39 с.
61. Гегель Г. Энциклопедия философских наук / Соч., т. 1 / Г. Гегель. – М. : Просвещение, 1929. – 452 с.
62. Гершунский Б.С. Педагогическая прогностика / Б.С. Гершунский. – Киев : Изд-во КГУ, 1998. – 200 с.
63. Гинецинский В.И. Знание как категория педагогики: опыт педагогической когитологии / В.И. Гинецинский. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1989. – 142 с.
64. Гинецинский В.И. Проблема структурирования мирового образовательного пространства / В.И. Гинецинский // Педагогика. – 1997. - № 3. – С. 10-15.
65. Гладкая И.В. Особенности контроля уровня достижений учащихся в системе развивающего обучения: дис. канд. пед. наук / И.В. Гладкая. – СПб., 1996. – 211 с.
66. Глас Дж.., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологи / Дж. Глас, Дж. Стенли. – М.: Прогресс, 1976. – 495 с.
67. Гличев А.В., Рабинович Г.С., Примаков М.И. Прикладные вопросы квалиметрии / А.В. Гличев, Г.С. Рабинович. – М. : Изд-во стандартов, 1983. – 138 с.
68. Горбатов Д.С. Критериально-ориентированное тестирование как средство диагностики учебных достижений школьников : дисс.канд. пед. наук : спец. 13.00.09 / Горбатов Дмитрий Сергеевич. – Воронеж, 1996. – 186 с.
69. Горленко О.А., Радькова Н.О. Качество образовательных услуг в высшем учебном заведении / О.А. Горленко, Н.О. Радькова // Сертификация и управление качеством продукции: Тез. докл. междунар. науч.-техн. конф. / БГТУ. – Брянск, 1999. – С. 5-7.
70. Горностаева И.Н. Формирование профессионально-значимых качеств личности будущих менеджеров: дис. канд. пед. наук / И.Н. Горностаева. – Воронеж, 1996. - 186.
71. Гохман О.Г. Экспертное оценивание: Учеб. пособие / О.Г. Гохман. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1991. – 150 с.
72. Грабарь М.И., Краснянская К.А. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрические методы / М.И. Грабарь, К.А. Краснянская. – М. : Педагогика, 1977. – 136 с.
73. Григорьев С.И., Кинелев С.В. Статус интеллигенции и качество образования / С.И. Григорьев, С.В. Кинелев // Педагогика. – 2000. – №7. – С. 18-21.
74. Гронланд Н. Складання тестів контролю успішності / Н. Гронланд // Мандрівець. – 1994. - №2. – С. 53 – 62.
75. Гронлунд, Норман Е. Оцінювання студентської успішності: Практ. посіб. / Гронлунд, Е. Норман. – К. : Навчально-методичний центр "Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні", 2005. – 312 с.
76. Гущин Ю.Ф., Татур А.О. Психологические особенности тестовой формы контроля результатов обучения / Ю.Ф. Гущин, А.О. Татур // Актуальные проблемы тестирования в образовании : Материалы науч.-практ.конф. – М., 1999. – С. 13-15.
77. Денисенко С.И. Особенности использования тестовых методик для контроля учебной деятельности студентов / С.И. Денисенко // Инновации в образовании. – 2001. - №3. – С.84-94.
78. Диалектическая логика / Под. ред. А.М. Миносяна. – Ростов н/Д : Ростовское книгоиздательство, 1966. – 502 с.
79. Євдокимов В.І. Технології зовнішнього стандартизованого тестування / Педагогічні технології / Віктор Іванович Євдокимов. – Харків : Колегіум, 2006. – 224 с.
80. Ефимов В.Н. Дидактические основы построения системы контроля на аудиторных занятиях в вузе : дис. канд. пед. наук / В.Н. Ефимов. – М., 1983. – 187 с.
81. Ефремова Н.Ф. Воспитание гуманистически ориентированной личности XXI века на материале физики / Надежда Федоровна Ефремова // Университетское образование в XXI веке: Прогнозы, тенденции, проблемы реформирования: Сб. ст. / РГУ. – Ростов н/Д, 1996. – С. 4-6.
82. Ефремова Н.Ф. Современные тестовые технологии в образовании / Н.Ф. Ефремова. – Ростов н/Д : Изд-во ДГТУ, 2001. – 187 с.
83. Ефремова Н.Ф. Тестовый квалиметрический мониторинг в школе / Н.Ф. Ефремова // Квалиметрия человека и образования: методология и практика: Тез. докл. IX симпозиума. – М. : ИЦПКПС, 2000. – Ч.3. – С. 65-69.
84. Ефремова Н.Ф. Учитель и централизованное тестирование / Н.Ф. Ефремова // Образовательный процесс в системе "школа-вуз" : Тез. докл. науч.- практ. Семинара / ДГТУ. – Ростов н/Д, 2000. – С. 78-80.
85. Ефремова Н.Ф. Школа-тестирование-вуз / Н.Ф. ЕФремова // Развитие системы тестирования в России: Тез.докл. Всерос. науч.-практ.конф. – М., 2000. – Ч.1. – С. 34-37.
86. Ефремова Н.Ф., Смирнова Р.И. Методы шкалирования при оценке знаний / Ефремова Н.Ф. // Вестник ДГТУ. – 2001. – Т.1, № 4 (10). – С. 3-9.
87. Ефремова Н.Ф., Смирнова Р.И., Андрющенко А.А. Тесты для рубежного контроля знаний студентов: Метод. указания. Ч.1 / Н.Ф. Ефремова. – Ростов н/Д : ДГТУ, 1997. – 15 с.
88. Ефремова Н.Ф., Сучкова Л.А. Централизованное тестирование как основа для педмониторинга / Н.Ф. Ефремова, Л.А. Сучкова // Развитие системы тестирования в России : Тез. докл. Всерос. науч.-практ. конф. – М., 1999. – Ч.1. – С. 55-57.
89. Єльнікова Г.В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні / Г.В. Єльнікова. – Х. : Крок, 1999. – 303 с.
90. Жернов В.И., Ломакина И.С. Оценочная деятельность и формирование профессиональной направленности личности студента / В.И. Жернов, И.С. Ломакина. - Магнитогорск : МаГУ, 2000. — 115с.
91. Зайцева Ж.Н., Говорский А.Э. Открытое образование – объективная образовательная среда информационной цивилизации / Ж.Н. Зайцева, А.Э. Говорский // Лекция-доклад. – М. : ИЦПКПС, 2000. – С. 65.
92. Зварич І. Засади педагогічного контролю і оцінювання знань студентів (на прикладі вивчення іноземної мови) / І. Зварич // Рідна школа. – 2002. - №10. – С. 19 – 21.
93. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учебник для вузов / И.А. Зимняя. – Изд. 2-е, доп., испр. и перераб. – М. : Логос, 2001. – 384 с.
94. Ильина Т.А. Структурно-системный подход к организации обучения. – Вып. 1-3 / Т.А. Ильина. – М. : Знание, 1972-1973.
95. Инкегамп К. Педагогическая диагностика: Пер. с нем. / К. Инкегамп. – М. : Педагогика, 1991. – 240 с.
96. Иошанов М.А. Школьная оценка : старые проблемы и новые перспективы / М.А. Иошанов // Педагогика. – 2000. - № 10. – С. 95-102.
97. Кальней В.А., Шишов С.Е. Технология мониторинга качества обучения в системе «учитель-ученик» : метод. пособие для учителя / В.А. Кальней, С.Е. Шишов. – М. : Педагогическое общество России, 1999. – 86 с.
98. Качалов В.А. Проблемы управления качеством в вузах / В.А. Качалова // Стандарты и качество. – 2000. - №5. – С. 82-85; №6. – С. 43-49; №7. – С. 68-73; №9. – С. 84-88; №11. – С. 82-91; №12. – С. 82-87.
99. Квалиметрия жизни / Под ред. А.И. Субетто. – Л. : ЛДНТП, 1991. – 101 с.
100. Кендалл М.Дж., Стьюарт А. Теория распределений / М.Дж. Кендалл, А. Стьюарт. – М. : Наука, 1966. – 587 с.
101. Клайн П. Введение в психометрическое программирование: Справочное руководство по конструированию тестов / П. Клайн. – Киев : ПАН Лтд, 1994. – 276 с.
102. Кларин М.В. Инновации в мировой педагогике / М.В. Кларин. – Рига : Модерн, 1995. – 176 с.
103. Кларин М.В. Интерактивное обучение – инструмент освоения нового опыта / М.В. Кларин // Педагогика. – 2000. - №7. – С. 12-18.
104. Ключевые компетенции и образовательные стандарты: Доклад А.В. Хуторского на Отделении философии образования и теоретической педагогики РАО 23 апреля 2002.- www.eidos.ru/news/compet/htm.
105. Ковалева Г.С. Информация о проведении экзаменов в странах мира / Г.С. Ковалева // Материалы коллегии по ЕГЭ. Центр оценки качества образования ИОСО РАО. – www.ege.ru.
106. Ковалева Г.С. Особенности национальных экзаменов в ряде стран мира / Г.С. Ковалева. – М. : ЦКО ИОСО РАО, 2000. – 48 с.
107. Ковалева Г.С., Красновский Э.А., Краснянская К.А. Проблемы оценки качества образования в России и за рубежом (аналитический доклад ИОСО РАО) / Г.С. Ковалева, Э.А. Красновский, К.А. Краснянская. – М., 1995. – 51 с.
108. Колгатін О.Г. Автоматизована педагогічна діагностика і точність вимірювання / О.Г. Колгатін // Вісник «Тестування і моніторинг в освіті». – 2006. - № 10-11. – С. 29-33.
109. Колин К.К. Фундаментальная информатика и качество образования / К.К. Колин. – М. : ИЦПКПС, 2001. – 29 с.
110. Колубеева О.Н., Суханов А.Д. Стратегия развития общего и высшего образования / О.Н. Колубеева, А.Д. Суханов // Известия Российской академии образования. – 2000. - №1. – С. 3-10.
111. Короткий тестологічний словник-довідник / Л.Т. Коваленко. – К. : Грамота, 2008. – 160 с. (Серія "Словник").
112. Костылев Ф.В. Учить по-новому: нужны ли оценки-баллы : кн. для учителя / Ф.В. Костылев. – М. : Гуманитарный издательский центр «ВЛАДОС», 2000. – 104 с.
113. Кочергіна О.А. Діагностика і контроль навчальних досягнень студентів вищого технічного закладу / О.А. Кочергіна // Проблеми підготовки педагога професійного навчання: теорія і практика: Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції. – Кривий Ріг: Видавничий центр КТУ, 2007. – С. 54-55.
114. Кочергіна О.А. Сучасні методи вирішення функціональних завдань управління: контроль та оцінювання у вищій професійній школі / О.А. Кочергіна // Освітянські обрії: реалії та перспективи : Зб. наук. праць. – К.: ІПТО, 2007. – № 3(3). – С. 106-109.
115. Крамаренко И.С. Прогнозирование уровня учебных достижений учащихся средствами мониторинга / И.С. Крамаренко // Стандарты и мониторинг в образовании. – 2001. - №1. – С. 37-42.
116. Кудаев М.Р. Корректирующий контроль в учебном процессе. Проблемы и методы построения и реализации его системы / М.Р. Кудаев. – Майкоп : Качество, 1997. – 1995 с.
117. Кузьмин В.П. Принцип системности в теории и методологии К. Маркса / В.П. Кузьмин. – М. : Политиздат, 1976. – 247 с.
118. Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогической деятельности / Н.В. Кузьмина. – Л. : ЛГУ, 1980. – 114 с.
119. Кузьмина Н.В. Методы системного педагогического исследования / Н.В. Кузьмина. – Л. : ЛГУ, 1980. – 172 с.
120. Кузьмина Н.В. Понятие "педагогическая система" и критерии ее оценки / Н.В. Кузьмина // Методы системного педагогического исследования. – Л., 1980. – С. 21.
121. Кукла Г.П. Исследование взаимоконтроля и самоконтроля в структуре урока : методические рекомендации для студентов пединститутов и преподавателей школ / Г.П. Кукла. – Челябинск, 1982. – 194 с.
122. Кульневич Е.В. Педагогика личности от концепции до технологии: Учебно-практическое пособие для учителей и классных руководителей, студентов, магистрантов и аспирантов пед. учебных заведений, слушателей ИПК / Е.В. Кульневич. – Ростов-на-Дону : Творческий центр "Учитель", 2001. – 160 с.
123. Кульневич С.В. Педагогика самоорганизации: феномен содержания / С.В. Кульневич. – Воронеж, 1997. – 237 с.
124. Кучеров В.Г., Попов Ю.В., Подлеснов В.Н. Анализ факторов, влияющих на качество образования / В.Г. Кучеров, Ю.В. Попов, В.Н. Подлеснов // Мониторинг и контроль качества образования: развитие методологии и опыт: Материалы Х симп., Квалиметрия человека и образования: методология и практика. – М. : ИЦАКПС, 2002. – Ч.3. –С. 113-116.
125. Лазарев В.С. О деятельностном подходе к проектированию целей общего образования / В.С. Лазарев // Известия Российской академии образования. – 2000. - №2. – С. 15-24.
126. Лебедев О.Е. Анализ педагогических проблем / О.Е. Лебедев. – М. : Прометей, 1990. – 134 с.
127. Лебедев О.Е. Петербургская школа. Теория и