ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ТА ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ОМЕЛЯНА ПОПОВИЧА (1856-1930 рр.)

brief description

Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

На правах рукопису

ПЛАТАШ ЛАРИСА БРОНІСЛАВІВНА

УДК: 37(477.85)(092) Попович

ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ТА ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ
ОМЕЛЯНА ПОПОВИЧА (1856-1930 рр.)

13.00.01 - Загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Пенішкевич Одарка Іванівна
кандидат педагогічних наук, професор

Чернівці – 2009

ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………………………….……
Розділ 1. ПЕРСОНАЛІЯ ОМЕЛЯНА ПОПОВИЧА ЯК ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА …………………………….……………
1.1. Персоналія О.Поповича в історичних та історико-педагогічних дослідженнях минулого і сучасності …………………
1.2. Життєвий шлях та передумови формування світоглядних переконань і життєвих цінностей Омеляна Поповича ……………
Висновки до першого розділу ……………………………………………. 3

9

9

26
47
Розділ 2. ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ, ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ ТА МЕТОДИЧНА СПАДЩИНА ОМЕЛЯНА ПОПОВИЧА ……………
2.1. Діяльність О.Поповича як організатора і керівника українського шкільництва на Буковині ……………………………………………
2.2. Науково-методичне забезпечення процесу навчання і виховання ..
2.2.1. Підручники О.Поповича як один із чинників утвердження українського шкільництва Буковини (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.) ….
2.2.2. Науково-методичні засади навчання та виховання в педагогічній спадщині О.Поповича …...……………………………
2.3. Виховний потенціал літературних творів О.Поповича ……………
Висновки до другого розділу …………………………………………

Розділ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ГРОМАДСЬКО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОМЕЛЯНА ПОПОВИЧА ……
3. 1. Організаторська та видавнича робота О.Поповича……………
3.2. Громадсько-просвітницька та політична діяльність О.Поповича
3.3. Реалізація педагогічних ідей О.Поповича в сучасних умовах ….
Висновки до третього розділу ……………………………………………
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ …………………………………………………
ДОДАТКИ ………………………………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………..

ВСТУП
Актуальність дослідження. Важливим джерелом збагачення теорії й пра-ктики сучасної системи освіти в Україні розглядаємо неподільну єдність навча-льно-виховного процесу із багатовіковим педагогічним досвідом. Державна на-ціональна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття), Національна доктрина роз-витку освіти у ХХІ столітті, Закон України «Про освіту» акцентують увагу на потребі виховання національно свідомої, високоморальної особистості громадя-нина. Отож цілком логічним є дослідження українськими вченими науково-пе-дагогічного досвіду і спадщини освітніх діячів минувшини. Їх творчий доро¬бок уможливлює розширення джерелознавчих витоків історії педагогіки та впровад-ження найцінніших досягнень у зміст сучасної української національної освіти.
Вивчення теоретичних пошуків і практичного досвіду педагогічних персо-налій є одним із найвагоміших напрямів історико-педагогічних досліджень в Україні. Проблеми персоналізму відображено в працях М. Бердяева, О. Кульчи-цького, Г. Сковороди, Л. Шестова, П. Юркевича. У них особистість постає як вища духовна цінність, відтак персоналізм розглядається методом осягнення людської сутності. У працях сучасних науковців (Д. Герцюк, Н. Гупан, О. Сухомлинська) творча біографія педагога є ще й об’єктом наукової рефлексії.
Історія педагогічної думки й освіти крізь призму життєписів персоналій ставала предметом наукових досліджень у різні часи. Відповідно творчим доробком класиків світової педагогіки (А. Дістервег, Я.-А. Коменський, Й. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо), українських просвітителів (Г. Ващенко, О. Духнович, Я. Мамонтов, І. Огієнко, С. Русова, В. Сухомлинський), у тому числі й когорта західноукраїнських педагогів (І.Бажанський, О.Барвінський, Ю. Дзерович, І. Карбулицький, І. Петрів, С.Смаль-Стоцький, Ю. Федькович) завдяки науковим дослідженням сучасних учених (А. Вихрущ, Г. Головко, О. Джус, Т. Завгородня, І. Зайченко, О. Кочмар, А. Марушкевич, З. Нагачевської, Н. Побірченко, І. Стражнікової, Б. Ступарика та ін.) вагомо збагачено вітчизняну науку – невід’єму складову національної культури. Унаслідок досліджень Г. Бигар, О. Палійчук, І. Піц, С. Романюк, І. Руснака, І. Стражнікової до національного історико-педагогічного дискурсу введено творчу спадщину зарубіжних українців А. Горохович, І. Петрів, В. Луціва, а також представлено актуальні аспекти функціонування системи освіти українців загалом.
Таким чином, результати вивчення дослідниками педагогічних персоналій не лише поглиблюють і урізноманітнюють здобутки українських педагогів про історико-педагогічний процес, а й сприяють його новій інтерпретації, що уможливлює подолання стереотипів і моделювання нових підходів до вирішення проблем у сучасній освіті.
Між тим, дослідження доробку буковинських освітян, їх теоретичного та практичного внеску в педагогіку все ще не є вичерпними. Відтак актуальним видається життєпис Омеляна Олександровича Поповича (1856–1930) – учителя-практика, шкільного інспектора, члена Буковинської Крайової Шкільної Ради (надалі – КШР), першого директора іспитової комісії для народних і виділових шкіл, довголітнього посла Буковинського сейму, редактора українських крайових часописів, голови Буковинського Краєвого комітету Західноукраїнської Народної Республіки, інспектора учительських семінарій і народних шкіл «Рідної Школи» у Львові, громадсько-просвітницького діяча, автора шкільних підручників для народних шкіл, статей на педагогічні теми, художніх творів для дітей та дорослих.
І навіть попри те, що прізвище О. Поповича знаходимо у «Енциклопедії українознавства», «Довіднику з історії України», словник-довіднику М.Богайчука «Література і мистецтво Буковини в іменах», все ж його внесок є малодослідженим у сучасній історико-педагогічній науці. Частково згадують доробок О. Поповича в працях з історії української школи і педагогіки (Г. Білавич, Г. Васькович, Д. Герцюк); його дидактичну спадщину (Т. Завгородня, І.Козак); дотично до історії шкільництва на Буковині (О.Пенішкевич); у дисертаційних (Л. Кобилянської, І. Петрюк, Л. Тимчук,) та наукових роботах (Н. Бежан, С. Далавурак, Б. Мельничук, В. Филипчук, Т. Шоліна). Окремі аспекти суспільно-політичної та громадсько-просвітницької діяльності О.Поповича розкрито у дослідженнях з історії краю (В. Ботушанський, П. Брицький, О. Добржанський, Т. Марусик, М. Ро¬манець, Б. Тимощук, О. Погорєлова, Л. Шологон). Увага українських науковців до внеску буковинського діяча актуалізує його погляди в умовах реформування національної школи. Оскільки ще не проаналізовано значення спадщини педагога, необґрунтованим залишається його вплив на становлення й розвиток українського шкільництва на Буковині, не оцінено виховний потенціал літературної спадщини.
Таким чином, значущість спадщини О. Поповича для сучасної теорії й пра-ктики, багатогранність його педагогічних поглядів та їх недостатнє розкриття в історико-педагогічних дослідженнях зумовили вибір теми наукового пошуку «Педагогічні ідеї та освітня діяльність Омеляна Поповича (1856-1930 рр.)».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідже¬ння є складовою науково-дослідної роботи кафедри загальної та соціальної педагогіки Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича «Історико-педагогічні та соціальні проблеми професійної підготовки кадрів для системи неперервної освіти і соціальних служб» (державний реєстраційний номер 0233U001234). Тему дисертації затверджено Вченою радою Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича (протокол № 1 від 26.02.2006 р.) і Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 381 від 18.05.2009 р).
Мета дослідження – дослідити освітню діяльність Омеляна Поповича й обґрунтувати доцільність використання його спадщини в умовах реформування сучасної освіти в Україні.
Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:
1) виявити передумови й основні напрями життєтворчості О. Поповича;
2) охарактеризувати освітні ідеї та зміст педагогічної діяльності буковинського педагога;
3) проаналізувати громадського-просвітницьку діяльність О. Поповича;
4) обґрунтувати актуальність і доцільність творчого використання спадщини О. Поповича у сучасній педагогічній науці і практиці.
Об’єкт дослідження – діяльність українських педагогів Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ століття.
Предмет дослідження – педагогічна спадщина та громадсько-просвітницька діяльність Омеляна Поповича.
Методологічною основою дослідження є закони й категорії наукового пізнання, відображення дійсності у людській свідомості; загальнонаукові положення про взаємозумовленість й взаємозв’язок об’єктивних із суб’єктивними факторами розвитку освіти; концептуальні положення про місце та роль досвіду минулого в розвитку сучасної теорії й практики; принципи взаємозв’язку теорії з практикою, культуровідповідності, єдності національного із загальнолюдським.
У дослідженні використовувались такі методи: персоналістично-біографічний (аналіз життєвого шляху О. Поповича крізь призму розкриття сутності творчості, індивідуальної самобутності педагога); історико-ретроспективний (відбір фактичного матеріалу з метою встановлення об’єктивної картини змісту і напрямів життєдіяльності педагога); аналізу: порівняльний, історико-логічний, хронологіч¬ний, предметно-цільовий (дослідження життєдіяльності та педагогічних ідей О.Поповича в динаміці й часовій послідовності); систематизації й синтез-узагальнення виявленої інформації, фактів про багатогранну діяльність педагога; бесіди, інтерв’ю з носіями інформації про О.Поповича.
Джерельну основу дослідження становлять: документи й матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВОВУУ, ф.1065), Інституту літератури імені Т. Шевченка НАН України (ІЛ. ім. Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 3/1622, 3/1531, 59, 77); Центрального державного історичного архіву України у м. Львові (ЦДІА України у м. Львові) (ф. 328, 386, 391); Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України (ЛНБ ім. В.Стефаника НАН України, ф.1, Барв. (2149/п 132; ф.1, Барв. (2149/п 132; 4327/п. 282; 2150/ п. 132), НТШ (486; 507/17п.1)), Державного архіву Чернівецької області (ДАЧО) (ф. 3, 10, 211, 1006), матеріали Національної парламентської бібліотеки України, Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Львівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки, Івано-Франківської державної облаcної універсальної наукової бібліотеки; Чернівецького літературно-меморіального музею Юрія Федьковича, Чернівецького краєзнавчого музею. Значну групу джерел склали спогади й особистий архів О. Поповича та його сучасників (О. Барвінський, М. Кордуба, М. Левицький, В. Сімович, С. Смаль-Стоцький); періодичні видання Буковини («Бібліотека для молодежі, міщан та селян», «Буковина», «Bukoviner Lehrerstimme», «Bukowiner Pedagogische Blatter», «Буковинський православний календар») та Галичини («Родимий Листок», «Ластівка», «Лопата», «Рідна Хата» та ін.), а також дослідження сучасних учених з теорії та історії педагогіки.
Хронологічні межі дисертаційного дослідження обумовлені роками життя Омеляна Поповича (1856 – 1930 рр.).
Наукова новизна й теоретична значущість дослідження: вперше цілісно проаналізовано педагогічні погляди, зміст і основні напрями освітньої діяльності О.Поповича; обґрунтовано його внесок у розбудову національного шкільництва; виокремлено науково-методичні засади навчання й виховання у спадщині просвітника; до наукового обігу введено невідомі та маловідомі архівні документи й матеріали (ЦДАВОВУУ, ф. 1065; ІЛ. ім. Т. Г. Шевченка НАН України, ф. 3/1622, 3/1531, 59, 77; ЦДІА України у м. Львові, ф. 328, 386, 391; НБ ім. В.Стефаника НАН України (ф.1; Барв (2149/п132; 4327 /п. 282; 2150/п. 132)); НТШ (486; 507 / 17 п. 1); ДАЧО, ф. 3, 10, 211, 1006)); матеріали краєзнавчих музеїв (крайова періодика) та особисті матеріали приватних осіб про О.Поповича (В. Гембатюк, М. Іванова, М. Іванюк, Б. Кобевко, І. Попович, В. Старик, Г. Шестакова-Суярко); уточнено бібліографічний перелік праць педагога.
Достовірність і наукова обґрунтованість основних положень та висновків дослідження забезпечується теоретичним обґрунтуванням вихідних положень; використанням достатньої кількості архівних джерел, матеріалів і першоджерел; застосуванням комплексу методів наукового пошуку, що відпові-дають меті, предмету й завданням дослідження в їх органічному взаємозв’язку; науковим підходом до аналізу педагогічних явищ і фактів; співвідношення одержаних висновків із потребами сучасної української системи освіти.
Практичне значення роботи. Основні положення і висновки дисертації скла¬ли основу спецкурсів «Історія педагогіки», «Педагогічні ідеї та освітня діяльність Омеляна Поповича», «Історія освіти й виховання на Буковині», «Дитяча літерату¬ра», які читались у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федько¬вича (акт 17-14/2433 від 09.10.2009), Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка (акт № 1142 від 10.11.2008), Тернопільському наці¬ональному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (акт № 1075-33/19 від 26.10.2008), спеціалізованій початковій школі № 23 Чернівецької міської гімназії № 5, загальноосвітніх шкіл № 40, 42 м. Чернівців, с. Шубранець та с. Горі¬шні Ширівці Заставнівського р-ну Чернівецької обл. (акт № 2/4-385 від 31.08.09).
Увиразнені дидактичні погляди, методичні поради та художні твори О. Поповича можуть бути використані в навчально-виховному процесі й уклада-нні нових навчальних посібників для загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня та ВНЗ; у лекційно-просвітницькій діяльності, післядипломній освіті, для розробки підручників із історії української педагогіки, науково-методичних і навчальних посібників та рекомендацій із педагогічних дисциплін, а також для написання курсових, дипломних і магістерських робіт із теорії та історії педагогіки.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом зініційовано організацію і проведення конференції-круглого столу «Реалізація ідей Омеляна Поповича в сучасній школі» на основі спеціалізованої початкової школи № 23 Чернівецької міської гімназії № 5; випуск методичного посібника «Реалізація педагогічних ідей Омеляна Поповича в сучасній школі», в якому вступне слово й стаття Л.Платаш.
Апробація результатів дисертації та публікації. Основні положення ди-сертації доповідались на Міжнародних – «Творчість Юрія Федьковича в контек-сті української та світової літератури» (Чернівці, 2004), «Підготовка вчителя в умовах модернізації загальноосвітньої школи» (Ужгород, 2005), «Наука: теорія і практика» (Прага – Дніпропетровськ – Бєлгород, 2005), «Інноваційні технології превентивно¬го виховання дітей та молоді: соціально-педагогічний аспект» (Чер-нівці, 2005), «Василь Сімович – особистість, науковець, громадянин» (Чернівці, 2005), «Совре¬менные подходы к продвижению здоровья» (Гомель, 2005), «Вища освіта України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2006), «Націо¬нальна культура в контексті сучасних глобалізаційних процесів» (Київ, 2006), VІ Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції (Чернівці, 2007), «Соціально-психологічні проблеми виховання дітей в дистантних сім’ях і методично-теоретичні засади підготовки спеціалістів до роботи з ними» (Чернівці, 2008), Всеукраїнських – «Ідея опіки дітей та молоді в історико-педагогічній літературі» (Івано-Франківськ, 2005), «Проблеми якості природничої педагогічної освіти» (Полтава, 2006) конференціях, науковому семінарі-конференції «Реалізація ідей О.Поповича в сучасній школі» (Чернівці, 2006), педагогічних читаннях «Василь Сухомлинський – видатний педагог, гуманіст, мислитель ХХ століття» (Чернівці, 2008); щорічних звітних наукових конференціях кафедри загальної та соціальної педагогіки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2004-2009); на уроках позакласного читання у 3-4 класах загальноосвітніх шкіл № 23, 40, 42 м. Чернівців, Шубранецькій та Горіш¬ньоширівецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів Заставнівського району Чернівецької області.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднено у 19 публікаціях, з яких 10– у фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 585 найменувань (із них 85 архівних справ) та 18 додатків. Загальний обсяг роботи становить 335 сторінок, із них 180 сторінок – основного тексту.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
На підставі узагальнення результатів дослідження доходимо таких висновків.
1. Персоналізм як напрям сучасної історико-педагогічної науки уможливлює розкриття внеску у розвиток національної освіти окремими постатями. До них відносимо і Омеляна Поповича – буковинського учителя, громадсько-просвітницького діяча, методиста, автора підручників.
Нами встановлено передумови формування його світогляду та становлення як педагога: родинні (батьки, дід-священник, атмосфера високої духовності і взаємо¬поваги), суспільно-політичні та соціально-економічні чинники (важке політичне та економічне становище буковинців в умовах австро-угорського правління, піднесення культурно-просвітницької роботи в краї), культурно-освітні чинники (навчання в у двокласній народній школі в Сторонці-Путилові, німецькомовній Чернівецькій православній школі та місцевій гімназії, учительській семінарії; участь у заходах, організованих студентами з метою «пробудження у молоді національної свідомості, плекання патріотів руських»; взаємодія з видатними українськими громадськими діячами (С. Воробкевич., М. Василько, С. Смаль-Стоцький, К. Малицька та ін.); науково-педагогічні (творчий доробок Я. - А. Коменського, Й.-Г. Песталоцці, Т. Шевченка, Ю. Федьковича, Марка Вовчка та ін.); участь у роботі культурно-освітніх товариств та розбудові національної системи освіти у кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
На підставі узагальнення біографічних фактів й творчого доробку окреслено основні етапи життєвого шляху О.Поповича:
1) 1856-1880 рр. – період дитячих, юнацьких (студентських) років, становлення О.Поповича як особистості, набуття життєвого досвіду, здобуття освіти, формування основ загальнолюдської і національної позиції О.Поповича;
2) 1873-1877 рр. – студентські роки, початок громадської діяльності;
3) 1878-1892 рр. – період вчителювання, написання підручників, посібників для українських шкіл, літературних творів; активна участь в організації діяльності українських товариств;
4) 1892-1911 рр. – інспекторська діяльність (введення фонетичного пра-вопису, розробка навчально-методичного забезпечення шкіл краю, розширення існуючих та відкриття нових освітніх закладів, забезпечення умов їх належного функціонування);
5) 1912-1918 рр. – захист інтересів буковинських учителів у сеймі, активізація громадсько-просвітницької діяльності, спрямованої на утвердження національної ідеї, піднесення рівня освіти та національної свідомості емігрантів у Колошварі; участь у листопадових подіях 1918 р., очолення шкільної комісії ЗУНР;
6) 1919-1930 – інтенсивна педагогічна та громадсько-просвітницька діяльність О.Поповича у Галичині, вирішення важливих питань розвитку українського шкільництва, укладання підручників і методичних посібників для вчителів.
2. Встановлено, що освітня діяльність О.Поповича охоплювала педагогічний, методичний та управлінський аспекти, а основними видами стали викладацька й виховна робота. Педагогічна діяльність просвітника включала такі напрями: організаційний, навчально-методичний, конструктивно-проектувальний, контроль¬ний, просвітній.
У значній частині праць О.Поповича порушено питання методики викладання, структури уроку, використання наочності, проведенню практичних занять. Чільне місце у теоретико-методичних працях педагога посідають принципи організації навчання й виховання в народних школах: культуровідповідності, природо¬відповідності, свідомості й активності, послідовності, врахування вікових та індивідуальних особливостей із використанням трьох груп методів навчання: словесних (розповідь, пояснення, бесіда, робота з підручником), наочних (ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження) та практичних (робота на пришкільній ділянці, участь у дослідах), обґрунтовано технологію їх комплексного використання у навчально-виховному процесі.
Значну увагу О.Попович зосереджував на питаннях методики викладання грамоти, вивчення літературних творів різних за жанрами, місця підручника у навчанні. З’ясовано, що педагог розробив і видрукував більше 30 навчальних посібників для народних і середніх шкіл. Їхні методично-функціональні засади щодо структури й принципів підбору програмового матеріалу, логіки й способів його подання розглядаємо актуальними.
О.Попович продемонстрував багатофункціональний педагогічний потенціал ху¬дожньої літератури як засобу формування особистості. Виховний ідеал просвітника ґрунтувався на національних і загальнолюдських цінностях формування високоморальної особистості, утвердження мовної традиції в краї, піднесення куль¬турного рівня населення, творчих здобутках народної педагогіки, світогляді буковинців, їх звичаях, обрядах, традиціях.
Провідними ідеями О.Поповича щодо розбудови української національної школи були: здобуття освіти рідною мовою; організація навчально-виховного процесу в школі на основі української національної ідеї, принципах гуманізму і демократизму, поваги до особистості учня, народності, культуровідповідності та соціальної зумовленості навчання й виховання; виховання особистості, зданої до самореалізації можливостей, застосування набутих знань для власного та суспільного блага; забезпечення співпраці школи, сім’ї, громадськості у національному вихованні дітей та молоді, активної участі учня у вирішенні навчально-виховних завдань; пріоритетність у навчально-виховному процесі розумового, трудового, морального та естетичного розвитку учня, врахування його індивідуальних можливостей; організація самоосвіти й самовиховання учнівської молоді та дорослого населення.
3. Встановлено, що зміст громадсько-просвітницької діяльності О. Поповича визначався усвідомленням необхідності поширення освіти серед широких верств населення, розвитком шкільництва як засобу піднесення національної свідомості українців. Конкретним виявом цього розглядаємо його діяльність як народовця. Її поділяємо на кілька етапів. Перший – діяльність у складі учнівських, студентських («Согласіє», «Союз») та просвітницьких товариств Чернівців («Руська Бесіда», «Українська Школа», «Мироносиці», «Жіноча Громада», «Руська Рада»); другий – участь у роботі «Української Культурної Ради», його активна політична діяльність; третій – громадсько-просвітницька діяльність у Львівських педагогічних товариствах «Українське педагогічне товариство», «Рідна Школа».
Доведено, що провідними напрямами громадсько-просвітницької діяльності О. Поповича були координаційно-організаторський, видавничий та суспільний. Діяльність педагога спрямовувалась на боротьбу за існування та розвиток української національної школи; розгортання буковинського національно-демократичного руху, якому педагог надавав прогресивного змісту.
Основними формами й засобами участі О .Поповича у громадсько-просвітницькому русі краю увиразнено: заснування філій товариств, відкриття читалень та бібліотек – осередків просвіти і народного життя у селах, забезпечення їх літературою; організація «курсів анальфабетів», ведення ділових паперів українською мовою у Чернівцях, Кіцмані, Вижниці, Сереті, підготовчих курсів для вступу у гімназію; економічна просвіта молоді унаслідок діяльності «Народного університету» та літературні видання, часописи; відзначення національних свят, заходів крайового значення; благодійницька діяльність, сплачування членських внесків.
Видавнича діяльність просвітника передбачала співпрацю практично з усіма про¬відними педагогічними й культурно-освітніми періодичними виданнями Буковини, редагування часописів («Буковина», «Бібліотека для молодежі, міщан та селян», «Буковинський православний календар» та ін.), популяризацію української мови й творів українських письменників засобами крайових видань.
Провідні ідеї національно-державницької концепції О. Поповича мали беззаперечний вплив на розвиток української культури, науки і національного відродження кінця ХІХ–початку XX століття. Вони не втрачають актуальності у вирішенні питань державного розвитку сучасної України. Основою тісної співпраці з громадськими інституціями краю й теоретичної концепції діяча стали принципи національної єдності, державності, провідного місця інтелігенції у суспільному житті краю; опертя на власні сили; визнання регіональної самобутності буковинських українців; доцільності поєднання керівництва із самостійною ініціативою.
4. У сучасних умовах відродження національної культури й освіти, інтегрування та диференціації навчально-виховного процесу творчо радимо використовувати низку поглядів О.Поповича. А саме: визначення пріоритетності освіти у національно-культурному становленні українців, інтелектуальному розвитку особистості; піднесення престижу професії вчителя – носія загальнолюдських та національних цінностей, посередника між державною і суспільством, взірця для наслідування зростаючим поколінням; національне виховання дитини шляхом збереження й розвитку її рідної мови, вивчення літератури в полікультурному середовищі; організація роботи на «шкільних городцях», навчання читанню та вивчення історії рідного краю; активна участь у діяльності молодіжних організацій, утвердження їхнього впливу на становлення особистості дитини. Актуальним вважаємо вивчення у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл літературної спадщини Омеляна Поповича.
Педагог, подвижник українського шкільництва краю, лідер буковинської інтелі¬генції, активний поборник і захисник національних інтересів українців краю ще за життя здобув високе визнання організатора – «батька українського шкільництва Буковини», авторитет і повагу серед освітян і широкої громадськості. В умовах національно-етнічної мозаїчності Буковини своїми досягненнями на ниві педагогічної, громадсько-просвітницької, видавничої, літературної та суспільно-політичної праці О.Попович гідний увійти у когорту визначних представників національної еліти Буковини.
Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів окресленої теми. Перспективними напрямами подальших наукових розвідок вважаємо: вивчення змісту шкільних підручників, концепції родинного виховання О. Поповича, його літературної спадщини, видавничої та суспільної діяльності.

Список використаних джерел
1. Артеменко Л. Із буковинським вічем ми в Україні – вічні / Л. Артеменко // Буковинське віче. – 1998. – № 88-89 (916-917). – 7 листопада. – С. 6.
2. Апостолюк В. Домашня школа математики. Поради батькам, як допомогти своїм дітям краще засвоювати навчальний матеріал з математики / В. Апостолюк. – Кіцмань, 2005. – 40 с.
3. Апостолюк В. Використання методичних підходів Омеляна Поповича у позакласній роботі з математики / Василь Апостолюк // Науковий вісник Чернівецького університету: Педагогіка та психологія. – Чернівці, 2006. – Вип. 316. – С. 8-10.
4. Баїк Л. Стан народної освіти, школи і педагогічної думки на західноукраїнських землях в період панування Австро-Угорської монархії: лекції з курсу історії пе¬дагогіки для студентів-заочників / Л. Баїк, Б. Мітюров. – Дрогобич, 1965. – 57 с.
5. Баладыженко К. «Буковина» («Зелена Русь» и ея прошлое): [историко-географическій очеркъ] / К. Баладыженко. – Петроградъ, 1915. – 56 с.
6. Барановський М. Педагогіка для семінарий учительських і учителїв шкіл народних / М. Барановський. – Чернівці: Руська Рада, 1901. – С.6-18.
7. Барвінський О. Спомини з мого життя / [упор. А.Шацька, О.Федорук; ред. Л. Винар, І. Гирич] / О. Барвінський. – К., 2004. – 528 с.
8. Бежан Н. Освітня діяльність О.Поповича на Буковині (кінець XIX - початок XX століття) / Н. Бежан // Буковинське віче. – 1998. – 7 листопада – С.6; 5 груд. (№ 96-97). – С. 6.; Бежан Н.С. До питання про педагогічну спадщину Омеляна Поповича / Н. Бежан // Гуманітарна освіта: фактор світової інтеграції / Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. – Чернівці, 1998. – Ч. 3. – С. 176-181; Бежан Н. Педагогічна спадщина та діяльність О.Поповича у становленні національної освіти та шкільництва / Н. Бежан // Питання історії, історіографії, джерелознавства та архівознавства Центральної та Східної Європи: зб. наук. праць. – Київ-Чернівці, 1997. – Вип. 1. – С. 133; Бежан Н.С. Проблема індивідуального підходу в навчанні у спадщині О.Поповича / Н. Бежан // Індивідуальний .підхід до особистості дитини дошкільного та молодшого віку в навчально-виховному процесі: матер. Обл. наук.-практ. конф. – Чернівці, 1998. – С. 3-6.; Бежан Н.С. Просвітницька та громадська діяльність О.Поповича / Н. Бежан // Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. – Чернівці, 1996. – Кн.2. – С. 140-142.
9. Бейлисон В.Г. Арсенал образования. Характеристика, подготовка, конструиро¬вание учебных изданий / В. Бейлисон – М.: Книга, 1986. – 288 с.
10. Бепалко Осип. Іскра / О. Бепалко, К. Кракалія // Календар для україньских учителів на рік 1907. – Чернівці. – 1906.– С. 55.
11. Бех І. Гуманістична педагогіка: перипетії становлення / І. Бех // Дайджест педагогічних ідей та технологій. – 2002. – № 4. – С. 10-12.
12. Бібік Н.М. Я і Україна: Віконечко: підручник для 1 класу / Н. М. Бібік, Н. С. Коваль. – К.: А.С.К., 2002. – 120 с.; Бібік Н.М. Я і Україна: підручник для 2 класу / Н. М. Бібік, Н. С. Коваль. – К.: Форум., 2002. – 144 с.
13. Бібліографія // Рідна школа: ілюстративний часопис. – 1933. – Р.ІІ. – Ч. 7. – 1 квітня – 60 с.
14. Білецька М.А. Українська мова: підручник для 1 класу 3-річної початкової школи / М. А. Білецька, М. С. Вашуленко. – К.: Освіта, 1992. – 223 с.; Вашулен¬ко М.С. Рідна мова: підручник для 3 класу 4-річної і 2 класу 3-річної початкової школи / М. С. Вашуленко, О. І. Мельничайко. – К.: Освіта, 1994. – 256 с.
15. Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник / [укл. М. А. Богайчук]. - Чернівці: «Букрек», 2005. - 312 с.
16. Богачевська-Хом’як М. Білим по білому. Жінки в громадському житті України. 1884-1939./ – Київ, 1995. – 442 с.
17. Боротьба трудящих Буковини за соціальне та національне визволення і возз’єднання з Українською РСР. 1917 – 1941: документи і матеріали. – Чернівці, 1958.; Двадцятьпятьліття товариства «Учительська громада»: ювілейний науковий збірник. – Львів: Накладом товариства «Учительська громада», 1935. – 262 с.
18. Ботушанський В. Сільські світлиці. (З історії виникнення і діяльності україн-ських сільських читалень Буковини у 80-і роки ХІХ–поч. ХХ ст.) / В. Ботушан¬ський // Буковинське віче. – 1994. – № 51; Ботушанський В.М. Становище і кла¬сова боротьба селянства Північної Буковини в період імперіалізму (1900-1914) / В. М. Ботушанський. – К.: Наук. думка, 1975. – 176 с; Ботушанський В. Розвиток народної (початкової) освіти в Чернівцях наприкінці ХVІІІ–на початку ХХ ст. / В. Ботушанський // Буковинський часопис: громадсько-політичний, літературно-мистецький і науково-освітній часопис. – 2008. – № 3. – С. 137-147.; Ботушанський В.М. Розвиток сільської кооперації на Буковині у 80-х рр. ХІХ - на початку ХХ ст. / В. М. Ботушанський, О. В. Ботушанський. – Чернівці: Зелена Буковина, 2002. – 260 с.
19. Брешук С. Новый букварь Е.Поповича / С. Брешук // Bukowiner Pedagogische Blatter: оrgan des Bukowiner Landes-Lehrervereines, 1886. – S.22-24.
20. Брицький П. Буковинці на дипломатичній службі УНР та ЗУНР / П. Брицький, О. Добржанський. – Чернівці: Золоті литаври, 2007. – 241 с.
21. Будна Н. Гімназія, в якій завжди панував дух українства: [про ювілей одного із найстаріших закладів краю – Чернівецькій гімназії № 5] / Н. Будна // Чернівці. – 2006. – 1 груд. – С. 1.
22. Буковина: історичний нарис / [ред.кол.: С. Костишин, В. Ботушанський (відп. ред.) та ін.]. – Чернівці: Зелена Буковина, 1998.– 416 с.
23. Буковинські виборчі розбої // Борба: український соціал-демократичний орган. – 1913. – Рік VI. - Ч. 5. – 6 марта. - С. 5-7.
24. Буковина в контексті європейських міжнародних відносин (з давніх часів до середини XX ст.): [кол. моногр.] / В.М, Ботушанський, С.М. Гакман, Ю.І. Макар та ін. [За заг. ред. В.М. Ботушанського]. –Чернівці: Рута, 2005. – 744 с.
25. Буковина – її минуле і сучасне / [Під ред.. Д. Квітковського, Т. Бриндзана, А. Жуковського]. – Філадельфія, Детройт, 1956. – 966 с.
26. Буковина (Чернівці): часопись політична і наукова для народа руского. – 1908. – 1 (14) серп.; 1908. - 19 жовт. (1 листоп.).
27. Буковина (Чернівці): часопись політична і наукова для народа руского. – Чернівці. – 1905. – 4 (17) лют.; 1904. – 23 січ. (5 лют.); 1904. – 29 жовт. (11 листоп.); 1904. – 11 (24 лют.); 1905. – 9 (22) лют.; 1904. – 7 (20) берез.
28. Буковина (Чернівці): часопись політична і наукова для народа руского. –1905. – Ч. 86. –– 22 лип. (4 серп.). – С. 3.; 1906. – Ч. 114. – 24 верес. (7 жовт.). – С. 3.; 1906. – Ч.30. –10 (23) берез. – С. 3.; 1905. – Ч.38. – 30 берез. (12 квіт.) – С.3.
29. Буковина (Чернівці): часопись політична і наукова для народа руского. – 1891. -30 лип.; 1909. – 15 верес.; 1910. – 12 січ.; 1900. – 23 верес.; 1902. – 16 квіт.; 1909. – 15 січ.; 1902. – 10 груд.; Бібліографія // Промінь: суспільно-науковий орган українського учительства. – Вашківці над Черемошом, 1905. – Рік ІІ. - Ч.3 – 1 лют. – С. 44.
30. Буковина (Чернівці): часопись політична і наукова для народа руского. – 1905. – Ч. 59-60. – 22 трав. (4 черв.); 1905. – 17 (30) квіт.; 1905. – 8 (21) трав.
31. Буковина (Чернівці): часопись політична і наукова для народа руского. – 1909. – 11 квіт; Berichte über die öffentlichen Sitzungen der Bukowinaer Handels –und Gewerbekammer in Czernowitz. Jäber 1910. – Czernowitz, 1911. – 164 s.
32. Буковина (Чернівці): часопись політична і наукова для народа руского. – 1894. – 9 бер.; 1900. – 13 трав.; 1906. – 18 бер.; 1908. – 5 серп.; 1896. – Ч 59.; 1897. – Ч. 265. – С. 1; 1897. – Ч. 211. – С. 2-3; 1909. – Ч. 281. – С.2; 1918. – Ч. 4-5. – С.5.
33. Буковина (Чернівці): часопись політична і наукова для народа руского. – 1901. – 23 лют.; 1901. – 14 (27) груд.; 1902. – 20 січ. (2 лют.); Нова хата. – 1934. – Ч. 9. – С. 4.
34. Бурда М. Теорія шкільного підручника як предмет педагогічного дослідження / М. Бурда // Педагогічна газета. – 1998. – № 8. – С. 1
35. Буринська Н. М. Особистісно-зорієнтоване навчання як провідна дидактична функція сучасного підручника / Н. М. Буринська // Проблеми сучасного підруч¬ника: зб.наук. праць. – К.: Педагогічна думка, 2003. – Вип.. 4. – С. 7-10.
36. Буковина: історичний нарис. – Чернівці, 1998. – 415 с.
37. Буковинське народне віче 3 листопада 1918 року. – Чернівці, 1990. – 45 с.
38. Ваврисевич В. П’ятнадцять основних правд доброго вчителя… / В. Ваврисевич // Учительське слово: методичний журнал українських педагогів у вільному світі. – 1966. – № 3-6 (103-106). – березень-червень. – С. 1-9.
39. Васькович Г. Шкільництво в Україні (1905-1920) / Г. Васькович. – К., 1996.– 360 с.
40. Вашуленко М.С. Горішок: інтегрований підручник з навчання грамоти, математики, ознайомлення з довкіллям для 1 класу 4-річної початкової школи / М. С. Вашуленко, Н. М. Бібік, Л. П. Кочина. – К.: А.С.К., 1999. – 168 с.
41. Ведмеденко Д. Основні напрями національного виховання у спадщині Омеляна Поповича / Д. Ведмеденко. // Науковий вісник Чернівецького університету: Педагогіка та психологія. – Чернівці, 2006. – Вип. 316. – С. 19-22.
42. Венк С. Династическая империя или многонациональное государство: размышления о наследии империи Габсбургов в национальном вопросе. – Австро-Венгрия: опыт многонационального государства. – Москва: ИСБ РАН, 1995. -С. 17-18.
43. Верниволя В. (Сімович В.) Два заслужені українські діячі на Буковині / В. Верниволя // Життя і Знання. – 1938. – Березень. Ч.3. – С.72.; Справозданє Дирекциї Товариства Руска Каса для ощадности і пожичок стоваришеня зареєстрованого з ограниченою порукою в Чернівцях за рік 1911. – Чернівцї, 1912. – С.3.
44. Верниволя В. (Сімович В.). Перший курс вищої народної освіти в Чернівцях / В. Верниволя // Життя і Знання. – 1935. – травень. Ч.5. – С.65.
45. Верниволя В. (Сімович В.). П’ятдесятліття товариства «Народний Дім» у Чер¬нівцях / В. Верниволя // Життя і Знання. – 1934. –Ч.9. – вересень. – С.241-242.
46. Верниволя В. (Сімович В.). «Буковина». У п’ятдесятліття засновин першого українського часопису на Буковині / В. Верниволя // Життя і Знання. – 1935. – Ч.2. – лютий. – С.33-34.
47. Вестник законов державных. 1867. – Вена, 1867. – Часть LХІ. – № 142. – С. 113.
48. Відозва до всіх українців на Буковині // Буковина (Чернівці): часопись політична і наукова для народа руского. – 1908. – Ч. 32. – 14 (27) лют. – С. 1-2.
49. Вісник законів державних для королівств і країв в державній думі заступлених. – Відень, 1870. – С. 219-233.
50. Віче буковинських учителів // Буковина (Чернівці): часопись політична і наукова для народа руского. – 1903. – Ч.8. – С.1.
51. Віче руских учителів на Буковині // Буковина (Чернівці): часопись політична і наукова для народа руского. – 1906. – Ч. 142. – 29 листоп. (12 груд). – С. 1-3; 1906. – Ч. 143. – 1 (14) груд.. – С. 1-3.
52. В.Н. Дещо про буковинсько-руську інтелігенцію (допис з села) // Народ (Львів). – 1890. – 1 лют.; Ще про руську інтелігенцію та про нарід на Буковині // Народ (Львів). – 1890. – 15 лют.; Як ведеться нашим селянкам на Буковині коло вікна // Народ (Львів). – 1890. – 1 трав.
53. Всячина // Промінь: суспільно-науковий орган українського учительства. – Вашківці над Черемошом, 1905. – Ч. 9 і 10.– 15 мая. - С. 121.
54. Всячина. // Каменярі: орган вільної організації українського учительства на Буковині». – 1909-1910.
55. Галичина, Буковина, Угорская Русь. – М: Задруга, 1915. – 281 с. Народний Голос (Чернівці). – 1911. – 20 жовт.
56. Галіп Т. З моїх споминів / Т. Галіп // Краківські вісті. – 1943. – Ч. 47-48; Буковинський журнал. – 1994. – Ч. 1-2. – С. 152-179; Буковинський журнал. – 1994. – Ч. 3-4. – С. 71-100; Романюк М. Українська преса Північної Буковини 1870 – 1918 рр. / М. Романюк. – Львів, 1998. – С. 116.
57. Гарас М. Ілюстрована історія товариства «Українська Школа» в Чернауць в 1887-1937.: пропам’ятна книжечка видана з нагоди 50-х роковин існування цього товариства. / М. Гарас - Чернауць, 1937.- 133с.
58. Гарас М. Освітній і культурний рух на Буковині / М. Гарас // Українська загальна енциклопедія. – Львів-Станіслав-Коломия: Рідна Школа, 1934. – Т. 3. – С. 831-834.
59. Гей, там на горі “Січ” іде!..: пропам’ятна книга «січей». – Едмонтон, 1965. – 432 с.
60. Герасимович І. Боронім народну школу. / І. Герасимович. – Чернівці. – 1913. – 18 с.
61. Герасимович І. На новий шлях / І. Герасимович. – Чернівці, 1909. -20 с.
62. Герасимович І. Омелян Попович / І. Герасимович // Діло. – 1930. – Ч. 75. – С.2-3.
63. Герасимович І. Опіка над бідною молоддю / І. Герасимович // Буковина (Чернівці): часопись політична і наукова для народа руского. – 1902. – Ч. 8. – С.1.
64. Герасимович І. Підручник в справах шкільних: Збірка шкільних законів і розпорядків враз із взірцями урядового діловодства і кореспонденції. / І. Герасимович. - Заставна: з друк.товариства «Руська Рада», 1914. – 364 с.
65. Герасимович І. Подрібний розклад праці українського народного учительства по громадах. / І. Герасимович. – Каменярі: орган вільної організації українського учительства на Буковині». – 1909. Ч. 4.– С. 4-5; Герасимович І. Подрібний розклад працї укр. народ. учительства по громадах / І. Герасимович. // Каменярі: орган вільної організації українського учительства на Буковині». – 1909. – Ч. 7 і 8. – 10 лип. – С. 5-6.
66. Герасимович І. Про зведення для опіки над дітьми / І. Герасимович // Каменярі: орган вільної організації українського учительства на Буковині». – 1913. – Ч.1. – С. 2.
67. Герасимович Г. Про новий виборчий закон до сейму / І. Герасимович. - Чернівці, 1910. – Ч.13. – 34 с.
68. Герасимович І. Спомини Омеляна Поповича: Бібліографія / І. Герасимович // Рідна школа. – 1933. – Ч. 7 – С. 3.
69. Герцюк Д.Д. Учительський рух на західноукраїнських землях (друга половина ХІХ – початок ХХ століття): дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук зі спец. 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки / Д.Д. Герцюк. – Львів, 1995. – 220 с.
70. Герцюк Д.Д. Іван Ющишин – видатний діяч товариства «Взаємна поміч українського учительства» / Д. Герцюк // Діяльність Товариства «Взаємна поміч українського учительства». – Івано-Франківськ, 1996. – С. 31-33.
71. Гільбух Ю.З. Психологічні проблеми оптимізації підручника для початкової школи / Ю. З. Гільбух, М. В. Ричик // Початкова школа. – 1976. – № 6. – С.50-57.
72. Глогорожечка: книга для читання дітям дошкільного та молодшого шкільного віку. – Чернівці, Букрек, 2003. –200 с.
73. Гнатишин І. За прилучення австрійської часті української землі до України / І. Гнатишин // Буковина: літературно-просвітницьке видання. – 1993. – 23 жовт.
74. Гнатчук О. Українські жіночі організації на Буковині (80-і р. ХІХ – 30-і р. ХХ ст).: дис. на здоб. наук.ступ. канд.іст.наук./ О. Гнатчук – Чернівці, 2001. – 201 с.
75. Гнатюк В. Національне відродження австро-угорських українців (1772-1880)./ В. Гнатюк. – Відень, 1916. – 60 с.
76. Гнеп М. Брат і сучасник Федьковича / М. Гнеп // Буковинське віче. – 1997. – 9 квіт.
77. Головні збори тов. «Руска школа» // Буковина (Чернівці): часопись політична і наукова для народа руского. – 1902. – 2 (15) січ. – С. 1-2.
78. Гомотюк О.Є. Центральна Рада в українському державотворчому процесі (березень 1917 – квітень 1918 рр.): – автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. істор. наук. / О. Гомотюк О. – Київ, 1997. – 25 с.
79. Горбачева Л. Азбука жіночого руху. / Л. Горбачева. – Львів, 1937. – 41 с.
80. Господарка «porzadnego» директора в залїщицкій учительській семинариї // Каменярі: орган вільної організації українського учительства на Буковині». – 1909. – Ч. 7 і 8. – 10 лип. – С. 5-6.
81. Гришин-Грищук І. Степан Смаль-Стоцький / І. Гришин-Грищук // Молодий буковинець. -1991. – 20 лист.
82. Грінченко Б. Тяжким шляхом (Про українську пресу) / Книжки пам’яті Насті Грінченко, 1912. – № 8. – 74 с.
83. Грінченко Б. Якої нам треба школи / Книжки пам’яті Насті Грінченко. – Вид. М.Грінченко, 1912. – 3-є вид. –– 24 с.
84. Грушевський М. Ілюстрована історія України. / М. Грушевський. – К.: Наук. Думка, 1990. – 524 с.
85. Ґудзик І. Побудова тексту підручника як фактор його читабельності // Проблеми сучасного підручника: зб.наук.праць / ред.кол. – К.: Педагогічна думка, 2000. – Вип..2. – С.123-127.
86. Гупан Н. Історіографічний огляд розвитку вітчизняної історії педагогіки / Н. Гупан // Зб. наук. праць: Спеціальний випуск «До витоків становлення української педагогічної науки» / Кузь В.Г. (гол. ред.) та ін. – К.: Науковий світ, 2002. - С. 40 – 44.; Гупан Н. Українська історіографія історії педагогіки Н. Гупан. – К.: АПН, 2002. – 223с.
87. Гусар Ю. Український президент Буковини: [О.Попович] / Ю. Гусар // Свобода слова. – 2003. – 6 листоп. – №94 (116). – С. 5.
88. Гуцулятко: літературно-художнє видання / [упор. В. Колодій]. – Чернівці; Букрек, 2004. – 178 с.
89. Далавурак С. Батько народної освіти на Буковині / С. Далавурак // Буковинське віче. – 1992. – № 96. – 18 серп.. – С.3.; Дністер. – 1993. – № 1. – С. 55-57.
90. Далавурак С. Омелян Попович / С. Далавурак // Науковий вісник Чернівецького університету. – 1993. – № 8 (травень). – С.3.
91. Далавурак С.В. Основные этапы развития школ на Буковине / С. Далавурак // Преподавание педагогических дисциплин в высшей школе. – М., 1973. – С. 38-50.
92. Даниленко В.М. Академік С.Смаль-Стоцький. Життя і діяльність / В. М. Даниленко, О. В. Добржанський. – Київ-Чернівці: Інститут історії України НАН України, 1996. – 232 с.
Державний архів Чернівецької області
93. Ф. 1. Буковинська окружна управа. Опис 1, спр. 988, арк. 1- 20.
94. Ф. 1. Буковинська окружна управа. Оп. 1, спр. 15, арк. 1-24.
95. Ф.2. Виконавчий Комітет Буковинського сейму. Оп.1, спр.11115. Статут академічного товариства «Союз».
96. Ф. 3. Буковинська крайова управа. Оп. 2, спр. 7583. – арк. 3.; Ф. 3. Буковинська крайова управа. Оп. 2, спр. 11645. – 72 арк.
97. Ф. 3. Буковинська крайова управа. Оп. 4, спр. 16113. – арк. 1-22.; Ф. 3. Буковинська крайова управа. Оп. 4, спр. 4408. – 16 арк.
98. Ф.3. Буковинська крайова управа. Оп.1, спр.6223, Статут товариства „Руська Бесіда” в Чернівцях, 1894. 5 арк.
99. Ф. 3. Буковинська крайова управа. Оп. 4, спр. 1949. – арк. 11.; Ф. 3. Буковинська крайова управа. Оп. 4, спр. 4019. – 2 арк. ; Ф. 3. Буковинська крайова управа. Оп. 4, спр. 4244. – 72 арк.
100. Ф. 3. Буковинська крайова управа. Оп.2, спр. 6551. – арк.. 4.
101. Ф. 3. Буковинська крайова управа. Оп. 2, спр. 1105. – арк. 1-10.
102. Ф.3. Буковинська крайова управа. Оп 2, спр. 3968. – apк. 6.
103. Ф. 3, Буковинська крайова управа. Оп. 1, спр. 68. – 38 арк.
104. Ф.3. Буковинська крайова управа. Оп.2, спр. 16450. Справа про спостереження за діяльністю українського просвітного товариства «Українська Школа». (Статут товариства, протоколи, листування). 1895-1909. 30 арк.
105. Ф.3. Буковинська крайова управа. Оп.4, спр. 3965. Статут для філій товариства «Руська Школа». 1900 р. – 21 арк.
106. Ф.3. Буковинська крайова управа. Оп. 2, спр.3969. – арк..3-9. (Короткий зміст навчального плану, рекомендований педагогічним закладам приписом Міністерства віровизнань і освіти Австрії від 19 липня 1870 р., № 7033).
107. Ф.3. Буковинська крайова управа. Оп.2, спр.1559, арк.. 11; спр. 1560., арк.. 8-12, 26, 27, 45-52.
108. Ф.3. Буковинська крайова управа. Оп.2, спр.725.
109. Ф.3. Буковинська крайова управа. Оп.2, спр.16113. Статут українського просвітнього товариства в м. Чернівці «Руська Бесіда», 1894. – 22 арк.
110. Ф.3. Буковинська крайова управа. Оп.1, спр.6223, 5 арк. Статут товариства «Руська Бесіда» в Чернівцях, 1894.
111. Ф.3. Буковинська крайова управа. Оп.3, спр.4, арк.8. Статут товариства «Руска Рада».
112. Ф.3. Буковинська крайова управа. Оп.2, спр.27151, 19 арк. Про діяльність українського культурно-просвітнього товариства «Український Народний Дім», 1909-1910.
113. Ф. 3. Буковинська крайова управа. Оп. 1, спр. 2301. – арк.. 22.; Ф. 3. Буковинська крайова управа. Оп. 1, спр. 4400. –13 арк.
114. Ф.10. Чернівецька дирекція поліції. Оп. 1. Спр. 11299. Прохання товариства «Українська Школа» про відкриття в м. Чернівці початкової школи з українською мовою викладання. 1910-1913. – 8 арк.
115. Ф.10. Дирекція поліції м. Чернівці. Оп. 1., спр. 3062. Клопотання українського товариства в м. Чернівці «Руска Школа» про відкриття бібліотек для початкових шкіл в громадах Буковини. 1889. – 5 арк.
116. Ф.10. Дирекція поліції м. Чернівці. Оп. 1., Спр. 615. Справа по нагляду за діяльністю товариств в м. Чернівці. 1911-1912. – 98 арк.
117. Ф.12 Секретаріат міністерства внутрішніх справ Буковини м. Мернівців. Оп.4, спр. 22., арк. 1-23. Справа про нагляд за діяльністю культурно-просвітнього товариства «Товариства православних русинок». 1908-1922.
118. Ф. 29. Австрійська військова адміністрація Буковини. Оп. 1, спр. 27. – арк. 1-2.
119. Ф. 29. Австрійська військова адміністрація Буковини. Оп. 1. Спр. 41.
120. Ф.211. Крайова Шкільна Рада Буковини, м. Чернівці. Оп.2, спр.427, арк.1-2. Статистичні відомості (витяг з праці «Австрійська статистика» - результати перепису населення від 31 грудня 1890); Ф.211. Крайова Шкільна Рада Буковини, м. Чернівці. Оп.4., спр.12. Протоколи засідань Крайової Шкільної Ради Буковни. - 41 арк.; Ф.211. Краевой Школьный Совет Буковины, г. Черновцы. Оп.4., ед.хр.8. Переписка с Мынистерством культов и просвещения, уездными школными сонетами. - 315 арк.
121. Ф.211. Крайова Шкільна Рада Буковини, м. Чернівці. Оп. 2, спр. 1157, 7 арк.
122. Ф.211. Крайова Шкільна Рада Буковини, м. Чернівці. Оп.1, спр. 4359. Листування з керівництвом товариства «Руска Школа» в м. Чернівці про надання її дозволу на відкриття курсів української мови. 1986 р. – 4 арк.; Ф.211. Крайова Шкільна Рада Буковини, м. Чернівці. Оп.1, спр. 3477. Листування із Православною консисторією Буковини й Серетського шкільного повіту про введення шкільним інспектором О.Поповичем української мови викладання в початковій школі общини Рогоешти – 11 арк.
123. Ф.211. Крайова Шкільна Рада Буковини, м. Чернівці. Оп.1., спр. 11791, арк. 1-5, 7. Супровідний лист Чернівецької міської ради зі статутом просвітницького українського жіночого товариства Буковини «Жіноча громада», 1911. – 7 арк.
124. Ф. 211. Крайова Шкільна Рада Буковини, м. Чернівці. Оп.1,спр.3606, 20 арк.
125. Ф.211. Краевой Школьный Совет Буковины г.Черновцы. Оп. 2. Спр.641. Переписка с Министерством культов и просвещения по прошению уездного школьного инспектора Поповича Емельяна об оказании денежной помощи. 1985 год. - 6 л.
126. Ф.1006. Приватна дівоча учительська семінарія «Українська Школа» в м. Чернівці. Оп.1, спр.2. Статут семінарії. 1913 р. – 31 арк.
127. Ф.1006. Приватна дівоча учительська семінарія «Українська Школа» в м. Чернівці. Оп.1, спр.1. Журнал обліку відвідування учениць семінарії за 1909-1921 рр. – 66 арк.
128. Ф.1006. Приватна дівоча учительська семінарія «Українська Школа» в м. Чернівці. Оп.1, спр.2. Книга наказів по семінарії за 1912-1919 рр. - 89 арк.
129. Ф. 1180. «Українське благодійне товариство по наданню допомоги учням середніх шкіл «Шкільна поміч» м. Чернівці. Оп. 1, спр. 1, арк 1-2.
130. Дей О.І. Словник українських псевдонімів і криптонімів (ХVІ - Х століття) / О. І. Дей. – К.: Наукова думка, 1969. – 559 c.
Державний історичний архів України у м. Львові
131. Ф. 309. Оп. 1. Од.зб. 2012. Стаття Яреми. Дитячі переживання і творчість Шевченка” і “Нова фаза в розвитку європейської школи”. Рукописи. – арк. 34.
132. Ф. 328. Редакція української енциклопедії. Опис 1. Спр. 104. – Біографія О.Поповича - арк. 8 – 10.
133. Ф. 328. Редакція української енциклопедії. Опис 1. Біографія Омеляна Поповича Справа 51. – 53 арк.
134. Ф. 386. Бібліотека Огоновського. Опис 1. Спр. 96. Автобіографія письменника О.Поповича – арк. 243 – 259.
135. Ф. 386. Маковей Осип – письменник. Опис 1. Спр. 47. Стаття О.Маковея «Олександр Попович» про життя і літературну діяльність письменник, поміщена в газеті «Буковина» за № 10 в 1909 р. (вирізка з газети) – арк.72.
136. Ф. 386. Маковей Осип – письменник. Опис 1. Листи від осіб з прізвищами на Букви «М – Р». Справа 51. – 53 арк.
137. Ф. 386. Маковей Осип – письменник. Опис 1. Газети та вирізки з газет зі статтями О.Маковея. Справа 47. – 172 арк.
138. Ф. 391. Українська культурна рада у Відні, Оп. 1., Спр. 87. Списки вчителів-чоловіків, які знаходяться на військові цій службі у таборах та шпиталях. – 21 арк.
139. Ф. Ф.206, оп.1, связка 12. Украинское педагогическое товарищество «Рідна Школа» во Львове. Книга протоколов и заседаний издательской комисии. – 99 арх.л.; Ф. 206, оп. 1, спр. 31. «Рідна школа», українське педагогічне товариство у Львові. Книга протоколів засідань президії Головної управи товариства. – 273 арк.; Ф.206, оп.1, ед.хр. 57. Украинское педагогическое товарищество «Рідна Школа» во Львове. Книга протоколов и заседаний президиума Главного управления – 199 арх.л.
140. Діло. Щоденник. – Львів, 1880-1939.
141. Діяльність народного учителя // Буковина (Чернівці): часопись політична і наукова для народа руского. – 1897. – Ч. 147. – С. 2.
142. Державна національна програма «Освіта». (Україна – ХХІ століття). – К.: Райдуга, 1994. – 62 с.
143. Дмитрів Є. (Семака) Ілюстрована історія просвітного товариства «Руська Бе¬сіда» в Чернівцях (1869-1909). / Є. Дмитрів (Семака). – Чернівці, 1909. – 125 с.
144. Дневник законов и распоряжений для герцогства Буковины. Рочник 1873. – Черновцы: Печатня Екгардта, 1873. – Ч.ІV. – С. 27-43.
145. Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. / О. Добржанський. – Чернівці: Золоті литаври, 1999. – 574 с.
146. Добржанський О. Українські депутати австрійського парламенту та місцевих сеймів у роки першої світової війни / О. Добржанський // Перша світова війна та історичні долі народів Центральної та Східної Європи: матеріали Міжнар. наук. конфер., присвяч. 80-річчю Буковинського народного віча (Чернівці 22-24 верес. 1998 р.). – Чернівці: Рута, 2000. -340 с.
147. Добржанський О. Українські депутати від Буковини в Австрійському парламенті / О. Добржанський //Австро-Угорщина з вістями СУФА. – Відень, 2001. - № 11 (40). – серпень. – С.46-49.
148. Добросюк І.І. Освітньо-педагогічна діяльність Івана Семеновича Орлая (1770-1829 рр.). / І. І. Добросюк: автореф. дисерт.на здоб. наук. ступ. канд..пед.наук.– К., 2005. – 22 с.
149. До 145-річчя Омеляна Поповича // Буковинське віче. – 2001. – № 61. – 18 серп. – С. 1.
150. До борби! // Буковина (Чернівці): часопись політична і наукова для народа руского. – 1906. – Ч. 103. – 30 серп. (12 верес.). – С. 1-2.
151. Довідник з історії України (А - Я): посіб. для серед. загальноосв. навч. закладів / за заг.ред І. Підкови, Р. Шуста. – 2-е вид.доопр. і доповн. – К.:Ґенеза, 2001. – 1136 с.
152. Довідник з історії України: в 3 т. / за ред. І. З. Підкови, Р. М.. Шуста. – К.: Генеза, 1990. - Т. 3. – 1990. – 688 с.
153. Долбаев Л.П. Смысловая структура учебного текста и проблемы его понимания. / Л. М. Долбаев. – М.: Педагогика, 1982. -176 с.
154. Долженков О.О. Принципи етнополітики в Україні: 1990-і через призму 1920-х / О. Долженков // Етнонаціональний розвиток в Україні та стан етнічності в діасторі: сутність, реалії конфліктності, проблеми та прогнози на ХХІ ст. / за ред. М. Пірен. – Київ-Чернівці, 1997. – 599 с.
155. Доманицький В. Про Буковину та життя буковинських українців / В. До-маницький – К.: З друкарні Першої Київської Друкарської Спілки, 1910. – 54 с.
156. Дрібні вісти // Буковина (Чернівці): часопись політична і наукова для народа

руского.– 1892.. – Ч. 35. – 28 серп. (9 верес.). – С. 3.
157. Дробот І. Буковинські українці в боротьбі за соборну державність (1920-1930 рр.) / І. Дробот. – К., 2002. – 68 с.
158. Дроздовський Г. Тоді в Чернівцях і довкола. Спогади старого австрійця / [пер. з нім., передмова і примітки Петра Рихла] / О.Дроздовський. – Чернівці: «Мол. буковинець», 2001. – 256 с.
159. Другий з’їзд буковинських учителів // Буковина (Чернівці): часопись політична і наукова для народа руского. – 1895. - № 107. – С.2-3.
160. Енциклопедія українознавства / [гол.ред. В. Кубійович]. – Львів: «Молоде життя», 1996. – Т. 6. – 560 с.
161. Енциклопедія українознавства / [гол.ред. В. Кубійович]. – Львів: «Молоде життя», 1993. – Т. 1. – 400 с.
162. Жіночі студії в Україні: Жінка в історії та сьогодні / [за заг.ред. Л.О.Столяр]. – Одеса: Астропринт, 1999. – 440 с.
163. Жуковський А. Історія Буковини / А. Жуковський // Час. –1991. – Ч. 32-42.
164. Жуковський А. Історія Буковини. / А. Жуковський. – Чернівці: Час, 1994. Ч. 2. – 224 с.
165. Жуковський А. Етапи розвитку українського націоналізму на Буковині / А. Жуковський // Матеріали Третьої Міжнар