Пефтієва Юлія Євгенієвна МАКРОЕКОНОМІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ
На правах рукопису
ПЕФТІЄВА ЮЛІЯ ЄВГЕНІВНА
УДК 338.246.025.2:613/614
МАКРОЕКОНОМІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним
господарством
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Науковий керівник: Марова Світлана Феліксівна, доктор наук з державного управління, професор
Маріуполь - 2017
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я............. 12

ЗМІСТ:

1.1. Сутність та інструментарій планування як основи прийняття регуляторних рішень 12
1.2. Теоретико-методичний підхід до підвищення адаптивності макроекономічного планування в системі державного регулювання галузі охорони здоров’я 31
1.3. Концептуальні положення стратегічного планування розвитку галузі
охорони здоров’я як складової макроекономічного планування 49
Висновок до розділу 1..................................... 70
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЯК ПЕРЕДУМОВА МАКРОЕКОНОМІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ... 73
2.1. Зарубіжний та вітчизняний досвід макроекономічного планування економіки галузі охорони здоров’я................................................ 73
2.2. Стан та проблеми функціонування вітчизняної галузі охорони здоров’я 91
2.3. Методичне забезпечення макроекономічного планування за умов
реформування галузі охорони здоров’я..................... 111
Висновок до розділу 2.................................... 133
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я.. 136
3.1. Організаційно-методичне забезпечення реформування галузі охорони здоров’я в системі державного регулювання економіки............. 136
3.2. Інструментарій макроекономічного планування в системі державного регулювання галузі охорони здоров’я.................... 152
3.3. Організаційно-інформаційне забезпечення управління системою
охорони здоров’я......................................... 174
Висновок до розділу 3.................................... 188
ВИСНОВКИ.................................................. 192
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ............................... 196
ДОДАТКИ................................................... 217

Актуальність теми. З початку 2017 р. реформа галузі охорони здоров’я розпочала новий етап, для якого характерними стали: розвиток сімейної медицини, введення референтних цін на ліки та механізму часткової компенсації вартості ліків для окремих видів хвороб, підвищення якості медичних послуг, профілактика раку та серцево-судинних хвороб. Але найбільш запеклі дискусії в Уряді, Верховній Раді і Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України розгортаються з питань моделі страхової медицини в Україні та правової забезпеченості цієї платформи. Крім того, на порядку денному залишається проблема забезпечення та підвищення ефективності державного регулювання галузі охорони здоров’я.
Треба підкреслити, що економічні відносини в галузі охорони здоров’я створюють непрямий вплив не тільки на життя і здоров’я конкретної людини, а й на стан і відтворення потенціалу всього суспільства, що сприяє розвитку і процвітанню нації та країни. Однією з умов відтворення є реалізація узгодженої державної політики, здійснюваної одночасно різними галузями народного господарства і галузями економіки з метою забезпечення економічного зростання та соціального благополуччя, де охорона здоров’я відіграє одну з ключових ролей. Тому від якості економічних відносин як всередині системи охорони здоров’я, так і за її межами, від їх орієнтації на поліпшення здоров’я населення, залежить національний добробут. У зв’язку з цим повинна бути особливо посилена роль держави в процесі регулювання економічних відносин галузі охорони здоров’я з іншими галузями і сферами національної економіки, взаємодії галузевих органів управління з органами регіонального управління, з міжнародними, громадськими, приватними організаціями. Найважливішого значення при цьому набуває удосконалення макроекономічного планування як методу державного регулювання розвитку національної економіки, її галузей і сфер господарювання на основі більш

повного і точного урахування процесу і результатів стратегічного планування в галузі охорони здоров’я.
Серед основних робіт в області планування та прогнозування можна назвати праці таких зарубіжних авторів, як І. Ансофф [Igor Ansoff],
Ч. Бернард [Chester Irving Barnard], М. Вебер [Max Weber], Г. Гант [Henry Laurence Gantt], Ф. Тейлор [Frederick Winslow Taylor], А.Д. Чандлер [Alfred Dupont Chandler], А. Файоль [Henri Fayol], К. Ендрюс [Kenneth Andrews], Х. Емерсон [Harrington Emerson] й ін. Значний внесок в розвиток теорії та практики державного регулювання й макроекономічного планування різних галузей економіки зробили такі вітчизняні та зарубіжні науковці: О. Амоша, В. Геєць, Г. Губерна, М. Мельникова, М. Мескон [Michael H. Mescon],
0. Поважний, О. Поживілова, Г. Саймон [Herbert A. Simon], З.С. Шершньова,
1. Шкрабак, В Уайт [William R. White]. Істотний внесок у вирішення науково- практичних питань, пов’язаних з окремими проблемами у галузі охорони здоров’я, внесли такі вчені, як: Н. Авраменко, Р. Богачев, В. Воробйов, А. Данилів, Т. Камінська, В. Лехан, С. Марова, В. Москаленко, О. Саєнко,
О. Федько й ін. Проте, низка наукових і принкадних питань щодо теоретичних та методичних аспектів розвитку макроекономічного планування в системі державного регулювання галузі охорони здоров’я, а також обґрунтування методичних рекомендацій щодо організаційно - економічних засад його забезпечення, потребують подальших досліджень, що і зумовлює актуальність теми дослідження, визначення його мети і завдань, об’єкта і предмета, а також структуру дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління МОН України за темами: «Стратегічний розвиток національної економіки, регіонів та підприємств» (номер державної реєстрації 0113U005211, 2013-2014 рр.), в рамках якої автором розвинуто напрями вдосконалення державного регулювання системи охорони здоров’я України в період реформування галузі та «Теоретико- методологічні засади розроблення та функціонування механізмів державного управління на центральному, регіональному, галузевому рівнях в різних сферах суспільного життя» (0110U002889, 2015 - 2016 рр.) в межах якої автором обґрунтовано стратегію реформування національної та регіональної політики в галузі охорони здоров’я.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є обґрунтування теоретичних та науково-методичних засад і розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення макроекономічного планування в системі державного регулювання галузі охорони здоров’я. Для досягнення мети дослідження в дисертації поставлено та вирішено такі завдання:
узагальнити і розвинути теоретико-методичний підхід до макроекономічного планування в системі державного регулювання розвитку галузі охорони здоров’я;
удосконалити концептуальні положення стратегічного планування розвитку галузі охорони здоров’я як складової макроекономічного планування;
систематизувати і узагальнити вітчизняний і зарубіжний досвід забезпечення ефективного функціонування галузі охорони здоров’я шляхом макроекономічного планування в системі державного регулювання економіки;
удосконалити методичне забезпечення макроекономічного планування в системі державного регулювання економіки за умов реформування галузі охорони здоров’я;
удосконалити організаційно-методичне забезпечення реформування галузі охорони здоров’я в системі державного регулювання економіки;
розширити інструментарій макроекономічного планування в системі державного регулювання галузі охорони здоров’я;
розвинути організаційно-інформаційне забезпечення формування і реалізації програм розвитку галузі охорони здоров’я.
Об’єктом дослідження є процес макроекономічного планування.
Предметом дослідження є теоретичні засади та організаційно- методичні підходи до макроекономічного планування в системі державного регулювання галузі охорони здоров’я.
Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, концепцій і шкіл державного регулювання економіки, макроекономічного планування, галузевого і стратегічного управління в сфері охорони здоров’я.
У процесі вирішення завдань дисертації використано низку загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а саме: узагальнення, класифікація - для уточнення категоріально-термінологічної бази дослідження і узагальнення теоретико-методичних підходів до макроекономічного планування; системний підхід, конкретизація, структурний синтез - для розробки концептуальних положень з удосконалення стратегічного планування розвитку галузі охорони здоров’я як елементу макроекономічного планування; економічний аналіз, статистичний аналіз, порівняння - для оцінки стану галузі охорони здоров’я в Україні і дослідженні зарубіжного досвіду регулювання галузі; методи аналізу: витрати - вигоди, витрати - ефективність, витрати - корисність, мінімізації витрат - для вдосконалення організаційно-методичного забезпечення реформування галузі й інструментарію макроекономічного планування; узагальнення, абстрагування - при формулюванні висновків дослідження.
Інформаційну базу наукового аналізу складають законодавчі та нормативно-правові акти України, статистичні дані Державної служби статистики України та міжнародних баз статистичної інформації, результати власних досліджень автора.
Наукова новизна виконаного дослідження полягає в розвитку теоретичних засад, методичних підходів, організаційних положень щодо удосконалення макроекономічного планування в системі державного регулювання галузі охорони здоров’я.
Результати та основні положення дисертації, які характеризують її наукову новизну й відображають внесок автора в розвиток економічної науки, полягають в такому: удосконалено:
концептуальні положення стратегічного планування розвитку галузі охорони здоров’я як складової макроекономічного планування, що базуються на теоретико-методичному підході до підвищення адаптивності макроекономічного планування і передбачають системне поєднання методичних і організаційних засобів розвитку кластерних відносин; циклічність макроекономічного і галузевого прогнозування; підвищення економічної складової галузевого розвитку, що сприятиме підвищенню ефективності і результативності формування і реалізації стратегії галузевого розвитку;
методичне забезпечення макроекономічного планування в системі державного регулювання економіки, яке передбачає використання методів аналізу: витрати - вигоди, витрати - ефективність, витрати - корисність, мінімізації витрат в галузі охорони здоров’я, що дозволить підвищити обґрунтованість макроекономічного планування в період реформування галузі охорони здоров’я, активізації державної політики посилення міжгалузевої взаємодії і кластерного підходу до її реалізації;
організаційно-методичне забезпечення стратегічного планування галузі охорони здоров’я в період її реформування в системі державного регулювання економіки за рахунок створення гнучкої моделі функціонування макроекономічного кластера, який об’єднуватиме різнопрофільні виробництва галузей і секторів економіки, що прямо або опосередковано обслуговують організації охорони здоров’я, діяльність яких регулюється державою і сприяє формуванню стратегічних альянсів як основи фінансово- економічного і технологічного розвитку процесу створення нових благ медичного призначення, що в кінцевому результаті дозволить поліпшити стан здоров’я населення;
інструментарій макроекономічного планування в системі державного регулювання економіки шляхом створення стратегії реформування державної регіональної політики в галузі охорони здоров’я, що базується на принципі соціальної солідарності, міжгалузевому підході, системно-мережевому принципі і передбачає посилення взаємодії суб’єктів господарювання державного і приватного секторів економіки різних галузей, громадських організацій, органів влади і управління усіх рівнів, що надає змогу підвищити цілісність і обгрунтованість елементів макроекономічного планування в системі державного регулювання економіки; набули подальшого розвитку:
теоретико-методичний підхід до підвищення адаптивності макроекономічного планування в системі державного регулювання галузі охорони здоров’я за рахунок узгодження макроекономічного, галузевого і регіонального стратегічного планування, шляхів і засобів їх досягнення, розвитку інструментарію формування і коригування макроекономічної і галузевої стратегій, що дозволить підвищити обґрунтованість і якість макроекономічного планування на основі урахування впливу стану галузі охорони здоров’я на макроекономічний розвиток країни;
напрями підвищення якості стратегічного планування розвитку галузі охорони здоров’я як елементу макроекономічного планування, до яких віднесені: забезпечення дотримання загального соціально-економічного інтересу суспільства - поліпшення здоров’я населення і реалізації принципу соціальної справедливості; систематизація та взаємоузгодженість нормативно-правових актів в період реформування галузі, ефективний фінансовий контроль; забезпечення доступності медичної допомоги всім категоріям громадян; оптимізація співвідношення платної і безкоштовної для населення медичної допомоги; забезпечення ефективності сертифікації, ліцензування ліків і медичної діяльності, що дозволить підвищити якість макроекономічного планування в системі державного регулювання економіки;
організаційно-інформаційне забезпечення формування і реалізації програм розвитку галузі охорони здоров’я за рахунок запровадження фінансового механізму взаємодії суб’єктів обов’язкового медичного
страхування шляхом створення інвестиційного фонду розвитку медичних установ (організаційна складова) і методичних положень економічної оцінки ефективності різних медико-профілактичних програм і медичних технологій (інформаційна складова) з метою вдосконалення фінансової складової національної і регіональних програм у сфері охорони здоров’я.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні та організаційно-методичні положення, викладені в дисертації, доведено до рівня практичних рекомендацій щодо формування і організації макроекономічного планування в системі державного регулювання
економіки і галузевого управління в сфері охорони здоров’я. Зокрема, рекомендації щодо використання методичного підходу до підвищення
адаптивності макроекономічного планування в системі державного
регулювання і напрями реалізації концепції розвитку економічних відносин галузі охорони здоров’я використано в діяльності Департаменту економіки та фінансової політики Міністерства охорони здоров’я України (довідка від 28.11.2016 р. № 1/16-348) та Департаменту охорони здоров’я Донецької обласної державної адміністрації (довідка від 09.11.2016 р. № 012/02-75). Результати дисертаційного дослідження використано в навчальному процесі Донецького державного університету управління МОН України
(м. Маріуполь) (довідка від 27.09.2016 № 02-21/23) при викладанні дисциплін «Національна економіка», «Державне регулювання економіки» та
Донецького національного медичного університету імені М. Горького МОЗ України при викладанні дисципліни «Економіка та організація охорони здоров’я» (довідка від 10.10.2016 р. № 154 а).
Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації сформульовано та обґрунтовано автором особисто. Матеріали наукових статей, підготовлених у співавторстві, використані у дисертації лише у частині, яка належить особисто здобувачу. Внесок автора в колективні праці конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та одержані результати дослідження обговорювались і були схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки в умовах глобальної нестабільності» (Кременчук, 2016 р.); «The development of International Competitiveness: State, Region, Enterprise» (Португалія, Лісабон, 2016 р.); «Соціальна відповідальність: сучасні виклики» (Краматорськ, 2016 р.); «Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки в умовах глобальної нестабільності» (Кременчук, 2015 р.); «Регіональний розвиток - основа розбудови української держави» (Донецьк, 2014 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковано в одинадцяти наукових працях, з яких шість статей у наукових фахових виданнях, із них: дві статті - у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз; п’ять - публікації у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 4,39 ум.-друк. арк., з них особисто автору належить 3,76 ум.-друк. арк.

bibliography

ВИСНОВКИ
Результатом наукового дослідження є сукупність теоретичних, методично-організаційних положень і практичних рекомендацій, що визначають концептуальні основи та шляхи вирішення актуального науково- практичного завдання - удосконалення макроекономічного планування в системі державного регулювання галузі охорони здоров’я.
1. Розвинуто класифікації видів планування, в основу яких закладено принципи раціоналізації, системності та розподілу за певними критеріями в конкретні групи, що дозволяє підвищити ефективність прийнятих регуляторних рішень в економіці. Представлено теоретико- методичний підхід до підвищення адаптивності макроекономічного планування в системі державного регулювання економіки, який передбачає узгодження макроекономічного, галузевого і регіонального стратегічного планування, шляхів і засобів їх досягнення, розвитку інструментарію формування і коригування макроекономічної і галузевої стратегій.
2. Сформульовано концептуальні положення стратегічного планування розвитку галузі охорони здоров’я як складової
макроекономічного планування. В основу концептуальних положень закладено теоретичні засади (теорія стратегічного планування, концепція макроекономічного планування, теорія соціально-економічного планування), моделі (модель галузі І. Ансоффа, аналіз і синтез, структурно- функціональний метод побудови управлінських систем, ситуативний підхід в управлінні) та методи (порівняльний галузевий аналіз, конкурентний аналіз, SWOT-аналіз для галузі, PIMS-аналіз, мережеве планування, стратегічний аудит, системний аналіз) для галузі охорони здоров’я. Запропоновані концептуальні положення відрізняються від існуючих тим, що
використовують запропонований у роботі теоретико-методичний підхід до підвищення адаптивності макроекономічного планування в системі державного регулювання економіки, формування макроекономічного кластеру в рамках запровадженого МОЗ України реформування галузі охорони здоров’я.
3. Визначено сутність вітчизняної діяльності з охорони здоров’я, яка полягає в сукупності узгоджених дій будь-яких організацій, інститутів і об’єднань ресурсів з різних джерел для діяльності в інтересах здоров’я. Систематизовані типи систем охорони здоров’я зарубіжних країн за принципами адміністрування та фінансування, сформульовані переваги і недоліки різних моделей страхування в галузі. Оцінено стан галузі охорони здоров’я в Україні за основними показниками: індекс людського розвитку та його складові, видатки на охорону здоров’я у % до ВВП, тощо. Динаміка і стан захворюваності громадян України вимагають посилення ролі превентивної функції системи охорони здоров’я. Проведено експертне опитування споживачів та виробників медичних послуг і визначено основні групи проблем функціонування вітчизняної системи охорони здоров’я: недостатній обсяг фінансування системи охорони здоров’я та неефективне використання ресурсів; порушення принципів соціальної справедливості; недосконалість системи управління і планування в охороні здоров’я. Це дало змогу розвинути напрями підвищення якості стратегічного планування розвитку галузі охорони здоров’я як елементу макроекономічного планування.
4. Проведено аналіз якісного і кількісного складу медичних кадрів, надана оцінка готовності системи охорони здоров’я до проведення реформ, відмічено застарілу організацію системи медичного обслуговування, яка орієнтована не на задоволення потреб громадян країни в медичній допомозі, а на збереження ситуації та інфраструктури, що дало змогу удосконалити методичне забезпечення макроекономічного планування в системі державного регулювання економіки за умов реформування галузі охорони здоров’я на основі застосування методів оцінки ефективності охорони здоров’я з урахуванням міжгалузевого напряму державної політики та системного підходу в галузі, а також необхідності побудови макроекономічного кластеру.
5. Сформульовано необхідні складові розвитку економічних відносин галузі охорони здоров’я: удосконалення економічно ефективного механізму соціального захисту населення; забезпечення державних гарантій медико-соціальної допомоги; розвиток економічного механізму управління галузі; посилення ролі держави та громадянського суспільства в системі соціального контролю галузі охорони здоров’я тощо. Доведено, що пріоритетним напрямом розвитку економічних відносин галузі охорони здоров’я є формування макроекономічного кластеру. Викладене склало основу удосконалення організаційно-методичного забезпечення реформування галузі охорони здоров’я в системі державного регулювання економіки.
6. Запропонована стратегія реформування державної регіональної політики в галузі охорони здоров’я, що базується на принципі соціальної солідарності, міжгалузевому підході, системно-мережевому принципі і передбачає посилення взаємодії суб’єктів господарювання державного і приватного секторів економіки різних галузей, громадських організацій, органів влади і управління усіх рівнів, що дозволило удосконалити інструментарій макроекономічного планування в системі державного регулювання економіки в цілому.
7. Доведено, що реформа галузі охорони здоров’я в першу чергу повинна бути спрямована на поліпшення здоров’я і добробуту громадян, що є кінцевою метою соціального та економічного розвитку областей і країни в цілому. З метою вирішення проблеми підвищення якості лікування при недостатньому фінансуванні галузі розвинуто організаційно-інформаційне забезпечення фінансового механізму взаємодії суб’єктів обов’язкового медичного страхування, за рахунок створення Інвестиційного фонду на розвиток медичних установ і економічної оцінки ефективності різних медико-профілактичних програм і медичних технологій.
8. Дисертаційне дослідження дозволило суттєво розвинути теоретико-методичні засади макроекономічного планування в системі державного регулювання економіки, а також, на основі діагностики стану вітчизняної сфери охорони здоров’я і її ролі в забезпеченні стратегічного розвитку національного господарства, визначити шляхи і методичні й організаційні засади удосконалення макроекономічного планування в системі державного регулювання галузі охорони здоров’я.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авраменко Н. В. Державне управління системою охорони здоров’я на регіональному рівні: сучасний стан, шляхи вдосконалення : монографія / Н. В. Авраменко. - Запоріжжя : КПУ, 2010. - 196 с.
2. Авраменко Н. В. Організаційні аспекти державного управління системою охорони здоров’я в Україні / Н. В. Авраменко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2010. - № 2. - С. 194-196.
3. Артюхіна М. В. Маркетингова діяльність закладів охорони здоров’я в умовах реформування галузі / М. В. Артюхіна // Економічний вісник Донбасу. - 2011. - № 2 (24). - С. 135-137.
4. Аунапу Т. Ф. Некоторые научные методы принятия управленческих решений / Т. Ф. Аунапу, Ф. Ф. Аунапу. - Барнаул : Алт.кн. изд-во, 1975. - 135 с.
5. Бакаєв О. О. Мікроекономічне моделювання і інформаційні технології / О. О. Бакаєв, В. І. Гриценко [та ін.] . - Наукова думка, 2003 . - 182 с.
6. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії методології, практики : [моногр.] / В. Д. Бакуменко. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 328 с.
7. Балдин О. Управленческие решения: теория и технологии
принятия. [Учебник для вузов] / О. Балдин, С. Воробьев. - М.: Проект, 2006. - 304 с.
8. Бендукідзе К. Реформи охорони здоров’я в Республіці Грузія: від радянської руїни до охорони здоров’я на ринковій основі / К. Бендукідзе, Ф. Редер, М. Танер, А. Урушадзе. - 2014. - К.: ТОВ «Аграр Медіа Груп». -
2014. - 52 с.
9. Бетлій О. Чи може зачекати реформа системи охорони здоров’я? / О. Бетлій [Електронний ресурс]. - 2012. - Режим доступу:
http://www.ier.com.ua/ua/pubHcations/comments?pid=3486.
10. Бобришева О. В. Ефективний розвиток та функціонування ринку медичних послуг в умовах глобалізації економіки та інтеграційних процесів в охороні здоров’я / О. В. Бобришева // Вісник Дніпропетровського університету. - 2014. - № 10/1, том 22. - С. 12-18.
11. Богачев Р. М. Порівняльний аналіз принципів фінансування медичної галузі в Україні та деяких країнах світу / Р. М. Богачев // Вісник НАДУ - 2013. - № 4. - С. 24-30.
12. Бондар А. В. Фінансування галузі охорони здоров’я в Україні та у зарубіжних країнах / А. В. Бондар // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку : [збірник наукових праць] / Відповідальний редактор О. Є. Кузьмін. - Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2011. - С. 357-364.
13. Бондарева Л. В. Забезпечення доступної і якісної медичної допомоги на базовому рівні: механізми державного регулювання: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. екон. наук : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Л. В. Бондарева. - Одеса, 2014. - 20 с.
14. Бурков В. Н. Механизмы функционирования организационных систем / В. Н. Бурков, В. В. Кондратьев. - М. : Наука, 1981. - 384 с.
15. Бурцева О. Є. Планування та прогнозування як основа прийняття управлінських рішень: зміст, класифікації та порівняння / О. Є. Бурцева, Ю. Є. Пефтієва // Бізнес Інформ: науковий журнал. - Харків: «ІНЖЕК», 2016. - № 11. - С. 392-397.
16. Вайс К. Оцінювання: методи дослідження програм та політики / К. Вайс; [пер. з англ. Р. Ткачука та М. Корчинської]; Наук. ред. пер. О. Кілієвич. - К. : Основи, 2000. - 671 с.
17. Василенко В. А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: [навч. посіб.] / В. А. Василенко. - К.:ЦУЛ, 2003. - 420 с.
18. Васильєва І. В. Проблеми реформування системи охорони здоров’я: деякі політико-економічні аспекти / І. В. Васильєва, С. Д. Місержи // Держава і право. - 2010. - № 47. - С. 708-715.
19. Веймер Д. Аналіз політики: концепції і практика / Д. Веймер, Е. Вайнінг ; [пер. з англ. І. Дзюб, А. Олійник]. - К. : Основи, 1998. - 654 с.
20. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел]. - К., Ірпінь: Перун, 2004. - 1440 с.