Пельтек Людмила Володимирівна. Удосконалення управління фінансово-економічним станом підприємств харчової промисловості

brief description

Пельтек Людмила Володимирівна. Удосконалення управління фінансово-економічним станом підприємств харчової промисловості: дисертація канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний ун-т харчових технологій. - К., 2003

Пельтек Л.В. Удосконалення управління фінансово-економічним станом підприємств харчової промисловості. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація та управління підприємствами Національний університет харчових технологій, Київ, 2003.
Дисертацію присвячено удосконаленню управління фінансово-економічним станом підприємств харчової промисловості. Уточнено сутність і розглянуто теоретичні аспекти фінансово-економічного стану підприємств. Узагальнено сучасні підходи до формування системи ефективного управління фінансово-економічним станом. Обґрунтовано фактори впливу на фінансово-економічний стан підприємства. Досліджено сучасний фінансово-економічний стан підприємств харчової промисловості Запорізької області. Розроблено методичні і практичні рекомендації з удосконалення механізму управління фінансово-економічним станом підприємств харчової промисловості. Розроблено модель управління фінансово-економічним станом підприємств харчової промисловості.

1. Фінансово-економічний стан підприємства повинний розглядається як результат виробничо-господарської діяльності підприємства, що характеризується системою показників, які відбивають наявність, розміщення, використання фінансових ресурсів підприємства і ефективність господарської діяльності. При цьому управління фінансово-економічним станом підприємства являє собою процес вироблення і прийняття управлінських рішень по всіх основних складових його формування, що забезпечують досягнення стратегічних та тактичних цілей підприємства.
2. Представлена класифікація факторів впливу на фінансово-економічний стан підприємства поділяється на класифікаційні групи факторів в залежності від таких класифікаційних ознак, в основу яких покладено мету підвищення якості управлінських рішень: належність до досліджуваного об’єкта, значимість, залежність від діяльності людей, масштаб впливу, напрямки впливу, тривалість та характер впливу, сфера формування, передбачуваність, керованість, можливість обліку і кількісного виміру, ступінь деталізації, сторона досліджуваного явища.
Вона дає комплексне представлення про вплив різноманітних факторів на фінансово-економічний стан підприємства; є основою для факторного моделювання фінансово-економічного стану; є базою для активного підходу до виявлення складових фінансово-економічного стану і підвищення якості управлінських рішень.
3. У даний час на фінансово-економічний стан підприємств харчової промисловості найбільш впливають внутрішні (ендогенні) фактори. В процесі управління такі фактори здійснюють несприятливий (або сприятливий) вплив в залежності від факторів-показників об’єкту дослідження: обсягу і структури виробництва і реалізації, витрат виробництва, цінової політики, складу і структури активів, дебіторської і кредиторської заборгованості, фінансових ресурсів.
4. Вивчення тенденцій економічного розвитку харчових підприємств Запорізької області за 1998-2002 роки свідчить про те, що для більшості підприємств першочерговою проблемою залишається проблема формування стійкого фінансово-економічного стану. Збільшилося число збитково працюючих підприємств із 10% у 1998 році до 30% у 2002 році. Спостерігається ріст числа підприємств із 10% (на кінець 1998 року) до 70% (на кінець 2002 року), у складі активів балансу яких малися непокриті збитки, причому частка даної «хворої» статті до кінця 2002 року склала 8,9%, тоді як у 1998 році тільки 0,1%. За аналізований період 90% підприємств мали нестачу власних оборотних коштів для формування своїх запасів і витрат. При наявній тенденції росту поточної ліквідності в середньому, по сукупності підприємств 70% досліджуваних мали показник поточної ліквідності нижче нормативу.
5. Аналізуючи фінансово-економічний стан десяти підприємств харчової промисловості Запорізької області слід зазначити, що найбільш ефективно функціонували протягом аналізованого періоду три підприємства, що були ранжировані в порядку вибуття рейтингової оцінки: ПП Молокозавод-Олком”, ТОВ Сладко” і ВАТ Хлібокомбінат № 2”, де якість управління фінансово-економічним станом краща.
6. Запропонована система управління фінансово-економічним станом підприємства. Центральне місце в ній займає ефективне інформаційне забезпечення, координатором якого є центр прогнозування і обліку. З цією метою на підприємствах харчової промисловості діють центри відповідальності з відповідною структурою. Окремі блоки в системі займають цілеспрямована економічна політика управління і контролінг фінансово-економічного стану. Проведення аналізу фінансово-економічного стану дозволяє здійснити поточне планування і визначити пріоритетні напрями управлінського впливу для забезпечення стійкого фінансово-економічного розвитку підприємств харчової промисловості.
7. Використання в практичній діяльності харчових підприємств комплексного індикатора фінансово-економічного стану дозволить у процесі контролінга виявляти сигнали кризових явищ і в реальному режимі часу, на основі широких можливостей у виборі варіантів пошуку резервів економічного росту підприємства регулювати основні параметри фінансово-економічного стану відповідно до загальної моделі планування економічного розвитку підприємства в залежності від сформованої комбінації зовнішніх і внутрішніх факторів. Уточнена методика розрахунку комплексного індикатора, адаптована до діяльності харчових підприємств, спрямована на проведення експрес-оцінки фінансово-економічного стану підприємства і підвищення ефективності управління внутрішніми формалізованими факторами шляхом максимізації одних параметрів при задовільних значеннях інших параметрів.
8. Варіабельність управлінських рішень в області формування фінансово-економічного стану залежить від сформованої комбінації зовнішніх і внутрішніх факторів. Рекомендовані загальні моделі планування економічного розвитку підприємства наступального і захисного характеру можуть бути використані в регулюванні параметрів фінансово-економічного стану підприємства на конкретних стадіях кон'юнктури ринку.
9. Удосконалено економіко-математичну модель Вілсона щодо оптимального обсягу поповнення оборотних коштів підприємств харчової промисловості з урахуванням специфіки підприємств харчової промисловості - обмеженого терміну придатності сировини.