Петрук Олександр Михайлович. Розвиток національної системи бухгалтерського обліку в Україні: стратегія, гармонізація, регламентація

brief description

Петрук Олександр Михайлович. Розвиток національної системи бухгалтерського обліку в Україні: стратегія, гармонізація, регламентація : дис... д-ра екон. наук: 08.06.04 / Житомирський держ. технологічний ун-т. — Житомир, 2006. — 406арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 324-358.

Петрук О.М. Розвиток національної системи бухгалтерського обліку в Україні: стратегія, гармонізація, регламентація. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.04. бухгалтерський облік, аналіз та аудит Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, Київ, 2006.
В дисертації досліджено генезис бухгалтерського обліку в контексті розвитку економічної системи та методів наукового пізнання. Розкрито теоретичні засади розвитку системи бухгалтерського обліку. Уточнено із застосуванням системного підходу предмет і метод бухгалтерського обліку.
Досліджено теоретичні, методологічні та практичні основи гармонізації та регламентації бухгалтерського обліку в Україні на національному та міжнародному рівнях. Розкрито сутність і структуру бухгалтерського обліку як об’єкта гармонізації. Визначено стратегічні напрями розвитку національної системи бухгалтерського обліку для досягнення її гармонізації на міжнародному рівні шляхом узгодження національного законодавства в сфері бухгалтерського обліку, що уніфікує її методологію.
Визначено і обґрунтовано підхід до бухгалтерського обліку як соціально-економічного інституту, що є об’єктом і засобом регулювання економіки. На основі уточнення системних характеристик бухгалтерського обліку обґрунтовано необхідність регулятивного впливу на методологічну складову системи бухгалтерського обліку шляхом визначення загальновизнаних методів бухгалтерського обліку.
Розкрито необхідність гармонізації господарського, цивільного та бухгалтерського законодавства шляхом узгодження понятійного апарату.
Доведено необхідність визначення та закріплення професійного судження бухгалтера у нормативних документах з бухгалтерського обліку, визначено випадки його застосування. Розроблено та запроваджено у практику підприємств методики обліку міжнародних розрахунків документарними акредитивами та інкасо із застосуванням балансових і позабалансових рахунків на основі врахування організаційних передумов розрахунків підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Оцінено можливості обліку і контролю міжнародних розрахунків із застосуванням інформаційно-комп’ютерних технологій.

У дисертації теоретично узагальнено та запропоновано новий напрям розв’язання наукової проблеми, яка полягає у здійсненні подальшого удосконалення теорії, методології та практики розбудови національної системи бухгалтерського обліку в період її гармонізації на національному та міжнаціональному рівнях. На підставі проведеного дослідження внесено пропозиції і розроблено рекомендації щодо удосконалення регламентації обліку, які відображають вирішення завдань відповідно до поставленої мети. Загальні висновки, одержані в результаті дослідження, наступні.
На теоретичному рівні:
1. З розвитком методів наукового пізнання та еволюцією економічної системи до рівня постіндустріального суспільства, подальше удосконалення бухгалтерського обліку пов’язане з міждисциплінарними дослідженнями та використанням таких базових філософських методів, як діалектичний та системний підходи.
2. Системний підхід до бухгалтерського обліку вимагає його розгляду в двох аспектах: нормативному (професійна діяльність) та позитивному (функціональна наука). Професійна діяльність бухгалтера має своїм предметом інформацію, необхідну для управління, а об’єктом сукупність ФГЖ, що формують господарську діяльність підприємства. Предмет бухгалтерської науки закономірності розвитку окремих принципів, методів та прийомів, об’єкт методологія. Таке розмежування усуває методологічні перешкоди (наприклад, в частині обмеження кількості методів) для подальшого розвитку бухгалтерської науки.
3. Межі гармонізації бухгалтерського обліку як наукового поняття та економічного явища пояснюється відкритістю системи бухгалтерського обліку, яка залежить від зовнішнього середовища. У відповідь на змінність з часом запитів зовнішніх користувачів постійно удосконалюються методики, форми та організація бухгалтерського обліку. В окремих країнах бухгалтерська наука досягла значного випередження у своєму розвитку, що викликає потребу гармонізації для країн, які розвиваються. Тотожні процеси відбуваються з регулюванням бухгалтерського обліку на національному рівні, коли на певному етапі виникає потреба в його гармонізації. Але на відміну від науки, яка є наднаціональною, регулювання обмежене особливостями економічного та правового розвитку нації, що необхідно враховувати при розбудові НСБО.
4. Регулююча функція бухгалтерського обліку реалізується через уніфікацію методології обліку. Досягається це за рахунок норм законодавства, які містять принципи та правила ведення бухгалтерського обліку. Для цього в нормативних документах необхідно відобразити найбільш ефективні (загальновизнані) методи бухгалтерського обліку. До їх переліку слід віднести: документування, рахунки, подвійний запис, баланс, звітність, інвентаризацію, калькулювання, оцінку та запропонований автором план рахунків.
На методологічному рівні:
5. Гармонізація бухгалтерського обліку має на меті його уніфікацію, яка передбачає створення єдиної глобальної системи бухгалтерського обліку. Досягнути такого результату можливо за повної відповідності різних НСБО за всіма елементами. За відсутності міжнародного (наднаціонального) обліку як системи, значення гармонізації полягає у відборі найбільш ефективних методів ведення бухгалтерського обліку для їх рекомендаційного поширення в інших країнах світу.
Гармонізація бухгалтерського обліку можлива, коли певний її рівень досягається всередині самої країни. Через уніфікацію окремих облікових процедур, взаємоузгодження бухгалтерського та податкового законодавства, встановлення та застосування правил, що дозволяють узагальнювати дані на рівні держави, стане можливим побудова такої національної системи обліку, яка дозволить розробити раціональні заходи щодо приведення її у відповідність з міжнародними вимогами.
6. В період переходу України до ринкових умов господарювання держава відмовилася від бухгалтерського обліку для управління економікою на макрорівні. Водночас, бухгалтерський облік має всі передумови, щоб держава використовувала його як організаційно-економічну систему регулювання (а не управління) економікою. Для цього слід добитись виконання основного призначення бухгалтерського обліку надання достовірної інформації користувачам. Такий результат забезпечить порівнянність інформації, яка міститься у фінансовій звітності. Це досягається через сувору регламентацію методів та окремих процедур бухгалтерського обліку. Принципи обліку повинні застосовуватись виключно у випадках, не передбачених бухгалтерським законодавством.
Теперішній статус бухгалтерського обліку, значення якого зростає, вимагає належного визнання, як соціально-економічного інституту. Це створить передумови для використання бухгалтерського обліку як організаційно-економічної системи регулювання економіки.
7. Принципи складання фінансової звітності, будучи більш широкими і універсальними, ніж правила, контролюють і регулюють сутність, а не форму вимог до облікових даних, тому бухгалтерська інформація, підготовлена на основі принципів, буде більш достовірною. Водночас для застосування принципів у вітчизняних умовах потрібне їх детальне тлумачення в підзаконних нормативних актах.
Перелік принципів, наведених, в Законі Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, повинен бути збільшений за рахунок вимог до якості бухгалтерської інформації й умов ведення обліку. Наявні принципи потрібно поділити на припущення (гіпотези автономність, безперервність, послідовність, періодичність) і вимоги (диспозиції обачність, повне висвітлення, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історична собівартість, єдиний грошовий вимірник).
8. З метою покращання функціонування національної облікової системи необхідно гармонізувати законодавство по бухгалтерському обліку з іншими нормативними актами. Гармонізація господарського, цивільного і бухгалтерського законодавства в частині визначення таких термінів, як бухгалтерський облік”, фінансовий стан”, фінансові результати діяльності”, грошовий потік”, активи”, зобов’язання” та факти господарського життя”, сприятиме зростанню рівня достовірності інформації, підвищенню юридичної сили цих понять та суспільної регулюючої ролі бухгалтерського обліку.
9. З питань формування, представлення і розкриття фінансової інформації, за умов відсутності точних інструкцій, професійний бухгалтер повинен приймати рішення, використовуючи механізм професійного судження. Необхідним є поетапне впровадження механізму застосування професійного судження для прийняття рішень в систему генерації облікової інформації. Воно є засобом, за допомогою якого: 1) здійснюється процес реальної лібералізації системи бухгалтерського обліку; 2) відбувається удосконалення системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку і звітності; 3) розв’язуються протиріччя діючого законодавства; 4) підвищується роль бухгалтера на окремому підприємстві.
10. Національний план рахунків є елементом структури системи більш високого порядку по відношенню до бухгалтерського обліку національної системи бухгалтерського обліку. Тобто, на рівні національної облікової системи план рахунків є методом регламентації бухгалтерського обліку; на рівні ж системи бухгалтерського обліку план рахунків є одним з облікових методів. Тільки за такого підходу побудова плану рахунків може та повинна сприяти застосуванню основних облікових методів (рахунки, подвійний запис) з принципами складання звітності, яка повинна містити достовірну інформацію.
11. Запропоновано розв’язання проблем формування облікової політики в частині самостійного вибору підприємствами облікових методів і процедур, що сприятиме порівнянності даних звітності. Перспективним напрямом дослідження є розробка на державному рівні нормативних актів щодо облікової політики, які зведуть до мінімуму невизначеність з методичних питань ведення обліку на окремому підприємстві.
На практичному рівні:
12. Нормативна неврегульованість обліку розрахунків підприємств у сфері зовнішньоекономічної діяльності погіршує якість складання фінансової звітності. Підпорядкування міжнародним нормативним актам та національні валютні обмеження визначають специфіку організації документарних форм міжнародних розрахунків. Врахування цих факторів дозволить усунути недоліки національних П(С)БО з цих питань та гармонізувати бухгалтерський облік на мікрорівні.
13. Пропонується удосконалена методика обліку міжнародних розрахунків документарними акредитивами та інкасо в частині застосування бухгалтерського рахунку Товари в дорозі” (підвищить достовірність відображення активів і пасивів вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності) та позабалансових рахунків Гарантії та забезпечення надані” та Гарантії та забезпечення отримані” (дозволить оцінити перспективну платоспроможність суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності).
14. Використання інформаційно-комп’ютерних технологій для обліку та контролю розрахунків документарним акредитивом й інкасо зменшують комерційні та фінансові ризики через покращання інформаційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання. Перспективним напрямом дослідження є формулювання облікових моделей та їх комп’ютеризація, залежно від особливостей організації форм міжнародних розрахунків.