ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ПРЕДМЕТ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ

brief description

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………...... 4

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ЙОГО ВИДИ.......13

1.1. Економічна сутність, значення і родова належність
підприємництва......................................................................................13
1.2. Визначення поняття підприємництва................................................. 29
1.3. Види підприємництва .......................................................................... 39
Висновки до розділу 1 ………………………………………………........ 53

РОЗДІЛ 2. ОЗНАКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА.........................................56

2.1. Загальна характеристика ознак підприємництва...............................56
2.2. Самостійність, ініціативність, систематичність і професійність як ознаки підприємництва ......................................................................................66
2.3. Ризик і цілі підприємництва...............................................................76
Висновки до розділу 2…………………………………….........................97

РОЗДІЛ 3. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО НА ПІДПРИЄМНИЦЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЯ.......................................................102

3.1. Поняття права на підприємницьку діяльність, її свободи та реалізації..............................................................................................................102
3.2. Суб’єкти права на підприємницьку діяльність та їх правосуб’єктність...............................................................................................116
3.3. Соціальна відповідальність і етика у реалізації права на підприємницьку діяльність................................................................................154
Висновки до розділу 3................................................................................173

ВИСНОВКИ…………………………………………………………….176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………....180
ДОДАТКИ.................................................................................................

ВСТУП

Актуальність теми. У 90-х роках минулого століття почався перехід від планово-регульованої до ринкової економіки в Україні. Відмова від централізованого регулювання господарської діяльності призвела до появи поняття підприємницької діяльності. Право на підприємницьку діяльність закріплено в ст.42 Конституції України [1], підприємництво одержало подальше легальне закріплення в Господарському кодексі України [2].
Соціально-економічні реформи обумовили радикальні зміни в українському праві. Ці зміни виявилися, з одного боку, у припиненні дії багатьох правових інститутів і окремих правових норм, а з іншого боку, у появі настільки ж численних новел – нових правових інститутів і правових норм, яких раніше в українському праві не існувало. Так, формування підприємництва як нового утворення обумовило появу нових за змістом суспільних відносин, що вимагають адекватного правового регулювання і відповідно нового понятійного апарата, що розкриває особливості тих або інших суспільних явищ.
Наявність вільного підприємництва служить однією з визначальних ознак ринкової економіки. Перехід економіки до ринкових відносин невід’ємно пов'язаний із становленням і розвитком підприємництва. Аналіз світового та вітчизняного досвіду і сучасні тенденції економічного розвитку свідчать, що саме підприємництво є одним з найважливіших чинників соціально-економічного прогресу сучасного суспільства. Тому розвиток підприємництва розглядається як стратегічний напрям подолання економічної кризи та вирішення соціально-економічних проблем і суперечностей перехідної економіки України. Стратегічне значення розвитку підприємництва в умовах ринкових перетворень випливає з економічної природи підприємництва як форми господарювання, притаманної ринковій економіці.
В Указі Президента України „Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва” від 12.05.2005 р. [3] передбачено низку заходів з метою забезпечення реалізації конституційного права громадян на підприємницьку діяльність, створення більш сприятливих умов для розвитку підприємництва на засадах непорушності права приватної власності, підтримки добросовісної конкуренції і обмеження монополізму.
Розвиток і подальше удосконалювання відносин за участю підприємців, які мають певну специфіку, вимагають їхнього детального регулювання спеціальними правовими нормами. Об'єктивно необхідним є подальше удосконалення підприємницького законодавства, забезпечення ефективного застосування правових норм, усунення прогалин і протиріччя правового регулювання.
Закріплення в Господарському кодексі України легального визначення поняття підприємництва послужило подальшим поштовхом для розвитку наукових досліджень цього поняття.
Низку проблем підприємництва як економічного явища висвітлено в працях вчених-економістів, таких як Є.Ф.Борисов, А.В.Бусигін, Ю.А.Львов, Г.В.Осовська, Б.А.Райзберг, П.Ф.Друкер, Э.Дж.Долан, Д.Ліндсей, Й.Шумпетер та інших дослідників.
Поняття та ознаки підприємницької діяльності як предмета правового регулювання аналізувались у роботах таких сучасних вчених-юристів, як В.К.Андрєєв, А.Г.Биков, В.В.Долинська, І.В.Дойніков, Г.А.Гаджиєв, С.Е.Жилінський, Ж.А.Іонова, Т.В.Кашаніна, А.Я.Курбатов, П.Г.Лахно, К.К.Лєбєдєв, Л.В.Ніколаєва, П.Г. Лахно, К.К. Лебедєв, Л.В. Ніколаєва, О.А. Підопрігора, О.О. Підопрігора, В.Ф.Попондопуло, В.М.Селіванов, І. В.Спасибо-Фатеєва та ін. Дослідження вчених-юристів істотно розширюють і поглиблюють уявлення про підприємницьку діяльність.
Разом з тим, не можна не відзначити, що в багатьох роботах вчених - юристів, присвячених підприємницькій діяльності, відсутній концептуальний підхід. Деякі вчені обмежуються аналізом окремих ознак підприємницької діяльності і формулюванням дефініції, що мало чим відрізняється від легального визначення поняття підприємництва.
Таке становище вважаємо незадовільним через те, що внаслідок динамічного розвитку правового регулювання сфери підприємництва і значного збільшення обсягу нормативно-правового масиву в цій сфері, у термінологічному апараті підприємницького законодавства з'явилася значна кількість дефініцій, роль яких не можна переоцінити. Відправним легальним визначенням, що є вихідним для всієї термінології у сфері правового регулювання підприємницької діяльності, є дефініція найважливішої категорії «підприємництво».
Підприємництво, важливість якого зростає внаслідок розвитку ринкових відносин в Україні, є комплексним предметом правового регулювання. Деякі аспекти залишились поза увагою науковців, багато питань поняття та сутності підприємництва є спірними в юридичній літературі. Зокрема, одним з найбільш дискусійних питань є виявлення ознак підприємництва, кількість яких та позначення розуміється у літературі по-різному.
Значна частина теоретичних і практичних аспектів підприємництва як предмета правового регулювання не розроблені або недостатньо розроблені в науковій літературі. Зокрема, відсутні фундаментальні наукові дослідження проблем родової належності підприємництва, цілей підприємництва, а також конституційного права на підприємницьку діяльність та його реалізації.
У зв’язку з цим перед теорією та практикою постає завдання детального дослідження зазначеної категорії.
Зазначеним у сукупності і визначається актуальність і необхідність даного дисертаційного дослідження.
Таким чином, для забезпечення надійного і стабільного правового регулювання підприємництва необхідне його наукове дослідження як предмета такого регулювання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри підприємницького та комерційного права Одеської національної юридичної академії МОН України на 2001-2005 рр. Тема дослідження є складовою частиною комплексної теми “Правові проблеми розвитку сучасної української держави”, яка розроблялась науковцями Одеської національної юридичної академії та зареєстрована в Державному реєстрі за № 0101U001195 та складовою частиною комплексної теми “Традиції і новації у сучасній українській державності та правовому житті”, яка розробляється на даний момент науковцями Одеської національної юридичної академії та зареєстрована в Державному реєстрі за № 0106U004070, в якій дисертант брав участь як співвиконавець та в межах якої проведено дослідження підприємництва як предмета правового регулювання, виявлені основні проблемні питання правової регламентації підприємницької діяльності та обґрунтовано шляхи їх вирішення.
Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування нових наукових положень щодо підприємництва як предмету правового регулювання та підготовка пропозицій з удосконалення законодавства України у сфері підприємництва.
Відповідно до поставленої мети основна увага приділяється вирішенню наступних завдань:
виявлення економічної сутності, значення та родової приналежності підприємництва;
уточнення поняття підприємництва, з урахуванням додаткових, які мають суттєве та необхідне значення;
аналіз та доопрацювання цілей підприємництва, надання визначення поняття права на підприємницьку діяльність, її свободи та реалізації;
виявлення особливостей правосуб’єктності суб’єктів права на підприємницьку діяльність;
виявлення та уточнення ролі і змісту соціальної відповідальності та етики в реалізації права на підприємницьку діяльність;
обґрунтування пропозицій з удосконалення правового регулювання підприємництва.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв’язку з підприємницькою діяльністю.
Предметом дослідження є підприємництво як предмет правового регулювання в Україні.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження було застосовано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Узагальнення явищ і процесів при здійсненні правового регулювання підприємницької діяльності базується на системному аналізі правових дефініцій та категорій. За допомогою діалектичного методу підприємництво досліджено як предмет правового регулювання та обґрунтовані відповідні пропозиції. Порівняльно-правовий метод використано при дослідженні зарубіжного досвіду правового регулювання підприємницької діяльності та доопрацюванні його окремих складових. Формально-юридичний метод застосовано для аналізу змісту правових норм щодо підприємництва та обґрунтування напрямків удосконалення законодавства України. Використання історичного методу застосовувалося для дослідження розвитку економічної сутності, значення та родової приналежності підприємництва, уточнення поняття підприємництва та його нормативно-правової бази, тенденції та еволюцію поглядів законодавця з питання виявлення його видів.
Теоретичну базу дослідження склали наукові праці таких провідних правознавців України, Росії та інших зарубіжних країн, як А.Г.Бобкова, О.М.Вінник, Є.П.Губін, В.М.Гайворонський, А.В.Гущин, І.В.Єршова, Д.В.Задихайло, І.Є.Замойський, Г.Л.Знаменський, В.І.Крусс, В.В.Лаптєв, В.К.Мамутов, О.М.Олейник, Н.О.Саніахметова, О.І.Харитонова, О.О.Чувпило, В.С.Щербина, О.С.Янкова, Д.Броуді, Д. Куратко, Дж. Тіммонс, М.Ходжетс та ін.
Емпіричну базу дослідження склали законодавство України, законодавства Російської Федерації, Франції, ФРН, США, а також спеціальна наукова література, в якій досліджуються проблеми підприємництва як предмета правового регулювання в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним дослідженням підприємництва як предмета правового регулювання, в якому обґрунтовано доцільність удосконалення правового регулювання відносин, які виникають у зв’язку з організацією та здійсненням підприємництва. Наукова новизна результатів дослідження полягає в теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях, головними з яких є наступні.
Уперше:
- надано визначення права на підприємницьку діяльність як права на здійснення самостійної, ініціативної, інноваційної, професійної, систематичної діяльності, з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку в умовах існування ризику, з дотриманням прав і законних інтересів інших осіб, та відповідальністю за результати такої діяльності її суб’єктів;
- обґрунтовано положення щодо систематичності як ознаки підприємництва, що характеризується з якісної (а не кількісної) сторони як усталеність, та виражається в характері діяльності, її часовій тривалості і цільовій спрямованості;
- надано визначення професійності як ознаки підприємництва, нерозривно пов'язаної з систематичністю, що виявляється в здійсненні підприємницької діяльності суб’єктами, які мають певну кваліфікацію та/або інформацію, необхідну для прийняття і реалізації рішень, відповідно до правил, що мають нормативне закріплення;
- надано визначення категорії ризику як системоутворюючого фактору (ознаки) підприємницької діяльності, в основі якого лежить імовірність зменшення, неотримання прибутку та/або недосягнення інших економічних і соціальних результатів;
- надано визначення інноваційності як ознаки підприємницької діяльності, що характеризується як нововведення в продукцію, процес виготовлення, збуту продукції та в методи управління цими процесами;
- обґрунтовано недоцільність визначення в законодавстві синонімами поняття «підприємницька діяльність» та «комерційна діяльність» з урахуванням генезису слова «комерція» та історичного досвіду використання поняття «комерційна діяльність», яка маючи лише формальні відзнаки, змістовно вважалась тотожною торгівельній діяльності, тоді як остання має предметом правовідносини лише в сфері товарного обороту.
- встановлено, що основними факторами, які впливають на одержання прибутку, є: прояв ініціативи щодо поєднання речовинних та людських факторів для виробництва товарів і послуг; прийняття неординарних рішень з управління, організації праці і т.д.; впровадження інновацій шляхом виробництва нового виду продукту або удосконалення і радикальної зміни виробничого процесу, урахування яких доцільно при наданні державної підтримки суб’єктів підприємництва.
Удосконалено:
- визначення соціально-відповідальної поведінки суб’єктів підприємництва з уточненням, що нею є передбачена, спланована відповідь таких суб’єктів на соціальні очікування в суспільстві, яка потребує застосування тих специфічних ресурсів, якими володіє саме підприємець;
- поняття правосуб’єктності громадян щодо здійснення підприємницької діяльності шляхом закріплення можливості для неповнолітньої особи пройти процедуру емансипації, змінивши передбачену у ст. 35 Цивільного кодексу України процедуру надання повної цивільної дієздатності, а при позитивному вирішенні цього питання, у зв'язку з наділенням повною дієздатністю, допущення до державної реєстрації як підприємця.
Дістали подальший розвиток:
- визначення підприємницької діяльності як самостійної, ініціативної, інноваційної, професійної, систематичної діяльності, яка здійснюється суб’єктами підприємництва, з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку на власний ризик, без порушення прав і законних інтересів інших осіб, та відповідальністю за результати такої діяльності;
- відокремлення підприємницької діяльності як виду господарської діяльності в залежності, як від мети (одержання прибутку) і економічних та соціальних результатів, так і від конкретних результатів її досягнення, які можуть бути повними, частковими або зовсім відсутніми, зокрема з визнанням підприємницькою діяльність, що включає виробництво продукції, виконання робіт або надання послуг на ринку за такою ціною, яка покриває значну частину витрат виробництва;
- питання здійснення підприємницької діяльності особами, цивільна дієздатність яких обмежена у встановленому порядку, щодо здійснення підприємницької діяльності шляхом закріплення прямої законодавчої заборони для цієї категорії громадян здійснювати підприємницьку діяльність.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання теоретичних положень і практичних висновків дисертаційної роботи в правотворчій діяльності з метою розвитку та удосконалення правового регулювання підприємницької діяльності в Україні. Положення дисертації можуть бути використані також у правозастосовчій практиці, науково-практичній діяльності, у навчальному процесі при читанні лекцій та проведенні практичних занять за курсом “Господарське право”, а також з метою розроблення програм відповідних спецкурсів та методичних матеріалів.
Окремі положення та висновки, сформульовані в дисертації, які мають дискусійний характер, можуть бути основою для подальших наукових досліджень.
Результати дисертаційного дослідження використовуються у Одеській національній юридичній академії у навчальному процесі при викладанні навчального курсу „Господарське право” (довідка № 284-3 від 12.02.2007 р., додаток А). Окремі положення дисертаційної роботи використовувались в практичній діяльності ПП „Родон” під час розробки системи правового забезпечення, зокрема змін до статуту підприємства (довідка № 20/11 від 20.11.2006 р., додаток Б), а також ПСП „Улянівка” при розробці локального нормативно-правового акта - Кодексу професійної поведінки (довідка № 128/К від 05.12.2006 р., додаток В).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційної роботи отримані автором особисто на основі аналізу вітчизняних та закордонних наукових та нормативно-правових джерел.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи доповідались автором на II Міжвузівській науково-практичній конференції „Актуальні питання реформування правової системи України” (Луцьк, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Правове забезпечення державного управління та місцевого самоврядування” (Запоріжжя, 2005), а також на 8 та 9 звітних наукових конференціях професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2005, 2006).
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 4,65 д.а., у тому числі 7 наукових статей у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України. Всі роботи підготовлені дисертантом особисто.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дослідження підприємництва як предмета правового регулювання в Україні та отримані на його основі результати спрямовані на вдосконалення вітчизняного законодавства і сприяють вирішенню наукової задачі, що полягає у визначенні напрямів удосконалення правового регулювання відносин, що виникають у зв’язку з підприємницькою діяльністю, для більш ефективного її здійснення.
Для вирішення наукової задачі обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції щодо комплексного правового регулювання підприємництва. Запропоноване вирішення наукової задачі має істотне значення для підвищення ефективності господарського законодавства і розвитку науки господарського права.
На основі проведеного дослідження сформульовано такі висновки:
1. Підприємницька діяльність - це самостійна, ініціативна, інноваційна, професійна, систематична діяльність, що не порушує права і законні інтереси інших осіб, яку суб’єкти підприємництва здійснюють на власний ризик з метою одержання прибутку, прагнуть досягти соціальних і економічних результатів і несуть відповідальність за її результати.
Основними характеристиками підприємництва є:
а) це особливий вид господарської діяльності, що вимагає специфічного стилю і типу господарської поведінки;
б) як самостійна діяльність передбачає свободу і самостійність суб'єктів цієї діяльності в різних напрямках, може бути обмеженою лише в передбачених законом випадках;
в) як господарська діяльність передбачає організацію
та управління господарським процесом незалежно від виду і сфери підприємництва;
г) здійснюється громадянами та юридичними особами, зареєстрованими в порядку, встановленому законом;
д) здійснюється на постійній основі, як сукупність професійно вчинених дій та вчинених систематично і зі знанням справи;
є) спрямоване на досягнення комерційного успіху, одержання прибутку, або підприємницького доходу, а також найкраще використання капіталу (власності, іншого майна, фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів).
2. Поняття підприємницької діяльності є видом більш загального поняття господарської діяльності. Критеріями відокремлення можуть бути як мета (одержання прибутку) і економічних та соціальних результатів, так і конкретні результати її досягнення, які можуть бути повними, частковими або зовсім відсутніми. Підприємницька діяльність поділяється на таку, що включає виробництво продукції, виконання робіт або надання послуг на ринку за такою ціною, яка покриває значну частину витрат виробництва.
Проведено обґрунтування недоцільності визначення на законодавчому рівні «підприємницька діяльність» та «комерційна діяльність» як тотожних понять.
3. Для уникнення різних тлумачень понять систематичності, професійності та ризику як ознак підприємництва, обґрунтовується необхідність законодавчого визначення цих понять, а саме:
- систематичність має характеризуватися з якісної (а не кількісної) сторони як усталеність, та виражається в характері діяльності, її часовій тривалості і цільовій спрямованості;
- професійність є нерозривно пов'язаною з систематичністю, що виявляється в здійсненні підприємницької діяльності суб’єктами, які мають певну кваліфікацію та/або інформацію, необхідну для прийняття і реалізації рішень, відповідно до правил, що мають нормативне закріплення;
- ризик є системоутворюючим фактором (ознакою) підприємницької діяльності, в основі якого лежить імовірність зменшення, неотримання прибутку та/або недосягнення інших економічних і соціальних результатів;
- інноваційність характеризується як нововведення в продукцію, в процес виготовлення, збуту продукції, так і в методи управління цими процесами.
4. Обґрунтовано систему факторів, які позитивно впливають на отримання прибутку в процесі здійснення підприємницької діяльності, використання яких є доцільним в законодавстві, як, наприклад, при наданні державної підтримки підприємницької діяльності.
5. Доопрацьовано зміст свободи підприємницької діяльності, яка виявляється в наступному:
- право обирати спосіб здійснення підприємницької діяльності, здійснюючи її на свій ризик, додержуючись вимог законодавства, самостійно відповідаючи за результати своїх дій;
- самостійне визначення сфери підприємницької діяльності, право вибору і кількох сфер, видів і форм підприємницької діяльності;
- право вибору її організаційно-правової форми, передбаченої законом, та здійснення її як в індивідуальному порядку без утворення юридичної особи, так і шляхом участі в господарському товаристві або кооперативі;
- право вибору напрямів і методів роботи, незалежність в прийнятті рішень, дій, додержуючись вимог законодавства;
- свобода у встановленні прав і обов'язків у договорах, що укладаються, у визначенні будь-яких умов договорів, що не суперечать закону та якщо це не порушує права та інтереси інших суб’єктів господарювання;
- самостійність у встановленні ціни на вироблені товари, виконувані роботи або послуги, що надаються, якщо інше не передбачено законом;
- встановлення певних меж щодо змісту права на підприємницьку діяльність та порядку його здійснення.
6. Соціально-відповідальна поведінка у процесі реалізації права на підприємницьку діяльність представляє собою, перш за все, адекватну відповідь суб’єктів підприємницької діяльності завдяки використанню ресурсів, якими володіють, на ті соціальні очікування, які існують в суспільстві, тобто, поведінка, в даному випадку, буде реалізацією соціальної відповідальності, в такому розумінні – це вид позитивної відповідальності суб'єктів підприємництва.
7. Етика у сфері підприємництва – це низка не встановлених у законодавчому порядку суспільно прийнятих правил, дотримання яких суб’єктами підприємництва в їх діяльності сприяє належній реалізації права на підприємницьку діяльність, підтримуючи певні ціннісні стандарти й етичні принципи у підприємницьких відносинах.
Розробка етичних кодексів як локальних актів суб’єктами підприємництва, їх об’єднань та дотримування їх у практиці відіграє значиму роль у впровадженні етики при здійсненні права на підприємницьку діяльність. Їх значення буде зростати внаслідок розвитку підприємницьких відносин в Україні.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №18-22. – Ст. 144.
3. Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва: Указ Президента України від 12 травня 2005 р. № 779/2005 // Урядовий кур’єр. –2005. – 20 трав. (№ 92).
4. Бабосов Е. Дифференциация и консолидация в процессе становления предпринимательства в переходном обществе // Общество и экономика. – 2002. – № 12. – С. 103-112.
5. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основы экономической теории: Учеб. пособие. – М.: Рыбари, 2000. – 479 с.
6. Экономика: Учебник для юристов /Под ред. проф. Д.В.Валового. – М.: Изд-во «Щит-М», 1999. – 360 с.
7. Основи економічної теорії /За ред. В.А. Предборського. – К.: Кондор, 2002. – 621 с.
8. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник /За ред. Г.М.Климка, В.П.Нестеренка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Вища школа. – Знання, 1997. – 743 с.
9. Блэк Дж. Экономика: Толковый словарь: Англо-русский. – М.:ИНФРА-М, Изд-во «Весь Мир», 2000. – 840 с.
10. Розенблатт С., Боннингтон Р., Нидлс Б. Концепция бизнеса // Рыночная экономика. – М.: Соминтек, 1992. – Т.2. – С. 5-84.
11. Баликов В.З. Общая экономическая теорія: Учеб. пособие. – Новосибирск: ТОО «ЮК ЭА», НПК «Модус», 1996. – 416 с.
12. Львов Ю.А. Основы экономики и организации бизнеса. – СПб: ГМП «Формика», 1992. – 383 с.
13. Лозовский Л.Ш., Райзберг Б.А., Ратковский А.А. Универсальный бизнес-словарь. – М.: Инфра-М, 1997. – 640 с.
14. Уткин Э.А. Этика бизнеса:: Учебник для вузов. – М.: Зерцало, 1998. – 256 с.
15. Райзберг Б.А. Основы бизнеса: Учеб. пособие. – М.: «Ось-89», 1996. – 192 с.
16. Рыночная экономика: Учебник. – М.: ТОО «Ред. журн. «Деловая жизнь», 1995. – 224 с.
17. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С. Эбзеева. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. - 640 с.
18. Воробьев Е.М. Экономическая теория в вопросах и ответах. – Харьков: ООО «Р.И.Ф.», 2002. – 640 с.
19. Теоретическая экономика. Политэкономия: Учебник для вузов / Под ред. Г.П. Журавлевой и Н.Н. Мильчаковой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 485 с.
20. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навч. посіб. – К.: Кондор, 2003. – 556 с.
21. Шегда А., Божидарнік Т. Стратегія розвитку підприємництва в умовах перехідної економіки України // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 5. – С. 102-105.
22. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе: Пер. с англ. – 4-е изд. – М.: Дело Лтд, 1994. – 720 с.
23. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов: Пер. с англ. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с.
24. Timmons A. Jeffry. New Venture Creation. – 3rd ed. - Homewood, IL: Irwin, 1990. – 624 с.
25. Хизрич Р., Питерс М. Предпринимательство или как завести собственное дело и добиться успеха. – М.: Прогресс, 1991. – Вып.1. – 248 с.
26. Бусыгин А.В. Предпринимательство. – М.: Инфра-М., 1998. – 608 с.
27. Хоскинг А. Курс предпринимательства. – М.: Знание, 1993. – 442 с.
28. Глущенко Е.В., Капцов А.И., Тихонравов Ю.В. Основы предпринимательства: Учеб. пособие. – М.: Мысль, 1996. – 321 с.
29. Крутик А.Б., Пименова А.П. Введение в предпринимательство. – СПб: Политехника, 1995. – 583 с.
30. Основы предпринимательства / Под ред. А.С. Пелиха. – М.: Гардарика, 1996. – 256 с.
31. Друкер П.Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы. – М.: Прогресс, 1992. – 469 с.
32. Ronstandt С.Robert. Entrepreneurship. – Dover, MA: Lord Publishing, 1984. – 833 с.
33. Колесникова Л., Перекрестов В. Организационные структуры и культура предпринимательства // Вопросы экономики. – 2000. – №8. –С. 15-30.
34. Жилинский С.Э. Правовая основа предпринимательской деятельности (предпринимательское право): Курс лекций. – М.: Издат. группа НОРМА-ИНФРА-М, 1998. – 672 с.
35. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. А.А.Чухна. – К.: Вища школа, 2001. – 606 с.
36. Мамутов В.Н. Кодификация хозяйственного законодательства Украины в новых экономических условиях // Государство и право. – 1994. – № 6. – С. 77-87.
37. Кузьмін Р.І., Кузьмін Р.Р. Співвідношення понять „підприємництво” та „господарська діяльність” // Право України. –1999. – № 5. – С. 88-92.
38. Гайворонский В., Жушман В. Предпринимательство, хозяйственная и трудовая деятельность: законодательное урегулирование // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – № 9. – С. 3-6.
39. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / За заг. ред. В.К.Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
40. Попондопуло В.Ф. Правовой режим предпринимательства. – СПб: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1994. – 208 с.
41. Предпринимательское (хозяйственное) право: Учебник / В 2 т. Под ред.О.М. Олейник. – М.: Юристъ, 1999. – Т.1 – 727 с.
42. Предпринимательское право: Учебник / Под ред. Е.Г.Губина, П.Г.Лахно. – М.: Юристъ, 2001. – 416 с.
43. Курбатов А. Обеспечение баланса частных и публичных интересов – основная задача права на современном этапе // Хозяйство и право. –2001. – № 6. – С. 88-97.
44. Лебедев К.К. Предпринимательское и коммерческое право: системные аспекты (предпринимательское и коммерческое право в системе права и законодательства, системе юридических наук и учебных дисциплин). – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2002. – 318 с.
45. Жилинский С.Э. Предпринимательское право (Правовая основа предпринимательской деятельности): Учебник для вузов. – М.: Изд-во НОРМА, 2006. – 944 c.
46. Курбатов А.Я. Сочетание частных и публичных интересов при правовом регулировании предпринимательской деятельности. – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2001. – 212 с.
47. Лаптев В.В. Предпринимательское право: понятие и субъекты. – М.: Ин-т государства и права РАН, 1997. – 140 с.
48. Мартемьянов В.С. Хозяйственное право: Курс лекций. – М.: БЕК, 1994. – Т.1: Общие положения. – 298 с.
49. Предпринимательское право: Курс лекций / Под ред. Н.А. Клейн. – М.: Юрид лит., 1993. – 480 с.
50. Брызгалин А. Гражданско-правовое регулирование отношений в сфере организации и деятельности субъектов предпринимательства: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Екатеринбург, 1994. – 23 с.
51. Лаптев В.В. Хозяйственное право – право предпринимательской деятельности // Государство и право. - 1993. - № 11. - С.36-40.
52. Энциклопедический словарь предпринимателя: - СПб: «Алга-фонд», «АЯКС», 1992. – 355 с.
53. Рыночное предпринимательство: теоретические основы и практика регулирования: Учеб. пособие. – М.: Ин-т международного права и экономики, 1994. – 494 с.
54. Курс предпринимательства: Учебник для вузов / Под ред. В.Я.Горфинкеля, В.А.Швандара. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997. – 439 с.
55. Справочник предпринимателя. – Калининград: Янтарный сказ, 1996. – 496 с.
56. Рыночная экономика: 200 терминов /Под ред. Г.Я.Кипермана. – М.: Политиздат, 1991. – 224 с.
57. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словарь. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.:ИНФРА-М, 2003. – 479 с.
58. Основы бизнеса: Учебник. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: «МаркетДС», 2003. – 784 с.
59. Медынский В.Г., Шаршукова Л.Г. Инновационное предпринимательство. – М.: Инфра-М, 1997. – 328 с.
60. Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М. Господарське право: Навч. посіб. – К.: Кондор, 2003. – 400 с.
61. Каминка А.И. Очерки торгового права. – М.: Фирма „Спарк”, 1994. – 421 с.
62. Задыхайло Д. Проблемы кодификации предпринимательского законодательства // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – № 5. – С. 3-6.
63. Мандрица В.М. Российское предпринимательское право. – Ростов на/Д.: Феникс, 1999. – 544 с.
64. Ластовецький А.С. Організаційно-правові засади державного регулювання підприємницької діяльності в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Держ. податк. адмін. України. – Ірпінь, 2002. – 20 с.
65. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
66. Правові основи підприємницької діяльності (за редакцією В.І. Шакуна, П.В. Мельника, В.М. Поповича). – К.: Правові джерела, 1997. – 780 с.
67. Закон Грузии о предпринимателях. - Тбилиси, 2001. – 48 с.
68. Гражданский кодекс Российской Федерации. – М.: ИНФРА-М., 2002. – Ч.3. – 57 с.
69. Гражданское право. Часть первая: Учебник / Под ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева. – М.: Юристъ, 1997. – 516 с.
70. Коммерческое право: В 2 ч.: Учебник; Под ред. В.Ф.Попондопуло, В.Ф.Яковлевой. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Издат. группа "Юристъ", ИНФРА-М, 2002. – Ч.1. – 620 с.
71. Про підприємництво: Закон УРСР від 7 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 14. – Ст.168. – (втратив чинність (крім ст.4 Закону) у зв’язку з введенням в дію Господарського кодексу України).
72. Ершова И.В., Иванова Т.М. Предпринимательское право: Учеб. пособие. – М.: Юриспруденция, 1999. – 336 с.
73. Ніколаєва Л.В., Пальчук П.М., Старцев О.В. Комерційне право. Практикум. – К.: Істина, 2000. – 176 с.
74. Борисов Е.Ф. Основы экономики: Учебник. – М.: Юристъ, 1998. – 336 с.
75. Про інноваційну діяльність: Закон України від 4 липня 2002 р. № 40-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 36. – Ст. 266.
76. Ершова И.В. Предпринимательское право: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИД «Юриспруденция», 2003. – 544 с.
77. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18 вересня 1991 р. № 1560-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.
78. Терешкин В.А. Государственное управление и правовое регулирование предпринимательства в Российской Федерации. – М.: ИНФРА-М, 1994. – 411 с.
79. Підприємницьке право: Підруч. / За ред. О.В.Старцева. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Істина, 2005. – 600 с.
80. Предпринимательское право Украины / Под ред. Р.Б.Шишки. – Харьков: Эспада, 2001. – 624 с.
81. Хозяйственное право: Учеб. пособие / Под ред. проф. Н.А. Саниахметовой. – Харьков: Одиссей, 2004. – 639 с.
82. Товары и услуги. – М.: Эко¬номика, 1990. – 542 с.
83. Бутук А.И. Экономическая теорія: Учеб. пособие. – К.: Вікар, 2000. – 644 с.
84. Гребнев Л.С., Нуреев Р.М. Экономика. Курс основ: Учебник. – М.: Вита-Пресс, 2000. – 432 с.
85. Курбатов А. Обеспечение баланса частных и публичных интересов – основная задача права на современном этапе //Хозяйство и право. – 2001. – № 6. – С. 88-97.
86. Лебедев К.К. Предпринимательское и коммерческое право в системе российского права // Научные труды. Российская академия юридических наук: В 2 т. – М.: Изд. группа «Юрист», 2002. – Т.2. – С. 625-643.
87. Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права (по изд. 1914 г.). – М.: Фирма „Спарк”, 1994. – 475 с.
88. Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К. Коммерческая деятельность. – М.: Экономика, 2002. – 528 с.
89. Большой юридический словарь / Под ред. А.Я.Сухарева, В.Д.Зорькина, В.Е.Крутских. – М.: Энциклопедия, 1999. – 1027 с.
90. Даль В. Толковый словарь живого великорусского язика: В 4 т. – М.: Русск. яз., 1990. – Т.2. – 862 с.
91. Бігняк О.В. Легальна дефініція поняття підприємництва // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2005. – № 1-2. – С. 150-154.
92. Бігняк О.В. Деякі аспекти підприємництва як предмета правового регулювання // Збірник наукових статей за матеріалами II міжвуз. наук.-практ. конф. ”Актуальні питання реформування правової системи України”. – Луцьк, 2005. – Ч. I. – C. 200-204.
93. Бігняк О.В. Питання 4. Законодавче визначення поняття підприємництва //Господарське право України: Навч. посіб. / За заг. ред. проф. Н.О.Саніахметової. – Х.: Одіссей, 2005. – С.10-12.
94. Бігняк О.В. Визначення підприємництва як предмета правового регулювання // Дні науки. Міжнар. наук.-практ. конф. „Правове забезпечення державного управління та місцевого самоврядування” (Запоріжжя, 27-28 жовт., 2005 р.). – Запоріжжя: ЗІДМУ, 2005. – Т. 3. – С. 113-114.
95. Лаптев В.В. Введение в предпринимательское право. - М.: Ин-т государства и права РАН, 1994. - 31 с.
96. Брагинский М. Договоры с предпринимателями по Гражданскому кодексу //Право и экономика. - 1998. - № 1. - С.59-67.
97. Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2004. - 624 с.
98. Drucker P. Innovation and Entrepreneurship. – New York: Harper & Rom, 1985. – 773 р.
99. Howell M.Jane, Higgins A. Christopher. Champions of Chang: Identifying, Understanding, and Supporting Champions of Technological Innovations // Organizational dynamics. – 1990. – № 4. – Р. 40-55.
100. Schrolder M.Dean. A Dynamic Perspective on the Impact of Process Innovation upon Competitive Strategiс // Strategic Management Journal. – 1990. – № 11. – Р. 25-41.
101. Kuratko F.Donald, Hodgetts M. Richard. Entrepreneurship: a contemporary approach. 3th edition. – New York: The Dryden Press, 1995. – 748 р.
102. Matherly A.Timothy, Goldsmith Ronald E. The Two Faces of Creativity // Business Horizons. – 1985. – № 9-10. – Р. 7-16.
103. Whiting G.Bruce. Creativity and Entrepreneurship: How Do They relate // Journal of Creative Behavior. – 1988. – № 3. – Р. 178-183.
104. Государственное регулирование рыночной экономики: Учеб. пособие. – М.: Дело, 2001. – 146 c.
105. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: Суб’єкти підприємництва. Кредитування. Оренда, Лізинг. Зовнішньоекономічна діяльність. Інвестиції. Антимонопольне законодавство. Захист від недобросовісної конкуренції. Реклама: Навч. посіб. – 2-ге вид. – К.: А.С.К., 2002. – 704 с.
106. Онищенко В.Ф., Мельничук В.П. Организация и экономика частного предприятия. – К.: Знання, 1995. – 95 с.
107. Спасибо И., Колесников А. Научно-практический комментарий Закона Украины “О предпринимательстве”. – Харьков: Эспада, 1995. – 67 с.
108. Саниахметова Н.А. Регулирование предпринимательской деятельности в Украине: организационно-правовые аспекты. – Одесса: Одес. гос. юрид. акад., 1998. – 233 с.
109. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.
110. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради України. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
111. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
112. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: Закон України від 15 травня 2003 р. № 755-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст. 263.
113. Крусс В.И. Право на предпринимательскую деятельность – конституционное полномочие личности / Отв. ред. С.А. Авакьян. – М.: Юристъ, 2003. – 672 с.
114. Предпринимательское право. – Ростов н/Д: „Феникс”, 2003. – 640 с.
115. Шнипко О. Сутність підприємницької діяльності та основі умови розвитку її в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 6. – С. 3-6.
116. Устинова Т.Д. Уголовная ответственность за незаконное предпринимательство. – М.: Юристъ, 2002. – 247 с.
117. Волженкин Б.В. Экономические преступления. – СПб: Юрид. Центр Пресс, 1999. – 722 с.
118. Гражданское и торговое право капиталистических стран: Учеб. пособие / Под ред. В.П. Мозолина и М.И. Кулагина. – М.: Высшая школа, 1980. – 382 с.
119. Жалинский А.Э. Профессиональная деятельность юриста. – М.: Знание, 1997. – 431 с.
120. Быков А.Г. Предпринимательское право: проблемы формирования и развития // Вестник МГУ. Сер. 11. Право. – 1993. – № 6. – С. 3-18.
121. Білоусов Є. Класифікація господарських ризиків // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 3. – С. 13-14.
122. Предпринимательство: Учебник / Под ред. Г.М. Лапусты – М.: Высшая школа, 2000. – 626 с.
123. Кабышев О.А. Предпринимательский риск: правовые вопросы. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – М., 1996. – 22 c.
124. Харитонов Е.О. Категория субъективного и объективного риска в советском гражданском праве // Проблемы правоведения. – 1979. – № 40. – С. 68-70.
125. Харитонова О.І. Правова природа ризику як ознаки підприємництва // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса, 1997. – Вип. 4. – С. 142-147.
126. Словарь русского языка: В 4 т. / АН СССР. Ин-т рус. яз.; Под ред. А.П. Евгеньевой. – 3-е изд., стереотип. – М.: Русск. яз., 1987. – Т.3: П-Р. – 752 с.
127. Очередько В.П. Предпринимательские риски: теоретические и организационно-правовые проблемы управления // Вестник Санкт-Петербургского университета МВД России. – 2000. – № 2. – С. 130-141.
128. Шумпетер Й. Теория экономического развития. – М.: Прогресс, 1982. – 714 с.
129. Тишинская О.В. Понятие предпринимательской деятельности // Изв. вузов. Правоведение. – 1994. – № 1. – С. 70-82.
130. Про страхування: Закон України від 4 жовтня 2001 р. № 2745 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 7. – Ст. 50.
131. Аудит: Практическое пособие / Под ред. А.Н. Кузьминского. – Киев, Учетинформ, 1996. – 233 с.
132. Аксенов И., Платонов С. Что такое предпринимательство? // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1996. – № 7. – С. 3-4.
133. Круглова Н.Ю. Хозяйственное право. – М.: Экономика, 2004. – 832 с.
134. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”: Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 // Офіційний вістник України. – 1999. – № 25. – Ст. 1217.
135. Зинченко С., Лапач В., Газарьян Б. Парадоксы правосубъектности предприятий // Хозяйство и право. – 1995. – № 1. – С. 78-89.
136. Знаменский Г.Л. Совершенствование хозяйственного законодательства: Цель и средства. – К.: Наук. думка, 1980. – 188 с.
137. Знаменский Г.Л. Хозяйственное законодательство Украины. Формирование и перспективы развития. – К.: Наук. думка, 1996. – 63 с.
138. Вінник О.М. Публічні та приватні інтереси в господарських товариствах: проблеми правового забезпечення: Моногр. – К.: Атіка, 2003. – 352 с.
139. Бігняк О.В. Поняття ризику в підприємницькій діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 8. – C. 58-61.
140. Бігняк О.В. Цілі підприємницької діяльності: правові аспекти // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 6. – С. 101-104.
141. Бігняк О.В. Ознаки підприємництва (загальна характеристика) // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – 2005. – Вип. 25. – С. 298-302.
142. Бігняк О.В. Питання 4. Ризик у підприємницькій діяльності. Питання 7. Цілі підприємницької діяльності // Господарське право України: Навч. посіб. / За заг. ред. проф. Н.О.Саніахметової. – Х.: Одіссей, 2005. – С. 15-20.
143. Гаджиев Г.А. Рыночная экономика в решениях конституционного суда РФ // Российская юстиция. – 1997. – № 4. – С. 36-39.
144. Гаджиев Г.А. Защита основных экономических прав и свобод предпринимателей за рубежом и в Российской Федерации. – М.: Юристъ, 1995. – 289 с.
145. Сухонос В.В. Динаміка сучасного державно-політичного режиму в Україні: антиномія демократизму і авторитаризму: Моногр. - Суми: ВДТ „Університетська книга”, 2003. – 336 с.
146. Фролов Ю.М. Економічні права та свободи людини і громадянина в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Одес. нац. юрид. акад. – Одеса, 2005. – 20 с.
147. Грибанов В.П.Пределы осуществления и защиты гражданских прав. – М.: Изд-во МГУ, 1972. – 326 с.
148. Кашанина Т.В. Индивидуальное регулирование в правовой сфере // Государство и право. – 1992. – № 1. – С. 122-130.
149. Капанина Т.В. Предпринимательство. – М.:Знание, 1998. – 434 с.
150. Mitsuo Matsushita. International Trade and Competition Law in Japan. – Oxford: Oxford University Press, 1993. – 352 p.
151. Antitrust and Trade Regulation: Cases and Materials. Myron L.Erickson, Thomas W.Dunfee, Frank F.Gibson. – Grid Inc.: Columbus, Ohio, 1977. – 430 p.
152. Жамен С., Лакур Л. Торговое право. – М.: Междунар. отношения, 1993. – 256 с.
153. Господарський кодекс України: Коментар. – Х.: ТОВ «Одісей», 2004. – 848 с.
154. Борисов Е.Ф. Экономическая теория. – М.: Юристъ, 1997. – 568 с.
155. Stevenson H.Howard, David E.Gumpert. The Heart of Entrepreneurship // Harvard Business Review. – 1985. – № 3-4. – Р. 85-94.
156. Cunninglam J. Barton, Lischeron Joe. Defining Entrepreneurship // Journal of Small Business Management. – 1991. – № 1. – Р. 45-61.
157. Словарь современной экономической теории Макмиллана. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 608 с.
158. Амбарцумов А.А., Стерликов Ф.Ф. 1000 терминов рыночной экономики: Справочное учеб. пособ. – М.: Крон-пресс, 1993. – 288 с.
159. Резник С. Деловые люди // Хозяйство и право. – 1991. – № 2. – С. 108-115.
160. Дойников И.В. Предпринимательское (хозяйственное) право. – М.: Изд-во «Нолидж», Изд-во «Брандес», 1998. – 374 с.
161. Саниахметова Н.А. Предпринимательское (хозяйственное) право Украины: Учеб. пособ. – 2-е изд. – Х.: Одиссей, 2005. – 800 с.
162. Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран //Сборник нормативных актов: гражданские и торговые кодексы. – М.: Высшая школа, 1986. – 713 с.
163. Шмален Г. Основы и проблемы экономики предприятия: Пер. с нем. – М.: Финансы и статистика, 1996. - 512 с.
164. Андреева Л.В. Коммерческое право России: Проблемы правового регулирования. – М.: Право и закон ХХI, 2004. – 368 с.
165. Гражданское право: Учебник / Под ред. Л.Е.Орловского, С.М.Корнеева. – М.: Юрид лит., 1969. – 511 с.
166. Советское гражданское право: Учебник / Под ред. В.П. Грибанова, С.М. Корнеева. – М.: Юрид лит., 1979. – 534 с.
167. Братусь С.Н. О соотношении гражданской правоспособности и субъективных гражданских прав // Сов. государство и право. – 1949. – № 8. – С. 30-36.
168. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. – М.: Госюриздат, 1950. – 316 с.
169. Венедиктов А.В. О субъектах социалистических правоотношений // Сов. государство и право. – 1955. – № 6. – С. 19-20.
170. Плахадзе Б.В. Соотношение правоспособности и субъективного права // Ученые записки ВНИИСЗ. – М., 1968. – Вып. 14. – С. 3-11.
171. Веберс Я.Р. Правосубъектность граждан в советском гражданском и семейном праве. - Рига, 1976. – 322 с.
172. Братусь С.Н. Советское гражданское право. Субъекты гражданского права. – М.: Юрид лит., 1984. – 409 с.
173. Красавчиков О.А. Гражданская правосубъектность как правовая форма // Межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск: Уральский ун-т, 1987. – Вып. 62. – С. 5-17.
174. Яковлев В.Ф. Гражданско-правовой метод регулирования общественных отношений. – Свердловск: Свердлов. юрид. ин-т, 1972. – 307 с.
175. Иоффе О.С. Развитие цивилистической мысли в СССР. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1975. – Ч.1. – 823 с.
176. Якушев В.С. Юридическая личность государственного производственного предприятия. – Свердловск: Свердлов. юрид. ин-т, 1973. – 257 с.
177. Зинченко С., Лапач В., Газарьян Б. Парадоксы правосубъектности предприятий // Хозяйство и право. – 1995. – № 1. – С. 78-86.
178. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид лит., 1974. – 374 с.
179. Матузов Н.И. Личность. Права. Демократия. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1972. – 320 с.
180. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе. - М.: Юрид. лит, 1979. – 314 с.
181. Алексеев С.С. Общая теория права. - М.: Юрид. лит, 1982. – 583 с.
182. Алексеев С.С. Общая теория права. - Свердловск: Свердлов. юрид. ин-т, 1964. – 294 с.
183. Малеин Н.С. Гражданский закон и права личности в СССР. – М.: Юрид. лит, 1981. – 304 с.
184. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. - М.: Изд-во АН СССР, 1958. - 274 с.
185. Флейшиц Е.А. Соотношение правоспособности и субъективных прав //Вопросы общей теории советского права. - М., 1960. - С.267-282.
186. Цивільне право України: Підручник /Є.О.Харитонов, Н.О.Саніахметова. - К.: Істина, 2003. – 776 с.
187. Иоффе О.С. Логические пределы понятий юридического лица, оперативного управления, хозяйственного обязательства // Изв. вузов. Правоведение. – 1972. – № 6. – С. 103-105.
188. Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004: Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 травня 2004 р. № 97. – [Електроний ресурс ]. – www.http://leonorm.com.ua/P/NL_DOC/UA/
200401/Nakaz94.htm.
189. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14 травня 1992 р. в редакції Закону від 30 червня 1999 р. № 784-Х ІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 42-43. – Ст. 378.
190. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 р. № 2664-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1.
191. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 12 січня 2006 р. № 3317- ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 18. – Ст. 155.
192. Про космічну діяльність: Закон України від 15 листопада 1996 р. № 502/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 1. – Ст. 2.
193. Про металобрухт: Закон України від 5 травня 1999 р. № 619 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 25. – Ст. 212.
194. Про загальну середню освіту: Закон України від 13 травня 1999 р. № 651-Х ІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 28. – Ст. 230.
195. Про вищу освіту: Закон України від 17 січня 2002 р. № 2984-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134.
196. Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг: Закон України від 14 грудня 1999 р. № 1286-Х ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 3. – Ст. 21.
197. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 р. в редакції Закону від 24 грудня 1993 р. № 3813-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 15. – Ст. 84.
198. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. № 1789 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
199. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей: Закон України від 20 грудня 1991 р. № 2011-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 15. – Ст. 190.
200. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 р. № 3425-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
201. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. № 3723 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
202. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 р. № 356-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. - Ст.266.
203. Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств": Декрет Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1993 р. № 31 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23. – Ст. 248.
204. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2002. – 186 с.
205. Шиян Д. Позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю: поняття, ознаки, підстави призначення і порядок виконання // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 1. – С. 118-121.
206. Букшина С. Эмансипация: проблемы и перспективы // Хозяйство и право. – 1990. – № 7. – С. 3-9.
207. Тотьев К.Ю. Предпринимательское право. Публично-правовой статус предпринимателя: Учеб. пособие. – М.: Профобразование, 2003. – 348 с.
208. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 р. № 3480 // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268.
209. Про товарну біржу: Закон України від 10 грудня 1991 р. № 1956 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 139.
210. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форми створення банків та розміру статутного капіталу: Закон України від 14 вересня 2006 р. № 133- V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 43. – Ст. 414.
211. Про кредитні спілки: Закон України від 20 грудня 2001 р. № 2908 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 15. – Ст. 101.
212. Social Responsibility and the Business Predicament. – Washington: The Brooking Institution, 1975. – 544 р.
213. Management and Society. An Institutional Framework. – 1982. – 352 р.
214. Economics: Англо-русский словарь-справочник (Э.Дж.Долан, Б.Т.Домненко). – М.: Лазурь, 1994. – 625 с.
215. Brody E. David. Business and its Legal Environment. – Lexington: D.C. Health and Company, 1986. – 857 р.
216. Holmes Sandra. Adapting Corporate Structure for Social Resposiveness // California Management Review. – 1978. – № 4. – Р.33-56.
217. Arlow Peter, Gannon Martin J. Social Responsiveness, Corporate Structure, and Economic Performance //Academy of Management Review. 1982. – № 7. – Р. 235-241.
218. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки. – К.: Либідь, 1995. – 320 с.
219. Розенберг Д.М. Бизнес и менеджмент: Терминологический словарь. – М.: Инфра-М, 1997. – 464 с.
220. Шкатулла В.И. Настольная книга менеджера по кадрам. – 2-е изд. – М.: Изд-во НОРМА, 2002. – 560 с.
221. Шишкин С.Н. Вопросы ответственности в предпринимательских отношениях // Развитие хозяйственного законодательства на современном этапе: Материалы Междунар. науч. конф. (29 апр. 2004г.). – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – С. 127-131.
222. Кубко Є.Б. Соціальна відповідальність підприємництва та правова культура //Правова культура підприємництва. – Київ-Донецьк, 1999. – С. 45-48.
223. Стадник В., Йохна М. Організаційна культура: сутність та проблеми формування на підприємствах України //Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. – № 1. – С. 178-184.
224. Беляев А.В. Этика предпринимательства в современном мире // Проблемы и перспективы развития предпринимательства в Украине: Материалы всеукраинской науч.-практ. конф. – Донецк, 2000. – С.10-13.
225. Кораблева Е.В. Этика бизнеса: социально-философский аспект // Проблемы экономики и совершенствования подготовки экономических кадров в условиях перехода к рынку: Тез. докл. междунар. науч.-практ. конф. (3-4 июня 1995 г.). – Запорожье, 1995. – Ч. 2. – С. 14-15.
226. Приходько В.Н. Деловая этика – важный аспект экономической культуры управленцев // Проблемы экономики и совершенствования подготовки экономических кадров в условиях перехода к рынку: Тез. докл. междунар. науч.-практ. конф. (3-4 июня 1995г.). – Запорожье, 1995. – Ч. 2. – С. 67-69.
227. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навч. посібник. – Х.: Еспада, 2003. – 688 с.
228. Верхан Петер Х. Підприємець. Його економічна функція та суспільно-політична відповідальність . – К.: Знання, 1994. – 83 с.
229. Современный бизнес: Учебник: В 2-х т. / Пер. с англ. – М.: Изд-во БЕК, 1995. – Т.1 – 431 с.
230. Cоколенко С.І. Глобалізація і економіка України. – К.: Логос, 1999. – 568 с.
231. Фальцман В. Российское предпринимательство с позиций христианской морали // Вопросы экономики. – 2000. – № 8. – С. 45-53.
232. Основы предпринимательского дела: Учебник. – 2-е изд. /Под ред. Ю.М.Осипова, Е.Е.Смирновой. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 476 с.
233. Этический кодекс корпорации Procter & Gamble (P&G). Декларация цели компании // Переверзев М.П., Шайденко Н.А., Басовский Л.Е. Менеджмент: Учебник / Под общ. ред. проф. М.П. Переверзева. – М.: ИНФРА-М, 2003. – С. 269-280.
234. Джордж Де Р.Т. Деловая этика: В 2-х т. – СПб.-Москва: Ин-т «экономическая школа», Изд. группа „Прогресс”, 2001. – Т. 1. – 403 с.
235. Семеусов В.А. О науке хозяйственного права // Развитие хозяйственного законодательства на современном этапе: Материалы Междунар. науч. конф. (29 апр. 2004 г.). – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – С. 28-36.
236. Савінова В.Б. Етичні нормативи в управлінні акціонерним товариством // Проблемы экономики и совершенствования подготовки экономических кадров в условиях перехода к рынку: Тез. докл. междунар. науч.-практ. конф. (3-4 июня 1995 г.). – Ч. 2. – Запорожье, 1995. – С. 72-74.
237. Аудит: Учебник для вузов /Под ред. проф. В.И.Подольского. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. – 432 с.
238. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. – К.: Вища школа. – Знання, 1998. – 574 с.
239. Усач Б.Ф., Дячишин Я.В., Шмикова Л.М. Аудит і судово-бухгалтерська експертиза. – Львів: Каменяр, 1998. – 134 с.
240. Андреев В.К. Правовое регулирование аудита в России. – М.: Инфра-М, 1996. – 572 с.
241. Данилевский Ю.А., Шапигузов С.М., Ремизов Н.А., Старовойтова Е.В. Аудит: Учеб. пособ. – М.: ИД ФБК ПРЕСС, 1999. - 543 с.
242. Кодекс професійної етики аудиторів України: Затверджено рішенням аудиторської палати України № 73 від 18 грудня 1998 р. // Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. – Київ, 1999.
243. Бігняк О. Поняття права на підприємницьку діяльність // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 2. – С. 99-102.
244. Бігняк О. Свобода підприємництва та її обмеження // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 5. – С. 53-56.
245. Бігняк О.В. Юридична і соціальна відповідальність суб’єктів підприємництва // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2006. – № 1. – С. 150-154.