Пирог Ольга Володимирівна. Науково-методичні засади оцінки і регулювання інвестиційної діяльності в промисловому секторі регіону

brief description

Пирог Ольга Володимирівна. Науково-методичні засади оцінки і регулювання інвестиційної діяльності в промисловому секторі регіону : Дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Дніпропетровський національний ун-т. — Д., 2005. — 217арк. — Бібліогр.: арк. 164-185

Пирог О.В. Науково-методичні засади оцінки і регулювання інвестиційної діяльності в промисловому секторі регіону. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управління, планування та регулювання економікою. - Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2005.
Розглянуто теоретичні та методологічні питання оцінки результатів інвестиційної діяльності. Удосконалено понятійний апарат теорії інвестицій.
Розвинуто науково-методичні засади обґрунтування та структурування чинників, що впливають на формування основних субстанцій та результатів інвестиційної діяльності.
Обґрунтовано доцільність використання теоретичних положень системного аналізу до умов оцінки результатів інвестиційної діяльності.
Розроблено модель інвестиційної діяльності в промисловому секторі регіону. Здійснено кластеризацію галузей промисловості регіону в координатах інвестиційна активність інвестиційна привабливість”.
Обґрунтовано вплив інвестиційної активності та привабливості на інтегральний показник інвестиційної діяльності галузей промисловості Дніпропетровської області.

У дисертації викладені теоретичні узагальнення та нове вирішення наукової проблеми щодо об’єктивної оцінки результатів інвестиційної діяльності із задіянням її визначальних складових на основі використання системного підходу та положень теорії факторного аналізу. Дослідження розвиває науково обґрунтовані методологічні підходи до всебічної комплексної діагностики інвестиційних процесів. Автор надає пропозиції стосовно практичного застосування положень цих підходів по регіонах та видах економічної діяльності. Виконане дослідження дає змогу зробити такі висновки.
1. Рух будь-якої країни до ринкової економіки соціального спрямування має кореспондуватись з особливостями та структурою її господарського комплексу. Щодо України, то потенціал соціалізації її економіки характеризується високим ступенем зносу і низькою конкурентоспроможністю, внаслідок чого досягнення стратегічних цілей соціального розвитку унеможливлюється без залучення інвестицій.
2. Інвестиції як соціально-економічна категорія являють собою сукупність суспільних відносин, спрямовані на формування інвестиційного інтересу щодо реалізації наявних інвестиційних ресурсів та вибору варіанта взаємовигідного задоволення потреб в них з метою підтримання та розвитку продуктивних сил в умовах конкретного інвестиційного середовища. Інвестиції є складовою інвестиційних ресурсів.
3. Наявність інвестиційних ресурсів, а також суб’єкта і об’єкта інвестування є передумовою інвестиційної діяльності або процесу узгодження інвестиційного інтересу власника інвестиційних ресурсів та інвестиційних потреб власників продуктивних сил чи то користувачів ними, які мають потребу в інвестиціях та реалізації інвестиційного потенціалу.
4. Потенційний інвестор за наявності у нього інвестиційних ресурсів і бажання їх вкласти в будь-який об’єкт має розвинути інвестиційну активність. Кінцевим результатом етапу активних дій інвестора до безпосереднього вкладення інвестицій слід вважати інвестиційний потенціал. Обов’язковою складовою інвестиційної діяльності суб’єкта, який має потребу в інвестиціях, теж виступає інвестиційна активність, але тепер її зміст полягає у формуванні характеристик потенційної здатності до конкурентоспроможності, або інвестиційної привабливості. Результати інвестиційної діяльності мають пов’язуватись зі станом і динамікою таких її категоріальних субстанцій, як інвестиційна активність, інвестиційна привабливість та інвестиційний потенціал (обсяги інвестування).
5. Надходження інвестицій в основний капітал економіки України до останнього часу не узгоджується співвідношеннями між інвестиційною активністю, інвестиційною привабливістю та інвестиційними потребами. Процеси інвестування концентруються не в регіонах з високим виробничим потенціалом і не за бюджетонаповнюючими видами економічної діяльності, а в більшості випадків пов’язані з підлаштуванням до вимог інвесторів.
6. Аналіз обсягу інвестицій в основний капітал регіонів та видів економічної діяльності з розрахунку на 1 грн. вартості засобів праці засвідчила принципово відмінний їх розподіл від того, що приймається за основу під час розробки інвестиційних програм. Реально домінують за залученими інвестиціями м. Київ, Одеська, Київська, Полтавська, Волинська, Закарпатська, Миколаївська та Рівненська області, а також по Україні суб’єкти фінансової діяльності, оптової й роздрібної торгівлі, будівництва, готелів і ресторанів.
7. Недостатність обсягів залучених інвестицій, особливо іноземних, та зростання маси незадоволених інвестиційних потреб регіонів донорів та видів економічної діяльності, що реально впливають на процеси соціалізації, пояснюється сповідуванням політики ручного управління інвестиційною діяльністю із залученням вихолощеної інформації, зорієнтованої на формування і врахування впливу лише такої субстанції, як інвестиційна привабливість.
8. Удосконалення механізму управління процесом залучення інвестицій у сфери діяльності та регіони, які їх потребують, має проводитись на основі застосування системного підходу, який передбачає суміщення поки що розрізнено досліджуваних або залучення до вивчення взагалі неприйнятих до уваги аналітиками субстанцій та чинників. Передумови запровадження системної методології щодо оцінки та організації інвестиційної діяльності закладені в економіці суб’єктів господарювання, яка виходить з можливості її розгляду як формування узагальнюючих і специфічних показників.
9. Одним із головних критеріїв чи то індикаторів оцінки інвестиційної діяльності, взагалі, та ефективності заходів щодо її удосконалення, зокрема, на сучасному етапі соціально-ринкового реформування виступає безпосередньо інвестиційна активність та опосередкована нею інвестиційна привабливість. У зв’язку з цим, визначення показників їх індикації безпосередньо пов’язане з кваліфікованою інформаційною підготовкою.
10. У роботі опрацьована і засобами математичної статистики та факторного аналізу підтверджена гіпотеза щодо набору чинників, які формують субстанції інвестиційна активність” (обсяг виробництва продукції, фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, рентабельність операційної діяльності, чистий прибуток, дебіторська і кредиторська заборгованості, матеріальні витрати) та інвестиційна привабливість” (обсяг прямих іноземних інвестицій, середньорічна вартість основних і оборотних засобів, середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу та його середньорічна заробітна плата, питома вага збиткових підприємств) у промисловому секторі економіки Дніпропетровської області.
11. Вкрай незадовільний обсяг залучених інвестицій у промисловість обґрунтовано шляхом агрегування конгломерату чинників за допомогою методу головних компонент і автоматичної кластеризації її галузей в координатах інвестиційна активність інвестиційна привабливість”. Галузі високих і середніх технологій, таким чином, налаштовані на реалізацію політики інвестиційної активності, яка врешті - решт негативно впливає на інтегральний показник інвестиційної діяльності. Державна регуляторна політика має терміново поповнитися арсеналом засобів генерування інвестиційної активності та збудження тим самим необхідної інвестиційної привабливості.