Пищикова Олена Вікторівна. Вдосконалення методів формування та оцінки ефективності заходів щодо поліпшення умов праці на гірничих підприємствах

brief description

Пищикова Олена Вікторівна. Вдосконалення методів формування та оцінки ефективності заходів щодо поліпшення умов праці на гірничих підприємствах : дис... канд. техн. наук: 05.26.01 / Криворізький технічний ун-т. - Кривий Ріг, 2005

Пищикова О.В. Вдосконалення методів формування та оцінки ефективності заходів щодо поліпшення умов праці на гірничих підприємствах. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.26.01 охорона праці. Криворізький технічний університет, Міністерство освіти і науки України, м. Кривий Ріг, 2005.
Метою дисертаційної роботи є вдосконалення методів формування заходів щодо поліпшення умов праці на гірничих підприємствах та оцінки їх ефективності, використання яких дозволяє підвищити обґрунтованість та соціально-економічну доцільність заходів.
У роботі запропоновано використання системного підходу, який дозволив розробити комплексні критерії, що дають змогу підвищити соціально-економічну ефективність заходів щодо поліпшення умов праці.
Вдосконалено метод визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов праці, в основу якого покладено комплексні критерії: показник професійного ризику втрати працездатності; оцінки (бали) експертів, які виставляються кожному заходу; значущість впливу шкідливих виробничих факторів на втрату працездатності; кількість працівників, для яких поліпшені умови праці.
Запропоновано показник абсолютної ефективності вкладень у заходи щодо поліпшення умов праці, який враховує ліміт коштів, що виділяються на підприємстві на поліпшення умов праці.
Розроблено та впроваджено на гірничорудних підприємствах методичні рекомендації з визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов праці, очікуваний соціально-економічний ефект від яких складе: по ВАТ КЗРК” 53 375 грн./рік, по ВАТ ПівдГЗК” 13 440 грн./рік відповідно.

Дисертація є закінченою науково-дослідною роботою, в якій розв’язано актуальне науково-практичне завдання вдосконалення методів формування та оцінки ефективності заходів щодо поліпшення умов праці на гірничих підприємствах за рахунок обліку професійного ризику втрати працездатності, впливу шкідливих виробничих факторів та витрат на профілактику професійних захворювань.
Основні наукові результати та практичні рекомендації, одержані в дисертації:

Стан робочих місць у більшості випадків не відповідає санітарно-гігієнічним нормам, що є причиною росту рівня професійної захворюваності за останні п'ять років (з 2000 по 2004 рр.).
Планування та формування заходів щодо поліпшення умов праці проводиться без використання методів математичного моделювання, програмного забезпечення, обробки баз даних стану охорони праці, внаслідок чого вони мали недостатньо високу соціально-економічну ефективність.
Прогнозування умов праці до 2020 р. та показників професійного ризику втрати працездатності показало, що умови праці робітників гірничих підприємств Кривбасу при існуючому рівні техніки і технології, засобах захисту від впливу шкідливих виробничих факторів при подальшому використанні традиційного підходу до формування заходів будуть погіршуватися.
Для підвищення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов праці на гірничих підприємствах необхідно комплексне використання методів експертних оцінок, кореляційно-регресійного аналізу обробки інформації та прогнозування.
Розроблено метод визначення комплексних критеріїв оцінки соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов праці, який враховує експертні оцінки по кожному заходу, показник професійного ризику, значущість впливу шкідливих виробничих факторів на втрату працездатності робітників, важкість праці та стаж роботи.
Визначено граничні інтервали значень показника професійного ризику втрати працездатності за професіями, які дозволяють встановити межі попереджування та реагування на зміну умов праці при впровадженні заходів.
Розроблено комп’ютерну програму для ранжування та відбору заходів щодо поліпшення умов праці, в основу якої покладено методичні рекомендації з визначення комплексних критеріїв оцінки їх соціально-економічної ефективності та обґрунтування виділення коштів на їх реалізацію.
Використання рекомендацій з оцінки ефективності заходів та обґрунтування виділення коштів на їх реалізацію з урахуванням комплексних критеріїв дозволили поліпшити умови праці та знизити збитки від профзахворювань на гірничих підприємствах. Очікуваний соціально-економічний ефект при цьому склав по ВАТ КЗРК” 53 375 грн./рік, по ВАТ ПівдГЗК” 13 440 грн./рік відповідно.