ПІВНІЧНЕ НАРІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В XVI-XVII СТ. ФОНЕТИКА

brief description

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Мойсієнко Віктор Михайлович

На правах рукописку

УДК 811.161.2’0+811.161.2’28

Північне наріччя української мови в XVI-XVII ст. Фонетика

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора філологічних наук

Науковий консультант
член-кореспондент НАНУ,
доктор філологічних наук,
професор Німчук В.В.

Житомир 2006

Зміст
ВСТУП .. 5
РОЗДІЛ 1. Полісся як об’єкт наукових студій...12
1.1. Вивчення Полісся. 12
1.2. Географічно-територіальне виділення Полісся. 17
І.3. Етнічна належність та етнічна свідомість поліщуків. 23
І.4. Виділення Полісся на основі лінгвальних фактів. 26
1.5. Висновки до першого розділу. 40
Розділ 2. Поліський мовний простір у діахронії ....41
2.2. Джерела та принципи відбору пам’яток 43
2.3. Проблема реконструкції давніх територіально-мовних утворень. 49
2.4. Літературні мови і жива мова на Поліссі. Мова пам’яток 53
2.5. Особливості вокалізму пам’яток північноукраїнського ареалу XVІ-XVІІ ст. 86
2.5.1. Реалізація давнього *ě. 86
2.5.2. Вияви давніх *о та *е 126
2.5.2.1. Доля *о, *е в новозакритих складах 126
2.5.2.2. Перехід е в о після шиплячих та й. 151
2.5.2.3. Написання а на місці ненаголошеного о (акання) 159
2.5.2.4. Перехід початкового je в о 163
2.5.3. Континуанти давнього *ę 165
2.5.4. Відображення давніх *і та *у. 185
2.5.5. Написання слів із графемами ъ, ь. 199
2.5.5.1. Відображення на письмі зредукованих ъ, ь у сполученні з р, л та j 199
2.5.5.2. Інші написання, пов’язані із ъ, ь. 201
2.5.6. Чергування у // в . 204
2.5.7. Чергування з/с из/ис 215
2.6. Особливості консонантизму пам’яток північноукраїнського ареалу
XVІ-XVІІ ст. 216
2.6.1. Відображення твердості/м’якості приголосних 216
2.6.2. Твердість/м’якість р 220
2.6.3. Твердість/м’якість ц 240
2.6.4. Реалізація шиплячих 255
2.6.5. Палатальність/велярність інших приголосних 267
2.6.6. Доля давніх звукосполук приголосний+j 270
2.6.6.1. Звукосполуки *dj, *zdj 270
2.6.6.2. Звукосполуки губний+j 275
2.6.7. Відбиття наслідків занепаду зредукованих у підсистемі приголосних 278
2.6.7.1. Асиміляція звука j (явище подовження) 278
2.6.7.2. Асиміляція за глухістю/дзвінкістю 285
2.6.7.3. Асиміляція за місцем і способом творення 289
2.6.7.4. Дисимілятивні процеси 290
2.6.7.5. Спрощення в групах приголосних 291
2.6.7.6. Перехід л > в 292
2.6.7.7. Явище подвоєння 294
2.6.7.8 Явище протези 294
2.6.7.9. Явище епентези 296
2.6.8. Інші зміни, не пов’язані із занепадом зредукованих 298
2.6.8.1. Відображення звуків [ґ] та [г] 298
2.7.8.2. Відображення звука [ф] 299
2.6.8.3. Відбиття наслідків ІІ-ї палаталізації задньоязикових 300
2.6.8.4. Поодинокі явища в підсистемі приголосних. 300
2.7. Впливи інших лінгвосистем на поліський мовний континуум у XVI-XVII ст. 302
2.7.1. Вплив польської мови. 306
2.8. Українсько-білоруські мовні контакти у XIV-XVII ст. Розмежування українських і білоруських пам’яток. 316
2.9. Висновки до другого розділу. 358
ВИСНОВКИ.365

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Поліський територіально-мовний простір, який уже в києворуську історичну епоху низкою лінгвальних рис виразно контрастував українському півдню, у XVI-XVIІ ст. мав чіткі ознаки цілком завершеного мовного утворення. Від XVI до кінця ХІХ ст., коли дослідники зробили перші спроби членування українського та білоруського мовних континуумів, межі поліського наріччя в напрямку скорочення території його поширення не зазнали кардинальних змін як із півдня, так і з півночі (див. карти № 1-3). Пришвидшене нівелювання поліського мовного комплексу розпочалося з установленням у 20-х роках ХХ ст. адміністративного кордону між Українською РСР і Білоруською РСР (див. карту № 4). На жаль, з виходом двох національних атласів АУМ та ДАБМ, у яких північні та південні пасма ізоглос проходять переважно по державному кордону, що в жодному випадку не відображало (на час укладання атласів) і не відображає нині реального мовного стану на українсько-білоруському пограниччі, ситуація щодо окреслення меж поліських говорів не стала кращою.
2. У досліджуваний період реалізація голосних фонем прямо залежала від акцентуації. Наголошений вокалізм, найімовірніше, був семифонемний,
h у
иі y
е о
а
Ненаголошений п’ятифонемний:
у
иі
е о
а

На основі аналізу текстів пам’яток однозначно відповісти на питання, чи були в той час у мовленні поліщуків звуки неоднорідної артикуляції (дифтонги), непросто. Припускаємо, що у говірках Середнього Полісся очевидних (виразних) дифтонгів не було. Ймовірно, розщеплення висхідних виявів *о > ô (уо); *е, *ě > ê (іе), які, мабуть, були звужені напружені закриті, в напрямку до pi та qk відбулося в середньоукраїнську добу спочатку в периферійних (підляських, східнополіських) поліських говірках. Більшість проаналізованих текстів не дає підстав для графічного протиставлення наголошених і ненаголошених рефлексів *о, *е, *ě. Але це зовсім не свідчить про те, що поліщуки в цей час на місці давніх *о, *е, *ě вимовляли однакові (незалежно від наголосу) звуки. Ці звуки артикуляційно відрізнялися, але не настільки, щоб писар передавав їх на письмі іншими графемами. Саме з приводу артикуляції поліських (передовсім середньополіських) наголошених континуантів *о, *е, *ě велися (К.Михальчук, Ю.Карський, В.Ганцов, О.Курило, Т.Назарова, А.Залеський, М.Никончук та ін.) дискусії: вважати чи не вважати ці звуки дифтонгами. Такої неоднозначності вчені не виявляли стосовно лівобережнополіських та підляських виявів: там усі відзначали і відзначають існування виразних дифтонгів.
Думаємо, що в досліджуваний період поліська підсистема голосних кількісно не відрізнялася від сучасної. Можливо, артикуляція поліських наголошених вокалів зазнавала змін у напрямку розхитування (передовсім у периферійних говірках) до очевидних дифтонгів.
3. Для підсистеми приголосних у XVI-XVII ст. були характерними тенденції до:
- ствердіння шипляших, р та ц;
- одзвінчення т, с у прийменниках і префіксах;
- відсутності оглушення дзвінких у кінці слів.
Наслідки асиміляції j (йот) залежали від якості приголосного: після губних, очевидно, вже мала місце епентеза й і була роздільна вимова; передньоязикові, уподібнивши j, подовження ще, найімовірніше, не зазнали.
У XVI ст. поліщуки, мабуть, не вимовляли африкати ] (<*dj) у дієсловах 1-ї особи: хожу, вожу, водночас такий звук наявний на місці *zdj: заеж(ч)аеть. Невідомі нам випадки відображення на письмі поліськими писарями африкати [. Значні труднощі у вимові мешканців Полісся становив звук [ф]: сафяновъ, сапъяновъ, Юзепъхови, рафуючи, у(х)фативши та ін.
4. Поліське наріччя у XVI-XVII ст. не було монолітним, неподільним. Низкою мовних рис (поплутування ε и в ненаголошеній позиції, написання ε на місці *ę та *’а під наголосом, збереження більш виразної тенденції до написання h під наголосом та ε в ненаголошеній позиції, помітна тенденція до збереження написання ε після шиплячих, збереження м’якої вимови р` виділені риси наведені на основі: а) підрахунків досліджуваних явищ у всіх аналізованих текстах; б) пам’яток, у яких виразно виявлені розмовні риси) протиставлялася його західна частина решті мовного континууму. Важко сказати, чи протиставлялося в цей час Лівобережне Полісся Середньому. З цієї території наразі нам невідомі писемні пам’ятки до середини XVII ст., які б засвідчували протиставлення цих говірок правобережнополіським. Єдина фонетична особливість, що відрізняє тексти зі Стародубщини (друга половина XVII ст.) від пам’яток із Правобережного Полісся, „акання”.
Говірка Борисполя у XVII ст., найімовірніше, вже була перехідною. За наявності низки поліських рис: тверда вимова шиплячих, р та ц, інфінітивних фіналь -ть, -тъ, все ж таки випадків „ікання” на місці *ě та „укання” на місці *о значно більше порівняно із овруцькими, житомирськими, київськими, стародубськими текстами.
5. Функціонування на українсько-білоруських землях літературно-писемної мови мало низку особливостей, які можна звести до таких положень:
руська мова” як офіційна у ВКЛ не новостворена. Вона постала на ґрунті літературно-писемної мови Київської Русі давньоруської;
руська мова” не постала на ґрунті живих рис виключно одного з народів білоруського чи українського, а ввібрала ознаки як української, так і білоруської мов. Проте в період становлення „руської мови” як офіційної у ВКЛ із живомовних рис вона передовсім увібрала найбільшу кількість поліських (власне західнополіських). Цим і зумовлена певна наддіалектність руської мови” (початковий етап функціонування) стосовно української (у її північному різновиді) та білоруської, які однозначно в живому мовленні вже виявлялися у своїх маркуючих особливостях;
у тогочасній писемно-літературній мові вже від XIV ст. виразно виділявся південно-західноукраїнський варіант, що протиставлявся іншому (до XVI ст. неподільному) полісько-білоруському;
від XVI ст. з’являються пам’ятки, в яких усе частіше проявляються локальні білоруські риси, що дає підставу для виділення зі спільного полісько-білоруського білоруського різновиду „руської мови” власне старобілоруської літературно-писемної мови;
аналіз пам’яток з різних регіонів України та Білорусі дозволяє припустити, що в певний проміжок часу (можливо, від початку XVI ст.) на цих землях існувало два типи староукраїнської літературної мови: південноукраїнський (із закарпатським підваріантом), поліський та старобілоруська. Ці різновиди ніколи не були послідовно виразні;
як безсумнівний факт варто визнати, що поліський варіант староукраїнської та старобілоруська мова протиставлялися досить слабо, над ними весь час тяжів той-таки спільний „руський”, який умовно можна назвати реальним четвертим різновидом, але з обмеженим (ареально) поширенням;
від самого початку впровадження офіційної літературно-писемної мови у канцелярії ВКЛ „руської” вона ніколи не була спільною для білорусів і всіх українців. Спільною вона була лише для поліщуків і білорусів. Як поліський різновид староукраїнської та старобілоруська літературно-писемна мова, так і спільний „руський” тип поширювалися на всі тогочасні жанри та стилі.
6. Для протиставлення в XVI ст. термінів „руська” „проста” „книжна” мова достатніх підстав нема. Усі вони є абсолютними синонімами до назви „староукраїнська” чи відповідно „старобілоруська мова”. Безпідставними є спроби протиставити поняття „руська” як позалітературна, що використовувалася лише в діловій писемності, та „проста” як повноцінна літературна мова. Наприклад, справи Житомирської книги 1590 року і „Лhкарство на оспалый умысeлъ...” 1606 року не написані різними мовами. До того ж в уяві сучасників-писарів словами „руска” та „простая” позначалася одна мова. Різними їх зробили сьогочасні науковці. Також термін „проста” мова цілком логічно застосовувати і до білоруської писемності. Штучною видається нам назва „книжна українська мова” (до речі, у білоруській лінгвістичній термінології вона відсутня).
Для називання літературно-писемних мов на українсько-білоруських землях у XVI-XVIІ ст. пропонуємо такі терміни:
„руська” або спільна „полісько-білоруська” мова на північноукраїнсько-білоруських землях ВКЛ переважно до XVI ст.;
„руська”, „проста” або „староукраїнська” мова текстів, що постали переважно на українській території (хоч не виключено й на білоруській), у яких проявляються південно- та північноукраїнські риси (в тому числі й „українського комплексу” „ікання”, поплутування і ы, відображення диспалаталізації приголосних). Окремі зразки від XIV ст. ;
„руська”, „проста” або „старобілоруська” мова текстів, що постали переважно на білоруській території (хоч не виключено й на українській), у яких проявляються білоруські (не північноукраїнські) риси (в тому числі й „білоруського комплексу” „акання”, „дзекання”, „цекання”, повне „ствердіння шиплячих, р, ц”). Окремі зразки від XIV ст.;
„словенороська”, „словенська”, „церковнослов’янська” староболгарська за походженням, опрацьована українськими і білоруськими редакторами.
7. Думку Ф.Климчука про те, що Полісся в часи Київської Русі, перебуваючи в центральній частині Східної Славії, було своєрідним центром східного слов’янства і архаїчною слов’янською зоною, а лісостепова Україна, центральна Білорусь, середнє і верхнє Подесення перебували на периферії східнослов’янської території, де почали формуватися нові етно-діалектні зони, що стали основою української, білоруської та російської мов, очевидно, варто визнати цілком слушною й особливо актуальною при коментуванні мовних явищ, які не вписуються в загальні схеми пояснення тих чи інших процесів крізь призму неусвідомлення існування окремих східнослов’янських мов української, білоруської, російської як сформованих самостійних систем уже в період розпаду Київської Русі (ХІІ-ХІІІ ст.). Справді, Полісся як архаїчна зона не лише східної Славії, але й всього слов’янського світу в цей час, мабуть, протиставлялось у мовному плані білоруській та російській мовам і менш виразно, але все ж виділялось і з південноукраїнських говорів.
7. Вивчення поліського (південно-західного білоруського і північноукраїнського, генетична спільність яких підтверджується також фактами гідронімії та археології) територіально-мовного простору на основі виявлених фонетичних особливостей у писемних пам’ятках та сучасних діалектах все ж таки не дає підстав стверджувати про його цілковиту окремішність і протиставлення решті українського мовного континууму. Комплекс мовних рис показує, що терени, окреслені північною межею поліського наріччя української мови, переживали (з деякими особливостями) однакові або подібні мовні зміни з іншими українськими говорами: розвиток *о, *е, *ě; доля давніх *і, *у: повне злиття ыі >и у південноукраїнських та ыі >иі у поліських; послідовне фонологічне розрізнення наголошеного і ненаголошеного о та ін. Таким чином, протодіалектна основа північного і південного українських наріч була спільною, хоч лінгвальне контрастування українських півдня і півночі намітилося, мабуть, ще до утворення Київської Русі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЇХ УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Акти Одрехови Акти села Одрехови // Упорядн. І.М. Керницький, О.А. Купчинський. К., 1970.
Акти ЮЗР Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. Собранные и изданные Археографической комиссией. Т. 1-3. СПб, 1863-1867.
АЗР Акты, относящиеся к истории Западной России. Собранные и изданные Археографической комиссией. СПб, 1846-1853.
АЮЗР Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссией для разбора древних актов. Ч. 1-8. К., 1859-1914.
Акти ВК Акты, изданные Временной Комиссией, высочайше учрежденной при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Т.1-2. К., 1849.
Акти ЛМ Акты Литовской метрики / Собр. Ф.И. Леонтович. Т.1. Вып. 1-2. Варшава, 1896-1897.
Акти ЛРГ Акты Литовско-руского государства (1390-1529), изданные М.Довнаром-Запольским. Вып. 1. М., 1900.
АКП Актовыя книги Полтавского городового уряда / Редакція и примhчанія В.Л. Модзалевскаго. Чернигов, 1912.
Александрія Книга глаголомая Александрhя Александеръ сынъ бога Гамона й Олімпиї царицы жони Филиповы // Золоте слово. Хрестоматія літератури України-Русі епохи Середньовіччя ІХ-ХV ст. / За ред. проф. Василя Яременка. В 2-х кн. Кн. 2. К., 2002. С. 656-738.
Ап 1593 Апостолъ, копия перевода Франциска Скорины, 1593 // Перетц В.Н. Отчеть объ экскурсіи семінарія русской филологіи въ Житомиръ. К., 1911. С. 118-119.
АУМ Атлас української мови. У 3-х тт. Т. І. К.: Наук. думка, 1984. 498 с.; Т. ІІ. 1988. 520 с.; Т. ІІІ. 2002. 267 с.
Белей Белей Любомир, Белей Олег. Старослов’янсько-український словник. Львів, 2001. 312 с.
Беринда Лексикон славенороський П.Беринди / Підгот. тексту і вступ. ст. В.В. Німчука. К.: Вид-во АН УРСР, 1961. 272 с.
БК Протокол Борзенской ратушной книги // Лазаревский А. Замечания на исторические монографии Д.П. Миллера о малорусском дворянстве и о статутовых судах. Харьков, 1898. С. 57-61.
Бор.К Акты Бориспольского мейского уряда 1612-1699 г.г. С предисловием Стороженка А.В. К., 1892.
Брест 1505 Дозволений лист Олександра до луцького старости кн. Семена Гольшанського. (Писаний у Бересті) // Торгівля на Україні XІV середина XVIІ ст. Волинь і Наддніпрянщина / Упорядн. В.Кравченко, Н.Яковенко. К., 1990. С. 45-46.
Брест 1526 Лист колишнього берестейського митника Данька Єсковича до нового митника Міхеля Єзофовича з інформацією // Торгівля на Україні XІV середина XVIІ ст. Волинь і Наддніпрянщина / Упорядн. В.Кравченко, Н.Яковенко. К., 1990. С. 51-52.
Брест 1577, Брест 1582 Акты брестского гродского суда // Акты, издаваемые Виленской археографической комиссиею. Т. ІІI. Вильна, 1870. С. 10-17
Брест 1583 Витяги з реєстраційної книги Берестейської митниці про митні збори // Торгівля на Україні XІV середина XVIІ ст. Волинь і Наддніпрянщина / Упорядн. В.Кравченко, Н.Яковенко. К., 1990. С. 193-204.
Брест 1589 Акты Брестского гродского суда // Акты, издаваемые Виленской археографической комиссиею. Т. VI. Вильна, 1872. С.25.
Брест 1629 Акты брестского гродского суда // Акты, издаваемые Виленской археографической комиссиею. Т. ІІI. Вильна, 1870. С.30-35.
Брест 1665, 1676 Акты Брестского гродского суда // Акты, издаваемые Виленской археографической комиссиею. Т. IV. Вильна, 1870. С. 13, 177-181.
Брокгауз-Ефрон Энциклопедическій словарь. Вып. Акц. изд. обществомъ Ф.А. Брокгауз-И.А. Ефронъ. Тт. 1-82. СПб, 1891-1904
БСЭ Большая советская энциклопедия. Тт. 1-50. М.: БСЭ, 1949-1957.
Будн. Прадмова С.Буднага да „Катахізіса” // Хрэстаматыя па гісторыі беларускай мовы / Складальнікі У.Анічэнка, П.Вярхоў, А.Жураўскі, Я.Рамановіч. Частка 1. Мінск: Выд-ва АН БССР, 1961. С. 135-141.
ВИАС Волынский историко-археографический сборник. Вып. 1. Почаев-Житомир, 1896; Вып. 2. Житомир, 1900.
Вітеб.К Выпіска з актавай кнігі віцебскага земскага суда за 1601 г. // Хрэстаматыя па гісторыі беларускай мовы / Складальнікі У.Анічэнка, П.Вярхоў, А.Жураўскі, Я.Рамановіч. Частка 1. Мінск: Выд-ва АН БССР, 1961. С. 319-321.
Вільно Акты Виленского гродского суда 1595 г. // Акты, издаваемые Виленской археографической комиссиею. Т. VIII. Вильна, 1875.
Волод.З Ревізія Володимирського замку // Литовська Метрика. Книга 561. Ревізії українських замків 1545 року / Підгот. В.Кравченко. К., 2005. С. 97-117.
ВК 1567 Книга владимирская гродская 1567 года // Грамоты великих князей литовских с 1390 по 1569 год / Собр., изд., ред. В.Антоновича, К.Козловского. К., 1868.
ВК 1571 Волинські грамоти XVІ ст. / Упорядн. В.Задорожний, А.Матвієнко. К., 1995. С. 17, 127-165.
ВК 1577 Волинські грамоти XVІ ст. / Упорядн. В.Задорожний, А.Матвієнко. К., 1995. С. 17-20, 202-205, 212-213.
ВК 1577 (І) Книга гродская владимирская 1577 // АЮЗР. Ч. VІ. Т. 1. К., 1876. С. 102-104.
ВК 1578 Книга гродская владимирская 1578 // АЮЗР. Ч. ІІІ. Т. 1. К., 1863. С. 106-107.
ВК 1591 Книга гродская владимирская 1591 // АЮЗР. Ч. І. Т. 1. К., 1859. С. 290-296.
ВК 1593 Книга гродская владимирская 1593 // АЮЗР. Ч. І. Т. 1. К., 1859. С. 365-371.
ВК 1593 Книга гродская владимирская 1593 // АЮЗР. Ч. ІІІ. Т. 1. К., 1863. С. 53-59.
ВК 1594 Судебное прhние пана Циминскаго съ Кирилломъ Терлецкимъ по дhлу объ изнасиловании дhвици Палажки 1594 г. // АЮЗР. Ч. І. Т. 1. К., 1859. С. 405-426.
ВК 1606 Книга гродская владимирская 1606 // АЮЗР. Ч. ІІІ. Т. 1. К., 1863. С. 148-151.
ВК 1606 Книга гродская владимирская 1606 // АЮЗР. Ч. VІ. Т. 1. К., 1876. С. 313-337.
ВК 1625 Книга гродская владимирская 1625 // АЮЗР. Ч. VІ. Т. 1. К., 1876. С. 456-461.
ВК 1635 Справи із Володимирської книги за 1635 рік // Торгівля на Україні XІV середина XVIІ ст. Волинь і Наддніпрянщина / Упорядн. В.Кравченко, Н.Яковенко. К., 1990. С. 301-304.
ВК 1645 Книга гродская владимирская 1645 // АЮЗР. Ч. ІІІ. Т. 1. К., 1863. С. 390-396.
ВК 1649 Справи із книг Володимирського суду // Мицик Ю., Цибульський В. Волинь в роки визвольної війни українського народу XVIІ ст. Документи і матеріали. Рівне, 1999. С. 36-39.
ВК 1653 Справи із книг Володимирського суду // Мицик Ю., Цибульський В. Волинь в роки визвольної війни українського народу XVIІ ст. Документи і матеріали. Рівне, 1999. С. 50-52, 107-109.
ВКЛ Волынская краткая летопись // ПСРЛ. Том 35. Летописи белорусско-литовские. М., 1980. С. 118-127.
ВСРВ Відділі стародруків та рідкісних видань ЦНБ ім. В.Вернадського.
Г Грамоти XІV ст. / Упорядн. М.М. Пещак. К.: Наук. думка, 1974. 255 с.
Гават. Інтермедії Якуба Гаватовича // Кримський А., Шахматов О. Нариси з історії української мови. Хрестоматія з пам’яток ХІ-XVIІІ вв. К., 1924. С. 48-49, 177-179.
ГВЛ Галицько-Волинський літопис / Відп. за вип. Р.Федорів. Львів: Червона калина, 1994. 252 с.
ГІБоги Галятовський Іоаникій. Боги поганскїи в болванахъ мешкаючїи. Року а, х, п,с. // Відділ стародруків та рідкісних видань НБУ ім. В.Вернадського. Шифр: Кир 797
ГК Выпіска з актавай кнігі Гродзенскага земскага суда за 1612 г. // Хрэстаматыя па гісторыі беларускай мовы / Складальнікі У.Анічэнка, П.Вярхоў, А.Жураўскі, Я.Рамановіч. Частка 1. Мінск: Выд-ва АН БССР, 1961. С. 327-335.
Гольш. Визнаний лист київського воєводи кн. Юрія Гольшанського на право Київського домініканського монастиря збирати помірне (між 1508 і 1510 рр.) // Торгівля на Україні XІV середина XVIІ ст. Волинь і Наддніпрянщина / Упорядн. В.Кравченко, Н.Яковенко. К., 1990. С.48.
Грінченко Словарь української мови / Упорядкував, з додатком власного матеріалу, Б.Грінченко. У 4-х тт. К.: Вид-во АН УРСР, 1958-1959.
ГСУж. Грамматика слов’янська І.Ужевича / Підгот. до друку І.К. Білодід, Є.М. Кудрицький. К., 1970.
ДАБМ Дыялекталагічны атлас беларускай мовы. Уступныя артыкулы, даведачныя матэрыялы і каментарыі да карт / Пад рэд. Р.І. Аванесава, Ю.Ф. Мацкевіч. Мінск: Выд-ва АН БССР, 1963. 970 с.
Дермань 1627 Апробация, дання Іезекіилемъ Курцевичемъ Епископомъ Володимерскимъ, архимандритомъ Дерманскимъ Ивашкh Куцковичу на мельницу въ с. Дермани 1627 г. // Волынский историко-археологический сборник. Вып. 1-2. Почаев-Житомир, 1896. С.259-260.
Дермань 1638 Актъ выкупа и передачи по наслhдственному праву Воску Ковалю усадьбы и сада ... въ Дерманh... 1638 г. // Волынский историко-археологический сборник. Вып. 1-2. Почаев-Житомир, 1896. С. 260-261.
Дермань 1645 Декрет монастирскаго суда по дhлу между п. Стефаном Негребецким и наслhдниками крестьянина дерманскаго Войтка Люблянина... 1645 г. // Волынский историко-археологический сборник. Вып. 1-2. Почаев-Житомир, 1896. С. 263-266.
ДФ „Дыярыуш” А.Філіповіча // Хрэстаматыя па гісторыі беларускай мовы / Складальнікі У.Анічэнка, П.Вярхоў, А.Жураўскі, Я.Рамановіч. Частка 1. Мінск: Выд-ва АН БССР, 1961. С. 419-425.
ЕУМ Українська мова. Енциклопедія. Вид. 2, доп. і переробл. К.: Наук. думка, 2004. 820 с.
Євлаш. Свяжынскi У. „Гiстарычныя запiскi» Ф.Еулашоускага. Мінск, 1990. С. 90-105.
ЄУТ Тригірське учительне Євангеліє XVI ст. // Перетц В.Н. Отчеть объ экскурсіи семінарія русской филологіи въ Житомиръ. К., 1911. С. 142-144.
ЄУ Учительне Євангеліє XVI ст. // Перетц В.Н. Отчеть объ экскурсіи семінарія русской филологіи въ Житомиръ. К., 1911. С. 145-146.
Єв.Тетр. Евангеліе-тетръ. Полууставъ 16-17 в. со слhдами болгаро-молд. орфографіи // Перетц В.Н. Отчетъ объ экскурсии семінарія русской филологіи въ Житомиръ 21-26 октября 1910 года. К., 1911. С. 12-13.
Єв. 1600 Евангелие 1600, Вильно // Відділ стародруків та рідкісних видань НБУ ім. В.Вернадського. Шифр: Кир.759.
Єв. 1606 Евангелие 1600, Вильно // Відділ стародруків та рідкісних видань НБУ ім. В.Вернадського. Шифр: Кир.770.
ЄК 1526 Євангеліє. Близько 1526. Київ // Запаско Я.П. Українська рукописна книга. Львів, 1995. С. 319-322.
ЄвНег. Назаревский А.А. Язык Евангелия 1581 года в переводе В.Негалевского. К., 1911.
Єв.Тяп. Владимиров П. Предмова Василеи Тяпинскіи зацнои монархии словенскои // Киевская старина. Т. XXIV. Приложенія. 1889. С. 1-9.
Єрлич Возняк М. Українські пісні й польські вірші з „Літописця” Єрлича // ЗНТШ. Т. 151. 1931. С. 195-205.
ЕУ Енциклопедія українознавства. Тт. 1-10. Львів, 1993-2000.
ЖМ Из связки подлинных документов Жидичинского монастыря, хранящихся в Комиссии, №№ 1-17 // НБУ ім. В.Вернадського. Інститут рукопису. Копії другої половини ХІХ ст. Ф. ІІ, спр. 22613.
ЖМ 1531 Єднальний лист приятельських суддів у справі жидичинського архімандрита о.Арсенія з братами Підгаєцькими про напади їхніх селян на монастирські землі // НБУ ім. В.Вернадського. Інститут рукопису. Копії другої половини ХІХ ст. Из связки подлинных документов Жидичинского монастыря, хранящихся в Комиссии, № 15. Арк. 19 19 зв.
ЖМ 1536 Навпоминальний лист з луцького старостинського уряду на ім’я кн. І.В. Васальського про заборону користуватися Рудлевською землею // НБУ ім. В.Вернадського. Інститут рукопису. Копії другої половини ХІХ ст. Из связки подлинных документов Жидичинского монастыря, хранящихся в Комиссии, № 8. Арк. 8 9 зв.
ЖМ 1537 Судовий лист луцького старости у справі між архімандритом о. Варсонофієм та кн. Б.Корецьким про Рудлевську землю та про монастирську десятину з маєтків кн. Б.Корецького // АЮЗР. Ч. І. Т. 6. К., 1883. С. 22-26.
ЖМ 1538 Кілька справ за 1538 рік // НБУ ім. В.Вернадського. Інститут рукопису. Копії другої половини ХІХ ст. Из связки подлинных документов Жидичинского монастыря, хранящихся в Комиссии, № 10. Арк. 10-11; № 18. Арк. 23-26; № 4. Арк. 5 5 зв.
ЖМ 1542 Судовий лист старости володимирського у справі жидичинського архімандрита о. Варсонофія з кн. Іваном Масальським про захоплення церковної землі Рудлевської і затримання десятини // АЮЗР. Ч. І. Т. 6. К., 1883. С.32-36.
Жит.Вл. Владимиров П. Южнорусское Житіе Св. Владиміра XVII ст. // Киевская старина. Т. XXIV. Приложенія. 1889. С. 10-19.
ЖЄ Трипольский Н. Волынское рукописное Евангелие XVI в. // Волинь-Житомирщина. № 11. 2003. С. 73-187. Мойсієнко Віктор. Українська пам’ятка з виразними ознаками живого мовлення // Волинь-Житомирщина. № 11. 2003. С. 187-203.
Жит.З Ревізія Житомирського замку // Литовська Метрика. Кн. 561. Ревізії українських замків 1545 року / Підгот. В.Кравченко. К., 2005. С. 237-257.
ЖК 1582-88 Актова книга житомирського міського уряду кінця XVI ст. / Підгот. до вид. М.Бойчук. К., 1965.
ЖК 1590 Акти Житомирського гродського уряду: 1590 р., 1635 р. / Підгот. до вид. В.М. Мойсієнко. Житомир, 2004.
ЖК 1605 Актова книга Житомирського гродського уряду 1605 року / Підгот. до вид. В.В. Німчук // Ділова мова Волині і Наддніпрянщини XVII ст. К., 1981. С. 24-113.
ЖК 1609 Актова книга Житомирського гродського уряду 1609 року / Підгот. до вид. К.С. Симонова, В.Ю. Франчук // Ділова мова Волині і Наддніпрянщини XVII ст. К., 1981. С. 113-180.
ЖК 1611 Актова книга Житомирського гродського уряду 1611 року / Підгот. до вид. А.Матвієнко, В.Мойсієнко. Житомир, 2001.
ЖК 1614 Яковенко Н.М. Пародії і жарти в актових книгах Житомира та Луцька першої половини XVII ст. // Український археологічний щорічник. Вип. 2. К., 1993. С. 169.
ЖК 1618 Книга гродская Киевская въ Житомирh, 1617 года // АЮЗР. Ч. III. Т. 1. К., 1863. С. 226-230.
ЖК 1621 Актова книга Житомирського гродського уряду 1590-1640 рр. // Центральний державний історичний архів України. Ф. 11, оп. 1, спр. 2.
ЖК 1635 Акти Житомирського гродського уряду: 1590 р., 1635 р. / Підгот. до вид. В.М. Мойсієнко. Житомир, 2004. С. 90-197.
ЖК 1643 Яковенко Н.М. Пародії і жарти в актових книгах Житомира та Луцька першої половини XVII ст. // Український археологічний щорічник. Вип. 2. К., 1993. С. 173-175.
ЖК 1649-50 Актова книга Житомирського гродського уряду 1649-1650 рр. / Підгот. до вид. В.М. Русанівський // Ділова мова Волині і Наддніпрянщини XVII ст. К., 1981. С. 180-220.
ЖО Жыціе Аляксея // Хрэстаматыя па гісторыі беларускай мовы / Складальнікі У.Анічэнка, П.Вярхоў, А.Жураўскі, Я.Рамановіч. Частка 1. Мінск: Выд-ва АН БССР, 1961. С. 91-98.
Заг.ДЗ Василь Загоровський. Духовное завhщаніе // Українська література / За ред. В.Л. Микитася. К., 1988. С. 167-184.