Плакся Наталія Анатоліївна. Правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом

brief description

Плакся Наталія Анатоліївна. Правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.07, Міжрегіон. акад. упр. персоналом. - Київ, 2015.- 210 с.

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

На правах рукопису

Плакся Наталія Анатоліївна

УДК 347.734:336.027.2

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ АУДИТОРСЬКОЇ ТА БАНКІВСЬКОЇ ТАЄМНИЦЬ ЯК ВИДІВ ІНФОРМАЦІЇ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Муравйов Кирило Володимирович
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2014

З М І С Т
ВСТУП…………………………………………………………………………... 4
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТКУ ЮРИДИЧНОЇ ДУМКИ Й ЗАРУБІЖНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ АУДИТОРСЬКОЇ ТА БАНКІВСЬКОЇ ТАЄМНИЦЬ…………………...14
1.1. Аналіз становлення наукової думки щодо правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць в Україні………………………………………………………..14
1.2. Становлення аудиторської та банківської діяльностей в Україні й місце в них аудиторської та банківської таємниць…………….………………..26
1.3. Особливості правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць у зарубіжних країнах……………………………………………………………………..46
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...70
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ АУДИТОРСЬКОЇ ТА БАНКІВСЬКОЇ ТАЄМНИЦЬ ЯК ВИДІВ ІНФОРМАЦІЇ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ ………………………...76
2.1. Поняття і правова регламентація аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом………………………..………76
2.2. Завдання і принципи аудиторського та банківського контролів у забезпеченні аудиторської та банківської таємниць…...……………….91
2.3. Особливості дотримання аудиторської таємниці в процесі проведення аудиту банків………………………………………………………….....112
Висновки до розділу 2………………………………………………………….128
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА ПОРЯДКОМ РОЗКРИТТЯ АУДИТОРСЬКОЇ І БАНКІВСЬКОЇ ТАЄМНИЦЬ, А ТАКОЖ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ЇХ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ………………………………………………………………...134
3.1. Аналіз порядку розкриття аудиторської та банківської таємниць і напрями його вдосконалення …………………………………………..134
3.2. Фінансовий контроль за дотриманням аудиторської та банківської таємниць і напрями вдосконалення відповідальності за порушення
їх правового режиму.…………………………………………………152
Висновки до розділу 3………………………………………………………… 169
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………..183
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………...200

ВСТУП
Актуальність теми. Зміцненню фінансової основи української держави сприятиме ефективне правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом. Постановка проблеми щодо правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом у загальному вигляді свідчить про необхідність визначення єдиної системи органів фінансового контролю, встановлення в ньому місця аудиторського та банківського контролів, уточнення ролі цих контролів у забезпеченні аудиторської та банківської таємниць. На теоретико-методологічному рівні залишаються неврегульовані питання щодо поняття та правової регламентації банківської й аудиторської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом. Аналіз особливостей правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської і банківської таємниць у зарубіжних країнах свідчить про необхідність використання їх кращого досвіду в українському законодавстві щодо порядку розкриття аудиторської й банківської таємниць та відповідальність за порушення їх правового режиму.
Потреба в удосконаленні законодавчого забезпечення правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць викликана розвитком аудиту й банківської системи, збільшенням кількості аудиторських і банківських послуг, які мають публічний характер, а значить розширенням сфери доступу аудиторами та банківськими працівниками до різного роду фінансової звітності, комерційної таємниці. Проте нормативна база, що регламентує забезпечення аудиторської та банківської таємниць на сьогодні – недосконала. Так, аудиторська діяльність регулюється Законом України «Про аудиторську діяльність», 1993 р., а банківська діяльність – Законом України «Про банки і банківську діяльність», 2000 р..І ці закони дотепер продовжують діяти без істотних поправок та змін, хоча неодмінно потребують оновлення і удосконалення.
Таким чином, одним із найважливіших напрямів державної політики повинно стати удосконалення правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом. Це вимагає внесення змін і доповнень до законодавства, що регулює аудиторську та банківську діяльності, а також підготовки та прийняття Закону України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць». Крім того, малодослідженими на теоретичному і практичному рівні залишаються питання дотримання аудиторської таємниці в процесі проведення аудиту банків. Тож, Правила зберігання, захисту, використання і відповідальності за розкриття аудиторської таємниці під час проведення та за результатами аудиту банків, проект яких нами розроблено, будуть застереженням аудиторам (аудиторським фірмам) щодо збереження аудиторської таємниці та відповідальності за її незаконне розголошення або використання за результатами аудиту банків.
Аналізуючи відповідні теоретико-правові положення щодо правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць, ми спиралися на наукові джерела представників різних галузей права і економіки. Представники адміністративного права створюють основні теоретичні положення організації та управління банківської та аудиторської діяльностей, тому у витоків науки фінансового права стояли найвидатніші державотворці й адміністративісти: Ш. Монтеск’є, І. Зонненфельс та інші. Значну роль у розвитку російської фінансово-правової думки зіграв видатний державний діяч М.М. Сперанський. Принципове значення в концептуальному плані мали праці сучасних представників науки адміністративного права. У межах дослідження вивчалися роботи В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, Г.В. Атаманчука, В.М. Гаращука, М.Й. Климко, Ю.А. Тихомирова, В.Є. Чиркіна та інших.
Беззаперечний вплив на формування авторської позиції мали праці представників фінансового права. Слід згадати письменника й фахівця з фінансових питань Н.І. Тургенєва та академіка І.І. Янжула. Аналізуючи останні дослідження і публікації, необхідно зосередити увагу на роботах таких учених, як Л.К. Воронова, Л.Л. Кінащук, М.П. Кучерявенко, Н.Ю. Пришва, Л.А. Савченко та інші. У своїх роботах зазначені науковці торкалися розгляду системи фінансового права, деякою мірою акцентували увагу на аудиторській та банківській діяльностях.
Окремі висновки щодо організації аудиторської та банківської діяльностей зроблені із використанням положень представників економічної науки і практикуючих аудиторів таких, як: М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, Н.І. Дорош, С.Б. Ільїна, А.Н. Кузьмінський, В.П. Пантелєєва, І.Б. Стефанюк, Б.Ф. Усач та інші. Досить широко представлені праці з аудиту і фінансів у зарубіжних авторів, наприклад, А. Роджер, Дж. Лоббек, К. Ньюкамер, К. Сазерленд тощо. У процесі дослідження були взяті до уваги висновки, сформульовані в дисертаційних роботах В.М. Дереконя, О.В. Мандриченка, які детально описали проблеми аудиту й аудиторської діяльності, а також Д.О. Гетманцева, О.П. Орлюк, що зверталися до організації банківської діяльності та правового регулювання банківської таємниці. Отже, у розробку шляхів вирішення проблем аудиторської й банківської діяльностей вносять вагомий вклад фахівці в галузі фінансового права, теорії держави і права, адміністративного права й процесу, що, у свою чергу, позитивно впливає на становлення теорії і практики аудиторської й банківської таємниць в Україні, забезпечення ефективного правового регулювання фінансового контролю за їх дотриманням. Проте наявність дискусійних питань щодо правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом, відсутність комплексного дослідження цієї проблеми підкреслює актуальність обраної теми, її важливе наукове та практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження обраний з урахуванням положень Концепції розвитку системи управління державними фінансами (затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.09.2012 р № 633-р.), Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2017 року (затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.05. 2005 р. № 158-р.), Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» (розроблена і схвалена Комітетом економічних реформ при Президентові України від 17.10.2007 р. № 888-р.). Дисертація виконана відповідно до загальнонаукової тематики «Правові проблеми становлення і розвитку сучасної української держави» Інституту права ім. князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом та затверджена Вченою радою МАУП 28 жовтня 2013 р. (протокол № 9).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу наукових розробок, нормативно-правових актів України та зарубіжних країн, міжнародних документів, законопроектів, практики організації і здійснення фінансового контролю, аудиторської та банківської діяльностей розкрити організаційні, правові і теоретичні основи регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом, а також сформулювати висновки і пропозиції щодо удосконалення її правового регулювання.
Окреслена мета зумовила необхідність вирішення таких задач:
- проаналізувати становлення наукової думки щодо правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць в Україні;
- з’ясувати передумови становлення аудиторської й банківської діяльностей в Україні та визначити місце в них аудиторської й банківської таємниць;
- виокремити особливості правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць у зарубіжних країнах;
- сформулювати поняття та дослідити правову регламентацію банківської та аудиторської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом;
- визначити завдання та принципи аудиторського й банківського контролів у забезпеченні аудиторської та банківської таємниць;
- окреслити особливості дотримання аудиторської таємниці в процесі проведення аудиту банків, науково обґрунтувати доцільність використання Правил зберігання, захисту, використання і відповідальності за розкриття аудиторської таємниці під час проведення та за результатами аудиту банків, а також розробити їх проект;
- висвітлити порядок розкриття аудиторської та банківської таємниць;
- дослідити фінансовий контроль за дотриманням аудиторської й банківської таємниць та відповідальність за порушення їх правового режиму;
- розглянути питання, що потребують правового врегулювання та запропонувати зміни і доповнення до чинного законодавства, завдяки чому обґрунтувати необхідність прийняття Закону України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць».
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що формуються під час правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом.
Предмет дослідження – правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети й задач дослідження, його об’єкта й предмета. Визначаючи власний гносеологічний підхід, ми спиралася на вітчизняний і зарубіжний досвід правової й економічної наук. Обґрунтованість та достовірність наукових результатів досягнуто завдяки застосуванню сучасних загальних і спеціальних методів пізнання організаційно-правових процесів та явищ. Історико-правовий метод використано для аналізу становлення наукової думки щодо правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць в Україні, а також з’ясування передумов виникнення та розвитку аудиторської й банківської діяльностей в Україні та місце в них аудиторської й банківської таємниць (підрозділи 1.1., 1.2.). За допомогою порівняльно-правового методу виокремлювалися особливості правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць у зарубіжних країнах (підрозділ 1.3.). Логічний метод дав змогу сформулювати такі базові поняття, як «аудиторська таємниця», «банківська таємниця», «аудиторська діяльність», «банківська діяльність» (підрозділи 2.1., 2.3.). Метод системно-структурного аналізу дозволив дослідити роль аудиторського й банківського контролів у забезпеченні аудиторської та банківської таємниць, визначити місце аудиторської та банківської діяльностей у системі фінансового права (підрозділи 2.2., 2.3.). Логіко-семантичний метод застосовувався для поглиблення розуміння порядку розкриття аудиторської та банківської таємниць, фінансового контролю за дотриманням аудиторської й банківської таємниць та відповідальності за порушення їх правового режиму (підрозділи 3.1., 3.2.). Метод наукової абстракції застосовано для окреслення особливостей дотримання аудиторської таємниці в процесі проведення аудиту банків та наукового обґрунтування доцільності використання Правил зберігання, захисту, використання і відповідальності за розкриття аудиторської таємниці під час проведення та за результатами аудиту банків, проект яких розроблено в дисертації (підрозділ 2.3.), а також аргументації необхідності прийняття Закону України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць» (розділи 1., 2., 3.).
Емпіричну базу дослідження становлять результати анкетування аудиторів – суб’єктів підприємницької діяльності та працівників аудиторських фірм (124 особи), працівників банків (131 особа), матеріали аудиторської практики (29 справ), а також статистичні й аналітичні узагальнення діяльності банків за 2011-2014 роки.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших у вітчизняній фінансово-правовій доктрині комплексним, монографічним, системним дослідженням правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом. За результатами дисертаційного дослідження сформульовано й обґрунтовано низку концептуальних положень, висновків і пропозицій, що відрізняються науковою новизною й мають важливе теоретичне та практичне значення, а саме:
вперше:
- розглянуто питання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом, що потребують правового врегулювання, на основі чого запропоновано зміни і доповнення до чинного законодавства, обґрунтовано необхідність прийняття Закону України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць»;
- окреслено особливості дотримання аудиторської таємниці в процесі проведення аудиту банків, науково обґрунтовано доцільність використання Правил зберігання, захисту, використання і відповідальності за розкриття аудиторської таємниці під час проведення та за результатами аудиту банків, а також розроблено їх проект, сформульовано наукове бачення термінів «аудиторська діяльність» і «банківська діяльність»;
- досліджено фінансовий контроль за дотриманням аудиторської й банківської таємниць та відповідальність за порушення їх правового режиму, доведено необхідність передбачити в Законі України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць», який ми пропонуємо прийняти, статті: «Фінансово-правова відповідальність за розголошення аудиторської таємниці» та «Фінансово-правова відповідальність за розголошення банківської таємниці»;
удосконалено:
- поняття та правову регламентацію банківської та аудиторської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом, запропоновано до Закону України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць», який слід прийняти, включити статті «Аудиторська таємниця» і «Банківська таємниця»;
- роль аудиторського й банківського контролів у забезпеченні аудиторської та банківської таємниць з урахуванням їх особливостей та місця в системі фінансового контролю, а також завдань і принципів, що уточнені в роботі;
- порядок розкриття аудиторської та банківської таємниць, доведено, що надання відомостей, які становлять аудиторську і банківську таємниці повинно здійснюватися відповідно до Закону України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць», який доцільно прийняти;
дістали подальшого розвитку:
- аналіз становлення наукової думки щодо правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом в Україні, що, у свою чергу, позитивно вплинуло на авторське бачення теоретико-методологічних проблем фінансового контролю, аудиторської та банківської діяльностей, аудиторської і банківської таємниць;
- з’ясування передумов становлення аудиторської й банківської діяльностей в Україні та місця в них аудиторської й банківської таємниць, з виокремленням основних етапів виникнення і розвитку українського законодавства з аудиторської та банківської діяльностей у системі фінансового контролю;
- дослідження особливостей правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць у зарубіжних країнах, з метою використання їх позитивного досвіду (на прикладі США, Великобританії, Німеччини, Франції, Швейцарії, Угорщини тощо).
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертації положення, висновки, пропозиції і рекомендації можуть бути використані у:
- науково-дослідній сфері – для подальшого наукового дослідження проблем організації та здійснення фінансового контролю, аудиторської діяльності, банківської діяльності, а також забезпечення аудиторської й банківської таємниць;
- правотворчій сфері – для удосконалення чинного законодавства, прийняття нових нормативно-правових актів, що стосуються фінансового контролю, аудиторської та банківської діяльностей, зокрема, при підготовці проекту Закону України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць» (довідка-підтвердження Аудиторської палати України від 24 квітня 2014 р. № 8);
- у правозастосовній сфері – для ефективності забезпечення аудиторської та банківської таємниць у діяльності аудиторів та аудиторських фірм, банків, державних органів, що здійснюють фінансовий контроль (довідка-підтвердження ПАТ «Промінвестбанк» від 7 липня 2014 р. № 09/342; акт про впровадження Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства внутрішніх справ України від 10 червня 2014 р.);
- у навчальному процесі – під час викладання навчальної дисципліни «Фінансове право», «Банківське право», підготовці підручників, навчальних посібників з указаних дисциплін (акт впровадження Міжрегіональної Академії управління персоналом від 23 квітня 2014 р. № 8).
Апробація результатів дослідження. Окремі положення дисертації доповідалися автором на всеукраїнських, науково-практичних, наукових конференціях, тематичних круглих столах, зокрема на:
- міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми національного законодавства» (м. Кіровоград, 2013 р.);
- всеукраїнській науково-практичній конференцій «Актуальні проблеми національного законодавства» (м. Кіровоград, 2014 р.);
- науково-практичній конференції «Європейські стандарти у сфері захисту прав людини» (Київ, 2012);
- науковій конференції «Конституційна реформа в Україні» (Київ, 2011);
- круглому столі «Перспективи розвитку сучасного фінансового права» (Київ, 2013).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи знайшли відображення у 7 наукових публікаціях, з яких 4 статті опубліковано у наукових фахових виданнях України, 1 стаття у закордонному фаховому виданні, 2 тези доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Структура дисертації обумовлена метою, задачами, об’єктом, предметом та логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, які включають вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (166 найменування), додатків. Повний обсяг дисертації становить 213 сторінок, з них основного тексту – 182 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми щодо правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом. Визначається низка наукових понять і категорій, тлумачаться чинне національне законодавство та міжнародно-правові акти, а також формулюються пропозиції щодо покращання законодавства у сфері правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської й банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом.
1. Аналізуючи відповідні теоретичні положення, висновки щодо аудиторської й банківської діяльностей та пропонуючи нові підходи до їх вирішення, ми спиралися на теоретичні джерела філософського, соціологічного знання, досягнення теорії держави і права, фінансового права, адміністративного права та процесу, науки управління. У розробку шляхів вирішення проблем аудиторської й банківської діяльностей вносять вагомий вклад фахівці у галузі фінансового права (Л.К. Воронова, Л.Л. Кінащук, М.П. Кучерявенко, О.П. Орлюк, Н.Ю. Пришва, Л.А. Савченко тощо), а також адміністративного права і процесу (В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, Г.В. Атаманчук, В.М. Гаращук, М.Й. Климко, Ю.А. Тихомиров та інші), що, у свою чергу, позитивно впливає на становлення теорії і практики аудиторської й банківської таємниць в Україні, забезпечення ефективного правового регулювання фінансового контролю за їх дотриманням. Водночас, комплексність банківських та аудиторських правовідносин породжує до них різноманітні підходи представників окремих галузей права. У результаті проведеного аналізу наукової літератури встановлено, що комплексне монографічне дослідження правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської й банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом, з позиції фінансового права, – не існує.
2. Сучасний етап пізнання соціально значимих явищ таких, як фінансовий контроль та аудиторська і банківська діяльності, не можливий без їх історико-правового дослідження. Тим більше, що сьогодні особливо гостро стоїть завдання прийняття Закону України, який би врегулював питання правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської й банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом. Тому з метою вивчення та використання історико-правового досвіду актуальним є виокремлення основних етапів виникнення і розвитку українського законодавства з аудиторської та банківської діяльностей у системі фінансового контролю, а саме: 1 етап – у Київській Русі фінансова система була застарілою, не знала аудиторської діяльності, хоча виникають перші спроби пов’язати фінансовий контроль із банківською діяльністю; 2 етап – на відміну від європейських країн, Україна довгий час була феодальною державою. Проте розвиток промисловості і торгівлі викликав необхідність заснування системи державного контролю, банківських установ, введення звання аудитора; 3 етап – при капіталізмі виникає потреба в ефективному правовому регулюванні фінансового контролю, що спричиняє часте державне втручання в банківську діяльність, отже рівень додержання банківської таємниці був низьким. Реформи також вимагали запровадження аудиторської діяльності; 4 етап – у радянський період в Україні в нормативно-правових актах банківська та аудиторська таємниці не були врегульовані, а потреба їх дотримання – замовчувалася. Проте, в радянський період були відкриті два банки за кордоном – у Швейцарії та в Лівані, а також із метою розширення міжнародного співробітництва були утворені Міжнародний банк економічного співробітництва й Міжнародний інвестиційний банк. Міжнародне співробітництво спричинило також запровадження аудиторської діяльності в СРСР, що, у свою чергу, пов’язано із створенням спільних підприємств та забезпеченням потреб іноземних інвесторів; 5 етап – проголошення незалежності України. Саме в цей період важливим завданням стає удосконалення правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом. З 1991 р. наша держава почала формувати власну банківську систему й запроваджувати аудиторську діяльність.
3. У кожній із зарубіжних країн правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом має свої особливості, ознайомлення з якими дозволило підготувати пропозиції до Закону України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць», який запропоновано прийняти, а саме: у США слід запозичити досвід із проведення аудиторських перевірок, які характеризуються прогресивними технологіями, достатньо врегульованим порядком дотриманням аудиторської таємниці; у Німеччині для розкриття банківської та аудиторської таємниць достатньо вимоги суду. Тому, корисним для України визнано досвід Німеччини, у якій правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом завжди відзначалося лібералізацією правового регулювання в цій сфері; у Великобританії щорічний аудит перестав бути добровільною справою, що забезпечує дотримання суб’єктами господарювання фінансового законодавства, тому в Україні було б доцільно запозичити цей досвід; у Франції відомості про фінансову діяльність суб’єкта господарювання можна отримати, здебільшого лише в разі порушення кримінальної справи щодо діяльності конкретного суб’єкта. Цивільні справи не є обов’язковими підставами для банківської установи надавати суду будь-які відомості; особливість аудиторської діяльності у Швеції полягає в тому, що конституція Швеції дає можливість парламенту та уряду мати власні структури фінансового контролю, серед яких Парламентські аудитори; Швейцарія, яка відома в усьому світі завдяки непорушності банківської таємниці, у своєму законодавстві передбачає зобов’язання банків повідомляти швейцарську владу про можливі факти відмивання грошей. Подібну норму доцільно включити до українського законодавства, передбачивши швейцарську модель взаємодії банків із правоохоронними органами; високим рівнем додержання банківської таємниці характеризується банківська система Угорщини. Незважаючи на повний контроль за банківською інформацією, недопущення будь-яких випадків її витоку, ефективність організації банківської системи Угорщини є однією з найвищих в Європі.
4. До Закону України «Про аудиторську діяльність» та до Закону України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць», який запропоновано прийняти, доцільно включити статтю «Аудиторська таємниця» в редакції: «Аудиторська таємниця – це інформація з обмеженим доступом, яка зберігається аудитором (аудиторською фірмою) безстроково щодо діяльності та фінансового стану суб’єкта господарювання, що стала відомою у процесі проведення в нього аудиту та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні аудиторських послуг і розголошення якої може завдати йому матеріальної чи моральної шкоди». Банківська таємниця – це інформація з обмеженим доступом, яка зберігається банком безстроково щодо діяльності та фінансового стану клієнтів банку, колишніх клієнтів банку, осіб, що вступили у ділові відносини з банком з приводу укладення відповідних угод, яка стала відомою банку у процесі їх обслуговування та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати йому матеріальної чи моральної шкоди. Дану норму доцільно включити до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та до Закону України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць». З урахуванням того, що відомості які складають аудиторську та банківську таємниці, є, перш за все, відомостями про замовників аудиту та клієнта банку, вважаємо, що власник аудиторської таємниці – фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, або юридична особа, яка правомірно володіє, користується та розпоряджається інформацією, яка в процесі аудиту надавалася аудитору – суб’єкту підприємницької діяльності (аудиторській фірмі) і складає аудиторську таємницю. Власник банківської таємниці – фізична (в тому числі зареєстрована відповідно до законодавства суб’єктом підприємницької діяльності) або юридична особа, яка є, була чи мала стати клієнтом банку, що правомірно володіє, користується та розпоряджається інформацією, що складає банківську таємницю. Дані положення доцільно включити до Закону України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць».
5. Проведений теоретико-правовий аналіз досліджень представників різних галузей права й норм чинного законодавства завдань, які ставляться перед державним аудитом, дозволив дійти висновку, що державний фінансовий контроль здійснюється Рахунковою палатою в межах існуючої компетенції та базується на специфічних принципах владного впливу. У процесі проведення державного фінансового аудиту органи Державної фінансової інспекції України фактично проводять ревізії та перевірки, а завдання, які вони виконують при проведенні аудиту, не притаманні аудиту, як складовій аудиторській діяльності. Проведення державного аудиту Державною фіскальною службою також не відповідає основному призначення аудиторської діяльності. Більш доречно цим органам делегувати функцію правового регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць, з метою урегулювання питань які виникають під час проведення їх співробітниками фінансового контролю. Отже, у Законі України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць» доцільно передбачити статтю «Державний фінансовий контроль за дотриманням аудиторської та банківської таємниць» у редакції: «Рахункова палата України, Державна фінансова інспекція України, Державна фіскальна служба, відповідно до покладених на них завдань здійснюють правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом». Враховуючи, що банківський контроль та аудиторський контроль є одними із видів фінансового контролю, а проведений аналіз дозволив дійти висновку, що всі ці контролі діють за спільними принципами. Тому доцільно до Закону України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць», який ми пропонуємо прийняти, включити статтю «Принципи фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць» у редакції: «При правовому регулюванні фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом органам державного фінансового контролю, аудиторам (аудиторським фірмам), банкам доцільно дотримуватися принципів: незалежності, об’єктивності, компетентності, законності, системності, плановості, конфіденційності».
6. На основі проведеного теоретико-методологічного порівняльного аналізу аудиторської та банківської діяльностей сформульовано наукове бачення термінів «аудиторська діяльність» та «банківська діяльність», які запропоновано включити до Закону України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць», а також до Законів України «Про аудиторську діяльність» та до Закону України «Про банки і банківську діяльність» – відповідно. Досліджені аудиторська та банківська діяльності, а також функції, права та порядок роботи служби внутрішнього аудиту банку підтверджують відсутність можливості у її діяльності використовувати повною мірою такий метод контролю, як аудит, який є основним методом аудиторської діяльності. Крім того, кандидатура керівника служби внутрішнього аудиту погоджується з Національним банком України. Отже, це вкотре підтверджує відсутність в діяльності служби внутрішнього аудиту незалежності. Тому для проведення аудиту банківської діяльності доречно запрошувати аудиторів – суб’єктів підприємницької діяльності чи працівників аудиторських фірм. Причому, запрошені аудитори повинні дати письмове зобов’язання про нерозголошення інформації щодо діяльності банку та збереження банківської таємниці. У Законі України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць», який запропоновано прийняти, доцільно передбачити статтю «Дотримання аудиторської таємниці в процесі проведення аудиту банків», у якій врахувати це положення. Крім того, з метою забезпечення зберігання та захисту аудиторської таємниці було підготовлено в авторській редакції Правила зберігання, захисту, використання і відповідальності за розкриття аудиторської таємниці під час проведення та за результатами аудиту банків, які розроблено спеціально для використання аудиторами (аудиторськими фірмами) під час проведення аудиту в банках. Правила спрямовані на застереження аудиторам (аудиторським фірмам) щодо збереження аудиторської таємниці та відповідальності за її незаконне розголошення або використання за результатами аудиту банків.
7. Доцільно включити до Закону України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць», статті, які б встановлювали, що розпорядниками аудиторської таємниці є аудитори – суб’єкти підприємницької діяльності та аудиторські фірми, а розпорядниками банківської таємниці є банки. Надання відомостей, що становлять аудиторську і банківську таємниці, посадовим особам органів державної влади і управління повинно здійснюватися відповідно до Закону України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць», який запропоновано прийняти. У законопроекті доцільно передбачити, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, яка містить аудиторську таємницю, розкривається аудиторами: на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації; за рішенням суду; державним органам при проведенні фінансового контролю за заявою; при виявленні фактів порушення фінансового законодавства з ознаками шахрайства в процесі проведення аудитором (аудиторською фірмою) аудиту та наданні аудиторських послуг. Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації; за рішенням суду; державним органам при проведенні фінансового контролю за заявою; при виявленні фактів порушення фінансового законодавства з ознаками шахрайства в процесі здійснення банківської діяльності. Крім того, Закон України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць», слід доповнити статтею, яка б закріплювала право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації.
8. На підставі проведеного аналізу чинного законодавства, наукових публікацій у сфері аудиторської та банківської діяльностей, вважаємо що питання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом в правовому полі недостатньо врегульовано. Тому необхідно передбачити в Законі України «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць» наступні статті: «Фінансово-правова відповідальність за розголошення аудиторської таємниці» та «Фінансово-правова відповідальність за розголошення банківської таємниці». Запропоновані статті повинні зобов’язати аудиторів (аудиторські фірми), а також працівників банку (банки) зберігати та не використовувати відомості, що відносяться до аудиторської чи банківської таємниць, передбачивши відповідальність у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.
9. Законопроект «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць» необхідно прийняти зважаючи на недостатній рівень регулювання відносин у галузі охорони інформації, яка може становити аудиторську та банківську таємниці. Метою законопроекту є подальша реалізація фінансово-правових норм, вдосконалення регулювання фінансових відносин у сфері аудиторської та банківської таємниць, захист прав та інтересів власників аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом. У дисертації обґрунтовано норми, які необхідно включити до законопроекту «Про правове регулювання фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць». Запропонований Закон спрямований на забезпечення ефективного фінансового контролю за дотриманням аудиторської та банківської таємниць як видів інформації з обмеженим доступом та відповідальності за порушення їх правового режиму.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агафонова Н. А. Правовий режим акредитиву як форми безготівкових розрахунків : / Н.А. Агафонова. – Київ, 2002. – 192 с.
2. Административное право: Учебник /Под ред. Ю.М. Козлова, Л.Л. Попова. – М.: Юристъ, 2000. – 728 с.
3. Алисов Е.А. Финансовое право Украины: Учебное пособие / Евгений Алисов. – Х.: фирма «Эспада», 2000. – 288 с.
4. Альтерзон С.Г. Нарис розвитку київської кредитової системи / С.Г. Альтерзон. – К., 1929. – 146 с.
5. Базилев Б.Т. Юридическая ответственность(теоретические вопросы) / Б.Т. Базилев. – Красноярск: Издательство Красноярского университета, 1985.– 134с.
6. Банківське право: Навчальний посіб. / Кол. авторів А.М. Жуков, А.Ю. Іоффе та ін. За заг. ред. А.О. Селіванова – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2000. – 384 с.
7. Банківське право: українське та європейське: Навчальний посіб. /За ред. П.Д. Біленчука. – К.: Атіка, 1999. – 400 с.
8. Баришніков А. Г. Адміністративно-правове регулювання сфери банківського кредитування в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук : спец. 12.00.07 "адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право" / Баришніков А. Г. – Запоріжжя, 2009. – 21 с.
9. Бех Г.В. Фінансове право України: Підручник / Г.В. Бех, О.О. Дмитрик, І.Є Криницький, за ред. М.П. Кучерявенька. – К.: Хрінком Інтер, 2004. – 320 с.
10. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник / М.Т. Білуха. – [2-ге вид., перероб.]. – К.: Вища школа: «Знання», 1999. – 574 с.
11. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту: Підручник / М.Т. Білуха.– К.: ПП «Влад і Влада», 1996. – 320 с.
12. Бодюк А.В. Методологічні та нормативно-правові аспекти аудиту підприємницької діяльності: Монографія / А.В. Бодюк – К.: Кондор, 2005. – 355 с.
13. Большая Советская Энциклопедия (в 30 томах) / За ред. А.М. Прохоров. Изд. 3-е, М.: «Советская энциклопедия», 1970. – Т.2 – 1040 с.
14. Борець Л. В. Правове регулювання та перспективи розвитку фінансового контролю в Україні / Л. В. Борець. // Право і безпека. – 2003. – С. 58–61.
15. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник [для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів] / Ф.Ф. Бутинець. – [3-тє вид., доп. і перероб.]. – Житомир: ПП «Рута», 2006. – 512 с.
16. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 // Голос України від 04.08.2010 - № 143