ПОДІЛ ВЛАДИ В УМОВАХ РІЗНИХ ФОРМ ПРАВЛІННЯ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

Процюк Ігор Валерійович

УДК 340.12

ПОДІЛ ВЛАДИ
В УМОВАХ РІЗНИХ ФОРМ ПРАВЛІННЯ

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора юридичних наук

Науковий консультант:
доктор юридичних наук, професор, академік Національної Академії правових наук України
Цвік Марко Веніамінович

Харків – 2012

З М І С Т
ВСТУП .....…………………………………………………………...... 3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРІЯ ПОДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ:
ВИТОКИ Й ЕТАПИ ФОРМУВАНННЯ………………………… 14
1.1 Поділ державної влади: формування моделі ………………… 14
1.2 Сучасні підходи до розуміння сутності поділу
державної влади……………………………………………………… 34
1.3 Форма державного правління:
підходи до визначення поняття……………………………… 68
Висновки до розділу 1……………………………………………….. 92

РОЗДІЛ 2 МОДЕЛІ ПОДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
В МОНАРХІЯХ І КЛАСИЧНИХ РЕСПУБЛІКАХ………….. 95
2.1 Поділ державної влади як критерій класифікації
форм державного правління………………………………………. 95
2.2 Поділ державної влади в президентській республіці …… 130
2.3 Поділ державної влади в парламентській формі
державного правління……………………….…...…………………. 175
Висновки до розділу 2………………………………………………. 216

РОЗДІЛ 3 ПОДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
У ЗМІШАНІЙ РЕСПУБЛІЦІ…………………………………….. 219
3.1 Змішана республіка: поняття й види…………............. 219
3.2 Особливості моделі поділу державної влади
в президентсько-парламентській республіці……………………. 239
3.3 Особливості моделі поділу державної влади
в парламентсько-президентській республіці……………………… 277
Висновки до розділу 3………………………………………………. 309

РОЗДІЛ 4 ПОДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ФОРМА
ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ……………………. 311
4.1 Становлення форми державного правління в Україні
до ухвалення Конституції України 1996 року …………………… 311
4.2 Моделі поділу державної влади в Україні в процесі
конституційного реформування……………………………………… 321
4.3 Основні напрямки вдосконалення моделі поділу
державної влади в Україні …………………………………………. 366
Висновки до розділу 4………………………………………………. 388

ВИСНОВКИ…………………………………………………………. 390

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………… 396

ВСТУП

Актуальність теми. Теорія поділу влади, незважаючи на тривалий період її розробки i практичного втілення, продовжує привертати до себе увагу вчених. Одними з найбільш проблемних напрямків сучасних наукових дискусій у цій сфері є питання, пов'язані із розумінням сутності поділу влади, пошуком такої моделі органiзацiї взаємодiї гілок влади, при якій зберігалась би єдність державної влади, визначенням факторів, що обумовлюють вибір державою тієї чи іншої модифiкацiї принципу поділу влади, оптимальним розподiлом владних повноважень між гілками влади на новітньому етапі державотворення.
Класична теорія поділу влади формувалася як ідейне обґрунтування такої організації державної влади, яка унеможливлює свавілля та забезпечує суспільну свободу. На сучасному етапі розвитку цієї теорії поділ влади набуває додаткового призначення: він розглядається як необхідний iнституцiйно-владний компонент розвиненої правової свободи, ґрунтується на ідеї єдності й цілісності державної влади, яка відбиває органічний зв'язок теорії поділу влади з теорією народного суверенітету. Остання передбачає наявність єдиного джерела державної влади – суверенного й повновладного народу, що передає частину належної йому влади державі, яка в особі її органів реалізує делеговані їй повноваження, забезпечує загальне благо. Саме тому поділ влади розглядається сьогодні як неодмінна ознака демократичної держави. Крім того, поділ державної влади продовжує визнаватися стрижневою умовою, компонентом правової державності, обов’язковим принципом організації її апарату, необхідним для забезпечення свободи й прав людини.
Водночас, слід пам'ятати, що поділ влади не є статичною системою трьох відокремлених гілок державної влади, а передбачає постійний розвиток, змiнюванiсть i своєрiднiсть в умовах кожної конкретної держави, вимагає взаємодію між гілками влади, узгодження позицій для прийняття загальнодержавних питань.
Принцип поділу влади, певна його теоретична модель виступає одним із критеріїв визначення форми правління держави, яка у свою чергу набуває самобутніх форм впровадження в державно-правовій практиці різних країн. Проте на сьогодні цей аспект не знайшов достатньої теоретичної розробки, що підвищує актуальність наукового аналізу особливостей поділу державної влади в умовах сучасних монархій i республік, з'ясування закономірностей зв’язків між моделлю поділу влади та формою правління держави. Крім того, ґрунтовного осмислення потребують відносно нові види республік, зокрема змішана республіка як особлива форма правління.
Проблема удосконалення моделі поділу влади, механізму взаємних стримувань i противаг набуває ще більшої значущості в контексті конституційного реформування в Україні. Зокрема, ці питання активно обговорюються в процесі діяльності Конституційної Асамблеї, яка під час підготовки проекту змін до Конституції України має врахувати досягнення та тенденції розвитку сучасного конституціоналізму.
Усе це визначає необхідність загальнотеоретичного аналізу широкого кола питань, пов'язаних із визначенням сутності, особливостей закріплення принципу поділу влади в державах з різними формами правління, формулюванням ознак монархій, президентської, парламентської та змішаної республік. При цьому особлива увага має бути приділена особливостям конституційного закріплення поділу влади в Україні, а також виробленню шляхів удосконалення форми державного правління в Україні в контексті реалізації цього принципу.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри теорії держави i права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» у межах державної комплексної цільової програми «Загальнотеоретичні проблеми правотворення та правозастосування в умовах формування правової держави» (державна реєстрація – № 0106U002283). Тема дисертації затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, протокол № 5 від 22.12.2006 р.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є з’ясування сутності поділу державної влади в умовах монархічних й республіканських форм, визначення його ознак, моделей та особливостей конституційного закріплення у різних формах, а також вироблення рекомендацій, спрямованих на встановлення оптимальної моделі поділу влади в процесі конституційного реформування в Україні.
Для досягнення цієї мети автор ставить перед собою такі завдання, що розкривають спрямованість дослідження:
– проаналізувати розвиток теорії поділу влади в контексті вчення про форму правління держави;
– з'ясувати сучасні підходи до розуміння сутності поділу влади та його змісту;
– визначити форму державного правління як категорію, що обумовлена відповідною моделлю поділу влади;
– встановити моделі поділу влади й відповідні системи стримувань і противаг, характерні для сучасних обмежених монархій;
– здійснити порівняльний аналіз функціонування механізму поділу влади в державах з республіканською формою правління;
– розкрити особливості впровадження принципу поділу влади в державно-правовій практиці президентської i парламентської республік;
– проаналізувати модель реалiзацiї принципу поділу влади в змішаних (президентсько-парламентських і парламентсько-президентських) республіках, виявити їх специфіку i особливості;
– вивчити зміни, які відбулися в сфері поділу влади за роки незалежності України, розкрити процеси реформування форми держави в Укpaїнi;
– визначити оптимальну модель поділу влади, яку слід обрати в процесі конституційного реформування в Україні.
Об'єктом дослідження виступає організація державної влади, її принципи та моделі.
Предметом дослідження є принцип поділу влади, особливості його закріплення i реалiзацiї в умовах різних форм державного правління, основні закономiрностi його розвитку та напрямки вдосконалення.
Методи дослідження. Підґрунтя методології дослідження становить комплексний пiдхiд до аналізу змісту принципу поділу влади, особливостей його закріплення і практичного втілення в різних за формою правління державах, який полягає у застосуванні філософських підходів, загальнонаукових і спеціально-наукових, а також власне правових методів.
У дисертації знайшов своє застосування діалектичний пiдхiд, який використовувався на вcix етапах дослідження з метою з' ясування сутності таких категорій, як принцип поділу влади, форма державного правління, демонстрації їх взаємопов’язаності, взаємообумовленості i взаємного впливу.
Системний i структурно-функціональний методи застосовувалися при дослiдженнi форми державного правління, визначенні її елементів, з'ясуваннi системи вимог, що випливають з принципу поділу влади; логічний – для аналізу вiдповiдних понять i категорій, формулювання висновків щодо органiзацiї державно-владних iнститутiв у державах з різними формами правління; історичний – у процесі звернення до генезису предмета дослідження; порiвняльно-правовий – при аналiзi моделей поділу влади в монархічних i республіканських формах державного правління. Особливе місце займає метод теоретичного моделювання: в роботі завдяки використанню класичних моделей органiзацiї державної влади – президентської й парламентської – конструюється модель змішаної республіки. Широке застосування в дисертації отримали категорії та прийоми формальної логіки: поняття, визначення, доказ і спростування, судження, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення тощо. Для дослідження використовувалися й інші традиційні для юриспруденції методи.
Робота виконувалася із урахуванням загальних ціннісно-методологiчних орiєнтирiв, а саме: пріоритету загальнолюдських цінностей, принципів демократичної правової соціальної держави, верховенства права, свободи, гуманізму, поваги до людської гiдностi, утвердження прав людини.
Важливе місце в дисертаційному дослiдженнi складають положення, які розробили в своїх працях видатні мислителі та науковці минулого: Платон, Арiстотель, Полiбiй, Цицерон, Н. Макiавеллi, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ш. Монтескье, Ж.Ж. Руссо, Т. Джеферсон, Дж. Медiсон, I. Кант, Г. Гегель, Г. Єллiнек, М. Вебер, Л. Гумплович, Г. Моска, Б. Чичерiн, С. Котляревський, Ф. Кокошкiн, Б. Кiстяковський, Г. Шершеневич, М. Палiенко, М. Коркунов та iн. Дисертант також використовував розробки сучасних науковців: М. Байтiна, Ю. Барабаша, Й. Благожа, С. Бостана, О. Венгерова, Е. Григонiса, Р. Гринюка, О. Дашковської, А. Зайця, В. Зайчука, Л. Eнтінa, I. Iльїна, М. Козюбри, А. Колодія, М. Кейзерова, Д. Kepiмoвa, В. Ледяєва, В. Лемака, С. Льюкса, Н. Лумана, О. Медушевського, А. Мiшина, Л. Наливайко, В. Нерсесянца, Л. Окунькова, Н. Оніщенко, О. Петришина, В. Погорiлка, В. Протасової, П. Рабiновича, А. Селіванова, В. Серьогіна, С. Cepьoгiнoї, О. Скрипнюка, Б. Страшуна, В. Тацiя, Ю. Тихомирова, В. Федоренка, М. Цвiка, В. Чиркiна, В. Шаповала та iн.
Емпіричну базу дослідження становить конституційне національне й зарубіжне законодавство, законопроекти, практика Конституційного Суду України та інших судових opгaнів, довідкова література, аналiтичнi i статистичні матеріали.
Наукова новизна дисертації визначається тим, що вона є першим у вiтчизнянiй юридичній лiтературi монографічним дослідженням дії загальнотеоретичних моделей поділу влади в умовах різних форм правління, зокрема. обмежених монархій, а також президентських, парламентських та змішаних республік.
Дослідивши обрану тему, здобувач особисто отримав низку нових результатів, які виносяться на захист. Так, вперше в українській юридичній науці:
– розроблено юридичні критерії класифікації форми державного правління. Одним із таких критеріїв є закріплена у конституції держави i реалізована на практиці модель поділу державної влади, яка зумовлює специфічний порядок формування гілок влади, особливості розмежування їхньої компетенції, передбачає обрання тих чи інших важелів впливу (систему стримувань i противаг);
– обґрунтовано комплексний підхід до розкриття змісту принципу поділу державної влади з точки зору трьох його основних компонентів – iнституцiйного, функцiонального та суб'єктного. Iнституцiйний компонент полягає у cтвopeннi самостiйних opгaнів, якi репрезентують вiдповiднi гiлки влади: законодавчу, виконавчу та судову. Функцiональний компонент вказує на те, що владні інститути тiєї чи iншої гілки влади наділені самостiйними повноваженнями, їх компетенцiї не повинні перетинатися чи конкурувати, що унеможливлює втручання однiєї гiлки в компетенцiю iншої. Суб'єктний компонент знаходить прояв у тому, що та сама особа або органiзований полiтичний суб'єкт не повиннi одночасно представляти рiзнi гiлки державної влади;
– розкрито роль системи стримувань і противаг у механізмі поділу державної влади з точки зору широкого підходу до її визначення як системи повноважень гілок влади із взаємного спiвробiтництва та вузького – як системи повноважень, необхідних для запобігання втручанню в компетенцію гілки влади з боку інших гілок, нейтралiзацiї узурпаторських тенденцій oстаннix. Наголошується, що система стримувань i противаг як невід’ємна частина поділу влади забезпечує урівноваження i взаємне стримування гілок влади, подолання протиріч, а також взаємне спiвробiтництво за допомогою узгоджувальних процедур. Ця система є однією з основних засад саморегуляції механізму влади, підтримання балансу між гілками влади;
– визначено взаємозв'язок таких категорій, як принцип поділу влади i форма правління, виявлено основні закономiрностi їх взаємовпливу i взаємодії. Якщо поділ влади характеризує змістовний аспект влади, то форма державного правління – органiзацiйний. Взаємозалежність поділу влади i форми правління полягає, зокрема, в тому, що змiни в механiзмi поділу влади приводять до змiни форми правлiння i, навпаки, форма правління безпосередньо обумовлює вибiр тiєї чи iншої моделi подiлу влади;
– з точки зору нових методологiчних пiдходiв здiйснено порiвняння моделей поділу влади в парламентських, президентських та змiшаних республiках. Так, для президентської республiки притаманна «жорстка» модель подiлу влади, яка характеризується найбiльш послідовним впровадженням ycix трьох компонентiв системи поділу влади – iнституцiйного, функцiонального й суб'єктного. У парламентських республiках дiє «м'яка», «гнучка» модель поділу влади, яка зосереджує увагу насамперед на iнституцiйному компонентi i не вимагає суб'єктного розмежування. Модель поділу влади у змiшаних республiках наближається до «жорсткої» (президентської), проте у функцiональному компонентi передбачає бiльш активну взаємодію між законодавчою та виконавчою гілками влади;
– встановлено певні спiльнi ознаки парламентських республiк і монархiй, що дало змогу виокремити парламентськi держави як самостiйний об'єкт дослiдження. Такими рисами є, зокрема: формування уряду й iнших державних органів парламентом за мінімальної участi глави держави i вирiшальної ролi партiї або коалiцiї партiй, яка має бiльшiсть у парламентi; фактичним главою виконавчої влади є глава уряду; існування відповідальності уряду перед парламентом; провідна роль парламенту у системі вищих органів влади.
Удосконалено:
− обґрунтування змісту таких взаємозалежних і взаємообумовлених понять, як «влада», «публічна влада», «державна влада», визначення співвідношення між ними;
– положення про те, що поділ влади не вступає у протиріччя з вимогою єдностi державної влади та є одним з головних механiзмiв забезпечення такої єдностi. Це пов'язано з тим, що першоджерелом державної влади є народ, який засновує цю владу i передає її на умовах подiлу для здiйснення iншим суб' єктам – державним органам;
– розумiння поняття «форма державного правління» як елементу форми держави, що характеризує порядок органiзацiї вищих opгaнів державної влади та подiл компетенцiї мiж ними;
– розкриття особливостей процесу розвитку моделі поділу державної влади i форми правлiння в Укpaїнi за роки незалежностi. Пiдкреслена необхiднiсть реформування моделi, закрiпленої Конституцiєю України 1996 р., зокрема орієнтована на досягнення бiльш високого рiвня взаємодiї мiж Президентом, парламентом та урядом.
Отримало подальший розвиток:
– дослідження особливостей розвитку теорії поділу влади в iсторичному аспектi. Зокрема, з'ясовано, що iдеї, покладенi в основу принципу подiлу влади, мають багатовiкову iсторiю, ведуть свiй вiдлiк вiд концепцiї змiшаної конституцiї, вiдомi ще в давніх Грецiї та Римi (Арiстотель, Полiбiй, Цицерон). У сучасному розумінні її обґрунтування здiйснене в Новий час Дж. Локом та Ш. Mонтeск'є. Принцип подiлу влади знаходить закріплення і реалізацію в різних державах світу з урахуванням історичних, культурних, правових, полiтичних традицiй кожної конкретної країни;
– положення, відповідно до якого поділ влади є однією з головних передумов функцiонування демократичної держави. Концентрацiя державної влади в одному opгaнi чи особi призводить до втрати суспiльної свободи, а разом з цим i влади народу. Ось чому в умовах демократiї здiйснення державної влади неможливо без її попередньої органiзацiї на засадах поділу влади. Саме поділ влади забезпечує дотримання принципу народного суверенітету;
– підходи щодо класифiкацiї форм державного правління. Обґрунтовано, що основні види форм державного правління – монархії (необмеженi i обмеженi) і республіки (президентськi, парламентськi i змiшанi) водночас не виключають iснування особливих різновидів, як монархiй (деспотичнi, теократичнi та iн.) i так республiк (соцiалiстичнi, монократичнi, теократичнi, мiлiтарнi та iн.);
– визначення статусу органів державної влади, які не належать до класичних гiлок влади. У структypi механiзму державної влади дiють органи, якi не можна вiднести до законодавчої, виконавчої i судової гiлок влади (наприклад, орган конституційної юрисдикції, рахункова (контрольна) палата, центральний банк, прокуратура, омбудсман тощо). Вважаємо недоцiльним ставити питання про iснування додаткових гiлок влади, водночас органи такого типу можуть бути об’єднані в окрему категорію – органи охорони конституції та державного контролю (Тацій В.Я.);
– положення про змiшану республiку як самостiйну форму державного правлiння, а не певний переxiдний тип мiж двома класичними формами республiканського правління – президентською і парламентською республiками. Це обумовлюється тим, що змiшанiй республiцi притаманнi певнi особливi риси, не xapaктepнi для президентської та парламентської республiк (бiцефальнiсть виконавчої влади, статус президента як арбітра та/ або гаранта та iн.).
Практичне значення одержаних результатiв полягає в тому, що положення, висновки та рекомендації, запропоновані в дослідженні, можуть бути використанi:
1) у науково-дослiдницькiй сферi – для подальшої розробки тeopiї подiлу влади, а також вчення про форми державного правлiння;
2) у нормотворчiй сферi – як теоретичне підґрунтя при проведеннi реформ окремих державно-владних iнститутiв i можливої змiни рiзновиду республiканської форми державного правлiння;
3) у навчальному процесі – при підготовці підручників, навчальних посiбникiв з кypciв «Теорiя держави i права», «Порiвняльне правознавство», «Конституцiйне право України», при викладаннi вiдповiдних навчальних курсів;
4) у правовиховнiй роботi – для пiдвищення правової й політичної культури населення, державних службовцiв, формування демократичного свiтогляду у сферi полiтико-правових вiдносин.
Апробацiя результатiв дисертацii. Теоретичнi висновки, сформульованi в роботi, розглядалися й обговорювалися на засіданнях кафедри теорії держави і права Нацiонального унiверситету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Положення i висновки роботи доповідалися на міжнародних, республіканських і регіональних наукових і науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах: ХVІ Харківських політологічних читаннях «Соціально-політичні протиріччя та проблеми соціального партнерства» (Харків, 2005 р.), міжкафедральному круглому столі «Міжнародно-правові стандарти в галузі прав людини: проблеми і перспективи», присвяченому 60-річчю Загальної декларації прав людини (м. Харків, 2008 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Організаційні та правові проблеми забезпечення державного суверенітету» (м. Харків, 27 березня 2009 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Декларація про державний суверенітет України – передумова її незалежності та демократичного розвитку» (м. Харків, 16 червня 2010 р.), науково-практичній конференції «Проблемы государственно-правового развития Украины и России в условиях глобализации» (м. Москва, 24 червня 2011 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Правові засади гарантування та захисту прав і свобод людини і громадянина» (м. Полтава, 23 листопада 2012 р.) тощо. Результати дослідження використовувалися автором пiд час читання лекцiй, проведення семiнарських занять, керiвництвi написанням студентами курсових робiт з тeopiї держави i права в Нацiональному унiверситетi "Юридична академiя України iмeнi Ярослава Мудрого".
Публiкацiї. Oсновнi результати дисертацiї, висновки та пропозицiї знайшли вiдбиття в індивідуальній монографії, у 28 наукових публiкацiях, зокрема, в 22-х статтях, опублiкованих у наукових фахових перiодичних виданнях, затверджених ВАК України, а також у тезах 5-ти доповiдей та наукових повiдомлень на наукових i науково-практичних конференцiях.
Структура дисертацiї зумовлена метою і предметом дослідження. Робота складається зi вступу, 4-х роздiлiв, що мiстять 12 пiдроздiлiв, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертацiї – 462 сторінки, з яких основного тексту – 395 сторінок; список використаних джерел містить 723 найменування.

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, яка пов'язана iз з'ясуванням сутностi принципу подiлу влади, визначенням його ознак, моделей та особливостей конституцiйного закрiплення у рiзних формах державного правлiння.
Головнi нaукoвi й практичнi результати дослiдження є такими:
1. 3'ясовано, що iдеї, покладенi в основу принципу подiлу влади, мають багатовiкову iсторiю, ведуть свiй вiдлiк вiд концепцiї змiшаної конституцiї, вiдомi ще в давнiх Грецiї та Римi (Арiстотель, Полiбiй, Цицерон). У сучасному розумiннi її обґрунтування здiйснене в Новий час Дж. Локом та Ш. Монтеск'е. Вперше юридичне закрiплення цього принципу вiдбулося в Конституцiї США (1787 р.), а згодом стає невiд'ємним атрибутом вcix лiберальних конституцiй. На сьогодні принцип поділу влади знаходить закріплення і реалізацію в різних державах світу з урахуванням їх iсторичних, культурних, правових, полiтичних традицiй.
2. Класична теорiя подiлу влади формувалася як iдейне обґрунтування такої органiзацiї державної влади, яка унеможливлює свавiлля та забезпечує суспiльну свободу. На сучасному етапi розвитку даної Teopiї поділ влади набуває додаткове призначення: він розглядається як необхiдний iнституцiйно-владний компонент розвиненої правової свободи, ґрунтується на iдеї єдностi й цiлiсностi державної влади, яка вiдбиває органiчний зв'язок цієї тeopії з теорією народного суверенітету.
3. У сучасних умовах подiл влади є одним з головних передумов функцiонування демократичної держави. Концентрацiя державної влади в одному органі чи особi призводить до втрати суспiльної свободи, а разом з цим i влади народу. Ось чому в умовах демократії здiйснення державної влади неможливо без її попередньої органiзацiї на засадах поділу влади. Саме подiл влади забезпечує дотримання принципу народного суверенітету.
4. Подiл державної влади продовжує визнаватися стрижневою умовою, компонентом правової державностi, належним принципом організації її апарату, необхiдним для забезпечення свободи, прав людини.
5. Подiл влади не вступає у протиріччя з вимогою єдності державної влади, а є одним з головних механiзмiв забезпечення такої єдностi. Це пов’язано з тим, що першоджерелом державної влади є народ, який засновує цю владу i передає її на умовах подiлу для здiйснення iншим суб'єктам – державним органам – з метою забезпечення загального блага.
6. Змiст принципу подiлу державної влади має розкриватися з точки зору трьох його основних компонентiв – iнституцiйного, функцiонального та суб'єктного. Iнституцiйний компонент полягає у cтвopeннi самостiйних opгaнів, якi репрезентують вiдповiднi гiлки влади: законодавчу, виконавчу та судову. Функцiональний компонент означає, що владнi iнститути тієї чи iншої гiлки влади надiленi самостiйними повноваженнями, їх компетенцiї не повиннi перетинатися чи конкурувати, що унеможливлює втручання однiєї гiлки в компетенцiю iншої. Суб'єктний компонент означає, що та сама особа або органiзований полiтичний суб'єкт не повиннi одночасно представляти рiзні гілки державної влади.
7. Систему стримувань та противаг можна розглядати в широкому й у вузькому значеннях. У першому випадку вона представляє собою систему повноважень гiлок влади по взаємному iнформуванню i спiвробiтництву. У другому – систему повноважень, необхiдних для запобiгання втручання в компетенцiю гiлки влади з боку iнших гiлок, нейтралiзацiї узурпаторських тенденцiй останніх. Система стримувань i противаг як невiд'ємна частина поділу влади забезпечує урiвноваження i взаємне стримування гілок влади, переборення протирiч, а також взаємне спiвробiтництво за допомогою узгоджувальних процедур. Ця система с однiєю з основних засад саморегуляцiї механiзму влади, пiдтримання балансу мiж гiлками влади.
8. У структypi механiзму державної влади дiють органи, якi не можна віднести до законодавчої, виконавчої і судової гілок влади (наприклад, орган конституційної юрисдикції, рахункова (контрольна) палата, центральний банк, прокуратура, омбудсман). Вважаємо недоцiльним ставити питання про iснування додаткових гiлок влади, водночас такого типу органи можуть бути об’єднані в окрему категорію – органи охорони конституції та державного контролю (Тацій В.Я.).
9. Форма державного правління є елементом форми держави, який характеризує порядок організації вищих органів державної влади та поділ компетенції між ними. Порядок організації охоплює спосіб формування вищих органів державної влади, віддзеркалює ступінь участі громадян в їх утворенні (наслідування, обрання чи призначення), вказує на способи легітимації державної влади та її підстави. Спосіб формування зумовлює обсяг повноважень відповідних органів, визначає їх юридичну і політичну відповідальність.
10. Важливим юридичним критерієм класифiкацiї форми державного правлiння є закрiплена у конституцiї конкретної держави i реалiзована на практиці модель подiлу державної влади. Саме вона зумовлює специфiчний порядок формування гілок влади, особливостi розмежування їхньої компетенцiї, передбачає обрання тих чи iнших важелiв впливу (систему стримувань i противаг).
11. Взаємозв'язок таких категорiй, як принцип поділу влади i форма правлiння, обумовлений тим, що подiл влади характеризує змiстовний аспект влади, у той час як форма державного правлiння – його органiзацiйний аспект. Взаємозалежнiсть подiлу влади i форми правлiння полягає, зокрема, в тому, що змiни в механiзмi подiлу влади приводять до змiни форми правліня i, навпаки, форма правлiння безпосередньо обумовлює вибiр тієї чи іншої моделі поділу влади.
12. Сучаснi держави за формою правлiння подiляються на два види – монapxiї (необмеженi i обмеженi) i республiки (президентськi, парламентськi змiшанi). Водночас можуть існувати особливi рiзновиди монархiй (деспотичнi, теократичнi та iн.) i республiк (соцiалiстичнi, монократичнi, теократичнi, мiлiтарнi та iн.).
13. Головними спiльними ознаками парламентських республiк i монархiй є, зокрема: формування уряду й iнших державних opгaнів парламентом за мінімальної участi глави держави i вирiшальної ролi партiї або коалiцiї партiй, яка має бiльшiсть у парламентi; фактичним главою виконавчої влади є глава уряду; iснування вiдповiдальностi уряду перед парламентом; провiдна роль парламенту у системi вищих opганів влади. Це дає можливiсть виокремлювати парламентськi держави як самостiйний об'єкт при дослiдженнi форми правлiння.
14. В основі класичних республiк (парламентської, президентської) та змiшаної лежать рiзнi моделi подiлу влади. Так, для президентської республiки притаманна «жорстка» модель подiлу влади, яка характеризується найбiльш послідовним впровадженням усіх трьох компонентів (iнституцiйного, функцiонального й суб'єктного). У парламентських республiках діє «м'яка», «гнучка» модель подiлу влади, яка зосереджує увагу насамперед на iнституцiйному компонентi не вимагає суб'єктного розмежування. Модель подiлу влади у змiшаних республiках наближається до «жорсткої» (президентської), проте у функцiональному компоненті передбачає бiльш активну взаємодiю мiж законодавчою та виконавчою гілками влади.
15. Президентська республiка довела свою ефективнiсть та стабiльнiсть на практицi. Саме в президентськiй республiцi закрiплюється принцип подiлу влади в його класичному варiантi. Президентська республiка, у випадку функцiонування в нiй демократичних iнституцiй, за умови iсторичних традицiй, високої полiтичної і правової культури є засобом соціального прогресу забезпечення прав людини. В державах, де вiдсутнi демократичнi традиції, вона перетворюється на суперпрезидентську республiку.
16. Парламентська республiка є традицiйною для країн Європи, у яких вона виникла природним шляхом у ходi формування демократичної правової соціальної держави, визнання провідної ролі парламенту у системі вищих органів державної влади.
17. Незважаючи на синтез окремих елементів президентської та парламентської республiк, змiшану республiку слiд розглядати як самостiйну форму державного правлiння, а не як певний перехiдний тип між двома зазначеними формами. Це обумовлено тим, що змiшанiй республiцi притаманнi певнi особливi риси, не xapaктepнi для президентської та парламентської республiк (бiцефальнiсть виконавчої влади, статус президента як арбiтра та /або гаранта та iн.).
18. Конституцiя України 1996 р. закріпила модель президентсько-парламентської республiки. Пiсля конституцiйної реформи 2004 року (прийняття Закону України «Про внесення змiн до Конституцiї України» вiд 8 грудня 2004 р. № 2222-IV) вiдбувся перехiд вiд президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правлiння, який супроводжується перерозподілом владних повноважень між главою держави, парламентом та урядом. Проте в результатi реформи вiдбувся iстотний розрив у системі виконавчої влади, склалася ситуація, коли уряд і центральні органи виконавчої влади почали пiдпорядковуватися Прем'єр-мiнiстру України, а місцеві державні адміністрації – Президенту України, посилилося протистояння у самому уряді.
19. Пiсля 30 вересня 2010 р. внаслiдок визнання Конституцiйним Судом України неконституцiйним Закону вiд 8 грудня 2004 р. № 2222-IV Укpaїнa повернулася до моделi подiлу влади й вiдповiдної система стримувань i противаг, що характерні для президентсько-парламентської форми державного правління.
20. На сьогоднi існує необхiднiсть реформування моделi подiлу влади, закрiпленої Конституцiєю України 1996 р. Актуальнiсть проблеми удосконалення цiєї моделi та вiдповiдного механiзму взаємних стримувань i противаг значно пiдвищується в контeкcтi конституцiйного реформування в Україні. Вона має бути вирiшена в процесi дiяльностi Конституцiйної Асамблеї, яка під час підготовки проекту змін до Конституції України має врахувати досягнення та тенденції розвитку сучасного конституціоналізму. Зокрема, реформована модель має бути орієнтована на досягнення більш високого рівня взаємодії між Президентом, парламентом та урядом, побудована із урахуванням принципів верховенства права та законності, демократичної легітимності, забезпечення належного управління та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Abraham Н. J. Freedom and the Court. Civil Rights and Liberties in the US [Текст] / Abraham Н. J. . – N.Y.: Oxford Univ. Press, 1972. – 397 p.
2. Acts of Congress Held Unconstitutional in Whole or in Part by the Supreme Court of the United States – [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://supreme.justia.com/constitution/046-acts-of-congress-held-unconstitutional.html;
3. Acts of Congress Held Unconstitutional in Whole or in Part by the Supreme Court of the United States – [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.gpoaccess.gov/constitution/pdf2002/046.pdf
4. Alfred C. Aman, Jr., William T. Mayton. Hornbook on Administrative Law [Текст] / Alfred C. Aman, Jr., William T. Mayton. – West Pub. Co., 1993. – 919 р.
5. Andeweg R.B. Centrifugal forces and collective decision-making. The case of the Dutch cabinet [Текст] / Andeweg R.B. // European journal of political research. – Dordrecht, 1988. – № 2. – Р. 125-151.
6. Arendt Hannah. The Human Condition [Текст] / Arendt Hannah. – Chicago: University of Chicago Press, 1958. – 370 р.
7. Arendt Hannah. Crises of the Republic: lying in politics, civil disobedience on violence, thoughts on politics, and revolution. [Текст] / Arendt Hannah.– N.Y.: Harcourt Brace Jovanovich, 1972. – 240 р.
8. Arthur M. Schlesinger, Jr. The Imperial Presidency, with a New Introduction [Текст] / Arthur M. Schlesinger, Jr. – Boston: Houghton Mifflin Company, 2004. − 624 р.
9. Avril P. La Ve République: Histoire politique et constitutionnelle [Текст] / Avril P. – Paris: PUF, 1994. – 323 р.
10. Bailey Harry A., Shafritz Jay M. The American Presidency: Historical and Contemporary Perspectives [Текст] / Bailey Harry A., Shafritz Jay M. – Chicago., Dorsey Press, 1988. – 451 p.
11. Bogdanor V. The government formation process in the constitutional monarchies of North-West Europe [Текст] / Bogdanor V. // Comparative government and politics: Essays in Honour of S.E. Finer / Ed.Kavanagh D., Peele G. L.: Heinemann, 1984. – P. 49-72.
12. Burdeau G. Droit Constitutionnel et Institutions politiques [Текст] / Burdeau G. – Paris: Librairie générale de droit et de jurisprudence, 1976. – 674 p.
13. Burdeau G. Drоіt constitutionel et institutions politiques [Текст] / G. Burdeau. − Paris: Paris: Librairie générale de droit et de jurisprudence, 1970. − 392 p.
14. Case United States v. Nixon, 418 U.S. 683 (1974) [Текст]. In: American Constitutional Law. Essays and Cases // Otis H. Stephens, jr., John M.Scheb, II. Harcourt Brace Jovanovich, Publishers, 1988. ― P. 204 − 209.
15. Case Youngstown Sheet and Tube v. Sawyer, 343 U.S. 579 (1952) [Текст]. In: American Constitutional Law. Essays and Cases. // Otis H. Stephens, jr., John M.Scheb, II. Harcourt Brace Jovanovich, Publishers, 1988. ― P.195.
16. Chantebout B. Droit constitutionnel et science politique [Текст] / Chantebout B. – Paris: Colin, 1997 – 735 р.
17. Cohendet M.A. La Cohabitation: leçons d'une expérience [Текст] / Cohendet M.A. – Paris: Presses universitaires de France, 1993. – 343 p.
18. Congressional Quarterly Guide to Congress [Текст] / Washington D.C. – Congressional Quarterly, 1991. – 983 р.
19. Constitution of the Republic of Bulgaria Prom. SG 56/13 Jul 1991, amend. SG 85/26 Sep 2003, SG 18/25 Feb 2005, SG 27/31 Mar 2006, SG 78/26 Sep 2006 - Constitutional Court Judgment No.7/2006, SG 12/6 Feb 2007 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.parliament.bg/en/const/
20. Copin N. La vie politique française : le Président, le gouvernement, le Parlement et les partis [Текст] / Copin N. – Paris: Editions ouvrières, 1978. – 195 p.
21. Dahl R. The Concept of Power [Текст] / R. Dahl // Behavioral Science, 1957. – № 2. – P. 201-215
22. Davіd M. O'Brіen. Storm Center: The Supreme Court in American Politics [Текст] / Davіd M. O'Brіen. – 5th ed. – New York / London : W. W. Norton & Company, 2000. – 438 р.
23. Doehring K. Allgemeine Staatslehre: eine systematische Dartsellung [Текст] / Doehring K. – Heildelberg: C.F. Müller, 1991. – 261 s.
24. Duverger M. Breviaire de la cohabitation [Текст] / Duverger M. – Paris: Presses universitaires de France, 1986. – 150 p.
25. Duverger M. Echec au Roi [Текст] / Duverger M. – Paris: A. Michel, 1978. – 249 p.
26. Institutions politique et droit constitutionnel. v. 2, le système politique français [Текст] / Duverger M. – Paris: Presses universitaires de France, 1982. – 389 p.
27. Duverger M. Institutions politiques et drоit constitutionnelle [Текст] / M. Duverger. — Paris: Presses universitaires de France, 1970. — 872 p.
28. Duverger M. Le système politique français: Droit Constitutionnel Et Science Politique [Текст] / Duverger M. − Paris: Presses universitaires de France, 1996. – 608 p.
29. Duverger M. A. New Political Sistem Model: Semi-Presidential Government / M. A. Duverger [Текст] // European Journal of Political Research. — 1980. — Vol 2(8). — P.165 — 187.
30. Duverger М. La monarchie républicaine ou comment les démocraties se donnent des rois [Текст] / Duverger М.. – Paris: Laffont, 1974. – 284 p.
31. Kloman (ed.), Cases in Accountability: The Work of the GAO, Boulder Colo. [Текст] / Erasmus H. – Westview Press, 1979. − 254 p.
32. Favoreu L., Gaïa P., Ghevontian R., Mestre J.-L., Pfersmann O., Roux A., Scoffoni G. Droit constitutionnel [Текст]. − Editeur : Dalloz-Sirey, Collection : precis dalloz, 1998. – 1060 р.
33. Giddens A. The constitution of society; Outline of the theory of structuration. [Текст] / Giddens A. – Berkeley; Los Angeles; Univ. of California press, 1984. – 402 p.
34. Gilson B. La découverte du régime presidential [Текст] / Gilson B. – Paris: Pichon et Durand-Auzias, 1968. – 412 p.
35. Gressman E. Separation of Powers: The Third Cirsuit Dimention [Текст] / Gressman E. // Seton Hall law Review. 1989. – № 3. – P.492–494.
36. Harrison W. Fox, Jr., Susan W. Hammond. Congressional Staffs: The Invisible Force in American Lawmaking [Текст] / Harrison W. Fox, Jr., Susan W. – New York: The Free Press, 1977. − 227 p.
37. Harry A. Bailey, Jr., Jay M. Shafritz (eds.). The American Presidency: Historical and Contemporary. Perspectives [Текст] / Harry A. Bailey, Jr., Jay M. Shafritz (eds.). – Chicago: Dorsey Press, 1988. – 451 p.
38. Hendel S. Separation of Powers [Текст] / Hendel S. // The Western Political Quarterly. – 1974. – № 4. – P. 573-582.
39. Janda K., Berry J., Goldman J. The Challenge of Democracy. Government in America. [Текст] / Janda K., Berry J., Goldman J. – Boston, etc.,: Houghton Mifflin Co, 1989. – 738 p.
40. Janda К., Berry J., Goldman J., Huff E. Legislative Power versus Delegates Legislative Power [Текст] / Janda К., Berry J., Goldman J., Huff E. // Georgetown Law Journal. – 1937, Jan. – P. 49-51.
41. John E. Nowak, Ronald D. Rotunda. Constitutional Law [Текст] / John E. Nowak, Ronald D. Rotunda. – 5th ed. − St. Paul, Minnesota: West Publishing, 1995. − 1172 р.
42. Kommers, Donald P. American constitutional law: essays, cases, and comparative notes / Donald P. Kommers, John E. Finn, Gary J. Jacobsohn [Текст]. – 2nd ed. – Rowman & Littlefield Publishers – 1095 р.
43. Lasswell Harold D., Kaplan A. Power and Society: A Framework for Political Inquiry [Текст] / Lasswell Harold D., Kaplan A. – New Haven: Yale University Press, 1950. – 295 р.
44. Law № 429/2003 for the revision of the Constitution of Romania [Текст] // Official Gazette of Romania, Part 1. – 29 October 2003 – № 758.
45. Le Monde. – 22 Dec. – 1986. − P. 4.
46. Lе Monde. – 20 Fev. – 1978. − P. 2.
47. Marshall G. Ministerial responsibility [Текст] / Marshall G. – Oxford [England]; New York: Oxford University Press, 1989. – 174 p.
48. Massot J. Diarchie en France [Текст] / Massot J. – Paris,1984. – 124 р.
49. Massot J. Préface de Vedel G. Chef de l'Etat et chef du Gouvernement : dyarchie et hiérarchie [Текст] / Massot J. - Paris: Documentation francaise, 1993. – 190 р.
50. Mauro Cappelletti. The Judicial Process in Comparative Perspective [Текст] / Mauro Cappelletti. – USA: Oxford University Press, 1989. − 456 p.
51. Menez Joseph Francіs. Summarіes of Leadіng Cases on the Constіtutіon [Текст] / By Joseph F. Menez and John R. Vile.− 14th ed. − Publisher: Rowman & Littlefield Publishers, Inc. − 2003. − Р. 123 − 125.
52. Meny Y. Politique comparée: les démocraties : Allemagne, Etats-Unis, France, Grande-Bretagne, Italie [Текст] / Meny Y. – Paris: Montchrestien, 1996. – 477 p.
53. Morris P. Power: A Philosophical Analysis [Текст] / Morris P. – N.Y.: St. Martin's Press, 1987 – 438 р.
54. Pernthaler Р. Allgemeine Staatslehre und Verfassunlehre [Текст] / Pernthaler Р. – Wien; New York: Springer, 1986. – 477 p.
55. Peter L. Strauss Administrative Justice in the United States [Текст] / Peter L. – 2nd ed. – USA, Carolina Academic Press, 2002. − 448 р.
56. Philip B. Kurland. The Rise and Fall of the «Doctrine» of Separation of powers [Текст] / Philip B. Kurland. // Michigan Law Review, Vol. 85. – № 3. (Dec., 1986). − Р. 607 − 613.
57. Richard E. Neustadt. Presidential Power: The Politics of Leadership [Текст] / Richard E. Neustadt. – New York: John Wiley & Sons, 1960. – 224 р.
58. Rossiter С.L. The American Presidency [Текст] / Rossiter С.L. – New York: Harcourt, Brace, 1960. – 281 p.
59. Saeger R.T. American Government and Politics [Текст] / Saeger R.T. – Dallas, 1998. – 422 р.
60. Samuel Issacharoff, Richard H. Pildes, Pamela Karlen. When Elections Go Bad. The Law of Democracy and Presidential Election of 2000 [Текст] – West/Thomson/Foundation Press, 2001. − 209 р.
61. Sieqan B. Separation of Powers and other Divisions of Authority under the Constitution [Текст] / Sieqan B // Suffolk University law. Review. 1989. – № 1. – P. 17.
62. Steffani W. Formen, Verfahren und Wirkungen der Parlamentarischen Kontrolle [Текст] / Steffani W // Parlamentsrecht und Parlamentspraxis in der Bundesrepublik Deutschland: ein Handbuch / herausgegeben von Hans-Peter Schneider und Wolfgang Zeh. − Berlin; New York: De Gruyter, 1989. – S. 25−69.
63. Strauss, Peter. The Place of Agencies in Government: Separation of Powers and the Fourth Branch» [Текст] / Strauss, Peter // Columbia Law Review, Vol. 84, No. 3 (April, 1984). – Р. 573−669.
64. The living U.S. Constitution / presented with historical notes by Saul K. Padover [Текст]. – New York: New American Library, 1983. – 399 p.
65. The new Encyclopædia Britannica : in 30 volumes. – the 15th edition [Текст] / Encyclopædia Britannica,Inc., William Benton, Publisher, 1943-1973, Helen Hemingway Benton, Publisher, 1973-1974 /Chicago/London/Toronto/Geneva/Sydney/Tokyo/Manila/Seoul. – 1104 р.
66. Troper M. La signature des ordonnances, fonctions d'une controverse. Pouvoirs [Текст] / Troper M. – Paris, 1987. – 218 р.
67. Van Beyme K. America as a model: The impact of amcrican democracy in the world [Текст] / Van Beyme K. – Gower: publ. company, 1987. – VI. – 137 р.
68. Vile М.J.C. Constitutionalism and the Separation of Powers [Текст] / Vile М.J.C. – Oxford: Clarendon P., 1967. – 359 p.
69. Weber M. Economy and Society: An Outline of Interpretive Sociology (Vol. 1.) [Текст] / Weber M. – N.Y.: Bedminster Press, 1968. – 469 р.
70. White, Byron Raymond. Train V. City of New York, 420 U. S. 35 [Текст] – N.Y.: Hayes Barton Press. − 2008. − 86 р.
71. Woodrow Wilson. Congressional Government: a study in American politics [Текст] / Woodrow Wilson. – Boston: Houghton Mifflin Company, 1885. – 333 р.
72. Zippelius R. Allgemeine Staatslehre: (Politikwissenschaft): ein Studienbuch. 13., neubearbeitete Aufl [Текст] / Zippelius R. − München: Beck, 1999. – 465 s.
73. Абашмадзе В.В. Учение о разделении государственной власти и его критика [Текст] / В.В. Абашмадзе – Тбилиси: Сабчота Сакартвело, 1972. − 52 с.
74. Авакьян С.А. Конституция России: природа, эволюция, современность [Текст] / С.А. Авакьян. – М.: РЮИД, 1997. – 512 с.
75. Авер`янов В.Б Дуалізм виконавчої влади у світлі конституційного вдосконалення форми державного правління в Україні [Текст] / В.Б. Авер’янов // Вісник Конституційного Суду України. – 2010. – №3. – С. 106-115.
76. Автономов А.С. Избирательная власть [Текст] / А.С. Автономов - М.: Права человека, 2002. – 88 c.
77. Автономов А.С. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник [Текст] / А.С. Автономов, В.А. Сивицкий, А.И. Черкасов; Под ред. А.С. Автономова. – М.: Юриспруденция, 2001. – 396 с.
78. Автономов А.С. Правовая онтология политики: к построению системы категорий [Текст] / А.А. Автономов. − М., 1999. − М. : Инфограф, 1999. – 383 с.
79. Азаркин, Н. М. Монтескье [Текст] [Текст] / Н. М. Азаркин. - М. : Юрид. лит., 1988. – 128 с.
80. Азовкин И.Е. Демократический характер государственной власти в СССР и механизм ее осуществления [Текст] / И.Е. Азовкин // Сов. гос-во. и право. – 1968. – № 3. – С. 4–15.
81. Айзенберг А.М. Механизм социалистического государства // Теория государства и права. Учебник. – 2-е изд. [Текст] / Айзенберг А.М., Васильев А.М., Котляревский Г.С., Мишин А.А., и др.; Под ред.: Мокичев К.А. - М.: Юрид. лит., 1970. − С. 313-337.
82. Алебастрова И.А. Основы американского конституционализма [Текст] / И.А. Алебастрова.– М.: Юриспруденция, 2001.– 160 с.
83. Александров И.А. Монархии персидского залива: этап модернизации [Текст] / И.А. Александров. – М.: Дело и сервис, 2000. – 544 с.
84. Алексеев А.С. Безответственность монарха и ответственность правительства [Текст] / А.С. Алексеев. − М.: Тип. т-ва И. Д. Сытина, 1907. – 71 c.
85. Алексеев А.С. К вопросу о юридической природе власти монарха в конституционном государстве [Текст] / А.С. Алексеев. – Ярославль: Типография губернского правления, 1910. − 121 с.
86. Алексеев А.С. К учению о юридической природе государства и государственной власти [Текст] / А.С. Алексеев. − М.: Типография Губернского Правления, 1894. − 121 с.
87. Алексеев Н.Н. Русский народ и государство [Текст] / Н.Н. Алексеев ; [Сост. А. Дугин, Д. Тараторин]. – М.: Аграф, 1998. – 635 с.
88. Алексеев С.С. Государство и право. Учеб. курс – 2-е изд. перераб. и доп. [Текст] / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит, 1994. – 192 с.
89. Алексеев С.С. Философия права [Текст] / С.С. Алексеев. – М.: НОРМА, 1999. – 336 с.
90. Аникевич А.Г. Политическая власть. Вопросы методологии иследования [Текст] / А.Г. Аникевич. – Красноярск: Изд-во краснояр. ин-та, 1986. – 176 с.
91. Антология мировой политической мысли. В 5 т. [Текст] / Руководитель проекта Г.Ю. Семигин и др.; Ред.-науч. совет: пред. совета Г.Ю. Семигин и др.; Нац. обществ.-науч. фонд. Акад. полит, науки. — М.: Мысль, 1997. – Т. 3. Политическая мысль в России: X — первая половина XIX в. – 798 с.
92. Антология мировой политической мысли. В 5 т. [Текст] / Руководитель проекта Г.Ю. Семигин и др.; Ред.-науч. совет: пред. совета ЕЮ. Семигин и др.; Нац. обществ.-науч. фонд. Акад. полит, науки. – М.: Мысль, 1997. – Т. 1. Зарубежная политическая мысль: истоки и эволюция. – 832 с.
93. Антология мировой политической мысли. В 5 т. [Текст] / Руководитель проекта Г.Ю. Семигин и др.; Ред.-науч. совет: пред. совета Г.Ю. Семигин и др.; Нац. обществ.-науч. фонд. Акад. полит, науки. – М.: Мысль, 1997. – Т. 2. Зарубежная политическая мысль. XX в. – 830 с.
94. Антология мировой правовой мысли: В 5-ти т. [Текст] / Нац. обществ. – науч. фонд / Рук. наук. проекта Г.Ю. Семигин идр. – М.: Мысль, 1999. – Т. 3. Европа. Америка: ХVII – ХХ вв. – 829 с.
95. Арановский К.В. Государственное право зарубежных стран: учебник [Текст] / К.Ф. Арановский. – М.:Форум – Инфра-М, 1998. – 488 с.
96. Арановский К.В. Государственное право зарубежных стран: учебник для вузов [Текст] / К.В. Арановский. – 3-е изд. доп. и перераб. – М.: ФОРУМ-ИНФРА, 2001. – 486 с.
97. Арановский, К.В. Государственное право зарубежных стран : учеб. пособие [Текст] / К.В. Арановский. – М. : ИНФРА-М, ИД «ФОРУМ», 2000. – 488 с.
98. Арбузкин А.М. Конституционное право зарубежных стран : учеб. пособие [Текст] / А.М. Арбузкин. − М.: Юристъ, 2004. – 668 с.
99. Ардан Ф. Франция: государственная система: Пер. с фр. [Текст] / Ф. Ардан [пер. с фр. вступ. ст. Л.М. Энтина]. – М.: Юрид. лит., 1994. – 176 с.
100. Ардашев П. Абсолютная монархия на западе [Текст] / П. Ардашев. — СПб.: Изд. Брокгауз-Ефрон, 1902. – 184 с.
101. Аристотель. Политика. Афинская полития [Текст] / Аристотель. − М.: Мысль, 1997. – 460 с.
102. Аристотель. Политика: соч. в 4-х т. [Текст] / Аристотель [ пер. с древнегреч.] – М.: Мысль. – Т.4. – 1976. – 275 с.
103. Аристотель. Сочинения: В 4-х т. [Текст] / Аристотель; [пер. с древнегреч; общ. ред. А.И. Доватура.] − Т. 4. – М.: Мысль, 1983. – 830 с.
104. Баглай М. В. Президенты Российской Федерации и Соединенных Штатов Америки. Роль, порядок выборов, полномочия [Текст] / М. В. Баглай. — М.: Норма, 2008. – 144 с.
105. Баглай М.В. Конституционное право Российской Федерации: учебник для вузов [Текст] / М.В. Баглай, Б.Н. Габричидзе. – М.: Издательская группа «Инфра-М –КОДЕКС», 1996. – 512 с.
106. Баев В.Г. Гинденбург и Конституция Веймарской Германии: конституционно-правовые коллизии в Германии в 1925−1933 гг. [Текст] / В.Г. Баев // Право и политика. – 2004. – № 6. – С. 24−28.
107. Байден Дж. Важность партнерских отношений между Конгрессом и Президентом [Текст] / Дж. Байден // США и Канада. – 2000. – № 9. – С. 83 – 85.
108. Байтин М.И. Государство и политическая власть [Текст] / М.И. Байтин. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1972. – 240 с.
109. Балытников В. Конституционная модернизация: обновляя - сохранять, сохраняя – обновлять [Текст] / В. Балытников, В. Иванов // Конституционное право: Восточноевропейское обозрение. – 2000. – № 2 (31). – С. 116-121.
110. Барабаш Ю.Г. Державно-правові конфлікти в теорії та практиці конституційного права. Монографія [Текст] / Ю.Г.Барабаш. — Х.: Право, 2008. — 219 с.
111. Барабаш Ю.Г. Про політичну скалдову у статусі глави держави в напівпрезидентських республіках [Текст] / Ю.Г. Барабаш // Бюлетень Міністерства юстиції. – 2010. – № 6(104). – С. 27-36.
112. Баренбойм П. 3000 лет доктрины разделения властей. Суд Сьютера: учеб. пособие [Текст] / Баренбойм П. – М.: Белые альвы, 1995. – 176 c.
113. Баренбойм П. Никсон против США. (1993г.): к вопросу о доктрине разделения властей [Текст] / П. Баренбойм // Российская юстиция. – 1995. – № 10 – С. 52-55.
114. Беляков В.Г. Форма правления во Франции в 70-х - 80-х годах ХІХ века [Текст] / В.Г. Беляков // Правоведение. − 1984. − № 6. − С. 98-101.
115. Бенетон Ф. Введение в политическую науку [Текст] / Ф. Бенетон [пер. с фр. М.М. Федоровой]. − М.: Весь мир, 2002. − 368 с.
116. Бержель Ж.-Л. Общая теория права [Текст] / Ж.-Л. Бержель / Под. общ ред. В.И. Даниленко. – М.: Nota Bene, 2000. – 574 с.
117. Бёрк Э. Правление, политика и общество [Текст]/ Эдмунд Бёрк; [Пер. с англ., сост., вступ. ст. и коммент. Л. Полякова]; Ин-т социологии РАН. − М.: Канон-пресс-Ц: Кучково поле, 2001. − 478 с.
118. Бернам Уильям Правовая система США. 3-й выпуск. [Текст]/ У. Бернам. Науч. ред. Власихин В.А.; пер. с англ. Александров А.В., Власихин В.А., Коновалов А.Л., Мишин А.А., Провоторова Е.Д., Таратухина Д.С., Шварц О.А., при участии Руссова А.Н. − М.: РИО «Новая юстиция», 2006. – 212 с.
119. Благож Й. Формы правления и права человека в буржуазных государствах [Текст]/ Й. Благож [С предисловием и под общей редакцией В.А. Туманова]. − М.: Юридическая литература, 1985. – 222 с.
120. Блажич Н.И. Модели разделения властей в правовом государстве: автореф. дис. на соиск. учен. степ. к.ю.н.: спец. 12.00.01 [Текст]/ Н.И. Блажич. – М.: 2004. – 20 с.
121. Боботов C.H. Конституционная юстиция [Текст]/ C.H. Боботов. – М.: Прогресс, 1994. − 264 c.
122. Боботов С.В., Жигачев И.Ю. Введение в правовую систему США [Текст]/ С.В. Боботов, И.Ю. Жигачев. – М.: Норма, 1997. – 333с.
123. Богданов Ю.А. Сущность и явление [Текст]/ Ю.А. Богданов. – Киев: Изд-во АН УССР, 1962. – 232 с.
124. Богданова Н.А. Категория статуса в конституционном праве [Текст]/ Н.А. Богданова // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 11: Право. – 1998. – № 3. – С. 3−20.
125. Боден Ж. Шесть книг о государстве [Текст]/ Ж. Боден // Антология мировой правовой мысли. В 5 т. − Т. ІІ. Европа. V−XVII / Нац. обществ. науч. фонд; Руководитель научного проекта Г.Ю. Семигин. − М.: Мысль, 1999. − Т. 1. − С. 694-695.
126. Болдырева, Р. С. Разделение властей. Теоретико-правовые аспекты: дисс канд. юрид. наук: 12.00.01 [Текст] / Р.С. Болдырева. – М., 1998. – 164 с.
127. Большой энциклопедический словарь. [Текст] – 2-е изд. перераб. и доп. − М.: Большая Российская энцикл.; СПб.: Норинт, 2004. − 1456 с.
128. Бостан С. К. Форма правління сучасної держави: проблеми історії, теорії, практики : монографія [Текст] / С.К. Бостан. — Запоріжжя : Юридичний ін-т; Дике поле, 2005. — 540 с
129. Бостан С.К. До питання про типологію форми держави [Текст]/ С.К. Бостан // Правова держава: Щорічник. К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004: Вип. 15. − С. 52−59;.
130. Бостан С.К. Історичні засади форми політико-територіального устрою та перспективи її розвитку [Текст]/ С.К. Бостан // Вісник Запорізького юридичного інституту. − 2003. − №3. − С. 18−28.
131. Бромхед П. Эволюция британской конституции [Текст]/ П. Бромхед. – М.: Юрид. лит., 1978. – 336 c.
132. В ПР видят Украину парламентской республикой [Електронний ресурс]. − Режим доступу: //http://ura-inform.com/ru/politics/2009/03/09/parl/ − Назва з екрану.
133. Валевський О. Аналіз політичної кризи 2006-2007 років у контексті порушення принципу поділу влади і механізму стримувань і противаг [Текст]/ О.Валевський // Вісник Національної академії державного управління. – 2008. – № 2. – С. 231-240.
134. Васильєв Г. Конституційний аспект політичної реформи [Текст]/ Г. Васильєв // Голос України. – 2003. – 27 берез. (№ 59). – С. 3.
135. Василюк С.Ф. Розвиток доктрини поділу влади на сучасному етапі [Текст]/ С.Ф. Василюк // Часопис Київського університету права. − 2005. − №3. − С. 27−31.
136. Вахтомин Н.К. О роли категории сущность и явление в познании [Текст]/ Н.К. Вахтомин. – М.: Изд-во. АН СРСР, 1963. – 222 с.
137. Введение в политологию: учеб. пособие: в 2 ч. [Текст]/ Под общ. ред. Н.И.Горлача, Г.Т.Головченко. – Харьков : [б. и.]. – Ч. 2. – 1995. – 463 с.
138. Вебер М. Избранные произведения [Текст]/ М. Вебер. – М.: Прогресс, 1990. – 809 с.
139. Венгеров А.Б. Теория государства и прав: учебник для юрид. вузов [Текст] / А.Б. Венгеров. – 3-е изд. – М.: Юриспруденция, 2000. – 528 с.
140. Венгеров А.Б. Теория государства и права: учебник для юрид. вузов [Текст]/ А.Б. Венгеров. — 5-е изд., стер. — М.: Омега-Л, 2008. — 607с.
141. Веніславський Ф. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ Конституційного ладу України [Текст] / Ф. Веніславський // Право України. − 1998. – № 1. – С. 34-38.
142. Вильсон В. Государство: прошлое и настоящее институционных учреждений [Текст] / Пер. под ред. А.С. Ященко. – М.: Саблина, 1905. – 642 с.
143. Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України “Про зміни до Конституції України за результатами всеукраїнського референдуму 16.04.2000 року”, поданого народними депутатами України, вимогам статей 157 і 158 Конституції України (справа про внесення змін до Конституції України за ініціативою народних депутатів України) // Офіційний вісник України. - № 28. - стор. 49. – ст. 1169.
144. Виступ Президента України Леоніда Кучми перед викладачами і студентами вузів І-ІV рівнів акредитації міста Харкова і Харківської області 14.03.2003 р. // [Електронний ресурс]. − Режим досту: www.kuchma.gov.ua
145. Воскресенский Ю.В. Понятие формы правления и критерии её различия [Текст] / Ю.В. Воскресенский // Держава і право: Зб. наук. пр.: Юрид. і політ. науки. –– К., 2002. – Вип. 15. – С. 178−185.
146. Всеобщая история государства и права : учебник [Текст] / под ред. К.И.Батыра. − М. : Юристъ, 1999. – 456 с.
147. Галиева Л.Ш. Разделение власти в субъектах федерации: историко-теоретическое исследование: Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 [Текст] / Л.Ш. Галиева. − Уфа, 2002. – 186 c.
148. Гамбург Л.С. Взаимоотношение ветвей государственной власти в механизме разделения властей: история и современность [Текст] / Л.С. Гамбург // Актуальные проблемы развития общественной мысли и практики управления: сб. науч. тр. – Запорожье: 1995. – С. 37−52.
149. Гарнер Д. Великобритания. Центральное и местное управление [Текст] / Д. Гарнер [пер. с англ. Н.А. Шульженко, В.Л. Энтина]. – М.: Прогресс, 1984. – 368 с.
150. Гачек Ю. Общее государственное право на основе сравнительного правоведения [Текст] / Ю. Гачек. − Ч. I. Право современной монархии. − Рига, 1912. − 216 с.
151. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. [Текст] / Г.В.Ф. Гегель. – М.: Мысль. – Т. 1: Наука логики. – 1974. – 452 с.
152. Гегель Г.В.Ф. Наука логики. [Текст] / Г.В.Ф. Гегель. – СПБ.: Наука, 1997. – 800 с.
153. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів [Текст] / А.З. Георгіца. – Тернопіль: Астон, 2003. – 432 с.
154. Гессен В.М. Теория правового государства / В.М. Гессен // Политический строй современных государств. – СПб., 1912. – 68 с.
155. Головистикова А. Н. Проблемы теории государства и права : учебник [Текст] / А.Н. Головистикова, Ю.А. Дмитриев [авт. предисл. А.Н. Головистикова]. – М. : ЭКСМО, 2005. – 824 с.
156. Гомеров И.Н. Государство и государственная власть: предпосылки, особенности, структура [Текст] / И.Н. Гомеров. – М.: ООО «Изд-во ЮКЭА», 2002. – 830 с.
157. Государственное право буржуазных стран и стран, освободившихся от колониальной зависимости [Текст] / Под ред. Ильинского И.П. и Крутоголова М.А. – М., 1979. – 456 с.
158. Государственное право Германии: В 2-х т. [Текст] / Изд. Й. Изензее, П. Кирххоф; сокращ. перевод с нем. – М.: Ин-т государства и права РАН. – Т.1. – 1994.– 370 с.
159. Государственный строй Российской Империи накануне крушения. Сборник законодательных актов [Текст] / Сост.: Кутьина Г.А., Чистяков О.И. − М.: Изд-во Моск. ун-та, 1995. – 208 с.
160. Градовский А. Государственное право важнейших европейских держав [Текст] / А. Градовский. – СПб., 1886. – Т. 1. – Часть историческая. – 774 с.
161. Градовский А.Д. Собрание сочинений в 9-ти томах [Текст] / А.Д. Градовский. – СПб: Тип М.М.Стасюлевича, 1899-1904. – Т. 1. – 421 с.
162. Графский В.Г. Всеобщая история государства и права: учебник для студ. вузов, обучающ. по спец. "Юриспруденция" [Текст] / В.Г. Графский. – М.: Норма-Инфра, 2000. – 730 с.
163. Григонис Э.П. Государственный механизм России (история и современность) : монографія [Текст] / Э.П. Григонис. − СПб.: ГУАП, Санкт-Петербургский ун-т МВД России, 1999. – 112 с.
164. Григонис Э.П. Механизм государства (теоретико-правовой аспект): Дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01 [Текст] / Э.П. Григонис. - СПб., 2000. – 372 с.
165. Григонис Э.П. Теория государства и права: Курс лекций [Текст] / Э.П. Григонис. – СПб.: Питер, 2002. – 318 с.
166. Григонис Э.П., Григонис В.П. Конституционное право зарубежных стран / Э.П. Григонис, В.П. Григонис. − СПб.: Питер, 2002. – 416 с. [Текст]
167. Григонис Э.П., Искаков И.Ж. Гражданское общество и его институты в современной России : монография [Текст]/ Э.П. Григонис, И.Ж. Исаков. – СПб: ИнфДок, 2004. – 148 с.
168. Гумплович Л. Общее учение о государстве [Текст]/ Л. Гумплович. [Пер. с 2-го нем. Издания И.Н. Неровецкого]. − Спб.: Тип. т-ва «Общественная польза», 1910. − ХХVI. − 516 с.
169. Гуревич Я.Я. О государственном правлении /[Текст] Я.Я. Гуревич. − П.г., Б.г. − 23 с.
170. Д. Кушман Койл. Политическая система США и как она действует [Текст]/ Д. Кушман Койл [Пер. с англ. М. Корякова]. – New York: Liberty Publishing House, 1990. – 224 с.
171. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности [Текст] / Р. Давид Р., К. Жоффре-Спинози [пер. с фр. В. А. Туманова]. − М.: Междунар. отношения, 1997. – 400 с.
172. Даль, В. Толковый словарь живого великорусского языка [Текст] / Владимир Даль. – М.: Рус. яз. – Т.1. – 1981. – 699 с.
173. Данилов А.Н. Социология власти: теория и практика глобализма [Текст] / А.Н. Данилов. − Минск: Университетское, 2001. – 447 с.
174. Дашковская Е.Р. Теоретические аспекты разделения властей в Украине: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 [Текст] / Е.Р. Дашковская. – Х.: Нац. юрид. акад. Украины, 1997. – 177 с.
175. Дашковська О.Р. Принцип поділу влади як гарантія політичної свободи людини і громадянина [Текст] / О.Р. Дашковська // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В. Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України. 1998. – Вип. 36. – С. 54−58.
176. Дашковська О.Р. Теоретичні аспекти розподілу влад в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 [Текст] / О.Р. Дашковська; Нац. юрид. акад. України. – Х., 1997. – 22 с.
177. Деев Н.Н. Политические взгляды американских федералистов [Текст] / Н.Н. Деев // Из истории политических учений. − М.: Ин-т гос. и права АН СССР, 1976. − С. 143-160.
178. Денисов А.И. Сущность и формы государства [Текст] / А.И. Денисов. – М.: Изд-во МГУ, 1960. – 67 с.
179. Дербишайр Дж. Денис, Дербишайр Ян. Политические системы мира : в 2 т.: [Текст] / Дж. Денис Дербишайр;. Ян Дербишайр, ред. И. В. Кулюкина [пер. с англ; ред. пер. И. Ю. Кунерус] – М. : РИПОЛ КЛАССИК, 2004 – Т. 1. – 495 с.
180. Держалюк О., Макаров Г., Янішевський С. Конституційна асамблея: як це буває в світі та чим небезпечно [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2011/04/5/6065800/
181. Джефферсон Т. О демократии [Текст] / Т. Джефферсон. − СПб.: Лениздат, 1992. – 335 с.
182. Дзодзиев В. Проблемы становления демократического го-сударства в России [Текст] / В. Дзодзиев. – М.: Ab Marginem, 1996. – 303 с.
183. Дзьобань О.П. Теоретичні основи поділу та взаємодії влади (історико-філософський аспект) [Текст] / О.П. Дзьобань // Бюл. Мі-ва юстиції України. – 2004. – № 11. – С. 60−80.
184. Дмитриев Ю.А. Система государственной власти в России и в мире: историко-правовая ретроспектива: монография [Текст] / Ю.А. Дмитриев, А.М. Николаев. – М.: Профобразование, 2002. – 838 с.
185. Дюги Л. Конституционное право. Общ. ч.: Государство [Текст] / Л. Дюги. – М.: Типография Т-ва И.Д. Сытина, 1908. – 957 с.
186. Енгибарян Р.В., Краснов Ю.К. Теория государства и права: учеб. пособие [Текст] / Р.В.Егинбарян, Ю.К.Краснов. – 2-е изд., пересмотр. и доп. – М.: Норма, 2007. – 575 с.;
187. Еллинек Г. Конституции, их изменения и преобразования [Текст] / Г. Еллинек [Пер. с нем. под ред. и со вступ. ст. Б.А. Кистяковского]. – СПб.: Право, 1907. – 94 с.
188. Еллинек Г. Общее учение о государстве [Текст] / Г. Еллинек. [ 2-е изд. испр. и доп. по II нем. изд. С.И. Гессеном]. – СПб., 1908. – Т. 1. – 598 с.
189. Еллинек Г. Общее учение о государстве [Текст] / Г. Еллинек [Вступ. ст. И.Ю. Козлихина]. – СПб.: Изд-во Юрид. пресс центр, 2004. – 752 с.
190. Енгельс Ф. Людвиг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії : твори: В 50-ти т. [Текст] / К., Маркс К., Енгельс. – К.: Політвидав. України, 1964. – Т. 21. – 403 с.
191. Ермаков А.П. Теория формы государства в советской юридической науке: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 [Текст] / А.П. Ермаков − М., 1985. − 23 с.
192. Жакке Ж.-П. Конституционное право и политические институты: учеб. пособ. [Текст] / Ж.-П. Жакке [Пер. с фр. В.В. Маклакова]. – М.: Юристь, 2002. – 364 с.
193. Жан-Жак Руссо. «Суспільний договір» [Текст] / Руссо Жан-Жак // Антологія лібералізму: політико-правничі вчення та верховенство права; упор.: С. Головатий, М. Козюбра, О. Сироїд. – К.: «Книги для бізнесу», 2008. – 992 с.
194. Жук Н.А. Парламент, президент, уряд: через взаємостримування до рівноваги: монографія [Текст] / Н.А. Жук. – X.: Харків юридичний, 2007. – 320 с.
195. Журавльова Г. Поділ влади в сучасній Україні (проблеми теорії та практики) [Текст] / Г. Журавльова // Право України. – 1998. – № 11. – С. 23−25.
196. Журавський В. Двопалатний парламент в Україні: проблеми формування [Текст] / В. Журавський // Право України. – 2001. – № 3. – С. 33–35.
197. Журавський В. Парламент у двох вимірах [Текст] / В. Журавський // Голос України. – 2003. − № 70. – С. 11.
198. Загальна теорія держави і права: підручник для студ. вищих навчальних закладів [Текст] / За ред. М.В. Цвіка, О.В. Петришина. − Харків: Право, 2009. – 584 с.
199. Загальна теорія держави і права: підручник для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів [Текст] / За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – 432 c.
200. Заєць А. Принцип розподілу влад в новітній українській конституційно-правовій практиці [Текст] / А. Заєць // Вісн. Акад. прав. наук України: Зб. наук. пр. – Х.: 1998. – № 2. – С. 40−50.
201. Зазнаев О. Десять лет спустя: размышления о российской форме правления [Текст] / О Зазнаев // Конституционное право: Восточноев