Подолець Роман Здиславович. Ефективність та оптимізація енергетичного балансу України

brief description

Подолець Роман Здиславович. Ефективність та оптимізація енергетичного балансу України : Дис... канд. екон. наук: 08.03.02 / НАН України; Інститут економічного прогнозування. — К., 2005. — 198арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 187-198

Подолець Р.З. Ефективність та оптимізація енергетичного балансу України.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 економіко-математичне моделювання. Державна установа Інститут економіки та прогнозування НАН України”, Київ, 2005.
Дисертація присвячена питанням економіко-математичного моделювання, прогнозування та оцінки ефективності зведеного енергетичного балансу України. Визначено загальні тенденції розвитку ПЕК України, цінові та структурні диспропорції функціонування ПЕК, класифіковано внутрішні та зовнішні зв‘язки ПЕК у структурі міжгалузевих зв‘язків. Комплексний аналіз взаємодії енергетики та економіки проводився з використанням математичної моделі міжгалузевого балансу. Проаналізовано традиційні підходи до складання балансів основних видів енергоресурсів та запропонована нова схема зведеного енергетичного балансу. Обґрунтовано необхідність розробки системи економіко-математичних моделей для складання звітного та прогнозного енергетичних балансів України.
На основі аналізу методологічних підходів до моделювання енергетичних систем та існуючих прикладних модельних розробок запропонований найбільш доцільний на сьогодні на думку автора підхід до складання прогнозу споживання енергії та представлена імітаційна модель енергетичного балансу України, що враховує динаміку цін на енергоресурси, цінову та доходну еластичність енергоспоживання та перспективну модернізацію технологій переробки та споживання енергії.
В дослідженні з використанням імітаційної моделі розроблено базові та додаткові сценарії енергетичного балансу, проведено аналіз його основних показників та запропоновані рекомендації щодо вдосконалення енергетичної політики України.

Протягом останнього десятиріччя розвиток ПЕК відбувався під впливом багатьох зовнішніх та внутрішніх факторів, пов’язаних із трансформацією економіки. Постійна тенденція до зростання цін на імпортовані енергоносії змінила структуру паливозабезпечення. Водночас, нерівномірне скорочення обсягів промислового виробництва призвело до змін у структурі кінцевого попиту на енергію. Структура валової доданої вартості перестала відповідати структурі споживання енергоресурсів. Адміністративне регулювання цін на вторинні ПЕР призвело до виникнення цінових диспропорцій, що полягає в перехресному субсидуванні населення за рахунок решти споживачів.
Кінцевою метою аналізу комплексної взаємодії енергетики і економіки є визначення пропорцій у їхньому розвитку в часі і своєчасне виявлення можливих диспропорцій, обумовлених функціонуванням ПЕК. Для дослідження таких зв’язків ефективним є використання математичної моделі міжгалузевого балансу. Міжгалузевий баланс було використано також як інформаційну базу при побудові імітаційної моделі енергетичного балансу.
Існуюча форма енергетичного балансу України характеризується низькою достовірністю даних та низкою протиріч у самій системі енергетичної статистики. Запропонована методологічна база орієнтована на використання схеми національних енергетичних балансів, що використовується в звітах Міжнародного енергетичного агентства. На відміну від діючої в Україні форми паливно-енергетичного балансу за принципом ресурси-розподіл”, перевагою запропонованої форми енергетичного балансу за принципом поставки первинної енергії кінцеве енергоспоживання” є інтегральний характер представлення даних щодо балансів окремих видів енергоресурсів, виділення в окрему частину сектора перетворення енергії, можливість розрахунку показників енергоємності.
Застосування енергетичних моделей в процесі планування розвитку енергетичного сектора стало поширеною світовою практикою. Аналіз прикладних модельних розробок свідчить, що стандартним методологічним підходом при моделюванні енергетичного балансу є створення оптимізаційної лінійної квазідинамічної моделі енергетичної системи з фіксованим попитом (або часткової рівноваги). Проте в умовах дерегуляції в енергетиці моделювання розвитку ПЕК та його галузевих підсистем значно ускладнюється, тому на сьогодні в Україні практично доцільним є розроблення саме імітаційної енерго-економічної моделі.
Виходячи із взаємозалежності динаміки економічного розвитку та обсягів споживання ПЕР сформульовані основні методологічні положення і розроблена імітаційна модель для прогнозування перспективних енергетичних балансів, в якій відображається скоординована система розрахунків із обґрунтуванням показників формування та розподілу ПЕР відповідно до сценаріїв соціально-економічного розвитку та визначених вимог і обмежень. У запропонованому підході показники енергетичного балансу визначаються на основі попередньо розрахованих параметрів економічного розвитку.
На основі запропонованого методичного підходу проведені практичні прогнозні розрахунки перспективних енергетичних балансів у залежності від варіантних сценаріїв розвитку економіки.
Розробка достовірного енергетичного балансу країни дасть можливість визначати та здійснювати заходи щодо усунення структурних та цінових диспропорцій на внутрішньому ринку енергоресурсів, створити ефективний механізм управління формуванням та використанням державних резервів. Аналіз енергобалансу у вартісному вимірі у співставленні з енергетичними витратами у міжгалузевому балансі дає можливість визначати непродуктивні енерговитрати економіки.
Визначення орієнтирів енергетичної політики України має базуватися на науково обґрунтованому прогнозі структурних пропорцій національної економіки та кон’юнктури світових ринків енергоресурсів. Для реалізації ефективної енергетичної політики потрібне відповідне вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення моніторингу функціонування ПЕК та ринків ПЕР. Впровадження теоретичних розробок неможливе без державної підтримки, оскільки вимагає залучення до роботи широкого кола експертів з економіко-математичного моделювання, статистики, працівників енергетичної галузі.